<b>Запит від:</b> Запит від Мусієнко Наталія Іванівна <b>Суть питання:</b> Підприємство здійснює чотири види діяльності, але лише один вид монотольний- теплопостачання. Чи має право підприємство здійснювати закупівлі робіт та послуг для всего підприємства за окремою сферою господарювання, чи тільки для сфери теплопостачання? <b> Номер відповіді:</b> 468/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми <b> Тема розширена:</b> договір на послуги з поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми, як замовник, укласти договір на послуги з поточного ремонту будівлі на 190 тисяч гривень нашими матеріалами, які знаходяться на складі. При складанні локального кошторису організація включає вартість наших матеріалів, щоб ми мали можливість їх списати на проведення ремонту. При включенні наших матеріалів в кошторис вартість поточного ремонту за зведеним кошторисом, який формується програмою автоматично на основі локального кщшторису перевищує 400 тисяч гривень, але з приміткою що включена вартість матеріалу замовника. Різниця між зведеним кошторисом і вартістю матеріалів якраз і складає вартість робіт, тобто 190 тияч гривень. В такому випадку і виникає питання: Чи має право на існування такий договір і чи може бути він підписаний без проведення процедури? <b> Номер відповіді:</b> 469/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься  у запиті 365/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від виконком міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день! Пройшов аукціон,визначено системою переможця, після чого було виявлено, що в інформації про процедуру на сайті Прозорро зазначено: очікувана вартість закупівлі БЕЗ ПДВ, тобото при оголошені процедури на майданчику технічно не було натиснуто кнопку "РАЗОМ ІЗ ПДВ", при цьому в ТД чітко визначено вартість закупівлі РАЗОМ ІЗ ПДВ. Всього було 2 учасника, обидва, відпвідно до наданих документів платники ПДВ, але другий учасник (не переможець) скаржиться, що якщо б на Прозорро було зазначено "З ПДВ" , то він би більше знизив ціну. Як у такому випадку діяти? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 457/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запиті 960/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cbc692f-6ac1-4c28-bbcf-bede0559a15f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації було оголошено закупівілю "Дизельне пальне у талонах/скретч-картках" ідентифікатор закупівлі "UA-2019-04-17-001506-b" очікувана вартість якої складала 852 600,00 грн. але 03.05.2019 закупівля не відбулась, тому що було подано менше двох пропзицій, та була відмінена Замовником. 08.05.2019 закупівля була оголошена знову, але збільшено очікувану вартість внаслідок підвищення ціни на дизельне пальне на ринку, до 885`000.00 грн ідентифікатор закупівлі "UA-2019-05-08-001522-c". Станом на 24.05.2019 закупівля не відбулась знову через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. У відповідності до пп.4 п.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура може бути застосована якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, шо були визначені замовником у тендерній документації. Збільшення очікуваної варості предмету закупівлі в даному випадку, суперечить вимогам пп.4 п. 2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі"? З повагою секретар тендерного комітету департаменту з питань цивального захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації О.В. Алексеєв тел. 099-021-52-38 <b> Номер відповіді:</b> 460/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору про постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Доброго дня! За результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір з Постачальником на постачання природного газу код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо. Загальна вартість укладеного договору розрахована виходячи із заявлених обсягів газу (тис.м.куб) та тарифу за 1 тис.м.куб. У зв'язку з набранням чинності з 01.05.2019 змін до до деяких постанов НКРЕКП (Постанова НКРЕКП №580 від 22.04.2019) Постачальник, посилаючись на п.7 частини 4 Закону «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме - включення до договору постачання природного газу плати за "потужність" (що по суті є послугою з транспортування магістральними газопроводами). Чи не є порушенням Закону «Про публічні закупівлі» внесення у договір таких змін? Адже предметом укладеного договору є товар – природний газ? <b> Номер відповіді:</b> 461/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, згідно статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність, зокрема на ринках природного газу. Тому пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу.

