<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Щодо обов'язку та способу підтвердження замовником того, що закупівлі здійснюються для забезпечення потреб держави <b>Суть питання:</b> Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі”: “Цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади”. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”: “замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі...” З огляду на вищезазначене прохання надати відповіді на наступні питання: – чи будь-які потреби замовника (а саме особливого центрального органу державного управління), на підставі яких складається річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель, слід розглядати як потреби держави; - чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється саме для забезпечення потреб держави; -чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати наявність зв'язку між закупівлями, включеними до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель, та функціями центрального органу державного управління; - яким чином замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) має доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється для забезпечення потреб держави? - які правові наслідки має включення замовником до річного плану закупівель та/чи додатку до річного плану закупівель таких закупівель, які не забезпечують потреби держави? <b> Номер відповіді:</b> 959/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що питання планування процедур закупівель та визначення очікуваної вартості закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06 Таким чином, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями на етапі підготовки до складання бюджетних запитів та не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. Поряд з цим, статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) установлений перелік правопорушень бюджетного законодавства (в тому числі включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, нецільове використання бюджетних коштів та ін.), у разі настання яких передбачена відповідальність посадових осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення. У свою чергу, статтею 2 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон про НБУ) Національний банк України (далі − НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках − також за рахунок Державного бюджету України (стаття 4 Закону про НБУ). Водночас згідно зі статтею 5 Закону про НБУ, НБУ щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання НБУ його функцій , установлених Конституцією України та Законом про НБУ . Поряд з цим виходячи зі змісту статей 9 та 15 Закону про НБУ, затвердження кошторису адміністративних витрат НБУ на наступний рік (щорічно до 15 листопада поточного року), проект якого подає Правління Національного банку України (далі – Правління), належить до повноважень Ради Національного банку України (далі – РНБУ). Правління несе колегіальну відповідальність за діяльність НБУ в межах компетенції членів Правління. Отже, щодо питань визначення та обґрунтування конкретних потреб замовника у закупівлі товарів, робіт або послуг, пропонуємо звертатись безпосередньо до замовника, у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян".

<b>Запит від:</b> Запит від Сидоренко Дмитро Володимирович <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. У звязку з викладеним прошу надати відповідь на таке питання. Якщо останній день публікації звіту про виконання договору припадає на вихідний день, то чи правомірно буде застосувати у цьому випадку правила ст. 254 ЦК України стосовно переносу останнього дня строку для виконання дії (публікації звіту про виконання договору) на перший за вихідним днем робочій день? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 951/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA у запиті № 283/2016.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» <b> Тема розширена:</b> Пов'язані особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі . Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради проводив чергову закупівлю. На стадії кваліфікації з’явилися підозри до учасників, а саме щодо їх пов’язаності. За для підтвердження або спростування цієї інформації та для об’єктивної оцінки учасників ми звернулися з офіційним листом на майданчик «zakupki.prom.ua» з проханням надати IP адреси учасників закупівлі, на що нам відповіли, що IP адреси є конфіденційною інформацією і майданчик нам її не надасть. Надайте, будь-ласка, роз’яснення: яким чином Замовник може перевірити пов’язаність учасників процедури закупівлі? Та чи є правомірними дії майданчика «zakupki.prom.ua», щодо ненадання інформації Замовнику. <b> Номер відповіді:</b> 947/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення, надіслане листом Міністерства юстиції України від 13.11.2019 № 41736/К-20544/7.3.1, яке опрацьовано Мінекономіки в порядку розгляду звернення громадян, надана листом від 29.11.2019 № 3304-04/50104-09 (копія у вкладенні додається).

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут монокристалів НАН України <b>Суть питання:</b> З 01.11.2019 року до плану закупівель додано колонку "статус". Статус рядка необхідно вручну змінювати у разі: - Для типів плану "Без застосування електроної системи" - коли укладено договір. Прошу надати пояснення до внесених змін, а саме, що означає фраза "коли укладено договір". Зазделегідь вдячна! <b> Номер відповіді:</b> 949/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 941/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87477583-9d05-4ed1-9624-63cd71cae34f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Розсошанська сільська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть будь-ласка розібратися у наступній ситуації. Цього року ми здійснили закупівлю із застосуванням відкритих торгів по НУШ по СPV 30230000-0: Комп’ютерне обладнання, де було закладено придбання проетрів в комплекті з інтерактивними дошками і ще були закуплені за субвенційні гроші інтерактивні дошки без проекторів. Чи можемо ми тепер окремо закупити проектори без проведення процедури закупівлі по СPV 38650000-6: Фотографічне обладнання? <b> Номер відповіді:</b> 950/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06 У свою чергу, питання планування закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

<b>Запит від:</b> Запит від Міжгірська РДА Закарпатської області <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію, чи законно проводити переговорну процедуру по предмету закупівлі"Аварійно відновлювальні роботи із відновлення опор мосту та ремонт проїжджої части мосту на дорозі місцевого значення..."(очікувана вартість > 1,5 млн грн) згідно пункту 3,ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" - "нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури", якщо надзвичайна ситуація(паводок) сталася 20-25 травня 2019 р., а фінансування на ліквідацію наслідків стихійного лиха надійшло в жовтні. Чи є це підставою для проведення закупівлі таких робіт за переговорною процедурою? <b> Номер відповіді:</b> 948/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 , розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ” та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівлі ", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена у пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Городищенське РТМО" <b> Тема розширена:</b> Статус річного плану. <b>Суть питання:</b> Торгівельні майданчики ввели кнопки якими задіються статуси річних плані та додатків до нього.Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі визначає, що розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в єлектронній системі закупівель, без згадки про статус річного плану. Якими нормативними актами визначено обов'язок та порядок зміни таких статусів. яка передбачена відповідальність за помилки в діях із статусом річного плану <b> Номер відповіді:</b> 941/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель (далі — система) функціоналу щодо відображення статусів закупівель в річному плані додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi Водночас питання планування процедур закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом. Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків оператора авторизованого електронного майданчика та адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Таким чином, щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків, до обов’язків яких належить надання користувачам системи відповідної інформаційної та технічної підтримки у разі потреби.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> придбання вживаних речей <b>Суть питання:</b> чи може бюджетна установа придбавати вживані речі? Чи відображається така вимога в документації з закупівель (річний план, оголошення,тендерна документація)? Наприклад, Єдиним закупівельним словником передбачено навіть коди для бувших у використанні транспотних засобів, шин та тракторів. А як щодо інших речей ( компютори, обладнання)? чи є заборона в чинному законодавстві придбавати вживані речі за бюджетні кошти? <b> Номер відповіді:</b> 942/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Укртрансгаз» Філія «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» <b>Суть питання:</b> Доброго дня!!! Просимо надіслати відповідь на цей лист (додається)!!! Відповідь до нас не дійшла! Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 943/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель . Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля , що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. Отже, замовник зазначає інформацію в електронній системі закупівель шляхом заповнення обов’язкових полів відповідно до форм документів, затверджених Наказом. При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Бурлаков Роман Миколайович <b>Суть питання:</b> Доброго часу доби. Є два замовника послуги і один виконавець. Послуга має ціну більшу ніж кожен з замовників окремо міг би заплатити, тобто наприклад послуга вартує 200000,00 грн. а у кожного з замовників лише по 100000,00 грн. Замовники різні юридичні особи, але їм підходить одна в та сама послуга виконавця. Чи можна укласти тристоронню угоду з можливістю двох замовників оплатити частку ціни. дякую <b> Номер відповіді:</b> 944/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 477/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b1ba6a9d-1772-4f2c-a270-54db804dfd0b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Гарант-сервіс" <b> Тема розширена:</b> пп.3. п.4 ст.2 ЗУ "Про публічні закупілі" <b>Суть питання:</b> Замовник послуги - здійснює діяльність в окремих сферах господарювання - надання послуг аеропортів. пп.3. п.4 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари для перепродажу третім особам, за умови що замовник не займає монопольне становище на ринку таких товарів nf sнші суб'єкти господарювання вільно здійснюють продаж таких товарів за тих самих умов, що і замовник. Чи розповсюджується пп.3. п.4. ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" - на перепродаж замовником товарів (послуги) харчування пасажирам (третім особам)? <b> Номер відповіді:</b> 945/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічне за змістом питання розглянуто у запиті 567/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=49341ece-7e89-45e4-96fe-5caee6b0fbd1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Пархоменко Ірина Сергіївна <b>Суть питання:</b> Чи можна проводити замовнику-комунальному підприємству процедуру закупівлі послуг на два роки? <b> Номер відповіді:</b> 946/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у запиті 5/2016 від 05.10.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA