<b>Запит від:</b> Запит від Південноміська рада <b> Тема розширена:</b> Зміна обсягів договору (натуральні ) <b>Суть питання:</b> Зменшилась ціна за одиницю товару, чи можно збільшити обсяки на економію по суммі ціни договору <b> Номер відповіді:</b> 800/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016                   № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Белінська С.В. <b>Суть питання:</b> Доброго дня, маємо таке питання. У додатку до річного плану на початку року було заплановано 65т.грн на закупівлю миючих засобів по коду ДК 33710000-0. Потреба складається з 3 основних складових які поділено на лоти: мило (12т.грн), косметичні засоби для створення гриму (19т.грн), перуки (32т.грн). Слід зазначити, що у 2017р. було підписано наказ, відповідно до якого "..Допорогові закупівлі здійснюються з використанням авторизованого ел.майданчика за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50т.грн для товарів.." Питання: оголошувати закупівлю обхідно одночасно на всю заплановану суму по всім 3м лотам? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 801/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що схожа за змістом відповідь зазначена у запиті 701/2017 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 4 Закону  закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20 , розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”, який містить інформацію щодо визначення частин предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> необхідність проведення засідань у випадках отримання питань чи вимог від потенційних учасників <b>Суть питання:</b> Доброго дня, чи потрібно проводити засідання тендерного комітету у разі отримання від потенційних учасників питання (питань) щодо роз'яснень тендерної документації, або вимоги (вимог) щодо усунення порушень та якщо внесення змін в тендерну документацію відповідно до отриманих питань, або вимог не планується? <b> Номер відповіді:</b> 802/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також їх права, обов'язки та відповідальність передбачені статтею 11 Закону, а також  Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення). Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Примірного положення тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій, як зокрема: надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів; здійснення інших дій, передбачених Законом. Разом з цим, виходячи з пункту 2.5 розділу ІІ Примірного положення перелік питань, що підлягають розгляду здійснюється тендерним комітетом на засіданні, яке є формою роботи комітету. Крім того, частиною четвертою статті 11 Закону та пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення передбачено, що рішення комітету потребує оформлення протоколом, який має підписуватися всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні мають відображатися результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це має зазначатися у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Отже, розгляд питань, що стосуються організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом, здійснюється тендерним комітетом згідно вимог Закону на його засіданнях.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> У липні цього року територіальні управління Фонду в районах області (окремі юридичні особи) реорганізовано шляхом приєднання до головного управління Фонду із правонаступництвом. До договорів, укладених територіальними управліннями в районах,головним управлінням із контрагентами укладено додаткові угоди на договірне правонаступництво. Чи є необхідність головному управлінню оприлюднення додатків до річного плану закупівель на суми взяті за правонаступництвом? <b> Номер відповіді:</b> 803/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню. Тому річний план (додаток до річного плану) складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватгне підприємство "ВКВ-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Дуже часто Замовники в тенедерній документації відмовляються надавати - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі, як це передбачено абз.3 п.2 ст.22 Закону. Замовники відписуються, що такі документи надаються лише у разі потреби. Запитання: ким визначається така потреба - Замовником чи Учасником? <b> Номер відповіді:</b> 804/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації , можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Ураховуючи викладене та мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> претензії до ТЗ та якості виконання робіт - який порядок замовлення експертизи (для можливого подальшого оскарження якості робіт) <b>Суть питання:</b> Стосовно тендеру https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews що був здійснений на виконання бюджету https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF стор. 8 Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" 3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель лишилися наступні питання. Питання, коротко: (1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua) йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3), ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б). Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт? (Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?) (3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів" (вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро: https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт. (4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених" громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг) Питання, більш детально: [повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"] <b> Номер відповіді:</b> 798/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Щодо питання 1, 2 Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо. Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади. Щодо питання 3 Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016  № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950 Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких  є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Щодо питання 4 Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України  "Про захист прав споживачів". При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації"  визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що  кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

<b>Запит від:</b> Запит від Циганенко Віталій Юрійович <b>Суть питання:</b> Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. <b> Номер відповіді:</b> 796/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель  та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 , розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КCНЗСП "ДВУФК" ДОР" <b> Тема розширена:</b> щодо визначення поняття "економія бюджетних коштів" <b>Суть питання:</b> Комунальний спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради» (далі – Училище) являється замовником у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Під час здійснення закупівель у замовника наявні випадки економії бюджетних коштів, що виникають, в тому числі з причини застосування електронного аукціону, за результатами якого ціна пропозиції переможця закупівлі може зменшитися у порівнянні з очікуваною вартістю закупівлі. З огляду на викладене, у замовника вивільняються кошти, які він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі. Уповноважений у сфері закупівель орган, листом від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 роз’яснив, що предмет закупівлі товарів, робіт та послуг, які закуповуються за рахунок перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, вважається новим предметом договору. При цьому, як Закон України «Про публічні закупівлі», так і лист колишнього Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 