Новини Мінекономіки
Консультація
№ 545/2019
22.06.2019
Допорогові закупівлі
# Консультація Мінекономіки № 545/2019: Суть питання: Обмеження функціоналу електронної системи закупівель, що не дозволяє замовнику відповідати на питання та вносити зміни до документації після переходу допорогової закупівлі в статус "Період прийняття пропозицій". Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. 3. З технічних питань роботи електронної системи закупівель, зокрема щодо реалізації законодавчих вимог, звертатись до ДП "Прозорро" (адміністратор електронної системи закупівель). Інформація міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
Допорогові закупівлі
Консультація № 545/2019Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 545/2019
Суть питання:
Обмеження функціоналу електронної системи закупівель, що не дозволяє замовнику відповідати на питання та вносити зміни до документації після переходу допорогової закупівлі в статус "Період прийняття пропозицій".
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
3. З технічних питань роботи електронної системи закупівель, зокрема щодо реалізації законодавчих вимог, звертатись до ДП "Прозорро" (адміністратор електронної системи закупівель). Інформація міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрпошта"
<b>
Тема розширена:</b> Обмеження дій замовника автоматичною зміною статусу в межах процедури (неможливість надати відповідь на питання або внести зміни до конкурсної документації).
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Процедура допорогових закупівель, що на разі не врегульована жодними законодавчими актами, в електронній системі передбачає наявність ряду статусів, зокрема статус «Період уточнень» та статус «Період прийняття пропозицій».
Протягом «Періоду уточнень» потенційні учасники можуть звертатись за роз’ясненнями та з вимогами, а також замовник має можливість вносити зміни до конкурсної документації. Однак після переходу допорогової процедури зі статусу «Період уточнень» до статусу «Період прийняття пропозицій» у Замовника зникає технічна можливість відповідати на питання, навіть ті, що поставлені безпосередньо перед закінченням «Періоду уточнень», а також Замовник не має технічної можливості вносити зміни до закупівлі за необхідності.
Вказана умова значно обмежує права замовника.
У зв’язку з викладеним прошу надати відповідь щодо можливості та строків усунення обмежень в електронній системі для замовника відповідати на поставлені питання та вносити зміни до конкурсної документації після завершення «Періоду уточнень»
<b>
Номер відповіді:</b> 545/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас
у разі проведення
замовником
відбору
постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт
з використанням
системи
під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “
Інструкція
про
порядок використання електронної системи закупівель
, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03
"Щодо електронної системи закупівель",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
Консультація
№ 546/2019
22.06.2019
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Ускладнення технічної реалізації оприлюднення змін до неістотних умов договору про закупівлю в електронній системі закупівель, оскільки система передбачає вибір підстав для змін лише з переліку, що відповідає ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Необхідне роз'яснення щодо порядку публікації змін, внесених на інших підставах, ніж передбачені ч. 4 ст. 36 Закону. Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитись з: * Листом від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства в сфері закупівель” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247). * Запитом 447/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA).
Зміна істотних умов договору
Консультація № 546/2019Огляд:
Суть питання:
Ускладнення технічної реалізації оприлюднення змін до неістотних умов договору про закупівлю в електронній системі закупівель, оскільки система передбачає вибір підстав для змін лише з переліку, що відповідає ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Необхідне роз'яснення щодо порядку публікації змін, внесених на інших підставах, ніж передбачені ч. 4 ст. 36 Закону.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитись з:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрпошта"
<b>
Тема розширена:</b> Обмеження у виборі в електронній системі підстав для внесення змін до договору.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Частина 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) визначає обов’язок замовника оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. На разі наявна судова практика, що визначає обов’язок публікації будь-яких змін, що були внесені до договору про закупівлю незалежно від того чи підпадають такі зміни під розуміння ч. 4 ст. 36 Закону, як випадки зміни істотних умов договору.
Натомість електронна система закупівль при публікації змін до договорів передбачає можливість вибору лише обмеженого ряду підстав на внесення таких змін, що є тотожними переліку підстав для внесення змін перелічених у ч 4 ст. 36 Закону.
