<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІФІТ" , код ЄДРПОУ 36053114 <b>Суть питання:</b> Добрий день.В 2018р. було укладено договір підряду між Комунальним підприємством (Замовник) та ТОВ "ПІДРЯДНИК"на суму 140 000.00 грн (без проведення тендерної процедури).В 2019 р. проведено коригування робочого проекту по об'єкту виконання робіт,в зв'язку з виникнення додаткових робіт та підвищенням рівня заробітньої плати.Після проведення коригування кошторисної частини загальна сума по договору збільшилася і складає 2 млн грн., в тому числі виконано робіт на 500 000,00грн. В зв'язку з цим виникли питання: 1.Чи підпадає під діє Закону "про публічні закупівлі" комунальне підприємство, з фінансуванням з бюджету, об'єкт-водопостачання? 2.Якщо підпадає, то як поступити в даній ситуації: укладати додаткову угоду, чи проводити переговорну процедуру, чи укладати новий договір? <b> Номер відповіді:</b> 637/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07 Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 розміщений лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт” , в якому розглянуто питання щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт. Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Баштанське міжрайонне управління водного господарства <b>Суть питання:</b> Учасником пропозиції, якого системою вибрано найбільш економічно вигідною, під час подання цінових пропозицій не підписав електронним цифровим підписом прикріплені документи, в тендерній документації Замовника зазначено, що тендерна пропозиція подається Учасником з накладанням електронного підпису. Чи буде порушенням акцептування такої пропозиції, якщо документи надані відповідно до вимог документації. <b> Номер відповіді:</b> 639/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” . При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "ЦОЗ" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Чи являється внесення змін в розділі про відповідальність сторін - істотними умовами <b>Суть питання:</b> Юридична особа, яка має багато структурних підрозділів видає НАКАЗ про необхідність внесення в частині змісту проектів Тендерних договорів певних пунктів, а саме. відповідальність сторін; Підписанти; актів прийому та передачі товару. Питання: 1. Можливе внесення змін в проект договору після Аукціону протігом 10-18 днів, 2. Можливе внесення цих змін шляхом укладанням додаткової угоди після підписання договору та його оприлюднення, 3.Чи являється внесення змін в розділі про відповідальність сторін - істотними умовами <b> Номер відповіді:</b> 640/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 583/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d2ffbb9f-c690-4820-9d55-5d8e02fe0ce3&lang=uk-UA Щодо питання 2 Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 637 ЦК України). Щодо питання 3 Частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України). Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Шумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Перебіг строків при оскаржені процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Процедура закупівлі - відкриті торги, два лоти. 21.06.2019 по лоту 2 визнано переможця та опрлюднено повідомлення про намір укласти договір. 25.06.2019 по лоту 1 визнано переможця та опрлюднено повідомлення про намір укласти договір. 27.06.2019 рішення замовника щодо визнання переможця торгів по лоту 2 оскаржено. Перебіг строків по лоту 1 та 2 зупинено.Термін укладання договору по лоту 1, враховуючи 20 днів з дня оприлюдненя повідомлення пронамір укласти договір, завершився 15.07.2019. Надайте роз'яснення чи поширюється зупинення перебігу строків щодо укладання договору по лоту 1 (рішення по якому не оскаржується) в частині неможливості укладення раніше ніж через 10 днів з дати опрлюднення повідомлення про намір укласти договір та терміну - не пізніше ніж через 20 дніва з дня прийняття рішення про намір укласти договір <b> Номер відповіді:</b> 632/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 531/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b1b8e1e3-fc0c-4ce4-bd5e-2b851018d80a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Ліга Буд Центр" <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні умови у Тендерній документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка, замовник у ТД зазначив про необхідність надання сертифікату ISO 9001:2015 Вважаємо, що це є Дискримінаційною вимогою, яка порушує принципи ЗУ "Про публічні закупівлі" яким чином можна переконати Замовника у помилковості та Дискримінаційних його вимог (можливо посилання на нормативний акт, чи рішення АМКУ). Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 633/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом  питання зазначена у запиті 67/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький регіональний центр згідрометеорології <b> Тема розширена:</b> Наказ Мінекономрозвитку № 463 про внесення змін до Наказу № 490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> До 03.05.2019р, секретар Тендерного комітету при оприлюдненні інформації накладав свій кваліфікований електронний підпис, при цьому секретар Тендерного комітету не займає керівну посаду в установі. З 03.05.2019р. набув чинності Наказ Мінекономрозвитку від 21.03.2019р. № 463 яким унесено зміни до Наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016р. № 490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель: "слова електронний цифровий підпис замінено словами кваліфікований електронний підпис посадової особи". Наразі, чи має право Секретар Тендерного комітету накладати кваліфікований електронний підпис при оприлюдненні інформації стосовно публічних закупівель, якщо він не займає керівної посади? <b> Номер відповіді:</b> 634/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 48/2016 та 141/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=242d1e14-4fc0-4075-98d5-097b1f8aaafe&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Смикуржевська Катерина Едуардівна <b> Тема розширена:</b> Відмова Замовниками виконувати рекомендації МЕРТ та МОЗ <b>Суть питання:</b> Ми систематично вимагаємо від Замовників прибирати дискримінаційний пункт про гарантійні листи надані виробниками, відповідно до спільного листа Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України N 01.7/33810 від 19.12.2018 (http://moz.gov.ua/uploads/1/9246-moz_mert.pdf). В якому у п.8 Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це ніщо не гарантує, та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників. Але Замовники ці вимоги просто ігнорують (пишуть відписки) та продовжують свої "домашні" тендери Приклади: UA-2019-06-18-000592-a UA-2019-06-21-002306-a UA-2019-06-14-000619-b Підкажіть, будь ласка, як вплинути на несумлінних Замовників яким МЕРТ, МОЗ та АМКУ не вказівка? Як змусити Замовників виконувати рекоманції надані у листі N 01.7/33810 від 19.12.2018 <b> Номер відповіді:</b> 635/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Крім того, особа має право звернутися до правоохоронних органів,  повноваження яких визначені  у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.