<b>Запит від:</b> Запит від РЦ з надання БВПД у Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Найменування предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на БВПД. Чи можливо в додатку до річного плану закупівель предмет закупівлі не ідентифікувати по прізвищу та ім'я по-батькові, а вказувати як "суб'єкт №1","суб'єкт №2", у зв'язку з тим, що ПІБ суб'єкту права стає відомо не на початку року, а протягом всього року(особливість роботи Центру БВПД).Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 462/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 ,  розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому міститься інформація щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього. Відповідно до пункту 15 наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. Разом з тим, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Віктор Файко Дмитрович <b>Суть питання:</b> Чи може замовник відміняти закупівллю, якщо це допорогова закупівлля. Вся тендерна документація підготовлена добре. <b> Номер відповіді:</b> 463/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16225 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , в якому зокрема розглянуто питання вирішення спорів, пов'язаних із проведенням закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Класифікація суб'єктів господарювання <b>Суть питання:</b> Добрий день? Підкажіть, як класифікувати бюджетну установу, дохід якої складається від продажу платної інформаціі . Чи вважається фінансування від Головного розпорядника коштів доходом? <b> Номер відповіді:</b> 453/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011 № 11 (зі змінами)  уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування: Класифікації доходів бюджету - Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку та галузеві департаменти Міністерства фінансів України. Функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету - Департамент державного бюджету Міністерства фінансів України; Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, Класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, Класифікації боргу за типом кредитора та Класифікації боргу за типом боргового зобов'язання - Департамент співробітництва з міжнародними організаціями, Департамент фінансів промисловості, Департамент боргової політики, Департамент місцевих бюджетів Міністерства фінансів України; Економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету - Державну казначейську службу України. Тому, з порушених питань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Кутьїн Руслан Сергійович <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникила така ситуація: необхідно провести експертизу проектно-кошторисної документації на розробку робочого проекту (71319000-7 експертні послуги) по даному коду в поточному році сума договорів перевищює норми абз. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (1.5 мільйони для робіт), усі Договори на виконання експертизи були підписані з проектантами проектно-кошторисної документації та були прописані в Договорах на розробку проектно-кошторисної документації. Як діяти далі ? чи необхідно проводити відкриті торги або переговорну процедуру на експертизу, якщо вона була прописана в договорі на розробку-проектно кошторисної документації? <b> Номер відповіді:</b> 454/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Павлоградська ентральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Добрий день! До Вас звертається КЗ "Павлоградська ЦРЛ"ДОР" з проханням надати наступну інформаю: Наказом № 463 від 21.03.2019 року були внесені зміни до форм документів у сфері публчних закупвель. Зокрема, у формі оголошення про проведення відкритих торгів, конкурентного діалогу, у формі повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, повідомлення про намір укласти договір, у формі звіту про укладені договори, звіту про виконання договору про закупівлю з'явився новий обов'язковий пункт, який Замовнику необхдно зазначати: - це "Джерело фінансування закупівлі". Але авторизаваними майданиками технічно це не реалізовано та відсутнє поле, в якому необхідно прописувати зазначену інформацію. В контексті даної ситуації чи буде правильним зазначати джерело фінансування у предметі закупвлі у дужках? Чи потрібно зазначати джерело фінансування у допорогових закупівель, оскільки Наказ № 490 вд 22.03.2016 року (зі змінами) стосується тільки тих процедур, які визначені ЗУ "Про публічні нформації" Зазделегідь вдячні за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 455/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 ,  розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”. Поряд з цим, Наказ Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема до форми звіту про укладені договори (далі – Звіт про укладені договори). Так, звіт про укладені договори доповнено пунктами наступного змісту: "81. Вид предмета закупівлі." "161. Джерело фінансування закупівлі." При цьому, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону  у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, застосовується “ Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель , вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Добрий день, ми управління соціального захисту населення! У нас є троьх сторонні договори згідно яких управління оплачує заводу вартість забезпечення особи з інвалідність засобами реабілітації. Договори міністерськи, без державного класифікатора, є вартість яких більше 50000,грн. Чи потрібно нам проводити допорогові закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 456/2019

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК"Київводоканал" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Згідно із змінами до наказу від 22.03.2016 №490 у формі звіту про укладені договори відтепер є обов’язковим визначати одиницю виміру закупівлі, а саме роботи, товари чи послуги. Відповідно, дані технічні можливості були відображені на майданчиках-партнерах ProZorro (слот «Вид предмету закупівлі»). Виникає питання. Що необхідно вибирати у цьому слоті під час оголошення відкритих торгів, або публікуванні звіту про укладені договори, у разі здійснення закупівлі відповідно до п.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі. Як приклад - виконання робіт з проходження експертизи проекту будівництва, відповідно, предмет закупівлі визначається згідно наказу від 17.03.2016 №454 Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі, згідно до другої – п'ятої цифри Єдиного закупівельного словника (71319000 – 7 «Експертні послуги»). У такому випадку, визначення на майданчику-партнері ProZorro у слоті виду предмету закупівлі – роботи, система інформує про не відповідність виду закупівлі коду ДК, який визначається як послуги. Тож, що саме необхідно визначати у слоті «Вид предмету закупівлі» у разі закупівлі згідно п. 22 Закону інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі: «роботи» чи «послуги»? <b> Номер відповіді:</b> 449/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт" , в якому розглянуто питання віднесення супровідних роботам  послуг до предмета закупівлі  "роботи" у розумінні Закону та Порядку. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03