<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство рибного господарства <b>Суть питання:</b> Чи зобов"язаний Замовник застосовувати переговорну процедуру при відшкодуванні витрат за теплопостачання балансоутримувачу вартістю 60 тс.грн <b> Номер відповіді:</b> 1112/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат .

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Преславська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" ЗОР <b> Тема розширена:</b> аналіз ринка електричної енергії по Запорізької області <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Нашим закладом заплановано переговорну процедуру на закупівлю електричної енергії (універсальна послуга)на 2020 рік. Куріруючий нас орган з метою мінімізації витрат забов'язує провести аналіз ринку аналогічного предмету закупівлі. Як це зробити? <b> Номер відповіді:</b> 1113/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, який містить інформацію щодо здійснення замовником попередніх маркетингових досліджень, вивчення ситуації на ринку, моніторингу комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт, а також джерел інформації, яка може бути використана, зокрема для очікуваної вартості предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку і торгівлі <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення Замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть розібратися у відношені Регіонального фонду підтримки підприємництва (далі - РФПП). Чи є РФПП Замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", якщо для розвитку своєї матеріально-технічної бази та інших заходів, пов’язаних з розвитком підприємництва, використовує кошти отримані на зворотній основі від повернення суб’єктами малого та середнього підприємництва. А отже, чи повинен РФПП здійснювати закупівлі з використанням електронної системи закупівель та оприлюднювати договори на Е-даті? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1114/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о Тарасюк Олексій Олександрович <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни договору без тендеру <b>Суть питання:</b> Замовник тендеру пропонує укласти додаткову угоду до договору, якою збільшити ціну договору на 20% з наступним постачанням товару на початку наступного року, посилаючись на ч.5 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі". Питання: чи можливо збільшити ціну договору на підставі вищезазначеного, без проведення нового тендеру? Лист Мінекономрозвитку № 203302-06_34307-06 від 27.10.2016 року такої інформації не містить. <b> Номер відповіді:</b> 1115/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” , який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року.

<b>Запит від:</b> Запит від Фоков Владислав Валентинович <b> Тема розширена:</b> Інформація про замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! На електронних майданчиках (сайтах) prozzoro та dozzoro, центральним органом виконавчої влади розміщені тендери у вигляді електронних закупівель. В розділі - Інформація про замовника, та в блоці - Контакти, в багатьох тендерах, зазначена одна особа. Але в тендерній документації, з додатків розділу - Тендерна документація, посадова особа замовника, уповноважена здійснювати зв'язок з учасниками зазначена інша особа і інший контактний телефон. Чи є зазначене порушенням законодавства ? <b> Номер відповіді:</b> 1116/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма оголошення про проведення процедури закупівлі затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель (далі – система). При цьому формами оголошень про проведення відкритих торгів та конкурентного діалогу передбачено, що замовник вказує в оголошенні контактну особу замовника, уповноважену здійснювати зв'язок з учасниками. Таким чином під час оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури відкритих торгів або оголошення про проведення конкурентного діалогу замовник заповнює в системі обов'язкові поля відповідних форм документів, визначені Наказом. У свою чергу, враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, пунктом 16 частини другої статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q = Таким чином, при складанні тендерної документації замовником вказується інформація про посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками, аналогічна інформації, вказаній в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління інформаційної політики Черкаської міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до річного плану закупівель щодо допорогових закупівель <b>Суть питання:</b> Протягом року вносились неодноразово зміни до річного плану закупівель по допороговій закупівлі. Наразі її сума становить 180 тис.грн. Планується внести чергову зміни на 21 тис. грн. На яку суму слід провести тендер 21 тис.грн чи як нам правильновчинити? Код ДКПП 79820000-8. <b> Номер відповіді:</b> 1117/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання розглянуті у листах від 01.10.2019 № 3304-04/40135-06 "Щодо необхідності дотримання вартісних меж" та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F40135-06%20 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Закупівля за рамковою угодою <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", Порядком укладання і виконання рамкових угод", затвердженим наказом Мінекономрозвику України від 15.09.2017 №1372 (далі - Порядок) та роз'ясненнями Мінекономрозвику України "Щодо укладання та виконання рамкових угод" установою було розпочато процедуру закупівлі за рамковою угодою. Визначено предмет закупівлі 03140000-4 Продукція тваринництва та супутня продукція (яйця курячі, мед натуральний бджолиний) та опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів. Після проведеного аукціону було визначено учасників-переможців процедури закупівлі. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку Замовник має оприлюднити в електронній системі закупівель зведену ціну за одиницю товарів, яку подали учасники-переможці. Однак на теперішній час відстуня технічна можливість ввести ціну за одиницю кожного найменування товару (окремо ціну за яйця курячі та окремо за мед). Закупівлю даних продуктів харчування планувалося здійснити у рамках однієї процедури закупівлі, оскільки відповідно до ДК 021:2015 це код 03140000-4 Продукція тваринництва та супутня продукція. Після звернення до контакт-центру майданчика, на якому було розпочато процедуру, отримано відповідь, що потрібно зазначати зведену (тобто якусь середню) ціну пропозиції кожного учасника, або проводити окремі закупівлі по кожному найменуванню. Враховуючи той факт, що одиниця виміру яєць - шт., а одиниця виміру меду - кг., і ціна за одиницю кожного товару значно відрізняється, вважаємо невірним зазначення середньої ціни за цими продуктами. На теперішній час процедеру закупівлі відмінено. Прохання надати роз'яснення, чи дійсно при закупівлі за рамковою угодою у разі закупівлі товару, який містить більше ніж одну позицію у переліку номенклатури, Замовнику потрібно зазначати середню ціну за усіма позиціями товару, чи Замовник має на кожне найменування товару проводити окрему процедуру закупівлі (особливо актуально при закупівлі овочей та фруктів, оскільки за кодом ДК - 03220000-9 — Овочі, фрукти та горіхи номенклатура товару становить понад 20 позицій)? Буду вдячна за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1118/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03%20 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП БАСТЮЧЕНКО ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ <b> Тема розширена:</b> Правомірність відхилення пропозиції учасника-переможця торгів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення в наступному питанні. Закупівля UA-2019-12-04-000293- Рішенням тендерного комітету від 12.12.2019 №4312 було визнано переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю "Формений одяг, код 18110000-3 за ДК 021-2015 (формений одяг)", пропозицію фізичної особи підприємця, як таку, що відповідає вимогам Замовника, зазначеним в тендерній документації. Повідомлення про намір укласти договір було розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу. Згідно протоколу засідання тендерного комітету було прийнято рішення пропозицію ФОП відхилити відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель". У зв’язку з тим що переможець - "не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону". Але згідно вимог була надана відповідь Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, щодо розгляду заяви про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), де повідомляється, що станом на 13.12.2019 р. по платнику податків не обліковується заборгованість за основним місцем реєстрації. Надана відповідь була вкладена на «Кваліфікації» з усіма іншими документами своєчасно. Згідно пункту 1 частини другої Статті 17 Закону України не зазначено в якій формі подається інформація про заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). А також в переліку документів, які надаються переможцем торгів не вказано, яка форма Довідки повинна бути надана. З цього прошу надати відповідь, чи є правомірним рішення щодо дискваліфікації з тендерних торгів учасника? Заздалегідь дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1119/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1039/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=69259a6a-22b8-497e-9821-a4de81a51751&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Центральний госпіталь МВС України <b>Суть питання:</b> За результатами проведення процедур відкритих торгів були укладені договори. Умови договорів були виконані. Відбулася поставка товару з введенням в експлуатацію, виконані роботи, надані послуги. Платіжні документи надані до Казначейства протягом останнього тижня, до 19.12.19. Наразі платежі Казначейством не здійснюються. Чи можна внести до річного плану на 2020 рік ці закупівлі, продовжити строк дії договорів, за якими зобов'язання з боку учасників закупівлі виконано, але не оплачено та оплатити за рахунок бюджету 2030 року без повторного проведення процедури закупівлі, оскільки переможець вже є і його зобов'язання виконані в повному обсязі. <b> Номер відповіді:</b> 1109/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 803/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3ca2aebb-e981-427f-b075-d3da5bd5fc40&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської районної ради Харківської області "БРЦПМСД" <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Чи потрібно оприлюднювати Звіт про виконання договору по Допороговим закупівлям та по Звіту про укладення договору? <b> Номер відповіді:</b> 1110/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання стосовно оприлюднення звіту про виконання договорів містяться в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “ Щодо застосування законодавства у сфері закупівель ”, який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38247-06 , а також  у запиті № 253/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=706ec667-f09d-4f57-a9c2-40e4e3f9b21b&lang=uk-UA

1. Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів 2. Щодо загальних положень нової редакції Закону 3. Щодо організації закупівельної діяльності замовника 4. Щодо оскарження процедур закупівель 5. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі 6. Щодо інших нововведень у новій редакції Закону --- Документ: 4056fece-2207-4ae8-b112-f93771a310e6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _________На № ____________ від ________________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як Уповноважений орган, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель повідомляє. 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-ІХ. (далі - нова редакція Закону). Проект нової редакції Закону був розроблений з метою гармонізації правил публічних закупівель згідно з стандартами Європейського Союзу в частині імплементації нових елементів регулювання публічних закупівель та удосконалення існуючих. Згідно з Розділом Х "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, тобто з 19.04.2020, а розділ УТ - через 12 місяців з дня його опублікування, тобто з 19.10.2020. Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакиїї Закону. та виконання укладених договорів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 2084Е4ЕРОЮ30998С0400000008А21800АА4А6900 ДІЇ | | Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/55553-06 від 21122019 2 Відповідно до пункту 5 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Разом з тим пунктом 6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов'язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов'язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли ВОНИ пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно- правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка у новій редакції Закону відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів, які виникли до введення в дію нової редакції Закону. Щодо загальних положень нової редакції Закону 3 Загальні положення нової редакції Закону містять низку наступних нововведень: г) Стаття 1 передбачає нові терміни, такі як: аномально низька ціна тендерної пропозиції, вартість життєвого циклу, електронний каталог, технічна специфікація до предмета закупівлі, спрощена закупівля, пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі. 2) Частиною четвертою статті 2 введено категорії замовників: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. 3) Частиною четвертою статті 4 передбачено, що замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб'єктів господарювання. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб'єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення замовником попередніх ринкових консультацій сприятиме відкритості та прозорості закупівельного процесу. Отримані рекомендації та інформація за результатами проведення | ринкових консультацій | можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, а саме в частині встановлення технічних вимог до предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасників, залученню широкого кола потенційних учасників. Щодо організації закупівельної діяльності замовника Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. 4 Разом з тим звертаємо увагу замовників, що наразі передбачено можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом до 01.01.2022. Поряд з цим, уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджуватиме свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Звертаємо увагу, що уповноваженим особам необхідно пройти тестування до 01.01.2022. Перехід на новий формат роботи забезпечить професійну організацію закупівельної діяльності замовників, підвищення ефективності закупівель, зниження адміністративного навантаження на непрофільних фахівців та забезпечення відповідної оплати праці. Щодо оскарження процедур закупівель Новою редакцією Закону передбачені, зокрема, зміни, які стосуються порядку оскарження процедур закупівель: 1) справляння плати за подання скарги здійснюватиметься через електронну систему закупівель; 2) плата за подання скарги повертатиметься у разі її задоволення; 3) розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження визначається Кабінетом Міністрів України. 4) скарга не може бути відкликана у разі якщо така скарга внесена до реєстру скарг і щодо неї сформована реєстраційна картка; 5) строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів; 6) електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження; 5 Т) право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі Новою редакцією Закону встановлені нові додаткові підстави щодо: 1) обов'язку прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника або відмови в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) у разі, якщо: - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 № 303 затверджено Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми (далі - Реєстр). Відповідно до пункту 5 Положення Держателем (володільцем) Реєстру є МВС. - учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". 2) права прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, якщо це призвело до дострокового розірвання такого договору, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі 6 істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною п'ятою статті 17 встановлено, що замовник не вимагатиме документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. При цьому звертаємо увагу, що новою редакцією Закону змінено строки та конкретизований спосіб надання переможцем інформації про відсутність підстав, зазначених в статті 17 нової редакції Закону. Щодо інших нововведень у новій редакції Закону Нова редакція Закону вводить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель, а саме: - спрощені закупівлі; - нову конкурентну процедуру закупівель - торги з обмеженою участю; - визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції; - можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин; - зміни