Новини Мінекономіки
Консультація
№ 904/2019
24.10.2019
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо об'єднання капітального ремонту декількох будинків в одну закупівлю (з лотами): Суть питання: Чи може замовник об'єднати капітальний ремонт декількох житлових будинків в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти (один будинок – один лот), враховуючи, що предмет закупівлі робіт визначається за кожним об'єктом (будівлею) окремо згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016? Висновки/Відповідь: Замовник має право провести одну закупівлю з капітального ремонту декількох житлових будинків в межах однієї процедури закупівлі із поділом на лоти (один будинок-один лот).
Предмет закупівлі
Консультація № 904/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо об'єднання капітального ремонту декількох будинків в одну закупівлю (з лотами)
Суть питання: Чи може замовник об'єднати капітальний ремонт декількох житлових будинків в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти (один будинок – один лот), враховуючи, що предмет закупівлі робіт визначається за кожним об'єктом (будівлею) окремо згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016?
Висновки/Відповідь: Замовник має право провести одну закупівлю з капітального ремонту декількох житлових будинків в межах однієї процедури закупівлі із поділом на лоти (один будинок-один лот).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства Харківської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Об'єднання капітального ремонту декількох житлових будинків (в межах одного коду ДК 021:2015) в одну закупівлю з поділом на лоти.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання. Відповідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016 р., предмет закупівлі робіт визначається за об'єктами будівництва. Так, предмет закупівлі робіт з капітального ремонту житлових будинків визначається за кожним об'єктом (будівлею) окремо. Тобто, капільний ремонт одного житлового будинку - окремий предмет закупівлі. Питання - чи має право Замовник провести одну закупівлю з капітального ремонту декількох житлових будинків в межах однієї процедури закупівлі із поділом на лоти (один будинок-один лот)?
<b>
Номер відповіді:</b> 904/2019
Консультація
№ 905/2019
24.10.2019
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо класифікатора медичних виробів: Суть питання: Замовник (КСНЗСП "Дніпропетровське вище училище фізичної культури") не може знайти актуальний Класифікатор медичних виробів НК 024:2019 для визначення предмета закупівлі, як це передбачено п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки № 454 від 17.03.2016. Запит стосується наявності та місця публікації класифікатора. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало конкретної відповіді щодо наявності класифікатора медичних виробів на офіційних веб-сайтах органів державної влади України, а також посилання на нього. Оскільки відсутня конкретна відповідь або посилання на конкретні НПА у наданому витягу консультації, робимо висновок, що на момент надання консультації відповідь на питання не була надана.
Предмет закупівлі
Консультація № 905/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо класифікатора медичних виробів
Суть питання:
Замовник (КСНЗСП "Дніпропетровське вище училище фізичної культури") не може знайти актуальний Класифікатор медичних виробів НК 024:2019 для визначення предмета закупівлі, як це передбачено п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки № 454 від 17.03.2016. Запит стосується наявності та місця публікації класифікатора.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало конкретної відповіді щодо наявності класифікатора медичних виробів на офіційних веб-сайтах органів державної влади України, а також посилання на нього.
Оскільки відсутня конкретна відповідь або посилання на конкретні НПА у наданому витягу консультації, робимо висновок, що на момент надання консультації відповідь на питання не була надана.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КCНЗСП "Дніпропетровське вище училище фізичної культури" Дніпропетровської обласної ради"
<b>
Тема розширена:</b> щодо класифікатору медичних виробів
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Комунальний спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради» (далі – Училище) являється замовником у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
До складу Училища включається медична частина для потреб якої необхідно провести закупівлі медичних виробів.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 зі змінами, під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 №159 (далі – Класифікатор медичних виробів).
В мережі інтернет за посиланням https://zakon.rada.gov.ua оприлюднено наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» від 05.02.2019 №159.
При цьому вищевказаний наказ, Класифікатору медичних виробів не містить, що ускладнює проведення закупівель медичних виробів.
Враховуючи вищевикладене, Училище звертається з проханням надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо наступного.
Чи оприлюднено на сьогоднішній день на офіційних веб-сайтах органів державної влади України Класифікатор медичних виробів?
У разі, якщо вищевказаний класифікатор вже оприлюднено, просимо надати інформацію щодо посилання в мережі інтернет для забезпечення доступу до нього.
