<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський інститут пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля ЦУЦЗ України <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть, будь-ласка, під час публікації звіту про укладений договір в системі електронних закупівель помилково не зазначили джерело фінансування закупівлі. Зважаючи на те, що електронна система не передбачає внесення змін до вже опублікованого звіту про укладений договір, то яким чином виправити помилку, зважаючи на те, що строк оприлюднення звіту про укладені договори становить один день з дня укладення договору? <b> Номер відповіді:</b> 866/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим зазначаємо, що інформація щодо виправлення технічної помилки зазначена у запиті 82/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Центральне бронетанкове управління Збройних Сил України <b>Суть питання:</b> Запит на розяснення <b> Номер відповіді:</b> 867/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим, Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон про особливості) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану. Відповідно до  частини другої статті 2 Закону про особливості закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Поряд з цим, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 частини першої статті 1 Закону про особливості відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі передбачає проведення електронного аукціону. Водночас відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону про особливості  замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну / приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону. При цьому, згідно з частиною третьою статті 6 Закону про особливості під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям , встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”. Таким чином, замовник розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору, визначає учасника переговорів та проводить з ним переговори, в порядку, встановленому Законом про особливості, керуючись принципами закупівель, визначеними Законом. Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону. Поряд з цим, питання оподаткування не відноситься до компетенції Мінекономіки.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НВП "Філісіт Діагностика" <b> Тема розширена:</b> Проходження кваліфікації для Prozorro Market через ДП “Медичні закупівлі України” <b>Суть питання:</b> На початку вересня згідно офіційного переліку на сайті prozorro.gov.ua нами було надано пакет документів на електронну адресу, але до цього часу жодної відповіді ми не отримали. Контактний телефон не відповідає. На запитання по електронній пошті замість відповіді надходить лист з вже поданим переліком. Які наші наступні дії при такому положенні? <b> Номер відповіді:</b> 868/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас Інструкція з використання е-каталогу “Prozorro-market” затверджена наказом державного підприємства “ПРОЗОРРО ” від 22.04.2019 № 16. Зазначаємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Тому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств , установ та організацій, що належать до сфери його управління . Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначеного питання пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади. Водночас з довідковою інформацією  можна ознайомитись за посиланням https://prozorro.gov.ua/news/instrukciya-dlya-postachalnikiv-katalogu-prozorro-market

<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Московського району Харківської мвської ради <b>Суть питання:</b> Яким чином відшкодувовати арендну плату від арендаторів, підлягає ли арендна плата плануванню? <b> Номер відповіді:</b> 863/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті №89/2018 , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA Поряд з цим питання оренди майна, що перебуває в державній та комунальній власності, розглянуто в запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АЛБАТ" <b> Тема розширена:</b> Повернення банківської гарантії <b>Суть питання:</b> ТОВ Албат підписало договір на поставку Товару в рамках тендерних закупівель державному підприємтству АТ Укргазвидобування Тендерною документацією та підписаним договором передбачено надання Постачальником гарантії забезпечення виконання Договору. ТОВ надано банківську гарантію на суму 704726,00 грн. "...ця гарантія забезпечує виконання Принципалом зобовязань за вказаним вище Договором, а також сплату неустойки (пені, штрафів), передбачених Договором, нарахованим з моменту виникнення у Бенефіцара права на їх нарахування до дати Вимоги." ТОВ "Албат" виконало договір поставки повністю, але з простроченням строків поставки. АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулось до Банку як гаранта про виплату гарантії в зв'язку з невчасною поставкою. Вказана сума сплачена банком за рахунок коштыв ТОВ "АЛБАТ" В подальшому АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулось з позовом про стягнення неустойки за несвоєчасну поставку товару. Питання щодо правомірності утримання та не повернення банківської гаратнії після виконання договору повністю з врахуванням ст. 26 закону України "Про публічні закупівлі" та ст. 200 ГКУ, ст.ст. 546-548, 560-569 ЦКУ <b> Номер відповіді:</b> 864/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення поняття "замовники" наведено у статті 1 Закону. При цьому Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Поряд з цим виходячи зі змісту Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувачами електронної системи закупівель є учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, централізована закупівельна організація, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків. Разом з тим, укладення та виконання сторонами договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виноградівське виробниче управління житлово-комунального господарства <b> Тема розширена:</b> Підприємство-юр.особа, яка здійснює діяльність в окремих сферах господарювання <b>Суть питання:</b> Наше підприємство госпрозрахункове,надає послуги з водопостачання та водовідведення населенню міста.Створене органом місцевого самоврядування, відносимось до Замовників, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 законопроекту № 1076 від 19.09.2019 року Про публічні закупівлі. Чи зобовязані ми проводити спрощену процедуру закупівлі від 50 тсч. грн.??? Чи маємо керуватися вартісними межами (1 млн.-товар,послуга, 5 млн.-роботи), зазначеними в п.2 ч.1 ст.3 Законопроекту? Заздалегідь вдячні! <b> Номер відповіді:</b> 865/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Законопроект № 1076. Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом , але не раніше дня його опублікування. Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування , крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування. З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076,  Уповноважений орган буде виконувати відповідні функції, зокрема надавати консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> У 2017 році по результатам відкритих торгів, відповідно до чинного законодавства України, був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт для об'єкта «Універсальний спортивний комплекс в парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького (Дзержинський район), м. Кривий Ріг – будівництво» (71320000-7 Послуги з інженерного проектування), який оприлюднено в електронній системі «Prozorro». Наразі, від державної експертної установи, що розглядає першу стадію проектної документації – ескізний проект, отримано зауваження про невідповідність назви проекту п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого Наказом Мінірегіону від 16.05.2011 №45, зі змінами, оскільки в назві відсутній вид будівництва та чітке місцезнаходження об’єкту. Відповідно до п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цьому пункті. Згідно з Цивільним Кодексом України, серед іншого, до істотних умов відноситься предмет закупівлі. Просимо надати роз’яснення чи являється експертний звіт щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектної документації, складений у відповідності до ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво», достатньої підставою для внесення змін до предмету договору по п.п.3 п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», у частині приведення назви об’єкта проектно-вишукувальний робіт до норм діючого законодавства, а саме: замінити/уточнити назву з «Універсальний спортивний комплекс в парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького (Дзержинський район), м. Кривий Ріг – будівництво» на «Нове будівництво універсального спортивного комплексу розташованого у парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького в Металургійному районі міста Кривого Рогу у Дніпропетровській області, 50006», шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору з подальшим розміщенням її в електронній системі «Prozorro», враховуючи, що сума за Договором залишиться незмінна. <b> Номер відповіді:</b> 862/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом звернення містяться у запитах № 1145/2017, № 606/2019, № 25/2016 та № 405/2019 , що розміщені на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b203a75-3427-4563-9e5c-fe6332a1551e&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0efaf3c9-b8d9-4798-8cb4-64f7b0ad76de&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне Товариство "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування договорів укладених до набрання чинності закону в новій редакції прийнятій ВРУ 19.09.2019 <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі», в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 (далі – Закон в новій редакції), спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом. Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення. <b> Номер відповіді:</b> 856/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято проект Закону України № 1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”  (далі – Законопроект № 1076). Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України  закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування. З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати функції відповідно до статті 8 Закону, зокрема надавати узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОвариство з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство Філісіт Діагностика <b>Суть питання:</b> Дайте будь ласка відповідь на таке запитання: у процессі виконання договору про закупівлю Лабораторних реактивів у замовника виникла потреба збільшити кількість однієї позиції за рахунок іншої при цьому ціни на позиції не змінюються, а сума зменьшиться. Чи можливо це зробити? <b> Номер відповіді:</b> 858/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Управління ВКГ" <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка, яку вартість тарифу за 1 кВт/год електроенергії при складанні річного плану на закупівлю електроенергії за вільними цінами на 2020 рік застосовувати. <b> Номер відповіді:</b> 859/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06%20 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F34980-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F33869-06%20 розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, від 20.08.2019 № 3301-04/34980-06 " Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі " та від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 " Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ". Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої  статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715. Тому, з порушеного питання пропонуємо додатково звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне Товариство "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі корпоративних прав замовником в розумінні Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Відповідно до п. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари, це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Таким чином цінні папери, зокрема акції, та інші майнові права, в т.ч. корпоративні, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, відтак можуть бути товаром в розмінні Закону. З огляну на викладене просимо надати роз’яснення щодо порядку закупівлі замовником цінних паперів (акцій)/корпоративних прав, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав/ цінних паперів (акцій) не є виключенням визначеним ч.3 та 4 ст. 2 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 861/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема фінансові послуги, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів. Поряд з цим, Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова послуга − операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, − і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При цьому фінансові активи − кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів (пункт 4 частини першої статті 1 Закон про фінансові послуги). У свою чергу, визначення термінів “цінний папір” та “фінансові інструменти” наведено відповідно в частині першій статті 3 та пункті 19 частини першої статті 1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (далі – Закон про цінні папери та фондовий ринок), який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку. При цьому відповідно до частини першої статті 17 Закону про цінні папери та фондовий ринок професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів;  депозитарна діяльність;  діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;  клірингова діяльність. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України). Таким чином, у разі якщо замовником передбачено закупівлю фінансових послуг, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів, така закупівля здійснюється замовником без проведення процедур закупівель на підставі частини третьої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства роменської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь-ласка по наступній ситуації: сторони вирішили розірвати договір, шляхом підписання додаткової угоди, так як змінилися умови договору. Так як роботи по договору не велися, проплат жодних не було, чи необхідно вказувати суму договору в додатковій угоді? <b> Номер відповіді:</b> 855/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 , розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щ одо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.