<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство рибного господарства України <b> Тема розширена:</b> Як визначити прокладку локальної мережі - як роботи чи як послуги <b>Суть питання:</b> Розпорядженням КМУ №455-р від 26 червня 2019 р. «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених для Державного агентства з питань електронного урядування у 2019 році (загальнодержавні видатки та кредитування)», для впровадження системи електронного документообігу в Державному агентстві рибного господарства віділено кошти в сумі 2000 тис. гривень. На виконання цього, поряд із закупівлею серверів та комп'ютерів, необхідно прокласти локальну мережу. Виникає питання, як визначити цей предмет закупівлі - як роботу чи як послугу. Діюча редакція пунктів 17) та 22) статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" не дає однозначної відповіді на це питання. Це, на нашу думку, не може вважатися послугою - поточним ремонтом, але чи може розглядатися, як робота - технічне переоснащення діючих підприємств? Як визначити прокладку локальної мережі - як роботи чи як послуги? <b> Номер відповіді:</b> 747/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (зі змінами). Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 ,  розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виготовлена ПКД на капітальний ремонт учбового корпусу на суму 20 млн.грн. ПКД пройшла державну експертизу. На 2019р на даний капітальний ремонт виділено 3 млн.грн. Проведено тендер "відкриті торги" з специфікацією робіт на суму 3 млн.грн. З переможцем торгів(ціна тендерної пропозиції 2,6 млн.грн) укладено договір. Ціна в договорі відповідає кошторисній документації розробленій учасником переможцем торгів -2,6 млн.грн. обєми робіт відповідають специфікації тендерної документації. Казначейство не приймає даний договір. і вимагає проведення експертизи кошторисів виготовлених учасником переможцем торгів. Чи праве казначейство. Як поступати далі щоб генпідрядчик-переможець торгів міг приступати до виконання робіт. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 748/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. При цьому відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8c5e9ba1-b809-46a8-bc8d-244360aef30c&lang=uk-UA у запиті № 364/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Укрростехнології" <b> Тема розширена:</b> Підтвердження про неможливість заміщення запропонованих товарів <b>Суть питання:</b> Для участі у тендері замовник вимагає документ, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з підтвердженням, що заміщення запропонованих учасником товарів, походженням з Російської Федерації іншими неможливе. Такий товар (асбестові шнури ШАОН та ШАП) в Україні не виготовляються. У разі відмови в надання такого підтвердження, просимо надати лист-відповідь про відмову. <b> Номер відповіді:</b> 749/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA у запиті № 303/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від Жуков Віктор Володимирович <b>Суть питання:</b> довідка яка ссилається на документ який втратив чинність в публічних закупівлях <b> Номер відповіді:</b> 750/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у Вашому запиті від 29.08.2019 № 750/2019 відсутнє питання по суті. Для того, щоб отримати відповідь на запит, сформулюйте питання по суті, заповнивши відповідну форму та/або (за необхідності) прикріпивши вкладення (не більше 5-ти файлів у форматах DOC, RTF, PDF, TXT, JPG та загальним об'ємом не більше 20 Мбайт) у відповідне поле.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Адміністрація морських портів України" <b>Суть питання:</b> ДП «АМПУ» розглядає можливість запрошення на переговорну процедуру Міжнародну фінансову корпорацію (далі – IFC), повноправним членом якої є Україна з 18.10.1993 на підставі Закону України від 03.06.1992 № 2402-ХХІІ «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій». Також 14.11.2017 було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством інфраструктури України та IFC. Метою співробітництва є розвиток державно-приватного партнерства в галузі транспорту та залучення інвестицій в інфраструктуру. Акціонерний капітал IFC складається із внесків – членів міжнародної фінансової інституції. З відкритих джерел стало відомо, що близько 4% акцій IFC належать одному з членів – Російській Федерації. У контексті п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р просимо надати роз’яснення щодо такого: чи може IFC, як міжнародна фінансова організація, членом якої є Україна, приймати участь у процедурі державних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб; чи може замовник виключити вимогу до учасника щодо відсутності серед акціонерів Російської Федерації у випадку якщо на переговорну процедуру запрошуються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна. <b> Номер відповіді:</b> 751/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Переговорна процедура закупівлі здійснюється відповідно до статті 35 Закону. Водночас у разі застосування переговорної процедури на підставі  пункту 4 частини другої статті 35 Закону, пропонуємо ознайомитися з відповіддю  на подібне питання у запиті 224/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA Разом з тим, питання застосування санкцій розглянуто в запиті 669/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=de1565eb-a139-4f05-8e30-ca4466170900&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне автотранспортне підприємство 1728 м. Рівне <b>Суть питання:</b> Чи можна в Договорі на закупівлю (дизпалива) зазначити зміну ціни за одиницю товару конкретно 5% або 6% тощо, якщо Законом України "Про публічні закупівлі"можлива зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку. Хто уповноважений надавати відповідну інфрмацію щодо коливання ціни товаруна ринку <b> Номер відповіді:</b> 752/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016                   № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить відповідь на питання, зазначене у запиті.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Проведено відкриті торги, укладено договір. Згодом (через 6 місяців) постачальник звернувся з проханням збільшити ціну товару на 10 %. До звернення долучено довідку зі статистики про рівень середніх цін . Ціна товару з підвищенням є меншою за середню, зазначену в довідці. ПИТАННЯ: як вірно – дати згоду на зміну ціни на 10%, чи відсоток підвищення має бути пропорційним зміні середніх цін з моменту укладання до моменту звернення. <b> Номер відповіді:</b> 753/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016                   № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Близнюківський районний центр первинної медичної допомоги" <b> Тема розширена:</b> технічна помилка при внесенні змін до договору <b>Суть питання:</b> Під час внесення змін до договору на постачання електричної енергії сума договору 224299,60 грн (змінювалася ціна за 1 кВТ*год) та оприлюднення на веб-сайті була допущена технічна помилка, а саме: два рази було оновлено та підписано внесення змін до договору. Внаслідок чого статус договору перейшов у "ЗАКРИТИЙ". Після некоректного закриття договору неможливо вносити зміни до договору. Наше підприємство медичний заклад одержувач бюджетних коштів фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету через Казначейство, яке контролює всі зміни через офіційний веб-сайт. Оскільки неможливо внести зміни до договору на майданчик блокується оплата за використану електроенергію. Прохаємо надати роз'яснення щодо наших наступних дій змінити статус договору з ЗАКРИТОГО на АКТИВНИЙ, оскільки функції договору ще не виконані. Договір діє до 31.12.2019 року. Прохаємо Вас допомогти у вирішені нашого питання. Дуже сподіваємося на Ваші роз'снення та рекомендації, як нам працювати далі з цим договорм та оплачувати використану електроенергію через органи Казначейства. <b> Номер відповіді:</b> 743/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим зазначаємо, що інформація щодо виправлення технічної помилки зазначена у запиті 82/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА СХІД" <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення Аукціону у відкритих торгах <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 28.08.2019р відбувався аукціон за предметом закупівлі ДК 021:2015:09310000-5 (Електрична енергія), номер закупівлі UA-2019-08-12-000940-a. В цьому аукціоні наша компанія брала участь як постачальник. В ході проведення аукціону переможцем було встановлено компанію ТОВ "ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ". Проте, характерно, що протягом кожного етапу аукціону було визначено, що наша компанія мала право здійснювати пониження ціни лише першою, тобто конкуренти мали можливість кожного разу заявити нижчу ціну. У зв'язку із цим, на завершальному етапі визначення ціни, наша компанія не мала можливості конкурувати за визначення статусу переможця, адже встановлюючи ціну, нижчу за попередню, зіткнулася із проблемою, коли конкурент, вкотре бачивши зниження ціни з нашого боку, мав можливість зробити свою пропозицію нижче всьго на 4 (!) гривні та здобути перемогу на аукціоні. У зв'язку з вищевикладеним, просимо розглянути наше звернення та надати роз'яснення щодо проведення електронного аукціону, адже, по суті, встановлення однакової послідовності надання цінової пропозиції (у конкурента щоразу було 2 хвилини для того, щоб побачити зміну нашої пропозиції та зменшити ціну своєї)призвело до того, що конкуренція була нечесною. Також пропонуємо при проведенні аукціону протягом третього етапу встановити критерії, за якими учасники не зможуть бачити пропозиції один одного до розкриття результатів аукціону і робитимуть останню пропозицію одночасно. <b> Номер відповіді:</b> 744/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання зазначена у запитах № 1052/2018 та 332/2018 за посиланнями http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d41cd94-a24d-4077-85ff-83e59a53970c&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbe467a9-9c55-481d-bcce-bbfa8b3702ca&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївський національний аграрний університет <b>Суть питання:</b> Чи потрібно відображати в річному плані закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель планування закупівлі, яка здійснюється в рамках проекту Еразмус+?? План закупівлі в рамках проекту затверджений Міністерством окремо. <b> Номер відповіді:</b> 745/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%0D%0A розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “ Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Сільська рада <b>Суть питання:</b> Казначейство не пропускає платіж на 66 тис.тому що предметом закупівлі є телевізори і сума буде перевищувати вже 220 тис.Ми працюємо із супроводом консалтингової фірми,по цьому ДК коду вони вже проводили тендер,але чомусь не включили туди телевізори.Допоможіть що робити???? <b> Номер відповіді:</b> 746/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 , від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 При цьому звертаємо увагу, що відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) , члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України . За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально .

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Закупівля за рамковою угодою <b>Суть питання:</b> Ані Законом, ані наказом МЕРТУ № 1372 окремо не визначені підстави для стягнення та повернення забезпечення тендерної пропозиції учасникам закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, п.4 розд. ІІІ наказу МЕРТУ № 1372 передбачено, що Замовник/ЦЗО має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Надання і повернення забезпечення тендерної пропозиції здійснюються відповідно до Закону. Якими є підстави для стягнення та повернення забезпечення тендерної пропозиції при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Чи відбувається стягнення – аналогічно до договорів закупівлі, якщо учасники рамкової угоди не виконують або виконують неналежно свої зобов'язання, що передбачені у рамковій угоді? Повернення – після закінчення строку дії рамкової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 739/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22470-06%20%09 , розміщено лист від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06  " Щодо укладання і виконання рамкових угод ", який містить інформацію щодо забезпечення тендерної пропозиції. Разом з тим, підстави для повернення та не повернення забезпечення тендерної пропозиції зазначені у статті 24 Закону. Отже, при встановленні вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції за процедурою відкритих торгів для укладання рамкової угоди, вимоги щодо повернення та не повернення забезпечення тендерної пропозиції встановлюються відповідно до статті 24 Закону.