<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти ,молоді та спорту Петриківської РДА <b> Тема розширена:</b> Після проведення тендера змінюється назва обєкта <b>Суть питання:</b> Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації . <b> Номер відповіді:</b> 606/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт. Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону. Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ірина Доценко <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура після багатолотової закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Замовник 1-й раз оголошує тендер на два лоти за ДК:021-2015 30210000-4. Перший лот-комп’ютери - 6 од.; другий лот - ноутбуки 6 од. Закупівля за пешим лотом не відбулась (по причині недостатньої кількості учасників,за другим лотом- укладено договір з переможцем. Другий тендер було проведено лише на закупівлю комп’ютерів - 6 одиниць. При цьому всі інші умови не відрізнялись від першої багатолотової закупівлі. Другий тендер знову не відбувся по причині недостатньої кількості учасників. Підкажіть будь-ласка чи може Замовник провести переговорну процедуру на закупівлю комп’ютерів - 6 одиниць. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 607/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Криворізький дитячий будинок - інтернат" Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Адміністрація комунального закладу «Криворізький дитячий будинок – інтернат» Дніпропетровської обласної ради» звертається із проханням надати роз’яснення, щодо подальших дій в наступному питанні. КЗ «Криворізький ДБІ»ДОР» у 2017 році було укладено прямий договір підряду (без проведення процедури закупівлі) щодо проведення капітального ремонту пральні та харчоблоку на суму 1 208 549, 82 гривень. Роботи за договором були виконані лише на суму 706 470,00 грн., тому дію зазначеного договору було продовжено на 2018 рік, але в 2018 році проект не було профінансовано. В зв’язку з тим, що у 2019 році збільшилася заробітна плата, подорожчали матеріали та виявлені додаткові роботи, робочий проект з капітального ремонту відправлено на коригування, в результаті чого ціна договору збільшилась та складає 1 514 598,09 гривень, що перевищує вартісні межі, визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Просимо надати роз’яснення щодо правомірності продовження співпраці з підрядником без застосування електронної системи закупівель. Якщо це не правомірно, то яку процедуру треба застосувати для повного виконання зазначеного договору. <b> Номер відповіді:</b> 608/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA у запиті 183/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Новоселицької районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни на увіверсальну послугу <b>Суть питання:</b> Відповідно до положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» із змінами визначено, що тимчасово, на період з 01.01.2019 по 31.12.2020 включно, універсальні послуги, окрім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності поширюються всі права та обов’язки, передбачені ЗУ «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону. Під час закупівлі електричної енергії замовник скористався цим правом та має, на сьогоднішній день, чинний укладений договір про постачання електричної енергії (універсальної послуги) споживачу. При цьому, предмет закупівлі визначено замовником за кодом CPV за ДК 021:2015 ‒ 09310000-5 (електрична енергія (універсальна послуга)). Враховуючи, що відповідно до абз. 4 п. 13 розділу XVII ЗУ «Про ринок електричної енергії» упродовж двох років з дня отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, функції постачальників універсальних послуг можуть виконувати виключно електропостачальники, створені у результаті здійснення заходів з відокремлення операторів системи розподілу, саме такий електропостачальник постачає замовнику універсальну послугу. Відповідно до п. 3 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором. Відповідно до інформації постачальника універсальної послуги, розміщеної на його офіційному сайті ціна на універсальну послугу у ІІІ кварталі збільшилася на 23,8 % порівняно з ІІ кварталом, у зв’язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1244 «Про затвердження Змін до Порядку формування цін на універсальні послуги». Одночасно, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобовʼязань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону. Зокрема, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: …2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; …7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. З огляду на вищезазначене та враховуючи, що ціна на універсальну послугу у ІІІ кварталі зросла більше, ніж на 10 %, просимо Вас надати розʼяснення якою нормою Закону має керуватися замовник при оформленні відповідних змін до договору про закупівлю за державні кошти універсальної послуги? <b> Номер відповіді:</b> 609/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії " , від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від Рівненський регіональний центр "Інваспорт" <b> Тема розширена:</b> Відкрити торги не відбулись вже 2 рази , подальші дії <b>Суть питання:</b> два рази відкриті торги не відбулися, в звязку із відсутністю конкуренції, не було надано жодної пропозиції.Потреба у послугах залишилася нагальною. Наші подальші дії, чи потрібно здавати звіт , чи обовязково застосовувати, надалі, переговорну процедуру, чи заключати прямий договір? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 610/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому зазначаємо, що відповідь на подібні питання надано у запитах №№ 261/2017, 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Авангардівська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Зміна предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів укладено договір на роботи по предмету закупівлі "Будіництво загальнооствітньої школи (ЗОШ) до існуючого навчально-виховного комплексу (НВК)", ведуться роботи. На виконання Закону "Про освіту" ЗОШ, НВК змінює свою назву на "гімназія". Як?, коли?, чи потрібно? такі зміни внести в договір про закупівлю на етапі виконання робіт, або після їх завершення, яку назву необхідно вказати в декларації про завершення будівнивцтва об"єкту? <b> Номер відповіді:</b> 595/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, а також від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 Водночас відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fe3d56a-5e3e-4a0b-8c96-e52c5deda7a1&lang=uk-UA у запиті 465/2019, а також http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA у запиті 25/2016.

<b>Запит від:</b> Запит від Ізянська сільська рада Хустського району Закарпатської області <b> Тема розширена:</b> склад учасників та участь працівників в тендерному комітеті <b>Суть питання:</b> РІшенням сесії Ізянської сільської ради від 09.08.2016 року було створено тендерний комітет та затверджено положення про комітет. Головою тендерного комітету призначено юриста сільської ради Аннишинця Миколу Васильовича. Аннишинець М.В. є депутатом Хустської міської ради, тобто іншого органу місцевого самоврядування. З метою недопущення порушення вимог ч. 2 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" прошу розяснити: чи може Аннишинець Микола Васильович, який працює юристом в Ізянській сільській раді очолювати тендерний комітет сільської ради при тому, що він є депутатом Хустської міської ради. Дякую наперед. Чекаю відповіді як найскорше. <b> Номер відповіді:</b> 596/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 403/2017 за посиланням Поряд з цим зазначаємо, що частиною другою статті 11 Закону встановлено імперативну норму стосовно обмеження щодо складу тендерного комітету.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Бєлівцов Артем Васильович <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні вимоги в тендерній документації <b>Суть питання:</b> У тендерній документації на закупівлю послуг "Перевезення вантажів автомобільним транспортом" вимагає надати списки водіїв, які будуть задіяні до перевезень погоджені ВКР СБУ або СБУ для допуску на технічну територію військової частини А2007, посилаючись на Наказ Міністра оборони України від 06.06.2017 року №5дск «Про затвердження Порядку організації пропускного режиму на особливо важливих і режимних об’єктах Міністерства оборони та Збройних Сил України» всі особи, які залученні для роботи на технічній території повинні пройти перевірку ГУ ВКР ДКС Служби безпеки України. Позак, зауважуємо що на момент подання пропозицій учасник ще не є переможце, а його працівники не є такими що вже "залучені" до надання послуг. Згідно вимог ч.1 ст.16 Закону Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відтак чи є дискримінаційною вищевказана вимога Замовника зазначена в тендерній документації? Органи СБУ повідомили що списки працівників можуть бути погодженні лише на підставі звернення військової частини або укладеного договору з Замовником. <b> Номер відповіді:</b> 597/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення, яке надходило до Міністерства в порядку звернення громадян, надана листом від 30.07.2019 № 3304-04/31410-09 (копія у вкладенні додається).

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Центренерго" в особі Вуглегірської ТЕС <b>Суть питання:</b> Ми збираємось провести закупівлю з капітального ремонту електродвигуна з очікуваною вартістю приблизно 40 000 000 грн. Питання наступні: 1.Це роботи чи послуги відповідно до закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015р. № 922-VIII та наказу від 17.03.2016 р. №454 "Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі"? 2.За скільки днів до розкриття необхідно опубліковувати оголошення про проведення закупівлі та тендерну документацію? 3.Чи потрібно оголошення додатково опубліковувати на веб-порталі уповноваженого органу англійською мовою? <b> Номер відповіді:</b> 598/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення , роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Разом з тим, визначення предмету закупівлі здійснюється замовником самостійно. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. Щодо питання 2, 3 Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону  замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж. Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 1 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.

<b>Запит від:</b> Запит від сектор економічного розвитку і торгівлі Бердичівської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> виконання вимог тендерної документації постачальником <b>Суть питання:</b> Відповідно до тендерної документації від учасників у складі тендерних пропозицій на відповідність кваліфікаційному критерію вимагалось замовником наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, тобто надання копій не менше двох аналогічних договорів, які виконувалися (виконуються) протягом 2016 або 2017 років. Однак, за результатами вивчення питання розгляду та оцінки тендерних пропозицій встановлено, що у складі тендерних пропозицій переможця процедури закупівель наявні копії п’яти аналогічних договорів лише за 2018 рік, у чотирьох з яких відсутні специфікації, які фактично є невід’ємною частиною договору. Просимо надати роз’яснення чи учасник виконав вимоги, тендерної документації, якщо він підтверджує, що у 2016 та 2017 році він не виконував дані роботи. І чи можливо даного учасника визнати переможцем, якщо інші документи подані у повному обсязі. <b> Номер відповіді:</b> 600/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №№ 193/2016 та 587/2019, що розміщені на  інформаційному ресурсі  за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4dd7cd84-3719-4883-b647-ae5c03cf48db та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=952e2c2b-6baf-471a-b1d7-07b076d47ab7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Черкасиенергозбут <b> Тема розширена:</b> Зміна вартості електричної енергії <b>Суть питання:</b> У зв’язку з набранням з 01.07.2019р. чинності прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі-Закон) а відповідно і запуску нових ринків електричної енергії юридичні споживачі у т.ч такі, що здійснюють закупівлю товарів та послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" повинні будуть сплачувати через постачальника вартість послуг з передачі електричної енергії оператору систем передачі згідно тарифів затверджених НКРЕКП (на липень- 347,43 грн*МВт.год.) Оскільки бюджетними та комунальними установами процедури закупівель проводились тільки на електричну енергію як товар, пряме додавання вартості послуг передачі до ціни товару неможливе оскільки вартість товару зросте більше ніж на 10 %, крім цього такий крок ще й підпадає під визначення "істотні зміни договору", а це спонукає до проведення нових процедур закупівель. Оскільки процедура закупівлі достатньо довготривалий процес, який призведе до неможливості оплатити рахунків, які будуть виставлені енергопостачальною організацією існує загроза обмеження постачання електричної енергії таким споживачам. Чи існують шляхи здійснення розрахунків за послуг з передачі електричної енергії через постачальника без проведення відповідних процедур. <b> Номер відповіді:</b> 602/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії " , від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА" <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування замовників <b>Суть питання:</b> За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю. В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні. Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника. Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника. <b> Номер відповіді:</b> 603/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації. Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо  тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації. Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”. Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 ,  розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.