<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Валдпро" <b>Суть питання:</b> З Закону України “Про публічні закупівлі” та листа МЭРТ від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” нам не зовсім зрозуміло, чи може Замовник торгів, після визначення Переможця торгів, з метою оцінки відповідності технічним вимогам і якісним характеристикам Замовника, перед підписанням договору вимагати від Переможця подання зразків (взирців) товару? Надання таких зразків Замовник передбачає ще в тендерній документації як обов’язкову умову, необхідну для узгодження та підписання договору. Можемо ми рахувати, що у випадку отримання незадовільних результатів оцінки зразка, його невідповідність прописаним у тендерній документації характеристикам та вимогам, або ненадання зразка (взірця) для оцінки, пропозиція такого Учасника вважається такою, що не відповідає вимогам Замовника і Замовник має право не підписувати з таким Переможцем договір? Та у разі неукладення договору про закупівлю з вищенаведеної причини з Переможцем, може Замовник визначати далі найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію Участників з тих, строк дії яких ще не минув? <b> Номер відповіді:</b> 604/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожя за змістом питання розглянуто у запиті 513/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до листа Мінекономрозвитку, вих.. № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 р. було надано роз’яснення що «…підприємства…, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника…, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України від 13.04.2016 р. № 35». Але 19.03.2019 р. цей наказ було відмінено наказами ДП «ПРОЗОРРО» № 10 та № 11. Запитання: Враховуючи вищенаведене, в разі закупівель товарів, робіт чи послуг за електронною Системою закупівель, яким документом необхідно керуватись підприємству, що не є замовником у розумінні Закону при використанні ЕСЗ, якщо очікувана вартість закупівель може бути менше та більше порогової?. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 594/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У свою чергу, відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків , орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи. Поряд з цим Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. Таким чином, у разі використання електронної системи закупівель державними (казенними) та комунальними підприємствами, їх дочірніми підприємствами, об’єднаннями підприємств, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області <b>Суть питання:</b> Чи потрібно відхиляти пропозицію учасника , якщо в тендерній пропозиції зазначено : 4. Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції протягом 90 календарних днів з дня визначення переможця тендерних пропозицій. А відповідно п.10, ч2, ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Чи є це суттєвим порушенням, якщо строк, протягом якого тендерна пропозиціа вважаються дійсною, в цьому випадку, не буде меншою ніж 90 днів <b> Номер відповіді:</b> 590/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на звернення містяться у запиті № 156/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням

<b>Запит від:</b> Запит від Нікопольське регіональне управління водних ресурсів <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії <b>Суть питання:</b> Наша установа є Замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі".Ми маємо потребу в закупівлі послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії. Надавачем даних послуг можуть бути виключно підприємства яким належать компесуючі установки, тобто конкуренція в даному випадку виключена. Оператор системи розподілу якому належать компенсуючі установки відмовляється брати участь у переговорах на закупівлю даних послуг мотивучи це тим, що ці послуги не належать до послуг з передачі та розподілу електричної енергії і не є предметом закупівлі в розумінні Закону. Питання: 1. Чи є дані послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? 2. За яким кодом єдиного закупівельного словника планувати цю закупівлю? 3. За якою процедурою здійснювати закупівлю переговорною чи потрібно публікуати звіт про укладений договір, якщо сума закупівлі перевищує 200 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 591/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 297/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7002e6ab-f316-461e-b3cb-c3409e3bb898&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Рефрижераторна вагонна компанія" <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, чи може член тендерного комітету перебуваючи у відпустці брати участь у засіданні тендерного комітету та мати право голосу? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 592/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом питання надано у запитах 51/2016 та 735/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd70552-bdf4-4e11-bf9c-ab968e9e6654&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb9eba05-2f6d-4c59-980a-f507a660decc&lang=uk-UA У свою чергу, виходячи зі змісту статті 45 Конституції України, право на відпочинок кожного, хто працює, забезпечується зокрема наданням оплачуваної щорічної відпустки. Крім того, надання щорічних відпусток із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати передбачено статтею 74 Кодексу законів про працю України (далі – КЗПП), статтею 2 Закону України “Про відпустки” та іншими нормативно-правовими актами. При цьому виходячи зі змісту статтей 21, 31 та 79 КЗПП у період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку. Ураховуючи зазначене та беручи до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 17.10.2016 № 376/06/186-16, тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству, установі, організації. Таким чином, для забезпечення правомочності рішень тендерного комітету або уповноваженої особи на період відсутності окремих членів тендерного чи уповноваженої особи, замовник має дотримуватись вимог трудового законодавства. При цьому рішення щодо змін до складу тендерного комітету затверджуються замовником та оформляються відповідним наказом установи (організації, підприємства).

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СПЕЦБАЙТ" <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання: 1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ? 2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення? 3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України? <b> Номер відповіді:</b> 593/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову. Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Виконання п.2 р.2 Порядку визначення предмету закупівлі від 17.03.2016р. №454 (предмет закупівлі визначається за кожним окремим лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури) не порушуючи п.7. ст.2 р.1 Закону України Про публічні закупівлі Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини <b>Суть питання:</b> Проводяться поточні роботи з ремонтних робіт різних вулиць села,, що не перевищують 200 тис. кожен, по ДК України 021:2015 код один,чи не буде порушенням укласти прямі договора та проводити звіти про укладені договора? <b> Номер відповіді:</b> 585/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (зі змінами). Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та  від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Міська лікарня <b> Тема розширена:</b> Медичні вироби <b>Суть питання:</b> У зв'язку з набранням чиності наказу Мінекономрозвитку від 07.05.2019 №790 "Про внесення змін до Поорядку визначення предмета закупівлі", зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів, виникло наступне питання. Всі медичні вироби, які відносяться до НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" повинні відноситись до коду ЄЗС ДК021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні ? І не можно відности до інших кодів класифікатора ЄЗС ДК021:2015? Наприклад "скло предметне" - 33790000-4: Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; а тепер його потрібно віднести тільки до коду 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, так як відповідно до НК 024:2019 це медичний виріб? <b> Номер відповіді:</b> 586/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (далі – Порядок (зі змінами)). Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку,  який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, зокрема за показником четвертої цифри основного словника . Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. Отже, замовник, дотримуючись норм Закону та Порядку, самостійно визначає предмет закупівлі медичних виробів за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. При цьому замовникові слід урахувувати, що визначальним класифікатором є ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, за яким визначається показник четвертої цифри, тоді як НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" є додатковим. Водночас інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F25032-06 розміщено лист від 14.06.2019 № 3301-04/25032-06 " Щодо закупівлі медичних виробів ".