в критеріях оцінки. Спрощені закупівлі Спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартіст яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону. Порядок проведення спрощених закупівель визначений статтею 14 нової редакції Закону. Спрощена закупівля складається з наступних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; б) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону. Водночас частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону визначено окремий перелік випадків для придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Торги з обмеженою участю Процедуру закупівель торги з обмеженою участю замовник зможе застосовувати у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Така процедура може застосовуватися у разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Зазначена процедура може бути застосована після введення в дію Розділу МІ, тобто з 19.10.2020. Аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі - АНЦ). Механізм визначення АНЦ встановлений для попередження виникнення проблем з демпінгом, можливою недобросовісною конкуренцією та антиконкурентною поведінкою на ринку. Аномально низькою вважатиметься ціна (приведена ціна) найбільш економічно вигідної пропозиції яка є меншою: - на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення інших пропозицій на початковому етапі аукціону, та/або -на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. АНЦ визначається системою автоматично. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі ненадання обгрунтування АНЦ у встановлені строки. 8 Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі неналежного обгрунтування АНЦ. Можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин Одним із нововведень є обов'язок замовника звернутися через електронну систему закупівель до учасника шляхом розміщення повідомлення про усунення невідповідності в інформації та/або документах, поданих учасником у складі тендерної пропозиції. Натомість учасник виправляє невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин. | При цьому у разі, якщо учасник не виправляє невідповідності в інформації та/або документах, замовник відхиляє його тендерну пропозицію. Водночас, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону учасником можуть бути виправлені лише невідповідності в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника / процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Зміни в критеріях оцінки Відповідно до частини третьої статті 29 нової редакції Закону критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов'язані із предметом закупівлі. В новій редакції Закону відсутнє поняття "закупівля, яка має складний або спеціалізований характер". 9 Отже, новою редакцією Закону передбачено, що при закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг можуть бути застосовані альтернативні критерії оцінки: ціна; вартість життєвого циклу; ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки. Водночас звертаємо увагу, що пунктом 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, зміни стосуються розмірів і суб'єктів накладення штрафу. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством "Прозорро" розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель. Узагальнені 1 листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький техніччний коледж <b> Тема розширена:</b> Процедури проведені, договора підписані, товар поставлений - казначейство не плотить гроші обгрунтовуючи вказівкою зверху <b>Суть питання:</b> Ми провели допорогові процедури, заключили договора, постачальники з інших областей поставили товар, витратили свої кошти на процедуру і доставку, а тепер виявилось, що казначейство здійснює проплати лише з захищених статей, через те що у них є якась вказівка зверху. Питання ось такі: 1)Хто буде відшкодовувати витрати часу та коштів на проведення процедур, на пересилку товару і т.і.? 2)як бути з незавершеними процедурами, адже ми не можемо завантажити договір до тих пір поки казначейство не дасть "добро", а час іде? 3) як в майбутньому застрахувати себе від подібного роду ситуацій? 4) як ви думаєте, ті постачальники, які "прогорять" на цих закупівлях - у них буде бажання наступного разу мати справу з державой, і з системою "Прозорро"? Це налаштує їх на позитивну співпрацю з державними підприємствами? Я не перший рік в закупівлях і можу сказати, що більшість із тих постачальників, що мені відомі - вже відмовились, через великі ризики і велику кількість довідок і бюрократичної тяганини. Значно простіше продати товар за готівку 1-й тисячі приватних споживачів, ніж, за таких умов, одній державній установі. І коли телефонуєш щоб зробити замовлення навіть за прямим договором - від нас відмахуються як від навозної мухи! <b> Номер відповіді:</b> 1105/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору у разі здійснення закупівлі  товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України). Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Разом з тим статтею 617 ЦК України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. При цьому статтею 218 ГК України визначені підстави господарсько-правової відповідальності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Водночас відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України)  сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову. Поряд з цим, згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. Одночасно зазначаємо, що згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а  також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів. Тому, з питання затримки проведення платежів пропонуємо звернутися до Мінфіну.