<b>Запит від:</b> Запит від районна адміністрація <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Роз’ясніть будь ласка таку ситуацію: голова тендерного комітету (перший заступник начальника державного органу) на момент відпустки начальника державного органу стає т. в. о. начальника державного органу, чи не буде це конфліктом інтересів? <b> Номер відповіді:</b> 554/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”. Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. При цьому згідно з абзацом 2 частини другої статті 11 Закону не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради . Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону. Водночас до складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Крім того, пунктами 2.3. і 2.4  Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства. Таким чином, обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, а членство в тендерному комітеті не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Запорізький центр медико-санітарної допомоги №1" <b>Суть питання:</b> Добрий день!Якщо учансик має податковий борг зі сплати податків відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, можемо ми, як замовник,заключити договір з таким учасником, та визнати його переможцем у допороговій закупівлі???? <b> Номер відповіді:</b> 555/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі , встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з частиною другою статті 17 Закону змовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, Законом встановлено право, а не обов’язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням системи, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція). Відповідно до абзаців шостого та п’ятого пункту 3 Інструкції учасник − фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, яка подала через систему пропозицію для участі в закупівлі, оголошеній замовником згідно з Інструкцією, пропозиція учасника − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає для участі у закупівлі відповідно до вимог, визначених замовником . Поряд з цим переможець − учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам та вимогам до предмета закупівлі, визначених замовником, визнана найбільш економічно вигідною і якого замовник визначив переможцем (абзац четвертий пункту 3 Інструкції). У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 Інструкції, під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити . Отже, замовник визначає переможцем закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, учасника, пропозиція якого відповідає всім умовам та вимогам, визначених замовником, керуючись при цьому принципами закупівель, визначеними статтею 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Мойсеєнко Галина В'ячеславівна <b> Тема розширена:</b> Подання переможцем документів відповідно до ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> Питання пов'язане з тлумаченням процесу та строків подання документів переможцем торгів. Напиклад, 23.05.2019 був оприлюднений намір укласти договір. Переможець направив на адресу переможця документи передбачені ч. 1 та ч.2 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі" 24.05.2019 (п'ятниця), Замовнмк їх отримав 27.05.2019 (понеділок). Чинність довідок закінчувалвсь 25.05.2019 (субота). Чи є правомірним відхилення тендерної пропозиції переможця у зв'язку з тим, що на момент отримання довідок Замовником вони втратили свою чинність? <b> Номер відповіді:</b> 556/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13652-06 Отже, спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених відповідними пунктами частини першої та другої статті 17 Закону, для переможця процедури закупівлі замовником визначається та указується у тендерній документації. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” . При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

<b>Запит від:</b> Запит від Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник <b>Суть питання:</b> Національний заповідник -неприбуткова державна установа. В 2018 році за результатами відкритих торгів UA-2018-08-07-000791-a було укладено договір на реставрацію пам'ятки архітектури,яка триватиме до 31.12.2020р.Проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу.Проектом передбачено здійснення робіт з викладання підлоги керамічною плиткою, вартість плитки включена до кошторису , її має придбати виконавець робіт(Підрядник).Проте,на сьогодні є організація,що бажає на благодійних засадах подарувати таку плитку для реставрації пам'ятки. Питання: Чи правильно ми зробимо, якщо внесемо наступні зміни до тендерного договору та кошторисної документації (є невід’ємною частиною тендерного договору) – зменшимо договірну ціну та, відповідно, кошторисну вартість, на вартість плитки, що закладена до кошторису? <b> Номер відповіді:</b> 547/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області <b>Суть питання:</b> При формуванні оголошення про багатолотову закупівлю послуг «Розробка проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів Богданівської сільської ради та проходження комплексної державної експертизи – 9 лотів: Лот 1 - с. Богданівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 2 – с. Мерцалівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 3 – с. Шахтарське, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 4 – с. Самарське, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 5 – с. Нова Дача, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 6 – с. Кохівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 7 – с. Мар`івка, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 8 – с. Зелене, Павлоградський район, Дніпропетровська область. Лот 9 – с. Нова Русь, Павлоградський район, Дніпропетровська область.» за кодом ДК 021:2015 «71250000- 5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги». Предмет закупівлі вказаний загально для всіх лотів. Система Прозорро сформувала звіт про результати проведення процедури закупівлі окремо по лотах, однак в жодному з 9-ти лотів вказаний тільки населений пункт і ніде не вказано речення "Розробка проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів Богданівської сільської ради та проходження комплексної державної експертизи". Чи є це порушенням процедури закупівлі, чи можливо вважати це як технічну помилку та оформити протоколом засідання тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 549/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 225/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=def23cbb-413f-4be3-9a1f-fa05296d76bf&lang=uk-UA Поряд з цим інформуємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель, обов’язків адміністратора системи та оператора авторизованого електронного майданчика розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Клименко Ксенія Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію щодо випралення визначеного розміру забезпечення тендерної пропозиції. Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 2 розділу ІІІ тендерної документації визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції 1% від очікуваної вартості предмета закупівлі робіт, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону. Договір на виконання робіт укладено. Прошу надати роз’яснення щодо можливих шляхів виправлення цього становища. <b> Номер відповіді:</b> 550/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією. У свою чергу, питання виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником, розглянуто у запиті № 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.  За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Криворізький психоневрологічний диспансер"ДОР" <b>Суть питання:</b> Чи потрібно замовнику знову публікувати плани закупівель, якщо замовник був реорганізований щляхом перетворення в комунальне підприємство, а плани закупівель були опубліковані ще комунальним закладом? <b> Номер відповіді:</b> 551/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено листи  від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”  та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від  07.02.2017  № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ <b>Суть питання:</b> З 01.05.2019 року відбулись зміни до Кодексу ГТС в частині замовлення потужностей, в частині послуги балансування, як складової послуги транспортування та встановлення тимчасових тарифів на послуги транспортування природного газу. Необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу для потреб бюджетних установ, укладених з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" у відповідність до чинного законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 552/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. Водночас повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA у запиті 461/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Невідповідність логіки обчислення строків відповідним вимогам щодо обчислення строків в Цивільному кодексі України. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлює ряд обмежуючих строків на вчинення певних дій замовником в рамках роботи в елеткронній системі. Наприклад Закон визначає можливість звернення до Замовника через електронну систему та обов’язок замовника протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого звернення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі (ст 23 Закону). Електронна система рахує робочі дні добою, тобто, якщо питання задано о 12 год 20 хв в понеділок 10.06.2019, відповісти на нього необхідно до четверга 13.06.2019 до 12год 20 хв. Отже у випадку порушення строків відповіді визначених електронною системою та надання відповіді, електронна система може автоматично продовжити строк подання тендерних пропозицій. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України (Далі – ЦКУ) перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто ЦКУ встановлюючи порядок перебігу строку надає замовнику 3 повні робочі дні на надання роз’яснень, та обраховує ці дні з дня наступного після оприлюднення звернення. Натомість електронна система працює за іншими принципами, та обмежує замовника порівняно з нормами ЦКУ, при цьму Закон не має окремого порядку обчислення строків в цілях реалізації цього Закону. У зв’язку з викладеним прошу надати інформацію щодо можливості в подальшому встановлення порядку обчислення строків в електронній системі відповідно до вимог ЦКУ. <b> Номер відповіді:</b> 544/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання обчислення строків та визначення початку перебігу строку розглянуто у запитах 250/2016 від 20.12.2016, 283/2016 від 29.12.2016, 256/2017 від 15.02.2017 відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA У свою чергу, стосовно технічних питань , у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Обмеження дій замовника автоматичною зміною статусу в межах процедури (неможливість надати відповідь на питання або внести зміни до конкурсної документації). <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Процедура допорогових закупівель, що на разі не врегульована жодними законодавчими актами, в електронній системі передбачає наявність ряду статусів, зокрема статус «Період уточнень» та статус «Період прийняття пропозицій». Протягом «Періоду уточнень» потенційні учасники можуть звертатись за роз’ясненнями та з вимогами, а також замовник має можливість вносити зміни до конкурсної документації. Однак після переходу допорогової процедури зі статусу «Період уточнень» до статусу «Період прийняття пропозицій» у Замовника зникає технічна можливість відповідати на питання, навіть ті, що поставлені безпосередньо перед закінченням «Періоду уточнень», а також Замовник не має технічної можливості вносити зміни до закупівлі за необхідності. Вказана умова значно обмежує права замовника. У зв’язку з викладеним прошу надати відповідь щодо можливості та строків усунення обмежень в електронній системі для замовника відповідати на поставлені питання та вносити зміни до конкурсної документації після завершення «Періоду уточнень» <b> Номер відповіді:</b> 545/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, застосовується “ Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель , вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Обмеження у виборі в електронній системі підстав для внесення змін до договору. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Частина 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) визначає обов’язок замовника оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. На разі наявна судова практика, що визначає обов’язок публікації будь-яких змін, що були внесені до договору про закупівлю незалежно від того чи підпадають такі зміни під розуміння ч. 4 ст. 36 Закону, як випадки зміни істотних умов договору. Натомість електронна система закупівль при публікації змін до договорів передбачає можливість вибору лише обмеженого ряду підстав на внесення таких змін, що є тотожними переліку підстав для внесення змін перелічених у ч 4 ст. 36 Закону. Таким чином внесення змін до неістотних умов договору (зміна реквізитів сторін тощо) та публікація таких змін в електронній системі технічно ускладнена, адже зазначення коректної підстави для внесення змін не передбачено. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо тлумачення змісту ч. 1 ст. 10 Закону, в частині порядку публікації змін, що вносились до договору про закупівлю з інших підстав ніж передбачені ч. 4 ст. 36 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 546/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору розглянуто в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “ Щодо застосування законодавства в сфері закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247 Водночас повідомляємо, що аналогічне питання розглянуто у запиті 447/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Смалюк Оксана Іванівна <b> Тема розширена:</b> Вибір процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброї пори, доби. Прошу Вас надати щодо наступної ситуації. Минулого року ми уклали договір на капітальний ремонт, ціна договору була близько 1 400 000.00 грн. Договір діяв до грудня минулого року, був виконаний та оплачений в минулому році. На даний об'єкт була проектна документація. В цьому вже році, після закінчення дії договору, було здійнено коригування проекту, що в підсумку замовило те, що вартість будівництва буде на 400 000.00 більша. Питання. Чи потрібно проводити процедуру закупівлі, що заплатити цих 400 тис.? <b> Номер відповіді:</b> 542/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 261/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84ad608e-183c-4148-8bed-69f46e5a73f3&lang=uk-UA