не розкривають поняття «економія коштів внаслідок проведення процедур закупівель». Відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель, яким на теперішній час являється Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Враховуючи вищевикладене, Училище звертається з проханням надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо наступного. Чи може замовник вважати, що закупівля, наприклад послуг з технічного обслуговування здійснюється ним за рахунок зекономлених коштів, у разі, якщо сума очікуваної вартості такої закупівлі сформована з коштів, які вивільнилися за результатами застосування електронних аукціонів за іншими предметами закупівель товарів та послуг, що не стосуються послуг з технічного обслуговування, але, як і послуги з технічного обслуговування, закуповуються за рахунок асигнувань затверджених за тим же кодом економічної класифікації видатків? Заздалегідь вдячні за вичерпну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 797/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", який містить вичерпну відповідь щодо застосування законодавства у разі наявності коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Рубіжанська центральна міська лікарня" Рубіжанської міської ради Луганської області <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги <b>Суть питання:</b> Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення з питання, яке стало на теперішній час актуальним для нашого підприємства, а саме: на території м. Рубіжне, Луганської області згідно реєстру суб’єктів природних монополій, у сфері теплопостачання, станом на 31.07.2019 року зареєстровані наступні суб’єкти: - ЄДРПОУ 33515421, КОМУНАЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РУБІЖНЕТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ; - ЄДРПОУ 38534098, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РУБІЖТЕПЛО»; - ЄДРПОУ 41990867, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МУНІЦИПАЛЬНИЙ СЕРВІС» РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Згідно п.2 ч.2. ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року, замовник має право провести переговорну процедуру з суб’єктом природних монополій, але так як на території міста існує три монополіста, витікає питання чи є можливим застосування переговорної процедури з одним із існуючих суб’єктів, а саме з КОМУНАЛЬНИМ СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧУЮЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «РУБІЖНЕТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (яке є суб’єктом природних монополій, у сфері теплопостачання), що має власну котельню, яка розташована на території лікарняного містечка і саме до неї приєднані теплові мережі КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня» РМР Луганської області. Також постає питання доцільності проведення відкритих торгів з витікаючих обставин. <b> Номер відповіді:</b> 792/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом ( крім переговорної процедури закупівлі ). Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону. Так, частиною другою статті 35 Закону передбачений перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 , розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”. При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області <b> Тема розширена:</b> Одночасне існування на підприємстві тендерного комітету та уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет (далі-ТК) затверджено у складі 7 осіб. Частина членів ТК перебувають на лікарняному або у відпустках, у зв'язку з чим засідання ТК є неправомочним. Чи можна наказом керівника визначити уповноважену особу на проведення однієї або кількох допорогових закупівель на період відсутності правомочного складу ТК? Чи можна визначити уповноваженою особою керівника замовника? <b> Номер відповіді:</b> 793/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06 розміщено лист від 30.09.2016                     № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, який містить відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Розсошанська сільська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! у 2018 році було оприлюднено додаток до річного плану на виконання певних робіт згідно зведеного кошторису та оприлюднено звіт про укладений договір. Станом на сьогоднішній день договір розірвано через те що з певних причин підрядна організація не може в повному обсязі виконати договірні зобов'язання. Як бути замовнику: 1. чи потрібно вносити зміни в додаток до РП 2018року: - РЕДАГУВАТИ - зазначити зміни в примітці+відзвітувати про новий договір; - зменшити очікувану вартість та створити на різницю новий додаток до РП, адже тепер при створенні звіту про укладений договір необхідно вказати прив'язку до РП. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 794/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 ,  розміщено лист  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, в якому зазначено, що замовник може вносити  зміни до додатку до річного плану до здійснення відповідної закупівлі; у разі розірвання договору та необхідності здійснення нової закупівлі, такий предмет вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим, у відповіді на запит 708/2019 міститься  інформація щодо внесення змін до додатку до річного плану за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=702d25a8-f2ea-4c1f-9e48-1d42aaf2161b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МАСТЕРСТРОЙСЕРВИС" <b> Тема розширена:</b> дискримінаційні вимоги <b>Суть питання:</b> Тендерним комітетом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради Код ЕДРПОУ: 03365707 у всіх закупівлях, починаючи з весни 2019 року, відповідно до ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" установлено кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Для підтвердження цього критерію замовник вимагає надати від учасника, який в період з 2016 по 2019 роки виступав стороною за договорами підряду укладеними з департаментом житлово-комунального господарства ММР – додатково надає позитивний відгук від департаменту житлово-комунального господарства ММР, який повинен містити інформацію про відсутність ведення претензійно-позовної роботи щодо учасника з боку департаменту житлово-комунального департаменту ММР. Вказаний відгук повинен бути виданий не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення даної процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Чи є зазначена вимога дискримінаційною? Так як Департамент на етапі підготовки документів вимагає надати відгук наданий тільки після того як було оприлюднено оголошення про проведення даної процедури закупівл. Тобто, якщо учасник раніше мав досвід виконання аналогічних договорів з Замовником і раніше отримав відгук, то він не є дійсним для данної закупівлі. А якщо Департамент в строк прийняття пропозицій не надасть відгук (можливо таким чином фільтрує учасників) то учасник піддається дискримінаційній умові і залежить виключно від замовника на цьому етпаі. Окрім цього, вимагається надання довідки про відсутність претензійно-позовної діяльності стосовно учасника. Чи є ця вимога дискримінаційною? Так як замовнику відмомі контрагенти з якими ведеться претензаційно-позовна робота. Та на етапі подання пропозицій теж можливе обмеження учасника, так як претензійно-позовна робота може вестись з різних питань, а предмет договору може бути інший і не стосується цієї роботи. <b> Номер відповіді:</b> 795/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожі відповіді зазначені у запитах 69/2016, 991/2018, 137/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae7e23ec-fbbe-4436-a030-b66d9f934245&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=928cd321-63a7-415a-b841-d977a26a028c&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c43bac01-5749-4981-9863-4339274fd9a7&lang=uk-UA