<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> Зміна об'ємів закупівлі товару під час дії договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Маємо потребу у Вашій консультації. У нас із Замовником виникла колізія з приводу об'ємів закупівлі, під час зміни ціни за одиницю товару, при виконанні договору закупівлі паливо-мастильних матеріалів (Договір зі специфікацією, у якій зазначено об'єми,ціну за одиницю товару і загальну ціну договору). Під час дії договору зменшилися ціни на паливо-мастильні матеріали. Відповідно, ми з Замовником узгодили внести зміни у Договір, зменшивши ціну за одиницю товару. При зменшенні ціни за одиницю товару, відповідно зменшується загальна ціна Договору. Замовник не хоче зараз зменшувати ціну договору, натомість пропонує збільшити об'єм товару, щоб ціна Договору не зменшувалася, аргументуючи це вимогами своєї бухгалтерії. Чи правомірні дії Замовника? У яких випадках чинне законодавство дозволяє змінювати об'єми закупівлі під час дії Договору? Чи є конкретні роз'яснення з цього питання? Будемо вдячні за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 520/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” )  та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Водночас звертаємо увагу, що пункти 1-7 частини четвертої статті 36 Закону  не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю  до повного виконання зобовязань сторонами у повному обсязі.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП ЗАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовником категорії класифікації суб’єкта господарювання <b>Суть питання:</b> Щодо визначення замовником категорії класифікації суб’єкта господарювання Згідно з регламентом роботи електронної системи публічних закупівель ProZorro (далі – Система), у полі «Класифікація суб’єкта господарювання», учасники безумовно мають обрати категорію класифікації, відповідно, до якого вони відносяться згідно ч.3 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV в редакції від 07.02.2019р. Якщо учасник не внесе відповідні зміни у своєму профілі, то не зможе технічно подати свою тендерну пропозицію. Дані щодо розміру організації є обов’язковими для заповнення учасниками під час здійснення відкритих торгів та допорогових закупівель. Разом з цим, у разі здійснення замовником закупівель без використання Системи: переговорної процедури або оприлюднення в Системі звітів про укладені договори, у зв’язку з тим, що учасники не подають свої пропозиції та не заповнюють відповідні поля у своєму профілі, замовник самостійно заповнює усі необхідні поля, у тому числі поле: «Класифікація суб’єкта господарювання». На цей час склалася ситуація при якої деякі контрагенти відмовляються визначати свою категорію класифікації та надавати її на запит замовника під час здійснення замовником закупівель без використання Системи. Відсутність у замовника такої інформації не дає можливості заповнення відповідного поля Системи. Прошу Вас надати роз’яснення, яким чином замовник повинен отримувати від контрагента вищезазначену інформацію та механізм здійснення закупівлі у разі відсутності у замовника такої інформації. При цьому, направляю Вам відповідь стосовно вищезазначеного питання від ДП «ПРОЗОРРО»: «Доброго дня! Державне підприємство «ПРОЗОРРО» визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення електронної системи публічних закупівель Prozorro. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель та надання роз’яснень. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) до основних функцій Уповноваженого органу відноситься надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Рекомендуємо звернутись до відділу, що надає роз’яснення положень Закону та інших нормативних документів за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/List?lang=uk-UA&id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv». <b> Номер відповіді:</b> 521/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> Щодо укладання трьохстороннього договору <b>Суть питання:</b> Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону. Просимо Вас надати роз’яснення – чи має право Замовник, відповідно до Закону, укладати за результатами процедури закупівлі трьохсторонній договір між Замовником, Учасником та Платником, за умови залучення інвесторських коштів на закупівлю товарів/робіт/послуг. З урахуванням того, що відповідно до умов договору, на Платника покладається лише обов’язок оплати товарів/ робіт/послуг. <b> Номер відповіді:</b> 522/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари . У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Ураховуючи зазначене, складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню. При цьому питання передумов закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщених за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06 Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Класифікація суб'єктів господарювання <b>Суть питання:</b> До якої категорії класифікації суб'єктів господарювання віднести бюджетну установу, яка надає послуги по оздоровленню дітей, при публікації звіту про укладений договір? (працівників - 170 чол., дохід за рік 32 млн.грн.) Даної категорії немає у запропонованому переліку. <b> Номер відповіді:</b> 523/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АРЗСП У ДСНС у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На початку року були проведені відктирі торги на постачання природного газу та укладений договір з переможцем торгів. Ціна в договорі зазначена з урахуванням тарифів на його транспортування. Постачальник, посилаючись на відповідні Постанови НКРЕ, звернувся до нас з вимогою укласти додаткову угоду до договору на зміну ціни на газ без урахування тарифів на його транспортування та водночасно укласти з ним новий договір на транспортування газу. Як правильно нам діяти у цій ситуації, ци не буде вимога Постачальника суперечити ст.36 Закону "Про публічні закупівлі" ? <b> Номер відповіді:</b> 524/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена  у  листі від 27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b>Суть питання:</b> 16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р. Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі. 11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн. Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує. Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України? Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 525/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Червоноградської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На початку року було заплановано закупівлю послуг зв'язку на сумму 49 000 грн,зараз виникла необхідність укласти угоду то тому самому коду класифікатора на суму 4 000 грн.(кошти виділялися одним і тим самим рішенням сесії, і зараз будуть переміщені, з іншого коду ДК на яке планувалися) ,в сумі це перевищує 50 000 грн , Чи потрібно нам робити звіт про укладений договір на сумму 4000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 513/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщеному на  інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Гощанська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Генеральний план та план зонування смт Гоща <b>Суть питання:</b> Просимо допомоги у визначенні предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 514/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 Водночас питання визначення предмету закупівлі послуг (робіт) з розробки містобудівної документації розглянуто в запиті № 441/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36cf90e2-9781-4ae3-93b7-30cad5fe6b4f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Скоробагатько Марина Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Де краще пройти навчання у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 515/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F22899-06 , http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F17934-03 розміщено листи від 31.05.2019 № 3305-04/22899-06 “ Щодо оновлення он-лайн курсу ” та від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03 “ Щодо інформаційних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель ”. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі за посиланням http://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e5af475f-cd00-4880-b6e3-19e414b23e78&title=ZagalnaInformatsiia розміщена загальна інформація щодо професіоналізації сфери публічних закупівель. Крім того, Мінекономрозвитку розроблено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” (затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.02.2019 № 234), який містить вимоги до знань, умінь та навиків, освіти та кваліфікації спеціалістів, які відповідальні за закупівельні процеси та знаходиться на сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://bit.do/eULjA Поряд з цим Мінекономрозвитку починаючи з 2017 року залучаються до запровадження освіти з питань публічних закупівель вищі навчальні заклади. Результатом такої роботи стало впровадження у понад 20 навчальних закладах державної та приватної форми власності навчальних дисциплін, модулів або спеціалізації, з яких декілька державних навчальних закладів запровадили  спеціалізацію на магістерських програмах. Так, на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv можна ознайомитися з інформацією щодо навчальних дисциплін ВНЗ та магістерських програм у ВНЗ. Одночасно зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель. Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 № 2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=2de58d88-275e-4e05-9c49-8e592703fb6b відповідно до якого рекомендовано керуватись примірними навчальними програмами суб’єктам господарювання, на основі яких проводиться навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель. Разом з тим, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також суб’єкти господарювання, на основі яких проводиться навчання,  визначаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Смизька загальноосвітня школа I-III ступенів <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладені доовори <b>Суть питання:</b> 05 червня було оприлюднено звіт про укладені договори в якому в п.10 було оприлюднено два договори одного постачальники і одного виду предмета закупівлі,в зв"язку з тим ,що була різна ціна,і різні місця поставки. Чи є це порушенням? <b> Номер відповіді:</b> 516/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщеному на  інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги <b> Тема розширена:</b> Проект договору <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник (точніше, чи це правомірно) доповнити проект договору будь-яким пунктом (а якщо конкретно, пунктом про застосування оперативно-господарської санкції) на етапі, коли вже визначений переможець, але договір ще не підписаний, та вимагати від переможця підписати нову редакцію договору? І одразу ж наступне питання, яке випливає з попереднього: чи правомірно відхилити тендерну пропозицію переможця (у разі його відмови підписувати нову редакцію договору) на підставі п.2 ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 517/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому статтею 23 Закону встановлено, що замовник має право зокрема  з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній систем і закупівель таким чином , щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Таким чином, замовник має право вносити зміни до тендерної документації у порядку, передбаченому статтею 23 Закону, тобто до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Згідно статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною , та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі У свою чергу, відповідно пункту 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Отже, підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця визначені в пункті 2 частини першої статті 30 Закону  та є вичерпними. При цьому згідно статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією статтею Закону. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону. Крім того, замовникові слід дотримуватися принципів, встановлених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Концернн "Міські теплові мережі" <b>Суть питання:</b> Просимо оприлюднити лист до Державної казначейської служби України від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06 <b> Номер відповіді:</b> 506/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, у файлі, що додається, лист Мінекономрозвитку від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06, який був направлений Державній казначейській службі України та Державній аудиторській службі України.