Заздалегідь вдячні за вичерпну відповідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 905/2019
Консультація
№ 906/2019
24.10.2019
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 906/2019 Суть питання: Чи може замовник (КНП ЦПМД) призначити лікаря, заступника в.о. директора з МОН та депутата сільської ради, головою тендерного комітету, враховуючи відсутність у нього відповідних знань та бажання? Висновки/Відповідь: Питання визначення службових (посадових) осіб, які можуть очолювати тендерний комітет, не врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі". Отже, замовник самостійно визначає склад та голову тендерного комітету, враховуючи організаційну структуру та кадрову політику підприємства. Важливо, щоб особа, яка очолює тендерний комітет, володіла необхідними знаннями та компетенціями у сфері публічних закупівель. Відсутність таких знань може призвести до порушень законодавства та неефективного використання бюджетних коштів.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 906/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 906/2019
Суть питання: Чи може замовник (КНП ЦПМД) призначити лікаря, заступника в.о. директора з МОН та депутата сільської ради, головою тендерного комітету, враховуючи відсутність у нього відповідних знань та бажання?
Висновки/Відповідь:
Питання визначення службових (посадових) осіб, які можуть очолювати тендерний комітет, не врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі". Отже, замовник самостійно визначає склад та голову тендерного комітету, враховуючи організаційну структуру та кадрову політику підприємства.
Важливо, щоб особа, яка очолює тендерний комітет, володіла необхідними знаннями та компетенціями у сфері публічних закупівель. Відсутність таких знань може призвести до порушень законодавства та неефективного використання бюджетних коштів.
Суть питання: Чи може замовник (КНП ЦПМД) призначити лікаря, заступника в.о. директора з МОН та депутата сільської ради, головою тендерного комітету, враховуючи відсутність у нього відповідних знань та бажання?
Висновки/Відповідь:
Питання визначення службових (посадових) осіб, які можуть очолювати тендерний комітет, не врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі". Отже, замовник самостійно визначає склад та голову тендерного комітету, враховуючи організаційну структуру та кадрову політику підприємства.
Важливо, щоб особа, яка очолює тендерний комітет, володіла необхідними знаннями та компетенціями у сфері публічних закупівель. Відсутність таких знань може призвести до порушень законодавства та неефективного використання бюджетних коштів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Центр первинної медичної допомоги» Новоолександрівської с Ради
<b>
Тема розширена:</b> Голова комітету.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо чітко визначити, хто відноситься до службових (посадових) осіб, які повинні очолювати тендерний (бути головою). Я лікар і в мене вища медична освіта, я заступник в.о. директора з МОН в КНП ЦНМД,також я є депутатом сільської ради Мене хочуть в КНП ЦПМД призначити Головою тендерного комітету, . Я не хочу. Бо не розбираюся в цьому. Чи має замовник таке право призначити, чи маю право на посаду я.? Вдячний за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 906/2019
Консультація
№ 907/2019
24.10.2019
Виконання договору
Суть питання: Чи можливо в додатковій угоді до договору про закупівлю змінити джерело фінансування з "субвенція з державного бюджету" (як було зазначено в оголошенні) на "співфінансування з районного бюджету"? Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю Уповноваженого органу, наданою раніше у запиті № 25/2016 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA), на схоже за змістом питання вже надавались роз'яснення. Рекомендується ознайомитись з цією відповіддю для отримання інформації.
Виконання договору
Консультація № 907/2019Огляд:
Суть питання:
Чи можливо в додатковій угоді до договору про закупівлю змінити джерело фінансування з "субвенція з державного бюджету" (як було зазначено в оголошенні) на "співфінансування з районного бюджету"?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповіддю Уповноваженого органу, наданою раніше у запиті № 25/2016 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA), на схоже за змістом питання вже надавались роз'яснення. Рекомендується ознайомитись з цією відповіддю для отримання інформації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РЦ ПМСД СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РР"
<b>
Тема розширена:</b> Додаткова угода
<b>Суть питання:</b> Прошу Вас надати роз’яснення з наступного питання: Чи можна прописати в додатковій угоді до тендерного договору реквізити додаткового джерела фінансування, а саме - співфіансування з районного бюджету, коли в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено джерело фінансування - в субвенція з державного бюджету?
<b>
Номер відповіді:</b> 907/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 25/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA
Консультація
№ 220/2016
24.10.2019
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 908/2019: Суть питання: Чи можлива заміна замовника в договорі про закупівлю після його підписання, але до повного виконання зобов'язань, у зв'язку з реорганізацією замовника шляхом правонаступництва, враховуючи, що ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" не передбачає таку підставу для зміни договору? Висновки/Відповідь: Мінекономіки в консультації не надає прямої відповіді "так" чи "ні". Замість цього, надаються посилання на попередні роз'яснення та листи з аналогічними питаннями: * Лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 * Лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 * Відповідь на запит № 678/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=25f532e0-aedf-400d-967c-00bf164cbe0b&lang=uk-UA Рекомендується ознайомитися з цими матеріалами для отримання більш повної інформації з питання.
Виконання договору
Консультація № 220/2016Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 908/2019
Суть питання: Чи можлива заміна замовника в договорі про закупівлю після його підписання, але до повного виконання зобов'язань, у зв'язку з реорганізацією замовника шляхом правонаступництва, враховуючи, що ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" не передбачає таку підставу для зміни договору?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки в консультації не надає прямої відповіді "так" чи "ні". Замість цього, надаються посилання на попередні роз'яснення та листи з аналогічними питаннями:
Рекомендується ознайомитися з цими матеріалами для отримання більш повної інформації з питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Арутюнян Ельміра Сергіївна
<b>
Тема розширена:</b> Заміна Сторони в Тендерному Договорі на надання послуг
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, Прошу Вас надати вичерпну відповідь на моє питання-звернення, з посиланням на норму законодавства. Питання полягає у наступному: чи можлива в правовому полі заміна Сторони Договору, а саме Замовника, після підписання Договору із учасником-переможцем до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, здійснити заміну Сторони в Договорі, шляхом правонаступництва, у зв'язку з реорганізацією Замовника? Так як, ст. 36. ЗУ "Про публічні закупівлі" має вичерпний перелік випадків внесення змін в Договір та така підстава законом не передбачена, а роз'яснення МЕРТу, щодо схожих обставин не надають чіткої відповіді на дане питання. Зокрема відповіді № 220/2016 та № 534/2018.
<b>
Номер відповіді:</b> 908/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”, а також від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “
Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб
” за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Водночас відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=25f532e0-aedf-400d-967c-00bf164cbe0b&lang=uk-UA
у запиті № 678/2017
.
Консультація
№ 898/2019
23.10.2019
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 898/2019: Суть питання: Чи можливо додатковою угодою збільшити вартість договору (в межах першочергового обсягу), укладеного за переговорною процедурою (теплопостачання), до обсягу фактичних кошторисних призначень, якщо спочатку вартість договору була зменшена до наявних кошторисних призначень на момент укладання? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 (Необхідно самостійно ознайомитися з зазначеними листами для отримання вичерпної відповіді на питання).
Зміна істотних умов договору
Консультація № 898/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 898/2019
Суть питання: Чи можливо додатковою угодою збільшити вартість договору (в межах першочергового обсягу), укладеного за переговорною процедурою (теплопостачання), до обсягу фактичних кошторисних призначень, якщо спочатку вартість договору була зменшена до наявних кошторисних призначень на момент укладання?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
(Необхідно самостійно ознайомитися з зазначеними листами для отримання вичерпної відповіді на питання).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницька ДМШ1 імені Миколи Мозгового
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна процедура на очікувану вартість
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! В грудні 2018 року ми проводили переговорну процедуру на очіеувану вартість на закупівлю 230Гкал тепла. В січні 2019 року в кошторисних призначеннях була сума на 190 Гкал на 2019 рік. Ми уклали договір на 230 Гкал і тим же днем, шляхом укладання додаткової угоди зменшили вартість договору до наявних кошторисних призначень. В результаті змін до кошторису, які відбувались протягом року є кошти на придбання тепла в такій кількості, як планувалось і потрібно. Чи можна оформити це додатковою угодою, при цьому сума і кількість, зазначена в першочерговому договорі не зміниться?
<b>
Номер відповіді:</b> 898/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06
“Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”
) та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
Консультація
№ 899/2019
23.10.2019
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 899/2019 Суть питання: Чи можна вважати річну потребу в товарі новим предметом закупівлі при виділенні додаткових коштів, якщо видатки заплановані щомісячно? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20 * Лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
Планування закупівель
Консультація № 899/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 899/2019
Суть питання: Чи можна вважати річну потребу в товарі новим предметом закупівлі при виділенні додаткових коштів, якщо видатки заплановані щомісячно?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20
Лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
Суть питання: Чи можна вважати річну потребу в товарі новим предметом закупівлі при виділенні додаткових коштів, якщо видатки заплановані щомісячно?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД Бахмутської районної ради"
<b>
Тема розширена:</b> вибір процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи можливо при річній потребі у товарі, видатки якого у фінансовому плані заплановані тільки щомісячно, вважати, як новий предмет закупівлі, в разі виділення додаткових коштів.
<b>
Номер відповіді:</b> 899/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "
Щодо планування закупівель
" та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “
Щодо передумов здійснення закупівель
” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
Консультація
№ 900/2019
23.10.2019
Інше
Суть питання: Надання інформації про діяльність ДП "Медичні закупівлі", зокрема, щодо нормативно-правових актів, статусу ЦЗО та майданчика Prozorro. Висновки/Відповідь: 1. Регулювання діяльності та створення ДП "Медичні закупівлі": З питань діяльності підприємства, утвореного МОЗ, рекомендовано звертатися до МОЗ, оскільки згідно з підпунктом 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ здійснює контроль за діяльністю підприємств, що належать до сфери його управління. 2. Статус ЦЗО: Особливості створення та діяльності ЦЗО регулюються пунктом 36 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Рішення про визначення ЦЗО оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу (www.prozorro.gov.ua) згідно з пунктом 14 Особливостей. 3. Майданчик Prozorro: Інформаційно-телекомунікаційна система “Prozorro” (www.prozorro.gov.ua) визначена веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель згідно з Наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473.
Інше
Консультація № 900/2019Огляд:
Суть питання: Надання інформації про діяльність ДП "Медичні закупівлі", зокрема, щодо нормативно-правових актів, статусу ЦЗО та майданчика Prozorro.
Висновки/Відповідь:
1. Регулювання діяльності та створення ДП "Медичні закупівлі": З питань діяльності підприємства, утвореного МОЗ, рекомендовано звертатися до МОЗ, оскільки згідно з підпунктом 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ здійснює контроль за діяльністю підприємств, що належать до сфери його управління.
2. Статус ЦЗО: Особливості створення та діяльності ЦЗО регулюються пунктом 36 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Рішення про визначення ЦЗО оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу (www.prozorro.gov.ua) згідно з пунктом 14 Особливостей.
3. Майданчик Prozorro: Інформаційно-телекомунікаційна система “Prozorro” (www.prozorro.gov.ua) визначена веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель згідно з Наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Амеліна Тетяга Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> Медичні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
На сайті міністерства охорона здоров’я України надається інформація про державне підприємство "Медичні закупівлі" (код ЄДРПОУ 42574629), яке створено МОЗ (засновник) з метою здійснення централізованих закупівель.
Прошу надати інформацію:
1. Якими нормативно-правовим актами регулюються діяльність та створення цього підприємства?
2. Чи існує офіційний сайт ДП "Медичні закупівлі"?
3. Коли ДП "Медичні закупівлі" отримає статус центральної закупівельної організації?
4. На якому майданчику Прозорро здійснюють закупівлі ДП "Медичні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 900/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону.
Поряд з цим відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 встановлено особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – Особливості).
Водночас згідно з пунктом 14 Особливостей орган, який приймає рішення про визначення ЦЗО, подає адміністратору електронної системи закупівель таке рішення для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення та оприлюднює на своєму веб-сайті.
Таким чином, рішення про визначення ЦЗО, оприлюднюється в мережі Інтернет за адресою інформаційно-телекомунікаційної системи “Prozorro”
(
www.prozorro.gov.ua
), яка відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 визначена веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель.
Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25.03.2015 № 267, МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначених у зверненні питань пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 901/2019
23.10.2019
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може замовник повторно провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) з тим самим учасником, якщо попередню переговорну процедуру було відмінено через непідписання договору в строк, а відкриті торги до цього двічі відмінялись через недостатню кількість учасників? Висновки/Відповідь: Так, замовник має право повторно провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, якщо попередні відкриті торги були двічі відмінені через недостатню кількість учасників, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Факт відміни попередньої переговорної процедури, проведеної на цій же підставі, не позбавляє замовника права на повторне її застосування за умови дотримання всіх вимог законодавства.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 901/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може замовник повторно провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) з тим самим учасником, якщо попередню переговорну процедуру було відмінено через непідписання договору в строк, а відкриті торги до цього двічі відмінялись через недостатню кількість учасників?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник має право повторно провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, якщо попередні відкриті торги були двічі відмінені через недостатню кількість учасників, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Факт відміни попередньої переговорної процедури, проведеної на цій же підставі, не позбавляє замовника права на повторне її застосування за умови дотримання всіх вимог законодавства.
Суть питання: Чи може замовник повторно провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) з тим самим учасником, якщо попередню переговорну процедуру було відмінено через непідписання договору в строк, а відкриті торги до цього двічі відмінялись через недостатню кількість учасників?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник має право повторно провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, якщо попередні відкриті торги були двічі відмінені через недостатню кількість учасників, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Факт відміни попередньої переговорної процедури, проведеної на цій же підставі, не позбавляє замовника права на повторне її застосування за умови дотримання всіх вимог законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо повторного проведення переговорної процедури
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю не був підписаний у строк 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір і переговорна процедура була відмінена.
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників) і з тим самим учасником. Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою.
<b>
Номер відповіді:</b> 901/2019
Консультація
№ 902/2019
23.10.2019
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки № 902/2019: Виконання рішення АМКУ: Суть питання: Замовник просить роз'яснити порядок дій у ситуації, коли АМКУ зобов'язав скасувати рішення про визначення переможця відкритих торгів. Чи повинен замовник розглядати наступну пропозицію, якщо строки розгляду вже минули, або відмінити торги через неможливість усунення порушень? Висновки/Відповідь: У разі скасування рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника, якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом. * Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною (абзац перший частини четвертої статті 28 Закону). * У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною (абзац другий частини четвертої статті 28 Закону). * Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). * Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду (частина восьма статті 18 Закону). * Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель (абзац другий частини дванадцятої статті 18 Закону).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 902/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 902/2019: Виконання рішення АМКУ
Суть питання:
Замовник просить роз'яснити порядок дій у ситуації, коли АМКУ зобов'язав скасувати рішення про визначення переможця відкритих торгів. Чи повинен замовник розглядати наступну пропозицію, якщо строки розгляду вже минули, або відмінити торги через неможливість усунення порушень?
Висновки/Відповідь:
У разі скасування рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника, якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району
<b>
Тема розширена:</b> Виконання рішення АМК України
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати консультацію з наступного питання.
Процедура – відкриті торги. Два учасника. 17.09.2019 переможцем обрано першого учасника. У цей же день протокол розгляду тендерної пропозицій першого учасника та повідомлення про намір укласти договір оприлюднені замовником в електронній системі. 25.09.2019 другим учасником подана скарга про Оскарження визначення переможця. Колегія АМК України 27.09.2019 прийняла скаргу до розгляду. 15.10.2019 Колегія АМК України постановила що замовник зобов’язаний скасувати рішення про визначення першого учасника переможцем процедури закупівлі (16.10.2019 о 20:54 була опублікована результативна частина рішення Колегії АМК України, 18.10.2019 о 23:22 було опубліковано все рішення).
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, і перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги (в нашому випадку це 16.10.2019), то нам незрозумілі наші дії. На виконання рішення Колегії замовник відхиляє першого учасника, але ж для розгляду наступного пройшли усі строки за Законом, а якщо ми повинні розглянути наступного учасника, то відповідно до якого пункту Закону? Чи після відхилення першого, ми повинні відмінити тоги з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлення порушення законодавства з питань публічних закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 902/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації
з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну
пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону
розгляд скарги зупиняє перебіг строків
, установлених
частиною другою
статті 32
,
абзацом восьмим частини третьої статті 35
цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Таким чином, у разі скасування замовником рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом.
Водночас відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Консультація
№ 892/2019
22.10.2019
Інше
Консультація Мінекономіки № 892/2019 (КП "Токмак біоенергія"): Суть питання: Чи потрібно оголошувати нові відкриті торги на закупівлю електроенергії, якщо обсяг закупленого за попереднім договором товару (після підписання додаткової угоди про збільшення ціни на 10%) є недостатнім для забезпечення потреб підприємства до кінця опалювального сезону? Висновки/Відповідь: Необхідність оголошення нових відкритих торгів залежить від вартості необхідного обсягу електроенергії, що планується дозакупити. Якщо вартість нової закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", то закупівля здійснюється згідно з вимогами цього Закону. В іншому випадку, замовник може використовувати інші процедури закупівель відповідно до внутрішніх положень та політик. Зверніть увагу! Дана відповідь є консультацією, яка не має обов'язкової юридичної сили. Для отримання офіційного роз'яснення рекомендується звернутися до Мінекономіки з відповідним запитом.
Інше
Консультація № 892/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 892/2019 (КП "Токмак біоенергія")
Суть питання: Чи потрібно оголошувати нові відкриті торги на закупівлю електроенергії, якщо обсяг закупленого за попереднім договором товару (після підписання додаткової угоди про збільшення ціни на 10%) є недостатнім для забезпечення потреб підприємства до кінця опалювального сезону?
Висновки/Відповідь:
Необхідність оголошення нових відкритих торгів залежить від вартості необхідного обсягу електроенергії, що планується дозакупити. Якщо вартість нової закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", то закупівля здійснюється згідно з вимогами цього Закону. В іншому випадку, замовник може використовувати інші процедури закупівель відповідно до внутрішніх положень та політик.
Зверніть увагу! Дана відповідь є консультацією, яка не має обов'язкової юридичної сили. Для отримання офіційного роз'яснення рекомендується звернутися до Мінекономіки з відповідним запитом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Токмак біоенергія"
<b>Суть питання:</b> У червні я ( уповноважена особа тепло підприємства) оголосила відкриті торги на закупівлю електричної енергії, з достатньою кількість кіловат на весь опалювальний сезон. Торги відбулися, договір ми підписали, але відразу ж прийшла додаткова угода на підвищення ціни на 10% у зв'язку з коливанням цін на ринку електричної енергії. Ми підписали додаткову угоду, в результаті якої, я вимушена була зменшити суму кіловат, щоб сума договору за результатами підписаного договору не змінилася.
Наразі, прорахувавши залишок кіловат, я розумію, що у грудні п.р. підприємству не хватить цієї кількості.
Чи повинна я зараз оголошувати відкриті торги на цю суму кіловат? Як я маю дозакупити необхідну кількість товару?
<b>
Номер відповіді:</b> 892/2019
Консультація
№ 893/2019
22.10.2019
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 893/2019: Суть питання: Чи існує нормативно-правовий акт, який регулює порядок проведення конкурсу для закупівлі послуг з виконання функцій замовника будівництва, що фінансуються з бюджету територіальної громади, з урахуванням підп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»? Висновки/Відповідь: Інформація з цього питання вже надана у відповіді на запит № 1079/2017, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbc447ef-f352-4bec-af70-994ca58ca582&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 893/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 893/2019
Суть питання: Чи існує нормативно-правовий акт, який регулює порядок проведення конкурсу для закупівлі послуг з виконання функцій замовника будівництва, що фінансуються з бюджету територіальної громади, з урахуванням підп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»?
Висновки/Відповідь: Інформація з цього питання вже надана у відповіді на запит № 1079/2017, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbc447ef-f352-4bec-af70-994ca58ca582&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гудзера Тарас Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> Проведення конкурсу на закупілю послуг замовника будівництва за бюджетні кошти
<b>Суть питання:</b> Відповідно до підп.2 п.«а» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних міських рад належить виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
Чи врегульовано порядок проведення конкурсу на закупілвю послуг з викоанання функцій замовника будівництва для потреби териториальної громади? Якщо так, то яким нормативно-правововим актом?
<b>
Номер відповіді:</b> 893/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 1079/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbc447ef-f352-4bec-af70-994ca58ca582&lang=uk-UA