<b>Запит від:</b> Запит від сектор економічного розвитку і торгівлі Бердичівської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> виконання вимог тендерної документації постачальником <b>Суть питання:</b> Відповідно до тендерної документації від учасників у складі тендерних пропозицій на відповідність кваліфікаційному критерію вимагалось замовником наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, тобто надання копій не менше двох аналогічних договорів, які виконувалися (виконуються) протягом 2016 або 2017 років. Однак, за результатами вивчення питання розгляду та оцінки тендерних пропозицій встановлено, що у складі тендерних пропозицій переможця процедури закупівель наявні копії п’яти аналогічних договорів лише за 2018 рік, у чотирьох з яких відсутні специфікації, які фактично є невід’ємною частиною договору. Просимо надати роз’яснення чи учасник виконав вимоги, тендерної документації, якщо він підтверджує, що у 2016 та 2017 році він не виконував дані роботи. І чи можливо даного учасника визнати переможцем, якщо інші документи подані у повному обсязі. <b> Номер відповіді:</b> 600/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №№ 193/2016 та 587/2019, що розміщені на  інформаційному ресурсі  за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4dd7cd84-3719-4883-b647-ae5c03cf48db та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=952e2c2b-6baf-471a-b1d7-07b076d47ab7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Черкасиенергозбут <b> Тема розширена:</b> Зміна вартості електричної енергії <b>Суть питання:</b> У зв’язку з набранням з 01.07.2019р. чинності прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі-Закон) а відповідно і запуску нових ринків електричної енергії юридичні споживачі у т.ч такі, що здійснюють закупівлю товарів та послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" повинні будуть сплачувати через постачальника вартість послуг з передачі електричної енергії оператору систем передачі згідно тарифів затверджених НКРЕКП (на липень- 347,43 грн*МВт.год.) Оскільки бюджетними та комунальними установами процедури закупівель проводились тільки на електричну енергію як товар, пряме додавання вартості послуг передачі до ціни товару неможливе оскільки вартість товару зросте більше ніж на 10 %, крім цього такий крок ще й підпадає під визначення "істотні зміни договору", а це спонукає до проведення нових процедур закупівель. Оскільки процедура закупівлі достатньо довготривалий процес, який призведе до неможливості оплатити рахунків, які будуть виставлені енергопостачальною організацією існує загроза обмеження постачання електричної енергії таким споживачам. Чи існують шляхи здійснення розрахунків за послуг з передачі електричної енергії через постачальника без проведення відповідних процедур. <b> Номер відповіді:</b> 602/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії " , від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА" <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування замовників <b>Суть питання:</b> За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю. В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні. Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника. Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника. <b> Номер відповіді:</b> 603/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації. Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо  тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації. Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”. Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 ,  розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Валдпро" <b>Суть питання:</b> З Закону України “Про публічні закупівлі” та листа МЭРТ від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” нам не зовсім зрозуміло, чи може Замовник торгів, після визначення Переможця торгів, з метою оцінки відповідності технічним вимогам і якісним характеристикам Замовника, перед підписанням договору вимагати від Переможця подання зразків (взирців) товару? Надання таких зразків Замовник передбачає ще в тендерній документації як обов’язкову умову, необхідну для узгодження та підписання договору. Можемо ми рахувати, що у випадку отримання незадовільних результатів оцінки зразка, його невідповідність прописаним у тендерній документації характеристикам та вимогам, або ненадання зразка (взірця) для оцінки, пропозиція такого Учасника вважається такою, що не відповідає вимогам Замовника і Замовник має право не підписувати з таким Переможцем договір? Та у разі неукладення договору про закупівлю з вищенаведеної причини з Переможцем, може Замовник визначати далі найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію Участників з тих, строк дії яких ще не минув? <b> Номер відповіді:</b> 604/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожя за змістом питання розглянуто у запиті 513/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до листа Мінекономрозвитку, вих.. № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 р. було надано роз’яснення що «…підприємства…, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника…, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України від 13.04.2016 р. № 35». Але 19.03.2019 р. цей наказ було відмінено наказами ДП «ПРОЗОРРО» № 10 та № 11. Запитання: Враховуючи вищенаведене, в разі закупівель товарів, робіт чи послуг за електронною Системою закупівель, яким документом необхідно керуватись підприємству, що не є замовником у розумінні Закону при використанні ЕСЗ, якщо очікувана вартість закупівель може бути менше та більше порогової?. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 594/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У свою чергу, відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків , орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи. Поряд з цим Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. Таким чином, у разі використання електронної системи закупівель державними (казенними) та комунальними підприємствами, їх дочірніми підприємствами, об’єднаннями підприємств, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області <b>Суть питання:</b> Чи потрібно відхиляти пропозицію учасника , якщо в тендерній пропозиції зазначено : 4. Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції протягом 90 календарних днів з дня визначення переможця тендерних пропозицій. А відповідно п.10, ч2, ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Чи є це суттєвим порушенням, якщо строк, протягом якого тендерна пропозиціа вважаються дійсною, в цьому випадку, не буде меншою ніж 90 днів <b> Номер відповіді:</b> 590/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на звернення містяться у запиті № 156/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням

<b>Запит від:</b> Запит від Нікопольське регіональне управління водних ресурсів <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії <b>Суть питання:</b> Наша установа є Замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі".Ми маємо потребу в закупівлі послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії. Надавачем даних послуг можуть бути виключно підприємства яким належать компесуючі установки, тобто конкуренція в даному випадку виключена. Оператор системи розподілу якому належать компенсуючі установки відмовляється брати участь у переговорах на закупівлю даних послуг мотивучи це тим, що ці послуги не належать до послуг з передачі та розподілу електричної енергії і не є предметом закупівлі в розумінні Закону. Питання: 1. Чи є дані послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? 2. За яким кодом єдиного закупівельного словника планувати цю закупівлю? 3. За якою процедурою здійснювати закупівлю переговорною чи потрібно публікуати звіт про укладений договір, якщо сума закупівлі перевищує 200 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 591/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 297/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7002e6ab-f316-461e-b3cb-c3409e3bb898&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Рефрижераторна вагонна компанія" <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, чи може член тендерного комітету перебуваючи у відпустці брати участь у засіданні тендерного комітету та мати право голосу? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 592/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом питання надано у запитах 51/2016 та 735/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd70552-bdf4-4e11-bf9c-ab968e9e6654&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb9eba05-2f6d-4c59-980a-f507a660decc&lang=uk-UA У свою чергу, виходячи зі змісту статті 45 Конституції України, право на відпочинок кожного, хто працює, забезпечується зокрема наданням оплачуваної щорічної відпустки. Крім того, надання щорічних відпусток із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати передбачено статтею 74 Кодексу законів про працю України (далі – КЗПП), статтею 2 Закону України “Про відпустки” та іншими нормативно-правовими актами. При цьому виходячи зі змісту статтей 21, 31 та 79 КЗПП у період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку. Ураховуючи зазначене та беручи до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 17.10.2016 № 376/06/186-16, тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству, установі, організації. Таким чином, для забезпечення правомочності рішень тендерного комітету або уповноваженої особи на період відсутності окремих членів тендерного чи уповноваженої особи, замовник має дотримуватись вимог трудового законодавства. При цьому рішення щодо змін до складу тендерного комітету затверджуються замовником та оформляються відповідним наказом установи (організації, підприємства).

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СПЕЦБАЙТ" <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання: 1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ? 2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення? 3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України? <b> Номер відповіді:</b> 593/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову. Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Виконання п.2 р.2 Порядку визначення предмету закупівлі від 17.03.2016р. №454 (предмет закупівлі визначається за кожним окремим лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури) не порушуючи п.7. ст.2 р.1 Закону України Про публічні закупівлі Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини <b>Суть питання:</b> Проводяться поточні роботи з ремонтних робіт різних вулиць села,, що не перевищують 200 тис. кожен, по ДК України 021:2015 код один,чи не буде порушенням укласти прямі договора та проводити звіти про укладені договора? <b> Номер відповіді:</b> 585/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (зі змінами). Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та  від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Міська лікарня <b> Тема розширена:</b> Медичні вироби <b>Суть питання:</b> У зв'язку з набранням чиності наказу Мінекономрозвитку від 07.05.2019 №790 "Про внесення змін до Поорядку визначення предмета закупівлі", зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів, виникло наступне питання. Всі медичні вироби, які відносяться до НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" повинні відноситись до коду ЄЗС ДК021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні ? І не можно відности до інших кодів класифікатора ЄЗС ДК021:2015? Наприклад "скло предметне" - 33790000-4: Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; а тепер його потрібно віднести тільки до коду 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, так як відповідно до НК 024:2019 це медичний виріб? <b> Номер відповіді:</b> 586/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (далі – Порядок (зі змінами)). Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку,  який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, зокрема за показником четвертої цифри основного словника . Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. Отже, замовник, дотримуючись норм Закону та Порядку, самостійно визначає предмет закупівлі медичних виробів за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. При цьому замовникові слід урахувувати, що визначальним класифікатором є ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, за яким визначається показник четвертої цифри, тоді як НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" є додатковим. Водночас інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F25032-06 розміщено лист від 14.06.2019 № 3301-04/25032-06 " Щодо закупівлі медичних виробів ".

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Рівненської міської ради <b>Суть питання:</b> Чи можна проводити процедуру відкритих торгів по очікуваній вартості в липні місяці поточного року? Гроші на закупівлю заплановані, але на даний момент на рахунках відсутні. <b> Номер відповіді:</b> 588/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  питання планування та передумов проведення процедур закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06