<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Кіровоградський науково-виробничий центр стандаризації, метрології та сертифікації" <b> Тема розширена:</b> Зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», яка набирає чинності з 19.04.2020 року, визначений перелік замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону. ДП «Кіровоградстандартметрологія», як державне комерційне підприємство,ЗАМОВНИК, на нашу думку, не підпадає під дію положень статті 2 вищезазначеного закону. Хочеться почути вашу думку з зазначеного птання. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 78/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників. Крім того, зазначаємо, що юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання самостійно визначають приналежність до замовників у розумінні нової редакції Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", (в якому зазначено, що узагальнені листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію).

<b>Запит від:</b> Запит від Здолбунівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. При оприлюдненні оголошення було допущено помилку: в "очікуваній вартості" зазначено суму "без ПДВ" замість "з ПДВ". На жаль, цю помилку було помічено після аукціону на етапі кваліфікації переможця. Тендерна пропозиція потенційного переможця "з ПДВ" і не перевищує очікувану вартість замовника. Однак чи є це суттєвою помилкою для замовника щоб відмінити торги? Адже внесення змін уже неможливе. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 79/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься у запиті від 09.11.2016 № 94/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA Разом з тим, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом) (абз. 9 ч. 1 ст. 31 Закону № 922). Якщо торги відмінено частково за лотом чи можна провести на цей лот переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 80/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA При цьому питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом) та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від Марталішвілі Леся Анатоліївна <b>Суть питання:</b> питання по змісту Закону(Стаття 17. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, п.2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання).Суть питання: Тут мається на увазі невиконання зобов'язань перед цим же замовником чи перед будь яким іншим? І взагалі - якими документами слід обгрунтованувати розірвання договорів з недоброчесними виконавцями? тільки рішення суду чи може це бути просто акт? Якщо це просто акт - чи потрібно його десь реєструвати? роз"ясніть, будь ласка. <b> Номер відповіді:</b> 74/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до частини другої статті 17 нової редакції Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником , що призвело до його дострокового розірвання , і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Відповідно до статті 651  Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Разом з тим згідно з частиною першою статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку , передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором . Частиною другою статті 217 ГК України визначено види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції ; оперативно-господарські санкції. Частиною 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Водночас статтею 222 ГК України передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності, згідно якої учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Ураховуючи викладене, для реалізації права замовника на майбутнє  відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі, замовникові слід передбачати відповідні умови у проекті договору та договорі про закупівлю щодо порядку розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. При цьому відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Кредиторська заборгованість в плані закупівель <b>Суть питання:</b> Як відобразити кредиторську заборгованісь за 2019 рік в плані закупівель на 2020 рік <b> Номер відповіді:</b> 72/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Публікація повідомлення про внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> Чи потрібно публікувати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю якщо зміни стосуються лише продовження строку дії договору (строк виконання зобов'язань залишається незмінним, а ч. 4 ст.36 Закону передбачає 2 випадки: продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару)? <b> Номер відповіді:</b> 73/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на аналогічне питання надана у запиті № 22/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e917ce9d-73fa-45cd-9aac-3ebd7e461b46

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день. Бюджетна установа має тендерний комітет для організації та проведення ВСІХ закупівель. Плануємо залишити його до 31.12.2021 відповідно до Перехідних положень ЗУ "Про публічні закупівлі" (в новій редакції)для організації та проведення ВСІХ закупівель, в тому числі спрощеної закупівлі. Чи обов`язково в такому випадку ДОДАТКОВО визначати або призначати уповноважену особу для організації та проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ з 19.04.2020 чи можливо цю роботу залишити за тендерним комітетом? <b> Номер відповіді:</b> 67/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Планування <b>Суть питання:</b> Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями? У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ. У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання. Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного. Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного. Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору. Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку". Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06. <b> Номер відповіді:</b> 68/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Водночас предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). При цьому відповідно до пукнту 6 розділу ІІ Порядку визначення послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян , що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань ), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої-п'ятої цифр національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Синельниківська місцева прокуратура <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Професійно технічним закладом було укладено договір закупівлі вугілля камяного в квітні місяці 2019 року. Вподальшому, кожні три дні змінювалась ціна договору на підставі експертного висновку датованого січнем місяцем 2019 року. Як повинен був діяти замовник при укладенні додаткових угод, якщо експертний висновок на підставі якого в квітні місяці було змінено ціну договору з приводу коливання ціни, був складений ще в сісчня місяці 2019, тобто до проведення тендерної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 69/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ” (який містить інформацію щодо здійснення контролю у сфері закупівель).

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Рівненської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи вносились зміни до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 70/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Львівський державний університет безпеки життєдіяльності <b> Тема розширена:</b> здійснення закупівель відокремленим структурним підрозділом <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" замовником є юридична особа розпорядник бюджетних коштів. Філії та представництва не є юридичними особами. Відомості про філії юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. Відокремлений структурний підрозділ розпорядника бюджетних коштів, включений в мережу головного розпорядника та має відкриті реєстраційні рахунки по загальному та спеціальному фонду в органі Казначейства на ім’я відокремленого структурного підрозділу. Питання 1 Чи може відокремлений структурний підрозділ розпорядника бюджетних коштів створювати свій кабінет замовника (по ЄДРПОУ відокремленого структурного підрозділу) та здійснювати процедури закупівель? Питання 2 Як повинен відокремлений структурний підрозділ погоджувати свої закупівлі із розпорядником бюджетних коштів (який є юридичною особою)? <b> Номер відповіді:</b> 71/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ” (який містить інформацію щодо електронних майданчиків та  адміністратора системи). Тому, з питань реєстрації в системі рекомендуємо звертатись безпосередньо до оператора авторизованих електронних майданчиків та адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Осовський Станіслав Петрович <b> Тема розширена:</b> В тендерну документацію додані кваліфікаційні критерії які безпідстано обмежують участь учасників в процедурі закупівлі <b>Суть питання:</b> 20.12.2019 Міністерство розвитку економіки України проводило 60170000-0 Прокат пасажирських транспортних засобів з водієм. Прийняли участь 4 учасники. всі пропозиції відхилені. Лише моя пропозиція майже без зауважень. В усному порядку мене запросили прийняти участь в повторній закупівлі та виправити помилки. 10.01.20 оголошена повторна закупівля в якій добавили обмеження об'єму двигуна об’єм – в межах 1,798 м³ - 1,984 м³. в мене авто з двигуном 2494 см³. Це зроблено навмисто щоб не допустити мене до участі в процедурі оскільки витрати на ПММ та всі інші витрати за рахунок Виконавця. Мою вимогу скасувати цей критерій відхилено тендерним комітетом. Куди і в якій формі я можу звернутися? <b> Номер відповіді:</b> 59/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06%20 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , який містить відповідь на питання. Принагідно інформуємо, що з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро"  infobox.prozorro.org за посиланнями: http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q=