Таким чином внесення змін до неістотних умов договору (зміна реквізитів сторін тощо) та публікація таких змін в електронній системі технічно ускладнена, адже зазначення коректної підстави для внесення змін не передбачено.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо тлумачення змісту ч. 1 ст. 10 Закону, в частині порядку публікації змін, що вносились до договору про закупівлю з інших підстав ніж передбачені ч. 4 ст. 36 Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 546/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору розглянуто в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “
Щодо застосування законодавства в сфері закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247
Водночас повідомляємо, що аналогічне питання розглянуто у запиті 447/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA
Консультація
№ 542/2019
21.06.2019
Інше
Консультація Мінекономіки № 542/2019 (Щодо вибору процедури закупівлі): Суть питання: Чи потрібно проводити нову процедуру закупівлі для оплати додаткових 400 000 грн на капітальний ремонт, якщо початковий договір на 1 400 000 грн було укладено та виконано в минулому році, але проектна документація була скоригована, збільшивши вартість будівництва? Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю, Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповіддю на запит № 261/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84ad608e-183c-4148-8bed-69f46e5a73f3&lang=uk-UA.
Інше
Консультація № 542/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 542/2019 (Щодо вибору процедури закупівлі)
Суть питання:
Чи потрібно проводити нову процедуру закупівлі для оплати додаткових 400 000 грн на капітальний ремонт, якщо початковий договір на 1 400 000 грн було укладено та виконано в минулому році, але проектна документація була скоригована, збільшивши вартість будівництва?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповіддю, Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповіддю на запит № 261/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84ad608e-183c-4148-8bed-69f46e5a73f3&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Смалюк Оксана Іванівна
<b>
Тема розширена:</b> Вибір процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброї пори, доби.
Прошу Вас надати щодо наступної ситуації. Минулого року ми уклали договір на капітальний ремонт, ціна договору була близько 1 400 000.00 грн. Договір діяв до грудня минулого року, був виконаний та оплачений в минулому році. На даний об'єкт була проектна документація. В цьому вже році, після закінчення дії договору, було здійнено коригування проекту, що в підсумку замовило те, що вартість будівництва буде на 400 000.00 більша.
Питання. Чи потрібно проводити процедуру закупівлі, що заплатити цих 400 тис.?
<b>
Номер відповіді:</b> 542/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 261/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84ad608e-183c-4148-8bed-69f46e5a73f3&lang=uk-UA
Консультація
№ 539/2019
20.06.2019
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Чи правомірно Замовник (Центральне бронетанкове управління ЗСУ) при закупівлі двигунів (УТД-20U або еквівалент) як критерії оцінки, окрім ціни, враховувати якість товару, підтверджену Військовим Представництвом, і чи не суперечить це вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" щодо критеріїв оцінки та переліку підстав для відміни процедури закупівлі? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує звернутися до листа від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06 "Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F44053-06.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 539/2019Огляд:
Суть питання: Чи правомірно Замовник (Центральне бронетанкове управління ЗСУ) при закупівлі двигунів (УТД-20U або еквівалент) як критерії оцінки, окрім ціни, враховувати якість товару, підтверджену Військовим Представництвом, і чи не суперечить це вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" щодо критеріїв оцінки та переліку підстав для відміни процедури закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує звернутися до листа від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06 "Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F44053-06.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
До Вас звертається Центральне бронетанкове управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (Замовник) з проханням надати допомогу у складанні фахової відповіді Учаснику за процедурою – Двигуни та їх частини (34310000-3) (дизельний двигун (УТД-20U) або еквівалент)) UA-2019-05-31-000630-b.
Суть питання Учасника полягає у наступному:
Відповідно до пункту 8 Оголошення. Замовник визначив, що пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником): єдиним критерієм оцінки цінових пропозицій є - ціна, та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника.
У разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена.
Але абзац 3 ч.І ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що критеріями оцінки є:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно- конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Також ч. З ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає, що у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.
Одночасно ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачений виключний перелік випадків відміни процедури закупівлі. Учасник вважає, що Замовник встановивши умову, що у разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена, останній порушив законодавство про публічні закупівлі.
Аналогічні норми містить ЗУ ««Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Таким чином, пункт 8 Оголошення порушує встановлені вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення погреб оборони» та мас бути приведений Замовником у відповідність до законодавство про публічні закупівлі.
На думку Замовника, під час закупівлі двигунів УТД-20U або його еквіваленту – УТД-20, критеріями оцінки є – ціна та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника на підставі пункту 8
п о с т а н о в и КМУ від 21 жовтня 2009 р. N 1107 Про затвердження Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, основними завданнями представництв є контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації і умов контрактів (договорів).
Враховуючи вищевикладене та у зв’язку із тим, що тлумачення норм ЗУ не належить до сфери компетенції посадових осіб ЗСУ, просимо Вас надати допомогу у складанні відповіді, зрозумілої та переконливої для Учасника, з метою здійснення закупівлі нових, в край необхідних для ЗСУ двигунів.
З повагою, колектив Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.
<b>
Номер відповіді:</b> 539/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F44053-06
, розміщено лист від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06 “
Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки
”.
Консультація
№ 04/2217
20.06.2019
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 540/2019): Суть питання: Чи допустимо зазначати "Джерело фінансування закупівлі" в полі "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)" замість поля "Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)", посилаючись на практику Тендерного комітету Мінекономіки? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлене питання, а перенаправляє до відповіді на запит № 446/2019, доступної за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=863df070-32c3-429e-b6fd-af4664af9c8a&lang=uk-UA.
Інше
Консультація № 04/2217Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 540/2019)
Суть питання: Чи допустимо зазначати "Джерело фінансування закупівлі" в полі "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)" замість поля "Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)", посилаючись на практику Тендерного комітету Мінекономіки?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлене питання, а перенаправляє до відповіді на запит № 446/2019, доступної за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=863df070-32c3-429e-b6fd-af4664af9c8a&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська поліклініка № 6" Харківської міської ради
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Відповідно до рекомендацій листа МЕРТУ №3304-04/22177-06 від 28.05.2019 "Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490" поле "Джерело фінансування закупівлі" повинно відображатись у полі: "Конктретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)". Разом з тим, Тендерним комітетом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України при оголошенні закупівлі: 79810000-5 Друкарські послуги (заходи з просування туристичного продукту, підготовка та виготовлення друкованої продукції (в тому числі іноземними мовами) про туристичні можливості регіонів України),очікувана вартість 2 156 000,00 грн. (UA-2019-06-04-003265-b) поле "Джерело фінансування закупівлі" зазаначено у полі "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)". Поясніть будьбласка чи можна так діяти і всім іншим Замовникам. Щіро вдячна за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 540/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання зазначена у запиті 446/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=863df070-32c3-429e-b6fd-af4664af9c8a&lang=uk-UA
Консультація
№ 541/2019
20.06.2019
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 541/2019: Суть питання: Некоректна робота електронної системи закупівель ("Держзакупівлі онлайн") не дозволяє правильно відобразити суму договору з урахуванням додаткової угоди (20% відповідно до ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі") при формуванні звіту про виконання договору. Через це система видає помилку ("введіть правильну суму договору"), що унеможливлює виконання вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо публікації звіту. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. 3. Відповідно до пункту 2 Наказу, формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. 4. Питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель та обов’язків адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Інше
Консультація № 541/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 541/2019
Суть питання:
Некоректна робота електронної системи закупівель ("Держзакупівлі онлайн") не дозволяє правильно відобразити суму договору з урахуванням додаткової угоди (20% відповідно до ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі") при формуванні звіту про виконання договору. Через це система видає помилку ("введіть правильну суму договору"), що унеможливлює виконання вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо публікації звіту.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону.
3. Відповідно до пункту 2 Наказу, формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
4. Питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель та обов’язків адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Прокуратура Кіровоградської області
<b>
Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору
<b>Суть питання:</b> На майданчику «Держзакупівлі онлайн» не додається сума договору і сума додаткової угоди на 20%.
У подальшому при розміщенні звіту про виконання договору: Звіт в форматі ПДФ додається, а коли вводиш суму оплати за договором система видає помилку, а саме: "введіть правильну суму договору", яку усунути не можливо внаслідок некоректної роботи електронних майданчиків. Так електрона система не додає суму додаткової угоди на 20% (укладеної відповідно до ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі") до загальної суми договору, а отже кінцева сума договору не виключає в себе суму додаткової угоди укладеної відповідно до ч.5 ст.36 Закону, а враховуючи, що сума проплат перевищує суму договору (бо включає в себе оплату на 20%) алгоритм програми електронного майданчика вибиває помилку, оскільки сума прогплат перевищує суму договору. Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі", звіт про виконання договору - публікується протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Виконати вказану вимогу Закону не можемо через некоректну роботу електронної системи закупівель. Як нам відомо із вказаною проблемою зіткнулось безліч замовників. Просимо Вас повідомити шляхи вирішення даної рпоблеми та алгоритм дій замовнкиа в такій ситуації.
<b>
Номер відповіді:</b> 541/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
При цьому повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель та обов’язків адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “
Щодо електронної системи закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Консультація
№ 537/2019
19.06.2019
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 537/2019: Зміна істотних умов договору: Суть питання: Хто обґрунтовує зміну ціни та обсягів (в межах суми договору) та чи потрібне рішення тендерного комітету для укладення додаткової угоди згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Оскільки в питанні йдеться про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону, то рішення про укладення додаткової угоди приймається замовником самостійно, без рішення тендерного комітету, адже Закон не передбачає обов’язкового створення тендерного комітету/уповноваженої особи (осіб). Водночас замовник, як орган, що приймає рішення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, повинен обґрунтувати таку необхідність з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 537/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 537/2019: Зміна істотних умов договору
Суть питання: Хто обґрунтовує зміну ціни та обсягів (в межах суми договору) та чи потрібне рішення тендерного комітету для укладення додаткової угоди згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Оскільки в питанні йдеться про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону, то рішення про укладення додаткової угоди приймається замовником самостійно, без рішення тендерного комітету, адже Закон не передбачає обов’язкового створення тендерного комітету/уповноваженої особи (осіб).
Водночас замовник, як орган, що приймає рішення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, повинен обґрунтувати таку необхідність з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління адміністративними будинками
<b>
Тема розширена:</b> Прийнятя рішення про зміну істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> У разі виникнення необхідності внесення змін до істотних умов договору (зміна ціни та обсягів
предмету закупівлі - в межах суми договору) хто повинен обгрунтувати необхідність зміни ціни та укладення додаткової угоди - керівник установи чи тендерний комітет? Чи потрібне рішення тендерного комітету на укладення додаткової угоди на підставі п.2 ч.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 537/2019
Консультація
№ 538/2019
19.06.2019
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 538/2019 щодо укладання договорів на строк більше одного календарного року: Суть питання: Чи правомірно укладати договори про закупівлю товарів, робіт та послуг на строк, що перевищує один календарний рік, за умови, що закупівлі передбачені в річних планах на відповідні роки? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган пропонує ознайомитися з попередніми роз'ясненнями щодо укладення довгострокових договорів, які містяться у відповідях № 5/2016 від 05.10.2016 та № 793/2017 від 03.08.2017: * Роз'яснення № 5/2016 від 05.10.2016 * Роз'яснення № 793/2017 від 03.08.2017
Планування закупівель
Консультація № 538/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 538/2019 щодо укладання договорів на строк більше одного календарного року
Суть питання: Чи правомірно укладати договори про закупівлю товарів, робіт та послуг на строк, що перевищує один календарний рік, за умови, що закупівлі передбачені в річних планах на відповідні роки?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган пропонує ознайомитися з попередніми роз'ясненнями щодо укладення довгострокових договорів, які містяться у відповідях № 5/2016 від 05.10.2016 та № 793/2017 від 03.08.2017:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ф/о
<b>
Тема розширена:</b> Укладання договорів на строк більше одного календарного року
<b>Суть питання:</b> Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Згідно частини першої ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За результатами аналізу вищезазначених та інших нормативно-правових актів у чинному законодавстві України не виявлено як прямих вимог щодо укладення таких договорів на строк не більше одного року, так і заборон, що стосуються обмеження строку дії договорів, укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель. Практично єдиною нормою, з якої лише опосередковано можна зробити висновок щодо необхідності укладення договорів на річний термін, є частина 5 ст. 36 Закону. Відповідно до її положень дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом із цим статтею 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін» а також, що «строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Також, як вбачається із системи Prozorro, на термін, більший, ніж на один рік укладаються договори на виконання будівельних робіт, хоча Закон не передбачає для такого типу договорів особливого порядку укладання чи якихось виключень у частині строків їх виконання.
Враховуючи зазначене, прошу надати консультацію щодо правомірності укладання замовником (у розумінні Закону) договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за результатами проведених процедур закупівель відповідно до вимог Закону, на строк, що перевищує 1 календарний рік, за умови що дані закупівлі будуть передбачені у річних планах закупівель замовника на відповідні календарні роки.
<b>
Номер відповіді:</b> 538/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах від 05.10.2016 № 5/2016 та від 03.08.2017 № 793/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
Консультація
№ 533/2019
18.06.2019
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 533/2019: Суть питання: Алгоритм дій Замовника у випадку виявлення недостовірної інформації у тендерній пропозиції Переможця (невідповідність виробника товару заявленому), коли сумніви підтверджуються не офіційно, а лише непрямими доказами (відсутність інформації на сайті, телефонна розмова з представником виробника). Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. У випадку виявлення порушень під час проведення процедури закупівлі, фізична/юридична особа має право звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції (частина перша статті 23 Закону). 3. Скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника подаються суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому статтею 18 Закону. 4. Строки подання скарг до АМКУ визначені частиною другою статті 18 Закону. 5. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками (частина третя статті 8 Закону). 6. Підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними. Інформація про оскарження міститься в листі Мінекономіки № 3304-04/16225-06 від 16.04.2019 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 533/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 533/2019
Суть питання:
Алгоритм дій Замовника у випадку виявлення недостовірної інформації у тендерній пропозиції Переможця (невідповідність виробника товару заявленому), коли сумніви підтверджуються не офіційно, а лише непрямими доказами (відсутність інформації на сайті, телефонна розмова з представником виробника).
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. У випадку виявлення порушень під час проведення процедури закупівлі, фізична/юридична особа має право звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції (частина перша статті 23 Закону).
3. Скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника подаються суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому статтею 18 Закону.
4. Строки подання скарг до АМКУ визначені частиною другою статті 18 Закону.
5. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками (частина третя статті 8 Закону).
6. Підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними.
Інформація про оскарження міститься в листі Мінекономіки № 3304-04/16225-06 від 16.04.2019 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НВФ "Укрспецсервіс"
<b>
Тема розширена:</b> Скарга про недостовірність інформації Переможця торгів
<b>Суть питання:</b> Прошу надати алгоритм дій Замовника відкритих торгів у наступному випадку:
1. За результатами оцінки пропозиції з найнижчою ціною, Тендерний комітет визначив Учасника №1 Переможцем відкритих торгів.
2. Учасник №2 оскаржує це рішення, так як Переможець (Учасник №1) у складі тендерної пропозиції надав недостовірну інформацію ( в графі виробник, вказав підприємство, яке не виготовляє даний тип продукції), чим порушив ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
3. При розгляді скарги, тендерний комітет просить надати пояснення з цього приводу Переможця (Учасника №1), та перевіряє наявну інформацію на сайті підприємства-виробника.
4. На сайті виробника відсутній тип товару, що є предметом закупівлі. В телефонній розмові представник виробника вказує що підприємство не виготовляє даний тип продукції, але офіційну письмову відповідь підприємство не надає.
5. Переможець (Учасник №1) надає відповідь про можливість виготовлення вказаним виробником цього типу продукції, але підтвердження від виробника не надає, так як це не передбачено тендерною документацією.
Який алгоритм дій в цьому випадку Замовника відкритих торгів:
• Дискваліфікувати Переможця (Учасника №1) посилаючись на ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
• Відхилити скаргу, посилаючись на лист-відповідь Переможця (Учасника №1).
• Інше (ваша відповідь).
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 533/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 23 Закону установлено, що
з вимогою щодо усунення порушення
під час проведення процедури закупівлі фізична/
юридична особа має право звернутися до замовника
не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
Натомість
скарги,
які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника
подаються суб'єктом оскарження до органу оскарження
- Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому статтею 18 Закону.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Детальніше про оскарження можна ознайомитися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
, де розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06
“Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними.
Консультація
№ 534/2019
18.06.2019
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 534/2019 Суть питання: Що входить у вартість до 1,5 млн грн при закупівлі будівельних робіт без тендера: загальна кошторисна вартість чи тільки вартість будівельних робіт? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки: * від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462) * "Щодо закупівлі робіт" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06)
Допорогові закупівлі
Консультація № 534/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 534/2019
Суть питання: Що входить у вартість до 1,5 млн грн при закупівлі будівельних робіт без тендера: загальна кошторисна вартість чи тільки вартість будівельних робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462)
"Щодо закупівлі робіт" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06)
Суть питання: Що входить у вартість до 1,5 млн грн при закупівлі будівельних робіт без тендера: загальна кошторисна вартість чи тільки вартість будівельних робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП
<b>Суть питання:</b> Добрий день роз'ясніть роботи (будівництво) до1,5млн. грн., без тендера що в цю суму входить:загальна кошторисна вартість будівництва, чи тільки самі будівельні роботи, без інших витрат.
<b>
Номер відповіді:</b> 534/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону
", розміщеному за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
та "
Щодо закупівлі робіт
" за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
Консультація
№ 535/2019
18.06.2019
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 535/2019 (Запит від 04013991): Суть питання: Чи потрібно публікувати додаткові угоди до договорів про будівництво, що стосуються лише фінансування (наприклад, на 2019 рік), без зміни основної суми договору? Висновки/Відповідь: * Загальна інформація: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальної громади. * Рекомендація: Ознайомитися з листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38247-06, в якому міститься інформація щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 535/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 535/2019 (Запит від 04013991)
Суть питання: Чи потрібно публікувати додаткові угоди до договорів про будівництво, що стосуються лише фінансування (наприклад, на 2019 рік), без зміни основної суми договору?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 04013991
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно публікувати додаткові угоди , котрі повязані с фінансуванням (на приклад на 2019 рік) по об'єктам будівництва при відсутності зміни основної суми договору ?!
<b>
Номер відповіді:</b> 535/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38247-06
, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель
”, який містить інформацію щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору.
Консультація
№ 536/2019
18.06.2019
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: 1. Чи може бюджетна організація здійснити 100% передоплату нерезиденту за закупівлю товару згідно з абз. 7, пп. 3, п. 1 постанови КМУ №117? 2. Чи повинна бюджетна організація вимагати у нерезидента довідку про несудимість та відсутність заборгованості? Висновки/Відповідь: 1. Щодо можливості здійснення попередньої оплати - відповідь міститься у запиті 61/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9532435-c584-4c54-9947-f36329b97736&lang=uk-UA 2. Щодо вимоги довідки про несудимість та відсутність заборгованості у нерезидента - відповідь міститься у запиті 224/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 536/2019Огляд:
Суть питання:
1. Чи може бюджетна організація здійснити 100% передоплату нерезиденту за закупівлю товару згідно з абз. 7, пп. 3, п. 1 постанови КМУ №117?
2. Чи повинна бюджетна організація вимагати у нерезидента довідку про несудимість та відсутність заборгованості?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо можливості здійснення попередньої оплати - відповідь міститься у запиті 61/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9532435-c584-4c54-9947-f36329b97736&lang=uk-UA
2. Щодо вимоги довідки про несудимість та відсутність заборгованості у нерезидента - відповідь міститься у запиті 224/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Олійник Анатолій Васильович
<b>Суть питання:</b> За результатами публічної закупівлі, щодо придбання комплектуючої деталі до приладу іноземного виробництва торги не відбулися із за відсутності учасників. По результатах переговорної процедури була досягнута домовленість із нерезидентом фірма "Шимадзу".
Їхньою умовою поставки є 100% передплата. Відповідно до абз. 7, підпункту 3, пункту 1 постанови КМУ від 23.04.14 № 117 "1. Установити, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі:
3) на строк не більше трьох місяців:
товарів, робіт і послуг у нерезидентів України, якщо вони не виробляються (не надаються) в Україні".
Повідомте:
- чи може, за таких умов бюджетна організація здійснити 100% передплату?;
- чи повинна бюджетна організація вимагати у нерезидента (велика корпорація) довідку про несудимість, довідку про відсутність заборгованості?.
<b>
Номер відповіді:</b> 536/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Питання щодо здійснення попередньої оплати міститься у запиті 61/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9532435-c584-4c54-9947-f36329b97736&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 224/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA