Новини Мінекономіки
Консультація
№ 894/2019
22.10.2019
Інше
Консультація Мінекономіки № 894/2019: Суть питання: Чи потрібно Управлінню соцзахисту публікувати звіти про укладені договори в Prozorro на закупівлю технічних засобів реабілітації та послуг з оздоровлення для незахищених верств населення, якщо суми угод менше/більше 50 тис.грн, але не перевищують 200 тис.грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 668/2018 за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e05bf8eb-e631-4e6b-9916-c3e50e3cc0f8&lang=uk-UA Додатково надаються посилання на листи, зазначені у вказаному запиті: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
Інше
Консультація № 894/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 894/2019
Суть питання: Чи потрібно Управлінню соцзахисту публікувати звіти про укладені договори в Prozorro на закупівлю технічних засобів реабілітації та послуг з оздоровлення для незахищених верств населення, якщо суми угод менше/більше 50 тис.грн, але не перевищують 200 тис.грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 668/2018 за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e05bf8eb-e631-4e6b-9916-c3e50e3cc0f8&lang=uk-UA
Додатково надаються посилання на листи, зазначені у вказаному запиті:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> публікування звітів чи потрібно
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради звертається з проханням роз"яснити чи маємо ми публікувати звіти про укладені договори в Прозоро, якщо закуповуються послуги з санаторно-курортного лікування, психологічної реабілітації, а також технічні засоби реабілітації для незахищенних верств населення. Зауважуємо, що ми є розпорядником бюджетних коштів і лише перераховуємо кошти виконавцям за наданні послуги, товари на підставі укладених договорів. Суми угод є менше/більше 50 тис.грн, але не перевищують 200 т.грн. Чи потрібно Управлінню соц.захисту взагалі публікувати звіти про укладенні договори на закупівлю технічних засобів реабілітації, послуг з оздоровлення в системі Прозоро.?
<b>
Номер відповіді:</b> 894/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 668/2018
за посиланням
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e05bf8eb-e631-4e6b-9916-c3e50e3cc0f8&lang=uk-UA
При цьому додатково надаємо актуальні посилання щодо листів, зазначених у вказаному запиті:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
Консультація
№ 06/3146
22.10.2019
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 895/2019 щодо затвердження річного плану закупівель: Суть питання: Хто здійснює планування та складання річного плану закупівель, і яким чином такий план має бути затверджений (розпорядчий документ чи гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО")? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) регулює закупівлі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 2. Згідно з частиною першою статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. 3. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. 4. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону, рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом у довільній формі.
Допорогові закупівлі
Консультація № 06/3146Огляд:
Консультація Мінекономіки № 895/2019 щодо затвердження річного плану закупівель
Суть питання: Хто здійснює планування та складання річного плану закупівель, і яким чином такий план має бути затверджений (розпорядчий документ чи гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО")?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) регулює закупівлі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
2. Згідно з частиною першою статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
3. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
4. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону, рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом у довільній формі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо затвердження річного плану закупівель
<b>Суть питання:</b> Як вбачається з листа Мінекономрозвитку України від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону, якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах 2 та 3 ч.1 ст. 2 Закону, замовник визначає відповідальних осіб за проведення допорогових закупівель, а також за оприлюднення звітів про укладені договори, про що видається відповідний розпорядчий документ.
З огляду на вищевикладене, прошу роз"яснити питання - ким здійснюється планування та складання річного плану закупівель, а також яким чином такий план має бути затверджений (це має бути розпорядчий документ замовника чи достатньо на самому плані грифу "ЗАТВЕРДЖЕНО")?
<b>
Номер відповіді:</b> 895/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.
Консультація
№ 896/2019
22.10.2019
Відкриті торги
Суть питання: Чи потрібно оголошувати відкриті торги на суму більше 50 тис. грн, але менше 200 тис. грн у зв'язку зі змінами до Закону України "Про публічні закупівлі", та чи потрібно узгоджувати тендерну документацію перед підписанням договору після проведення відкритих торгів? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
Відкриті торги
Консультація № 896/2019Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно оголошувати відкриті торги на суму більше 50 тис. грн, але менше 200 тис. грн у зв'язку зі змінами до Закону України "Про публічні закупівлі", та чи потрібно узгоджувати тендерну документацію перед підписанням договору після проведення відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Берлет Олена Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Добрий день! у зв`язку з прийняттям змін до ЗУ "Про публічні закупівлі, чи потрібно на сумму яка більше 50 тис.грн. але меньша ніж 200 тис.грн. оголошувати Відкриті торги? Чи потрібно після проведення закупівлі Відкриті торги перед підписанням договору направляти тендерну документацію для узгодження? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 896/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "
Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону
" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
Консультація
№ 897/2019
22.10.2019
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 897/2019 Суть питання: Чи потрібно проводити тендер на додаткову закупівлю газу (80 тис. грн), враховуючи, що початкова закупівля становила 195 тис. грн, і чи потрібно проводити тендер на залишок кошторису? Висновки/Відповідь: Необхідно виходити з річної потреби у відповідному товарі та вартості закупівлі. Якщо сума річної потреби у закупівлі газу перевищує 200 тис. грн, то замовник має здійснювати закупівлю газу згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі".
Предмет закупівлі
Консультація № 897/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 897/2019
Суть питання: Чи потрібно проводити тендер на додаткову закупівлю газу (80 тис. грн), враховуючи, що початкова закупівля становила 195 тис. грн, і чи потрібно проводити тендер на залишок кошторису?
Висновки/Відповідь:
Необхідно виходити з річної потреби у відповідному товарі та вартості закупівлі. Якщо сума річної потреби у закупівлі газу перевищує 200 тис. грн, то замовник має здійснювати закупівлю газу згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі".
Суть питання: Чи потрібно проводити тендер на додаткову закупівлю газу (80 тис. грн), враховуючи, що початкова закупівля становила 195 тис. грн, і чи потрібно проводити тендер на залишок кошторису?
Висновки/Відповідь:
Необхідно виходити з річної потреби у відповідному товарі та вартості закупівлі. Якщо сума річної потреби у закупівлі газу перевищує 200 тис. грн, то замовник має здійснювати закупівлю газу згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна наукова установа "Інститут освітньої аналітики"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Прошу допомоги у питанні: на 2019 рік у кошторисі закладено 500 тисяч гривень на закупівлю газу. На початок 2019 року проведено закупівлю на 195 тисяч гривень без відкритих торгів, але на кінець 2019 року (опалювальний сезон) необхідно докупити газу на 80 тисяч гривень.
Питання перше: Чи необхідно проводити тендер на 80 тисяч (оскільки є перевищення 200 тисяч загалом на рік).
Питання друге: Чи необхідно проводити тендер на всю суму залишку кошторису?
<b>
Номер відповіді:</b> 897/2019
Консультація
№ 890/2019
21.10.2019
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 890/2019: Суть питання: Необхідність проведення додаткової закупівлі електроенергії (на листопад і грудень 2019 року) за рахунок економії коштів, що утворилася після проведення переговорної процедури у 2018 році. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07) * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06) 3. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 890/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 890/2019
Суть питання:
Необхідність проведення додаткової закупівлі електроенергії (на листопад і грудень 2019 року) за рахунок економії коштів, що утворилася після проведення переговорної процедури у 2018 році.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
* від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07)
* від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06)
3. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізька спеціалізована школа-інтерна "Козацький ліцей"Запорізької обласної ради
<b>Суть питання:</b> Заклад планував закупівлю електричної енергії без розподілу в листопаді 2018 року на сумму 393110,00. Двічі відкриті торги не пройшли і замовник підписав договір за результатами переговорної процедури з постачальником універсальної послуги на суму 348724,75, куди входить сума розподілу. В січні було надано кошторис установі, де на КЕКВ 2273 було затверджено 489810,00 тисяч видатків. У Замовника утворилась економія коштів, на яку необхідно закупити додатково електричну енергію на листопад і грудень 2019 року. За якою процедурою робити додаткову закупівлю.
<b>
Номер відповіді:</b> 890/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономіки міститься в листах від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії
", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "
Щодо планування закупівлі
", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Консультація
№ 891/2019
21.10.2019
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 891/2019: Суть питання: Чи є генеральний директор державного комерційного підприємства "національною публічною особою" згідно з п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не уповноважене надавати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, нормами Закону України “Про публічні закупівлі” та Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459). З цим питанням рекомендовано звернутися до Державної служби фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг), оскільки вона реалізує державну політику у цій сфері та надає роз'яснення з питань застосування відповідного законодавства (згідно з Положенням про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537, зокрема підпунктами 19 та 21 пункту 4).
Тендерна документація
Консультація № 891/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 891/2019
Суть питання: Чи є генеральний директор державного комерційного підприємства "національною публічною особою" згідно з п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не уповноважене надавати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, нормами Закону України “Про публічні закупівлі” та Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459).
З цим питанням рекомендовано звернутися до Державної служби фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг), оскільки вона реалізує державну політику у цій сфері та надає роз'яснення з питань застосування відповідного законодавства (згідно з Положенням про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537, зокрема підпунктами 19 та 21 пункту 4).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ф/о
<b>Суть питання:</b> Згідно пункту 25 частини 1 статті 1 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» «національні публічні діячі» – це фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме: Президент України...керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств...".
Чи є генеральний директор державного комерційного підприємства публічною особою?
