<b>Запит від:</b> Запит від 04013991 <b> Тема розширена:</b> форма оплати <b>Суть питання:</b> Надайте роз'яснення. Відповідно до вимог форми оприлюднення відкритих торгів на закупівлю робіт Замвник повинен вказувати "умови оплати". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт. Якщо Замовник напевно не знає захоче майбутній підрядник отримувати аванс, чи повинен він вказувати в оголошенні про закупівлю "умову оплати" надання 30 % авансу? Чи є в цьому обов'язковість ?! І якщо вказувати потрібно, а при підписанні договору підрядник відмовиться від авансу, чи не буде порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" ?! <b> Номер відповіді:</b> 623/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів. Так, форма оголошення про проведення відкритих торгів містить, зокрема поле умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків). Звертаємо увагу, що в полі Умови оплати замовник зазначає тип оплати: аванс, післяплата. Крім того, інформуємо, що з питання заповнення поля “Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)”  можна ознайомитися на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля , що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації . При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону). Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній  документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.

<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Львівелектротранс" <b> Тема розширена:</b> Зміна кількості предмета закупівлі/очікуваної вартості у переговорній процедурі <b>Суть питання:</b> Підприємством було проведено двічі відкриті торги (мультилотові), ті лоти, аукціон по яких двічі не відбувся (у зв*язку з відсутністю достатньої кількості учасників) планується закуповувати шляхом проведення переговорної процедури (згідно п.4.ч.2.ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі"). У результаті проведеної переговорної процедури виникають такі питання: 1. Чи може замовник провести переговорну процедуру на меншу кількість товару від зазначеної у лотах двох відкритих торгів, які не відбулися? (оскільки на початку року на момент проведення відкритих торгів та переговорної процедури потреба змінилась). 2.Чи може замовник на один лот провести дві переговорні процедури закупівлі (таким чином, щоб частину від загальної кількості товару по лоту, що не відбувся, придбати у одного постачальника, а іншу частину товару - у іншого?). 3.Чи може сума договору, укладеного в рамках переговорної процедури, бути більшою за очікувану вартість по лоту у попередніх двох відкритих торгах, які не відбулись? Просимо надати вичерпну відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 618/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що схожі за змістом питання було розглянуто в запитах № 35/2016 та № 156/2017, розміщених на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA У свою чергу, питання здійснення переговорної процедури закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) розглянуто в запиті 418/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0cb899f8-4839-4461-abe6-f7c9111ba3ae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держгеокадастру у Сумській області <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг з виконання робіи із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів без використання бюджетних коштів <b>Суть питання:</b> Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно Земельного кодексу України та Положення по Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердженого наказом №308 від 17.11.2016 відповідно покладених до на нього завдань розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством. Одним із напрямків реалізації цих повноважень є організація підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок та земельних торгів. Згідно ч.4 статті 136 Земельного кодексу підготовка лотів до проведення земельних торгів включає в тому числі: виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку документації із землеустрою, формування земельних ділянок, реєстрацію права держави на нерухоме майно (земельну ділянку), визначення виконавця земельних торгів та ін. Відповідно до статей 135-136 Земельного кодексу України, фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними, у тому числі за рахунок внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором земельних торгів або виконавцем земельних торгів на підготовку лотів та проведення земельних торгів, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області укладає договори на підготовку лотів та проведення земельних торгів з виконавцями послуг, при цьому фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється виконавцем земельних торгів з послідуючим відшкодуванням йому витрат переможцем торгів. Тобто, закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів проводиться без використання бюджетних коштів. Питання: Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів за умови відсутності бюджетних призначень, та коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота (переможця)? <b> Номер відповіді:</b> 620/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 172/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Селидівська міська рада <b> Тема розширена:</b> Мова якою Учасники подають документи <b>Суть питання:</b> В тендерній документації відсутні вимоги щодо мови, якою Учасники подають тендерні пропозиції. Учасник (переможець) подав наказ про призначення директора від 25.12.2002 року на російській мові. Інший учасник на цій підставі вимагає відмінити рішення про визначення переможця. Чи можемо ми залишити вимогу без задоволення <b> Номер відповіді:</b> 611/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA у запиті № 606/2017. Водночас повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Штанько Володимир <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка. Чи має право замовник внести зміни до тендерної документації на закупівлю енергосервісу в частині того, що учасник у складі переліку енегоефективних заходів має передбачити повну заміну основних засобів у кількості не менше ніж 60% від кількості діючих основних засобів. Чи не є це порушенням законодавства в сфері енергосервісу? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 612/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на питання закупівлі енергосервісу, викладене у запиті № 931/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ccb4a785-874d-4e39-8944-d520df7ced82

<b>Запит від:</b> Запит від Романко Любов Вячеславівна <b> Тема розширена:</b> Придбання техніки комунальним підприємством за договором фінансового лізингу. <b>Суть питання:</b> Для здійснення діяльності комунальному підприємству необхідно придбати техніку (бульдозер) вартістю близько 1 млн. грн. Кошти у підприємства відсутні, тому розглядається два варіанти придбання: 1. Взяття кредиту та проведення відкритих торгів(ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі"). 2. Придбання техніки за договором лізингу без проведення процедури (абз.8 ч.3 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі"). Прошу надати роз'яснення чи будуть правомірними дії керівника підприємства при укладенні договору фінансового лізингу. <b> Номер відповіді:</b> 614/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Будівельник" <b> Тема розширена:</b> Додаткові роботи <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Виконуємо поточний ремонт приміщень. Процедура була проведена, через відкриті торги. Під час виконання робіт з'явились приховані додаткові роботи. Чи можна ці приховані роботи включити у фінальний кошторис, якщо їх не було у технічному завданні? <b> Номер відповіді:</b> 605/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиці ї за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщені листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” , а також  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”,  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти ,молоді та спорту Петриківської РДА <b> Тема розширена:</b> Після проведення тендера змінюється назва обєкта <b>Суть питання:</b> Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації . <b> Номер відповіді:</b> 606/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт. Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону. Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ірина Доценко <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура після багатолотової закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Замовник 1-й раз оголошує тендер на два лоти за ДК:021-2015 30210000-4. Перший лот-комп’ютери - 6 од.; другий лот - ноутбуки 6 од. Закупівля за пешим лотом не відбулась (по причині недостатньої кількості учасників,за другим лотом- укладено договір з переможцем. Другий тендер було проведено лише на закупівлю комп’ютерів - 6 одиниць. При цьому всі інші умови не відрізнялись від першої багатолотової закупівлі. Другий тендер знову не відбувся по причині недостатньої кількості учасників. Підкажіть будь-ласка чи може Замовник провести переговорну процедуру на закупівлю комп’ютерів - 6 одиниць. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 607/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Криворізький дитячий будинок - інтернат" Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Адміністрація комунального закладу «Криворізький дитячий будинок – інтернат» Дніпропетровської обласної ради» звертається із проханням надати роз’яснення, щодо подальших дій в наступному питанні. КЗ «Криворізький ДБІ»ДОР» у 2017 році було укладено прямий договір підряду (без проведення процедури закупівлі) щодо проведення капітального ремонту пральні та харчоблоку на суму 1 208 549, 82 гривень. Роботи за договором були виконані лише на суму 706 470,00 грн., тому дію зазначеного договору було продовжено на 2018 рік, але в 2018 році проект не було профінансовано. В зв’язку з тим, що у 2019 році збільшилася заробітна плата, подорожчали матеріали та виявлені додаткові роботи, робочий проект з капітального ремонту відправлено на коригування, в результаті чого ціна договору збільшилась та складає 1 514 598,09 гривень, що перевищує вартісні межі, визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Просимо надати роз’яснення щодо правомірності продовження співпраці з підрядником без застосування електронної системи закупівель. Якщо це не правомірно, то яку процедуру треба застосувати для повного виконання зазначеного договору. <b> Номер відповіді:</b> 608/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA у запиті 183/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Новоселицької районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни на увіверсальну послугу <b>Суть питання:</b> Відповідно до положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» із змінами визначено, що тимчасово, на період з 01.01.2019 по 31.12.2020 включно, універсальні послуги, окрім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності поширюються всі права та обов’язки, передбачені ЗУ «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону. Під час закупівлі електричної енергії замовник скористався цим правом та має, на сьогоднішній день, чинний укладений договір про постачання електричної енергії (універсальної послуги) споживачу. При цьому, предмет закупівлі визначено замовником за кодом CPV за ДК 021:2015 ‒ 09310000-5 (електрична енергія (універсальна послуга)). Враховуючи, що відповідно до абз. 4 п. 13 розділу XVII ЗУ «Про ринок електричної енергії» упродовж двох років з дня отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, функції постачальників універсальних послуг можуть виконувати виключно електропостачальники, створені у результаті здійснення заходів з відокремлення операторів системи розподілу, саме такий електропостачальник постачає замовнику універсальну послугу. Відповідно до п. 3 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором. Відповідно до інформації постачальника універсальної послуги, розміщеної на його офіційному сайті ціна на універсальну послугу у ІІІ кварталі збільшилася на 23,8 % порівняно з ІІ кварталом, у зв’язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1244 «Про затвердження Змін до Порядку формування цін на універсальні послуги». Одночасно, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобовʼязань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону. Зокрема, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: …2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; …7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. З огляду на вищезазначене та враховуючи, що ціна на універсальну послугу у ІІІ кварталі зросла більше, ніж на 10 %, просимо Вас надати розʼяснення якою нормою Закону має керуватися замовник при оформленні відповідних змін до договору про закупівлю за державні кошти універсальної послуги? <b> Номер відповіді:</b> 609/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії " , від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від Рівненський регіональний центр "Інваспорт" <b> Тема розширена:</b> Відкрити торги не відбулись вже 2 рази , подальші дії <b>Суть питання:</b> два рази відкриті торги не відбулися, в звязку із відсутністю конкуренції, не було надано жодної пропозиції.Потреба у послугах залишилася нагальною. Наші подальші дії, чи потрібно здавати звіт , чи обовязково застосовувати, надалі, переговорну процедуру, чи заключати прямий договір? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 610/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому зазначаємо, що відповідь на подібні питання надано у запитах №№ 261/2017, 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA