<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Алькор-Ексім" <b> Тема розширена:</b> Встановлення строків поставки продукції <b>Суть питання:</b> В тендерній документації зазначено - Поставка товару здійснюється Учасником впродовж 1 (одного) календарного дня з моменту подання Замовником заявки. Прошу надати роз'яснення щодо термінів постачання, які виключають дискримінацію потенційних учасників закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 1042/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 72/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Сервісбуртех" <b> Тема розширена:</b> відсутність відповіді Замовника на вимогу учасника щодо надання додаткової інформації <b>Суть питання:</b> Закупівля ID: UA-2019-10-23-000041-c Замовник не надав згідно статті 30 ЗУ "Про публічні закупівлі відповідь на вимогу щодо надання додаткової інформації стосовно причин відхилення тендерної пропозиції підприємства. Куди звертатися? <b> Номер відповіді:</b> 1039/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник , тендерна пропозиція якого відхилена , вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Водночас відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією , цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Мартинюк Наталія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Стосовно призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-ІХ від 19.09.2019р. (далі – Закон) відповідальність із тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Вони повинні мати необхідний рівень знань у галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши тест. Але до кінця 2021 року згідно із цим Законом триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити й тендерні комітети. У зв’язку із цим виникають наступні запитання: 1. Якщо замовник з січня 2020 року хоче скасувати тендерний комітет та призначити секретаря тендерного комітету як уповноважену особу, де та яким чином ця особа повинна пройти тестування уповноваженої особи (скласти тест)? 2. Також згідно пункту 11 частини першої статті 9 Закону Уповноважений орган повинен розробити та затвердити порядок організації тестування уповноважених осіб. Наразі такого порядку немає, тож яким чином призначати уповноважену особу? 3. Якщо Замовник вирішив замість тендерного комітету призначити уповноважену особу чи потрібно вносити зміни до штатного розпису закладу, тобто – фахівець з публічних закупівель це і є уповноважена особа, чи уповноваженою особою може бути інший спеціаліст, наприклад, бухгалтер, де виконання обов’язків уповноваженої особи будуть безоплатними та додатковими до основних обов’язків бухгалтера? <b> Номер відповіді:</b> 1037/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону " на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 При цьому пропонуємо ознайомитись з листом №3305-04/52038-03 від 06.12.2019 " Щодо визначення відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель Уповноваженої особи ", розміщеним за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=aa8d132d-7cd9-41bc-9b0a-576e35ccf929&tag=ListInformatsiinogoKharakteruSchodoUpovnovazhenoiOsobi Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель"  пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилки в істотних умовах укладеного і оприлюдненого договору <b>Суть питання:</b> За результатами аукціону визначено переможця з остаточною пропозицією 19990 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 00 коп. Договір про закупівлю підготовлено, підписано сторонами, та завантажено на сервіс публічних закупівель. Після чого пізніше однією із сторін було виявлено помилку в договорі, а саме: в розділі "Ціна договору" помилково вказана сума 19900 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. (а не 19990 грн. 00 коп. як було визначено за результатами аукціону), тобто на 90 гривень менше, ніж у остаточній пропозиції учасника аукціону, з яким і було укладено договір. Аналогічну помилку допущено у Додатку 1 до Договору "Протокол погодження договірної ціни". Чи можливо виправити дану помилку, внесши зміни до Договору шляхом укладення додаткової угоди між сторонами або якимось іншим чином, наприклад, завантаженням виправленого договору? Договір вже зареєстрований у Казначействі. <b> Номер відповіді:</b> 1038/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону та Інструкції. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, який укладений без застосування процедур закупівель, визначених Законом. Так, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ Груп Академія <b> Тема розширена:</b> 20 % <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону № 922 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Просимо надати відповідь чи може замовник, у ситуації коли ним проводилось декілька процедур закупівель на один і той же предмет закупівель і в результаті було укладено декілька договорів, продовжити дію цих договорів на 20 % та при цьому в наступному році розпочати лише одну процедуру закупівлі? А також які дії замовника, якщо ним за двома процедурами відкритих торгів було укладено два договори на закупівлю лікарських засобів. У кожному договорі зазначено МНН лікарського засобу і вони різні. Якщо замовник продовжить кожен такий договір на 20 % він повинен планувати проведення двох відкритих торгів чи може ці лікарські засоби обєднати в одну процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1036/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію, щодо продовження дії договору на початку наступного року в обсязі що не перевищує 20%.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А3384 <b> Тема розширена:</b> внесення змін до річного плану закупівель, після редукціону <b>Суть питання:</b> Військова частина А3384 (код ЄРПОУ 26615294), являється Замовиком у значенні передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). З метою реалізації норм чинного законодавства у військовій частині розроблено та використовується річний план закупівель. У відповідності до ст.. 4 Закону закупівлі проводяться відповідно до річного плану закупівель. Починаючи з 01.11.2019 року в функціонал системи ПРОЗОРРО внесено зміно, згідно з якими річний план закупівель отримав статуси. Одним із статусів являється «оголошено тендер», який не дає можливості вносити зміни до плану закупівель. В результаті отриманих змін до кошторису військової частини А3384 виникла необхідність внести зміни до річного плану закупівель, зокрема до записів в річному плані статус яких «оголошено тендер». Але система не дає можливості зробити це. Таким чином, з боку військової частини А3384 виникає пряме порушення вимог ст. 4 Закону, щодо відповідності проведення закупівель згідно до річного плану закупівель. На підстав викладеного, прошу Вас, надати роз’яснення щодо дотримання Закону, та з метою недопущення порушення чинного законодавства у сфері публічних закупівель внести зміни у функціонал системи. Прошу відповідь надати у найкоротший строк, в тому числі засобами електронного зв’язку на адресу [email protected] <b> Номер відповіді:</b> 1029/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1011/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fa10e57-d0bb-4d00-9e8b-d8e7cc67eff6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізований Одеський санаторій "Салют" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть будь-ласка звиниклою ситуацією. Органом управління в кінці року прпонуються кошти на проведення реконструкції будівель в сумі 3500,0 тис.грн. В санаторії є виготовлена проектно-технічна документація кошторисною вартістю 3499,99 тис. грн., згідно якої вартість робіт складає 1436,0 тис. грн., вартість будівельних матеріалів - 1814,019 тис.грн.і інші витрати (проектні роботи, технічний нагляд, експертиза докуметації) - 249,92 тис.грн. Просимо надати роз`яснення відповідно до норм діючого законодавства, чи є в санаторія можливість провести закупівлю будівельних матералів по кодам ДК до 200.0 тис.грн. (в нашому випадку це буде близько 20 кодів), роботи провести прямим договором, експертизу і технічний нагляд за кодами ДК до 200,0 тис.грн. як послуги? Завчасно дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1030/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. При цьому відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA у запиті 365/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Складське господарство" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Було відмінено дві процедури відкритих торгів у зв'язку з подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Строк надання послуг по оголошщених закупівлях був 3 квартал 2019 року. Чи можна провести переговорну процедуру на підставі п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" у четвертому кварталі встановивши інший термін надання послуг? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1031/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах  №№ 191/2016, 156/2017  та 224/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acd3ba76-5524-4f5a-b9bd-8df995a2dd5d&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області <b> Тема розширена:</b> Щодо зазначення інформації в полі Джерело фінансування <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 1. Постало питання щодо алгоритму зазначення джерел фінансування. Приклад, якщо відбувається співфінансування за кошти Державного бюджету які надійшли на рахунки місцевого бюджету 70% і кошти безпосередньо місцевого бюджету 30% (субвенція НУШ). У нас такі варіанти: Місцевий бюджет [сума], Місцевий бюджет [сума] Державний бюджет [сума], Місцевий бюджет [сума] Місцевий бюджет [сума] (повна сума на предмет закупівлі) Інше [сума], Місцевий бюджет [сума] Інше [сума] Який/які правильний/ні? 2. Надано додаткові кошти. Джерело фінансування Місцевий бюджет. В описі до джерела фінансування в полі Опис було зазначено "Рішення міської ради від дати [X]". Оголошено відкриті торги. Наступного дня надійшло повідомлення, що виділення коштів скасовано рішенням Виконавчого комітету (не погоджено). Рішенням міської ради від дати [Y] кошти було надано повторно в тому самому об'ємі. Торги відбулись. Готується підписання договору. Питання в наступному, чи правомірно залишити необов'язкове поле Опис без змін враховуючи ч.2 Наказу МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, і продовжити підписання договору оскільки необхідні кошти все ж таки виділено в розмірі який зазначено в Річному плані, Оголошенні про проведення відкритих торгів, полі Джерело фінансування. Додатково враховуючи те, що Замовники мають право планувати, оголошувати закупівлі до затвердження відповідних кошторисних призначень. Дякую за відповіді! Дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1032/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Наказом Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490”, унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі - Наказ). Так, пунктом 2 Наказу встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля , що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою. Таким чином, замовник самостійно заповнює обов’язкові поля. Додатково зазначаємо, що рекомендації стосовно заповнення в електронній системі поля “джерело фінансування” доступні на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji , https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Застосування Переговорної процедури за п.4 ч.2 ст.35 при зміненій ціні у відміннених торгах <b>Суть питання:</b> Замовник оголосив процедуру закупівлі (відкриті торги). Зарееструвався лише 1 учасник, внаслідок чого закупівля не відбулася. Замовник повторно оголосив процедуру закупівлі (відкриті торги), змінивши очікувану вартість закупівлі. Знову зарееструвався лише один учасник, внаслідок чого закупівля не відбулася. Чи можливе застосування Переговорної процедури Замовником? <b> Номер відповіді:</b> 1033/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено відповідь на аналогічне питання за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA у запиті 156/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> Випадки на які не поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Відповідно до вимог постанови КМУ № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» (далі – Постанова) між департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі – департамент), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 12.04.2018 № 506). Відповідно до п. 23 Постанови, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних. В зазначеному договорі департамент виступає в ролі платника. Департамент по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться безпосередньо особі з інвалідністю. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, направленого на адресу Державної Казначейської служби України від 30.10.2018 №1/01823/00001 (копія листа додається), подібна закупівля не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п.8 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Наказу МЕРТ від 17.03.2016 № 454 «Визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням». У зв’язку з наведеним, департамент звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме : - Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі»? - Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати? - Як в тендерній документації визначити технічні вимоги до засобів реабілітації (вони є суто індивідуальними для кожної особи та визначаються лише вибраним особою підприємством)? У разі якщо закупівля підпадає під дію Закону: - за процедурою відкритих торгів закупівля іде в розріз з вимогами п. 23 Постанови; - умови переговорної процедури також неможливо застосувати, оскільки підприємство не є єдиним постачальником на ринку відповідних послуг. <b> Номер відповіді:</b> 1027/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист  від 31.03.2017  № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат .

<b>Запит від:</b> Запит від Варчак Віталій Олександрович <b>Суть питання:</b> Чи можна в одній закупівлі передбачити і виконання будівельних проектних робіт, і виконання будівельних робіт за цим проектом (можливо окремими лотами)? <b> Номер відповіді:</b> 1028/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=404d073b-0b7f-4010-95bc-4277ff6e0c23&lang=uk-UA у запиті № 935/2019.