<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІМ» <b> Тема розширена:</b> Чи вірно визначено код ДК 021:2015: 32320000-2 — Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Комп`ютерне обладнання для кабінету інформатики) по закупівлі №UA-2019-05-02-000938-a <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги." Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань: 1) Чи правильно було визначено предмет закупівлі - код ДК 021:2015: 32320000-2 — Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Комп`ютерне обладнання для кабінету інформатики) по закупівлі №UA-2019-05-02-000938-a, якщо у складі закупівлі планується придбати наступне обладнання: - Персональний комп’ютер (монітор, системний блок, клавіатура, миша) 147 шт; - Фабрика друку 16 шт; - Комплекс інтерактивний навчальний (мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, ноутбук) 13 шт.; - Портативний комп’ютер учня (ноутбук) 10 шт. <b> Номер відповіді:</b> 489/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06 Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій  в конкретних випдаках.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Лист у МЕРТ Замовником укладено договір про закупівлю будівельних робіт. Ціна договору є твердою. Договором передбачено, що "ціна може бути уточнена в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт". Пунктом 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. За час дії договору, виконання якого триває, зросла законодавчо визначена мінімальна заробітна плата, що потягло збільшення витрат виконавця робіт. Питання: 1. Чи відноситься мінімальна заробітна плата до «регульованих цін (тарифів) і нормативів»? 2. Чи можна розцінювати фразу в договорі: «в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт» – як «встановлення в договорі порядку зміни ціни», що передбачено п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону? 3. Чи зобов'язаний замовник за наявності умов, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 36 зазначеного Закону, укласти угоду про збільшення ціни договору? Чи це його саме право, а не обов'язок? 4. Яким чином замовник може відреагувати на вимогу підрядника підняти ціну договору за вищевказаних обставин? <b> Номер відповіді:</b> 490/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” )  та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Тропша Д.А. <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи можу я відразу оскаржувати рішення тендерного комітету до суду, оминувши при цьому подачу скарги до АМКУ? <b> Номер відповіді:</b> 484/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо,  що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16225 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, на сторінці 4 якого міститься відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БРАМА-ІС" <b>Суть питання:</b> Чи існує перелік замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, для яких вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 485/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07 Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Сумський національний аграрний університет <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підприємством оголошено процедуру закупівлі (відкриті торги). Виникло питання: Документи та інформацію, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами 1 та 2 ст. 17 Закону, переможець повинен подати замовникові шляхом завантаження в електронну систему закупівель чи обов'язково наданням оригіналів документів засобами поштового зв'язку? <b> Номер відповіді:</b> 486/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надано  у запиті  № 61/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=14a13346-c7dd-481c-bfa0-fd8e77bd630e Водночас інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено  лист  від  16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09

<b>Запит від:</b> Запит від ДВНЗ "Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника" <b>Суть питання:</b> У прикріпленому файлі надсилаємо вам офіційного листа з переліком запитань. <b> Номер відповіді:</b> 487/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1-2 На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”. При цьому стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03 У свою чергу, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів. Тому, з  питання оподаткування пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеної служби. Щодо питання 3 Інформуємо, що відповідь на подібні за змістом питання зазначена у листі 344/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Дніпропетровської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> договір на замовлення (бронювання) потужності <b>Суть питання:</b> В січні 2019 бюджетною організацією проведені відкриті торги, укладено договір на постачання природного газу. Згідно Постанови № 580 Національної комісії від 22.04.2019 внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи, згідно якої з 01.05.2019 замовник повинен бронювати потужність постачання газу. Посилаючись на вказані норми Постачальник вимагає додатково укласти договір про надання послуг з замовлення (бронювання)потужності (тариф 188,63 грн. за 1000 кб. м. ,ціна договору складає 6000 грн.) Прошу роз'яснити, як повинен вчинити Замовник в зазначеній вище ситуації, чи має він право укласти прямий договір на бронювання потужності, а також за яким кодом ДК021:2015____ повинна відбуватись закупівля даної послуги? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 483/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA

Щодо оновлення он-лайн курсу --- Документ: 9f88d9fb-b4dc-4ca8-a9df-70d531dfeff6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua , е-mail: meconomy@me.gov.ua , код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель (за списком) Щодо оновлення он-лайн курсу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель, проводить постійну роботу щодо професіоналізації сфери публічних закупівель та підвищення рівня знань суб’єктів сфери публічних закупівель. Інформуємо, що за підтримки Проекту Європейського Союзу “Підтримка реалізації Стратегії реформування публічних закупівель/Дорожньої карти для гармонізації в Україні” на Платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus оновлено безкоштовний онлайн-курс “Публічні закупівлі”, який доступний з 24 травня 2019 року. Щодо змін, які відбулись в онлайн-курсі: - базовий і поглиблений рівні онлайн-курсів об’єднано в 1 єдиний онлайн-курс з єдиним підсумковим тестуванням та вільним доступом до всіх модулів одразу; - відбулась заміна текстів лекцій та тестових питань в усіх 13 модулях; - додано новий модуль, зокрема відео-лекція, презентація та текстова лекція, який присвячено законопроекту щодо нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі”. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономрозвитку АСКОД Мінекономрозвитку Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&*!R>0О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3305-04/22899-06 від 31.05.2019 15:22:44 2 Курс читають українські і міжнародні провідні фахівці та експерти у сфері закупівель. Після успішного проходження тестування кожен слухач має можливість отримати сертифікат про (успішне завершення) проходження онлайн-курсу. Крім того, з 3 червня 2019 року планується оновлення безкоштовного онлайн-курсу “Публічні закупівлі для бізнесу”. В цьому курсі передбачається заміна текстів лекцій у 2 модулях, повна заміна тестових питань та створення нового модулю (відео-лекція, презентація та текстова лекція), присвяченого рекомендаціям щодо прийняття участі українського бізнесу у публічних закупівлях інших країн, насамперед Європейського Союзу та країн, які приєдналася до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі. Принагідно зазначаємо, що наказом Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 № 234, яким затверджено професійний стандарт, “Фахівець з публічних закупівель” передбачено можливість проходження курсів, у тому числі безкоштовних онлайн-курсів, рекомендованих Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель. Враховуючи викладене та з метою підвищення рівня професійності суб’єктів сфери закупівель Міністерство рекомендує довести зазначену інформацію до відома підпорядкованих структурних підрозділів, підприємств, установ, організацій та пройти оновлені безкоштовні онлайн-курси. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Л. В. Лахтіонова Слінчак С.В. 596-67-06