<b>Запит від:</b> Запит від Волинський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України <b> Тема розширена:</b> процес зміни тендерного комітету на уповноважену особу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь ласка, які дії потрібно здійснити після ліквідації тендерного комітету та призначення уповноваженої особи в установі для подальшої роботи на Прозоро? <b> Номер відповіді:</b> 628/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29267-08 Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність. Разом з тим, відповідно до пункту 80 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 17.01.2018 № 55, “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. Таким чином, утворення, внесення змін до складу, ліквідація тендерного комітету, визначення уповноваженої особи, затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства). У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі. Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків оператора авторизованого електронного майданчика та адміністратора системи, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Голуб Алла Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Моніторинг цінових пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У разі здійснення закупівлі товарів, послуг, робіт, вартість яких є меншою за встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" пороги, без застосування електронної системи, з метою укладання прямого договору та забезпечення дотримання принципу добросовісної конкуренції, то вкажіть, будь ласка, яка мінімальна кількість цінових пропозицій учасників необхідна для здійснення їх моніторингу для визначення замовником переможця у такій закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 629/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель , установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель. Так закупівлі здійснюються за такими принципами, як: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність;відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Водночас замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org Крім того, інформуємо, що питання дотримання принципів закупівель також розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 " Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06 Таким чином, у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону без використання електронної системи закупівель, замовник самостійно визначає кількість цінових пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт для їх моніторингу, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Бутко Марина Юріївна <b>Суть питання:</b> Замовником була проведена процедура закупівлі для здійснення робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації з капітального ремонту об'єкта. Виготовлена проектно-кошторисна документація пройшла експертизу, про що свідчить отриманий експертний звіт. Чи має право замовник оголосити закупівлю лише частини робіт, які передбачені у проектно-кошторисній документації, якщо фінансування недостатнє для здійснення повного обсягу робіт? При цьому очікувана вартість закупівлі визначена пропорційно обсягу робіт. <b> Номер відповіді:</b> 630/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “ Щодо здійснення закупівлі робіт ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А0215 <b> Тема розширена:</b> відхилення учасника <b>Суть питання:</b> Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”. За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме: запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України); запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів. Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників). <b> Номер відповіді:</b> 631/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників . У свою чергу, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Про цьому згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Ураховуючи зазначене та беручи до уваги мету Закону, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Поряд з цим інформуємо, що з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів, Мінекономрозвитку пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель, які містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 " Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06 Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” . При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

<b>Запит від:</b> Запит від Управління цивільного захисту населення <b> Тема розширена:</b> Повноваження тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Начальник хоче покласти на тендерний комітет повноваження щодо відбору контрагентів для укладення договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн. Натомість тендерний комітет проти, вказуючи на те, що займається лише закупівлями із застосуванням ЕСЗ. Чи можна наказом начальника про затвердження положення про тендерний комітет, покласти на ТК функції відбору контрагентів для укладання договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн.? <b> Номер відповіді:</b> 624/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель . До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Отже, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень тендерного комітету щодо проведення допорогових закупівель. Водночас повідомляємо, що питання визначення осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель , розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462 При цьому, ураховуючи, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища,  керуючись абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, замовник має визначати предмет закупівлі у відповідності до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.