<b>Запит від:</b> Запит від Луганська обласна дитяча клінічна лікарня <b>Суть питання:</b> Прошу надати розясненння з наступного питання: Замовником двічі було ввідмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників ( першого ражу жодного учасника, другого разу 1 учасник), при цьому в другому разі було змінено кількість предмета закупівлі, не змінюючи його якісні характеристики а також вимоги до учасників. Чи можна у такому разі проводити переговорну процедеру, і чи відноситься зміна кількості предмету закупівлі до зміни його технічних та якісних характеристик? <b> Номер відповіді:</b> 813/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користвачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA у запиті  156/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла <b> Тема розширена:</b> Збільшення об'єму закупівлі без суми договору <b>Суть питання:</b> Питання таке, чи можемо ми заключити додаткову угоду на збільшення об'єму закупівлі паливо мастильних матеріалів (є така виробнича необхідність), якщо на протязі року ціна на них падала і ми закупляли по нижчих цінах і тепер об'єм згідно договору вибраний, але гроші згідно договору ще є? <b> Номер відповіді:</b> 805/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись із запитом № 498/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57872d20-278e-4ad4-9192-32453183cd29&lang=uk-UA При цьому відповідь на питання щодо зекономлених коштів  міститься у листі  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

<b>Запит від:</b> Запит від Мовчан Аліна Віталіївна <b>Суть питання:</b> Між електропостальником та комунальним підприємством укладено договір про закупівлю електроенергії у постачальника універсальних послуг. На момент укладення договору вартість предмета закупівлі була менше 200 тис.грн., тобо закупівля буда "допороговою". Згодом комунальний заклад звернувся до електропостачальника з проханням укласти додаткову угоду до договору на суму додаткового виділених комунальному закладу коштів. Відтак, з урахуванням додатково виділених коштів, закупівля автоматично стає "надпороговою". Прошу надати рекомендації щодо дій електропостачальника в даному випадку. <b> Номер відповіді:</b> 807/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

<b>Запит від:</b> Запит від Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо пояснити як нам діяти в даній ситуації. Ми -бюджетний установа закладу вищої освіти . У лютому 2019 уклали договір на постачання теплової енергії за переговорною процедурою.Уклали договір до 31.10.2019 р. так як кошторис був затверджений тільки до жовтня місяця. Зараз залишок коштів по договору приблизно 600 000 грн. У зв’язку з тим що опалення у нашому місці дадуть приблизно на прикінці жовтня, ми не встигаємо вичерпати суму договору та заплановані Гкал. Питання : Чи можемо ми продовжити строк дії договору приблизно на місяць для виконання поставки нам теплової енергії в повному обсязі? Збільшувати суму договору ми не будемо , так як хочемо до кінця вичерпати заплановані кошти по цьому договору . І в подальшому укласти новий договір на лютий та грудень місяці (бо нам затвердили новий кошторис на лютий-грудень). Якщо так, тоді нам продовжувати дію договору згідно п.4 ч.4 ст.36 Закону ? «4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;» Але закон зобов’язує надати документально підтверджені обставини . Що саме нам надати ? Як описати те що ми не вичерпали всі кошти по договору, і нам не було надано запланований обсяг Гкал? Щиро вдячні за відповідь ! <b> Номер відповіді:</b> 808/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 , розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівел ь”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”,  від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, які містять відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Уклали один прямий договір з одним постачальником, вказавши п'ять різних лотів. Результатом опублікавуння є п'ять звітів про укладений договір на різні суми до одного договору. 1.Чи обов'язково укладати окремий договір за кожним лотом? <b> Номер відповіді:</b> 799/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання розміщене на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA у запиті 701/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від Південноміська рада <b> Тема розширена:</b> Зміна обсягів договору (натуральні ) <b>Суть питання:</b> Зменшилась ціна за одиницю товару, чи можно збільшити обсяки на економію по суммі ціни договору <b> Номер відповіді:</b> 800/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016                   № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Белінська С.В. <b>Суть питання:</b> Доброго дня, маємо таке питання. У додатку до річного плану на початку року було заплановано 65т.грн на закупівлю миючих засобів по коду ДК 33710000-0. Потреба складається з 3 основних складових які поділено на лоти: мило (12т.грн), косметичні засоби для створення гриму (19т.грн), перуки (32т.грн). Слід зазначити, що у 2017р. було підписано наказ, відповідно до якого "..Допорогові закупівлі здійснюються з використанням авторизованого ел.майданчика за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50т.грн для товарів.." Питання: оголошувати закупівлю обхідно одночасно на всю заплановану суму по всім 3м лотам? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 801/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що схожа за змістом відповідь зазначена у запиті 701/2017 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 4 Закону  закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20 , розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”, який містить інформацію щодо визначення частин предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> необхідність проведення засідань у випадках отримання питань чи вимог від потенційних учасників <b>Суть питання:</b> Доброго дня, чи потрібно проводити засідання тендерного комітету у разі отримання від потенційних учасників питання (питань) щодо роз'яснень тендерної документації, або вимоги (вимог) щодо усунення порушень та якщо внесення змін в тендерну документацію відповідно до отриманих питань, або вимог не планується? <b> Номер відповіді:</b> 802/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також їх права, обов'язки та відповідальність передбачені статтею 11 Закону, а також  Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення). Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Примірного положення тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій, як зокрема: надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів; здійснення інших дій, передбачених Законом. Разом з цим, виходячи з пункту 2.5 розділу ІІ Примірного положення перелік питань, що підлягають розгляду здійснюється тендерним комітетом на засіданні, яке є формою роботи комітету. Крім того, частиною четвертою статті 11 Закону та пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення передбачено, що рішення комітету потребує оформлення протоколом, який має підписуватися всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні мають відображатися результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це має зазначатися у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Отже, розгляд питань, що стосуються організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом, здійснюється тендерним комітетом згідно вимог Закону на його засіданнях.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> У липні цього року територіальні управління Фонду в районах області (окремі юридичні особи) реорганізовано шляхом приєднання до головного управління Фонду із правонаступництвом. До договорів, укладених територіальними управліннями в районах,головним управлінням із контрагентами укладено додаткові угоди на договірне правонаступництво. Чи є необхідність головному управлінню оприлюднення додатків до річного плану закупівель на суми взяті за правонаступництвом? <b> Номер відповіді:</b> 803/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню. Тому річний план (додаток до річного плану) складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватгне підприємство "ВКВ-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Дуже часто Замовники в тенедерній документації відмовляються надавати - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі, як це передбачено абз.3 п.2 ст.22 Закону. Замовники відписуються, що такі документи надаються лише у разі потреби. Запитання: ким визначається така потреба - Замовником чи Учасником? <b> Номер відповіді:</b> 804/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації , можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Ураховуючи викладене та мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> претензії до ТЗ та якості виконання робіт - який порядок замовлення експертизи (для можливого подальшого оскарження якості робіт) <b>Суть питання:</b> Стосовно тендеру https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews що був здійснений на виконання бюджету https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF стор. 8 Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" 3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель лишилися наступні питання. Питання, коротко: (1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua) йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3), ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б). Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт? (Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?) (3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів" (вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро: https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт. (4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених" громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг) Питання, більш детально: [повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"] <b> Номер відповіді:</b> 798/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Щодо питання 1, 2 Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо. Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади. Щодо питання 3 Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016  № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950 Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких  є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Щодо питання 4 Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України  "Про захист прав споживачів". При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації"  визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що  кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

<b>Запит від:</b> Запит від Циганенко Віталій Юрійович <b>Суть питання:</b> Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. <b> Номер відповіді:</b> 796/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель  та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 , розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA