<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А0215 <b> Тема розширена:</b> Повернення забезпечення <b>Суть питання:</b> Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”. За результатами проведених торгів з учасником-переможцем укладено договори закупівлі. Учасником-переможцем внесено забезпечення виконання договорів. Умовами договорів передбачено, що Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним у випадках, передбачених Законом. У разі не виконання Постачальником своїх зобов’язань за договором закупівлі, забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається Замовником. Разом з тим, у зв’язку із не виконанням постачальником умов договору щодо постачання товару у строки визначені договором (за одним договором постачальником не поставлено товар взагалі, за іншим – поставлено лише частково), договори замовником розірвано в односторонньому порядку,. У подальшому, після розірвання договорів, постачальником надано висновок Торгово-промислової палати України про наявність істотних обставин, що безпосередньо вплинули на виконання договорів та є підставою для продовження строків постачання товару, але в межах дії договору, або припинення господарського зобов’язання через неможливість його виконання у встановленні строки у зв’язку з виникненням обставин, за які жодна з його сторін не відповідає. Також враховуючи відсутність вини постачальника в порушенні строків постачання товару, штрафні санкції, передбачені Договором, не підлягають до застосування. Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо повернення (або неповернення) забезпечення виконання договору у зазначеному вище випадку. <b> Номер відповіді:</b> 1098/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання повернення/неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю розглянуто у запиті № 730/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e62ad9c-db7d-45e3-b844-2136019b1269&lang=uk-UA Поряд з цим зазначаємо, що правові наслідки  розірвання договору виначені у статті 653 Цивільного кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Центральна дитячо-юнацька навчально-спортивна база ”Трудові резерви” в м.Біла Церква (філія) КФВС МОН <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відбулися торги по газу, виграв учасник з ціною нижче ринкової на 26%, ми оголосили його переможцем, зараз на стадії підписання договору. Чи правомірним буде підписання договору з переможцем в якого занижена ціна? Чи все ж таки фактор найнижчої ціни - є основним?В нашій тендерній документації було прописано "З метою необґрунтованого заниження (демпінгу) та/або завищення ціни тендерної пропозиції та на підтвердження формування вартості цін за одиницю товару до середньо-ринкових цін на газ природній по країні, учасник закупівлі надає в складі тендерної пропозиції оригінал (або нотаріально завірену копію) довідки або експертного висновку від уповноваженого органу із зазначенням діапазону цін по регіонам України, що видана учаснику закупівлі станом на місяць подання учасником свої пропозиції."Чи повинні ми на стадії підписання договору-скасувати рішення про переможця, чи це на наш розсуд і нижча ціна, то є більш вагомим критерієм. Учасник надав цю довідку з ринковими цінами, але його ціна нижча від ринкової. Нам надійшла вимога від іншого учасника скасувати рішення, тому що ціна учасника, що виграв аукціон занижена, але строки подання вимог та скарг вже пройшли. Скарги до АМКУ не було. Які наші дії? Підписання договору з тим учасником, який переміг у аукціоні з найнижчою ціною? Будемо вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1097/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 1049/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=067834b6-03b0-483b-904b-c1161c720834&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ <b> Тема розширена:</b> Продовження строку дії на наступний рік в обсязі що не перевищує 20% <b>Суть питання:</b> Наша установа в 2019р уклала договір на закупівлю електричної енергії з постачальником універсальних послуг. В кінці року нами проведено дві процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії на 2020 рік, які не відбулись через відсутність учасників. Проведення переговорної процедури закупівлі і укладання договору з новим постачальником завершиться на початку 2020 року, тобто в нас виникає потреба продовжити дію договору зг ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" в обсязі, що не перевищує 20% від остаточної суми договору. Дію договору ми пролонгуємо на наступний рік в 2019р, а в 2020 році, після затвердження кошторисів, укладемо нову додаткову угоду вказавши суму і ціну за одиницю товару. Питання полягає в наступному: яку ціну за одиницю товару ми маємо вказати в додатковій угоді яка буде укладена в 2020 році: та що була прописана в договорі 2019р., чи нову, яка діятиме з 01.01.2020р.? І що робити у випадку коли ціна за одиницю товару у 2020р. (в даному випадку електричної енергії) зросте більше ніж на 10%? <b> Номер відповіді:</b> 1088/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Закупівля за рамковою угодою <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з такого питання. Замовником проводиться закупівля за рамковою угодою. Укладено рамкову угоду за предметом закупівлі 03220000-9 овочі, фрукти та горіхи (буряк, морква, цибуля). Відбір планується здійснити на 3 місяці. Чи можна для проведення відбору зазначати не весь асортимент товару, наприклад тільки буряк? Чи потрібно вказувати весь асортимент товару а при зазначенні кількості для відбору вказувати 0? <b> Номер відповіді:</b> 1089/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого Наказом від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі - Порядок) визначено додаткові обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою,  зокрема проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку; вимогу замовника/ЦЗО щодо оприлюднення учасниками інформації про ціну за одиницю товару (послуги) відповідно до цього пункту. Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку, проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації, повинен містити, зокрема  найменування, номенклатуру, асортимент товарів (послуг) ; орієнтовну кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг та одиницю виміру, визначену в конкретних кількісних показниках (зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників). Разом з тим виходячи зі змісту пункту 3 розділу VI Порядку для проведення відбору учасникам, які підписали рамкову угоду, надсилається запрошення через електронну систему закупівель, яке повинно містити, зокрема кількість товарів чи кількість (обсяг) надання послуг (у розрізі замовників у разі здійснення закупівлі ЦЗО в інтересах замовників); ціну за товари (послуги), яка розраховується автоматично електронною системою як добуток ціни за одиницю для кожного учасника-переможця, зазначеної ним в інформації про ціну за одиницю, та кількості (об’єму) товару (послуги), на яку (який) планується укласти договір. Таким чином, замовник може провести відбір на одне або декілька найменувань товару.

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Закупівля за рамковою угодою <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання щодо укладання договору про закупівлю за рамковою угодою. У разі проведення відбору на строк 3 місяці (січень - березень) яким має бути термін дії договору? У випадку постачання за одним договором великого асортименту товару, що має короткий термін зберігання (більше 20 найменувань продуктів харчуваня), які дії Замовника у разі коли певні найменування товару за цим договором вже повністю поставлені та є потреба щодо постачання наступної партії, а деякі найменування товару ще є у залишку? Чи можуть діяти одночасно декілька договорів про закупівлю за однією рамковою угодою? Чи потрібно для проведення наступного відбору на 3 місяці (квітень-червень) щоб договір за попереднім відбором був повністю виконаним? Таке питання дуже актуальне під час закупівлі овочів та фруктів, оскільки такий товар має сезонний характер. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1090/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22470 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 , розміщено листи від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 " Щодо укладання і виконання рамкових угод " та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Разом з тим, згідно з пунктом 1  розділу VI Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого Наказом від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель. Ураховуючи викладене, в залежності від потреби замовника у поставці товарів/наданні послуг (щотижнево, щомісячно, щоквартально тощо, про що зазначається в тендерній документації) здійснюється відбір та за результатами такого відбору укладається договір про закупівлю на конкретну кількість товару. Таким чином, за результатами відборів можуть укладатися та виконуватися одночасно декілька договорів.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Питання щодо вибору процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник який є замовником послуг з поточного середнього ремонту , визначив підрядну організацію та уклав з нею договір на виконання послуг з поточного середнього ремонту, які були розпочаті в тому ж році. У 2019 році зведений кошторисний проект об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт. Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 2,4 % від його загальної вартості. З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1091/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону). Отже, у разі наявності умов, визначених пунктом 5 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю, зокрема щодо послуг, які можуть бути надані лише певним суб'єктом, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з статтею 35 Закону. Водночас слід зазначити, що пункт 6 частини другої статті 35 Закону застосовується замовником лише, якщо предметом закупівлі є роботи, зокрема у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЕРША СЛОБОЖАНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" <b> Тема розширена:</b> Невірно вказана переможцем заробітна плата у розразхунку, а саме 4000грн (тобто нижче рівня місячного розміру заробітної плати, яка становить 4173 гривні) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В нас виникли два питання, щодо пропозиції обраного Замовником Переможця. Вимога ТД: «…До ціни тендерної пропозиції (за формою, згідно з Додатком 2) мають бути надані підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни у відповідності до ДСТУ: -розрахунок прямих витрат; -розрахунок вартості матеріальних ресурсів; -розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів з розрахунком вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення (за його наявності); -розрахунок загально-виробничих витрат (виходячи з структури будівельної організації); -розрахунок заробітної плати; -розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій; -розрахунок прибутку (в межах усереднених показників, згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013); -В разі необхідності: витрати на перевезення робітників, на відрядження робітників, на перебазування підрядної організації та інші; -Інших витрат, передбачених ДСТУ та врахованих у вартості пропозиції; -Пояснювальну записку до договірної ціни; -Детальний графік виконання робіт (Додаток 4); -Розрахунки інших витрат учасника, якщо вони передбачені договірною ціною. -Необхідно надати розрахунок до тендерної пропозиції (договірної ціни) за зразком (Додаток 5)…» Перше питання: Переможець вказав рівень середньомісячної зарплати для розрахунку пропозиції суму у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок). Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», рівень місячного розміру заробітної плати становить 4173 гривні (чотири тисячі сто сімдесят три гривні). Тобто, Переможець вказав нижче рівня середньомісячної заробітної плати. Підкажіть, будь ласка,чи є це помилкою? Друге питання: Учасник-переможець надав Довідку, в якій зазначає, що не надає окремим документом у складі Тендерної пропозиції розрахунок заробітної плати, посилаючись на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №196 від 27.07.2018 року та Постанову Кабінеті Міністрів України №546 від 11.07.2018 року, без зазначень конкретних пунктів/абзаців/розділів, тобто, на що саме Переможець посилається, та з яких законних підстав та чому вирішив не надавати розрахунок заробітної плати, який чітко передбачений та вимагається умовами тендерної документації, зовсім не зрозуміло. Підкажіть, будь ласка, чи є це помилкою учасника-переможця? <b> Номер відповіді:</b> 1093/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації . У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 30 Закону, є обов’язком, а не правом замовника. Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ" <b> Тема розширена:</b> Результати закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовник у тендерній документації вказав, що необхідно в тендерній пропозиції учасника додавати встановлений тариф на теплову енергію затверджений відповідними державними органами. В процесі аукціону вартість товару зменшилась- відповідно змінився/ зменшився тариф. Питання : при розгляді найвигіднішої тендерної пропозиції замовник розглядає тендерну документацію учасника на предмет відповідності. Відповідно до результату аукціону тариф змінився.Чи може замовник найвигіднішу тендерну пропозицію відхилити, оскільки тариф у тендерній документації що була вказана першочергово має різницю між тарифом,що встановлений в результаті аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 1094/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Воночас відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> При затверджені місцевого бюджету на 2020 рік по галузі "Освіта" передбачені кошти на погашення кредиторської заборгованості за 2019 рік ( тепло, харчування, придбання товарів, послуг та виконання ремонтів). Кредиторська заборгованість буде погашатися коштами, які передачені планами на 2020 рік. Як правильно відобразити в планах закупівлі в 2020 році погашення кредиторської заборгованості, так як погашення заборгованості буде сплачуватись по договорах 2019 року? <b> Номер відповіді:</b> 1095/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у запиті 803/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3ca2aebb-e981-427f-b075-d3da5bd5fc40&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ПраТ "ВО "Стальканат-Сілур" <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі - Порядок), експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Згідно пункту 12 зазначеного Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт. Виходячи із наведених положень Порядку, чи правомірно включення Замовником до тендерної документації вимоги щодо проведення учасником экспертизи вартості проекту на момент подання тендерної пропозиції? У випадку, якщо за результатами торгів вартість будівельних робіт буде знижено чи вимагатиметься від Замовника (або учасника) проведення повторної експертизи проекту з іншою, зменшеною вартістю? <b> Номер відповіді:</b> 1096/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті № 345/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA Разом з тим питання щодо проведення експертизи розглянуто у запиті № 254/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3eacb5bf-2c70-4c03-a657-597f574131e3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління <b> Тема розширена:</b> надання документів відповідно до ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство здійснює процедуру відбору для укладання рамкової угоди. До первинного аукціону було допущено 7 учасників, яких за результатами аукціону було визначено переможцями. Відповідно до ст. 17 Закону переможець у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Один із переможців надав скановану копію оригіналу документа Департаменту інформатизації МВС України видану генеральному директору підприємства, тим часом як усі документи тендерної пропозиції підписала інша особа (т.в.о. генерального директора). Чи достатньо для підтвердження відповідності п.п 6 частин першої ст. 17 однієї довідки на генерального директора, чи необхідно надати ще й на особу яка підписала тендерну пропозицію. <b> Номер відповіді:</b> 1082/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі − Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. Водночас ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. У свою чергу, переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (частина третя статті 17 Закону). Отже, спосіб надання документів щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених у статті 17 Закону, визначається замовником самостійно для подання таких документів переможцем процедури закупівлі. При цьому згідно з частиною третьою статті 32 Закону у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Таким чином, зважаючи не те, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, та беручи до уваги Розділ V Порядку, у разі якщо документи, що підтверджують відповідність учасника вимогам установленим статтею 17 Закону та визначених тендерною документацією, не надані (не надані / не надані у строк, встановлений Законом / не відповідають вимогам, встановленим замовником у тендерній документації) учасником, якого визначено переможцем торгів, замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого учасника.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Волинська обласна фітосанітарна лабораторія" <b> Тема розширена:</b> Додаткова закупівля <b>Суть питання:</b> Відповідно до кошторису на 2019 рік та згідно плану закупівля на 2019 рік було заплановано 2013,0 тис.грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів. Установою було проведено відкриті торги та здійснено закупівлю на суму 191,6 тис.грн. Чи має установа право на суму з економлених коштів закупити паливно - мастильні матеріали по прямому договору ? Якщо в грудні установі прийшло додаткове фінансування на суму 30 тис.грн., має вона право прямим договором закупити паливно - мастильні маьтеріали? <b> Номер відповіді:</b> 1083/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640