<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Некрасова Інеса В’ячеславівна <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору під час уточнення лінійних розмірів вікон <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Просимо надати консультацію з наступного питання. В липні поточного року між нашою установою та приватним підприємством за результатами публічної закупівлі було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон з додатковою послугою - монтажем на загальну суму 506 000 грн. Пунктом 5 тендерної документації під час публічної закупівлі, було передбачено обов’язок приватного підприємства провести уточнюючі заміри кожного віконного блоку перед виготовленням та поставкою товару. На виконання умов договору, працівник приватного підприємства здійснив уточнюючі заміри. При цьому в трьох випадках лінійні розміри вікон були збільшені на 1-2 сантиметри , а в чотирьох зменшені (0,5 – 1 сантиметр). На підставі уточнюючих замірів в серпні п.р. з продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу металопластикових вікон, якою передбачено уточнені виміри металопластикових вікон, при цьому загальна сума за договором не змінилася та залишилася в сумі 506 000 грн. Незначне уточнення розмірів металопластикових вікон та дверей призвело до покращення якості предмета закупівлі, що відповідає принципу максимальної економії та ефективності та іншим принципам та положенням ЗУ «Про публічну закупівлю», положенням цивільного та господарського законодавства. Нажаль з нами не погодилося казначейство, яке відмовилося реєструвати додаткову угоду та виготовляти вікна за уточненими розмірами посилаючися на те, що це вже новий предмет закупівлі. Наші аргументи про те, що зміни лінійних розмірів вікон при збереженні загальної ціни за договором призвели до покращення якості товару, сприйняті не були. Просимо Вас надати роз’яснення за змістом запитання. 1 Чи є уточнення розмірів вікон, передбачене умовами закупівлі, зміною суттєвих умов договору? 2. Чи правомірні дії Держказначейства, щодо відмови реєструвати додаткову угоду, за умови відсутності змін загальної вартості договору? <b> Номер відповіді:</b> 961/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Повідомляємо, що листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю " розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06 Щодо питання 2 Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Дочірнє підприємство «ДІАМЕХ-УКРАЇНА» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕХ 2000» <b>Суть питання:</b> Чи правомірні вимоги організатора з надання довідки? Організатор зазначає: у разі якщо Учасником запропоновано товари походженням з Російської Федерації: надати документ, виданий Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів походженням з Російської Федерації іншими неможливе (надалі Підтвердження). У разі відмови Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в наданні Підтвердження Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати відповідний лист-відповідь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Наше підприємство постачає Товар (прилад "АГАТ-М"), виробництва ТОВ "ДІАМЕХ 2000", Росія. Зазначений виробник не знаходиться під санкціями. <b> Номер відповіді:</b> 962/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 852/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=15309-06 розміщено лист від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “ Щодо застосування санкцій ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Укладання договорів з комунальними підприємствами на профільн послуги <b>Суть питання:</b> Міська рада утворила комунальні підприємства для виконання певних робіт з утримання обєктів благоустрою міта. Яким чином можна укладати договори між департаментом ЖКГ - розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, та комунальними підприємствами - одержувачами. На даний момент комунальні підприємства навіть не можуть приймати участь у торгах, як повязані з ДЖКГ особи, що створені одним засновником. Підкажить будьласка яким чином організувати роботу у місті де нема конкуренції виконавців послуг і створені спеціалізовані підприємства. <b> Номер відповіді:</b> 963/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 623/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівлі електричної енергії <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII з 11 грудня 2018 року відбулось відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії. Згідно з частиною 1 статті 56 зазначеного закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію. У той же час, Законом України від 23.11.2018 № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», які дають можливість бюджетним установам закуповувати постачання універсальних послуг у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року. Згідно з пунктом 2 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. Враховуючи зазначене вище просимо пояснити, чи може замовник скористатися правом проведення переговорної процедури закупівлі на постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг на підставі того, що відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутня конкуренція (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутнності при цьому альтернативи. <b> Номер відповіді:</b> 964/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA у запиті № 144/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від ОЗО "Овруцький ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1" <b>Суть питання:</b> Була виготовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт спортивного майданчика зі штучним покриттям, після чого була проведена публічна закупівля на суму 3702106 гривень, у результаті проведеного аукціону Учасник-переможець знизив ціну до 2797168 гривень. Фінансування проводиться за рахунок цільової державної субвенції. Чи можливе проведення коригування проектно-кошторисної документації для використання зекономлених коштів? <b> Номер відповіді:</b> 960/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” . Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо. Тому з питання щодо коригування проектно-кошторисної документації слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький коледж будівництва і архітектури <b>Суть питання:</b> Доброго ранку.Допоможіть будь ласка із розясненням. На 2019 рік ми закупили електричну енергію двічі не відбулися торги і провели перкговорну процедуру універсальної послуги на 340000 грн. зараз на грудень 2019 року не вистачає даного договору. Як правильно зробити? <b> Номер відповіді:</b> 953/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

<b>Запит від:</b> Запит від Семенюк Віталій Григорович <b> Тема розширена:</b> Невідповідність Наказу № 490 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Закон України «Про публічні закупівлі» (ч.2 ст.21) визначає перелік обов’язкової інформації, яка повинна оприлюднюватися в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів. Вся інша інформація оприлюднюється замовником добровільно (абз.11 ч.2 ст.21). Водночас Формою оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженою Наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016 р. введено додаткову обов'язкову інформацію, яку повинен оприлюднювати замовник, не передбачену Законом. Чи має право МЕРТУ покладати на Замовника обов'язки, не передбачені Законом? <b> Номер відповіді:</b> 955/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 910/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=383061c3-266b-4871-84d3-df00eb9e4455&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Об'єднана Компанія» «Укрвуглереструктуризація» <b> Тема розширена:</b> Укладання договору до затвердження кошторису <b>Суть питання:</b> Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06,"Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі". Надайте будь ласка роз'яснення: Якщо на момент укладання договору кошторис, план використання бюджетних коштів або фінансовий план не будуть затвердженні, чи не буде порушенням укладання такого договору? За умови, що реєстрація бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби відбудеться протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів)? <b> Номер відповіді:</b> 956/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” . При цьому звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану; замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування. Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

<b>Запит від:</b> Запит від Ільніцький Роман Андрійович <b> Тема розширена:</b> Створення Централізованої закупівельної організації <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.3 постанови КМУ від 27.12.2018 року "органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону:" Чи можливо створити дану організацію в місті з населенням в 26 тисяч. Та чи має право дана організація надавати послуги для інших регіонів. <b> Номер відповіді:</b> 957/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій”. Виходячи зі змісту пункту 3 Постанови ЦЗО визначаються органами місцевого самоврядування міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб  зокрема для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування. Таким чином, міська або обласна рада можуть визначити ЦЗО виключно у разі, якщо чисельність населення такого міста або такої області становить чи перевищує 1 млн. осіб. При цьому, ініціатором звернення до такої ради може виступати будь-який зацікавлений у створенні ЦЗО на місцевому рівні суб’єкт місцевого самоврядування, який може звернутись з ініціативою щодо створення ЦЗО до відповідної обласної ради, за умови, якщо область відповідає такому критерію, як чисельність населення що становить чи перевищує 1 млн. осіб. Разом з тим, відповідно до пункту 20 Постанови замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію.

<b>Запит від:</b> Запит від омунальне некомерційне підприємство "Чернівецький центр первинної медико-санітарної допомоги" <b> Тема розширена:</b> відкриті торги та річний план на 2020р <b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка, річний план на 2020р ми ще не завантажували, чи можемо ми оголошувати відкриті торги - "електроенергія" на 2020р. <b> Номер відповіді:</b> 958/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 , розміщено лист  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель”, який містить інформацію про проведення процедур закупівель на наступний рік. Разом з тим, за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli розміщена інформація щодо створення закупівлі з прив’язкою до плану.

<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Щодо обов'язку та способу підтвердження замовником того, що закупівлі здійснюються для забезпечення потреб держави <b>Суть питання:</b> Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі”: “Цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади”. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”: “замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі...” З огляду на вищезазначене прохання надати відповіді на наступні питання: – чи будь-які потреби замовника (а саме особливого центрального органу державного управління), на підставі яких складається річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель, слід розглядати як потреби держави; - чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється саме для забезпечення потреб держави; -чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати наявність зв'язку між закупівлями, включеними до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель, та функціями центрального органу державного управління; - яким чином замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) має доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється для забезпечення потреб держави? - які правові наслідки має включення замовником до річного плану закупівель та/чи додатку до річного плану закупівель таких закупівель, які не забезпечують потреби держави? <b> Номер відповіді:</b> 959/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що питання планування процедур закупівель та визначення очікуваної вартості закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06 Таким чином, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями на етапі підготовки до складання бюджетних запитів та не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. Поряд з цим, статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) установлений перелік правопорушень бюджетного законодавства (в тому числі включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, нецільове використання бюджетних коштів та ін.), у разі настання яких передбачена відповідальність посадових осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення. У свою чергу, статтею 2 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон про НБУ) Національний банк України (далі − НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках − також за рахунок Державного бюджету України (стаття 4 Закону про НБУ). Водночас згідно зі статтею 5 Закону про НБУ, НБУ щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання НБУ його функцій , установлених Конституцією України та Законом про НБУ . Поряд з цим виходячи зі змісту статей 9 та 15 Закону про НБУ, затвердження кошторису адміністративних витрат НБУ на наступний рік (щорічно до 15 листопада поточного року), проект якого подає Правління Національного банку України (далі – Правління), належить до повноважень Ради Національного банку України (далі – РНБУ). Правління несе колегіальну відповідальність за діяльність НБУ в межах компетенції членів Правління. Отже, щодо питань визначення та обґрунтування конкретних потреб замовника у закупівлі товарів, робіт або послуг, пропонуємо звертатись безпосередньо до замовника, у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян".

<b>Запит від:</b> Запит від Сидоренко Дмитро Володимирович <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. У звязку з викладеним прошу надати відповідь на таке питання. Якщо останній день публікації звіту про виконання договору припадає на вихідний день, то чи правомірно буде застосувати у цьому випадку правила ст. 254 ЦК України стосовно переносу останнього дня строку для виконання дії (публікації звіту про виконання договору) на перший за вихідним днем робочій день? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 951/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA у запиті № 283/2016.