<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт" <b>Суть питання:</b> Тендер відбувся 29 жовтня 2019р. по результатам нас було оголошеноо Переможцем 01 листопада 2019р. Згідно скарги ТОВ "РІАКАР" ,де зазначено ,що нами для підвердження техничних вимог до предмета закупівлі додатково надано оригінал паспорту на російській мові. Замовник "Комунальне виробниче управління "Каховський водоканал" анулював протокол про нашу перемогу . Але згідно законодавства про тендерну закупівлю для підвердження відповідності технічним,якісним вимогам до предмета закупівлі ми повинні надати сертифікат українською мовою,що було нами і зроблено,а оригінал паспорту ми додали додатково. Просимо надати роз,яснення про правомірность дій КВУ "Каховський водоканал" при анулювванні протоколу ,де нас було визначено Переможцем торгів. Адже ми зробили все згідно чинного Закону України про тендерні закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 932/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019                  №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради <b> Тема розширена:</b> оплата праці фахівця з публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Економіста з вищою освітою переведено на посаду фахівця з публічних закупівель лікарні. Який тарифний розряд працівникові встановлюється в даному випадку <b> Номер відповіді:</b> 933/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014  № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. Тому, з питання роз'яснення  умов оплати працівників пропонуємо звернутися до Мінфіну.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна корпорація "Київавтодор" <b> Тема розширена:</b> Об'єднання в одному предметі закупівлі і проектних, і будівельних робіт по конкретному об'єкту <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство проводить процедури закупівель робіт з розробки проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) по окремих об’єктах, а потім, після отримання ПКД та позитивних висновів державної експертизи, проводить окремо процедури закупівлі на будівельні роботи по даних об'єктах. Питання: 1) Чи можна об'єднати в одній закупвлі одним лотом і розробку ПКД, і будівельні роботи по конкретному об'єкту, з метою визначання одного підрядника і на проектування, і на будівництво? 2) Чи не суперечитиме така закупівля чинному законодавству та підзаконним актам?. З одного боку, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва, а з іншого - проектування і будівництво відносяться до різних кодів ЄЗС (наприклад: 71320000-7 та 45230000-8). <b> Номер відповіді:</b> 935/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Маяківська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Тендер <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо необхідності проведення тендерних процедур на проведення послуг по благоустрою території населених пунктів об'єднаної територіальної громади згідно актів виконаних робіт, запланованих по Кекв 2240 на виконання заходів місцевої Програми по благоустрою при умові, що створено комунальне підприємство, засновником якого є сільська рада.Чи не виникне,що в разі проведення тендерної процедури,переможцем визначиться інше підприємство і чи взагалі потрібно проводити дану процедуру.В Програмі вказано, що виконавцем даних заходів є Управління ЖКГ та дане комунальне підприємство.Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 936/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 1031/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 40506248 <b> Тема розширена:</b> внесення змін до плану закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовник 28.10.19 публікує план на очікувану вартість 175 000 грн, потім створює закупівлю на 1 послугу з тією ж очікувану вартість. А станом на 04.11.19 р у замовника постала потреба додати ще одну послугу до даної закупівлі (у зв'язку з тим,що відкриті торги, які були оголошені раніше, де послуга також була одна,не відбулась, а послуга конче потрібна) та збільшити відповідно очікувану вартість та кількість послуг з внесенням відповідних змін відповідно до ЗУ. Постала потреба в зміні плана закупівлі, але внести зміни виявилось неможливим.Відсутня функціональна можливість редагування після створення закупівлі. Поясніть будь ласка чому ДП Прозорро не дотримується вимог закону "Про публічні закупівлі", а саме ст. 4, 18,23? Відповідно до якої норми закону відсутня можливість редагування річного плану закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 937/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9eacb765-16f1-4f02-bf48-b5d21ebd4c72&lang=uk-UA у запиті 645/2019. Також зазначаємо посилання на актуальні статті ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о Чуйко Леся Павлівна <b> Тема розширена:</b> У якому розділі тендерної документації зазначаються вимоги до змісту тендерної пропозиції учасника? <b>Суть питання:</b> Замовник у розділі ТД (тендерної документації) "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" не вказав необхідність подання будь-якого документа, що підтверджує відсутність санкцій до учасника закупівлі передбачених Законом України "Про санкції" та відповідними Указами Президента та рішеннями РНБО. Проте, замовником у розділі ТД "Оцінка тендерних пропозицій" зазначена одна з умов відхилення пропозиції в наступному формулюванні: "Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі, якщо до учасника застосовуються санкції в розумінні Закону України «Про санкції» і чинні на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій Укази Президента України та рішення РНБО України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Інформація підтверджується листом або довідкою в довільній формі." В цьому пункті замовник не вказав яка установа чи організація має видавати інформацію чи довідку в довільній формі. Чи вважатиметься не подання учасником у складі тендерної пропозиції довідки про відсутність застосування санкцій як невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації, та підставою для відхилення пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 930/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено листи від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” та від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “ Щодо застосування санкцій ”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/news-mert/shchodo-nadannya-uzagalnenih-rekomendaciy-dlya-skladannya-tendernoji-dokumentaciji Поряд з цим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Разом з тим, з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний автомобільно-дорожній університет <b> Тема розширена:</b> Декілька уповноважених осіб - як це правильно оформити <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми запроваджуємо систему уповноважених осіб, у зв'язку з цим виникає декілька запитань. 1.Наказом в нас призначені декілька уповноважених осіб за напрямами закупівель та уповноважений з оприлюднення інформації, тобто фактично, з майданчиком працює одна особа. Чи правильно це? 2.Чула, на практиці застосовується правило: "Одна закупівля - одна уповноважена особа", тобто від внесення плану до завершення певної закупівлі її повинна проводити одна й та же уповноважена особа. Де ця норма закріплена? 3. Чи може уповноважена за напрямом особа у своєму протоколі доручити фахівцю з закупівель оприлюднити інформацію по закупівлі, щоб робота з майданчиком проводилась централізовано? 4. Чи повинен фахівець з закупівель бути уповноваженою особою? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 929/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство по розповсюдженню періодихних видань "Преса" <b> Тема розширена:</b> ПДВ <b>Суть питання:</b> На торгових площадках не розрізняється поняття «очікуваної вартості» та «критерію оцінки пропозицій» в частині включення/не включення податку на додану вартість. Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ, то відповідно при розміщенні Замовником інформації про очікувану вартість необхідно (обов’язкове для заповнення) зазначити відмітку «з ПДВ». В такому випадку в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ. При одночасній участі в процедурі закупівлі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ, виникає ситуація, що проти ціни пропозиції учасника – не платника ПДВ в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ – що не відповідає дійсності. Приклад: Очікувана вартість закупівлі 500 000,00 тис. грн. із зазначенням відмітки «з ПДВ» Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 грн. з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 грн. без ПДВ. В системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 UAH з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 UAH з ПДВ. Переможцем За результатами оцінки електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною буде визнана пропозиція, що подана учасником – не платником ПДВ з 350 000,00 UAH з ПДВ (це й повинно бути ціною договору), тоді як фактична ціна пропозиції такого учасника 350 000,00 грн. без ПДВ. Наслідком цього, є недотримання приписів статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ,згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - – не платником ПДВ по ціни «без ПДВ», тоді як в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни такого переможця буде зазначено: UAH з ПДВ Також, прошу повідомити, чи існують рекомендації яким чином забезпечити рівну участь в одній процедурі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ. <b> Номер відповіді:</b> 926/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” форма звіту про результати проведення процедури закупівлі заповнюється системою автоматично . Водночас повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q = У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori Разом з тим, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Вибір джерела фінансування при оприлюдненні річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Прохання надати консультацію стосовно того, яке джерело фінансування необхідно вибирати Національному банку України при оприлюдненні закупівель Річного плану на майданчиках, якщо закупівлі здійснюються за кошти Національного банку. Прохання додати окремий рядок джерела фінансування - "кошти Національного банку України" <b> Номер відповіді:</b> 927/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим, інформація щодо зазначення джерела фінансування розглянуто за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro При цьому Мінекономіки буде розглянута можливість щодо додавання окремого рядка джерела фінансування.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне Товариство "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування договорів укладених до набрання чинності закону в новій редакції прийнятій ВРУ 19.09.2019 <b>Суть питання:</b> Доброго дня 19.09.2019 Верховною радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", та викладено вказаний Закон України "Про публічні закупівлі" в новій редакції (далі – Закон в новій редакції). Вказаний закон було опубліковано в офіційному виданні Голос України від 19.10.2019 № 200, відтак Закон в новій редакції набирає чинності з 20.04.2020, Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону в новій редакції, спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом. Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення. <b> Номер відповіді:</b> 928/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)  встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020. Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Хоменко Марина Василівна <b> Тема розширена:</b> інтеграція з ДПС - терміново <b>Суть питання:</b> З 29 жовтня система Prozorro інтегрувалася з реєстром Державної податкової служби (раніше Державна фіскальна служба України). Відтепер дані щодо відсутності/наявності податкової заборгованості переможця тендеру потрапляють в систему за автоматичним запитом. Технічно інформація з'являється після формування повідомлення про намір укласти договір, у строки, встановлені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11. Згідно ч. 3 ст. 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої ТА ЧАСТИНОЮ ДРУГОЮ статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Дякуємо. У зв'язку з викладеним, просимо роз'яснити чи є вимога тендерної документації, затвердженої після 29.10.2019 року, про надання переможцем протягом 5 днів довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, порушенням норм ч. 3 ст. 17 Закону, враховуючи що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Чи будуть вважатися такі дані, що з'являються за автоматичним запитом ДП Прозорро, інформацією з відкритого реєстру, доступ до якого є вільним? <b> Номер відповіді:</b> 923/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 17 Закону замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому Законом встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах , доступ до яких є вільним. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1983-06%20 , розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” та від 17.01.2019 № 3304-04/1983-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів , доступ до яких є вільним”, який містить інформацію, що інформація про суб"єктів господарювання, які мають податковий борг розміщується не у реєстрі, а на порталі ДФС (sfs.gov.ua) відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 № 835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних ". Разом з тим, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018  № 37/11 затверджено Порядок взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі (далі – Порядок). Цей Порядок розроблено з метою спрощення доступу суб’єктів господарської діяльності до торгів шляхом проведення автоматичної перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 розділу III Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 19 -1 .1.36 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу І Податкового кодексу України та підпункту 37 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236. Отже, замовник самостійно зазначає в тендерній документації спосіб підтвердження переможцем інформації про відсутність підстав, зазначених в статті 17 Закону, зокрема інформацію щодо відсутності/наявності заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) з дотриманням законодавства в цілому та  з урахуванням вищезазначеного Наказу може передбачити надання згоди від учасника на отримання інформації з Державної податкової служби України  автоматично у разі визначення його  переможцем. Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 17 нової редакції Закону замовник прийматиме рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний  буде відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника. Частиною третьою статті 17 нової редакції Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначатиметься замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. При цьому відповідно до частини п’ятої статті 17 нової редакції Закону замовник не вимагатиме документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ДВНЗ "Чернівецький політехнічний коледж" <b>Суть питання:</b> ​Скажіть, будь ласка, мене призначили уповноваженою особою, мені потрібно створювати ЕЦП спеціально від установи, чи підійде ЕЦП, який я робила раніше для заповнення декларації? <b> Номер відповіді:</b> 924/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в запиті № 498/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbd5a730-746a-4c7c-b946-a0408953822a&lang=uk-UA