Новини Мінекономіки
Консультація
№ 73/2025
12.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки № 73/2025 щодо оборонних закупівель і прозорого будівництва Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо прозорого будівництва до оборонних закупівель, які проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275, та Закону України «Про оборонні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Порядок здійснення оборонних закупівель визначається Законом України «Про оборонні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З огляду на те, що в наданому питанні не конкретизовано, які саме норми прозорого будівництва маються на увазі, надати більш конкретну відповідь неможливо.
Інше
Консультація № 73/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки № 73/2025 щодо оборонних закупівель і прозорого будівництва
Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо прозорого будівництва до оборонних закупівель, які проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275, та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Порядок здійснення оборонних закупівель визначається Законом України «Про оборонні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З огляду на те, що в наданому питанні не конкретизовано, які саме норми прозорого будівництва маються на увазі, надати більш конкретну відповідь неможливо.
Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо прозорого будівництва до оборонних закупівель, які проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275, та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Порядок здійснення оборонних закупівель визначається Законом України «Про оборонні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З огляду на те, що в наданому питанні не конкретизовано, які саме норми прозорого будівництва маються на увазі, надати більш конкретну відповідь неможливо.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи повинні дотримуватися норм прозорого будівництва державні замовники, які здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг згідно Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 73/2025
Консультація
№ 74/2025
12.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки щодо звітування про виконання договорів оборонних закупівель: Суть питання: Чи потрібно державним замовникам звітувати про виконання договорів, укладених відповідно до Особливостей № 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Так, державні замовники зобов'язані звітувати про виконання договорів, укладених згідно з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Інше
Консультація № 74/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо звітування про виконання договорів оборонних закупівель
Суть питання: Чи потрібно державним замовникам звітувати про виконання договорів, укладених відповідно до Особливостей № 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Так, державні замовники зобов'язані звітувати про виконання договорів, укладених згідно з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно звітувати державним замовникам про виконання договорів, укладених згідно Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 74/2025
Консультація
№ 65/2025
11.02.2025
Виконання договору
Суть питання: ТОВ "СК Альянс 2006" просить роз'яснення, чи є укладений з Мінекономіки договір №120 договором про надання послуг та чи відповідає він критеріям визначення підприємства критично важливим (виконання робіт/надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів, укладених на строк не менше шести місяців) згідно Наказу Мінекономіки №28003 від 18 грудня 2024 року. Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки повідомило, що вичерпна відповідь на аналогічне звернення надана листом Мінекономіки від 10.02.2025 № 3323-04/13387-07, що додається до відповіді. 2. З питань застосування наказу Міністерства економіки України від 18.12.2024 № 28003 “Деякі питання визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки” рекомендовано надіслати звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний вебсайт Мінекономіки.
Виконання договору
Консультація № 65/2025Огляд:
Суть питання:
ТОВ "СК Альянс 2006" просить роз'яснення, чи є укладений з Мінекономіки договір №120 договором про надання послуг та чи відповідає він критеріям визначення підприємства критично важливим (виконання робіт/надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів, укладених на строк не менше шести місяців) згідно Наказу Мінекономіки №28003 від 18 грудня 2024 року.
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки повідомило, що вичерпна відповідь на аналогічне звернення надана листом Мінекономіки від 10.02.2025 № 3323-04/13387-07, що додається до відповіді.
2. З питань застосування наказу Міністерства економіки України від 18.12.2024 № 28003 “Деякі питання визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки” рекомендовано надіслати звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний вебсайт Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Альянс 2006"
<b>Суть питання:</b> ТОВ "СК Альянс 2006" уклало з Міністерством економіки договір №120 про закупівлю від 28.11.2024 року, строком на 12 місяців, дійсним до 31.12.2025 року (договір додаться). Згідно п.2 додатку №1 (специфікації) до даного договору: «Постачання товару повинно здійснюватися постачальником власним/або орендованим спеціалізованим транспортним(и) засобом(и), придатним для транспортування палива відповідного типу (бензовоз, тощо) та самостійного розвантаження шляхом наливу у визначеному покупцем місці: м. Київ, вул. Антоновича, 174»
Враховуючі вищезазначене, просимо повідомити:
1.Даний договір є договором про надання послуг Міністерству економіки України?
2.Договір №120 від 28.11.2024 року про закупівлю, укладений між ТОВ «СК Альянс 2006» та Міністерством економіки України відповідає вимогам п.2 критеріям визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період: «виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців» згідно Наказу Мінекономіки №28003 від 18 грудня 2024 року.?
<b>
Номер відповіді:</b> 65/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідьна на аналогічне звернення надана листом Мінекономіки від 10.02.2025 № 3323-04/13387-07, що додається.
Водночас зазначаємо, що оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, з питань щодо застосування наказу Міністерства економіки України від 18.12.2024 № 28003 “Деякі питання визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки” пропонуємо надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного вебсайту Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:
Консультація
№ 67/2025
11.02.2025
Інше
Суть питання: Як діяти замовнику, якщо переможець запиту ціни вказав невірну ціну за одиницю товару в специфікації (5 грн замість 160 грн), але загальна сума договору та обсяг закупівлі відповідають заявці? Чи можна укласти договір з правильною ціною за одиницю, чи необхідно дискваліфікувати переможця або зменшити суму договору? Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитися з відповідями, що містяться в запитах № 768/2023 та № 42/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f?lang=uk-UA
Інше
Консультація № 67/2025Огляд:
Суть питання:
Як діяти замовнику, якщо переможець запиту ціни вказав невірну ціну за одиницю товару в специфікації (5 грн замість 160 грн), але загальна сума договору та обсяг закупівлі відповідають заявці? Чи можна укласти договір з правильною ціною за одиницю, чи необхідно дискваліфікувати переможця або зменшити суму договору?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано ознайомитися з відповідями, що містяться в запитах № 768/2023 та № 42/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Вараський ліцей №3
<b>
Тема розширена:</b> Запит ціни визнчення переможця зміна ціни за одиницю товару
<b>Суть питання:</b> Замовником оголошено торги на овочі та фрукти по запиту ціни, при розгляді пропозиції постачальник переможець вказав загальну суму договору (де врахував ціну за одиницю товару -часник по 160 грн, а в самій специфікації за одиницю товару вказав технічно невірно ціну по 5 грн) Як діяти в даній ситуації?-дискваліфікувати, чи можна заключити договір де вірно вказати ціну за одиницю бо сума договору і обсяг закупівлі не змінюється (чи не буде це суперечити закону що я оголосила їх переможцем), чи зменшити суму договору і вказати за ціну одиницю 5 грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 67/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 768/2023, № 42/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f?lang=uk-UA
Консультація
№ 68/2025
11.02.2025
Відкриті торги
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, ось витяг з нього: Суть питання: Чи правомірно відхиляти тендерну пропозицію, якщо учасник вказав одиницю виміру не так, як в тендерній документації (наприклад, замість "літри" вказав "кг"), але при цьому технічні характеристики товару відповідають вимогам? Висновки/Відповідь: Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються, зокрема, одна або декілька технічних специфікацій на предмет закупівлі (у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг), які повинні містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі характеристики; посилання на стандарт, технічні умови, знаки відповідності та інші документи, що підтверджують відповідність якості товарів, робіт, послуг; При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”. Отже, у разі, якщо учасником процедури закупівлі зазначено одиницю виміру не так, як передбачено тендерною документацією, але при цьому його пропозиція відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником у тендерній документації, замовник може розглянути можливість приведення такої пропозиції до відповідності на підставі пункту 35 частини першої статті 1 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 68/2025Огляд:
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, ось витяг з нього:
Суть питання: Чи правомірно відхиляти тендерну пропозицію, якщо учасник вказав одиницю виміру не так, як в тендерній документації (наприклад, замість "літри" вказав "кг"), але при цьому технічні характеристики товару відповідають вимогам?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються, зокрема, одна або декілька технічних специфікацій на предмет закупівлі (у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг), які повинні містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі характеристики; посилання на стандарт, технічні умови, знаки відповідності та інші документи, що підтверджують відповідність якості товарів, робіт, послуг;
При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Отже, у разі, якщо учасником процедури закупівлі зазначено одиницю виміру не так, як передбачено тендерною документацією, але при цьому його пропозиція відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником у тендерній документації, замовник може розглянути можливість приведення такої пропозиції до відповідності на підставі пункту 35 частини першої статті 1 Закону.
Суть питання: Чи правомірно відхиляти тендерну пропозицію, якщо учасник вказав одиницю виміру не так, як в тендерній документації (наприклад, замість "літри" вказав "кг"), але при цьому технічні характеристики товару відповідають вимогам?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються, зокрема, одна або декілька технічних специфікацій на предмет закупівлі (у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг), які повинні містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі характеристики; посилання на стандарт, технічні умови, знаки відповідності та інші документи, що підтверджують відповідність якості товарів, робіт, послуг;
При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Отже, у разі, якщо учасником процедури закупівлі зазначено одиницю виміру не так, як передбачено тендерною документацією, але при цьому його пропозиція відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником у тендерній документації, замовник може розглянути можливість приведення такої пропозиції до відповідності на підставі пункту 35 частини першої статті 1 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Олександрійської міської ради"
<b>
Тема розширена:</b> Можливість
<b>Суть питання:</b> Тендерною документацією встановлені одиниці виміру виробу медичного призначення (матеріал для виготовлення зубних протезів) - паковання. Учасник подав пропозицію, яка відповідає технічним вимогам і формі випуску, але зазначив одиниці виміру "штука". В такому випадку слід надати вимогу про усунення невідповідностей, оскільки це не не приведе до зміни предмета закупівлі і кількості товарів чи відхилити пропозицію?
<b>
Номер відповіді:</b> 68/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 524/2024,розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
Консультація
№ 63/2025
10.02.2025
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 63/2025 Суть питання: Чи обов'язкова вища освіта для уповноваженої особи у сфері публічних закупівель, зокрема, чи підходить особа з економічною освітою технікуму на посаду фахівця з публічних закупівель? Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (доступний за посиланням, що надано в консультації), відповідь на питання міститься у вказаному листі.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 63/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки № 63/2025
Суть питання: Чи обов'язкова вища освіта для уповноваженої особи у сфері публічних закупівель, зокрема, чи підходить особа з економічною освітою технікуму на посаду фахівця з публічних закупівель?
Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (доступний за посиланням, що надано в консультації), відповідь на питання міститься у вказаному листі.
Суть питання: Чи обов'язкова вища освіта для уповноваженої особи у сфері публічних закупівель, зокрема, чи підходить особа з економічною освітою технікуму на посаду фахівця з публічних закупівель?
Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (доступний за посиланням, що надано в консультації), відповідь на питання міститься у вказаному листі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний навчальний заклад "Олександрійський професійний ліцей"
<b>
Тема розширена:</b> Освіта уповноваженої особи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Обов'язково для уповноваженої особи вища освіта? Якщо в людини освіта технікума економічна чи підходить вона на посаду Фахівця з публічних закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 63/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 64/2025
10.02.2025
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 64/2025) щодо локалізації товару (автомобілів з Таїланду): Суть питання: Чи можливо постачати автомобілі, виготовлені в Таїланді, без дотримання вимог щодо локалізації, посилаючись на міжнародні торговельні угоди. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає конкретної відповіді на запит, а перенаправляє до попередніх роз'яснень, розміщених на сайті Уповноваженого органу: * Лист від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях” (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06) * Лист від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315) * Лист від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool”” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199) * Лист від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06) * Лист від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 “Щодо внесення змін” (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06) * Лист від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395) * Лист від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367) Рекомендація: Уважно вивчити зазначені листи Мінекономіки для отримання інформації щодо застосування вимог локалізації до товарів, що імпортуються з країн, з якими Україна має міжнародні торговельні угоди. Особливу увагу слід звернути на чинні Особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та зміни до них.
Інше
Консультація № 64/2025Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 64/2025) щодо локалізації товару (автомобілів з Таїланду)
Суть питання: Чи можливо постачати автомобілі, виготовлені в Таїланді, без дотримання вимог щодо локалізації, посилаючись на міжнародні торговельні угоди.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає конкретної відповіді на запит, а перенаправляє до попередніх роз'яснень, розміщених на сайті Уповноваженого органу:
Рекомендація: Уважно вивчити зазначені листи Мінекономіки для отримання інформації щодо застосування вимог локалізації до товарів, що імпортуються з країн, з якими Україна має міжнародні торговельні угоди. Особливу увагу слід звернути на чинні Особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та зміни до них.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЛЛІ ПЛЮС ХАРКІВ»
<b>
Тема розширена:</b> Питання стосовно локалізації товару
<b>Суть питання:</b> Массово постачальники приймають участь у тендерах пропонують автомобілі, які виготовлені в країні Таїланд. Прикладають лист про те, що ця країна уклала міжнародну угоду про торгівлю та має право без локалізації продавати даний товар.https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-01-13-010755-a
<b>
Номер відповіді:</b> 64/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 “Щодо внесення змін”, 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”, від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367
Новина
№ 3323-04/13367-07
10.02.2025
Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель
Мінекономіки надало роз'яснення щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). Щодо відкритих торгів, визначено порядок оскарження згідно з пунктами 55-67 Особливостей та статті 18 Закону, наголошено на строках розгляду скарги та забороні замовнику вчиняти певні дії під час оскарження. Підкреслено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення в період оскарження, а рішення органу оскарження є обов'язковими до виконання. Щодо закупівель через електронний каталог, зазначено, що оскарження в таких закупівлях не передбачено, оскільки кваліфікація постачальника вже здійснена адміністратором каталогу. Проте, будь-яка особа не обмежена правом на оскарження у судовому порядку. Також, Мінекономіки повідомило про урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі”, де передбачено порядок оскарження рішень, дій та/або бездіяльності замовника/адміністратора каталогу. Питання моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель здійснюються Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України та Держаудитслужбою в межах їхніх повноважень, визначених Конституцією та законами України. За роз’ясненнями звертатись до директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерія ШЕРГІНА.
Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель
Документ № 3323-04/13367-07Огляд:
Мінекономіки надало роз'яснення щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). Щодо відкритих торгів, визначено порядок оскарження згідно з пунктами 55-67 Особливостей та статті 18 Закону, наголошено на строках розгляду скарги та забороні замовнику вчиняти певні дії під час оскарження. Підкреслено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення в період оскарження, а рішення органу оскарження є обов'язковими до виконання.
Щодо закупівель через електронний каталог, зазначено, що оскарження в таких закупівлях не передбачено, оскільки кваліфікація постачальника вже здійснена адміністратором каталогу. Проте, будь-яка особа не обмежена правом на оскарження у судовому порядку. Також, Мінекономіки повідомило про урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі”, де передбачено порядок оскарження рішень, дій та/або бездіяльності замовника/адміністратора каталогу. Питання моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель здійснюються Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України та Держаудитслужбою в межах їхніх повноважень, визначених Конституцією та законами України. За роз’ясненнями звертатись до директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерія ШЕРГІНА.
Щодо закупівель через електронний каталог, зазначено, що оскарження в таких закупівлях не передбачено, оскільки кваліфікація постачальника вже здійснена адміністратором каталогу. Проте, будь-яка особа не обмежена правом на оскарження у судовому порядку. Також, Мінекономіки повідомило про урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі”, де передбачено порядок оскарження рішень, дій та/або бездіяльності замовника/адміністратора каталогу. Питання моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель здійснюються Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України та Держаудитслужбою в межах їхніх повноважень, визначених Конституцією та законами України. За роз’ясненнями звертатись до директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерія ШЕРГІНА.
Повний текст документа:
1.Щодо оскарження відкритих торгів
2.Щодо оскарження закупівель, які здійснюються з використанням електронного каталогу
3.Щодо моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель
--- Документ: 6cab0eeb-6705-4812-b609-d61f9e3b3a1b.pdf ---
1
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На №_________від ________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель
Щодо оскарження,здійснення
контролю та моніторингу закупівель
Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює
регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель на численні
скарги та звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливості
оскарження та проведення перевірок у зв'язку з ознаками порушень чинного
законодавства під час здійснення закупівель, повідомляє.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Щодо оскарження відкритих торгів
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67
Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Згідно з пунктом 65 Особливостей строк розгляду скарги органом
оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду,
2
який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих
днів.
Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти
будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому
числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про
закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за
результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про
встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що
повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю
або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені
порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність
порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково
та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником
порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з
моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є
нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження
відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та Особливостей.
Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити
предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури
закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі
товару), визначеної Особливостями. При цьому перелік підстав для укладення
договору згідно пункту 13 Особливостей є вичерпним.
Таким чином, оскільки положеннями Особливостей суттєво скорочені
строки проведення відкритих торгів та оскарження, підстави для укладення
прямого договору при оскарженні процедури закупівлі Особливостями не
передбачено.
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу
оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для
виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу
оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було
оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня
його прийняття органом оскарження. Тому, в разі оскарження процедури
закупівлі, замовник завершує таку закупівлю з урахуванням рішення органу
оскарження.
3
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження,
замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція
якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в
електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського
процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за
заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу
заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК
України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні
дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог,
установлених Законом та нормативно правовими актами, прийнятими на
виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи
замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому
згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу
оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких
передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника
замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.
Щодо оскарження закупівель, які здійснюються з використанням електронного
каталогу
Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі
– Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання
електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання
адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через
електронний каталог.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 57 Порядку замовник
оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через
електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з
окремими полями, де зазначається інформація про найменування, очікувану
вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та
кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк для подання
постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з
4
дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в
електронній системі закупівель).
У запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може
визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі
значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит
пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та
інших документів, які не передбачені Порядком.
Пунктом 58 Порядку передбачено, що постачальник через електронний
каталог подає пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у
запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель. На запит
пропозицій постачальників, оприлюднений замовником в електронній системі
закупівель, постачальник має право подати тільки одну пропозицію. Подання
пропозиції постачальником вважається підтвердженням наміру укласти
договір.
Постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від
замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації
товару, що зазначена в такому запиті.
Водночас перелік підстав за яких замовник відхиляє пропозицію
переможця відбору визначені пунктом 64 Порядку.
Використання електронного каталогу дозволяє значно спростити та
пришвидшити процес придбання, оскарження в такій закупівлі не передбачено,
оскільки кваліфікація постачальника вже здійснена адміністратором каталогу,
включаючи встановлення конкретних технічних і якісних параметрів, яким має
задовольняти запропонований у каталозі товар.
При цьому відповідно до положень пункту 12 Порядку замовник несе
відповідальність за свої дії, які вчиняються ним в електронному каталозі, та дії
осіб, які вчиняються від його імені з використанням його даних персональної
ідентифікації.
Отже, оскільки у разі здійснення закупівлі шляхом використання
електронного каталогу оскарження до органу оскарження положеннями Закону
та Особливостей не передбачено, будь-яка особа не обмежена правом на
оскарження у судовому порядку.
Принагідно зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала
у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового
Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), який
розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних
5
закупівель в прозорий та конкурентний спосіб а також на виконання
міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель.
Слід зауважити, що законопроєктом 11520 передбачена можливість
подання звернень до замовника та адміністратора електронного каталогу щодо
усунення відповідних порушень, порядок оскарження до органу оскарження
рішень, дій та/або бездіяльності замовника під час проведення закупівлі із
використанням електронного каталогу/рішень, дій або бездіяльності
адміністратора електронного каталогу; порядок розгляду таких звернень та
скарг визначатиметься Кабінетом Міністрів України.
Щодо моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних
закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7
Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата,
Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю
здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень,
визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її
міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур
закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній
системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений
без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому
статтею 8 Закону.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43
(зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є
центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і
координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який
реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у
міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах
загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних
установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому
числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше
відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного
6
сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які
отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх
рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного
соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який
перевіряється) державне чи комунальне майно.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до
покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства
про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення:
державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії);
моніторингу закупівель.
Отже, з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю,
проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних
органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та
законами України.
Директор департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН
Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46
Консультація
№ 60/2025
07.02.2025
Відкриті торги
На жаль, наданий текст консультації не містить самої відповіді, а лише посилання на інший запит. Тому я не можу надати висновки/відповідь. Я можу лише проаналізувати суть питання. Суть питання: Чи може підприємство, яке перебуває в "чорному списку" АМКУ, укладати договори з бюджетними та державними структурами як субпідрядник (більше 20% від суми закупівлі)? Чи може таке підприємство надавати послуги з постачання асфальтобетонних сумішей, якщо це буде оприлюднено в закупівлі учасником, який не має власного заводу?
Відкриті торги
Консультація № 60/2025Огляд:
На жаль, наданий текст консультації не містить самої відповіді, а лише посилання на інший запит. Тому я не можу надати висновки/відповідь. Я можу лише проаналізувати суть питання.
Суть питання: Чи може підприємство, яке перебуває в "чорному списку" АМКУ, укладати договори з бюджетними та державними структурами як субпідрядник (більше 20% від суми закупівлі)? Чи може таке підприємство надавати послуги з постачання асфальтобетонних сумішей, якщо це буде оприлюднено в закупівлі учасником, який не має власного заводу?
Суть питання: Чи може підприємство, яке перебуває в "чорному списку" АМКУ, укладати договори з бюджетними та державними структурами як субпідрядник (більше 20% від суми закупівлі)? Чи може таке підприємство надавати послуги з постачання асфальтобетонних сумішей, якщо це буде оприлюднено в закупівлі учасником, який не має власного заводу?
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельське шляхово-будівельне управління №63"
<b>
Тема розширена:</b> Субпідряд
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить, якщо наше підприємство є в "чорному списку" Антимонопольного комітету , чи є можливість заключати договір з нами бюджетним і державним структурам, включаючи субпідряд вище 20% від суми закупівлі? А також, якщо у нас на балансі є функціонуючий асфальтобетонний завод чи маємо право надавати послуги офіційно з поставки асфальтобетонних сумішей, з врахуванням того, що цей договір буде завантажений учасником закупівлі до торгів ( тобто учасник має всі можливості виконати роботи по торгах, але асфальт буде купувати у нас(учасник не має заводу) і це буде оприлюднено на прозоро) ?
<b>
Номер відповіді:</b> 60/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в запиті № 405/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 61/2025
07.02.2025
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 61/2025 Суть питання: Помилково опубліковано договір закупівлі (UA-2025-01-17-005221-a) з відкритою чутливою інформацією про військову частину. Необхідно приховати файл з відкритою інформацією ("3 587 100 - Mavic 3T - скан") та залишити лише відредаговану версію. Висновки/Відповідь: Мінекономіки повинно забезпечити приховування файлу, що містить відкриту чутливу інформацію, та залишити доступним лише відредагований файл з прихованою інформацією.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 61/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки № 61/2025
Суть питання:
Помилково опубліковано договір закупівлі (UA-2025-01-17-005221-a) з відкритою чутливою інформацією про військову частину. Необхідно приховати файл з відкритою інформацією ("3 587 100 - Mavic 3T - скан") та залишити лише відредаговану версію.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повинно забезпечити приховування файлу, що містить відкриту чутливу інформацію, та залишити доступним лише відредагований файл з прихованою інформацією.
Суть питання:
Помилково опубліковано договір закупівлі (UA-2025-01-17-005221-a) з відкритою чутливою інформацією про військову частину. Необхідно приховати файл з відкритою інформацією ("3 587 100 - Mavic 3T - скан") та залишити лише відредаговану версію.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повинно забезпечити приховування файлу, що містить відкриту чутливу інформацію, та залишити доступним лише відредагований файл з прихованою інформацією.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А7045
<b>
Тема розширена:</b> Щодо прихованої чутливої інформації про військову частину
<b>Суть питання:</b> При публікації договору по закупівлі
UA-2025-01-17-005221-a помилково було опубліковано договір без
прихованої чутливої інформації про військову частину.
До підписання договору КЕП була довантажена версія з прихованою
інформацією, але ж у відкритому доступі залишилась і перша версія
договору без прихованої інформації.
Просимо приховати файл з назвою "3 587 100 - Mavic 3T - скан", а
залишити тільки файл з назвою "3 587 100 - Mavic 3T - скан - "
<b>
Номер відповіді:</b> 61/2025
Консультація
№ 62/2025
07.02.2025
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Яким нормативно-правовим актом встановлено граничний рівень прибутку при закупівлях товарів оборонного призначення за неконкурентною процедурою або без процедури, згідно зі статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі"? Як формувати ціну договору, якщо КМУ не встановив такий рівень, і чи є обмеження на прибуток у такому випадку? Висновки/Відповідь: На момент надання відповіді, Кабінетом Міністрів України не встановлено граничний рівень прибутку для закупівель, передбачених статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі".
Інше
Консультація № 62/2025Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Яким нормативно-правовим актом встановлено граничний рівень прибутку при закупівлях товарів оборонного призначення за неконкурентною процедурою або без процедури, згідно зі статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі"? Як формувати ціну договору, якщо КМУ не встановив такий рівень, і чи є обмеження на прибуток у такому випадку?
Висновки/Відповідь:
На момент надання відповіді, Кабінетом Міністрів України не встановлено граничний рівень прибутку для закупівель, передбачених статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі".
Суть питання: Яким нормативно-правовим актом встановлено граничний рівень прибутку при закупівлях товарів оборонного призначення за неконкурентною процедурою або без процедури, згідно зі статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі"? Як формувати ціну договору, якщо КМУ не встановив такий рівень, і чи є обмеження на прибуток у такому випадку?
Висновки/Відповідь:
На момент надання відповіді, Кабінетом Міністрів України не встановлено граничний рівень прибутку для закупівель, передбачених статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Рибалко Дмитро Вадимович
<b>
Тема розширена:</b> Граничний рівень прибутку у разі придбання товарів оборонного призначення
<b>Суть питання:</b> Статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі" встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). Яким документом на даний момент встановлено граничний рівень прибутку? У випадку невстановлення Кабінетом Міністрів даного значення, яким чином має формуватись ціна державного договору і чи є обмеження на прибуток?
<b>
Номер відповіді:</b> 62/2025
Консультація
№ 57/2025
06.02.2025
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 57/2025): Суть питання: Чи правомірні вимоги замовників щодо конкретного розміру кошторисної заробітної плати в тендерній документації, особливо враховуючи обов'язок підприємств, визнаних критично важливими, виплачувати зарплату не нижче 20 000 грн для бронювання працівників? Висновки/Відповідь: Відповідь на дане питання відсутня у відкритому доступі. З аналізу питання зрозуміло, що ТОВ "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" цікавить, як діяти в ситуації, коли вимоги тендерної документації щодо кошторисної заробітної плати суперечать необхідності дотримання вимог щодо мінімальної заробітної плати для бронювання працівників (20 000 грн). Замовник може встановлювати розмір кошторисної заробітної плати згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281.
Тендерна документація
Консультація № 57/2025Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 57/2025)
Суть питання: Чи правомірні вимоги замовників щодо конкретного розміру кошторисної заробітної плати в тендерній документації, особливо враховуючи обов'язок підприємств, визнаних критично важливими, виплачувати зарплату не нижче 20 000 грн для бронювання працівників?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на дане питання відсутня у відкритому доступі. З аналізу питання зрозуміло, що ТОВ "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" цікавить, як діяти в ситуації, коли вимоги тендерної документації щодо кошторисної заробітної плати суперечать необхідності дотримання вимог щодо мінімальної заробітної плати для бронювання працівників (20 000 грн). Замовник може встановлювати розмір кошторисної заробітної плати згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГОСЕРВІС", 34298194
<b>
Тема розширена:</b> Вимоги Замовника щодо розрахунку розміру кошторисної заробітної плати
<b>Суть питання:</b> Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281 затверджений Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1469/29599 (зі змінами).
З метою забезпечення єдиного підходу до проведення розрахунків кошторисної вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281, органи місцевого самоврядування можуть самостійно встановлювати розмір кошторисної заробітної плати, що може враховуватись при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення) об’єктів, які споруджуються із залученням коштів бюджету відповідної територіальної громади.
Разом з тим, на теперішній час в умовах дії воєнного стану в Україні та продовженням загальної мобілізації військовозобов’язаних осіб будівельних підприємств, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зобов’язані дотримуватись певних критеріїв для бронювання своїх працівників, в тому числі нарахування щомісячної заробітної плати не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що становить 20 000 грн.
Крім того, деякі Замовники при складанні тендерної документація висувають вимогу щодо розміру кошторисної заробітної плати, яку повинні застосовувати Учасники закупівель при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення) об’єктів.
За таких умов будівельні підприємства, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, поставлені в нерівні умови із звичайним підприємствами та вимушені працювати собі у збиток.
В зв’язку з викладеним вище просимо надати роз’яснення, як виконати умови тендерної документації в частині визначення розміру кошторисної заробітної плати підприємств, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, при визначенні вартості будівництва та в цілому вартості тендерної пропозиції.
<b>
Номер відповіді:</b> 57/2025