<b>Запит від:</b> Запит від Благодійна Організація «ОБ’ЄДНАННЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ ХВОРИХ ФЕНІЛКЕТОНУРІЄЮ «ПОКОЛІННЯ» <b> Тема розширена:</b> Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів? <b>Суть питання:</b> Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети. Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників. На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію? Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів? <b> Номер відповіді:</b> 104/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет. Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету. З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗВО <b>Суть питання:</b> Установа є комунальним закладом, яка частково фінансується з бюджету, а частково ха власні кошти. Для вчасного початку та завершення закупівель комунальних послуг планування проводиться орієнтовне з кінці року. Сума фінансування по затвердженим кошторисам (а управління і казначейська служба затверджує їх у новому році не раніше 15-17 січня) джерела фінансування можуть змінюватись, залежно від фінансування. Чому на майданчиках закрита можливість редагувати плани (зркрема джерела фінансування). Дана ситуація створює умови в яких Замовники є заручникам (на період плануваня достеменно не відомі джерела фінансування, і при затвердженні остаточного фінансування управліннями - неможливо внести зміни). Тому просимо дозволини вносити зміни в план закупівель розділі "Джерело фінансування" - для недопущення замовникам порушень законодавства у сфері публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 105/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню. Таким чином, інформація стосовно процедури закупівлі, яка передбачена в ручному плані, зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. Додатково зазначаємо, що на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланнями https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi , https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji , https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro міститься інформація стосовно річних планів та їх статусів, рекомендації по заповненню поля “Джерело фінансування”

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Довідки, що надає переможець торгів <b>Суть питання:</b> Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило, що довідки про несудимість переможцям торгів надають відповідні підрозділи МВС України. Просимо роз’яснити: 1. переможець-нерезидент також має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника? 2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні? <b> Номер відповіді:</b> 107/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання розміщена у запиті № 344/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> про належність до замовників <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити, чи є комунальне підприємство, яке надає житлову послугу з управління багатоквартирним будинком, замовником закупівель відповідно до закону України "Про публічні закупівлі", за умови, що таке підприємство не є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів і надає послугу за договірною ціною. <b> Номер відповіді:</b> 108/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Бровкін Іван Олегович <b>Суть питання:</b> Згідно до Статуту, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12 жовтня 2010 року №315 (зі змінами), державне підприємство "ТВК" (код 24971375) засноване на державній власності (100%), діє як державне унітарне комерційне підприємство, входить до сфери управління Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Уповноважений орган управління). Приймаючи до уваги те, що ДП "ТВК" є на 100% державним підприємством але діє як унітарне комерційне підприємство, виникло питання, чи повинно у своїй діяльності вказане державне підприємство керуватись Законом України "Про публічні закупівлі"? Прошу надати розяснення саме з цього питання та щодо саме вказаного державного підприємства. <b> Номер відповіді:</b> 109/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надана у запиті № 1103/2019, яка розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6812e084-c94c-499c-8df5-e57329fddb0b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Черняхівської сільської ради "Черняхівське" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство новостворене. Чисельність працівників, на даний момент, становить 3 працівники. Для створення тендерного комітету не вистачає кількості працівників, тому логічно плануємо призначити уповноважену особу. Підскажіть будь ласка, чи це є правильно? Як правильно сформулювати в наказ на призначення і чи вказувати в наказі(січень 2020 року) доплату за покладення на працівника як додаткової роботи, чи доплата повинна призначатися з 01.01.2022 року (відповідно листа Мінекономіки 3305-04/52038-03 від 06.12.2019) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 110/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Водночас Законом також передбачено право визначення уповноважених осіб, відповідальних за організацію та проведення процедур закупівель. Питання визначення уповноважених осіб розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08 З інформацією стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту “Фахівець з публічних закупівель", пропонуємо ознайомитися у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia Поряд з цим повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20 жовтня 2019 року та буде введено в дію 19 квітня 2020 року. При цьому відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель з 19 квітня 2020 року може бути лише уповноважена особа. Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року можуть бути як уповноважена особа, так і тендерний комітет. При цьому тендерний комітет може здійснювати організацію і проведення процедур закупівель лише до 01 січня 2022 року. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 11 нової редакції Закону, яка вводиться в дію з 19 квітня 2020 року, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.

<b>Запит від:</b> Запит від ГО "Центр громадського моніторингу та досліджень" <b> Тема розширена:</b> Чи може уповноважена особа бути ФОП-ом <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник залучити уповноважену особу не з свого штатут та не за трудовою угодою, а укласти цивільно - правову угоду з фізичною - особою підприємцем про надання послуг уповноваженої особи? <b> Номер відповіді:</b> 111/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29267 , розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”, який містить інформацію щодо визначення уповноваженої особи та особливостей укладення трудових договорів. При цьому виходячи зі змісту норм Закону уповноважена особа або члени тендерного комітету мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах.

<b>Запит від:</b> Запит від Тетяна Руденко <b> Тема розширена:</b> призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго вечора. Чи може голова ТК, члени ТК бути одночасно уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 112/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.  Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”. Відповідно до пункту 1.4. Примірного положення замовником не може бути одночасно визначено відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель тендерний комітет та уповноважену особу (осіб). Таким чином, члени та голова тендерного комітету можуть бути одночасно уповноваженою особою, за умови що дана особа не буде визначена відповідальною за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП Сумської обласної ради "Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення" <b> Тема розширена:</b> планування закпівель по пролонгованих догорах <b>Суть питання:</b> Надайте, будь ласка, роз’яснення чи потрібно включати до річного плану закупівель на 2020 рік обсяг закупівлі товару, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в діючому договорі, укладеному у 2019 році за яким продовжено термін дії до 31 березня 2020 року відповідно до ч.5 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» <b> Номер відповіді:</b> 92/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 235/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Мереф'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи може бути школа, яка є юридичною особою та не є розпорядником коштів бути замовником в системі прозоро, а платником за її закупівлі буде Виконавчий комітет, можливо це? Якщо ні то чому? <b> Номер відповіді:</b> 94/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 477/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b1ba6a9d-1772-4f2c-a270-54db804dfd0b&lang=uk-UA У свою чергу, питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, для послуг перекладачів, які залучаються центрами для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» предметом закупівлі є письмовий/усний переклад або суб’єкт права, якому надаються послуги перекладу? Та відповідно до якого нормативного акту визначається предмет закупівлі по вищезазначеним послугам? Дякую за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 95/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. Поряд з цим відповідно до абзацу другого пункту першого розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Разом з тим відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (далі – Закон № 3460-VI) безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Так, згідно з частиною другою статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру. Таким чином, визначення інших предметів закупівлі, крім послуг безоплатної вторинної правової допомоги , здійснюється відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування». <b>Суть питання:</b> Між Відкритим акціонерним товариством “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” (надалі – ВНДІАЕН) та Комунальним підприємством “Міськводоканал” Сумської міської ради (надалі – КП “Міськводоканал” СМР) 05.12.2011 було укладено договір № 5961 (надалі - договір № 5961) на виконання робіт по прийманню та перекачці господарсько-фекальних стоків до міського колектору насосною станцією ВНДІАЕН, який діє і на цей час. 02.07.2015 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі в зв’язку з перейменуванням Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» у Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування». 03.05.2018 проведено державну реєстрацію Статуту ВНДІАЕН у новій редакції та внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі в зв’язку з зміною типу та з перейменуванням Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» на Акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування». Згідно з умовами діючого договору № 5961 вартість перекачки 1 м3 господарсько-фекальних стоків визначається у відповідності до погодженої калькуляції, а також передбачена можливість зміни вартості перекачки 1 м3 господарсько-фекальних стоків шляхом погодження нової редакції калькуляції. В грудні 2019 року ВНДІАЕН звернувся до КП «Міськводоканал» СМР щодо погодження нової редакції калькуляції, відповідно до якої вартість перекачки господарсько-фекальних стоків за 2020 рік сумарно перевищить 50000 грн. Керуючись викладеним, просимо Вас надати роз'яснення з наступного питання: враховуючи той факт, що згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» КП «Міськводоканал» СМР належить до замовників, чи застосовується Закон України «Про публічні закупівлі» до зазначеного вище договору № 5961 від 05.12.2011, в т.ч. в частині обов'язкового оприлюднення замовником звіту про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону? <b> Номер відповіді:</b> 96/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”.