<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Рамкова угода <b>Суть питання:</b> 1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу? 2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку? 3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу? <b> Номер відповіді:</b> 497/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1, 2 Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається. Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці. Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та  оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель. При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”. Щодо питання 3 Відповідно до пункту 2 розділу IV  Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три. Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат <b> Тема розширена:</b> Неоднозначна консультація МЕРТУ з питання внесення змін у договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, у яких даний закон дозволяє вносити зміни у договір про закупівлю. За змістом даного припису закону дані випадки не є взаємовиключними. Разом з цим, у роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеному у листі № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» мовиться: «Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках». За даною позицією міністерства сторони договору про закупівлю, за наявності декількох випадків, які дозволяють змінити умови договору про закупівлю, повинні укласти не одну додаткову угоду, а декілька одночасних додаткових угод – в залежності від кількості випадків, що настали. Також, дещо неоднозначним залишається твердження міністерства про те, що застосування декількох випадків за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» призводить до внесення змін у договір не у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з викладеним, прошу надати роз’яснення даної позиції міністерства: 1. Яким чином одночасне застосування сторонами договору про закупівлю зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» декількох випадків внесення змін призводить до зміни умов договору у непередбачених законом випадках? 2. Які конкретні статті Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (норми-приписи, норми-заборони) порушать сторони договору про закупівлю, якщо за декількома випадками за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» буде складена одна, а не декілька додаткових угод? 3. Ознаки якого адміністративного або кримінального правопорушення наявні у діях посадових осіб сторін договору про закупівлю, якщо ними підписана одна додаткова угода про внесення змін у договір про закупівлю за декількома документально підтвердженими випадками, встановленими ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а не декілька одночасних додаткових угод про внесення цих же змін, але за кожним з випадків окремо? Прошу надати правову позицію міністерства з даних питань. <b> Номер відповіді:</b> 498/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. При цьому випадки, наведені у пунктах 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення суми договору про закупівлю та зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Натомість пункти 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі без збільшення суми договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону без зміни обсягу закупівлі. З огляду на викладене, одночасне застосування пунктів 1-8 частини четвертої статті 36 Закону може призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області <b> Тема розширена:</b> Як визначити процедуру закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області просить надати роз'яснення щодо закупівель. Нам, як розпоряднику бюджетних коштів, в 2019 році виділено кошти на капітальні ремонти по декількох закладах освіти, на які складаються окремі проектно-кошторисні документації. Якщо брати по кожному об'єкту окремо, то вартість предмета закупівлі робіт не перевищує 1,5 мільйона гривень. Загальна сума по всіх об'єктах звичайно є більшою 1,5 мільйона гривень. Просимо роз'яснити, - як доцільно провести закіпівлі робіт: оголошувати відкриті торги по всіх об'єктах чи можна по кожному об'єкту окремо заключати прямі угоди та оприлюднювати звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 499/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 розміщено  лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, який містить відповідь на питання визначення предмета закупівлі робіт по об"єктам.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Міські автомобільні дороги -1" Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування в договорах ч.3 ст. 631 ЦК України. <b>Суть питання:</b> Прошу Вас надати роз’яснення з наступного питання: Чи є законною відмова органів Держказначейства в реєстрації договору купівлі-продажу товару з мотивів наявності в ньому норм, передбачених ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та того що договір стосується придбання товару, а не послуг, враховуючи нижченаведене: 1. договір купівлі-продажу товару укладений без здійснення конкурентного відбору учасників внаслідок відсутності конкуренції з технічних причин на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; 2. вартість предмета закупівлі 104, 15 тисячі грн.; 3. звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднено. <b> Номер відповіді:</b> 500/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється без проведення процедур, встановлених Законом. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель , установлених Законом. У свою чергу, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та  Господарського кодексів України. Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Укртрансгаз" <b> Тема розширена:</b> щодо визначення розміру тендерного забезпечення <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Філією "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" проведено відкриті торги на закупівлю товару, оголошення UA-2019-03-15-001502-c. Керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема в частині визначення розміру, виду та умов надання забезпечення тендерної пропозицій (абз.8 ч.1 ст.1; абз.14 ч.2 ст.22; ч.1 ст.24) , Замовник зазначив в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00, що складає 3% від суми очікуваної вартості предмету закупівлі у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ), яка визначена у п.8 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації та у річному плані закупівель на поточний рік Замовника. При цьому у відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону, згідно якого в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, Замовником визначена очікувана вартість у сумі 1 116 500 000,00 грн. (без ПДВ). Згідно з наказом Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» № 