<b>
Номер відповіді:</b> 891/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання роз'яснення з питань застосування законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537, (далі – Положення) Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У свою чергу, згідно з підпунктами 19 та 21 пункту 4 Положення Держфінмоніторинг забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі надає роз'яснення з питань застосування законодавства у зазначеній сфері), здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держфінмоніторингу.
Ураховуючи викладене, із зазначеним питанням пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 888/2019
19.10.2019
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 888/2019: Суть питання: Зміна банківських реквізитів виконавця (ДП "Укрводсервіс") у договорі про закупівлю підрядних робіт (вартістю понад 2 000 000 грн), укладеному через Prozorro, без зміни інших умов договору. Причина – сумніви у ліквідності поточного банку. Висновки/Відповідь: З питання зміни банківських реквізитів у договорі про закупівлю рекомендується ознайомитися з відповідями на запити № 25/2016 та № 405/2019, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Виконання договору
Консультація № 888/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 888/2019
Суть питання:
Зміна банківських реквізитів виконавця (ДП "Укрводсервіс") у договорі про закупівлю підрядних робіт (вартістю понад 2 000 000 грн), укладеному через Prozorro, без зміни інших умов договору. Причина – сумніви у ліквідності поточного банку.
Висновки/Відповідь:
З питання зміни банківських реквізитів у договорі про закупівлю рекомендується ознайомитися з відповідями на запити № 25/2016 та № 405/2019, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Укрводсервіс"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна банку обслуговування
<b>Суть питання:</b> ДП "Укрводсервіс" (виконавець) виграно тендер на виконання підрядних робіт через Prozorro. За результатами укладено договір, загальною вартістю більше 2 000 000. В ході проведення робіт у Виконавця (ДП Укрводсервіс) з'явилась необхідність змінити банк, який зазначено в реквізитах договору та на який замовник, після підписання перераховував кошти.
Питання: які дії треба вчинити, щоб змінити банк, початково зазначений в договорі та його додатках для проведення розразунків, на інший банк. Причина,- сумніви в подальшій ліквідності банку. Всі інші умови договору залишаються не змінними.
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 888/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах 25/2016 та 405/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Консультація
№ 884/2019
18.10.2019
Інше
Суть питання: Необхідність внесення змін до договору про надання послуг з енергоаудиту після реорганізації закладу (об'єкту енергоаудиту) шляхом приєднання до іншого закладу (правонаступника), зокрема, щодо зміни найменування та адреси об'єкта в договорі на найменування та адресу правонаступника або його філії. Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 405/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Мінекономіки за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 884/2019Огляд:
Суть питання:
Необхідність внесення змін до договору про надання послуг з енергоаудиту після реорганізації закладу (об'єкту енергоаудиту) шляхом приєднання до іншого закладу (правонаступника), зокрема, щодо зміни найменування та адреси об'єкта в договорі на найменування та адресу правонаступника або його філії.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 405/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Мінекономіки за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Голуб Алла Володимирівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть, будь ласка, з наступною ситуацією. Проведено тендер, а саме: одні відкриті торги з декількома лотами (назви закладів, установ ради), за кожним з таких лотів Замовником було укладено договір про надання послуг з енергоаудиту.Однак пізніше радою, яка є власником закладу 1 (об'єкт), що входив до лоту 1 вказаної закупівлі, було реорганізовано шляхом приєднання до закладу 2 (правонаступника), який не був заявлений у вказаній закупівлі, з переходом всіх прав, обов'язків та майна до останнього. На сьогодні у ЄДРПОУ є запис про припинення закладу 1 у встановленому порядку. На базі майна закладу 1 створено філію закладу 2. Чи потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу філії закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, не потрібно вносити жодних змін у договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1 у зв'язку із описаними вище обставинами, а Виконавець надає послуги за договором, Замовник і Виконавець підписують акти наданих послуг, а потім Замовник передає документи енергоаудиту Балансоутимувачу (закладу 2, який є правонаступником закладу 1)? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 884/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом звернення містяться у запиті № 405/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі відповідно за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Консультація
№ 886/2019
18.10.2019
Зміна істотних умов договору
ОК, ось стислий опис консультації: Консультація Мінекономіки № 886/2019 * Суть питання: Чи є строк надання послуг істотною умовою договору згідно зі ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо строк дії договору не змінюється? * Висновки/Відповідь: Див. відповідь на аналогічне питання у запиті № 405/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Зміна істотних умов договору
Консультація № 886/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Консультація Мінекономіки № 886/2019
Суть питання: Чи є строк надання послуг істотною умовою договору згідно зі ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо строк дії договору не змінюється?
Висновки/Відповідь: Див. відповідь на аналогічне питання у запиті № 405/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Консультація Мінекономіки № 886/2019
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Брильков Олександр Миколайович
<b>Суть питання:</b> Чи відноситься строк надання послуг до істотних умов у розумінні ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо строк дії договору не змінюється?
<b>
Номер відповіді:</b> 886/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 405/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA
Консультація
№ 887/2019
18.10.2019
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 887/2019: Суть питання: Чи потрібно скасовувати рішення про визнання переможцем учасника відкритих торгів, у якого через збій на майданчику було продубльовано тендерну пропозицію декілька разів (одна з яких містить повний пакет документів)? Інший учасник вимагає скасування рішення, посилаючись на п. 1 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі». Висновки/Відповідь: 1. Схоже питання розглянуто у запиті 403/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=156e51cd-0f55-44b7-901c-cc6e34f0470a&lang=uk-UA 2. Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено у ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" і є вичерпним. 3. Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Відкриті торги
Консультація № 887/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 887/2019
Суть питання: Чи потрібно скасовувати рішення про визнання переможцем учасника відкритих торгів, у якого через збій на майданчику було продубльовано тендерну пропозицію декілька разів (одна з яких містить повний пакет документів)? Інший учасник вимагає скасування рішення, посилаючись на п. 1 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Висновки/Відповідь:
1. Схоже питання розглянуто у запиті 403/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=156e51cd-0f55-44b7-901c-cc6e34f0470a&lang=uk-UA
2. Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено у ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" і є вичерпним.
3. Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кобеляцький психоневрологічний будинок-інтернат
<b>
Тема розширена:</b> Відкриті торги
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Під час реєстрації тендерної пропозиції учасника закупівлі стався збій у роботі електронного майданчика "Держзакупівлі.онлайн" (пояснення учасника закупівлі та лист від ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" нам надано), що призвело до дублювання пропозиції учасника декілька разів, при цьому лише одна пропозиція содержить повний пакет потрібних документів, інші файли пусті та не містять ніякої інформації. Після аукціону вказаний учасник був визнаний системою першим переможцем. Розглянувши вказану пропозицію ми оприлюднили протокол про визнання його переможцем і намір підписати договір. Слідуючий учасник торгів направив нам вимогу про скасування нашого рішення у звязку з тим, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (п.1 ст.25 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Чи повинні ми відмінити своє рішення на вимогу вказаного учасника? Просимо надати роз’яснення: які наші дії в цій ситуації.
<b>
Номер відповіді:</b> 887/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 403/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=156e51cd-0f55-44b7-901c-cc6e34f0470a&lang=uk-UA
Водночас перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Консультація
№ 881/2019
17.10.2019
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 881/2019: Суть питання: Чи є комунальне комерційне підприємство, що веде господарську діяльність на комерційній основі та отримує прибуток, замовником у розумінні ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: * Питання визначення поняття "замовники" розглянуто в листі Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875) та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 (http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07). * Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
Інше
Консультація № 881/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 881/2019
Суть питання: Чи є комунальне комерційне підприємство, що веде господарську діяльність на комерційній основі та отримує прибуток, замовником у розумінні ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне комерційне підприємство "Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість"
<b>
Тема розширена:</b> Статус замовника у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Наше підприємство є комерційним підприємством комунальної форми власності (власником є Маріупольська міська рада). Наше підприємство веде господарську діяльність на комерційній основі (проводить технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна тощо), отримуючи від цієї діяльності прибуток.
Підкажіть, будь ласка, чи відносимося ми до замовників у розумінні статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>
Номер відповіді:</b> 881/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “
Щодо здійснення закупівель замовниками”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
Консультація
№ 882/2019
17.10.2019
Конкурентний діалог
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи можливо здійснити вибір виконавця послуг з підготовки лотів та проведення аукціонів з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності (без процедури закупівлі) з подальшим відшкодуванням витрат виконавцям по кожному лоту? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 172/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
Конкурентний діалог
Консультація № 882/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання:
Чи можливо здійснити вибір виконавця послуг з підготовки лотів та проведення аукціонів з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності (без процедури закупівлі) з подальшим відшкодуванням витрат виконавцям по кожному лоту?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 172/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
Суть питання:
Чи можливо здійснити вибір виконавця послуг з підготовки лотів та проведення аукціонів з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності (без процедури закупівлі) з подальшим відшкодуванням витрат виконавцям по кожному лоту?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 172/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міськрайонне управління держгеокадастру у м.сумах та Сумській області
<b>Суть питання:</b> в 2018 році, обєднана територіальна громада до земель комунальної власності отримала 190,2365 га земель сільськогосподарського призначення. З метою поповнення бюдженту планує виставити продаж права оренди земельних ділянок шляхом проведення аукціону. Чи можливо провести вибір виконавця, вибір постачальника послуг з підготовки лотів та проведення торгів з послідуючим відшкодуванням витрат виконавцям по кожному лоту без проведення процедури закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 882/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 172/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA