<b>Запит від:</b> Запит від КП Парк <b> Тема розширена:</b> внесення предмету закупівель в річний план <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте, будь ласка роз'яснення з такого питання : якщо є зведений кошторис на капітальний ремонт покрівлі будівлі, чи потрібно в плані закупівель дробити по видам робіт, окремо виділяти суму авторського нагляду, окремо суму технічного нагляду, окремо суму пкд та інші закладені роботи що є зведеному кошторисі. Чи вносити в план закупівель загальну суму зведеного кошторису.Дякую <b> Номер відповіді:</b> 971/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1536aa00-56c0-4541-8be9-03be71df9fa0&lang=uk-UA у запиті № 181/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "ЕПОС" <b> Тема розширена:</b> ЕЦП чи КЕП <b>Суть питання:</b> В тендерній документації замовник висунув вимогу підписати Електронну банківську гарантію електронно-цифровим підписом. Але майже всі банки вже перейшли на КЕП (кваліфікований електронний підпис), що є більш досконалим. Має право замовник Не визнати переможцем участника, який надав банківську гарантію з КЕП ? <b> Номер відповіді:</b> 972/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 1016/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db40f6e6-8b3a-439c-a820-9e10dbdbeca7&lang=uk-UA При цьому відповідно до пункту 5 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ м. Суми Міністерства Оборони України <b> Тема розширена:</b> Чи можливо проводити переговорну процедуру за плановими показниками <b>Суть питання:</b> При проведенні переговорної процедури з суб"єктами природних монополій по водопостачанню, постало питання: чи маємо право проводити переговорну процедуру за плановими показниками, коли постійний кошторис вичерпаний, а додатковий ще не наданий? Раніше на затверджений кошторис, переговорна процедура вже була проведена. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 973/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування та передумов проведення процедур закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

<b>Запит від:</b> Запит від Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу <b> Тема розширена:</b> Аналогічний договір <b>Суть питання:</b> 13 листопада 2019 р. о 15:43 через систему prozorro.gov.ua було поставлено запитання до процедури, а саме: що в додатку 1 «Аналогічним договором вважається договір укладений на суму не менше, як 50% очікуваної вартості закупівлі на закупівлю газового палива (природного газу).» та просив вилучити цю вимогу, так як вона нібито «є дискримінаційною відповідно до чинного законодавства України». Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити також іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерний комітет не вважає дану ознаку дискримінаційною, так як вартість закупівлі становить 6 628 432,00 грн., а 50% від неї – 3 314 216,00 грн. На даному ринку станом на сьогодні є значна кількість компаній, які можуть ефективно, якісно, і безперебійно постачати газове паливо (природний газ) в університет за принципами прозорості і конкурентості. Враховуючи значний обсяг закупівель та важливість значення предмету закупівлі для безперебійного забезпечення діяльності університету, просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення про правомірність вимоги заявника /потенційного учасника/ (копія звернення додається). <b> Номер відповіді:</b> 974/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожі за змістом відповіді зазначені у запитах 69/2016, 137/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae7e23ec-fbbe-4436-a030-b66d9f934245&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c43bac01-5749-4981-9863-4339274fd9a7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" <b> Тема розширена:</b> Внесення не істотних змін в тендерні договора. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Запитання в наступному. Чи потрібно публікувати додаткові угоди до тендерних договорах та звітах про укладений договір, на сайті Prozorro, які не відносяться до жодного з випадків ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі"? Наприклад: зміна назви Замовника; зміна реквізитів. Чи вважатиметься порушенням не опрелюднення таких додаткових угод? <b> Номер відповіді:</b> 975/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 " Щодо застосування законодавства у сфері закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38247-06

<b>Запит від:</b> Запит від Ф/О <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати роз'яснення, чи має право Замовник ініціювати дострокове розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів, з метою проведення інших торгів, якщо Замовник бачить, що на ринку інші постачальники товару пропонують нижчі ціни на товар (предмет закупівлі). Якими нормами законодавства таке право Замовника обґрунтовується? <b> Номер відповіді:</b> 976/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Підстави для розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором . Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” .

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокатське об’єднання «АДВІС» <b> Тема розширена:</b> оприлюднення річного плану та додатку до нього <b>Суть питання:</b> Згідно зі ст. 4 Закону України «Про Публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. (надалі за текстом – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Абзацами 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону встановлено, що цей закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товарів, послуг дорівнює або перевищує 200 000грн, а робіт 1 500 000 грн.; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товарів, послуг дорівнює або перевищує 1 000 000 грн., а робіт 5 000 000 грн. Чи повинен замовник, який не планує здійснення закупівлі, очікувана вартість якої дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складати та оприлюднювати у встановленому законом порядку річний план та додаток до нього? <b> Номер відповіді:</b> 977/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційнjому ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=88e83dbe-6e9a-4f53-9681-d23fc9145e90&lang=uk-UA у запиті № 44/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від Пасічний Антон Вікторович <b> Тема розширена:</b> Застосування положень частини 5 статті 36 Закону <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється, при застосуванні положень частини 5 статті 36 Закону, збільшувати обсяг фактичної закупівлі товарів та чи застосовуються загальні правила процедур закупівель до такого обсягу товарів у новому році. Тобто чи є законною фактична пролонгація договору укладеного у минулому році на поточний без проведення процедури закупівлі у новому році? <b> Номер відповіді:</b> 978/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” .

<b>Запит від:</b> Запит від Григоренко Людмила Вікторівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть розібратись з наступним питанням. Наше підприємство оголосило процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт. На момент подачі оголошення термін виконання робіт був до 31.12.2020 року. У зв’язку зі змінами до Програми економічного та соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки, строки виконання робіт по об’єкту були перенесені до 31.12.2021 року. Підкажіть як діяти нам у даному випадку: 1. Відповідно до ст.23 внести зміни у тендерну документацію щодо продовження строку виконання робіт, опублікувавши її на майданчику, без зміни строку виконання робіт в самому оголошенні (тобто залишається до 31.11.2020) чи все таки разом зі змінами внесеними у тендерну документацію переносити строки виконання робіт в самому оголошені? Як видно з практики, ДКСУ вбачає внесення будь яких змін в ОГОЛОШЕНЯ є суттєвим порушенням, так як внесення змін в оголошення не передбачене жодною статтею Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема і ст. 23 Закону (Замовник має право вносити зміни лише до тендерної документації та, відповідно до умов даної статті, продовжується строк для подання тендерних пропозицій у разі необхідності). А органи державного казначейства звіряють Звіт про результати проведення процедури закупівлі з умовами договору і вийде так що у Звіті строк виконання робіт буде до 31.12.2020 року відповідно до оголошення, а у Договорі 31.12.2021 рік відповідно до змін до тендерної документації. Будемо вдячні, якщо, можливо, ви вкажете нам посилання на ваші роз’яснення чи на нормативні документи. Дякуємо за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 969/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання зазначена у запиті 168/2016 розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРПОШТА" <b> Тема розширена:</b> Рамкова угода <b>Суть питання:</b> Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (надалі – Наказ) передбачена можливість укладати рамкові угоди , а також порядок їх укладання і виконання. Відповідно до Закону, рамкова угода це - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Тобто по суті вимог Закону та Наказу - рамкова угода являє собою попередній договір в якому зазначаються попередні умови, на підставі яких за результатами відбору або конкурсного відбору буде укладено основний договір, Згідно з Наказом та статтею 36 Закону, Рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Наказом. Ст. 635 ЦК України попереднім договором є договір, сторони, якого зобов’язуються протягом певного строку у певний (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри, тощо) якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору вважається попереднім договором. Ст. 182 ГК України продубльовано норми ст. 635 ЦКУ стосовно суб’єктів господарювання з відмінностями щодо конкретизації строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір. Відповідно до вищенаведеного, на нашу думку, рамкова угода, підпадає під визначення попереднього договору. Враховуючи вищевикладене прошу надати відповідь на наступне питання: Чи вірно ми розуміємо, що при укладанні рамкової угоди Сторони повинні керуватись окрім Закону та Наказу, серед іншого, вимогами ст. 635 ЦКУ та 182 ГКУ. <b> Номер відповіді:</b> 970/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі – Наказ) за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою повідомлення про намір укласти договір. Згідно з пунктом 1  розділу VI Наказу відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель. Так, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник/ЦЗО має право повторно провести відбір. Поряд з цим, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Натомість, відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Ураховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, рамкова угода укладається з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг та є угодою сторін про наміри щодо проведення у подальшому відборів замовником/ЦЗО та участі  у них учасників процедури закупівлі, у разі проведення яких учасники, що визначені переможцями матимуть право подавати свої пропозиції на відбір, за результатами якого укладатиметься договір про закупівлю. При цьому рамкова угода не містить умов щодо зобов'язань суб"єкта господарювання у певний момент укласти основний господарський договір.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> Якщо рішенням міської ради в серпні 2019 року виділені додаткові кошти на продукти харчування навчальним закладам, чи являється це новим предметом закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 965/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» <b> Тема розширена:</b> Щодо визнання протиправним та скасування рішення Атимонопольного комітету України <b>Суть питання:</b> ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі також – Учасник) брало участь у процедурі закупівлі ДК 021:2015:45211000-9 - Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу за №UA-2019-01-21-001931-b (далі – процедура закупівлі) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-21-001931-b) Рішенням тендерного комітету Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі – Замовник) (Протокол №11 від 27.02.2019р.), переможцем визначено ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» Не погодившись із результатами торгів один із учасників, через електронну систему закупівель подав скаргу, в якій просив скасувати рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ». Антимонопольним Комітетом України, в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – АМК України) прийнято рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., згідно з яким зобов’язано Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі. Відповідно до рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. Замовник скасував рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі (Протокол №20 від 02.04.2019р.). ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ», не погодившись з вищевказаним рішенням АМК України, звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., а також подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного рішення. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р. по справі №640/5535/19 зупинено дію Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81045001) 20.05.2019р. рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/5535/19 адміністративний позов ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» до АМК України про визнання протиправним та скасування рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.03.2019 № 3261-р/пк-пз. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82167296) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85382783) Не погодившись з вищевказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, АМК України подав апеляційну скаргу на дане рішення. 18.09.2019р. рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва по справі №640/5535/19 апеляційну скаргу АМК України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2019р. залишено без змін. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84361737) Враховуючи вищевикладене прошу надати подальший алгоритм дій Замовника – та Учасника щодо визначення Учасника ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем процедури закупівлі та опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір, в зв’язку з скасуванням рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. Завчасно дякуємо за розгляд даного звернення. <b> Номер відповіді:</b> 966/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.