<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Довідки для учасників - нерезидентів <b>Суть питання:</b> Від переможця відкритих торгів вимагається надання документального підтвердження того факту, що службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. В Україні така довідка Міністерства внутрішніх справ України. Встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України може надати таку довідку як резиденту України, так і нерезиденту України. Чи обов’язково вимагати для нерезидента України довідку від Міністерства внутрішніх справ України, чи можливою є вимога надання довідки, виданої відпопідним органом країни учасника-нерезидента? <b> Номер відповіді:</b> 32/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання розміщена у запиті № 344/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Української ОТГ <b>Суть питання:</b> проведено відкриті торгив 2019р, за день до підписання угоди отримано скаргу, розгляд в 2020р. чи можно укласти договір по даній процедурі, якщо є бюджетні призначення на 2020р. і їх достатньо. <b> Номер відповіді:</b> 33/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шепетівської райдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Договір під 20% <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Виникло таке запитання, замовником було укладено додаткову угоду (на постачання природного газу) під 20% згідно ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", але тендер ще триває і обсягів газу не вистачить до завершення закупівлі на 2020 рік. Як вчинити: укласти прямий договір на місяць чи переговорну процедуру за нагальною потребою, і взагалі чи можливо це? <b> Номер відповіді:</b> 35/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016  № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”,  розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 Так, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Крім цього зазначаємо, що умови застосування переговорної процедури закупівлі встановлені статтею 35 Закону. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

<b>Запит від:</b> Запит від Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) <b>Суть питання:</b> На виконання пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України», проведено державну реєстрацію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602), яке є правонаступником усіх прав та обов’язків Головного територіального управління юстиції у місті Києві,Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції». Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області проведено закупівля природного газу на 2020 рік. Даний орган перебуває на стадії ліквідації. Чи може підписати договір та взяти на себе бюджетні зобовязання Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) як правонаступник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області? Чи наявна технічна можливість розмістити договір в електронній системі правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ)? <b> Номер відповіді:</b> 36/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист  від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від  07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Херсонської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Вимога щодо надання додаткової інформації <b>Суть питання:</b> Чи може замовник в тендерній документації прописати вимогу щодо надання довідки в довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі наявності) з відомостями про відсутність порушених кримінальних проваджень відносно юридичної особи чи її керівника, яка є учасником торгів? Якщо так, то чи можна відхилити пропозицію учасника у разі якщо такі провадження є, чи коли отримано таку інформацію від правоохоронних органів офіційно як відповідь на запит Замовника про наявность кримінальних проваджень щодо учасника (вирішення даного питання спрямовано на захист замовника від недобросовісних учасників які не виконують своїх зобов’язань по договорах з мільйонними сумами (державні кошти) що призводить до розкрадання ними бюджетних коштів, невиконання взятих зобов’язань тощо) <b> Номер відповіді:</b> 37/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13652 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 , розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Наталинська сільська рада <b>Суть питання:</b> заплановано закупівлю очікуваною вартістю менше 50 тис. орієнтовно на лютий, але фактично закупівля не відбулася, придбання товару відбудеться в березні. Чи потрібно робити якісь зміни в річному плані (скасовувати чи ні попередній чи просто вносити новий рядок плану з орієнтовним початком в березні) <b> Номер відповіді:</b> 28/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель. При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані (додатку до річного плану) за умови дотримання вимог частини сьомої статті 2 Закону. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель (додатку до річного плану) відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. При цьому питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Отже, при необхідності внесення змін до річного плану закупівель (додатку до річного плану) за однаковим предметом закупівлі замовник може редагувати інформацію про вже раніше внесену в систему закупівлю, шляхом внесення змін в її окремі, передбачені системою поля (зміна очікуваної вартості закупівлі, орієнтовного початку проведення закупівлі тощо), або створити у формі річного плану новий запис про закупівлю з тим самим предметом. При цьому варто зазначити, що в першому випадку система не зберігає інформацію про раніше відображену в систему закупівлю (водночас замовник може зазначати в полі “Примітки” про те, що до зазначеної закупівлі вносились зміни). Крім того, інформуємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Теплолюкс Україна <b>Суть питання:</b> Замовник Філія Бурове управління "Укрбургаз" АТ "Укргазидобування" провела Допорогову закупівлю очікувана вартість якої 2 599500,00 грн. Дана оголошена вартість перевищує суму, згіно ст2. ЗУ "Про публічні закупвлі" та не відповідає Інструкції 10 Тендер №4793105 УБГ19Т-162 Саморегулюючий термокабель в комплекті з муфтами. Аукціон відбувся 06.12.2019 року. Якими нормами регулюються даний порядок допорогової закупівлі, якщо не відповідає ні нормам Закону, ні Інструкції 10, оскільки перевищує встановлений розмір для закупівлі товарів? <b> Номер відповіді:</b> 30/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті  № 594/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bf55df4-8400-42b7-bfce-185d6b93be18&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти <b> Тема розширена:</b> Закупівля постачання електричної енергії <b>Суть питання:</b> 14 листопада 2019 року нами було оголошено відкриті торги щодо закупівлі постачання електричної енергії. 09 грудня 2019 року відділом освіти було кваліфіковано переможця. Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір може бути укладеним не раніше як 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та не пізніше як через 20 днів. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", "Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.". Тобто 10 днів дається для оскарження рішення дій, або бездіяльності замовника. А отже, замовник фактично може знати свого постачальника максимум за 10 днів до укладення договору (або враховуючи період оскарження за 20 днів до укладення договору). Підпункту 6.1.3. пункту 6.1. розділу VI ПРАВИЛ роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що для зміни постачальника та уникнення штрафних санкцій " споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору". З урахуванням вищевикладеного виникають суперечності між постановою НКРЕКП та Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно розподільники електричної енергії відмовляють у зміні постачальника електричної енергії так як повідомлення подано менше як за 21 день, тоді у споживача немає іншого виходу як порушувати "ЗУ Про публічні закупівлі" і укладати прямі договора на постачання електричної енергії на один місяць для вчасного попередження розподільника. Також розподільники відмовляють (в нашому випадку) у зв'язку із наявною заборгованістю. Коли почали виясняти ситуацію розподільник говорить, що помилкового відмовив а посеред місяця змінити постачальника неможливо. Поясніть будь ласка як діяти в таких ситуаціях і чим керуватись? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 31/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання закупівель електричної енергії висвітлені в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергі ї" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06%20 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 Разом з тим, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗК МЦКіД <b>Суть питання:</b> Доброго дня підкажіть будь ласка чи потрібно у 2020 році виводити тендерний комітет та залишати лише уповноважену особу? Якщо в січні 2020 у нас буде тендер то його повинен проводити тендерний комітет чи уповноважена особа? <b> Номер відповіді:</b> 20/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель . Ураховуючи викладене, проведення процедур закупівель належить виключно до повноважень тендерного комітету або уповноваженої особи. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо організації та проведення процедур закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо повноважень тендерного комітету згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції від 19.04.2020 року) стосовно проведення спрощених процедур <b>Суть питання:</b> В ст. 11 ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) зазначено, що відповідальною за організацію та проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ є уповноважена особа. В Прикінцевих та перехідних положеннях цього ж Закону зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ. Згідно ст. 13 Закону ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Запитання: чи є вимогою та обов’язком замовника відповідно до ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) визначити або призначити уповноважену особу відповідальною за проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ? Тобто, тендерний комітет вже не може бути призначеним відповідальним за організацію та проведення СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, тільки за ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ відповідно до Закону? <b> Номер відповіді:</b> 21/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Повідомлення про внесення змін <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі внесення змін до істотних умов договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 цього Закону оприлюднюється повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю . Одним з передбачених випадків є продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Тобто цей пункт містить в собі настання двох подій: продовження строку дії договору та виконання зобов'язань. Чи потрібно публікувати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю якщо зміни стосуються одного з зазначених випадків, наприклад, лише продовження строку дії договору (строк виконання зобов'язань залишається незмінним)? <b> Номер відповіді:</b> 22/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247 ,  розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економічного та інвестиційного розвитку Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткових угод, які збільшують ціну товару при умові непідтвердження коливання ціни на ринку <b>Суть питання:</b> Суть питання викладена у листі, що додається <b> Номер відповіді:</b> 23/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”. Одночасно зазначаємо, що пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Отже, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону лише відповідно та у межах наявного коливання ціни на ринку. При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.