<b>Запит від:</b> Запит від Донецький регіональний центр згідрометеорології <b> Тема розширена:</b> Наказ Мінекономрозвитку № 463 про внесення змін до Наказу № 490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> До 03.05.2019р, секретар Тендерного комітету при оприлюдненні інформації накладав свій кваліфікований електронний підпис, при цьому секретар Тендерного комітету не займає керівну посаду в установі. З 03.05.2019р. набув чинності Наказ Мінекономрозвитку від 21.03.2019р. № 463 яким унесено зміни до Наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016р. № 490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель: "слова електронний цифровий підпис замінено словами кваліфікований електронний підпис посадової особи". Наразі, чи має право Секретар Тендерного комітету накладати кваліфікований електронний підпис при оприлюдненні інформації стосовно публічних закупівель, якщо він не займає керівної посади? <b> Номер відповіді:</b> 634/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 48/2016 та 141/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=242d1e14-4fc0-4075-98d5-097b1f8aaafe&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Смикуржевська Катерина Едуардівна <b> Тема розширена:</b> Відмова Замовниками виконувати рекомендації МЕРТ та МОЗ <b>Суть питання:</b> Ми систематично вимагаємо від Замовників прибирати дискримінаційний пункт про гарантійні листи надані виробниками, відповідно до спільного листа Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України N 01.7/33810 від 19.12.2018 (http://moz.gov.ua/uploads/1/9246-moz_mert.pdf). В якому у п.8 Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це ніщо не гарантує, та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників. Але Замовники ці вимоги просто ігнорують (пишуть відписки) та продовжують свої "домашні" тендери Приклади: UA-2019-06-18-000592-a UA-2019-06-21-002306-a UA-2019-06-14-000619-b Підкажіть, будь ласка, як вплинути на несумлінних Замовників яким МЕРТ, МОЗ та АМКУ не вказівка? Як змусити Замовників виконувати рекоманції надані у листі N 01.7/33810 від 19.12.2018 <b> Номер відповіді:</b> 635/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Крім того, особа має право звернутися до правоохоронних органів,  повноваження яких визначені  у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.

<b>Запит від:</b> Запит від Волинський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України <b> Тема розширена:</b> процес зміни тендерного комітету на уповноважену особу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь ласка, які дії потрібно здійснити після ліквідації тендерного комітету та призначення уповноваженої особи в установі для подальшої роботи на Прозоро? <b> Номер відповіді:</b> 628/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29267-08 Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність. Разом з тим, відповідно до пункту 80 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 17.01.2018 № 55, “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. Таким чином, утворення, внесення змін до складу, ліквідація тендерного комітету, визначення уповноваженої особи, затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства). У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі. Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків оператора авторизованого електронного майданчика та адміністратора системи, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Голуб Алла Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Моніторинг цінових пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У разі здійснення закупівлі товарів, послуг, робіт, вартість яких є меншою за встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" пороги, без застосування електронної системи, з метою укладання прямого договору та забезпечення дотримання принципу добросовісної конкуренції, то вкажіть, будь ласка, яка мінімальна кількість цінових пропозицій учасників необхідна для здійснення їх моніторингу для визначення замовником переможця у такій закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 629/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель , установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель. Так закупівлі здійснюються за такими принципами, як: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність;відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Водночас замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org Крім того, інформуємо, що питання дотримання принципів закупівель також розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 " Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06 Таким чином, у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону без використання електронної системи закупівель, замовник самостійно визначає кількість цінових пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт для їх моніторингу, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Бутко Марина Юріївна <b>Суть питання:</b> Замовником була проведена процедура закупівлі для здійснення робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації з капітального ремонту об'єкта. Виготовлена проектно-кошторисна документація пройшла експертизу, про що свідчить отриманий експертний звіт. Чи має право замовник оголосити закупівлю лише частини робіт, які передбачені у проектно-кошторисній документації, якщо фінансування недостатнє для здійснення повного обсягу робіт? При цьому очікувана вартість закупівлі визначена пропорційно обсягу робіт. <b> Номер відповіді:</b> 630/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “ Щодо здійснення закупівлі робіт ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А0215 <b> Тема розширена:</b> відхилення учасника <b>Суть питання:</b> Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”. За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме: запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України); запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів. Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників). <b> Номер відповіді:</b> 631/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників . У свою чергу, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Про цьому згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Ураховуючи зазначене та беручи до уваги мету Закону, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Поряд з цим інформуємо, що з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів, Мінекономрозвитку пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель, які містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 " Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06 Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” . При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

<b>Запит від:</b> Запит від Управління цивільного захисту населення <b> Тема розширена:</b> Повноваження тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Начальник хоче покласти на тендерний комітет повноваження щодо відбору контрагентів для укладення договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн. Натомість тендерний комітет проти, вказуючи на те, що займається лише закупівлями із застосуванням ЕСЗ. Чи можна наказом начальника про затвердження положення про тендерний комітет, покласти на ТК функції відбору контрагентів для укладання договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн.? <b> Номер відповіді:</b> 624/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель . До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Отже, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень тендерного комітету щодо проведення допорогових закупівель. Водночас повідомляємо, що питання визначення осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель , розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462 При цьому, ураховуючи, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища,  керуючись абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, замовник має визначати предмет закупівлі у відповідності до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області <b> Тема розширена:</b> Закупівля Комп’ютерного обладнання для навчальних кабінетів початкової школи нової української школи <b>Суть питання:</b> звертаємось до Вас з проханням надати роз'яснення чи можна проводити закупівлю Комп’ютерного обладнання для навчальних кабінетів початкової школи нової української школи, а саме: портативний ноутбук вчителя кабінету початкової школи та комплект, до складу якого входить: багатофункціональний пристрій (принтер-сканер-копір) і ламінатор з витратними матеріалами для початкової школи за кодом ДК 021:2015 код 30230000-0 – комп’ютерне обладнання, враховуючи положення наказу Міністерства освіти і науки України №137 від 13.02.2018р. “Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи”. <b> Номер відповіді:</b> 625/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06 Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба морського та річкового транспорту <b> Тема розширена:</b> Навчання (Семінар, Тренінг) <b>Суть питання:</b> Доброго дня, скажіть будь-ласка, чи проводити ви навчання/семінари/тренінги з питань проведення публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 626/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F22899-06 http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F17934-03 розміщено листи від 31.05.2019 № 3305-04/22899-06 “ Щодо оновлення он-лайн курсу ” та від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03 “ Щодо інформаційних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель ”. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі за посиланням http://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e5af475f-cd00-4880-b6e3-19e414b23e78&title=ZagalnaInformatsiia розміщена загальна інформація щодо професіоналізації сфери публічних закупівель. Крім того, Мінекономрозвитку розроблено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” (затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.02.2019 № 234), який містить вимоги до знань, умінь та навиків, освіти та кваліфікації спеціалістів, які відповідальні за закупівельні процеси та знаходиться на сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://bit.do/eULjA Поряд з цим Мінекономрозвитку починаючи з 2017 року залучаються до запровадження освіти з питань публічних закупівель вищі навчальні заклади. Результатом такої роботи стало впровадження у понад 20 навчальних закладах державної та приватної форми власності навчальних дисциплін, модулів або спеціалізації, з яких декілька державних навчальних закладів запровадили  спеціалізацію на магістерських програмах. Так, на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv можна ознайомитися з інформацією щодо навчальних дисциплін ВНЗ та магістерських програм у ВНЗ. Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 № 2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=2de58d88-275e-4e05-9c49-8e592703fb6b відповідно до якого рекомендовано керуватись примірними навчальними програмами суб’єктам господарювання , на основі яких проводиться навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель. Разом з тим, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також суб’єкти господарювання, на основі яких проводиться навчання, визначаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Трек Любрікантс-Юг" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ситуація наступна:вже на етапі, коли замовник опублікував протокол розгляду тендерних пропозицій та повідомлення про намір укласти договір, але ще до моменту укладання договору з переможцем, виявилося, що умови тендерної документації містять в собі суперечливі умови в різних пунктах тендерної документації в плані термінів дії тендерних пропозицій. В одному пункті документації йдеться, що пропозиції діють протягом 90 днів З ДАТИ РОЗКРИТТЯ ПРОПОЗИЦІЙ, в формі тендерного пропозиції згідно з Додатком-протягом 90 днів З ДНЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ. Звісно, що ці дати ніяк не можуть співпадати. Чи є це порушенням і чи повинен замовник скасувати торги через неможливість усунути порушення, що виникли в ході виявлених порушень законодавства? І що робити учаснику в такому випадку? Писати вимогу замовнику на електронному майданчику?. Для підтвердження слів вкладємо Тендерну документацію, де жовтим кольором виділено розбіжності <b> Номер відповіді:</b> 627/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA Разом з тим, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Поряд з цим рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Вакулівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області <b> Тема розширена:</b> щодо внесення змін до істотних умов договору <b>Суть питання:</b> 11 січня 2019 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів між відділом освіти Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (далі – Постачальник) укладено договір про постачання природного газу (код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо). 10 та 11 липня 2019 року Постачальник звертається до відділу освіти з листами відповідно до яких, посилаючись на пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме – підписати Додаткову угоду на вилучення транспортування з основного тендерного договору, обґрунтовуючи їх тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №580 від 22.04.2019 р. «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2497. Однак, статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим, статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону. Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також з метою недопущення порушень у сфері публічних закупівель, прошу надати роз’яснення з даного питання. <b> Номер відповіді:</b> 621/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”. За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.

<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівська обласна державна адміністрація <b>Суть питання:</b> У звя’зку з набранням чинності 01.05.2019 деяких змін до Кодексу газотранспортної системи в частині замовлення потужностей та послуги балансування, як складової послуги транспортування, виникла необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу для потреб бюджетних установ, укладених з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у відповідність до чинного законодавства. З метою недопущення порушень законодавства у сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи можна викласти тендерний договір у новій редакції або ж потрібно вносити зміни саме до окремих пунктів тендерного договору, які зазнають змін через набрання чинності нової редакції Кодексу газотранспортної системи. <b> Номер відповіді:</b> 622/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”. За результатами проведення наради буде підготовлено узагальнену відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель, яка буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.