<b>Запит від:</b> Запит від Гуц Наталія Богданівна <b> Тема розширена:</b> Про правомочні тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Згідно з п. 2.5 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Якщо у тендерному комітеті є 5 членів, то воно буде правомочне за присутності на ньому 3 членів? <b> Номер відповіді:</b> 531/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA у запиті № 115/2017.

Щодо закупівлі медичних виробів --- Документ: bd4582e0-b503-4895-acce-3a372774f4bd.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ___________На № ____________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівлі медичних виробів Закон України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578. чинності Водночас 14.06.2019 набрав наказ Мінекономрозвитку від 07.05.2019 № 790 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", зареєстрований в Мінюсті 27.05.2019 за №548/33519, яким, зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів. Згідно з пунктом 1 Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів” (далі – НК 024:2019), затвердженого наказом 2 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. Зазначені зміни до Порядку ініційовані Міністерством охорони здоров'я України в рамках реформування сфери охорони здоров'я з метою уніфікації класифікації закупівель медичних виробів. НК 024:2019 гармонізовано з міжнародною номенклатурою медичних виробів Global Medical Device Nomenclature (далі - GMDN). Це переклад переліку медичних виробів, включених до номенклатури GMDN. Кожна з позицій складається з п'яти частин: код, назва терміну українською мовою, опис терміну українською мовою, назва терміну англійською мовою, опис терміну англійською мовою. Класифікація медичних виробів здійснена за ієрархічним, порядковим та п'ятизначним методом класифікації. Ведення НК 024:2019 та надання роз'яснень щодо його положень здійснює Державне українське об'єднання "Політехмед” (далі - ДУО "Політехмед”) (вул. Івана Мазепи, 10, м. Київ, 01010). НК 024:2019 оприлюднений на офіційному сайті ДУО "Політехмед" за посиланням: https://bitly.su/3172gQoc. Одночасно інформуємо, що для забезпечення замовникам зручності вводу даних щодо коду і назви медичних виробів за інформацією, наданою Державним підприємством "Прозорро", технічну реалізацію НК 024:2019 в електронній системі закупівель планується здійснити в третьому кварталі 2019 року. Заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель начальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель Тетяна МІШТА Мисник М.С., 596-67-27

<b>Запит від:</b> Запит від Чижівська сільська рада Житомирської області Новоград-Волинського району <b> Тема розширена:</b> Чи вірна моя думка згідно визначення предмета закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Допоможіть вирішити питання.Маю два проекти "Реконструкція спортивного майданчика зі штучним покриттям в с.Чижівка вул.Шевченка 33а Новоград-Волинського району Житомирської області"вартістю 1499399,00грн"Реконструкція універсального спортивного майданчика зі штучним покриттям в с.Чижівка вул.Шевченка 33а Новоград-Волинського району Житомирської області"вартість якого 1439454,00грн.Хочемо розпоинати реконструкцію бе проведення процедури відкритих торгів так як вартість обох майданчиків до 1500000,00грн.та відповідно до визначення предмета закупівлі робіт згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 це різні об'єкти тож зважаючи на вище викладене це два об'єкти будівництва і вони не підпадають під Закон України "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 526/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 374/2019 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78f02fb3-0f3a-4f86-8c86-e2bd4e85f220&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" <b> Тема розширена:</b> Щодо надання розяснення поняття "Замовник" <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» просить надати роз’яснення чи являється воно Замовником згідно положення пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», так, як згідно Статуту здійснює свою діяльність на комерційній основі. Дане питання виникло у зв’язку із набранням чинності постанови КМУ № 363 від 24.04.2019 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою передбачається, що відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств. Крім того, відповідно до зазначеної постанови втратила чинність постанова КМУ № 959 від 13.12.2017 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», якою було установлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі і провадять діяльність у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків, за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на технічне переоснащення. <b> Номер відповіді:</b> 527/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06

<b>Запит від:</b> Запит від Тарасенко К.О. <b>Суть питання:</b> Доброго дня!!! Підскажіть, будь ласка, на початку року проведено відкриті торги на суму 300 000 грн. на закупівлю бензину, на днях ми розірвали договір за згодою сторін. Сума після розірвання договору на закупівлю бензину становить 180 000 грн. Як це відобразити в річному плані, це буде дві різних закупівлі, одна йтиме в річному плані, інша в додатку? Та як провести закупівлю, потрібно проводити відкриті торги знову чи заключаємо прямий договір? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 518/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 Поряд з цим повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 865/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d18ee3dd-59cd-4e38-a7e7-a096e09109a3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Київський обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Відміна торгів в кількості 2 рази за частиною лотів та укладання договорів за переговорною процедурою <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовник оприлюднив 27.02.2019 р. тендерну документацію на закупівлю ДК 021-2015: 09320000-8: Пара, гаряча вода та пов’язана продукція з поділом на 8 лотів, бюджет закупівлі - 927837 грн. з ПДВ. За результатами торгів відбулися торги тільк за лотом № 4, за результатами якого було визначено переможця. За результатами торгів за лотом № 8 прийняв тільки один учасник. За загальним результатом торги будо відмінено за лотами №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8. Причина відміни - подання менше двох тендерних пропозицій. Замовник 28.03.2019 року знов оприлюднює тендерну документацію на закупівлю ДК 021-2015: 09320000-8: Пара, гаряча вода та пов’язана продукція з поділом на 7 лотів з бюджетом 890037 грн. з ПДВ, оскільки порередні торги відбулися тільки в частині лоту № 4. За результатми торгів не подало жодної пропозиції. Торги було відмінено з причини: "Подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій". Враховуючи нагальну потребу в закупівлі ДК 021-2015: 09320000-8: Пара, гаряча вода та пов’язана продукція чи може замовник, враховуючи що закупівля була оголошена 2 (два) рази та відбулася тільки по однму з лоту, за інших лотів торги були відмінені з причини подання менше двох пропозицій , укладати угоди з постачальниками ДК 021-2015: 09320000-8: Пара, гаряча вода та пов’язана продукція за результатами преговорної процедури? Дякую/ <b> Номер відповіді:</b> 519/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> Зміна об'ємів закупівлі товару під час дії договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Маємо потребу у Вашій консультації. У нас із Замовником виникла колізія з приводу об'ємів закупівлі, під час зміни ціни за одиницю товару, при виконанні договору закупівлі паливо-мастильних матеріалів (Договір зі специфікацією, у якій зазначено об'єми,ціну за одиницю товару і загальну ціну договору). Під час дії договору зменшилися ціни на паливо-мастильні матеріали. Відповідно, ми з Замовником узгодили внести зміни у Договір, зменшивши ціну за одиницю товару. При зменшенні ціни за одиницю товару, відповідно зменшується загальна ціна Договору. Замовник не хоче зараз зменшувати ціну договору, натомість пропонує збільшити об'єм товару, щоб ціна Договору не зменшувалася, аргументуючи це вимогами своєї бухгалтерії. Чи правомірні дії Замовника? У яких випадках чинне законодавство дозволяє змінювати об'єми закупівлі під час дії Договору? Чи є конкретні роз'яснення з цього питання? Будемо вдячні за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 520/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” )  та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Водночас звертаємо увагу, що пункти 1-7 частини четвертої статті 36 Закону  не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю  до повного виконання зобовязань сторонами у повному обсязі.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП ЗАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовником категорії класифікації суб’єкта господарювання <b>Суть питання:</b> Щодо визначення замовником категорії класифікації суб’єкта господарювання Згідно з регламентом роботи електронної системи публічних закупівель ProZorro (далі – Система), у полі «Класифікація суб’єкта господарювання», учасники безумовно мають обрати категорію класифікації, відповідно, до якого вони відносяться згідно ч.3 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV в редакції від 07.02.2019р. Якщо учасник не внесе відповідні зміни у своєму профілі, то не зможе технічно подати свою тендерну пропозицію. Дані щодо розміру організації є обов’язковими для заповнення учасниками під час здійснення відкритих торгів та допорогових закупівель. Разом з цим, у разі здійснення замовником закупівель без використання Системи: переговорної процедури або оприлюднення в Системі звітів про укладені договори, у зв’язку з тим, що учасники не подають свої пропозиції та не заповнюють відповідні поля у своєму профілі, замовник самостійно заповнює усі необхідні поля, у тому числі поле: «Класифікація суб’єкта господарювання». На цей час склалася ситуація при якої деякі контрагенти відмовляються визначати свою категорію класифікації та надавати її на запит замовника під час здійснення замовником закупівель без використання Системи. Відсутність у замовника такої інформації не дає можливості заповнення відповідного поля Системи. Прошу Вас надати роз’яснення, яким чином замовник повинен отримувати від контрагента вищезазначену інформацію та механізм здійснення закупівлі у разі відсутності у замовника такої інформації. При цьому, направляю Вам відповідь стосовно вищезазначеного питання від ДП «ПРОЗОРРО»: «Доброго дня! Державне підприємство «ПРОЗОРРО» визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення електронної системи публічних закупівель Prozorro. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель та надання роз’яснень. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) до основних функцій Уповноваженого органу відноситься надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Рекомендуємо звернутись до відділу, що надає роз’яснення положень Закону та інших нормативних документів за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/List?lang=uk-UA&id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv». <b> Номер відповіді:</b> 521/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> Щодо укладання трьохстороннього договору <b>Суть питання:</b> Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону. Просимо Вас надати роз’яснення – чи має право Замовник, відповідно до Закону, укладати за результатами процедури закупівлі трьохсторонній договір між Замовником, Учасником та Платником, за умови залучення інвесторських коштів на закупівлю товарів/робіт/послуг. З урахуванням того, що відповідно до умов договору, на Платника покладається лише обов’язок оплати товарів/ робіт/послуг. <b> Номер відповіді:</b> 522/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари . У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Ураховуючи зазначене, складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню. При цьому питання передумов закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщених за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06 Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Класифікація суб'єктів господарювання <b>Суть питання:</b> До якої категорії класифікації суб'єктів господарювання віднести бюджетну установу, яка надає послуги по оздоровленню дітей, при публікації звіту про укладений договір? (працівників - 170 чол., дохід за рік 32 млн.грн.) Даної категорії немає у запропонованому переліку. <b> Номер відповіді:</b> 523/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АРЗСП У ДСНС у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На початку року були проведені відктирі торги на постачання природного газу та укладений договір з переможцем торгів. Ціна в договорі зазначена з урахуванням тарифів на його транспортування. Постачальник, посилаючись на відповідні Постанови НКРЕ, звернувся до нас з вимогою укласти додаткову угоду до договору на зміну ціни на газ без урахування тарифів на його транспортування та водночасно укласти з ним новий договір на транспортування газу. Як правильно нам діяти у цій ситуації, ци не буде вимога Постачальника суперечити ст.36 Закону "Про публічні закупівлі" ? <b> Номер відповіді:</b> 524/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена  у  листі від 27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b>Суть питання:</b> 16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р. Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі. 11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн. Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує. Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України? Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 525/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.