Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1057/2019
04.12.2019
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи повинен Замовник враховувати скасовану закупівлю (через відсутність потреби), яка автоматично перейшла в статус "Оголошено тендер" та залишилася в плані закупівель (але фізично скасована) при визначенні процедури закупівлі для нових закупівель за тим же кодом ДК 021:2015? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 937/2019, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847e6973-2d11-4150-992d-7289f156bfcb&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1057/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи повинен Замовник враховувати скасовану закупівлю (через відсутність потреби), яка автоматично перейшла в статус "Оголошено тендер" та залишилася в плані закупівель (але фізично скасована) при визначенні процедури закупівлі для нових закупівель за тим же кодом ДК 021:2015?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 937/2019, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847e6973-2d11-4150-992d-7289f156bfcb&lang=uk-UA
Суть питання:
Чи повинен Замовник враховувати скасовану закупівлю (через відсутність потреби), яка автоматично перейшла в статус "Оголошено тендер" та залишилася в плані закупівель (але фізично скасована) при визначенні процедури закупівлі для нових закупівель за тим же кодом ДК 021:2015?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 937/2019, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847e6973-2d11-4150-992d-7289f156bfcb&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Після оголошення закупівлі статус в плані автоматично змінюється на «Оголошено тендер» відповідно до функціоналу Prozorro. Якщо Замовник скасовує торги через відсутність потреби, то з 01.11.2019 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель відсутня можливість виключити таку закупівлю з плану закупівель. Не зважаючи на те, що така закупівля залишається в плані, чи має право Замовник не враховувати її при визначенні процедури для нових закупівель по відповідному коду Єдиного закупівельного словнику ДК 021:2015?
<b>
Номер відповіді:</b> 1057/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 937/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847e6973-2d11-4150-992d-7289f156bfcb&lang=uk-UA
Консультація
№ 1058/2019
04.12.2019
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки (№1058/2019) щодо додаткової угоди до договору, укладеного за процедурою "Звіт про укладений договір" Суть питання: Чи можливо укласти додаткову угоду на збільшення суми договору, укладеного за процедурою "Звіт про укладений договір", та як її опублікувати на сайті, якщо відсутній відповідний тип причини змін? Висновки/Відповідь: Відповіді на аналогічні питання містяться в консультаціях, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * Запит 789/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=48487501-0415-46bd-a3f4-9b643d4ddd3d&lang=uk-UA * Запит 787/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7856867d-61b6-4036-93c5-09160c99538a&lang=uk-UA
Зміна істотних умов договору
Консультація № 1058/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки (№1058/2019) щодо додаткової угоди до договору, укладеного за процедурою "Звіт про укладений договір"
Суть питання: Чи можливо укласти додаткову угоду на збільшення суми договору, укладеного за процедурою "Звіт про укладений договір", та як її опублікувати на сайті, якщо відсутній відповідний тип причини змін?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на аналогічні питання містяться в консультаціях, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
Запит 789/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=48487501-0415-46bd-a3f4-9b643d4ddd3d&lang=uk-UA
Запит 787/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7856867d-61b6-4036-93c5-09160c99538a&lang=uk-UA
Суть питання: Чи можливо укласти додаткову угоду на збільшення суми договору, укладеного за процедурою "Звіт про укладений договір", та як її опублікувати на сайті, якщо відсутній відповідний тип причини змін?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на аналогічні питання містяться в консультаціях, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури та спорту Якушинецької сільської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго вечора. Якщо виникла необхідність укласти додаткову угоду на збільшення суми договору за процедурою "Звіт про укладений договір", яким чином можна її опублікувати на сайті, якщо відсутній такий тип причини змін до договору, та чи можливо змінювати суму звіту про укладений договір в сторону збільшення. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1058/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=48487501-0415-46bd-a3f4-9b643d4ddd3d&lang=uk-UA
у запиті 789/2019 та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7856867d-61b6-4036-93c5-09160c99538a&lang=uk-UA
у запиті 787/2019.
Консультація
№ 1044/2019
03.12.2019
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація Мінекономіки № 1044/2019: Суть питання: Чи може замовник укласти договір з постачальником, який запропонував нижчу ціну після проведення аукціону та визначення переможця? Висновки/Відповідь: * Визначення переможця: Замовник укладає договір з учасником, який визнаний переможцем торгів (згідно з п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону) та пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною (ст. 28 Закону). * Строки укладання договору: Договір укладається протягом строку дії пропозиції переможця, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір (ст. 32 Закону). * Умови договору: Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця за результатами аукціону, в тому числі ціни за одиницю товару (ч. 4 ст. 36 Закону). * Укладання договору з іншим постачальником: Замовник не може укласти договір з іншим постачальником, який запропонував вигідніші умови після завершення аукціону та визначення переможця. * Відміна торгів: Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 1044/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1044/2019
Суть питання: Чи може замовник укласти договір з постачальником, який запропонував нижчу ціну після проведення аукціону та визначення переможця?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Жмеринкаводоканал"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь-ласка консультцію з приводу наступного питання. 2 грудня 2019 у нас відбувся аукціон з закупівлі товару - електроенергія, майданчиком визначено переможця з найнижчою ціною. Проте, до нас звернувся постачальник електроенергії, який не встиг прйняти участь, але пропонує свої послуги на більш вигідніших умовах, тобто нижча ціна ніж у переможця аукціону. Як нам в даному випадку діяти?
<b>
Номер відповіді:</b> 1044/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору
про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.
Консультація
№ 1045/2019
03.12.2019
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1045/2019): Суть питання: Чи є підставою для відхилення пропозицій учасників у тендері, якщо вони зазначили у своїх пропозиціях "або еквівалент" щодо найменування та опису товару? Висновки/Відповідь: 1. Вимога про використання виразу "або еквівалент" (пункт 3 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі") стосується саме тендерної документації, яку розробляє замовник. 2. При здійсненні закупівель, вартість яких менша за межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів публічних закупівель. 3. Відбір постачальника при таких закупівлях здійснюється відповідно до "Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”", затвердженої наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 № 10. 4. Замовник самостійно здійснює відбір постачальника, виходячи з вимог, зазначених у оголошенні про проведення закупівлі (пункт 2 розділу ІІ Інструкції). Рішення про відхилення пропозиції приймається замовником самостійно (пункти 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції).
Допорогові закупівлі
Консультація № 1045/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1045/2019)
Суть питання: Чи є підставою для відхилення пропозицій учасників у тендері, якщо вони зазначили у своїх пропозиціях "або еквівалент" щодо найменування та опису товару?
Висновки/Відповідь:
1. Вимога про використання виразу "або еквівалент" (пункт 3 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі") стосується саме тендерної документації, яку розробляє замовник.
2. При здійсненні закупівель, вартість яких менша за межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів публічних закупівель.
3. Відбір постачальника при таких закупівлях здійснюється відповідно до "Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”", затвердженої наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 № 10.
4. Замовник самостійно здійснює відбір постачальника, виходячи з вимог, зазначених у оголошенні про проведення закупівлі (пункт 2 розділу ІІ Інструкції). Рішення про відхилення пропозиції приймається замовником самостійно (пункти 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! ДП "Адміністрація морських портів України" проводить закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-20-002353-b
Під час подачі пропозицій, учасники вказали у пропозиції "найменування та опис товару, або еквівалент".
Запитання: чи є підставою відхилити результату тендеру ,якщо всі учасники тендеру вказали у пропозиції "або еквівалент"?
ДЯкую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1045/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та у разі якщо таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.
Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
Відбір замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Порядок застосування електронної системи закупівель для проведення закупівлі передбачено розділом ІІ Інструкції.
Виходячи зі змісту пункту 3 Розділу I Інструкції закупівля відбувається шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції під час оголошення закупівлі в ЕСЗ розміщується інформація зокрема про
вимоги
до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії,
визначені замовником
, проект договору, інші документи, що можуть бути завантажені в ЕСЗ окремими файлами або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Замовником також може бути зазначена інформація стосовно
джерела фінансування, виду та розміру забезпечення пропозицій учасників,
іншої інформації, яку замовник вважає за потрібне зазначити
.
Таким чином, замовник здійснює відбір самостійно відповідно до тих вимог та інформації, що були зазначені у оголошенні про проведення закупівлі. При цьому рішення щодо відхилення пропозиції учасника та відміни закупівлі приймаються замовником самостійно у відповідності до пунктів 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції.
Консультація
№ 1046/2019
03.12.2019
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 1046/2019: Суть питання: Правомірність дискваліфікації учасника тендеру через подання декларації про відповідність на загальну назву продукції (рукавів), без поділу за діаметром/розмірами, тоді як тендерна документація вимагала сертифікат або декларацію, зокрема на "Рукав для води" та "Рукав бензорізний". Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" (без конкретних статей) визначає засади закупівель. 2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06). 3. Мінекономіки, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретному випадку. Фактично, Мінекономіки ухиляється від надання чіткої відповіді, перекладаючи відповідальність за рішення на інші органи.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1046/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1046/2019
Суть питання: Правомірність дискваліфікації учасника тендеру через подання декларації про відповідність на загальну назву продукції (рукавів), без поділу за діаметром/розмірами, тоді як тендерна документація вимагала сертифікат або декларацію, зокрема на "Рукав для води" та "Рукав бензорізний".
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" (без конкретних статей) визначає засади закупівель.
2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06).
3. Мінекономіки, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретному випадку. Фактично, Мінекономіки ухиляється від надання чіткої відповіді, перекладаючи відповідальність за рішення на інші органи.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Коксохімремонт"
<b>
Тема розширена:</b> Оскарження процедури закупівель
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Допоможіть у вирішенні такого питання:
Підприємством подало свою тендерну пропозицію для участі в тендері, предметом якого є 44160000-9 Магістралі, трубопроводи.... (Рукава напірні), за результатами тендеру наше підприємство було дискваліфіковано у звязку з тим, що Учасником надано пропозицію, яка не містить сертифікату відповідності або декларації про відповідність, зокрема на запропонований товар п. 2 «Рукав для води », 5 «Рукав бензорізний », що не відповідає умовам п. 1 додатку 1 тендерної документації».
Нашим підпримством було подано декларацію про відповідність,але вказано загальну назву продукції без поділу за діаметром розмірами рукава і т.д. Підскажіть будь-ласка чи правомірно в даному випадку за такою ознакою дискваліфікувати підприємство. Як зазначено в ДСТУ 17050-1:2006 що декларацію на відповідність надають на партію товару одного типу або споріднену продукцію.
Буду дуже вдячна за допомогу.
<b>
Номер відповіді:</b> 1046/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06
“Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
Консультація
№ 1047/2019
03.12.2019
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1047/2019: Суть питання: Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»? Висновки/Відповідь: Відповідь на подібне за змістом питання надано у запиті № 996/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3704e55a-6e62-4c98-9aa4-47cea791d81c&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1047/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1047/2019
Суть питання: Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на подібне за змістом питання надано у запиті № 996/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3704e55a-6e62-4c98-9aa4-47cea791d81c&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин"
<b>
Тема розширена:</b> оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»
<b>Суть питання:</b> На наші попередні запити надані відповіді за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=731e75c3-6d23-4efd-9792-5be064719229⟨=uk-UA та на: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe⟨=uk-UA.
Однак, слід звернути увагу, що питання не є подібними ні за змістом і по суті, оскільки у запиті Інституту водних проблемі меліорації Національної академії аграрних наук України йдеться мова про послуги сторонніх організацій при виконанні державною науковою установою науково-дослідних робіт.
Наше питання полягає в тому, чи регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»?
<b>
Номер відповіді:</b> 1047/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання надано у запиті № 996/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3704e55a-6e62-4c98-9aa4-47cea791d81c&lang=uk-UA
Консультація
№ 1048/2019
03.12.2019
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 1048/2019: Суть питання: 1. Чи зобов'язаний замовник проводити повторну процедуру закупівлі після певних обставин? 2. Чи правомірно укласти додаткову угоду до чинного договору після перезатвердження проектної документації? Висновки/Відповідь: 1. Повторна процедура закупівлі: * Якщо договір не припинив дію, і зобов'язання не виконані, вони мають виконуватися відповідно до умов договору та законодавства. * Закон України "Про публічні закупівлі" не має зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України). * Зміна істотних умов договорів, укладених за Законом № 2289 від 01.06.2010, може здійснюватися відповідно до умов, визначених у таких договорах (ст. 40 Закону № 2289), керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. * Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (ч. 5 ст. 40 Закону № 2289). Істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. 2. Додаткова угода після перезатвердження проектної документації: * Відповідь на це питання міститься у листах Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 ("Щодо застосування переговорної процедури") та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 ("Щодо закупівлі робіт"), доступних за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Виконання договору
Консультація № 1048/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1048/2019
Суть питання:
1. Чи зобов'язаний замовник проводити повторну процедуру закупівлі після певних обставин?
2. Чи правомірно укласти додаткову угоду до чинного договору після перезатвердження проектної документації?
Висновки/Відповідь:
1. Повторна процедура закупівлі:
* Якщо договір не припинив дію, і зобов'язання не виконані, вони мають виконуватися відповідно до умов договору та законодавства.
* Закон України "Про публічні закупівлі" не має зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України).
* Зміна істотних умов договорів, укладених за Законом № 2289 від 01.06.2010, може здійснюватися відповідно до умов, визначених у таких договорах (ст. 40 Закону № 2289), керуючись Цивільним та Господарським кодексами України.
* Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (ч. 5 ст. 40 Закону № 2289). Істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
2. Додаткова угода після перезатвердження проектної документації:
* Відповідь на це питання міститься у листах Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 ("Щодо застосування переговорної процедури") та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 ("Щодо закупівлі робіт"), доступних за посиланнями:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТЗДВ КОМПАНІЯ "ТІБ"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснення в сфері публічних (державних) закупівель
<b>Суть питання:</b> 1.Чи зобов’язаний Замовник,за вказаних обставин, проводити повторну процедуру закупівлі ?
2.Чи правомірно укласти Додаткову угоду в нашому випадку до діючого Договору , після
перезатвердження проектної документації ? .
<b>
Номер відповіді:</b> 1048/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка в Законі України “Про публічні закупівлі” відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону.
Таким чином, зміна істотних умов договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, проведених відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” № 2289 від 01.06.2010 (далі – Закон № 2289), може здійснюватися відповідно до умов, що були визначені у таких договорах відповідно до статті 40 Закону № 2289, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України.
Так, частиною п’ятою статті 40 Закону № 2289 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні були відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Щодо питань 2-3
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “
Щодо застосування переговорної процедури
” та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 "
Щодо закупівлі робіт
", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Консультація
№ 1049/2019
03.12.2019
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки № 1049/2019 щодо ціни на природний газ: Суть питання: Чи правомірно визначати переможцем відкритих торгів на закупівлю природного газу на 2020 рік учасника, який запропонував ціну нижчу за поточну ринкову, але в межах цін інших учасників. Висновки/Відповідь: 1. Визначення переможця: Відповідно до пункту 15 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), переможцем є учасник, чия пропозиція відповідає критеріям та умовам тендерної документації та є найбільш економічно вигідною. 2. Укладання договору: Замовник укладає договір з переможцем протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (стаття 32 Закону). 3. Відповідність умов договору: Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, в тому числі ціни за одиницю товару (частина четверта статті 36 Закону). 4. Забезпечення виконання договору: Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення забезпечення виконання договору, якщо це передбачено тендерною документацією (стаття 26 Закону). Розмір забезпечення не може перевищувати 5 відсотків вартості договору. 5. Рекомендація щодо формульного ціноутворення: Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06) щодо питання формульного ціноутворення.
Відкриті торги
Консультація № 1049/2019Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 1049/2019 щодо ціни на природний газ
Суть питання: Чи правомірно визначати переможцем відкритих торгів на закупівлю природного газу на 2020 рік учасника, який запропонував ціну нижчу за поточну ринкову, але в межах цін інших учасників.
Висновки/Відповідь:
1. Визначення переможця: Відповідно до пункту 15 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), переможцем є учасник, чия пропозиція відповідає критеріям та умовам тендерної документації та є найбільш економічно вигідною.
2. Укладання договору: Замовник укладає договір з переможцем протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (стаття 32 Закону).
3. Відповідність умов договору: Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, в тому числі ціни за одиницю товару (частина четверта статті 36 Закону).
4. Забезпечення виконання договору: Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення забезпечення виконання договору, якщо це передбачено тендерною документацією (стаття 26 Закону). Розмір забезпечення не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
5. Рекомендація щодо формульного ціноутворення: Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06) щодо питання формульного ціноутворення.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Житомирській області
<b>
Тема розширена:</b> Ціна на природний газ
<b>Суть питання:</b> Провели відкриті торги на закупівлю природнього газу на 2020 рік, середня ціна від учасників від 4,34 грн до 6,10 грн. Є сумніви, щодо визначення переможця, тому що запропонована ціна на 2020 рік нижча за ціну на даний час. Дякую за відповідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 1049/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник,
тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації
, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору
про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним
не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору,
якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією
.
Замовник повертає забезпечення
виконання договору про закупівлю
після виконання учасником-переможцем договору
, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням
формульного ціноутворення
під час здійснення закупівель природного газу, розглянутим в листі від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “
Щодо розрахунку ціни на природний газ
”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
Консультація
№ 969/2019
02.12.2019
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 1040/2019 Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесенні змін до тендерної документації? Висновки/Відповідь: Мінекономіки вважає, що у запиті 969/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на поставлене питання.
Тендерна документація
Консультація № 969/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1040/2019
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесенні змін до тендерної документації?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки вважає, що у запиті 969/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на поставлене питання.
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесенні змін до тендерної документації?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки вважає, що у запиті 969/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на поставлене питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Людмила
<b>Суть питання:</b> Дякуємо за відповідь на запит № 969/2019, яка розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e⟨=uk-UA. Ми розуміємо, Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесені змін до тендерної документації,але ми не отримали вичерпної відпові на поставлене питання потрібно вносити зміни в оголошення чи не потрібно.Посимо надати відповідь.Дякуємо за розуміння
<b>
Номер відповіді:</b> 1040/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті 969/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA
надано вичерпну відповідь на питання.
Консультація
№ 1041/2019
02.12.2019
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1041/2019 Запит: ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" щодо вимог до учасника закупівлі природного газу. Суть питання: Чи має право замовник вимагати, щоб постачальник купував газ напряму на Українській товарній біржі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09) * Лист від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06%20)
Відкриті торги
Консультація № 1041/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1041/2019
Запит: ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" щодо вимог до учасника закупівлі природного газу.
Суть питання: Чи має право замовник вимагати, щоб постачальник купував газ напряму на Українській товарній біржі?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09)
Лист від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06%20)
Запит: ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" щодо вимог до учасника закупівлі природного газу.
Суть питання: Чи має право замовник вимагати, щоб постачальник купував газ напряму на Українській товарній біржі?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Вимоги до учасника
<b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити наступне: чи має право замовник при формуванні тендерної документації на закупівлю природного газу включити вимогу, що Учасник (Постачальник) повинен постачати газ, який закуповується ним напряму на Українській товарній біржі.
<b>
Номер відповіді:</b> 1041/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації
" та від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06
"Щодо розрахунку ціни на природний газ"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06%20
Консультація
№ 1042/2019
02.12.2019
Тендерна документація
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи є дискримінаційним встановлення строку поставки товару в 1 календарний день з моменту подання замовником заявки? Висновки/Відповідь: Відповідь на подібне питання міститься у запиті № 72/2019, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA
Тендерна документація
Консультація № 1042/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи є дискримінаційним встановлення строку поставки товару в 1 календарний день з моменту подання замовником заявки?
Висновки/Відповідь: Відповідь на подібне питання міститься у запиті № 72/2019, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA
Суть питання: Чи є дискримінаційним встановлення строку поставки товару в 1 календарний день з моменту подання замовником заявки?
Висновки/Відповідь: Відповідь на подібне питання міститься у запиті № 72/2019, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Алькор-Ексім"
<b>
Тема розширена:</b> Встановлення строків поставки продукції
<b>Суть питання:</b> В тендерній документації зазначено - Поставка товару здійснюється Учасником впродовж 1 (одного) календарного дня з моменту подання Замовником заявки. Прошу надати роз'яснення щодо термінів постачання, які виключають дискримінацію потенційних учасників закупівлі
<b>
Номер відповіді:</b> 1042/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 72/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA
Консультація
№ 1039/2019
30.11.2019
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Замовник не надав відповідь на вимогу учасника (ТОВ "Сервісбуртех") про надання додаткової інформації щодо причин відхилення його тендерної пропозиції (закупівля UA-2019-10-23-000041-c), як це передбачено статтею 30 ЗУ "Про публічні закупівлі". Питання про те, куди звертатися у такому випадку. Висновки/Відповідь: 1. Обов'язок замовника надати інформацію: Згідно з частиною третьою статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов'язаний надати додаткову інформацію щодо невідповідності пропозиції умовам тендерної документації, якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена. 2. Оскарження процедур закупівлі: Відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", порядок оскарження процедур закупівлі передбачає подання скарги до Антимонопольного комітету України. Зокрема, абзац другий частини третьої статті 18 Закону встановлює терміни подання скарг, які стосуються рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися після оцінки пропозицій учасників. 3. Контроль у сфері публічних закупівель: Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють: * центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України); * Антимонопольний комітет України (у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України); * Рахункова палата (у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України). 4. Додаткова інформація: Рекомендовано ознайомитися з листом від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1039/2019Огляд:
Суть питання:
Замовник не надав відповідь на вимогу учасника (ТОВ "Сервісбуртех") про надання додаткової інформації щодо причин відхилення його тендерної пропозиції (закупівля UA-2019-10-23-000041-c), як це передбачено статтею 30 ЗУ "Про публічні закупівлі". Питання про те, куди звертатися у такому випадку.
Висновки/Відповідь:
1. Обов'язок замовника надати інформацію: Згідно з частиною третьою статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов'язаний надати додаткову інформацію щодо невідповідності пропозиції умовам тендерної документації, якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.
2. Оскарження процедур закупівлі: Відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", порядок оскарження процедур закупівлі передбачає подання скарги до Антимонопольного комітету України. Зокрема, абзац другий частини третьої статті 18 Закону встановлює терміни подання скарг, які стосуються рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися після оцінки пропозицій учасників.
3. Контроль у сфері публічних закупівель: Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють:
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України);
* Антимонопольний комітет України (у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України);
* Рахункова палата (у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України).
4. Додаткова інформація: Рекомендовано ознайомитися з листом від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Сервісбуртех"
<b>
Тема розширена:</b> відсутність відповіді Замовника на вимогу учасника щодо надання додаткової інформації
<b>Суть питання:</b> Закупівля ID: UA-2019-10-23-000041-c
Замовник не надав згідно статті 30 ЗУ "Про публічні закупівлі відповідь на вимогу щодо надання додаткової інформації стосовно причин відхилення тендерної пропозиції підприємства. Куди звертатися?
<b>
Номер відповіді:</b> 1039/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо
учасник
,
тендерна пропозиція якого відхилена
, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні,
такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію
стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю,
здійснює контроль у сфері публічних
закупівель у межах своїх повноважень, визначених
Конституцією
, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених
Конституцією
та законами України.
При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “
Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель
”.