<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" <b> Тема розширена:</b> Щодо повторного проведення переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Однак, з певних причин договір про закупівлю не був підписаний у строк 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір і переговорна процедура була відмінена. Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників) і з тим самим учасником. Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою. <b> Номер відповіді:</b> 901/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Виконання рішення АМК України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати консультацію з наступного питання. Процедура – відкриті торги. Два учасника. 17.09.2019 переможцем обрано першого учасника. У цей же день протокол розгляду тендерної пропозицій першого учасника та повідомлення про намір укласти договір оприлюднені замовником в електронній системі. 25.09.2019 другим учасником подана скарга про Оскарження визначення переможця. Колегія АМК України 27.09.2019 прийняла скаргу до розгляду. 15.10.2019 Колегія АМК України постановила що замовник зобов’язаний скасувати рішення про визначення першого учасника переможцем процедури закупівлі (16.10.2019 о 20:54 була опублікована результативна частина рішення Колегії АМК України, 18.10.2019 о 23:22 було опубліковано все рішення). Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, і перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги (в нашому випадку це 16.10.2019), то нам незрозумілі наші дії. На виконання рішення Колегії замовник відхиляє першого учасника, але ж для розгляду наступного пройшли усі строки за Законом, а якщо ми повинні розглянути наступного учасника, то відповідно до якого пункту Закону? Чи після відхилення першого, ми повинні відмінити тоги з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлення порушення законодавства з питань публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 902/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків , установлених частиною другою статті 32 , абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Таким чином, у разі скасування замовником рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації  та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом. Водночас відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Токмак біоенергія" <b>Суть питання:</b> У червні я ( уповноважена особа тепло підприємства) оголосила відкриті торги на закупівлю електричної енергії, з достатньою кількість кіловат на весь опалювальний сезон. Торги відбулися, договір ми підписали, але відразу ж прийшла додаткова угода на підвищення ціни на 10% у зв'язку з коливанням цін на ринку електричної енергії. Ми підписали додаткову угоду, в результаті якої, я вимушена була зменшити суму кіловат, щоб сума договору за результатами підписаного договору не змінилася. Наразі, прорахувавши залишок кіловат, я розумію, що у грудні п.р. підприємству не хватить цієї кількості. Чи повинна я зараз оголошувати відкриті торги на цю суму кіловат? Як я маю дозакупити необхідну кількість товару? <b> Номер відповіді:</b> 892/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Гудзера Тарас Сергійович <b> Тема розширена:</b> Проведення конкурсу на закупілю послуг замовника будівництва за бюджетні кошти <b>Суть питання:</b> Відповідно до підп.2 п.«а» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних міських рад належить виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності. Чи врегульовано порядок проведення конкурсу на закупілвю послуг з викоанання функцій замовника будівництва для потреби териториальної громади? Якщо так, то яким нормативно-правововим актом? <b> Номер відповіді:</b> 893/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 1079/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbc447ef-f352-4bec-af70-994ca58ca582&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради <b> Тема розширена:</b> публікування звітів чи потрібно <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради звертається з проханням роз"яснити чи маємо ми публікувати звіти про укладені договори в Прозоро, якщо закуповуються послуги з санаторно-курортного лікування, психологічної реабілітації, а також технічні засоби реабілітації для незахищенних верств населення. Зауважуємо, що ми є розпорядником бюджетних коштів і лише перераховуємо кошти виконавцям за наданні послуги, товари на підставі укладених договорів. Суми угод є менше/більше 50 тис.грн, але не перевищують 200 т.грн. Чи потрібно Управлінню соц.захисту взагалі публікувати звіти про укладенні договори на закупівлю технічних засобів реабілітації, послуг з оздоровлення в системі Прозоро.? <b> Номер відповіді:</b> 894/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті  668/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e05bf8eb-e631-4e6b-9916-c3e50e3cc0f8&lang=uk-UA При цьому додатково надаємо актуальні посилання щодо листів, зазначених у вказаному запиті: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області <b> Тема розширена:</b> Щодо затвердження річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Як вбачається з листа Мінекономрозвитку України від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону, якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах 2 та 3 ч.1 ст. 2 Закону, замовник визначає відповідальних осіб за проведення допорогових закупівель, а також за оприлюднення звітів про укладені договори, про що видається відповідний розпорядчий документ. З огляду на вищевикладене, прошу роз"яснити питання - ким здійснюється планування та складання річного плану закупівель, а також яким чином такий план має бути затверджений (це має бути розпорядчий документ замовника чи достатньо на самому плані грифу "ЗАТВЕРДЖЕНО")? <b> Номер відповіді:</b> 895/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.

<b>Запит від:</b> Запит від Берлет Олена Вікторівна <b>Суть питання:</b> Добрий день! у зв`язку з прийняттям змін до ЗУ "Про публічні закупівлі, чи потрібно на сумму яка більше 50 тис.грн. але меньша ніж 200 тис.грн. оголошувати Відкриті торги? Чи потрібно після проведення закупівлі Відкриті торги перед підписанням договору направляти тендерну документацію для узгодження? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 896/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону " на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553

<b>Запит від:</b> Запит від Державна наукова установа "Інститут освітньої аналітики" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу допомоги у питанні: на 2019 рік у кошторисі закладено 500 тисяч гривень на закупівлю газу. На початок 2019 року проведено закупівлю на 195 тисяч гривень без відкритих торгів, але на кінець 2019 року (опалювальний сезон) необхідно докупити газу на 80 тисяч гривень. Питання перше: Чи необхідно проводити тендер на 80 тисяч (оскільки є перевищення 200 тисяч загалом на рік). Питання друге: Чи необхідно проводити тендер на всю суму залишку кошторису? <b> Номер відповіді:</b> 897/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізька спеціалізована школа-інтерна "Козацький ліцей"Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Заклад планував закупівлю електричної енергії без розподілу в листопаді 2018 року на сумму 393110,00. Двічі відкриті торги не пройшли і замовник підписав договір за результатами переговорної процедури з постачальником універсальної послуги на суму 348724,75, куди входить сума розподілу. В січні було надано кошторис установі, де на КЕКВ 2273 було затверджено 489810,00 тисяч видатків. У Замовника утворилась економія коштів, на яку необхідно закупити додатково електричну енергію на листопад і грудень 2019 року. За якою процедурою робити додаткову закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 890/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономіки міститься в листах від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівлі ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Згідно пункту 25 частини 1 статті 1 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» «національні публічні діячі» – це фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме: Президент України...керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств...". Чи є генеральний директор державного комерційного підприємства публічною особою? <b> Номер відповіді:</b> 891/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель  та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання роз'яснення з питань застосування законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537, (далі – Положення) Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У свою чергу, згідно з підпунктами 19 та 21 пункту 4 Положення Держфінмоніторинг забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі надає роз'яснення з питань застосування законодавства у зазначеній сфері), здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держфінмоніторингу. Ураховуючи викладене, із зазначеним питанням пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Укрводсервіс" <b> Тема розширена:</b> Зміна банку обслуговування <b>Суть питання:</b> ДП "Укрводсервіс" (виконавець) виграно тендер на виконання підрядних робіт через Prozorro. За результатами укладено договір, загальною вартістю більше 2 000 000. В ході проведення робіт у Виконавця (ДП Укрводсервіс) з'явилась необхідність змінити банк, який зазначено в реквізитах договору та на який замовник, після підписання перераховував кошти. Питання: які дії треба вчинити, щоб змінити банк, початково зазначений в договорі та його додатках для проведення розразунків, на інший банк. Причина,- сумніви в подальшій ліквідності банку. Всі інші умови договору залишаються не змінними. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 888/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах 25/2016 та 405/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Голуб Алла Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть, будь ласка, з наступною ситуацією. Проведено тендер, а саме: одні відкриті торги з декількома лотами (назви закладів, установ ради), за кожним з таких лотів Замовником було укладено договір про надання послуг з енергоаудиту.Однак пізніше радою, яка є власником закладу 1 (об'єкт), що входив до лоту 1 вказаної закупівлі, було реорганізовано шляхом приєднання до закладу 2 (правонаступника), який не був заявлений у вказаній закупівлі, з переходом всіх прав, обов'язків та майна до останнього. На сьогодні у ЄДРПОУ є запис про припинення закладу 1 у встановленому порядку. На базі майна закладу 1 створено філію закладу 2. Чи потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу філії закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, не потрібно вносити жодних змін у договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1 у зв'язку із описаними вище обставинами, а Виконавець надає послуги за договором, Замовник і Виконавець підписують акти наданих послуг, а потім Замовник передає документи енергоаудиту Балансоутимувачу (закладу 2, який є правонаступником закладу 1)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 884/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом звернення містяться у запиті № 405/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA