1. Щодо застосування статті 17 Закону • Щодо підстави, передбаченої пунктами 1, 7 частини першої статті 17 Закону • Щодо підстави, передбаченої пунктами 5, 6, 12, 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону • Щодо підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону • Щодо інформації про субпідрядників/співвиконавців • Щодо інформації про об’єднання учасників • Щодо підстав для відмови в участі у переговорній процедури закупівлі відповідно до статті 17 Закону • Щодо відхилення тендерної пропозиції 2. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі --- Документ: 918307aa-97b4-4a1c-8d5c-86ec445d2a5b.pdf --- Додаток Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі Підстава для відхилення Учасники процедури закупівлі Переможець процедури закупівлі Частина перша статті 17 Закону 1. Замовник має незаперечні докази того, що учасник перевіряється безпосередньо замовником під час проведення перевіряється безпосередньо замовником під процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати процедур закупівель, документи від учасників не час проведення процедур закупівель, документи прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) вимагаються від переможця не вимагаються особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі 2. Відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному перевіряється безпосередньо замовником у закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили вчинили корупційні або пов’язані з корупцією пов’язані з корупцією правопорушення, документи від корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення учасників не вимагаються правопорушення, документи від переможця не вимагаються 3. Службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному перевіряється безпосередньо замовником у яку уповноважено учасником представляти його інтереси під державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є пов’язані з корупцією правопорушення, документи від корупційні або пов’язані з корупцією учасником, було притягнуто згідно із законом до учасників не вимагаються правопорушення, документи від переможця не відповідальності за вчинення корупційного правопорушення вимагаються або правопорушення, пов’язаного з корупцією 2 4. Суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх перевіряється безпосередньо замовником у Зведених перевіряється безпосередньо замовником у трьох років притягувався до відповідальності за порушення, відомостях про рішення органів Комітету про визнання Зведених відомостях про рішення органів передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 вчинення суб’єктами господарювання порушень Комітету про визнання вчинення суб’єктами статті 50 Закону України "Про захист економічної законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді господарювання порушень законодавства про конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення захист економічної конкуренції у вигляді узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів штрафу, документи від учасників не вимагаються спотворення результатів торгів (тендерів) та тендерів накладення штрафу, документи від переможця не вимагаються 5. Фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була надається учасниками в довільній формі довідка, видана Міністерством внутрішніх засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів справ України, для надання фізичним особам (зокрема, пов’язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), відомостей про притягнення до кримінальної судимість з якої не знято або не погашено у встановленому відповідальності, відсутність (наявність) законом порядку судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України 6. Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку 7. Тендерна пропозиція подана учасником конкурентної перевіряється безпосередньо замовником під час проведення перевіряється безпосередньо замовником під процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі процедур закупівель, зокрема інформацію про перелік час проведення процедур закупівель, документи бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими засновників (учасників) юридичної особи; прізвище, ім'я, по від переможця не вимагаються учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою батькові осіб, які обираються (призначаються) до органу особою (особами), та/або з керівником замовника управління юридичної особи можна переглянути в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 3 8. Учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному реєстрі перевіряється безпосередньо замовником у законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких ліквідаційна процедура банкрутство, документи від учасників не вимагаються порушено провадження у справі про банкрутство, документи від переможця не вимагаються 9. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному перевіряється безпосередньо замовником у осіб - підприємців та громадських формувань відсутня державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 підприємців та громадських формувань, документи від фізичних осіб - підприємців та громадських Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, учасників не вимагаються формувань, документи від переможця не фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім вимагаються нерезидентів) 10. Юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі надається учасниками копія антикорупційної програми або документи від переможця не вимагаються (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи копія наказу про призначення Уповноваженого з реалізації уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо антикорупційної програми вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом) 11. Учасник процедури закупівлі є особою, до якої перевіряється безпосередньо замовником, документи від перевіряється безпосередньо замовником під застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї учасників не вимагаються (рішення РНБО від 28.04.2017 (із час проведення процедур закупівель, документи публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом змінами) «Про застосування персональних спеціальних від переможця не вимагаються України "Про санкції" економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 та рішення РНБО від 14.05.2020 «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (cанкцій)», затвердженого Указом Президента України від 14.05.2020 № 184/2020). Більш детальну інформацію можна переглянути в узагальнених відповідях Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk- UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb 4 12. Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, надається учасниками в довільній формі довідка, видана Міністерством внутрішніх яку уповноважено учасником представляти його інтереси під справ України, для надання фізичним особам час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є відомостей про притягнення до кримінальної учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності, відсутність (наявність) відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з судимості або обмежень, передбачених використанням дитячої праці чи будь-якими формами кримінально-процесуальним законодавством торгівлі людьми України 13. Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати надається учасниками в довільній формі довідка, що видана, Державною податковою податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо службою України про відсутність такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і заборгованості з платежів, контроль за відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, справлянням яких покладено на контролюючі визначених законодавством країни реєстрації такого органи, форма якої затверджена наказом учасника Міністерства фінансів України від 03.09.2018 року №733 Автоматично формується в електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України Заходи щодо розстрочення і відстрочення такої Прийняття відповідного рішення органу заборгованості у порядку та на умовах, визначених доходів і зборів та укладення договору про законодавством країни реєстрації такого учасника розстрочення (відстрочення) відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 5 Частина друга статті 17 Закону Учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за надається учасниками в довільній формі Документальне підтвердження для переможця раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим визначається замовником в тендерній замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і документації самостійно було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати Детально за посиланням дострокового розірвання такого договору. https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44 bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій статті 17 Закону, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. --- Документ: 65b4bd29-1edd-4d4b-9d51-cd645cad4569.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування статті 17 Закону Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Разом з тим частиною другою статті 17 Закону передбачено підставу, відповідно до якої у замовника є право відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника. Водночас відповідно до частини третьої статті 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,ГX4$О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/34835-06 від 03.06.2020 22:28:38 2 таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Отже, статтею 17 Закону передбачені підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій недобросовісних учасників, які є банкрутами, вчинили корупційні правопорушення, засуджені за злочини, вчинені з корисливих мотивів тощо. При цьому замовник не вимагає документальне підтвердження інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Щодо підстави, передбаченої пунктами 1, 7 частини першої статті 17 Закону Замовник не вимагає від учасників та переможця процедури закупівлі відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої статті 17 Закону. Поряд з цим наявність/відсутність зазначених підстав для відхилення перевіряється безпосередньо замовником під час проведення процедур закупівель. Щодо підстави, передбаченої пунктами 5, 6, 12, 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, при цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Водночас для переможця процедури закупівлі замовник встановлює вимогу в тендерній документації про надання документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону шляхом оприлюднення таких документів в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Щодо підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону Підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель. Поряд з цим згідно з частиною п’ятою статті 17 Закону замовник не вимагає від переможця процедури закупівлі документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних 3 реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" затверджено Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Отже, оскільки Законом заборонено вимагати публічну інформацію, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, документальне підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель. Щодо інформації про субпідрядників/співвиконавців У разі залучення учасником спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг, для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону. Так, замовник в тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої статті 17 Закону за винятком пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці. Крім того, замовник в тендерній документації може встановити вимогу стосовно субпідрядників/співвиконавців щодо надання підтвердження про відсутність підстав, передбачених частиною першою статті 17 Закону у довільній формі. Вимога щодо підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від субпідрядників/співвиконавців та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель. Щодо інформації про об’єднання учасників Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що для об’єднання учасників замовником у тендерній документації зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників, зокрема підставам, встановленим статтею 17 цього Закону. Виходячи зі змісту пункту 37 частини першої статті 1 Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. 4 Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. Об'єднання підприємств є юридичною особою. Разом з тим відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Відповідно до частини шостої статті 55 ГК України суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 55 ГК України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Разом з тим відповідно до частини третьої статті 117 ГК України діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України. Отже, замовник в тендерній документації встановлює умови для об’єднання учасників-резидентів, які є юридичними особами щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності підставам, встановленим статтею 17 Закону аналогічно, як для інших учасників процедури закупівлі. Водночас у разі участі об’єднання учасників-нерезидентів замовник в тендерній документації може встановити умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності підставам, встановленим статтею 17 Закону, з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника. Щодо підстав для відмови в участі у переговорній процедури закупівлі відповідно до статті 17 Закону Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Під час проведення переговорів замовник вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону за винятком окремих випадків, передбачених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону. 5 Поряд з цим, проведення переговорів між замовником та учасником (учасниками) здійснюється до прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. При цьому повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов’язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення. Таким чином, оскільки проведення переговорів здійснюється до оприлюднення в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, замовник самостійно організовує процес проведення переговорів та може передбачити в запрошенні взяти участь у переговорній процедурі закупівлі надання учасниками процедури закупівлі інформації відповідно до частини першої статті 17 Закону поза електронною системою закупівель. Щодо відхилення тендерної пропозиції Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Отже, якщо переможцем процедури закупівлі документи, зазначені у статті 17 Закону не надані через електронну систему/не надані у строк, визначений Законом/не відповідають вимогам, визначеним у тендерній документації, замовник відхиляє таку пропозицію переможця відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону. Для однозначного розуміння застосування замовниками статті 17 Закону пропонуємо ознайомитися у додатку з переліком документів, необхідних для виконання вимог статті 17 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 5 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

1. Лист Мінекономіки Щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України 2. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку природного газу при здійсненні публічних закупівель 3. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії при здійсненні публічних закупівель 4. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках пального при здійсненні публічних закупівель 5. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках постачання продуктів харчування, послуг їдалень, кейтерингових послуг при здійсненні публічних закупівель --- Документ: 8c2ab9a6-18a6-4fd5-b6bf-494de359454e.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, тел. (044)251-62-62, факс (044)520-03-25 E-mail: sig@amcu.gov.ua Web: http://www.amcu.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767 17,04 2020 № 128-29/01-5723 Ha ___________ № __________ від___________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про надсилання копії рекомендацій Надсилаємо копію рекомендацій Антимонопольного комітету України від 31 березня 2020 року № 13-рк про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобіганням порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Рекомендації є обов'язковими для розгляду, про результати якого необхідно повідомити Комітет у 30-денний строк з дня отримання рекомендацій. Додаток: на 22 арк. в 1 прим. Голова Комітету - державний уповноважений Ю. ТЕРЕНТЬЄВ Древаль Ю. 251 62 2562 79 АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 31 березня 2020 р. № 13-рк Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, розглянувши подання державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Н. Буроменської від 30 березня 2020 року № 126-01/149-п, ВСТАНОВИВ: 1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ (1) Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) надає рекомендації у порядку. передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель на ринках постачання продуктів харчування, послуг їдалень, кейтерингових послуг Комітетом відповідно до покладених на нього завдань та повноважень, визначених статтями 3 та 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон), з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції проведена відповідна робота для встановлення обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції на вищезазначених ринках при здійсненні публічних закупівель, та встановлено таке. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ 2 (3) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (4) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних закупівель тощо. (5) Основними завданнями Мінекономіки є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. (6) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінекономіки; проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. (7) Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативноправове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель. (8) Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону про публічні закупівлі органом оскарження Антимонопольний комітет України. 3 (9) Відповідно до пункту 3 статті 8 Закону про публічні закупівлі Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ (10) Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон) регулюються відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначається порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї. (11) Відповідно до частини другої статті 4 Закону держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом: встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; державної реєстрації визначених цим Законом об'єктів санітарних заходів; видачі, припинення, анулювання та поновлення експлуатаційного дозволу; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей; участі у роботі відповідних міжнародних організацій; здійснення державного контролю, притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. (12) (13) Відповідно до частини першої статті 5 Закону до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я; центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган). До повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належить затвердження: гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів; порядку затвердження експортних потужностей, ведення їх реєстру та внесення змін до нього; правил забою тварин; методичних настанов та розміщення їх на своєму офіційному сайті наступного дня після затвердження. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (частина перша статті 7 Закону). 4 (14) Згідно з пунктом 55 частини першої статті 1 Закону оператор ринку харчових продуктів (далі оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. (15) Потужності споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів (пункт 69 частини першої статті 1 Закону). (16) Експлуатаційний дозвіл документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження (пункт 22 частини першої статті 1 Закону). (17) Простежуваність можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови поставки (продажу або передачі), достатні для встановлення походження харчових продуктів, тварин, призначених для виготовлення харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу (пункт 74 частини першої статті 1 Закону). Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів за принципом «крок назад» (частина перша статті 22 Закону). (18) Також оператори ринку зобов'язані забезпечувати дотримання вимог Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п'ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом; реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом (пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 20 Закону). (19) Операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, талабо використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів (частина восьма статті 20 Закону). (20) Відповідно до частини першої статті 23 Закону експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. (21) Згідно з частиною другою статті 23 Закону обов'язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють: первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов'язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці 5 первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції; транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °С, залишаючись придатними для споживання людиною, зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною; виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження; експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі. (22) Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. При цьому, потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу, підлягають державній реєстрації. Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв'язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов'язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність (частина перша статті 25 Закону. (23) Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів (пункт 81 частини першої статті 1 Закону). (24) Відповідно до пунктів 2 та 5 частини другої статті 20 Закону оператори ринку зобов'язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів; забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо окремих показників якості. (25) Згідно з вимогами частини першої статті 21 Закону оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, за виключенням операторів ринку, визначених частиною другою статті 21 Закону. 6 (26) Частиною першою статті 32 Закону визначено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. (27) Оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють (частина перша статті 20 Закону). (28) Відповідно до статті 48 Закону оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами: на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку; персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку. (29) Разом із тим Порядком проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, встановлено обов'язкове проведення попередніх (до прийняття на роботу) та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та видача їм особистих медичних книжок. (30) Відповідно до пункту 5 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, обов'язковому медичному огляду підлягають працівники підприємств громадського харчування: адміністрація; завідуючі виробництвом; технологи; кухарі та кухонні працівники; кондитери; офіціанти; робітники, що здійснюють кейтеринг (крім іноземних робітників, що здійснюють кейтеринг у процесі обслуговування населення під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за наявності у них медичного документа, що підтверджує можливість роботи у сфері громадського харчування) та цехів бортового харчування на авіатранспорті; працівники відділів бортового харчування авіакомпаній; водії автоліфтів; шипчандлери; працівники вагонів-ресторанів, камбузів; працівники складів, холодильників; персонал, який мие обладнання, та прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях; працівники, що мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю (бригади з обслуговування підприємств для проведення прибирання, миття та дезінфекційних робіт), і працівники. що тимчасово залучаються до роботи на харчових об'єктах. (31) Також пунктом 24 наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах» визначено, що працівники, пов'язані з організацією харчування дітей, повинні проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства. 7 (32) До повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, належить: встановлення належного рівня захисту здоров'я людей; встановлення порядку повідомлення про харчові отруєння; здійснення державної реєстрації та ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв (частина перша статті 6 Закону). (33) Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 затверджено Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (далі - Порядок). (34) Процес організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах складається, зокрема, за визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини; приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості; складання меню-розкладу; надання дітям готових страв і буфетної продукції (пункт 3 Порядку). (35) Згідно з пунктом 19 Порядку, керівником закладу (навчального, оздоровчого, підприємства громадського харчування або організації, що надає послуги з харчування дітей) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. (36) Разом із тим постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних закладах та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» затверджено норми харчування у: дошкільних навчальних закладах для дітей віком до одного року; дошкільних навчальних закладах (крім санаторних) для дітей старше одного року, санаторних дошкільних навчальних закладах (групах); дитячих будинках, загальноосвітніх школах-інтернатах, інтернатах у складі загальноосвітніх навчальних закладів, школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації, професійно-технічних навчальних закладах; закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. (37) Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.09.2017 № 1073, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2017 за № 1206/31074. (38) Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.10.2013 № 931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» затверджено Порядок організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров'я та Інструкція з організації лікувального харчування у закладах охорони здоров'я. (39) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. (40) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного 8 доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. (41) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі. (42) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. З одного боку, відсутність у документації дискримінаційних умов та, з іншого боку, визначення достатніх умов для підтвердження можливості надання якісних послуг харчування постачальниками сприятиме високому рівню добросовісної конкуренції на ринках послуг харчування, а положення тендерної документації дозволять обрати з-поміж постачальників того, який надаватиме якісні послуги за оптимальною вартістю. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ (43) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інформацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. (44) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (45) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публічні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (46) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. (47) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. 9 (48) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (49) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. АНАЛІЗ ОСКАРЖУВАНИХ ВИМОГ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ (50) Як свідчить практика органу оскарження, визначаючи кваліфікаційні критерії та способи підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям при закупівлі послуг харчування, замовники нерідко створюють передумови для можливого спотворення конкуренції, встановлюючи вимоги, які сприяють зловживанням у процедурі закупівлі як самим замовником, так і учасниками, зокрема шляхом: встановлення надлишкових / додаткових вимог у частині кваліфікаційних критеріїв; встановлення дискримінаційних вимог; відсутності вимог, які дають змогу пересвідчитися в можливості безпечного та якісного постачання товарів, робіт, послуг; неврахування умов щодо забезпечення умов договору; демпінгування під час проведення торгів; через інші недоліки тендерної документації. (51) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. Так, протягом 2019 ріку до органу оскарження надійшло 382 скарги на дії замовників лише під час закупівель шкільного харчування. З них 298 скарг прийнято до розгляду, 55 скарг залишено без розгляду та припинено розгляд 29 скарг. Всього розглянуто 301 скаргу. (52) Нижче наводимо для прикладу інформацію про рішення та дії замовників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за такими кодами класифікації: ДК 021:2015-55510000-8 Послуги їдалень, ДК 021:2015-55510000-1 - Кейтерингові послуги, ДК 021:2015-15800000-6 - Продукти харчування різні, які оскаржуються найчастіше і які варто врегулювати в Примірній тендерній документації, чи щодо яких потрібно надати методичні рекомендації. (53) І. Встановлення вимог у частині кваліфікаційних критеріїв Під час проведення процедури закупівлі «Постачання продуктів харчування» замовнику необхідна саме своєчасна поставка якісної продукції. За таких умов установлення відповідних кваліфікаційних критеріїв повинно здійснюватися з урахуванням особливостей вказаного виду процедури: 1) 10 наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Вказаний кваліфікаційний критерій є основним для цієї категорії закупівель, оскільки передбачає необхідність наявності в учасника обладнання, яке забезпечить поставку продуктів харчування дотриманням відповідних умов. 3 Якнайперше замовнику необхідно переконатись, що учасник здійснюватиме поставку продуктів харчування транспортом, що пройшов санітарну обробку та відповідає вимогам Закону. Відповідно до норм Закону обов'язковою є умова наявності експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів та/або документа, що підтверджує державну реєстрацію потужностей оператора ринку. Замовнику варто пересвідчитись у наявності такого експлуатаційного дозволу та/або реєстрації потужностей. Разом із тим звуження кола учасників шляхом виключення можливості залучати техніку та обладнання, щодо якого наявні експлуатаційні дозволи та / або реєстрація, на підставі цивільно-правових договорів (оренди, найму тощо) є поширеною дискримінаційною умовою для учасників торгів у тендерній документації замовника; 2) наявність досвіду виконання аналогічного договору. Вказаний кваліфікаційний критерій, як і інші, є опціональним, встановлюється за рішенням замовника. Однак для замовника важливо переконатись у тому, що учасник має досвід поставки аналогічного товару, тобто має об'єктивну можливість виконати договір. Разом із тим встановлення вимоги щодо наявності досвіду виконання договорів за конкретний період або в кількості більше двох, або вимога, що аналогічним вважається договір на поставку саме конкретного продукту харчування, що є предметом закупівлі, може вважатись надлишковим. Приклад надлишкових вимог: назва предмета закупівлі: «Код ДК 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи» (Овочі свіжі врожаю 2019 року на осінньо-зимовий період). Вимога щодо підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору: довідка з інформацією щодо виконання учасниками аналогічного договору з аналогічним предметом закупівлі, зазначеним у тендерній документації 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи, назви та адреси контрагента, реквізитів контактних осіб контрагента за формою таблиці 2, підтверджених копією договору. Додатково до договору потрібно надати підтвердні документи щодо їх виконання (відгуки від контрагента про виконання договору датовані не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі (скан-копія оригіналу). Аналогічним договором, у розумінні цієї документації, є виконаний договір на постачання товару відповідно до предмета закупівлі: овочі свіжі: капуста, морква, буряк, цибуля. Таблиця 2 містить колонки «Найменування контрагента», «Номер договору та короткий опис предмета договору», «Дата укладання та строки (терміни) виконання за договором», «Сума (вартість) договору (грн. з ПДВ)», «Стан виконання», «Контактні дані контрагента (телефон, факс, місцезнаходження)». Встановлення під час проведення торгів замовником тих чи інших додаткових вимог, які дублюють одна одну, у розділі «Кваліфікаційні критерії» є досить поширеним; 11 3) наявність працівників відповідної кваліфікації. За допомогою зазначеного кваліфікаційного критерію замовник повинен переконатись, що стан здоров'я працівників, які постачають продукцію, є задовільним, для чого необхідно вимагати надання медичних книжок. Проте слід звернути увагу, що такі медичні книжки повинні бути надані саме щодо тих працівників, які мають безпосередній контакт із продуктами, а не щодо всіх наявних на підприємстві працівників. Поширеною є проблема обмеження замовниками можливості залучення працівників за цивільно-правовими договорами та встановлення конкретної необхідної кількості працівників без обгрунтування такої кількості. Також трапляються випадки, коли замовники вимагають надання документів, які не впливають на порядок здійснення постачання продукції, а лише створюють додаткові умови для учасників. Приклад: назва предмета закупівлі «ДК 021:2015 - 15130000-8 М'ясопродукти». На підтвердження поданої інформації в довідці з інформацією про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, за формою таблиці 1 надати у складі тендерної пропозиції: звіт за формою № 1-ДФ за останній звітний період учасника (у разі, якщо учасник для перевезення предмета закупівлі залучає суб'єкта господарювання, який здійснює перевезення вантажів: звіт за формою № 1-ДФ за останній звітний період перевізника); наказ про прийняття на роботу працівника (у разі, якщо учасник для перевезення предмета закупівлі залучас суб'єкта господарювання, який здійснює перевезення вантажів: накази про прийняття на роботу працівника перевізника). Враховуючи специфіку закупівель «Послуги їдалень кейтерингові послуги», об'єктивним є збільшення кількості вимог до учасників та документів, які вимагаються на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям: 1) наявність працівників відповідної кваліфікації. У випадку закупівлі послуг із безпосереднього приготування продуктів харчування та/або поставки вже приготованої учасником продукції, вимоги до працівників, які готують ці продукти, є об'єктивно вищими. Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, встановлені типові вимоги щодо кількості працівників: Кухар 0,5 - У школах, які самостійно організовують харчування учнів 1 - 4 класів та інших учнів, які згідно з чинним законодавством забезпечуються харчуванням: до 60 учнів, що харчуються 60 - 100 учнів, що харчуються 1 100 - 200 учнів, що харчуються 1,5 понад 200 учнів, що харчуються 2 Підсобний робітник У школах, які організовують харчування учнів самостійно 1 12 Комірник У школах, які організовують харчування учнів самостійно 1 Замовник може вимагати наявність в учасника певної кількості працівників відповідної професії (кухарі, технологи, комірники тощо) з необхідним обгрунтуванням заявленої кількості. Можливе встановлення вимог щодо надання документа про проходження навчання персоналу щодо застосування на підприємствах системи НАССР, виданого відповідною установою, або інших кваліфікаційних сертифікатів працівників, які підтверджують, що працівники дійсно мають відповідні знання та навички, необхідні для приготування продуктів харчування; 2) наявність досвіду виконання аналогічного договору та обладнання і матеріальнотехнічної бази. Під час здійснення закупівель послуг їдалень / кейтерингових послуг, рекомендації щодо вказаних кваліфікаційних критеріїв не відрізняються від рекомендацій до послуги постачання продуктів харчування. Разом із тим наявні випадки, коли Замовник фактично не приділяє важливого значення вимогам, які дають змогу пересвідчитися в можливості безпечного та якісного постачання товарів, робіт, послуг. Наводимо приклад кваліфікаційних критеріїв, в яких є зобов'язання до учасника подати лише інформацію у довільній формі про наявність в учасника матеріально-технічної бази та обладнання, наявність працівників і тих працівників, які будуть задіяні у процесі приготування їжі. Приклад: оголошення UA-2019-12-24-001105-b. Замовник: Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської РДА. Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 55520000-1 - Кейтерингові послуги. Вимоги тендерної документації Замовника: для документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям та вимогам згідно із законодавством необхідно подати: - інформацію у довільній формі про наявність в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей, які є достатніми для надання послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Камінь-Каширського району, Волинської області та документів, які підтверджують право володіння / користування учасника вказаними ним об'єктами матеріально-технічної бази. У випадку відсутності достатньої кількості обладнання та матеріально-технічної бази учасник подає гарантійний лист-зобов'язання, що в разі визначення його переможцем учасник забезпечить навчальні заклади, вказані в додатку № 2, необхідним обладнанням для забезпечення надання послуг відповідно до умов цієї документації, та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання в достатній кількості (наприклад, інформацію в довільній формі про занишки коштів на рахунках Учасника або договір позики, або інший документ, що свідчить про наявність для цього фінансових ресурсів); - інформацію учасника в довільній формі про працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі. Учасник обов'язково подає знеособлені персональні дані відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». Персональні дані 13 про працівників (П.І.Б., ідентифікаційний номер, освіта та ін.) можуть бути подані учасником за наявності згоди від суб'єктів персональних даних на їх обробку з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». У разі відсутності достатньої кількості працівників для надання послуг учасник подає гарантійний листзобов'язання, за яким у разі визначення його переможцем він зобов'язується найняти на роботу достатню кількість працівників для забезпечення надання послуг, та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для найму на роботу працівників та подальшу виплату їм заробітної плати (наприклад, інформацію в довільній формі про залишки коштів на рахунках учасника або договір позики, або інший документ, що свідчить про наявні для цього фінансові ресурси). (54) II. Встановлення вимог до технічних та якісних характеристик товару При поставці продуктів харчування основною метою замовника є отримання якісних та безпечних продуктів харчування. Для реалізації вказаної мети замовнику необхідно чітко сформулювати, яку саме продукцію він хоче отримати таа які документи повинні бути надані на підтвердження відповідності технічних та якісних характеристик цієї продукції. Оптимальним варіантом є підтвердження відповідності продукції чинним стандартам (ДСТУ, ГОСТ). Сертифікація харчових продуктів в Україні необов'язкова, однак сертифікат відповідності, який засвідчує, що продукція чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу, можливо отримати звернувшись до установ, які мають відповідну компетенцію. Випробування з метою сертифікації проводять випробувальні лабораторії. Під час виробництва харчових продуктів оператор ринку може користуватися технічними умовами. Відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). 14 Під час проведення процедури закупівлі кейтерингових послуг / послуг їдалень замовник повинен встановлювати окремі вимоги щодо меню, які повинні складатись відповідно до норм, затверджених, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», наказом Міністерства освіти і науки України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії», ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», у тому числі щодо заборони м'яса та яєць водоплаваючої птиці, субпродуктів, що містять синтетичні барвники, Законом України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 № 142-V, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2012 № 1140 «Про затвердження санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» та інших. Норми харчування у закладах освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 (зі змінами) («Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку») та включають набір продуктів для забезпечення раціону дітей відповідних вікових груп та є єдиними для всіх регіонів України. Трапляються випадки, коли замовник встановлює вимоги при встановленні примірного меню, крім нормативних актів, учасник повинен використовувати такі документи: Сборник рецептур блюд для питания школьников, Министерство торговли УССР, 1987; Питание детей. Снигур М.И., Корешкова З.Т., 1988 г.; Современные требования к организации питания воспитанников интернатных учреждений различного профиля, ведомственная инструкция, 1986 г.; Збірник рецептур страв для харчування школярів, затверджений наказом Мінторгу УССР від 24.12.85 № 341; Організація харчування у дошкільних навчальних закладах / Методичний посібник, 2014 р.; Харчування дітей. М. І. Снігур, 1988 р.; Організація харчування дітей в НВ і оздоровчих закладах. Л.О. Мостова, 1979 р.; Современные требования к организации питания воспитанников интернатных учреждений различного профиля, ведомственная инструкция, 1986. Приклад: оголошення UA-2019-12-17-006187-b.c1. Замовник: відділ освіти Виконавчого комітету Глобинської міської ради. Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 55320000-9 -Послуги з організації харчування. У додатку 2 до тендерної документації Замовником встановлено вимогу: «При виконанні послуг учасник повинен використовувати наступні документи та враховувати законодавчі акти: 1. Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», в тому числі п.14 відповідальність за безпеку здоров'я учнів і якість продуктів харчування несе підприємство, що забезпечує харчування. 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах». 3. ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. 4. Збірник рецептур страв для 15 харчування школярів, затверджений наказом Мінторгу УССР від 24.12.85 р. № 341; 5. Методичний посібник «Організація харчування у дошкільних навчальних закладах», 2014 р.; 6. «Харчування дітей» М. І. Снігур, 1988р.; 7. «Організація харчування дітей в НВ і оздоровчих закладах» Л. О. Мостова, 1979р., 8. Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», в тому числі щодо заборони м'яса та яєць водоплаваючої птиці, субпродуктів, що містять синтетичні барвники. 9. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 № 144 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил». 10. Закон України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 № 142-V. 11. Закон Украни «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР. 12. Положення про загальноосвітню школу-інтернат та заральноосвітню санаторну школу-інтернат, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2003 № 363, Положення про дошкільний навчальний заклад кабмін України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305. 13. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 № 280 щодо медичних оглядів. 14. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2012 № 1140 «Про затвердження санітарних норм та правил» «Медичні вимого до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини». 15. Сборник рецептур блюд для питания школьников, Министерство торговки УССР, 1987. 16. Питание детей, Снигур М.И., Корешкова З.Т., 1988. 17. Современные требования к организации питания воспитаников интернатных учреждений различного профиля, ведомственная инстукция, 1986. 18. Затверджена картотека страв закладу. Чинні нормативні акти, які стосуються предмета закупівлі, який буде надаватися Учасником, що не перелічені вище, також повинні бути враховані при виконанні послуг". Учасника було відхилено замовником за недотримання вимог додатка 2. Рішення колегії: зобов'язати відділ освіти Виконавчого комітету Глобинської міської ради скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника. (55) III. Забезпечення виконання умов договору Пунктом 3 статті 22 Закону про публічні закупівлі визначено, що тендерна документація може містити вимоги щодо забезпечення виконання договору, а також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає необхідним до неї включити. Поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення зобов'язань) визначено у главі 49 Цивільного кодексу України та главі 22 Господарського кодексу України Порядок повернення забезпечення договору визначений частиною першою статті 26 Закону про публічні закупівлі: замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону про публічні закупівлі, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. 16 З огляду на зазначене, встановлення замовником вимог щодо забезпечення виконання договору під час здійснення закупівель є одним із засобів фінансового впливу на недобросовісного замовника, що не виконує своїх зобов'язань за договором. Крім цього, тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю, в якому може бути визначений порядок приймання наданих послуг (поставлених товарів) та дії замовника у разі, якщо такі послуги (товари) не відповідають визначеним вимогам щодо якості. Відповідно до частини першої статті 36 Закону про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Розділом V ГК України встановлена відповідальність за господарювання. правопорушення у сфері. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Зокрема, відповідно до частини першої статті 235 ГК України оперативно-господарські санкції - це заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовує сторона, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання, що є важливим для реалізації цього механізму на практиці в публічних закупівлях. При цьому умови застосування оперативно-господарських санкцій мають бути обов'язково визначені в договорі. Загальний перелік видів оперативно-господарських санкцій наведено в частині першій статті 236 ГК України. Так, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою стороною; -відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; - відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому 17 порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. Слід зазначити, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій статті 236 ГК України, не є вичерпним. Законодавство дозволяє сторонам передбачити в договорі також інші оперативно-господарські санкції. Тож замовники можуть або вибрати якусь із санкцій, наведених вище, або ж передбачити власну санкцію в договорі. Отже, застосування під час укладання договорів про закупівлю оперативно-господарських санкції дозволяє замовникам убезпечити себе від обов'язку укладати договір з недобросовісним учасником. Разом із тим Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (нова редакція Закону), який вводиться в дію 19.04.2020. Зокрема, нова редакція Закону передбачає можливість використання замовниками під час закупівлі товарів, робіт і послуг для оцінки тендерних пропозицій, крім ціни, нецінових критеріїв оцінки. (56) IV. Демпінгування під час проведення торгів З метою боротьби із ціновим демпінгом у закупівлях вводиться поняття «аномально низька ціна тендерної пропозиції». Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота). Відповідно до частини чотирнадцятої статті 29 нової редакції Закону учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обгрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції. Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обгрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обгрунтування протягом вищезазначеного строку. Обгрунтування аномально низької тендерної пропозиції може містити інформацію про: 1) досягнення економії завдяки застосованому технологічному процесу виробництва товарів, порядку надання послуг чи технології будівництва; 2) сприятливі умови, за яких учасник може поставити товари, надати послуги чи виконати роботи, зокрема спеціальна цінова пропозиція (знижка) учасника; 3) отримання учасником державної допомоги згідно із законодавством. Разом із тим статтею 17 нової редакції Закону передбачено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може 18 відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав своїх зобов'язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Тобто, замовник може відмовити учаснику, який не виконав своїх зобов'язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. (57) V. Інші проблемні питання тендерної документації Поширеними проблемами під час формування тендерних документацій є, зокрема: - недотримання структури документації та включення вимог щодо надання певних документів у невідповідних розділах (наприклад, вимога про надання документа у складі тендерної пропозиції, включена до проекту договору, тощо); - надлишкові вимоги до порядку оформлення документів (вимога щодо надання нотаріально завірених копій деяких документів тощо); - вимоги щодо надання документів, які не стосуються безпосередньо предмета закупівлі (вимога щодо надання фінансової звітності підприємства учасника за два останніх звітних періоди тощо); - невизначення конкретного переліку формальних помилок, яких може допустити учасник та які не будуть підставою для відхилення його тендерної пропозиції; - відсутність особливих вимог у тендерній документації. (58) Приклади випадків оскарження процедур закупівель послуг їдалень / кейтерингових послуг та послуг постачання продуктів харчування: 1. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК 021:2015: 55510000-8 - Послуги їдалень. Вимога тендерної документації: учасник повинен надати погоджені Полтавським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби Полтавської області примірні двотижневі меню на: зимово- весняний, осінній та літній періоди, збалансовані по білках, жирах, вуглеводах та енергетичній цінності (калорійності). відповідно до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (додаток 7 та додаток 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591), складені на підставі Збірника рецептур страв (технологічних карток), діючих та дозволених на території України, та таблиці виконання норм харчування в натуральному та процентному відношенні з розрахунку: вартість одноразового гарячого харчування (сніданок) учнів 1 4 класів та учнів пільгових категорій 5- 11(12) класів - 20 грн (сніданки); вартість гарячого харчування дітей у пришкільних таборах відпочинку з денним перебуванням - 60 грн (1 день відвідування з 3-разовим харчуванням): 19 а) пропозиція Скаржника відхилена, оскільки надане двотижневе меню не погоджено Полтавським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби Полтавської області; б) пропозиції інших учасників допущено до участі в аукціоні при тому, що в одного з них примірні двотижневі меню складені не відповідно до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (додаток 7 та додаток 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591), без розподілу на вікові групи школярів. 2. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК 021:2015: 155400005 - Сирні продукти. У складі пропозиції переможця відсутні: - копія чинного документа, виданого уповноваженим органом, що підтверджує проходження відповідальною особою навчання з питань охорони праці, що не відповідає умовам тендерної документації в цій частині, - документи, що засвідчують якість та безпеку продукту «Сир плавлений ковбасний (жирність не менше 55 %)» та «Сирки глазуровані в шоколаді»; надані договори оренди складського приміщення, які не містять підтвердження технічних можливостей приміщень. Замовником прийнято рішення про визначення цього учасника переможцем виключно з огляду на найнижчу запропоновану ціну. 3. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК021:2015: 15220000-6- Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені. Вимога тендерної документації: надати документи, у разі якщо це передбачено вимогами статті 23 та статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», завірені підписом та печаткою (за наявності та в разі її використання) уповноваженої особи учасника, а саме: - копію експлуатаційного дозволу на потужності з виробництва харчових продуктів (стосується виробників товару); - копію експлуатаційного дозволу на потужності з виробництва та/або переробки, та/або зберігання, та/або реалізації харчових продукті (стосується учасників, які не е виробниками товару); - копію рішення про державну реєстрацію потужностей, що будуть використовуватись при виробництві, переробці або реалізації харчових продуктів. Пропозиція скаржника відхилена у зв'язку з тим, що відсутня інформація щодо потужностей, що будуть використовуватись при виробництві, переробці або реалізації харчових продуктів, при цьому скаржником зазначено, що він не є виробником запропонованої продукції та надано у складі пропозиції: - експлуатаційний дозвіл від 04.01.20219 № 16-15-15 на зберігання харчових продуктів, реєстраційний номер потужності - а-UA-16-15-15-0-CS; - повідомлення про державну реєстрацію потужності на зберігання за № r-UA-16-15- 304; 20 - повідомлення про державну реєстрацію потужності на транспортування харчових продуктів за № r-UA-16-26-2074. 4. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК 021:2015: 55520000-1 - Кейтерингові послуги. Пропозиція скаржника відхилена через ненадання підтвераження наявності досвіду виконання аналогічного договору. При цьому тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання учасником договору, який аналогічний саме за кодом ДК021:2015. Скаржником надано договір, предметом якого є «послуги з організації харчування (послуги з готування їжі)». При цьому замовником допущено до аукціону пропозиції учасників, які надали (як аналогічні) договори, предметами яких було «забезпечення харчування учнів шкіл» та «кейтерингові послуги». 5. Приклади відсутності особливих вимог у тендерній документації: а) оголошення UA-2019-01-28-003632-b. Замовник: «Департамент освіти і науки Запорізької міської ради». ДК 021:2015: 55510000-8 - Послуги їдалень. Очікувана вартість: 1 668 324,80. Кваліфікаційні критерії: довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід та будуть залучені для виконання умов договору, довідка про виконання аналогічного (их) договору (ів) з надання аналогічних послуг у галузі громадського харчування. Результат - торги відмінені. Підстава «через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель»; б) оголошення UA-2019-01-03-000757-а. Замовник: управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради. ДК021:2015: 15540000-5 - Сирні продукти. Очікувана вартість: 908 294,00. Кваліфікаційні критерії: копія аналогічного договору відповідно до специфіки предмета закупівлі та лист-відгук про співпрацю від замовника, зазначеного в цьому договорі, інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17, надається у вигляді довідки, зазначеної в додатку 5, яка повинна бути складена на фірмовому бланку учасника (у разі наявності), вихідний номер та дату, підпис уповноваженої особи та печатку (у разі наявності) учасника. Результат - укладено договір; 6. Оголошення: UA-2019-12-24-001077-b. Замовник: Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації. Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 55321000-6 - Послуги з готування їжі. Підстава відхилення Пропозиції Скаржника: перспективне двотижневе меню погоджено з порушенням пункту 19 наказу від 01.06.2005 № 242/329 Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України (затверджено та погоджено в Сарненському районі для дітей Сарненського району). Умова Документації: надати у складі Пропозиції перспективне двотижневе меню, яке має бути підписано учасником із прикладанням печатки та погоджено з органами Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 21 Надано Скаржником: перспективне двотижневе меню з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області на 2020 рік, погоджено начальником Сарненського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області. Рішення Колегії: документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання підтвердження погодження перспективного двотижневого меню згідно з пунктом 19 наказу від 01.06.2005 № 242/329 Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України у складі Пропозиції. Пропозиція Скаржника відхилена неправомірно через вказану підставу. (59) Отже, у багатьох випадках орган оскарження за результатами розгляду скарг виявляє недоліки тендерної документації, а саме: визначення вимог, які ймовірно можуть бути недостатніми для підтвердження можливості постачання / надання послуг, є дискримінаційними чи надмірними, які не впливають на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками та учасниками під час проведення процедури закупівель. (60) Негативними наслідки, які зумовлені такими умовами документації, є обмеження конкуренції, дискримінація учасників, зловживання правами учасниками та замовниками. Встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю, обмежує конкуренцію. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтованого звуження замовником кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Встановлення мінімальних вимог, які не дають можливості переконатися в реальній можливості учасника здійснити постачання в необхідному для замовника обсязі, сприяє недобросовісній конкуренції. (61) Крім того, як свідчить практика колегії, через наявність численних нормативних актів, які повинні бути дотримані замовникамиі в деяких випадках містять норми, які не корелюють між собою, імовірно замовникам складно підготувати тендерну документацію, яка дозволить витратити оптимально бюджетні кошти, обравши постачальника, який забезпечить якісні послуги харчування. (62) Зазначені вище передумови призводять до затягування процедури закупівлі, зриву організації харчування в навчальних закладах та інших закладах, які фінансуються за рахунок бюджету, участі в процедурах недобросовісних учасників та неякісних послуг. У результаті кошти, які виділяє держава на забезпечення харчування, використовуються неефективно. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНЕКОНОМІКИ 22 (63) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. (64) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції. (65) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону про публічні закупівлі до основних функцій Уповноваженого органу (Мінекономіки) палежить, зокрема, розроблення та затвердження примірної тендерної документації. (66) Отже, розробка та прийняття нормативних актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель послуг їдалень, кейтерингових послуг та послуг постачання продуктів харчування, сприятиме комплексному вирішенню вищезазначених питань. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України надає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринках послуг їдалень, кейтерингових послуг та послуг постачання продуктів харчування під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель за кодами класифікації: ДК 021:2015- 55510000-8- Послуги їдалень, ДК 021:2015-55510000-1- Кейтерингові послуги, ДК 021:2015-15800000-6 - Продукти харчування різні (зокрема, але не виключно, шляхом розробки методичних рекомендацій / методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Примірної тендерної документації). Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ --- Документ: b478282e-abf4-4286-a2ef-50d99c9b40c6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008 тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо рекомендацій АМКУ Мінекономіки, як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель, у зв'язку із листами Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 03.03.2020 № 100- 29/07-3156, від 12.03.2020 № 20-29/08-3600, від 24.04.2020 № 128-29/08-5961, від 17.04.2020 № 126-29/01-5723 щодо рекомендацій про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі - Рекомендації) під час здійснення публічних закупівель на ринках природного газу, електричної енергії, нафтопродуктів та пального, продуктів харчування, послуг їдалень та кейтерингу, повідомляє наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників. Відповідно до Закону Антимонопольний комітет України, як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, 2 пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України. Так, за інформацією АМКУ, з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, АМКУ, як органом оскарження проведено аналіз передумов, що сприяють виникненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення публічних закупівель та підготовлено Рекомендації щодо їх усунення. Однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприяє високому рівню конкуренції на ринках торгівлі, а положення тендерної документації захищають інтереси замовників та постачальників. При цьому АМКУ звертає увагу, що вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом та примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи зі специфіки закупівлі, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації під час проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. За інформацією АМКУ, як свідчить практика органу оскарження, визначаючи кваліфікаційні критерії та способи підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, замовники нерідко створюють передумови для можливого спотворення конкуренції, встановлюючи вимоги, які сприяють зловживанням у процедурі закупівлі як замовником, так і учасниками. Серед найбільш оскаржуваних вимог тендерної документації під час проведення закупівлі орган оскарження зазначає про вимоги, які прямо не передбачені законодавством у сфері публічних закупівель та законодавством у інших сферах, та які разом із тим включені замовником до тендерної документації та можуть призводити до відхилення пропозицій учасників, зокрема: 3 - надлишкові вимоги до порядку оформлення документів та підписання тендерної пропозиції, а саме вимога щодо надання нотаріально завірених копій деяких документів, накладення електронного цифрового підпису на кожний завантажений документ, завірення кожного документа підписом та печаткою, завантаження кожного документа окремим файлом тощо; - вимоги щодо надання гарантійних листів, довідок та інших документів, які мають містити інформацію та твердження, що не створюють додаткової цінності тендерній пропозиції; - встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару; - вимоги щодо надання документів, які не стосуються безпосередньо предмета закупівлі (вимога щодо надання фінансової звітності підприємства учасника за два останніх звітних періоди тощо); - не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівлі; - недотримання структури документації та включення вимог щодо надання певних документів у невідповідних розділах (наприклад, вимога про надання документа у складі тендерної пропозиції, включена до проєкту договору, тощо); - невизначення конкретного переліку формальних помилок, яких може допустити учасник та які не будуть підставою для відхилення його тендерної пропозиції. Водночас звертаємо увагу на застереження, що за інформацією АМКУ замовники не використовують відкриті джерела, доступ до яких є вільним, нормативні документи Уряду, способи забезпечення виконання договірних зобов’язань, а також гарантії щодо участі у процедурах закупівель, які дадуть змогу замовнику здійснити відбір учасників та визначення переможця та забезпечити належне виконання умов договору. З огляду на викладене та ураховуючи звернення АМКУ, Міністерство рекомендує замовникам виважено та з дотриманням законодавства формувати вимоги до предмета закупівлі та потенційних учасників, уникати встановлення надмірних вимог, що ускладнюють участь у закупівлях та штучно обмежують коло потенційних учасників. 4 Так, встановлення надмірних вимог може призводити до порушення основних принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, таких як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Разом з тим Міністерство рекомендує використовувати інформацію з відкритих державних реєстрів та у формі відкритих даних, нормативні документи Уряду, користуватись передбаченими Законом способами забезпечення тендерних пропозицій та виконання договірних зобов'язань. Принагідно пропонуємо ознайомитись з рекомендаціями АМКУ, наданими вищевказаними листами, що додаються. Додатки: 55 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА Слінчак С. В. 596-67-06 --- Документ: 8c50d8d6-6a05-4e54-9c70-795d3e5239e0.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 20 лютого 2020 р. Київ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 4-рк Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, розглянувши подання державного уповноваженого Антимонопольного комітету України С. Тищика від 19 лютого 2020 року № 07-01/91, 1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ ВСТАНОВИВ: (1) Рекомендації надаються Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель на ринку послуг з постачання природного газу, пріоритетністю досліджень Комітету щодо енергетичних ринків, Комітетом у межах повноважень проведена відповідна робота для встановлення дійсних обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції на ринках природного газу при здійсненні публічних закупівель, та встановлено наступне. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ (3) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову 2 політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних закупівель тощо. (4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган –центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (5) Основними завданнями Мінекономіки є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. (6) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінекономіки; проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. (7) Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативноправове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель. 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЕЛЬ ПОСЛУГ З ПОСТАЧАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ПУБЛІЧНИХ (8) 3 01 жовтня 2015 року правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України «Про ринок природного газу» (далі - Закон про ринок газу). (9) Закон про ринок газу передбачає функціонування ринку природного газу, побудованого на принципах, зокрема, вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ. 3 (10) 3 прийняттям Закону про ринок газу відбулись істотні зміни у системі взаємовідносин між споживачами та постачальниками природного газу. (11) Так, відповідно до положень частини першої статті 13 Закону про ринок газу всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу. (12) Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону про ринок газу постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. (13) Відповідно до частини першої статті 12 Закону про ринок газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. (14) При цьому постачання природного газу іншим споживачам, у тому числі бюджетним установам та організаціям, здійснюється на підставі договорів, що укладаються відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та повинні містити істотні умови, передбачені частиною п'ятою статті 12 Закону про ринок газу. (15) Крім цього, частиною другою статті 12 Закону про ринок газу встановлено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. (16) Отже, враховуючи зазначене, з 01 жовтня 2015 року всі споживачі природного газу, у тому числі бюджетні установи та організації, мають право вільно обирати постачальника природного газу, якщо такий постачальник отримав в установленому порядку ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності, а відтак ринок природного газу має діяти на засадах вільної та добросовісної конкуренції, у тому числі із застосуванням процедур, передбачених Законом про публічні закупівлі. (17) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. (18) Відповідно до пункту 29 частини першої статті Закону про публічні закупівлі, тендерна документація — документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та або суміжних прав. (19) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі, відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани,креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо 4 доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). (20) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність в ній дискримінаційних умов сприятиме високому рівню конкуренції на ринках природного газу, а положення тендерної документації захищатимуть інтереси замовників та постачальників. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ (21) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інформацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. (22) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (23) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публічні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (24) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. (25) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. (26) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна 5 документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (27) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. (28) Проте вільне та досить широке трактування та застосування замовниками встановлених Законом про публічні закупівлі та Примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи із специфіки закупівлі саме природного газу як товару, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі природного газу. (29) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. (30) Нижче наводимо інформацію про рішення та дії замовників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за кодом класифікації ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо, які оскаржуються найчастіше. (31) До найчастіше оскаржуваних вимог замовників, зокрема, належать вимоги щодо надання учасниками ксерокопії ліцензій та/або оригіналу ліцензії на постачання природного газу. (32) При цьому Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), веде відкритий ліцензійний реєстр, доступ до якого є вільним, оприлюднює для вільного доступу постанови про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на офіційному сайті за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?id=25706. (33) Отже, встановлення в тендерній документації наведених вище вимог про надання ксерокопії ліцензій та/або оригіналу ліцензії на постачання природного газу, інформація про які міститься у відкритому ліцензійному реєстрі НКРЕКП, доступ до якого є вільним, не відповідають вимогам Закону про публічні закупівлі щодо принципів максимальної економії та ефективності публічних закупівель. (34) Під час розгляду скарг Постійно діючою Адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель також зафіксовані надмірні вимоги замовників про підтвердження наявності в учасників матеріально-технічної бази. (35) Відповідно до статті 9 Закону про ринок газу діяльність з постачання природного газу підлягає ліцензуванню. Ліцензія на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов'язаної з його постачанням, видається Регулятором у встановленому законодавством порядку. (36) Постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу (далі — Ліцензійні умови), які, зокрема, встановлюють обов'язкові організаційні, технологічні вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу. (37) Зокрема, серед інших, Регулятор висуває до постачальників природного газу такі вимоги, як створення точки контакту (які можуть знаходитись за місцезнаходженням 6 ліцензіата) для надання інформації споживачам стосовно, зокрема, їх прав, чинного законодавства та наявних способів для вирішення спорів; наявність у власності чи користуванні будівлі та/або приміщення, в яких організовано точки контакту для прийому та обслуговування споживачів (пункти 2.2, 2.5 Ліцензійних умов). (38) Отже, у Ліцензійних умовах Регулятор встановлює всі необхідні вимоги до постачальників для належного здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, у тому числі щодо наявності матеріально-технічної бази, і дотримання яких є підставою для видачі відповідної ліцензії. (39) Виходячи з наведеного, з метою забезпечення недискримінації учасників процедур публічних закупівель природного газу та дотримання вимог Закону про публічні закупівлі вимоги тендерної документації про наявність матеріально-технічної бази учасників повинні відповідати вимогам, які встановлені Регулятором у Ліцензійних умовах. (40) Включення додаткових необгрунтованих вимог до тендерної документації щодо наявності матеріально-технічної бази учасників може мати дискримінаційний характер та створювати передумови для зловживань замовниками під час проведення процедур закупівель природного газу. (41) За результатами аналізу скарг на рішення та дії замовників також встановлено, що останні включають до тендерної документації вимоги надання актуальних довідок про фізико-хімічний склад природного газу та гарантій (гарантійних листів) щодо якості природного газу. (42) До січня 2018 року відповідно до пункту 13.2 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2005 року № 28 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 93 від 26 січня 2018 року), сертифікації в Україні підлягали тільки паливні гази, які належать до нафтопродуктів, а саме газ нафтовий скраплений, газ природний компримований згідно з ДСТУ 27577:2005 «Газ природний паливний компримований для двигунів внутрішнього згоряння. Технічні умови», ГОСТ 27578-87 «Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта». (43) Природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) — суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією (пункт 31 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). (44) Незалежно від напрямів його використання, природний газ як товар надходить на ринок України внаслідок пропозиції оптових продавців (вітчизняні газовидобувні підприємства, імпортери або власники ресурсу природного газу, які зберігають його в підземних газосховищах). (45) Видобутий / вироблений / імпортований природний газ у місці його передачі до газотранспортної системи за своїми фізико-хімічними характеристиками має відповідати стандартам на природний газ, визначеним відповідним розділом Кодексу ГТС. При цьому місце передачі газу має бути обладнане пристроями, які на безперервній основі забезпечують контроль фізико-хімічних показників газу (зокрема потоковий хроматограф, вимірювач температури тоочки роси тощо), з можливістю їх дистанційного контролю, передачі даних та відключення подачі неякісного газу до газотранспортної системи (пункт 4 глави 1 розділу VI Кодексу ГТС). 7 (46) Визначення фізико-хімічних показників природного газу у точках входу до газотранспортної системи проводиться на комерційних вузлах обліку газу та пунктах вимірювання витрат газу операторів суміжних систем (у тому числі суміжних газовидобувних підприємств) або інших суб'єктів, безпосередньо підключених до газотранспортної системи з використанням автоматичних потокових приладів (автоматичних хроматографів та вологомірів) та/або вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій (пункт 5 глави 1 розділу III Кодексу ГТС). (47) Оператор газотранспортної системи має право не приймати у точках входу до газотранспортної системи природний газ у випадках невідповідності фізико-хімічних показників природного газу параметрам, за недотримання яких типовим договором транспортування природного газу, затвердженим Регулятором, передбачено сплату додаткових плат (пункт 15 глави 1 розділу III Кодексу ГТС). (48) Якщо фізико-хімічні показники природного газу, який надходить до газорозподільної системи від суміжного суб'єкта ринку природного газу, не відповідають зазначеним вимогам, у тому числі за присутності в газі рідкої фази води, вуглеводних фракцій, механічних домішок та/або перевищення допустимих параметрів вмісту корозійноактивних компонентів, домішок у твердому стані або числа Воббе, Оператор ГРМ має право відмовитись від прийняття такого газу до газорозподільної системи. (Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494) (49) Тобто, функції контролю фізико-хімічних показників природного газу покладені на Оператора ГТС та Операторів ГРМ, а не на постачальників природного газу. (50) Отже, рішення замовників щодо включення до складу тендерної документації вимог про надання довідок та/або інших документів, що підтверджують якість природного газу, є необгрунтованими та жодним чином не впливають на виконання договору постачальниками. (51) Ще однією необгрунтованою вимогою замовників у складі тендерної документації є вимога надати учасниками торгів довідку або гарантійний лист про наявність природного газу в підземних сховищах газу України для забезпечення страхового запасу. (52) Питання створення страхового запасу регулюється відповідно до частини шостої статті 12 Закону про ринок газу, згідно з якою постачальники зобов'язані створювати страховий запас природного газу в розмірі не більше 10 відсотків запланованого місячного обсягу постачання природного газу споживачам на наступний місяць. Розмір страхового запасу встановлюється щорічно Кабінетом Міністрів України на однаковому рівні для всіх постачальників. (53) Так, на підставі зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 січня 2019 року № 35 постановив, що у разі настання на ринку природного газу кризової ситуації, рівні якої визначені Національним планом дій, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 02 листопада 2015 р. № 687, постачальники природного газу зобов'язані створити страховий запас природного газу у розмірі 10 відсотків запланованих місячних обсягів поставки постачальником природного газу споживачам на наступний місяць. (54) Отже, відповідно до чинного законодавства обов'язок постачальників природного газу створювати його страхові запаси може виникнути лише за певних обставин. (55) Враховуючи зазначене, на цей час більшість постачальників природного газу взагалі не використовують підземні сховища газу, а відтак вимога замовників у тендерній документації надати учасниками торгів довідку або гарантійний лист про наявність 8 природного газу в підземних сховищах газу України для забезпечення страхового запасу є необгрунтованою та створює надмірне навантаження для учасників торгів. (56) Крім цього, замовники у складі тендерної документації вимагають від учасників довідку Торгово-промислової палати України та інших експертних організацій про ціну газу на ринку України. (57) Проте такі довідки враховують лише вартість газу на ринку України без зазначення часових меж ринку, кон'юнктури, методики розрахунку ціни, та відображають лише прейскурант цін НАК «Нафтогаз України», що не враховує можливе різноманітне ціноутворення газовидобувних / газопостачальних підприємств у меншу сторону. Існує стала практика індикативного ціноутворення на природний газ для комунальнопобутових та промислових споживачів України за останні роки виходячи з так званого «імпортного паритету» — ціна газу на Європейських газових хабах (біржах) + вартість транспортування до території України. (58) Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке визначає порядок формування ціни на газ під час укладання договорів між НАК «Нафтогаз України» та постачальниками, яким можуть керуватись замовники під час проведення процедур закупівель та складання тендерної документації з метою запобігання «демпінгу». (59) Отже, вимога щодо надання у складі тендерних пропозицій довідок Торговопромислової палати України та інших експертних організацій про ціну газу на ринку України є необґрунтованою, оскільки замовник може самостійно, на будь-якому етапі проведення процедур закупівель, вирахувати мінімальну вартість газу із врахуванням складових ціни. (60) Крім цього, серед найбільш оскаржуваних вимог тендерної документації під час закупівлі природного газу є також вимоги: про підтвердження країни походження газу, хоча технологічний процес транспортування та розподілу природного газу унеможливлює визначення країни походження газу в точці (місці) розподілу / споживання; некоректні приклади технічних характеристик газу на кшталт «газ повинен відповідати, у той час коли правильно було б зазначити "газ відповідає". (61) Отже, як свідчить наведене вище, право замовників самостійно встановлювати вимоги до учасників у частині, зокрема, що передбачена статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказувати в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям під час закупівлі природного газу за класифікацією ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо, самостійно визначати перелік інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію за вказаним кодом класифікації, призводить до порушення вимог частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону про публічні закупівлі, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржників, пов'язані з їх участю у процедурі закупівлі, принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні закупівлі. (62) Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних - це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто 9 деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються включення об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закзакупівлю. Шляхом до тендерної документації дискримінаційних умов замовник за необгрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи конкурсі. (63) Отже, на думку Комітету, під час виконання функцій органу оскарження та прийняття встановлення за результатами розгляду скарг встановлюються порушення у вигляді в тендерній документації дискримінаційних впливають та надмірних вимог, які не умови для зловживання на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють замовниками під час проведення процедури закупівель. (64) Враховуючи наведене, зазначені вище приклади надмірності вимог, що висувають учасниками замовники в тендерній документації, та виконання яких ускладнює підготовку основні своїх тендерних пропозицій та участь у процедурах закупівель, порушують закупівлі принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону про публічні ефективність, (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій). (65) Крім того, є замовники не використовують інформацію з відкритих джерел, доступ до вільним, нормативні документи уряду, механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань, а також гарантії щодо участі у процедурах закупівель, які дадуть змогу замовнику здійснити належний кваліфікаційний відбір учасників (переможця) та забезпечити належне виконання умов договору. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНЕКОНОМІКИ (66) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив конкуренцію. (67) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної України конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної захист конкуренції, економічної обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про конкуренції. (68) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону про публічні закупівлі до основних функцій затвердження органу (Мінекономіки) належить, зокрема, розроблення та примірної тендерної документації. (69) Отже, розробка та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер вирішенню для всіх замовників закупівель природного газу, сприятиме комплексному питань, зазначених у розділі 4 цих рекомендацій. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України надає Міністерству 10 розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринку постачання природного газу під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель природного газу за кодом класифікації ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (зокрема, але не виключно, шляхом розробки методичних рекомендацій / методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Примірної тендерної документації). Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ --- Документ: 96cf2022-9deb-4d2c-bf31-a2d0de64e9f3.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, тел. (044)251-62-62, факс (044)520-03-25 E-mail: sig@amcu.gov.ua Web: http://www.amcu.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767 24.04.2020 № 128-29/08-5961 на № _________ від __________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про надсилання копії рекомендацій Направляємо копію обов'язкових для розгляду рекомендацій Антимонопольного комітету України від 09.04.2020 № 17-рк Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України». Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Додаток: 1. Копія обов'язкових для розгляду рекомендацій від 09.04.2020 Хо 17-рк, на 8 арк. у 1 прим. Державний уповноважений О. НЕЧИТАЙЛО Назаренко І.В. 251-60-18 АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 09 квітня 2020 р. Київ № 17-рк Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, розглянувши подання Департаменту досліджень І розслідувань з ринків паливно-енергетичного | комплексу та житлово-комунального господарства від 08 квітня 2020 року № 128-01/162-П, ВСТАНОВИВ: 1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ (1) Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) надає рекомендації у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель, пріоритетністю досліджень Комітету щодо ринків торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом Комітетом у межах повноважень проведена відповідна робота для встановлення дійсних обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції при здійсненні публічних закупівель, та встановлено таке. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ (3) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, 2 соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних закупівель тощо. (4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (5) Основними завданнями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. (6) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: -узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до Його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; - розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; - здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; - проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; - здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; - узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель; - надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; - надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; - здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель. 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ВИСОКООКТАНОВИХ БЕНЗИНІВ, ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА, МАЗУТУ ТА СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ (7) Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом про публічні закупівлі. 3 (8) Частиною четвертою статті 36 Закону про публічні закупівлі передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. (9) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про публічні закупівлі забороняєтьсяпридбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. (10) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. (11) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі, відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема: - інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предметазакупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент», Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; - опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). (12) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприятиме високому рівню конкуренції на ринках торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом, а положення тендерної документації захищатимуть інтереси 9 замовників |та постачальників. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ (13) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону 4 про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інформацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. (14) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (15) Частиною третьою статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник не встановлює кваліфікаційних критеріїв та не визначає переліку документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання тарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування. (16) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публічні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (17) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. (18) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. (19) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (20) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. (21) Проте вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом про публічні закупівлі та Примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи зі специфіки закупівлі нафти і нафтопродуктів саме як товару, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі нафтопродуктів та пального. 5 (22) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. Так, у 2019 році до Комітету надійшло 265 скарг щодо дій замовників за предметом закупівлі «Нафта і дистиляти», а за 2020 рік (на 11.03.2020) - 95 скарг. (23) Як видно зі статистичних даних, лише за два з половиною місяці 2020 року кількість скарг щодо дій замовників під час проведення процедур публічної закупівлі нафти та дистилятів становить 35 Уо загальної кількості таких скарг за весь 2019 рік. (24) Нижче наводимо інформацію про рішення та дії замовників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за кодом класифікації ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти, які оскаржуються найчастіше. (25) Так, замовники вимагають від учасників мати розгалужену мережу саме власних або орендованих АЗС за місцезнаходженням замовника, при цьому встановлюючи також певну мінімальну кількість таких власних або орендованих АЗС, та підтвердити цю інформацію відповідними витягами про право власності або договорами оренди (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 13.05.2019 № 5861, від 21.10.2019 № 15085, від 28.01.2020 № 1638). (26) Також замовники вимагають наявності саме власного або орендованого складу пально-мастильних матеріалів в області, в якій розміщуються об'єкти замовника, з підтвердженням цієї інформації відповідним витягом про право власності або договорами оренди. (27) Похідною таких вимог є обов'язок забезпечення адрес базувань АЗС певної кількості, наприклад, не менше 60 %(або не менше 13 базувань) заправкою пальним на власних або орендованих АЗС учасника (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.10.2019 Мо 14175). (28) Разом із тим поставку замовнику нафтопродуктів суб'єкти господарювання можуть здійснювати з використанням карток, талонів тощо на пальне. У таких випадках продавець нафтопродуктів має право залучати необхідну кількість третіх осіб - підприємств, які мають відповідні права на експлуатацію АЗС (необхідних площ АЗС) і на виконання договірних відносин із продавцем забезпечують фактичну передачу(видачу) товару покупцю при пред'явленні останнім картки на пальне. Відтак продаж нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо на пальне не передбачає наявності в продавця розгалуженої мережі саме власних або орендованих АЗС, а здійснюється через партнерські АЗС. Тобто, відпуск нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо, емітентом яких є потенційний учасник, не впливає на якість нафтопродуктів, а також на можливість та якість обслуговування на АЗС. (29) Отже, вимога тендерної документації щодо наявності в учасника саме власної або орендованої матеріально-технічної бази (АЗС, пально-мастильних складів тощо) звужує коло потенційних учасників аукціону та призводить до усунення з ринку тих суб'єктів господарювання, які можуть надавати відповідні послуги із залученням партнерської матеріально-технічної бази. (30) Замовники в тендерній документації визначають собі право на відхилення (а також можливість не застосовувати це право) у випадку, якщо за результатами аукціону ціна за одиницю товару, що є предметом закупівлі, буде нижче ринкової більш ніж на 10 % (відповідно до даних, наведених у довідці ДП «Держзовнішінформ», які учасники також мають надати у складі пропозиції). (31) Зазначене суперечить вимогам Закону про публічні закупівлі, а саме статті 30 цього Закону; а також надає замовнику дискримінаційне право за одних і тих самих підстав застосовувати або не застосовувати таку підставу для відхилення 6 пропозиції учасника (з чим також стикався Орган оскарження під час розгляду скарг вже на результати торгів, в яких своєчасно не була оскаржена така дискримінаційна умова тендерної документації). (32) Замовники визначають у тендерній документації вимоги щодо відстані розташування АЗС потенційних учасників, на яких буде здійснюватися заправка автотранспорту замовника, наприклад, не більше 7 км, або не більше 1 км тощо без належного обгрунтування таких умов (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.01.2019 № 807, від 21.10.2019 № 15085). (33) Як встановлено під час розгляду скарг, зазвичай у межах визначеної території наявні АЗС, як правило, одного власника та/або афілійованих із ним суб'єктів господарювання. Зазначене призводить до звуження кола потенційних учасників торгів, відтак встановлення замовником наведених вище умов тендерної документації без належного обгрунтування порушує один із принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону про закупівлі, а саме недискримінацію учасників. Отже, визначені в тендерній документації вимоги до розташування АЗС потенційних учасників мають, як і відповідати обгрунтованим потребам Замовника, так і забезпечувати можливість конкуренції між учасниками під час проведення процедури закупівель. (34) Замовники вимагають наявності в учасників торгів ліцензій на право здійснення господарської діяльності саме із роздрібної торгівлі пальним (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 18.10.2019 № 15022). (35) Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним передбачає продаж або відпуск пального з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки. (36) Оскільки продаж нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо на пальне не передбачає наявності в продавця розгалуженої мережі саме власних або орендованих АЗС, у таких суб'єктів господарювання відсутні ліцензії на здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним. При цьому відпуск нафтопродуктів здійснюється через партнерські АЗС інших суб'єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. (37) Відтак вимога в тендерній документації щодо наявності саме в учасника ліцензій на право здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним обмежує право взяти участь в торгах інших суб'єктів господарювання, зокрема тим, які мають в наявності ліцензії на оптову торгівлю пальним. (38) Замовники визначають предмет закупівлі відповідно до марки конкретного виробника пального без можливості запропонувати еквівалент продукції. (39) При цьому така вимога прямо суперечить вимогам Закону про публічні закупівлі, а також призводить до звуження кола потенційних учасників, які можуть запропонувати еквівалент на пальне не гіршої якості. (40) Замовники встановлюють дискримінаційні обмеження на порядок повернення забезпечень виконання договору, наприклад, передбачають, що замовник повертає забезпечення виконання договору Постачальнику після повного виконання ним умов договору у строк 5 банківських днів із дати проведення остаточних розрахунків за поставлений товар. 7 (41) При цьому замовники не визначають порядку та строків проведення таких розрахунків, що ставить суб'єктів господарювання в пряму залежність від бажання замовника оперативно повертати таким суб'єктам господарювання це забезпечення. (42) Отже, як свідчить наведене вище, право замовників самостійно встановлювати вимоги до учасників у частині, зокрема, що передбачена статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказувати в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям під час закупівлі на ринках торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом за класифікацією ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти, самостійно визначати перелік інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію за вказаним кодом класифікації, призводить до порушення норм частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону про публічні закупівлі, якими передбачено недискримінацію учасників, передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також порушуються принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні закупівлі. (43) Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, - це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. (44) Включаючи до тендерної 0 документації дискримінаційні 4 умови, замовник необгрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним суб'єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. (45) Комітет, виконуючи функції органу оскарження та приймаючи рішення за результатами розгляду скарг, встановлює порушення у вигляді встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівель. (46) Враховуючи наведене, зазначені вище приклади надмірності вимог, що висувають замовники в тендерній документації, порушують основні принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону про публічні закупівлі (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. (46) Крім того, замовники не використовують інформацію з відкритих джерел, доступ до яких є вільним, нормативні документи уряду, механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань, а також гарантії щодо участі у процедурах закупівель, які дають змогу здійснити належний кваліфікаційний відбір учасників (переможця) та забезпечити належне виконання умов договору. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ 8 (47) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. (48) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки Й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції. (49) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону про публічні закупівлі до основних функцій Уповноваженого органу (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) належить, зокрема, розроблення та затвердження примірної тендерної документації. (50) Отже, розробка та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель за кодом класифікації ДК 021:2015-09130000-9- Нафта і дистиляти, сприятиме комплексному вирішенню проблемних питань, зазначених у розділі 4 цих рекомендацій. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України надає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринку торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель за кодом класифікації ДК 021:2015-09130000-9-Нафта і дистиляти (зокрема, але не виключно, шляхом розробки методичних рекомендацій методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Примірної тендерної документації). Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ --- Документ: e2b3cb81-3ebf-4b0b-aac1-ecd780252db6.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, тел. (044)251-62-62, факс (044)520-03-25 E-mail: sig@amcu.gov.ua Web: http://www.amcu.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767 17,04 2020 № 128-29/01-5723 Ha ___________ № __________ від___________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про надсилання рекомендацій Направляємо копію обов'язкових для згляду рекомендацій Антимонопольного комітету України від 05.03.2020 № 5 -рк щодо усунення передумов, що сприяють виникненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Про результати розгляду цих рекомендацій просимо повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів 3 дня їх отримання. Додаток: копія обов'язкових для розгляду реком ндацій від 05.03.2020 № 5-рк,на 11 арк., в 1 прим. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України О. НЕЧИТАЙЛО АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТНТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 05 березня 2020 р. Київ № 5-рк Міністерстфо розвитку економіки, торгівлі та більського господарства України Про здійспення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкургнції Антимонопольний | комітет | України, | розглянувши | подання | державного уповноваженого Антимонопольного комітету України О. Нечитайло від 04 березня 2020 року № 13-01/173-117-зв, ВСТАНОВИВ: 1 ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ (1) Рекомендації надаються Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентирі політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих ва рдзвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель на ринку послуг з розподілу електричної енергії, пріоритетністю досліджень Комітету щодо ринку електричної енергії, Комітетом у межах повирважень проведена відповідна робота для встановлення дійспих обставин, що стйорюють умови для можливої неефективної конкуренції на ринках електричної ен ргії при здійсненні публічних закупівель, та встановлено таке. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ (3) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку сЖономіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство розвитку є іономіки, торгівлі та сільського господарства України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від11 вересня 2019 року № 838, Міністерство розвитку екдноміки, торгівлі та сільського 2 господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику) державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології |та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно- приватного партнерства, інтелектуальної власності) інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних зі упівель тощо. (4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповидважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (5) Основними завданнями Міністерства розвитку еконфміки, торгівлі та сільського господарства України є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та лублічних закупівель. (6) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: - узагальнює практику застосування законодавства з Цитань, що належать до його компетенції; розробляє прошозиції щодо вдосконалення закоподавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в уртановленому порядку вносять їх на розгляд Кабінету Міністрів України; - розробляє проекти закопів та інших нормативно-правов актів з питань, що палежать до його компетенції; - здійснює нормативно-правово регулювання питань, |що належать до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; - проводить аналіз стану конкурентоспроможності наці ональної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; - здійснює о нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; - узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупінель; - надає роз'яснення щодо застосування законодавства у с ері державних закупівель; - надає узагальнепі відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; - здійснює співробітництво з державними органами тр громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. (7) Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державпу політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим оном, а також нормативно- правове забезпечення державного регулювання у сфері Закупівель. 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ПОСЛУГ З ПОСТАЧАНЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ (8) З 13 квітня 2017 року правові засади особливостей здійспення закупівлі постачання електричної енергії визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIIІ. (9) Закон України «Про ринок електричної енергії» вивначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електри ої енергії, регулює відносини, 3 пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, кудівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної снергії споживачам з урахуванням інтересів споживачін, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та інімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. (10) Водночас частиною першою статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії», якою встановлені принцяпи функціонування ринку електричної енергії, передбачено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмежешнями, устанодленими цим Законом. (11) З прийняттям Закону України «Про ринок електричної днергії» відбулись істотні зміни у системі взаємовідносин між споживачами та постачальниками електричної енергії. (12) Отже, відповідто до Закону України «Про ринок елекуричної енергії», починаючи з 01.07.2019, купівля-продаж електричної енергії може відбуватися на різних сегментах ринку електричної енергії, зокрема: - двосторовні договори, що укладаються між учасниками ринку у довільній формі для купівлі-продажу електричної енергії поза організованими сегментами ринку, - ринок «на добу паперед», на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну добу; - внутрішньодобовий ринох, на якому купівля-продаж е ектричної енергії здійснюється безперервно впродовж доби фізичного постачання електричної енергії; - балансуючий ринок, організацію якого здійснюб оператор системи передачі електричної енергії з метою балансування в реальном часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту є. ктричної енергії; - ринок допоміжних послуг, необхідний оператору сиртеми передачі для придбання допоміжних послуг для забезпечення надійної роботи о "єднаної енергетичної системи України та належної якості електроенергії; - роздрібний ринок, що функціонує для задоволення п! еб споживачів в електричній снергії та пов'язаних з цим послуг. (13) Відповідно до Закону України «Про ринок електричної рнергії» через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності відбувається відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в існукучих вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях. Тобто, один і той самий (суб'єкт господарювання не має права одночасно здійсніовати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Розподіл електричної енергії здійснюється операторами систем розподілу (суб'єкти природних монополій), а постачання електричної енергії споживачам -- окромі від операторів систем розподілу юридичні особи - електроростачальники, що обираються споживачами. (14) Право здійснювати діяльність 3 постачання електр ої енергії мають тільки ті компанії, які отримали відповідні ліцензії. Діяльність з розподілу також підлягає ліцеизуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричшої енергії на недискримінаційних засадах. При цьому він керується Законом України «Про ринок електричнрі енергії», кодексом систем розподілу та іншими нормативно-правозими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. (15) Відповідно до статті 56 Закону України «Про рино електричної енергії», умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електролостачальника і споживача 4 визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаютьс - найменування та місцезнаходження слектропостаральника; - перелік послуг, що надаються електропостачальником; - ціна електричної енергії та послуг, що надаються; - показники якості електропостачання, зокрема яко ті електричної енергії; - види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; - умови та порядок відшкодування (комиенсац ї), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показнифів якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірногф рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахупка; - порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з техвічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії; - порядок організації комерційного обліку електр чної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії; - порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи інідіювання процедур вирішення спорів; - строк дії договору, умови припинення, проло гації та розірвання договору, зокрема | в односторонньому | порядку оживачем | у | разі 48 зміни електропостачальника, а також умови достроцового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (птпрафу) за дострокове розірвання договору; - зобов'язання електропостачальника щодо надашня споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках); - права та обов'язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов'язань та у разі тимчасовогр зупинення постачання. (16) До укладення договору постачання електричної енфргії електропостачальник має надати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розраунків. (17) Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. (18) Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну ел опостачальника. Крім того, договір не може містити положень, що накладають дод ткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. (19) У свою чергу, правові та економічні засади здійснешня закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечения потреб держави та терит ріальної громади установлені Законом про публічні закупівлі. (20) Частиною четвертою статті 36 Закону про публічні Вакупівлі передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю: умови догрвору про закупівлю не повинні 5 відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за резульчатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівді або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. (21) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про пу лічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведенни процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Закфном. (22) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизоваНих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права а/або суміжних прав. (23) Тендерна документація є ключовим документом, я готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Зркону про публічні закупівлі, відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема: - інформацію про необхідні технічні, якісні та кіль сні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, крослення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис ркласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не пфвинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, ко струкцію або тип предмета закупівлі, джерело Його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики | предмета закупівлі повиниі передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; - опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). (24) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприятиме високому рівню конкуренції на ринках електричної енергії, а положення тендерної документації захищатимуть інтереси замовників та постачальників. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, який дДдослІДЖУЄТЬСЯ (25) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті| торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацікі, визначену статтею 22 Закону про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інфррмацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм е. ктронної системи закупівель, 6 додатки, що завантажуються до електронної системи з купівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендернфі документації визначається замовником. (26) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: - наявність обладнання та матеріально-технічної (бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - паявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (27) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публінні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичяик, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (28) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-цідприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замрвником. (29) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. (30) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (31) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. (32) Проте вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом про публічні закупівлі та Примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників всрановленим критеріям, у тому числі виходячи із специфіки закупівлі саме електричної енергії як товару, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі електричної енергії. (33) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. Так, у 2019 році до Комітету надійшло 214 скарг щодо дій замовників під час проведення процедур публічної закупівлі електричної енергії, а за січень 2020 року - 118 скарг. (34) Нижче наводимо інформацію про рішення та дії з овників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за кодом класифікації ДК 021:2015:0931 0000-5 - Електрична епергія, які оскафжуються найчастіше. (35) Встановлення Замовником - вимоги щодо «постанання електричної енергії постачальником універсальних послуг» є найчасріше оскаржуваним (зокрема, рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.07.2019 № 9871, від 08. 08.2019 № 10847, від 05.12.2019 № 18032, від 21.12.2019 № 19084). 7 (36) При цьому, згідно з даними Публічного модуля ані ітики Бієрз://6і,рголопо. ого, рекомендованого до використання листом Мінекономрозвитку від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03, сукупна кількість закупівель за кодом к асифікації ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія становила понад 34 тисяч одиниць у 2019 році, при цьому 23 % проведено за процедурою відкритих торців. Разом із тим здійснення конкурентного відбору переможця торгів дозволило віді овідним замовникам досягти середньої економії в розмірі 23,59 %. (37) Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник упіверсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальних, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної дослуги. Універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим епобутовим споживачам, що гарантує Їхні права бути забезпеченими електричною фнергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій т риторії України. (38) Відповідпо до частини другої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» межі території здійснення діяльності постачальника універсальних послуг визначаються в умовах конкурсу. У межах території (здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається вдійспення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. (39) Враховуючи викладеші положення законодавства, взяти участь у Процедурі закупівлі може лише постачальник універсальних послуг, що здійснює діяльність на території місцезнаходження об'єктів електроспоживання Замовника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання. (40) Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цьогр Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної шослуги, (41) Універсальна послуга - постачання електричної фнергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права буци забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відпфвідно до цього Закону, на всій території України. (42) Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від ровміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєдне і до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону. (43) Разом із тим купівля електроенергії у постачальника іверсальних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» є правом споживача, у тому числі замовника, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а не його обов'язком, (44) Отже, встановлення В тендерній документації в настині дотримання принципів здійснення закупівель, зокрема, таких як недискримінація учасників, добросовісна конкуренція серед учасників, вимога про «пфстачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, не відповідає| вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». 8 (45) Встановлення Змовником вимоги ідодо надання гарантійного листа про те, що скаржник не набував статусу «Дефолтного» або «Переддефолтного». (46) Відповідно до пункту 1.7.2 «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року Ме 307 у редакції посранови НКРЕКГІ від 24 червня 2019 року М» 1168 (далі - Правила ринку), У разі набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний» Адміністратор розрахунків на період|їснування такого статусу: 1) надсилає учаснику рияку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному веб-сайті Адміністратора озрахунків повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтн й» із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) призупиняє реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії учасником ринку; 4) кожного дня (о 18:00) скасовує реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії на післязавтра; 5) використовує фішансові гарантії, ідо надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 6) установлює нульовий максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 7) якщо учасник ринку також виступає в якості електфопостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить ін ормацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична соба - підприємець), розмір простроченої електропостачальником оплати вартос і його небалансів електричної епергії. (47) Отже, чинним нормативно-правовими актами, що ді у сфері енергетики, а саме «Правилами ринку», передбачено обов'язок Адміністратора розрахунків публікувати на офіційному вебсайті інформацію щодо учасників, які набули статусу «Переддефолтний». (48) Отже, замовник може безперешкодно перевірити, чи не набув учасник відкритих торгів такого статусу за допомогою даних з відкритих джерел (офіційний вебпортаї Адміністратора розрахунків), а отже, встановлення в ендерній документації вимог, щодо надання гарантійного листа про те, що скаржник не набував статусу «Дефолтного» або «Переддефолтного» може бути додатковим бар'єром для учасників відкритих торгів, а також давати необгрунтовані підстави для Замовника щодо недопуску пропозиції певного учасника до оцінки. (49) Крім того, Замовник вимагає від учасників надавати інформацію та документи від ОСР з інформацією про кількість споживачів, яких він обслуговує на території відповідного ОСР протягом зазначеного Замовником обмеженого періоду часу (рішення від 20.02.2020 № 3290). (50) Проте, якщо учасних звернеться до всіх операторів сидгеми розподілу, до мереж яких учасник приєднаний, з інформацією про кількість споживачів, яких він обслуговує на території відповідного ОСР, оператору системи р зподілу необхідний час для 9 опрацювання такого запиту. Тобто, для отримання нербхідної інформації учаснику може знадобитися тривалий проміжок часу, враховуючи те, що відповідно до укладеного договору ОСР не зобов'язаний надавати такі Довідки взагалі, (51) При цьому вказану інформацію потрібно отримати саме від ОСР. При цьому ОСР, незважаючи на відокремлення (плропїіля) діяльності | з розподілу від діяльності 3 постачання, як передбачено Законом України «Про ринак електричної енергії», все ще можуть бути пов'язані відносинами контролю із фуб'єктами (Постачальниками універсальних послуг), які здійснюють діяльність па ринку електричної снергії та є ковкурентами по відношенню до учасників відкритих трргів. У такому випадку ОСР; які пов'язані з конкретними постачальниками, можуть; створювати бар'єри під час надання вказаної довідки. (52) Отже, як свідчить наведене вище, право замовникін самостійно встановлювати вимоги до учасників у частині, зокрема, що передбачена статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказувати в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям під час закупівлі електричної енергії за класифікацією ДК 021:2015:0931 0000-5 - Електрична енергія, самостійно визначати перелік інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію за вказаним кодом класифікації, призводить до порушення|вимог частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону про публічні Ізакупівлі, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтфреси скаржвиків, пов'язані з їх участю у процедурі закупівлі, принципи відкритості а прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні вакупівлі. (53) Головна ознака умов тендерної документації, за Якою їх можна віднести до дискримінаційних, - це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Торто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання догрвору про закупівлю. Шляхом включення до тендерної документації 0 дискримінаційних | умов замовник необгрунтовано звужує коло потенційних учасникін закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умфви договору, брати участь у конкурсі. (54) Отже, на думку Комітету, під час виконання функцій органу оскарження та прийняття рішень за результатами розгляду скарг встановлюються порушення у вигляді встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівель. (55) Крім цього, серед найбільш оскаржуваних вимог те дерної документації під час закупівлі електричної енергії є також вимоги, які прямо не передбачені законодавством у сфері публічних закупівель та законодавством у сфері електроенергетики, та які разом із тим включені замовником до тендерної документації та можуть призводити до відхилення пропозицій учасників, зокрема: - вимоги шодо юформлення та підписання тендерної пропозиції (накладення електронного цифрового підпису на кожний завантажений документ, завірення кожного документа підписом та печаткою, завантаження кожпого документа окремим файлом, застосування терміна «енергія електрична») замість «електрична енергія» тощо); 10 вимоги щодо надання гарантійних листів, довідок та інших документів, які мають містити інформацію та твердження, що не створюютн додаткової ціниості тендерній пропозиції із зазначенням інформації, яка не є (наприклад, надання листа-згоди з підставами відхилення, вказаними в тендерній документації, зазначення в технічній специфікації твердження, згідно з якими «у випадку, якщо оператор системи розподілу позбавляється ліцензії, припиняється тощо, для забезпечення виконання цього договору сторони зобов'язуються укласти договір з його правонаступником, або іншим суб'єктом, який матиме ліцензію на надання послуг з розподілу електричної енергії на відповідній території» тощо); - некоректні приклади характеристик предмета закупівлі та діяльності з її постачання на кшталт «повинен відповідати», у той час коли правильно було б зазначити «відповідає». (56) Враховуючи наведене, зазначені вище приклади надмірності вимог, що висувають замовники в тендерній документації, та помилки учасників у пропозиціях, наявність яких ускладнює та порушує основні принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону про публічні закупівлі (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна скономія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій). (57) Крім того, замовники та учасники не використовують інформацію з відкритих джерел, доступ до яких є вільним, нормативні документи уряду, механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань, а також гаранті щодо участі у процедурах закупівель, які дадуть змогу здійснити належний кваліфікаційний відбір учасників (переможця) та забезпечити належне виконання умов договору. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (58) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. (59) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підпримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю лася законодавства про захист економічної конкуренції. (60) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону Про публічні закупівлі до основних функцій Уповноваженого органу (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) належить, зокрема, розпоблення та затвердження примірної тендерної документації. (61) Отже, розробка та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель електричної енфргії, сприятиме комплексному вирішенню питань, зазначених у розділі 4 цих рекомендацій. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою стітті 7 Закону України «Про 11 Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комідет України надає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринку постачання електричної енергії під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель електричної енергії за кодом класифікації ДК 021:2013:0931 0000-5 - Електрична енергія (зокрема, але не викліочно, шляхом розробки методичних рекомендацій / методологічних роз'яснепь та/або внесення змін до Примірної тендерної докумептації), Рекомепдації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ

1. Щодо поняття “замовники” та їх категорій 2. Щодо забезпечення потреби держави або територіальної громади 3. Щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі 4. Щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів 5. Щодо ознаки, за якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи 6. Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків --- Документ: 55feb4ef-7c2c-4430-848b-b1d2d8b8b44f.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення замовників Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Щодо поняття “замовники” та їх категорій Поняття “замовники” наведено у пункті 11 частини першої статті 1 Закону. У практиці застосування закупівельного законодавства, гармонізованого із законодавством Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, замовники умовно поділяються на “звичайних” та таких замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, частиною четвертою статті 2 Закону встановлені категорії замовників, що використовуються у цьому Законі: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,T?4xО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 19:16:01 2 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Суб'єкти, визначені пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 2 Закону, становлять замовників, яких віднесено до першої, другої і третьої категорій. Четвертою категорією є замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Отже, категоризація замовників, виокремлення органів соціального страхування в окрему категорію замовників, віднесення правоохоронних органів до категорії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель. До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1. Органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади) та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2. Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування). Прикладом таких замовників є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, агентства, інспекції, служби, обласні, міські, районні, сільські, селищні ради, вищевказані фонди, фінансування видатків на забезпечення діяльності яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів фондів. 3. Юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім зазначених вище) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або 3 територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Отже, замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Щодо забезпечення потреби держави або територіальної громади У переліку визначення основних термінів Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не містять поняття “потреби держави або територіальної громади”, оскільки поняття за своєю суттю є динамічним. Для забезпечення потреб держави або територіальної громади органи влади, наділені відповідними повноваженнями, приймають законодавчі, нормативно-правові акти тощо та встановлюють державне регулювання тієї чи іншої сфери, зокрема соціальної, серед яких житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля і громадське харчування, транспорт і зв’язок, освіта, охорона здоров’я, спорт і туризм, культура, соціальне забезпечення. Водночас згідно з частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом, зокрема Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Отже, оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. При цьому держава, територіальні 4 громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади. Щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі Існують два способи забезпечення потреби держави або територіальної громади: 1. На умовах, встановлених рішенням державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати ці потреби у певний спосіб; 2. На промисловій чи комерційній основі. Діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов’язано з тим, що держава нормативно, тобто через нормативно- правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та /або територіальної громади. Так, наприклад, відповідно до статуту Державного підприємства “Прозорро” (далі - Підприємство), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.10.2018 № 1458, Підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства та є державним комерційним підприємством. І хоча Підприємство є комерційним та створене з метою у тому числі отримання прибутку за рахунок підприємницької діяльності, але на нього державою в особі Міністерства, для забезпечення суспільної потреби, наказом покладено певну функцію - забезпечення функціонування електронної системи закупівель і наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель та встановлено тарифи. Підприємство виконує роботи та надає послуги за встановленими тарифами згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку 5 функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” від 24.02.2016 № 166 (зі змінами). Отже, хоча Підприємство і створене у тому числі з метою отримання прибутку, такий суб’єкт є замовником і має дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, оскільки забезпечує потреби держави не на комерційній основі, а на підставі відповідного рішення, яким на нього покладено таку функцію. Натомість діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід’ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб. Так, наприклад, за умови якщо Державне підприємство “Прозорро” не забезпечуватиме функцію держави щодо адміністрування веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, покладену на нього наказом органу виконавчої влади, який є для Підприємства органом управління, а здійснюватиме виключно комерційну діяльність, то таке Підприємство не виступатиме замовником у розумінні Закону, і відповідно на нього не поширюватиметься дія Закону. Щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів Ознаку слід розглядати в контексті бюджетного законодавства. Визначення понять “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України. Так, розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. При цьому одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. 6 З огляду на зазначене, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону, незалежно від розміру такого фінансування і мають дотримуватися вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою. Щодо ознаки, за якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи Ознака має розглядатися в контексті Цивільного кодексу України, статтею 92 якого визначена цивільна дієздатність юридичної особи. Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах юридичної особи. Отже, юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, то зазначені суб’єкти вважаються замовниками у розумінні Закону та мають дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. 7 Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків Цю ознаку необхідно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До них належать, зокрема господарські організації - державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Виходячи із зазначеного, господарські організації (державні, комунальні підприємства тощо) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону та мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Отже, замовниками за категоріями у розумінні Закону є суб’єкти, які підпадають під визначення та ознаки, що зазначені пунктами 1, 2, 3 і 4 частини першої статті 2 Закону. При цьому звертаємо увагу, що визначення приналежності до замовників у розумінні Закону, у тому числі віднесення до певної категорії, здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Інформуємо також, що підходи до визначення замовників запозичені з європейського законодавства, тому детальніше щодо поняття замовника можна 8 ознайомитися в коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” від 06.01.2017 № 07/1160-17 та листі Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, що містить тест щодо наявності або відсутності ознак для замовника, які розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства www.me.gov.ua у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланнями: https://cutt.ly/NyTId6R та https://cutt.ly/syTIzlX Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46

1. Щодо спрощених закупівель • В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні? • Як оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі? • Чи треба коригувати в річному плані ті закупівлі, сума яких не перевищує вартісні межі, визначені частиною першою статті 3 Закону? • Чи можна завершити допорогові закупівлі, розпочаті до введення в дію цього Закону? • Чи є винятки для застосування спрощених закупівель? • Які етапи проведення спрощених закупівель? • Як змінювати істотні умови договору, який укладено за результатами спрощеної процедури та договору, який передбачає оприлюднення звіту? 2. Умови застосування окремих видів закупівлі та оприлюднення інформації про них в електронній системі закупівель 3. Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі --- Документ: 823fdd74-819b-42d6-bbc2-527aa935c85f.pdf --- Таблиця 1 Умови застосування окремих видів закупівлі та оприлюднення інформації про них в електронній системі закупівель для замовників 1-3 категорій: для замовників 1-3 категорій: 50 000 грн. – 200 000 грн. > 200 000 грн. Сума (для робіт: 50 000 грн. – 1 500 000 грн.) (для робіт: > 1 500 000 грн.) 0,01 грн. – 50 000 грн. Умови для замовників 4 категорії: для замовників 4 категорії 50 000 грн. – 1 000 000 грн. > 1 000 000 грн. (для робіт: 50 000 грн. – 5 000 000 грн.) (для робіт: > 5 000 000 грн.) Замовник включає в річний план таку Закупівля без використання системи закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт (у тому числі без застосування - - про договір про закупівлю, укладений без електронних каталогів) використання електронної системи закупівель. Замовник включає в річний план таку Замовник включає в річний план таку Закупівля з застосуванням закупівлю. Звіт про договір про закупівлю, закупівлю. Звіт про договір про закупівлю, електронних каталогів (доступно укладений без використання електронної укладений без використання електронної - лише для придбання товарів) системи закупівель, створюється системою системи закупівель, створюється системою автоматично. автоматично. Замовник включає в річний план таку закупівлю. Електронна система з метою Замовник включає в річний план таку відбору постачальника товару, надавача закупівлю. Застосування порядку проведення Спрощені/Допорогові закупівлі - послуги та виконавця робіт (допорогові спрощених закупівель є обов’язковим, за закупівлі) використовується за рішенням виключенням випадків, визначених Законом. замовника. Придбання предметів закупівлі, на які Замовник не включає в річний Замовник не включає в річний план такі Замовник не включає в річний план такі не поширюється дія Закону, визначені план такі закупівлі. закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі частиною п'ятою статті 3 Закону Оприлюднення інформації про закупівлі в електронній системі не закупівлі в електронній системі не (за винятком пункту 21 частини п'ятої такі закупівлі в електронній вимагається. вимагається. статті 3 Закону) системі не вимагається. Придбання замовниками, які Замовник не включає в річний здійснюють діяльність в окремих Замовник не включає в річний план такі Замовник не включає в річний план такі план такі закупівлі. сферах господарювання, предметів закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі Оприлюднення інформації про закупівлі, на які не поширюється дія закупівлі в електронній системі не закупівлі в електронній системі не такі закупівлі в електронній Закону, визначені частиною шостою вимагається. вимагається. системі не вимагається. статті 3 Закону Замовник включає в річний план таку Замовник включає в річний план таку Винятки застосування спрощених закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт закупівель визначені частиною - про договір про закупівлю, укладений без про договір про закупівлю, укладений без сьомою статті 3 Закону використання електронної системи закупівель. використання електронної системи закупівель. Замовник включає в річний Закупівля гемопоетичних Замовник включає в річний план таку Замовник включає в річний план таку план таку закупівлю та стовбурових клітин, робіт та послуг, закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт обов’язково оприлюднює звіт що пов’язані з їх придбанням (пункт про договір про закупівлю, укладений без про договір про закупівлю, укладений без про договір про закупівлю, 21 частини п'ятої статті 3 Закону) використання електронної системи закупівель. використання електронної системи закупівель. укладений без використання електронної системи закупівель. --- Документ: 0afcdd56-5abe-4f6b-800b-b665b1edab2f.pdf --- Таблиця 2 Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі Етапи спрощеної Особливості проведення закупівлі ● Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі (далі – оголошення) не передбачає:  розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель;  встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та підстав для відмови в участі у Оприлюднення закупівлі, встановлених статтею 17 Закону, але замовником можуть встановлюватись вимоги до учасників; оголошення про  встановлення замовником строку дії пропозицій учасників. проведення ● Вимоги до предмета закупівлі можуть містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію спрощеної або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Замовник може вказати, які аналоги та/або закупівлі еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. ● В оголошенні може зазначатися інша інформація. Водночас, ураховуючи те, що спрощені закупівлі направлені на здійснення конкурентного відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) чи виконавця робіт з мінімальними затратами часу та зусиль як для замовника так і для учасників, замовнику не рекомендується встановлювати в оголошенні вимоги, які будуть ускладнювати подачу пропозицій. ● Тривалість періоду уточнення визначається замовником, але не може становити менше 3-х робочих днів; ● В період уточнення учасники не можуть подавати пропозиції, проте мають право звертатися до замовника через систему Уточнення за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звертатись до інформації, замовника з вимогами щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. зазначеної ● Усі звернення/вимоги на цьому етапі оприлюднюються в системі без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. замовником в ● Замовник протягом 1 -го робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників оголошенні про спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в системі, та/або внести зміни до оголошення, та/або вимог до предмета проведення закупівлі. спрощеної ● На цьому етапі замовник також має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення та/або вимог до предмета закупівлі закупівлі. ● У разі внесення таких змін (за результатами розгляду звернень чи з власної ініціативи замовника) до оголошення строк для подання пропозицій (а не строк уточнення) продовжується замовником в системі не менше ніж на 2 робочі дні. ● Тривалість етапу подання пропозицій учасниками визначається встановленими замовником кінцевим строком подання Подання пропозицій та тривалістю періоду уточнення інформації про закупівлю. При цьому загальна тривалість етапів уточнення пропозицій інформації про закупівлю та етапу подання пропозицій учасниками не повинен бути менше 6-ти робочих днів. учасниками ● Тривалість етапу подання пропозицій учасниками може продовжуватись, якщо на попередньому етапі (етапі уточнення інформації) замовником (з власної ініціативи чи за результатами звернень учасників) було внесено зміни до оголошення. 2 ● На етапі подання пропозицій учасники подають замовнику пропозиції відповідно до оголошення та вимог до предмета закупівлі, але не можуть звертатись з вимогами/зверненнями до замовника. ● Спрощена закупівля з етапу подання пропозицій учасниками відразу автоматично переходить на етап розгляду пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні та вимогам щодо предмета закупівлі (далі – етап розгляду пропозиції) без етапу проведення електронного аукціону, у разі якщо була подана лише одна пропозиція. ● Спрощена закупівля автоматично відміняється системою у разі відсутності пропозицій учасників для участі в ній. ● Дата та час аукціону визначається електронною системою. ● У разі, якщо замовник має нерозглянуте звернення учасника, що було надіслано на етапі уточнення інформації, закупівля не перейде на етап аукціону. Проведення ● Аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін, що проводиться у три етапи в електронного інтерактивному режимі реального часу. аукціону ● Проведення аукціону в спрощеній процедурі не передбачає визначення системою аномально низької ціни відповідно до відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону. статті 30 цього ● Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону: Закону  інформація про ціни/приведені ціни пропозицій автоматично розкривається системою перед початком електронного аукціону;  інформація та документи, що підтверджують відповідність учасника умовам, визначеним в оголошенні, та вимогам до предмета закупівлі розкривається системою відразу після завершення електронного аукціону. ● Замовник починає розгляд пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі (далі – відповідність учасника), з пропозиції, яка визначена за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) найбільш економічно вигідною. Розгляд на ● Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення відповідність електронного аукціону. умовам, ● Перелік підстав відхилення пропозиції в спрощеній закупівлі є менш деталізованим, ніж відповідний перелік підстав визначеним в відхилення тендерних пропозицій в процедурі закупівлі відкриті торги. При цьому відхилення пропозиції у випадках, оголошенні про визначених частиною 13 статті 14 Закону є обов’язком, а не правом замовника. Тому замовнику рекомендується чітко, проведення однозначно та зрозуміло описувати умови, визначені у оголошенні, вимоги щодо предмета закупівлі, та будь-які інші вимоги спрощеної стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним на думку замовника для підтвердження закупівлі та відповідності учасника. вимогам до ● Розгляд на відповідність учасника не передбачає: предмета  застосування замовником підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону; закупівлі,  можливості звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, пропозиції підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції у порядку визначеному частиною п’ятнадцятою статті 29 учасника Закону;  можливості усунення учасником невідповідностей в пропозиції протягом 24 годин, у порядку визначеному в частиною дев’ятою статті 26 Закону. 3 ● Перелік підстав відхилення пропозиції, визначений частиною 13 статті 14 Закону. При цьому звертаємо увагу, що однією з підстав відхилення пропозиції є випадок, коли учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. ● У разі відхилення замовником найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами електронного аукціону замовник розглядає на відповідність наступну найбільш економічно вигідну пропозицію, яка визначається системою автоматично. ● Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня повторного визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. ● Інформація про відхилення пропозиції оприлюднюється в системі та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена. ● Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника через систему з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції. Замовник зобов’язаний надати йому відповідь в строк не пізніше ніж через 3 робочих дні. ● Порядок проведення спрощеної процедури закупівлі не передбачає застосування порядку оскарження процедур закупівлі, визначеного статтею 18 Закону. З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може на будь-якому етапі процедури звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Зазначені звернення не зупиняють перебігу спрощеної закупівлі. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, зокрема заборону відповідачу вчиняти певні дії. Поряд з цим, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. ● Етап визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю починається з оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до пункту 8 частини першої статті 10 Закону. ● Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами частини другої статті 41 Закону. Разом з цим, оголошення про проведення спрощеної закупівлі може містити умови щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю Визначення відповідно до статті 27 Закону. переможця ● Замовник відхиляє пропозицію учасника, який визначений переможцем спрощеної закупівлі у разі, якщо учасник спрощеної відмовився від укладення договору про закупівлю. закупівлі та ● Поряд з цим, беручи до уваги зміст частини шостої статті 14 Закону, частини сьомої статті 33 Закону та частини другої статті укладення 41 Закону, замовник відхиляє пропозицію такого учасника, у разі якщо договір про закупівлю не укладено з вини договору про учасника, зокрема у випадку, якщо: закупівлю  учасник не надав забезпечення виконання договору, якщо таке забезпечення вимагалось умовами оголошення;  учасник не надав замовнику відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;  учасник не надав замовнику копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у оголошенні; 4  учасник не надав замовнику підписаний договір у строк, визначений Законом. ● У разі відхилення пропозиції переможця спрощеної закупівлі спрощена закупівля повертається до етапу розгляду пропозицій. ● Замовник укладає договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. ● Учасник, якого не визнано переможцем, може звернутися через систему до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через 5 днів з дня надходження такого звернення. ● З метою дотримання принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об’єктивного та неупередженого визначення переможця спрощеної закупівлі, замовнику рекомендується на етапі оголошення зазначати перелік підстав відхилення пропозицій учасників, у тому числі на етапі визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю, а також відповідний порядок укладення договору про закупівлю. ● Спрощена закупівля автоматично відміняється системою у разі відхилення всіх пропозицій. ● Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю за результатами проведення спрощеної закупівлі не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) спрощеної закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини він є нікчемним. ● Ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме:  у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;  у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Розміщення звіту Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується системою та оприлюднюється протягом 1 дня після про результати оприлюднення замовником договору про закупівлю в системі або відміни спрощеної закупівлі. проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону --- Документ: b7eed397-6395-4b68-84e9-c8ac577bef62.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо спрощених закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв'язку з надходженням численних звернень суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування спрощених закупівель згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон), який набрав чинності 20.10.2019 та введено в дію 19.04.2020, повідомляє. Загальні положення Закону містять низку нововведень, зокрема статтею 3 Закону змінено сферу його застосування. Так, Закон застосовується до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону. При цьому замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (далі – система) у порядку, передбаченому цим Законом. Спрощена закупівля − це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону (пункт 28 частини першої статті 1 Закону). ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,7#\zО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 16:09:05 2 Ураховуючи зазначене та відповідно до частини першої статті 3 Закону, спрощені закупівлі здійснюються замовниками визначеними пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1,5 мільйона гривень. Поряд з цим замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання), здійснюють спрощені закупівлі за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйона гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 5 мільйонів гривень. Водночас відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати систему. Отже, замовник з 19.04.2020 обов’язково здійснює спрощені закупівлі в порядку, визначеному Законом, у разі придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Поряд з цим, у разі прийняття замовником рішення про використання системи для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник керується Інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, затвердженої наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (в редакції наказу ДП “ПРОЗОРРО” від 17.04.2020 № 18) (далі – Інструкція). Варто також зазначити, що Інструкцією передбачено можливість використання системи з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору юридичними особами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які не є замовниками у розумінні Закону. 3 Так, відповідно до пункту 3 Інструкції допорогові закупівлі – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, або суб’єктом підприємницької діяльності, що не є замовником в розумінні Закону на будь-яку суму. У свою чергу, відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувачами системи є зокрема державні та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків та які не є замовниками у розумінні Закону. В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні? Закон містить положення щодо обов’язкового оприлюднення замовниками звіту про договір про закупівлю, укладений без використання системи (далі – звіт). Так, звіт оприлюднюється замовником у разі якщо: замовником здійснено придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг), що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) без використання системи (у тому числі без використання електронних каталогів) на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень. Варто також зазначити, що оскільки в даному випадку Закон не визначає нижню межу суми такого придбання, то замовник оприлюднює звіт у разі здійснення такої закупівлі на суму від 0,01 до 50 тисяч гривень; замовником здійснено придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг) без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, визначених частиною сьомою статті 3 Закону, за умови що вартість такого придбання перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону; замовником придбано товар з використанням електронних каталогів − звіт формується системою автоматично; 4 замовником здійснено придбання товарів, робіт або послуг, визначених пунктом 21 частини п’ятої статті 3 Закону (гемопоетичні стовбурові клітини та/або роботи і послуги, що пов'язані з їх придбанням) без використання системи, незалежно від вартості такої закупівлі. При цьому, враховуючи вимоги пункту 13 частини першої статті 10 Закону, замовник оприлюднює звіт протягом трьох робочих днів з дня, яким датовано договір чи інший документ, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг). Звіт про договір, не оприлюднюється замовником у разі якщо: замовником укладено договір про закупівлю із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель, визначеного статтею 14 Закону; замовником здійснено придбання предмету закупівлі, що міститься в переліку предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною п’ятою статті 3 нової редакції Закону (за винятком закупівлі гемопоетичних стовбурових клітини та/або робіт і послуг, що пов'язані з їх придбанням); замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснено придбання предмету закупівлі, що міститься в переліку предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною шостою статті 3 Закону. Як оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі? Перелік інформації, яку повинен містити звіт, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті зазначається: дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг); назва предмета закупівлі; ціна договору. Отже, замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону, та вартість яких окремо не перевищуватиме суму 50 тисяч гривень. З огляду на викладене, а також беручи до уваги наявний реалізований в системі функціонал щодо оприлюднення звіту, у разі якщо за таким договором (або іншим документом) здійснюється придбання одразу декількох предметів закупівлі, 5 замовник може оприлюднити в системі декілька звітів, в яких буде вказано реквізити (дату укладення та номер) одного і того самого договору (іншого документу, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг)). При цьому в кожному такому звіті замовник може визначити один предмет закупівлі, а в полі з інформацією про ціну договору вказати вартість придбання окремого такого предмету закупівлі (не загальну ціну договору). Чи треба коригувати в річному плані ті закупівлі, сума яких не перевищує вартісні межі, визначені частиною першою статті 3 Закону? Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, відповідно до пункту 5 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує вид закупівлі та орієнтовний початок проведення. Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану зокрема вноситься інформація про закупівлі, вартість предмета закупівлі яких менше відповідних вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону, та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту. Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може відкоригувати потреби у річному плані з урахуванням нової редакції Закону або поступово вносити зміни в річний план, додаючи при цьому інформацію про заплановані спрощені закупівлі та закупівлі, що передбачають оприлюднення звіту за потреби. Варто також зазначити, що плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику 6 ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель. Чи можна завершити допорогові закупівлі, розпочаті до введення в дію цього Закону? Відповідно до вимог нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Таким чином, відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону, завершуються виключно ті процедури закупівель, що були передбачені статтею 12 попередньої редакції Закону. При цьому закупівлі, які розпочаті до введення в дію цього Закону, за якими станом на 18.04.2020 не укладено договір, мають здійснюватися з дотриманням вимог щодо вартісних меж нової редакції Закону. Чи є винятки для застосування спрощених закупівель? Сфера застосування замовником спрощених закупівель визначається вартісними межами, визначеними Законом для товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Разом з тим Закон містить винятки застосування замовником спрощених закупівель у разі здійснення придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає зазначеним межам. Перелік таких випадків визначений частиною сьомою статті 3 Закону. При цьому у разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У свою чергу, Закон містить перелік випадків, коли Закон не застосовується. Ці випадки встановлені частиною п’ятою статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, − додатково частиною шостою статті 3 Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону зазначені закупівлі не включаються до річного плану. 7 Для наочності та однозначного розуміння викладеного наводимо таблицю рішень, яка містить список можливих умов, що визначають застосування замовником того чи іншого виду закупівлі та вимоги щодо оприлюднення в системі інформації про закупівлі (Таблиця 1). Які етапи проведення спрощених закупівель? Порядок застосування спрощених закупівель визначений статтею 14 Закону. Спрощена закупівля складається з послідовних етапів, визначених частиною другою статті 14 Закону. Для однозначного розуміння дій та рішень замовника на кожному етапі цього виду закупівлі особливості кожного етапу та ключові відмінності з алгоритмом проведення відкритих торгів наведено в таблиці (Таблиця 2). Принагідно інформуємо, що Київською школою економіки розроблено та спільно з Мінекономіки опрацьовано схему загального алгоритму проведення спрощеної закупівлі, яка міститься за посиланням https://cep.kse.ua/scheme Як змінювати істотні умови договору, який укладено за результатами спрощеної процедури та договору, який передбачає оприлюднення звіту? Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону. Поряд з цим основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначені статтею 41 Закону. Таким чином, оскільки договір, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону, на нього розповсюджуються вимоги визначені статтею 41 Закону, зокрема обмеження щодо зміни його істотних умов, встановлені частиною п’ятою статті 41 Закону, та вимоги щодо оприлюднення інформації про зміни до його істотних умов, визначені частиною сьомою статті 41 Закону. Водночас оскільки договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону, вимоги статті 41 Закону на нього не розповсюджуються. 8 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Ціон В. В.  596-67-24

Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів --- Документ: feba2fb5-c1ed-44e8-a22a-55cf408d364c.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020, повідомляє. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 нової редакції Закону розроблення та затвердження нормативно-правових актів (далі - НПА), необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель належить до основних функцій Уповноваженого органу. Так, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 “Про веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель”, інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель. Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство “ПРОЗОРРО”. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,3#zkО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 16:59:28 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 “Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі” (зі змінами від 07.04.2020 № 649). Водночас низка НПА наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації. Тому, до їх затвердження рекомендується використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Зокрема, замовники можуть використовувати примірну тендерну документацію; примірне положення про уповноважену особу та тендерний комітет; порядок визначення предмета закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; порядок розміщення інформації про публічні закупівлі. При цьому НПА щодо примірної методики визначення вартості життєвого циклу, порядку організації тестування уповноважених осіб, структури, порядку формування та використання електронних каталогів наразі розробляються і зможуть використовуватися замовниками після їх затвердження, набрання чинності та реалізації відповідних технічних можливостей в електронній системі закупівель. Разом з тим, оскільки НПА щодо форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, а також переліку формальних помилок наразі розробляються, замовники можуть самостійно встановлювати в тендерній документації розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, а також опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, керуючись статтею 22 нової редакції Закону та законодавством в цілому. Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 18 нової редакції Закону розмір плати за скаргу, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки проект постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження” перебуває на розгляді, що унеможливлює застосування механізму оскарження процедур 3 закупівель, рекомендуємо замовникам оголошувати процедури закупівлі згідно з вимогами нової редакції Закону після прийняття зазначеного НПА та набрання чинності у встановленому порядку. При цьому зазначаємо, що відповідно до пункту 5 Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Отже, оскарження процедур закупівель, що були розпочаті до введення в дію цього Закону, здійснюється відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46

1. Щодо способів визначення уповноваженої особи 2. Щодо професії фахівець з публічних закупівель • Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові? • Чи може тендерний комітет бути відповідальним за організацію та проведення спрощених закупівель? • Чи можна не призначати уповноважену особу з 19.04.2020, а зробити це пізніше? • Чи може уповноважена особа одночасно бути членом або головою тендерного комітету? • Чим керуватися до затвердження примірного положення про уповноважену особу? • Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Чи необхідно пройти тестування до 19.04.2020? • Чи може замовник укласти з уповноваженою особою не трудовий договір, а договір про надання послуг? • Хто може виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності? • Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику? • Хто повинен затверджувати річний план закупівель? • Чи уповноважена особа обов'язково повинна мати вищу економічну або юридичну освіту? Чи може бути іншою вища освіта? • Як вносити персональні дані уповноважених осіб до електронної системи закупівель? --- Документ: 1a97c62f-b1e5-4b92-ae81-6a864560def0.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо організації закупівельної діяльності замовника Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо змін в організації закупівельної діяльності замовника у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, підготувало відповіді на найбільш актуальні питання щодо уповноважених осіб та тендерного комітету. Уповноважена особа (особи) - це службова (посадова) чи інша особа, що є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону). Щодо способів визначення УО Згідно статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів: ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономрозвитку АСКОД Мінекономрозвитку Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,,&>ВО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/24218-06 від 10.04.2020 19:37:47 2 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи із відповідною доплатою згідно з законодавством. Цей спосіб може бути використаний невеликими замовниками, що проводять незначну кількість закупівель на рік та штатну чисельність працівників якої у зв’язку з цим збільшувати не доцільно, але за умови що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. В даному випадку необхідно покласти обов'язки уповноваженої особи на працівника(ів) зі штатної чисельності організації розпорядчим рішенням замовника. 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб). Другий спосіб підходить для організацій, які проводять системні циклічні закупівлі щороку і мають постійне навантаження з адміністрування закупівельного процесу. Замовник може ввести до штатного розпису окрему посаду або декілька посад, наприклад, для фахівця з публічних закупівель, який виступатиме уповноваженою особою. У разі проведення великих обсягів закупівель замовник може створити структурний підрозділ, що здійснюватиме супровід, організацію та проведення закупівель, до складу якого можуть входити фахівці з публічних закупівель, визначені уповноваженими особами. Створення окремого підрозділу вимагатиме і відповідних змін до структури організації та до штатного розпису з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі - Класифікатор), оскільки назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі. 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно з законодавством. Даний спосіб є доцільним для замовників, що здійснюють велику кількість закупівель на рік у разі потреби проведення складних або специфічних закупівель, для здійснення яких доцільно залучити відповідного фахівця в конкретній сфері згідно трудового контракту. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗоТ України) договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати 3 працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Отже, замовник має право визначати уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель як серед наявних працівників організації, так і шляхом введення нових посад або укладення трудового контракту з дотриманням вимог статті 11 нової редакції Закону, КЗоТ України та законодавства в цілому. При цьому замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення уповноважених осіб. Щодо професії фахівець з публічних закупівель Відповідно до Класифікатора професія “Фахівець з публічних закупівель” (код 2419.2) належить до класифікаційного розділу “Професіонали” (професійне 2 угрупування “Професіонали у сфері маркетингу, ефективності господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності”). Для посад розділу “Професіонали” визначено вимоги повної вищої освіти та чотирирівневе кваліфікаційне категоріювання (без категорії, І та ІІ категорії, провідний). Таким чином, для посади “Фахівець з публічних закупівель” можуть бути застосовані кваліфікаційні категорії “провідний”, “І категорія”, “ІІ категорія”. Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові? Відповідно до статті 8 Закону України “Про оплату праці” умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (далі – постанова № 1298). Віднесення посад професіоналів загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, в тому числі фахівця з публічних закупівель, до відповідних тарифних розрядів здійснюється в залежності від категорії відповідно до додатку 3 до постанови № 1298. 4 На виконання пункту 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органам виконавчої влади були розроблені і затверджені конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57. Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів” затверджено, зокрема схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців. Статтею 52 Закону України “Про державну службу” передбачено надбавки, доплати, премії та компенсації. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112 “Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” затверджено, зокрема умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах; умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України. Поряд з цим зазначаємо, що згідно зі статтею 105 Кодексу Законів про працю України працівники можуть виконувати додаткову роботу за іншою професією (посадою). При цьому їм провадиться доплата за суміщення професій (посад). Розміри доплат за суміщення професій (посад) встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств з цього питання. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-XII “Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР”, якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства 5 Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі постанова Ради Міністрів СРСР “Про порядок і умови суміщення професій (посад)” та Інструкція Держкомпраці, Мінфіну СРСР ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 “Про порядок і умови суміщення професій (посад)” продовжують діяти в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи цієї форми роботи працівників: визначення понять суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Отже, підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт та визначення розміру доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків відсутнього працівника. Основними умовами для встановлення доплати за суміщення професій (посад) є вакантна посада та видання наказу (розпорядження) про доручення працівникові виконувати додаткові обов’язки в порядку суміщення професій (посад). Оскільки обов’язки по суміщуваній професії (посаді) можуть виконуватись одним або декількома працівниками, то розмір доплати за суміщення професій (посад) має визначатись з урахуванням обсягу виконуваної додаткової роботи та економії заробітної плати по суміщуваній штатній професії (посаді). У разі, якщо в колективному договорі (додатку до колективного договору) передбачена доплата за суміщення професій (посад) і при цьому не обумовлюються будь-які обмеження по посадах і професіях працівників, яким ця доплата не виплачується, вона може бути встановлена будь-якому працівникові підприємства, в тому числі і працівникам, які відносяться до керівного складу. При цьому слід враховувати, що це не стосується перших керівників, які працюють за контрактом і всі умови оплати праці визначені в ньому. Чи може тендерний комітет бути відповідальним за організацію та проведення спрощених закупівель? Ні, не може, оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19.04.2020 є лише уповноважена особа згідно зі статтею 11 нової редакції Закону. Чи можна не призначати уповноважену особу з 19.04.2020, а зробити це пізніше? В залежності від наявної потреби у здійсненні спрощених закупівель, замовник приймає рішення щодо необхідності призначення уповноваженої особи. Відповідно 6 до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Отже, виходячи зі змісту статті 4 нової редакції Закону за потреби здійснення спрощених закупівель така особа має бути визначена замовником до моменту їх проведення з урахуванням необхідності здійснення планування та отримання кваліфікованого електронного підпису для роботи в електронній системі закупівель. Чи може уповноважена особа одночасно бути членом або головою тендерного комітету? Так, уповноваженою особою може бути член тендерного комітету. Звертаємо увагу замовників, що тендерні комітети можуть діяти виключно до 1 січня 2022 року. При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Таким чином, члени або голова тендерного комітету можуть бути одночасно уповноваженою особою, за умови що дана особа не буде визначена відповідальною за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель. Чим керуватися до затвердження примірного положення про уповноважену особу? Наразі замовники можуть використовувати Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”, розроблене на виконання пункту 11 частини першої статті 8 та частини п’ятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Поряд з цим, Міністерством ведеться робота щодо розроблення та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень нової редакції Закону. Так, статтею 11 нової редакції Закону встановлені вимоги та визначені функції (обов’язки) уповноваженої особи. Отже, замовники можуть самостійно розробляти та затверджувати положення про уповноважену особу відповідно до вимог нової редакції Закону, ураховуючи Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. 7 Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Чи необхідно пройти тестування до 19.04.2020? Тестування необхідно буде пройти після затвердження відповідного порядку і реалізації у електронній системі закупівель та до 1 січня 2022 року. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. При цьому виходячи зі змісту розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону уповноваженим особам необхідно підтвердити рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель до 01.01.2022 року. Таким чином, оскільки наразі ведеться робота щодо розроблення та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень нової редакції Закону, уповноважені особи матимуть можливість проходити тестування після затвердження порядку організації тестування уповноважених осіб та реалізації відповідної технічної можливості, але у будь-якому разі до 01.01.2022 року. Чи може замовник укласти з уповноваженою особою не трудовий договір, а договір про надання послуг? Ні, не може. Уповноважені особи мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах. Відповідно до частини четвертої статті 11 нової редакції Закону не може бути визначена уповноваженою особа, залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Хто може виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності ? Замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та в положенні про уповноважену особу, схеми заміщення для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу у разі відсутності з таких причин, як тимчасова непрацездатність, відпустка або відрядження. Крім того, замовнику слід завчасно вжити заходів щодо наявності у особи, яка виконуватиме функції уповноваженої тимчасово, необхідних знань у сфері публічних закупівель, пройденого з 01.01.2022 року тестування та наявності кваліфікованого електронного підпису. Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику? 8 Кількість уповноважених осіб новою редакцією Закону не обмежена. Частиною третьою статті 11 нової редакції Закону визначено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Тому, оскільки кількість уповноважених осіб новою редакцією Закону не встановлена, замовник визначає достатню кількість таких осіб з урахуванням потреби та обсягів закупівель конкретної організації. Крім того, Мінекономіки спільно з Київською школою економіки за підтримки проекту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)” провели дослідження, результатом якого стало розроблення онлайн калькулятора уповноважених осіб, розміщеного за посиланням https://cep.kse.ua/osoba, який дозволяє провести орієнтовний розрахунок на підставі інформації про публічні закупівлі конкретного замовника. Більш детально з інформацією пропонуємо ознайомитися на офіційному сайті Міністерства www.me.gov.ua у підрубриці “Професіоналізація“ рубрики “Публічні закупівлі”. Хто повинен затверджувати річний план закупівель? Планувати та відображати закупівлі в електронній системі закупівель можуть одночасно тендерний комітет та уповноважена особа, оскільки кожен з них буде відповідальним за конкретні закупівлі. При цьому консолідацію потреби у товарах, роботах та послугах замовникам необхідно здійснювати завчасно. Так, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель згідно статті 11 нової редакції Закону. При цьому згідно розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону тендерний комітет зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі. Тому, виходячи зі змісту статті 11 та розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону, оскільки відповідальною за процедури закупівель є уповноважена особа та тендерний комітет, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою або тендерним комітетом. При цьому оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа, планування та оприлюднення таких закупівель буде здійснювати виключно уповноважена особа. Водночас замовник самостійно в Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу визначає функціональні обов’язки таких осіб. 9 Чи уповноважена особа обов'язково повинна мати вищу економічну або юридичну освіту? Чи може бути іншою вища освіта? Уповноважена особа обов'язково повинна мати вищу освіту. Поряд з цим наявність виключно юридичної або економічної освіти в уповноваженої особи новою редакцією Закону не обмежується. Разом з тим питання освіти регулюється Законами України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, якими визначені рівні освіти в цілому, поняття вищої освіти, зокрема її рівні та ступені. Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. Отже, наявність в уповноваженої особи іншої вищої освіти, ніж юридична або економічна, не суперечить вимогам Закону. Як вносити персональні дані уповноважених осіб до електронної системи закупівель? Відповідно до частини другої статті 11 нової редакції Закону під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються. Інформуємо, що наразі здійснюється технічна реалізація вимог нової редакції Закону в електронній системі закупівель. Тому внесення уповноваженими особами персональних даних відбуватиметься після відповідної технічної реалізації в електронній системі закупівель. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 --- Документ: 89e19f55-e94e-401b-8d33-b0255e187baa.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери закупівель Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з набранням чинності з 01.04.2020 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2020 р. № 248 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225” (далі – постанова 248) повідомляє. Змінами, внесеними постановою № 248, порядок проведення закупівель (далі – Порядок) та перелік товарів, робіт та послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України (далі – Перелік) викладено в новій редакції, яка значно спрощує та пришвидшує процес здійснення придбання замовниками таких предметів закупівлі. За правилами, визначеними Порядком, такі закупівлі здійснюються з дотриманням принципів, установлених пунктом 4 Порядку, шляхом вчинення замовником дій, передбачених пунктом 6 Порядку. Звертаємо також увагу замовників, що Перелік викладено за оновленою структурою товарів, робіт та послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,%GfyО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/22081-06 від 01.04.2020 17:37:43 2 Виходячи зі змісту Порядку, викладеного в новій редакції, уповноважена замовником особа: 1. Планує закупівлі та вносить інформацію до річного плану закупівель в електронній системі закупівель, зокрема про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. Така інформація щодо предмета закупівлі підвантажується в об’єкт плану через особистий кабінет на авторизованому електронному майданчику; 2. Організовує та проводить закупівлі. Замовник може самостійно встановлювати критерії доброчесності та надійності вибору особи, з якою буде укладений договір про закупівлю; 3. Забезпечує складення, затвердження та зберігання відповідних документів з питань закупівель; 4. Забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, а саме: - за результатами здійсненої закупівлі протягом одного дня з дня укладення договору оприлюднює звіт про укладений договір, договір про закупівлю та всі додатки до нього; - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання оприлюднює звіт про виконання договору. При оприлюдненні звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, в електронній системі закупівель реалізована ознака щодо закупівель у зв’язку із COVID-19. Разом з цим усі рішення уповноваженої замовником особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. Водночас зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілія ЛАХТІОНОВА  ТОВКАЙ А. М.  596-68-46

1. Щодо змін до законодавства 2. Щодо порядку проведення закупівель 3. Щодо відповідальності 4. Лист ДП “Прозорро” від 24.03.2020 № 206/712/10 5. Щодо інформування додатково до листа від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 --- Документ: f92f253c-6b52-4973-ac7f-12996a95b263.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ О ргани державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери закупівель Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України” від 20.03.2020 № 225 (далі – Постанова № 225) повідомляє. Щодо змін до законодавства Законом України від 17.03.2020 № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі – Закон № 530) внесено зміни до Закону України від 25.12.2015 № 922 “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та його нової редакції після введення в дію з 19 квітня 2020 року Закону України від 19. 09. 2019 № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”. Ці зміни є тимчасовими, оскільки Прикінцевими положеннями розділу ІІ Закону № 530 передбачено, що вони діють протягом трьох місяців з дня його опублікування. 2 Зміни стосуються виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України. Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про укладені договори, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт чи послуг, необхідних саме для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, здійснюється відповідно до вимог Закону № 530 згідно з Постановою № 225. При цьому Постановою № 225 затверджені порядок проведення закупівель (далі – Порядок) та визначено перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення таких заходів (далі – перелік), який є вичерпним. Водночас до зазначеного переліку Кабінетом Міністрів України можуть вноситись зміни у разі необхідності. Разом з тим закупівлі товарів, робіт і послуг, які містяться у вказаному переліку, однак були заплановані замовником для забезпечення поточних потреб, не направлених на здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, здійснюються відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Щодо порядку проведення закупівель Згідно з Порядком замовник має проводити закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, за правилами, визначеними пунктами 2-11 Порядку. 3 Закупівлю згідно з Порядком здійснює особа, уповноважена замовником на проведення закупівель (далі — уповноважена замовником особа), а саме службова (посадова) особа замовника, яка визначена ним відповідальною за організацію та проведення закупівель. Усі рішення уповноваженої замовником особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. Виходячи зі змісту Порядку та ураховуючи лист Державного підприємства “Прозорро” від 24.03.2020 № 206/712/10 (копія додається), замовник здійснює такі закупівлі наступним чином: 1. До річного плану закупівель в електронній системі закупівель вноситься необхідна інформація про закупівлю. Інформація, що стосується технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, вимог до учасника, ціни та строку поставки товарів або виконання робіт чи послуг, підвантажується в об'єкт плану через особистий кабінет на авторизованому електронному майданчику. Моментом оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель є оприлюднення замовником інформації в річному плані закупівель. Водночас оприлюднення інформації в річному плані закупівель є початком для відліку 48 годин до укладення договору. Протягом цього часу учасник подає свої пропозиції замовнику, а замовник проводить переговори та приймає необхідні рішення для укладання договору та здійснення закупівлі. 2. Замовником поза електронною системою закупівель проводяться переговори у форматі, прийнятному для сторін. Проведення переговорів здійснюється з одним або декількома учасниками. Під час переговорів замовником розглядається пропозиція учасника щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, ціни та строку поставки товарів або виконання робіт чи послуг, які зазначалися в інформації, оприлюдненій в річному плані. До того ж замовник має перевірити відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі згідно з підпунктами 1-13 пункту 7 та пункту 8 Порядку. Замовник зобов’язаний відмовити учаснику в участі у переговорах за наявності обставин, передбачених пунктом 7 Порядку. У свою чергу, учасник під час подання пропозиції може підтверджувати відсутність таких 4 підстав інформацією в довільній формі. Водночас Порядок не містить вимог щодо оприлюднення в електронній системі закупівель пропозицій учасників. 3. Сторони можуть укласти договір про закупівлю після оприлюднення інформації та проведення переговорів, тобто не раніше ніж через 48 годин з моменту оприлюднення замовником інформації в річному плані закупівель. 4. Замовник протягом одного дня з дня укладення договору звітує за результатами здійсненої закупівлі шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про укладений договір, договору про закупівлю та всіх додатків до нього. 5. Замовник протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання оприлюднює звіт про виконання договору. При цьому в електронній системі закупівель реалізовано функціонал, який дозволяє при оприлюдненні звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, надавати ознаку щодо COVID-19 закупівлям, які здійснюються згідно Постанови №225. Щодо відповідальності Звертаємо увагу замовників, що Законом № 530 внесені відповідні зміни та встановлена відповідальність за порушення законодавства, що передбачена статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення і стосується неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: лист ДП “Прозорро” від 24.03.2020 № 206/712/10. Директор департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілія ЛАХТІОНОВА  ТОВКАЙ А. М.  596-68-46 --- Документ: cb22bc19-bc8c-4ca2-80c0-1ee2eda59f67.pdf --- Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine State Enterprise «PROZORRO»(SE «PROZORRO») Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Державне підприємство «ПРОЗОРРО» (ДП «ПРОЗОРРО») 24.03.2020 № 206/712/10 На № ____________________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 Державне підприємство «ПРОЗОРРО» (далі - Підприємство) розглянуло лист від 24.03.2020 № 3304-04/20335-08 (вхідний від 24.03.2020 № 206-753) та повідомляє наступне. Підприємство надає інформацію щодо реалізації в електронній системі закупівель алгоритму проведення закупівель відповідно до вимог Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 (далі - Постанова № 225): Замовник через особистий кабінет на авторизованому електронному майданчику (далі - Майданчик) створює план закупівель та підвантажує в об'єкт плану всю необхідну інформацію про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, строк поставки товарів або виконання робіт чи послуг тощо; Майданчик забезпечує інформування постачальників, підписаних закупівлі по відповідним CPV кодам; Замовник проводить переговори з постачальником і не раніше ніж через 48 годин публікує Звіт про укладений договір з ознакою Covid-19 3 обов'язковою зв'язкою його з опублікованим раніше планом. Майданчик при формуванні Звіту про укладений договір з ознакою Covid-19 видає попередження Замовнику наступного змісту: «Зверніть увагу, публікація Звіту про укладений договір відповідно до Постанови № 225 може відбутися не раніше ніж через 48 годин після публікації відповідного рядка плану. Генеральний директор В.В. Задворний --- Документ: 6d22e558-dddc-4b73-893c-706b4d52a182.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо інформування додатково до листа від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 “Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19” Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку із змінами до Закону України від 17.03.2020 № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі – Закон № 530), яким вносилися зміни до Закону України від 25.12.2015 № 922 “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), повідомляє. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 № 540-IX (далі – Закон № 540) були внесені зміни до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17.03.2020 № 530-IX. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,9TpЕО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/28145-06 від 30.04.2020 22:48:04 2 Так, зокрема пункт 1 розділу II “Прикінцеві положення” викладено в новій редакції, яка скасувала норму про те, що зміни, які стосуються виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, перелік та порядок закупівлі яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України” від 20.03.2020 № 225 (зі змінами) мали бути тимчасовими і діяти протягом трьох місяців з дня опублікування Закону № 530. Тому, звертаємо увагу замовників, що з урахуванням змін, внесених Законом № 540, норма щодо тимчасової дії протягом трьох місяців з дня опублікування Закону № 530 положень для закупівель, пов’язаних із COVID-19, наразі відмінена. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Товкай А. М.  596-68-46

1. Щодо змін, внесених до законодавства 2. Щодо застосування переговорної процедури закупівель --- Документ: 5a5ed3ca-4073-472b-8e92-1b4820163780.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ О ргани державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери закупівель Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17.03.2020 № 530-IX ( далі – Закон № 530) повідомляє. Щодо змін, внесених до законодавства Пунктами 8 і 9 Закону № 530 внесено зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922) у чинній редакції, а також до його нової редакції від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), яка буде введена в дію з 19.04.2020. Так, розділ IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&+ДrHiО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/20005-06 від 20.03.2020 18:49:38 2 системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону. Водночас розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону доповнено пунктом 3-1, яким установлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону. Отже, закупівля товарів, робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) згідно з Законом № 530 можлива виключно для переліку таких товарів, робіт чи послуг та у порядку, після їх затвердження Кабінетом Міністрів України. Довідково інформуємо, що в електронній системі закупівель реалізовано функціонал, який дозволяє надавати ознаку щодо COVID-19 закупівлям, які здійснюватимуться згідно з Законом № 530 при оприлюдненні звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Щодо застосування переговорної процедури закупівель Законом № 922 встановлено, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає 3 договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому згідно з пунктом третім частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури. Водночас Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Згідно з пунктом 24 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності. Згідно з пунктом 22 статті 2 Кодексу цивільного захисту України ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає 4 аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації. Згідно статті 5 Кодексу цивільного захисту України надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, завдання та обов’язки суб’єктів господарювання, права та обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту визначені Главою 4 Кодексу цивільного захисту України. Статтею 17 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік. Так, відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі – Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік, здійснює оповіщення та інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій. Відповідно до протоколу засідання Експертної комісії ДСНС з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій від 12.03.2020 № 104/02-20, надзвичайна 5 ситуація, пов’язана із загрозою поширення гострої распіраторної хвороби на території України, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, визначена в Україні як медико- біологічна надзвичайна ситуація, пов’язана з епідемічним спалахом небезпечних хвороб, державного рівня. При цьому зазначаємо, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування у конкретному випадку, керуючись вимогами законодавства в цілому. Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілія ЛАХТІОНОВА  ТОВКАЙ А. М.  596-68-46

Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне --- Документ: d93e8ce7-6a6c-4b65-85d9-1b0fd57595ef.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008 тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне До Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надходять численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв’язку з постійним коливанням ціни на ринку нафтопродуктів та пального. З метою вирішення проблемних питань, пов’язаних з підвищенням ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю, Мінекономіки відповідно до наказу від 20.06.2019 № 1050 було створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Мінекономіки, Міністерство оборони України, Антимонопольний комітет України, Київська школа економіки, Торгово-промислова палата України, Українська енергетична біржа, Нафтогазова Асоціація України, АТ “Укрзалізниця”, ДП “Держзовнішінформ”, ПАТ “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрпошта”, ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”. Міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну ціни на ринку нафтопродуктів та пального, як суб’єкти сфери публічних закупівель 2 змінюють ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови волатильності ринку нафтопродуктів та пального. У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Звертаємо увагу, що обов’язковою складовою тендерної документації згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону є проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Замовник самостійно складає проект договору та обов’язково включає порядок зміни істотних умов такого договору, який може містити виключно випадки, передбачені статтею 36 Закону. Вимога щодо порядку зміни істотних умов може використовуватись для конкретизації випадків під час виконання договору сторонами щодо необхідності, наприклад, документального обґрунтування підтвердження змін або обставин, що відбулися; фіксації розміру таких змін (якщо вони виражені у вартісних/процентних показниках); фіксації виду валюти, зміни біржових котирувань для здійснення відповідних розрахунків і дій сторін такого договору у разі настання таких підстав. Крім того, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. 3 У свою чергу, міжвідомчою робочою групою було напрацьовано механізм ціноутворення на наступні види пального: дизельне пальне, бензин, мазут та скраплений газ. Ціновим орієнтиром при визначенні ціни на нафтопродукти та пальне за вказаним механізмом можуть бути міжнародні (європейські) біржові котирування на відповідні види нафтопродуктів та пального. Також формула може враховувати котирування на нафтопродукти та пальне на Українській енергетичній біржі (далі – УЕБ), але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною долею відкритого ринку нафтопродуктів та пального в Україні (наразі пропонуємо використовувати 5%). Отже, зазначений механізм передбачає використання наступної формули: CP = РCP x Kc / Kb + (Avg EUQ – EUQ bas) x Kc x К x 0,95 + ПДВ (Avg UEEx - UEEx bas) x 0,05 CP – уточнена ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); PCP – попередня ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); Kc – середнє арифметичне офіційного курсу НБУ гривні щодо долару США за п’ять попередніх банківських днів до дня уточнення ціни; (https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily) Kb – офіційний курс НБУ гривні щодо долару США в день попереднього уточнення ціни (укладення договору); Avg EUQ – середнє арифметичне значення базисних європейських котирувань на відповідне пальне за 10 останніх котирувальних днів, що передують даті уточнення ціни, визначених в договорі як базисні, доларів США за тонну; Розрахунок Avg EUQ: Avg EUQ = (EUQ + … + EUQ ) / 10, new-1 new-10 де EUQ - базисне європейське котирування в попередній день до дня new-1 уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQ – базисне європейське котирування в день за 10 днів до дня new-10 уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQ bas – арифметичне значення базисного європейського котирування на відповідне пальне, визначених в договорі як базисні, в день попереднього уточнення ціни (укладення договору), доларів США за тонну; 4 K − коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість, визначений ПДВ відповідно до податкового законодавства (1,2). Для використання котирувань на відповідне пальне замовники можуть обрати дані міжнародних агентств Argus та Platts. Рекомендуємо використовувати найбільш релевантні базиси для українського ринку (наприклад, для дизельного пального − “Northwest Europe” або “West Mediterranean”). Обраний базис та конкретна назва котирування повинні бути вказані в тендерній документації та договорі. Avg UEEx – середнє арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ за 10 останніх котирувальних днів до дня уточнення ціни (з ПДВ), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня уточнення ціни; UEEx bas – середнє арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ (з ПДВ) на день попереднього уточнення ціни (укладення договору), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня попереднього уточнення ціни. Інформація про котирування УЕБ за відповідними напрямами доступна за нижченаведеними посиланнями: нафтопродукти: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/petroleum-products; скраплений газ: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/lpg. При цьому інформація про зміну котирувань може надаватися безпосередньо міжнародними агентствами та іншими суб’єктами, які володіють інформацією про котирування, зокрема ДП “Держзовнішінформ”, Торгово-промисловою палатою України. Також замовник може передбачити в договірних умовах зміну ціни та укладання додаткової угоди лише при зміні ціни за формульним ціноутворенням у разі збільшення встановленого значення, наприклад на 5%. У разі необхідності можна вказати періодичність перегляду ціни для укладання додаткових угод. У свою чергу, пропонуємо ознайомитись з прикладом розрахунку зміни ціни на дизельне пальне у договорі про закупівлю із застосуванням формули: 03.09.2019 укладено договір із постачальником на постачання 100 тонн дизельного пального на суму 2 490 000 грн з ПДВ. Ціна за тонну на момент укладення договору – 24 900 грн з ПДВ. 5 Через місць спостерігається зміна ціни на ринку дизельного пального. У разі застосування запропонованого порядку ціна за тонну дизельного пального на дату укладання додаткової угоди (далі – CP) розраховується за формулою: СР = РCP x Kc / Kb + (Avg EUQ - EUQ bas) x Kc х K x 0,95 + (Avg UEEx - ПДВ UEEx bas) x 0,05 = 24900,00 x 24,5145 / 25,2635 + (592 - 558) x 24,5145 х 1,2 x 0,95 + (27388,40 – 24900,00) x 0,05 = 24161,77 + 950,18 + 124,42 = 25236,37 (грн з ПДВ). Таким чином, за умови застосування запропонованого порядку зміни ціни, ціна на дизельне пальне може бути підвищена на 1,35 % відповідно до реального зростання ціни на ринку дизельного пального. Так, при застосуванні формульного ціноутворення постачальники не матимуть підстав демпінгувати та пропонувати занижену ціну на аукціоні, оскільки підвищення буде залежати від реальних змін ціни на ринку. Отже, завдяки використанню наведеного порядку зміни ціни замовник отримає проведення аукціону з реальною ціною на нафтопродукти і пальне та прозору зміну ціни за умов волатильності ринку. З огляду на викладене, рекомендуємо замовникам у разі здійснення закупівлі нафтопродуктів та пального зазначати порядок зміни істотних умов в проекті договору та договорі про закупівлю з використанням механізму ціноутворення на нафтопродукти та пальне у вигляді вищенаведеної формули. У свою чергу, звертаємо увагу, що для товарів та послуг, що мають циклічний або системний характер, доцільно використовувати закупівлі за рамковою угодою. Так, пунктом 21 частини першої статті 1 Закону встановлено, що рамкова угода є правочином, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Водночас згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються 6 Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. З огляду на викладене, застосування рамкових угод для закупівлі нафтопродуктів та пального може забезпечити замовникові економію часу та адміністративних ресурсів, закуповуючи такі товари на строк до чотирьох років, при цьому витративши час та ресурси на укладання рамкової угоди з декількома постачальниками лише один раз. Поряд з цим повідомляємо, що більш детально питання порядку укладання та виконання рамкових угод розглянуто в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 “Щодо укладання і виконання рамкових угод”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність”. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло КУХТА Ціон В. В. т. 596-67-24 --- Документ: 53009328-902f-4fb7-b2d0-39d38cb736a0.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ____________На №________ від__________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне До Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надходять численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку з постійним коливанням ціни на ринку нафтопродуктів та пального. З метою вирішення проблемних питань, пов'язаних з підвищенням ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю, Мінекономіки відповідно до наказу від 20.06.2019 Ме 1050 було створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Мінекономіки, Міністерство оборони України, Антимонопольний комітет України, Київська з школа економіки, ШТоргово-промислова 0 палата України, Українська енергетична біржа, Нафтогазова | Асоціація України, АТ "Укрзалізниця", ДП "Держзовнішінформ", ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укрпошта", ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна". Міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну ціни на ринку нафтопродуктів та пального, як суб'єкти сфери публічних закупівель 2 змінюють ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови волатильності ринку нафтопродуктів та пального. У свою чергу, Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Ріаїїз, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Звертаємо увагу, що обов'язковою складовою тендерної документації згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону є проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Замовник самостійно складає проект договору та обов'язково включає порядок зміни істотних умов такого договору, який може містити виключно випадки, передбачені статтею 36 Закону. Вимога щодо порядку зміни істотних умов може використовуватись для конкретизації випадків під час виконання договору сторонами щодо необхідності, наприклад, документального обгрунтування підтвердження змін або обставин, що відбулися; фіксації розміру таких змін (якщо вони виражені у вартісних/процентних показниках); фіксації виду валюти, зміни біржових котирувань для здійснення відповідних розрахунків і дій сторін такого договору у разі настання таких підстав. Крім того, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. 3 У свою чергу, міжвідомчою робочою групою було напрацьовано механізм ціноутворення на наступні види пального: дизельне пальне, бензин, мазут та скраплений газ. Ціновим орієнтиром при визначенні ціни на нафтопродукти та пальне за вказаним механізмом можуть бути міжнародні (європейські) біржові котирування на відповідні види нафтопродуктів та пального. Також формула може враховувати котирування на нафтопродукти та пальне на Українській енергетичній біржі (далі - УЕБ), але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною долею відкритого ринку нафтопродуктів та пального в Україні (наразі пропонуємо використовувати 590). Отже, зазначений механізм передбачає використання наступної формули: СР - РСР х Ке/ КБ (Аув ЕСО - ЕЦО Баз) х Кех Кидих 0,95 ї (Амв ОЕЕх - ЕЕх Раб) х 0,05 СР - уточнена ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); РСР - попередня ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); Ке - середнє арифметичне офіційного курсу НБУ гривні щодо долару США за п'ять попередніх банківських днів до дня уточнення ціни; (https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily) КЬ - офіційний курс НБУ гривні щодо долару США в день попереднього уточнення ціни (укладення договору); Avg EUQ - середнє арифметичне значення базисних європейських котирувань на відповідне пальне за 10 останніх котирувальних днів, що передують даті уточнення ціни, визначених в договорі як базисні, доларів США за тонну; Розрахунок Avg EUQ: Avg EUQ = (EUQnew-1+ ... + EUQnew-10) / 10, де EUQnew-1- базисне європейське котирування в попередній день до дня уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQnew-10 - базисне європейське котирування в день за 10 днів до дня уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQ bas - арифметичне значення базисного європейського котирування на відповідне пальне, визначених в договорі як базисні, в день попереднього уточнення ціни (укладення договору), доларів США за тонну; 4 Кодв - коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість, визначений відповідно до податкового законодавства (1,2). Для використання котирувань на відповідне пальне замовники можуть обрати дані міжнародних агентств Argus та Platts. Рекомендуємо використовувати найбільш релевантні базиси для українського ринку (наприклад, для дизельного пального - "Northwest Europe" або "West Mediterranean"). Обраний базис та конкретна назва котирування повинні бути вказані в тендерній документації та договорі. Avg UEEx - середне арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ за 10 останніх котирувальних днів до дня уточнення ціни (з ПДВ), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня уточнення ціни; UEEx bas - середнє арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ (3 ПДВ) на день попереднього уточнення ціни (укладення договору), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня попереднього уточнення ціни. Інформація про котирування УЕБ за відповідними напрямами доступна за нижченаведеними посиланнями: нафтопродукти: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/petroleum-products: скраплений газ: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/lpg. При цьому інформація про зміну котирувань може надаватися безпосередньо міжнародними агентствами та іншими суб'єктами, які володіють інформацією про котирування, зокрема ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промисловою палатою України. Також замовник може передбачити в договірних умовах зміну ціни та укладання додаткової угоди лише при зміні ціни за формульним ціноутворенням у разі збільшення встановленого значення, наприклад на 5%. У разі необхідності можна вказати періодичність перегляду ціни для укладання додаткових угод. У свою чергу, пропонуємо ознайомитись з прикладом розрахунку зміни ціни на дизельне пальне у договорі про закупівлю із застосуванням формули: 03.09.2019 укладено договір із постачальником на постачання 100 тонн дизельного пального на суму 2 490 000 грн з ПДВ. Ціна за тонну на момент укладення договору - 24 900 грн з ПДВ. 5 Через місць спостерігається зміна ціни на ринку дизельного пального. У разі застосування запропонованого порядку ціна за тонну дизельного пального на дату укладання додаткової угоди (далі - СР) розраховується за формулою: CP = РСР x Kc / Kb + (Avg EUQ - EUQ bas) x Kc x Кпдв х 0,95 + (Avg UEEx UEEx bas) x 0,05 = 24900,00 x 24,5145 / 25,2635 + (592 -558) x 24,5145 x 1,2 x 0,95 + (27388,40 - 24900,00) x 0,05 = 24161,77 + 950,18 + 124,42 = 25236,37 (грн з ПДВ). Таким чином, за умови застосування запропонованого порядку зміни ціни, ціна на дизельне пальне може бути підвищена на 1,35 % відповідно до реального зростання ціни на ринку дизельного пального. Так, при застосуванні формульного ціноутворення постачальники не матимуть підстав демпінгувати та пропонувати занижену ціну на аукціоні, оскільки підвищення буде залежати від реальних змін ціни на ринку. Отже, завдяки використанню наведеного порядку зміни ціни замовник отримає проведення аукціону з реальною ціною на нафтопродукти і пальне та прозору зміну ціни за умов волатильності ринку. З огляду на викладене, рекомендуємо замовникам у разі здійснення закупівлі нафтопродуктів та пального зазначати порядок зміни істотних умов в проекті договору та договорі про закупівлю з використанням механізму ціноутворення на нафтопродукти та пальне у вигляді вищенаведеної формули. У свою чергу, звертаємо увагу, що для товарів та послуг, що мають циклічний або системний характер, доцільно використовувати закупівлі за рамковою угодою. Так, пунктом 21 частини першої статті 1 Закону встановлено, що рамкова угода правочином, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Водночас згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються 6 Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. 3 огляду на викладене, застосування рамкових угод для закупівлі нафтопродуктів та пального може забезпечити замовникові економію часу та адміністративних ресурсів, закуповуючи такі товари на строк до чотирьох років, при цьому витративши час та ресурси на укладання рамкової угоди з декількома постачальниками лише один раз. Поряд з цим повідомляємо, що більш детально питання порядку укладання та виконання рамкових угод розглянуто в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua y підрубриці "Узагальнені відповіді" рубрики "Публічні закупівлі" розділу "Діяльність". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло КУХТА Ціон В.В. т. 596-67-24

1. Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів 2. Щодо загальних положень нової редакції Закону 3. Щодо організації закупівельної діяльності замовника 4. Щодо оскарження процедур закупівель 5. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі 6. Щодо інших нововведень у новій редакції Закону --- Документ: 4056fece-2207-4ae8-b112-f93771a310e6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _________На № ____________ від ________________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як Уповноважений орган, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель повідомляє. 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-ІХ. (далі - нова редакція Закону). Проект нової редакції Закону був розроблений з метою гармонізації правил публічних закупівель згідно з стандартами Європейського Союзу в частині імплементації нових елементів регулювання публічних закупівель та удосконалення існуючих. Згідно з Розділом Х "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, тобто з 19.04.2020, а розділ УТ - через 12 місяців з дня його опублікування, тобто з 19.10.2020. Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакиїї Закону. та виконання укладених договорів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 2084Е4ЕРОЮ30998С0400000008А21800АА4А6900 ДІЇ | | Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/55553-06 від 21122019 2 Відповідно до пункту 5 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Разом з тим пунктом 6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов'язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов'язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли ВОНИ пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно- правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка у новій редакції Закону відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів, які виникли до введення в дію нової редакції Закону. Щодо загальних положень нової редакції Закону 3 Загальні положення нової редакції Закону містять низку наступних нововведень: г) Стаття 1 передбачає нові терміни, такі як: аномально низька ціна тендерної пропозиції, вартість життєвого циклу, електронний каталог, технічна специфікація до предмета закупівлі, спрощена закупівля, пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі. 2) Частиною четвертою статті 2 введено категорії замовників: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. 3) Частиною четвертою статті 4 передбачено, що замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб'єктів господарювання. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб'єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення замовником попередніх ринкових консультацій сприятиме відкритості та прозорості закупівельного процесу. Отримані рекомендації та інформація за результатами проведення | ринкових консультацій | можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, а саме в частині встановлення технічних вимог до предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасників, залученню широкого кола потенційних учасників. Щодо організації закупівельної діяльності замовника Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. 4 Разом з тим звертаємо увагу замовників, що наразі передбачено можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом до 01.01.2022. Поряд з цим, уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджуватиме свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Звертаємо увагу, що уповноваженим особам необхідно пройти тестування до 01.01.2022. Перехід на новий формат роботи забезпечить професійну організацію закупівельної діяльності замовників, підвищення ефективності закупівель, зниження адміністративного навантаження на непрофільних фахівців та забезпечення відповідної оплати праці. Щодо оскарження процедур закупівель Новою редакцією Закону передбачені, зокрема, зміни, які стосуються порядку оскарження процедур закупівель: 1) справляння плати за подання скарги здійснюватиметься через електронну систему закупівель; 2) плата за подання скарги повертатиметься у разі її задоволення; 3) розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження визначається Кабінетом Міністрів України. 4) скарга не може бути відкликана у разі якщо така скарга внесена до реєстру скарг і щодо неї сформована реєстраційна картка; 5) строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів; 6) електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження; 5 Т) право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі Новою редакцією Закону встановлені нові додаткові підстави щодо: 1) обов'язку прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника або відмови в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) у разі, якщо: - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 № 303 затверджено Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми (далі - Реєстр). Відповідно до пункту 5 Положення Держателем (володільцем) Реєстру є МВС. - учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". 2) права прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, якщо це призвело до дострокового розірвання такого договору, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі 6 істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною п'ятою статті 17 встановлено, що замовник не вимагатиме документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. При цьому звертаємо увагу, що новою редакцією Закону змінено строки та конкретизований спосіб надання переможцем інформації про відсутність підстав, зазначених в статті 17 нової редакції Закону. Щодо інших нововведень у новій редакції Закону Нова редакція Закону вводить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель, а саме: - спрощені закупівлі; - нову конкурентну процедуру закупівель - торги з обмеженою участю; - визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції; - можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин; - зміни в критеріях оцінки. Спрощені закупівлі Спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартіст яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону. Порядок проведення спрощених закупівель визначений статтею 14 нової редакції Закону. Спрощена закупівля складається з наступних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; б) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону. Водночас частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону визначено окремий перелік випадків для придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Торги з обмеженою участю Процедуру закупівель торги з обмеженою участю замовник зможе застосовувати у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Така процедура може застосовуватися у разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Зазначена процедура може бути застосована після введення в дію Розділу МІ, тобто з 19.10.2020. Аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі - АНЦ). Механізм визначення АНЦ встановлений для попередження виникнення проблем з демпінгом, можливою недобросовісною конкуренцією та антиконкурентною поведінкою на ринку. Аномально низькою вважатиметься ціна (приведена ціна) найбільш економічно вигідної пропозиції яка є меншою: - на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення інших пропозицій на початковому етапі аукціону, та/або -на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. АНЦ визначається системою автоматично. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі ненадання обгрунтування АНЦ у встановлені строки. 8 Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі неналежного обгрунтування АНЦ. Можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин Одним із нововведень є обов'язок замовника звернутися через електронну систему закупівель до учасника шляхом розміщення повідомлення про усунення невідповідності в інформації та/або документах, поданих учасником у складі тендерної пропозиції. Натомість учасник виправляє невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин. | При цьому у разі, якщо учасник не виправляє невідповідності в інформації та/або документах, замовник відхиляє його тендерну пропозицію. Водночас, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону учасником можуть бути виправлені лише невідповідності в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника / процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Зміни в критеріях оцінки Відповідно до частини третьої статті 29 нової редакції Закону критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов'язані із предметом закупівлі. В новій редакції Закону відсутнє поняття "закупівля, яка має складний або спеціалізований характер". 9 Отже, новою редакцією Закону передбачено, що при закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг можуть бути застосовані альтернативні критерії оцінки: ціна; вартість життєвого циклу; ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки. Водночас звертаємо увагу, що пунктом 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, зміни стосуються розмірів і суб'єктів накладення штрафу. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством "Прозорро" розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель. Узагальнені 1 листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

Щодо закупівлі послуг з харчування --- Документ: 0cf82d25-0d62-45eb-afb3-7c4b7fa9b7d7.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008 тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Обласним, Київській міській держадміністраціям (за списком) Щодо закупівлі послуг з харчування Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України проаналізувало проблемні питання, що виникають під час закупівлі послуг з організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах за бюджетні кошти, та повідомляє. Впродовж останніх трьох років на території Україні санітарно-епідемічна ситуація щодо групових захворювань на гострі кишкові інфекції, харчові отруєння залишалася напруженою. У поточному році під наглядом Держпродспоживслужби знаходиться 29244 суб’єкти освітньої діяльності, у тому числі 12167 дошкільних навчальних закладів (ЗДО), 15831 заклад загальної середньої освіти та 1246 вищих навчальних закладів І-ІІ ступеня акредитації (професійні технікуми, коледжі, училища). Під час підготовки до початку нового 2019/2020 навчального року посадовими особами територіальних органів Держпродспоживслужби взято участь у проведенні 16340 обстежень закладів освіти з питань дотримання вимог санітарного законодавства. За результатами проведених перевірок порушення вимог санітарного законодавства встановлено у 6248 закладах освіти, що склало 38% (майже у кожному третьому закладі). Впродовж оздоровчої компанії 2019 року Держпродспоживслужбою проведено 9892 обстеження (перевірок) закладів оздоровлення та відпочинку дітей на предмет дотриманням вимог санітарного законодавства. Порушення встановлені на 2845 перевірених об’єктах, що склало 30 %, тобто у кожному третьому закладі. Серед основних порушень виявлено: відсутність державної реєстрації операторів ринку, систематичне порушення зберігання харчових продуктів та відсутність документів, що засвідчують їх якість і безпеку, недостатній контроль за організацією харчування дітей. Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів, порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000056792C00BF3F7900 Підписувач Висоцький Тарас Миколайович Н4В"HВВ&*v<*@О Дійсний з 11.09.2019 0:00 по 11.09.2021 0:00 3801-05/45742-06 від 05.11.2019 2 (пересилаються) з неї, регламентовано Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон про безпечність). Так, відповідно до Закону про безпечність суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні яких перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), є операторами ринку харчових продуктів та несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Крім того, відповідно до частини восьмої статті 20 Закону про безпечність операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до Закону про безпечність, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів. У той же час, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Вимоги до предмета закупівлі та кваліфікаційні вимоги до учасника визначаються замовником у тендерній документації, порядок складання якої визначено статтею 22 Закону. Зокрема, замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, а також перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям. Крім того, пунктом 3 статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідним до неї включити. З метою поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації щодо групових захворювань на гострі кишкові інфекції, харчові отруєння вважаємо за доцільне замовникам (незалежно від форми власності) при складанні тендерної документації для закупівлі продуктів харчування та/або послуг з організації харчування для навчальних, оздоровчих та дошкільних закладів враховувати положення Закону про безпечність. Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас ВИСОЦЬКИЙ