132 від 13.05.2019 проведено моніторинг закупівлі. За результатами моніторингу установлено, що Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн або 3,6 % від очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг. Суть питання: чи є порушенням з боку замовника вимог абзацу третього частини першої статті 24 Закону (розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією) в частині визначення розміру тендерного забезпечення від очікуваної вартості з ПДВ при зазначеній в оголошенні про проведення відкритих торгів розмір очікуваної вартості без ПДВ. При цьому інформація про розмір очікуваної вартості закупівлі в тендерній документації зазначена, як з ПДВ так і без. <b> Номер відповіді:</b> 502/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та з міни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Отже, складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню. У свою чергу, формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Таким чином, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі. Так, відповідно до частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються, зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів ; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Поряд з цим Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник. Крім того, відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією. Отже, розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати межі, встановлені Законом від очікуваної вартості, тобто суми яку замовник планує фактично витратити в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Сахар Оксана Вікторівна <b>Суть питання:</b> Законодавство надає можливість подовжити дію договору на наступний рік в межах 20% від суми договору минулого року. В такому випадку немає потреби вносити в річний план та проводити процедуру закупівель в системі Prozorro. Проблема виникла із закупівлею енергоносіїв, яка фінансується з місцевого бюджету. Місцевий бюджет надає фінансування частинами протягом року, підписуються окремі договори. Таким чином, сума останнього договору в останньому місяці виявляється дуже незначною (кілька тисяч гривень) і її не вистачить навіть при продовженні дії договору на наступний рік. Що в такій ситуації робити? Чи є правовий механізм, який дозволяє враховувати загальну суму закупівель по всіх договорах за минулий рік? <b> Номер відповіді:</b> 503/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та продовження строку дії договору на початку наступного року розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” , від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Полтавабудсервіс плюс" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати фахову відповідь щодо правомірності дій Замовника, а саме надання від учасника торгів, який перебуває у статусі «Очікує рішення» додаткових документів, а саме: «Учасник, який перебуває у статусі «На розгляді» повинен надати замовнику, в паперовому вигляді договірну ціну (пронумеровану), яка повинна містити всі обсяги відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і роздруковану електронну банківську гарантію із супровідним листом. До договірної ціни додаються Учасником наступні документи (пронумеровані): локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат. Такі документи учасник повинен надати замовнику протягом двох робочих днів з дня набуття статусу «На розгляді». Ціна пропозиції переможця відкритих торгів є договірною ціною, що являється, при укладанні договору, додатком до Договору. Документи учасника, що перебуває в статусі «На розгляді» подаються в одному запечатаному конверті, який у місцях склеювання повинен містити підписи уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі та відбитки печатки учасника процедури закупівлі». Звертаємось до Вас за роз’ясненнями з метою вирішення цього питання з Замовником без скарги до АМУ на умови документації, що призведе до затягування строків проведення процедури та надання послуг. Просимо викласти Вашу позицію щодо законності вище вказаних вимог, тому що замовник посилаючись на Ваш лист від 05.08.2016 № 3302-06-24782-06 відмовляється усувати дану вимогу, не бачить різниці між учасником і учасником-переможцем та не враховує, що всі розрахунки договірної ціни вимагаються від учасника-переможця, а не від просто учасника, який перебуває на «На розгляді». Адже згідно ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі» Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо: 1) Учасник: - не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону; - не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Також пунктом 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям. І все. Адже у статусі «На розгляді» це учасник (ще не переможець) який надав найбільш вигідну пропозицію і очікує рішення Замовника , який перевіряє його тендерну пропозицію на відповідність кваліфікаційним критеріям, технічним вимогам, визначеним у тендерній документації та забезпечення тендерної пропозиції, а договірна ціна – це вже ціновий критерій. Розгляд і узгодження договірної ціни (яка є додатком до договору) починається тільки після того як учасник отримує від замовника повідомлення про намір укласти договір та стає переможцем торгів (ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Тобто згідно будь-які вимоги по додаткових документах до учасника який перебуває у статусі «На розгляді» є незаконними. Також звертаємо Вашу увагу, що тендерною документацією абсолютно не визначений порядок розгляду та подачі навіть цих документів від учасника який перебуває у статусі «На розгляді», а саме: - Чому такі документи надаються протягом всього двох днів? - Яких саме днів календарних чи робочих? - Якщо календарних, який порядок подачі у разі закінчення аукціону у п’ятницю? - Навіщо таке ускладнення та секретність з конвертами, адже електронна подача документів покликана спрощувати та робити прозорішою публічні закупівлі? - Який порядок розгляду даних документів? - Чи отримує учасник хоч якусь довідку, що дані документи отримані вчасно та в повному обсязі, щоб убезпечити себе від можливого «зникнення» якогось документу з конверту? На нашу думку дана вимога створює підґрунтя для корупційного зловживання Замовником своїми правами та наштовхує на наміри Замовника про неукладення договору з «небажаним» переможцем закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 504/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено. У свою чергу, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “ Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель ” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “ Щодо здійснення закупівлі робіт ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34323-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06 Варто також зазначити, що Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості предмету закупівлі. Питання розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “ Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704 У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас замовнику слід дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників. При цьому згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Поряд з цим контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Добрий день КЗ "Павлоградська ЦРЛ" ДОР" звертається до Вас з наступним питанням. В листопаді 2018 року лікарня оголосила закупівлю природного газу на очкувану потребу. 26 грудня 2018 року був укладений договір на суму 2 932 595,00 грн. та об'єм постачання природного газу складав до 280 тис. куб. мет. Строк поставки січень-грудень 2019 року. 10 січня 2019 року за наявності кошторисних призначень сума договору була зменшена до 151,602 куб метрів в період січень-квітень 2019 року та сума відповідно склала 1 587 811,13 грн. З урахуванням фактично використаних об'ємів у КЗ "Павлоградська ЦРЛ" ДОР" залишилась економія у сумі 240 566,71 грн. Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватись, окрім випадків передбаечних зазначеню статтею. Віідповідно до специфіки договору постачання строк поставки можно віднести до істотної умови договору. Запитання. В контексті данної ситуації чи правомірно буде з боку закладу суму 240 566,71 грн. не зменшити, а строк поставки перенести на жовтень 2019 року? Заздалегідь вдячні за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 491/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від група централізованого господарського обслуговування навчальних закладів та установ освіти Херсонської області <b> Тема розширена:</b> технічно заблокована можливість розмістити відповід на вимогу <b>Суть питання:</b> Група централізованого господарського обслуговування навчальних закладів та установ освіти Херсонської області (ЄДРПОУ 37542443) звертається до Уповноваженого органу щодо термінового вжиття заходів із запобігання порушення законодавства. Вимога UA-2019-05-07-000320-b.b7 розміщено на порталі 30.05.2019р о 16:38. Відповідно до пункту 3 статті 30, абз.2 пункту 1 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" "...замовник зобов’язаний надати йому [учаснику] відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення". Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України "Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок." Відповідно до абз 3 пункту 1 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник оприлюднює "зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень". Станом на 16:52 04.06.2019р. на майданчику Е-тендер технічно заблоковано Замовнику можливість надати відповідь на вимогу термін, надання якої відповідно до чинногоо законодавства України спливає 24:00 05.06.2019р (або принаймні 24:00 04.06.19). Також, майданчик не є контролюючим органом і взагалі не може обмежувати замовника в наданні інформації. З метою забезпечення законного права Замовника на проведення закупівель у межах законодавства, недопущення негативного впливу на імідж Замовника та Уповноваженного органу через неспроможність партнерів створити технічні можливості проведення закупівель у законодавчому полі, група ЦГО просить щонайшвидше, але не пізніше 16:00 05.06.2019р, вжити заходів щодо надання можливості Замовнику скористатися своїм законним правом надання відповіді на вимогу учасника. З повагою, начальник групи, голова тендерного комітету С.АНТОНІШАК <b> Номер відповіді:</b> 492/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 32 Закону учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення. Водночас повідомляємо, що питання обчислення строків та визначення початку перебігу строку розглянуто у запитах 250/2016 від 20.12.2016, 283/2016 від 29.12.2016, 256/2017 від 15.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від КИЇВСЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЦЕНТР <b>Суть питання:</b> Київський молодіжний центр (Комунальна установа виконавчого органу Київської міської ради) звертається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із проханням роз’яснити, чи є необхідним внесення змін до наказів та кошторисів Установи, затверджених на календарний рік для реалізації проектів та проведення заходів з питань молоді у зв’язку із тим, що після затвердження відповідних наказів і кошторисів відпала необхідність в замовленні певних послуг (зменшення запланованого обсягу закупівель). <b> Номер відповіді:</b> 493/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 , розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”. При цьому ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, підстави для відміни торгів встановлені у статті 31 Закону. Так, відповідно до абзацу другого частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=83695906-ab5f-48f4-beec-9f934f6bacee&lang=uk-UA у запиті № 233/2016.

<b>Запит від:</b> Запит від Державний університет інфраструктури та технологій <b>Суть питання:</b> На майданчику в системі Прозорро з"явилося додаткове поле для вводу інформації: "Класифікація суб"єктів господарювання", але в переліку для вибору тільки суб"єкти підприємництва. Чому відсутні суб"єкти некомерційного господарювання? <b> Номер відповіді:</b> 494/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Край-МК.." <b> Тема розширена:</b> Форма рішення тендерного комітету про визначення переможця <b>Суть питання:</b> За результатами розгляду тендерних пропозицій складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі". Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендера та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі", за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Враховуючи вище зазначене, прошу надати розяснення з наступних питань: 1. Чи є протокол оцінки та розгляду тендерних пропозицій протоколом про визначення переможця відкритих торгів? 2. У якій формі тендерний комітет приймає рішення про визначення переможця? <b> Номер відповіді:</b> 495/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості. Питання алгоритму здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій, у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “ Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704 Крім того, інформуємо, що з питання алгоритму проведення відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi Водночас питання оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій та оформлення рішень тендерного комітету замовника розглянуто відповідно у запитах 1141/2017 та 916/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=af440d45-610d-4d93-84a4-809b786ebc8c&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d105f753-2e8c-4797-a960-98fead4b969d&lang=uk-UA