<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Жмеринкаводоканал" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь-ласка консультцію з приводу наступного питання. 2 грудня 2019 у нас відбувся аукціон з закупівлі товару - електроенергія, майданчиком визначено переможця з найнижчою ціною. Проте, до нас звернувся постачальник електроенергії, який не встиг прйняти участь, але пропонує свої послуги на більш вигідніших умовах, тобто нижча ціна ніж у переможця аукціону. Як нам в даному випадку діяти? <b> Номер відповіді:</b> 1044/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Водночас перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ДП "Адміністрація морських портів України" проводить закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-20-002353-b Під час подачі пропозицій, учасники вказали у пропозиції "найменування та опис товару, або еквівалент". Запитання: чи є підставою відхилити результату тендеру ,якщо всі учасники тендеру вказали у пропозиції "або еквівалент"? ДЯкую! <b> Номер відповіді:</b> 1045/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та у разі якщо таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка  розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону. Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). Відбір замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. Порядок застосування електронної системи закупівель для проведення закупівлі передбачено розділом ІІ Інструкції. Виходячи зі змісту пункту 3 Розділу I  Інструкції закупівля відбувається шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції під час оголошення закупівлі в ЕСЗ розміщується інформація зокрема про вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, визначені замовником , проект договору, інші документи, що можуть бути завантажені в ЕСЗ окремими файлами або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Замовником також може бути зазначена інформація стосовно джерела фінансування, виду та розміру забезпечення пропозицій учасників, іншої інформації, яку замовник вважає за потрібне зазначити . Таким чином, замовник здійснює відбір самостійно відповідно до тих вимог та інформації, що були зазначені у оголошенні про проведення закупівлі. При цьому рішення щодо відхилення пропозиції учасника та відміни закупівлі приймаються замовником самостійно у відповідності до пунктів 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Коксохімремонт" <b> Тема розширена:</b> Оскарження процедури закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть у вирішенні такого питання: Підприємством подало свою тендерну пропозицію для участі в тендері, предметом якого є 44160000-9 Магістралі, трубопроводи.... (Рукава напірні), за результатами тендеру наше підприємство було дискваліфіковано у звязку з тим, що Учасником надано пропозицію, яка не містить сертифікату відповідності або декларації про відповідність, зокрема на запропонований товар п. 2 «Рукав для води », 5 «Рукав бензорізний », що не відповідає умовам п. 1 додатку 1 тендерної документації». Нашим підпримством було подано декларацію про відповідність,але вказано загальну назву продукції без поділу за діаметром розмірами рукава і т.д. Підскажіть будь-ласка чи правомірно в даному випадку за такою ознакою дискваліфікувати підприємство. Як зазначено в ДСТУ 17050-1:2006 що декларацію на відповідність надають на партію товару одного типу або споріднену продукцію. Буду дуже вдячна за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 1046/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019                  №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин" <b> Тема розширена:</b> оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» <b>Суть питання:</b> На наші попередні запити надані відповіді за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=731e75c3-6d23-4efd-9792-5be064719229⟨=uk-UA та на: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe⟨=uk-UA. Однак, слід звернути увагу, що питання не є подібними ні за змістом і по суті, оскільки у запиті Інституту водних проблемі меліорації Національної академії аграрних наук України йдеться мова про послуги сторонніх організацій при виконанні державною науковою установою науково-дослідних робіт. Наше питання полягає в тому, чи регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»? <b> Номер відповіді:</b> 1047/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання надано у запиті № 996/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3704e55a-6e62-4c98-9aa4-47cea791d81c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТЗДВ КОМПАНІЯ "ТІБ" <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснення в сфері публічних (державних) закупівель <b>Суть питання:</b> 1.Чи зобов’язаний Замовник,за вказаних обставин, проводити повторну процедуру закупівлі ? 2.Чи правомірно укласти Додаткову угоду в нашому випадку до діючого Договору , після перезатвердження проектної документації ? . <b> Номер відповіді:</b> 1048/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка в Законі України “Про публічні закупівлі” відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону. Таким чином, зміна істотних умов договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, проведених відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” № 2289 від 01.06.2010 (далі – Закон № 2289), може здійснюватися відповідно до умов, що були визначені у таких договорах відповідно до статті 40 Закону № 2289, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. Так, частиною п’ятою статті 40 Закону № 2289  встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні були відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни  встановленого  згідно  із  законодавством органами  державної статистики  індексу  інфляції,  зміни  курсу  іноземної  валюти  у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни  залежно  від  зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих  цін  (тарифів)  і  нормативів,  які застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Щодо питань 2-3 Повідомляємо, що відповідь на питання  міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ” та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Житомирській області <b> Тема розширена:</b> Ціна на природний газ <b>Суть питання:</b> Провели відкриті торги на закупівлю природнього газу на 2020 рік, середня ціна від учасників від 4,34 грн до 6,10 грн. Є сумніви, щодо визначення переможця, тому що запропонована ціна на 2020 рік нижча за ціну на даний час. Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1049/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю. Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією . Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору , а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору. Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням формульного ціноутворення під час здійснення закупівель природного газу, розглянутим в листі від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ ”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06

<b>Запит від:</b> Запит від Людмила <b>Суть питання:</b> Дякуємо за відповідь на запит № 969/2019, яка розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e⟨=uk-UA. Ми розуміємо, Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесені змін до тендерної документації,але ми не отримали вичерпної відпові на поставлене питання потрібно вносити зміни в оголошення чи не потрібно.Посимо надати відповідь.Дякуємо за розуміння <b> Номер відповіді:</b> 1040/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті 969/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Вимоги до учасника <b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити наступне: чи має право замовник при формуванні тендерної документації на закупівлю природного газу включити вимогу, що Учасник (Постачальник) повинен постачати газ, який закуповується ним напряму на Українській товарній біржі. <b> Номер відповіді:</b> 1041/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації " та від  11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Алькор-Ексім" <b> Тема розширена:</b> Встановлення строків поставки продукції <b>Суть питання:</b> В тендерній документації зазначено - Поставка товару здійснюється Учасником впродовж 1 (одного) календарного дня з моменту подання Замовником заявки. Прошу надати роз'яснення щодо термінів постачання, які виключають дискримінацію потенційних учасників закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 1042/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 72/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Сервісбуртех" <b> Тема розширена:</b> відсутність відповіді Замовника на вимогу учасника щодо надання додаткової інформації <b>Суть питання:</b> Закупівля ID: UA-2019-10-23-000041-c Замовник не надав згідно статті 30 ЗУ "Про публічні закупівлі відповідь на вимогу щодо надання додаткової інформації стосовно причин відхилення тендерної пропозиції підприємства. Куди звертатися? <b> Номер відповіді:</b> 1039/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник , тендерна пропозиція якого відхилена , вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Водночас відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією , цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Мартинюк Наталія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Стосовно призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-ІХ від 19.09.2019р. (далі – Закон) відповідальність із тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Вони повинні мати необхідний рівень знань у галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши тест. Але до кінця 2021 року згідно із цим Законом триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити й тендерні комітети. У зв’язку із цим виникають наступні запитання: 1. Якщо замовник з січня 2020 року хоче скасувати тендерний комітет та призначити секретаря тендерного комітету як уповноважену особу, де та яким чином ця особа повинна пройти тестування уповноваженої особи (скласти тест)? 2. Також згідно пункту 11 частини першої статті 9 Закону Уповноважений орган повинен розробити та затвердити порядок організації тестування уповноважених осіб. Наразі такого порядку немає, тож яким чином призначати уповноважену особу? 3. Якщо Замовник вирішив замість тендерного комітету призначити уповноважену особу чи потрібно вносити зміни до штатного розпису закладу, тобто – фахівець з публічних закупівель це і є уповноважена особа, чи уповноваженою особою може бути інший спеціаліст, наприклад, бухгалтер, де виконання обов’язків уповноваженої особи будуть безоплатними та додатковими до основних обов’язків бухгалтера? <b> Номер відповіді:</b> 1037/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону " на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 При цьому пропонуємо ознайомитись з листом №3305-04/52038-03 від 06.12.2019 " Щодо визначення відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель Уповноваженої особи ", розміщеним за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=aa8d132d-7cd9-41bc-9b0a-576e35ccf929&tag=ListInformatsiinogoKharakteruSchodoUpovnovazhenoiOsobi Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель"  пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилки в істотних умовах укладеного і оприлюдненого договору <b>Суть питання:</b> За результатами аукціону визначено переможця з остаточною пропозицією 19990 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 00 коп. Договір про закупівлю підготовлено, підписано сторонами, та завантажено на сервіс публічних закупівель. Після чого пізніше однією із сторін було виявлено помилку в договорі, а саме: в розділі "Ціна договору" помилково вказана сума 19900 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. (а не 19990 грн. 00 коп. як було визначено за результатами аукціону), тобто на 90 гривень менше, ніж у остаточній пропозиції учасника аукціону, з яким і було укладено договір. Аналогічну помилку допущено у Додатку 1 до Договору "Протокол погодження договірної ціни". Чи можливо виправити дану помилку, внесши зміни до Договору шляхом укладення додаткової угоди між сторонами або якимось іншим чином, наприклад, завантаженням виправленого договору? Договір вже зареєстрований у Казначействі. <b> Номер відповіді:</b> 1038/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону та Інструкції. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, який укладений без застосування процедур закупівель, визначених Законом. Так, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.