<b>Запит від:</b> Запит від Полівчук Михайло Володимирович <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати роз'яснення стосовно того, чи є правомірним застосування підприємством частини 5 статті 36 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" при зміні істотних умов договору, а саме при продовженні наприкінці року дії договору на строк достатній для проведення процедури в наступному році в обсязі. що не перевищує 20% суми визначеної договором без проведення процедури закупівлі аналогічних товарів, робіт та послуг на початку наступного року, так само як і у подальших періодах цього року. При цьому підприємством навіть не планується здійснювати закупівлю цих товарів робіт та послуг, оскільки в наступному році вони не передбачаються в Плані закупівель. Наприклад, в 2017 році підприємством після застосування процедур відкритих торгів було укладено договір на поставку (купівлю) товару (акумулятори), строк дії якого до 31.12.2017. У подальшому станом на 31.12.2017 поставка товару не виконана. Підприємство 31.12.2017 продовжує строк дії укладеного договору з застосуванням ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак не здійснює а початку 2018 процедуру закупівлі цього товару (акумуляторів), та навіть не вносить цю закупівлю до Плану закупівель. Чи є це правомірним? Прошу надати роз'яснення з приводу вищезазначеного питання в якомога коротші строки зважаючи на систематичність таких дій, з метою попередження порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 478/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року. Таким чином, норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Концернн "Міські теплові мережі" <b>Суть питання:</b> Підприємство є замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії). При закупівлі послуг з перетікання електричної енергії (допорогова закупівля) виникло наступне питання: в типовому договорі (додаток 2 до ПРРЕЕ) зазначено, що "Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд". Виходячи зі ст. 179 ГК України, з огляду на ч. 1 статті 628 ЦК України, сторони не можуть відступати від форми та змісту типового договору, передбаченого додатком 2 до ПРРЕЕ. Наразі друга сторона договору відмовляється укладати договори на один рік без пролонгації на наступний рік. Постає питання: яким чином вносити закупівлю послуг з перетікання електричної енергії в додаток до річного плану закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 479/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель, шляхом заповнення відповідних полів в системі. Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору , але мають право конкретизувати його умови. З огляду на викладене, у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, вартість якого перевищує межі, встановлені Законом на наступний рік, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.   У разі якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені Законом замовник укладає такі договори, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов"язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку. При цьому інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звернутися до зазначеного вище органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні вимоги тендерної документацї <b>Суть питання:</b> Статтею 3 ЗУ "Про публічні закупвлі" встановлені принципи здйснення закупівель, зокрема недискримінація уачсників. В зазначеному Законі відсутня дефініція дискримнації уасників, а також перелік вимог, які є дискримнацйними. Відповідно до Роз'яснень Мінеконом розвитку від 19.12.2018 року № 3301-04/55905-03/01.7/33810 зазначено, що Замовникам при закупівлі лікарських засобів не рекомендовано у тендернй документації включати вимогу щодо надання постачальником гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це не гарантує своєчасної поставки та в деяких випадках може спричинити дискрімінацію певних учасників. Зазначена вимога в контексті предмету закупвлі стосується лікарських засобів. Запитання 1. Чи буде вважатися дискримінацйіною вимогою вимога надання гарантйного листа від виробника в інших предметах закупівлі товарів? Запитання 2. Яким чином Замовнику при складанні тендерної документації визначити чи буде його вимога стосовно наддання певного документа в складі тендерної пропозиції вважатися недискримінаційною, оскільки навіть в Рішеннях АМКУ у одного Замовника певна вимога є дискримнацйною, а у іншого Замовника - ні при однакових ситуаціях? <b> Номер відповіді:</b> 480/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 " Щодо розробки тендерної документації " та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

<b>Запит від:</b> Запит від Всеукраїнська профспілка "Федерація профспілок авіпрацівників радіолокації, радіонавігації і зв'язку України" <b> Тема розширена:</b> чи потрибно використовувати тендерну процедуру <b>Суть питання:</b> Чи є тендерною процедурою вибір недержавного пенсійного фонду для здійснення підприємством недержавного пенсійного забезпечення працівників цього підприємства? Чи є тендерною процедурою вибір страхової компанії для здійснення підприємством недержавного пенсійного страхування працівників цього підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 481/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1040/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=81b04d01-514a-42c0-9afc-4529b7b72793&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі – Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення. Ураховуючи викладене, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.