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Рівненської міської ради <b>Суть питання:</b> Чи можна проводити процедуру відкритих торгів по очікуваній вартості в липні місяці поточного року? Гроші на закупівлю заплановані, але на даний момент на рахунках відсутні. <b> Номер відповіді:</b> 588/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  питання планування та передумов проведення процедур закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Обласний центр з матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я" <b> Тема розширена:</b> Визначення замовника <b>Суть питання:</b> У зв’язку розробленням проектної документації стадій «Техніко-економічне обґрунтування» та «Проект» по об’єкту нового будівництва замовником якої є комунальна установа, що фінансується з обласного бюджету, виникла необхідність у розробці детального плану території. В наявності державний акт на постійне користування земельною ділянкою, на яку розробляється містобудівна документація. Відповідно до п. 4 ст. 10 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для розроблення плану зонування, детального плану території крім коштів державного та місцевих бюджетів можуть залучатися кошти з інших джерел, не заборонених законом, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування. Рішенням міської ради, яка є власником земельної ділянки, замовником детального плану території визначено виконком цієї міської ради. П. 4 рішення встановлено, що комунальна установа має визначити ліцензовану проектну організацію – розробника детального плану території для укладення відповідної угоди. Відповідно до пп. 9 п. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Виконкомом міської ради запропоновано укласти 3-сторонній договір, згідно з яким замовник - виконком міської ради, платник – комунальна установа, виконавця на теперішній час не визначено. Загальна кошторисна вартість робіт з виконання детального плану території, за результатами проведеного моніторингу, очікувано складає 375 тис. грн. Питання: яким чином здійснюється укладення договору з огляду на ЗУ «Про публічні закупівлі»? Чи можливо укласти 3-сторонній договір між виконкомом, виконавцем та платником – комунальною установою, що фінансується з обласного бюджету? Чи має право комунальна установа проводити відкриті торги, якщо юридично не є замовником, відповідно до рішення міської ради, ЗУ «Про містобудівну діяльність» та запропонованого проекту договору? Як визначити предмет договору – роботи чи послуги? Розроблення ДПТ не включене до кошторису проекту будівництва, необхідність у ньому виявлено після укладення договору на проектування. <b> Номер відповіді:</b> 589/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна судова адміністрація України <b> Тема розширена:</b> Про внесення змін до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 на закупівлю паперу за даним кодом предмета закупівлі додатково суму зекономлену внаслідок проведення допорогової закупівлі. <b>Суть питання:</b> Наша організація, оприлюднивши зміни до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік в сумі 60 000, 00 грн. на закупівлю паперу, використовуючи електронну систему закупівель, проводила допорогову закупівлю, яка не відбулася. Оскільки потреба в закупівлі паперу залишилася, тому було повторно внесено зміни до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік на закупівлю паперу на суму 60 000, 00 грн. та проведено повторно допорогову закупівлю, яка відбулася. За результатами повторної проведеної допорогової закупівлі укладено договір на закупівлю паперу на суму 53 301,00 грн., тобто на меншу суму, ніж внесено до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік. В разі виникнення необхідності закупівлі додатково паперу у 2019 році прошу роз’яснити наступне: У до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік загальна сума за кодом предмета закупівлі паперу складає вже 120 000, 00 грн., а саме: 60 000,00 грн. внесено зміни до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік на закупівлю паперу при проведені першої допорогової закупівлі паперу, яка не відбулася, та повторно внесено зміни до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік на закупівлю паперу на суму 60 000, 00 грн. при проведені повторної допорогової закупівлі, яка відбулася, хоча фактично договір укладено на 53 301,00 гривень. - Чи можемо ми внести зміни до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік в сумі 139 000,00 грн. на закупівлю паперу за даним кодом предмета закупівлі? - Чи можемо ми при внесенні змін до Додатку до Річного плану закупівель на 2019 на закупівлю паперу за даним кодом предмета закупівлі додатково збільшити її на суму зекономлену внаслідок проведення допорогової закупівлі, тобто на 6 699,00 гривень? <b> Номер відповіді:</b> 576/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню. Таким чином, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. При цьому оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер внесення змін до річного плану закупівель (додатку до річного плану), то замовник може вносити такі зміни відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків, дотримуючись при цьому вимог частини сьомої статті 2 Закону. Водночас інформуємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації в електронній системі закупівель,зокрема внесення змін до річного плану закупівель (додатку до річного плану) розглянуто у запиті 751/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти <b>Суть питання:</b> Проводили 3 переговорні процедури на тепло, воду та водовідведення. Наразі у надавачча послу змінився тариф тим самим ми вже не влазимо в суму договору, ще до того ж є потреба включити ще обин об'єкт до переліку тих, яким надаються послуги. Як нам правильно вчинити? Внести зміни в договір збільшивши тариф та суму договору чи проводити переговорну процедуру??? <b> Номер відповіді:</b> 577/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” .