<b>Запит від:</b> Запит від Білокур <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство в 2019 році провело тендер на 1800000,00 грн, з них 1400000,00 кошти місцевого бюджету, 400000,00 грн кошти підприємства. На початку 2020 року, хочуть скористатися ч. 5 ст.36 ЗУ "про публічні закупівлі". В додатковій угоді прописувати також прописувати та відповідно реєструвати в органі казначейства 280000,00 грн. кошти місцевого бюджету та 80000,00 грн. кошти підприємства, чи можуть прописати 360000,00 грн. за кошти місцевого бюджета та зареєструвати в органах казначейства 360000,00 грн. за кошти підприємства. <b> Номер відповіді:</b> 84/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання застосування частини п'ятої статті 36 Закону розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” (в частині “Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року”) розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 Таким чином, 20 відсотків відраховується від вартості укладеного договору про закупівлю незалежно від джерела фінансування таких видатків, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b>Суть питання:</b> Відповідно до додатка 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1407-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 846» (далі – розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим з 1 вересня 2020 року, у тому числі і ДСНС. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення стосовно поширення дії розпорядження на підпорядковані підрозділи ДСНС (зокрема, головні управління, управління, підрозділи центрального підпорядкування, спеціалізовані формування тощо). <b> Номер відповіді:</b> 85/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 10.02.2020 № 3304-04/7758-01 (копія у вкладенні додається).

<b>Запит від:</b> Запит від АРЗСП У ДСНС у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Уклали "прямий" договір на закупівлю, протягом 2020 року, запасних частин до автомобільної техніки по коду ДК 021:2015 - 31610000-5 на загальну суму 90 000 грн. з оприлюдненням звіту про укладений договір, термін дії договору по 31.12.2020 р. Питання: Як, на Вашу думку, вплине Закон "Про публічні закупівлі" (в новій редакції) на виконання зазначеного договору в повному обсязі ? Чи недоведеться нам, після 19.04.2020 р., цей договір розривати та проводити спрощену закупівлю по цьому предмету закупвлі ? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 86/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Сумської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Складання додатку до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Управлінням відповідно до покладених завдань упродовж року проводяться численні культурно-мистецькі заходи, окремі з яких запланувати на початку року неможливо. До кожного заходу укладаються різноманітні договори (наприклад, про звукотехнічне забезпечення заходу). У звязку з цим, виникло питання формування річного плану закупівель на 2020 рік. У додатку до річного плану закупівель потрібно зазначити загальну суму на рік по послугам звукотехнічного забезпечення (наприклад, 150 тисяч) чи потрібно зазначати послугу з звукового забезпечення під кожний запланований захід та вносити зміни до річного плану закупівель упродовж року? Просимо надати розяснення з даного питання. <b> Номер відповіді:</b> 87/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь надана у запиті № 98/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=d371988a-b2f2-471b-bf36-550f128472db&lang=uk-UA Поряд з цим повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” , розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Райффайзен Банк Аваль" <b> Тема розширена:</b> Банківський контроль за оплатою <b>Суть питання:</b> Частиною 3 статті 7 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», що вводиться в дію 19.04.2020р., передбачено, що банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином (та відповідно повертається банком без виконання). Згідно статті 3 нової редакції цей Закон застосовується до Замовників: 1) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн. грн.; 2) що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт – 5 млн. грн.; 3) які здійснюють спрощені закупівлі та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Поняття "спрощених закупівель» введено в Законі вперше. Спрощеними вважатимуться закупівлі товарів, робіт і послуг на суму від 50 до 200 тис.грн., що будуть проводитись через електронну систему шляхом електронного аукціону. Запитання: Чи підпадатимуть спрощені закупівлі Замовників на суму від 50 до 200 тис.грн. під банківський контроль, що зобов’язує банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель так само, як на сьогодні це здійснюється для операцій на суму, що перевищує 200 тис.грн.? <b> Номер відповіді:</b> 88/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком  розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю,  вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Так, частиною третьою статті 7 нової редакції Закону установлено, що банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону 6 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. З огляду на зазначене, нова редакція Закону передбачає перевірку банками наявності звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель щодо договорів про закупівлю укладених за результатами проведення спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРАТ " Едельвіка" <b> Тема розширена:</b> Доцільність оскарження до суду <b>Суть питання:</b> У зв"язку з оскарженням рішення замовника про визначення переможця в АМКУ, терміни виконання зобов"язань по проекту договору та термін договору вже закінчились. У разі внесення змін у договір щодо продовження їх терміну дії, такі дати визначаться вже новим роком. Чи можливе укладання договору в наступному році після року, в якому проводились закупівлі? Чи має право замовник укласти договір з переможцем, якщо інший учасник оскаржив рішення АМКУ щодо недзадоволення скарги до суду? <b> Номер відповіді:</b> 89/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запитах № 1238/2017, № 4/2019, № 41/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407257e4-9cce-47f5-a7e6-7957011f2098&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c6de00e-b5ac-444b-a6d0-fcd463aad966&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f6e2d49-ded1-4694-84c7-1c9c07616f4a&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Грипас Майя Василівна <b>Суть питання:</b> договір про надання послуг оророни території на суму 198000грн <b> Номер відповіді:</b> 76/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 розміщено листи від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ", який містить інформацію щодо оприлюднення звіту про укладені договори та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону",  який містить інформацію щодо  введення в дію нової редакції Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" регіональна філія "Південно-Західна залізниця" <b> Тема розширена:</b> Про можливість укладання договору в 2020 році. <b>Суть питання:</b> Надайте будь-ласка роз'яснення. У зв'язку з тим, що по закупівлі UA-2019-09-16-000009-c були наявні скарги учасників на рішення тендерного комітету залізниці. Жодна із скарг не була задоволена Антимонопольним Комітетом України, але розгляд скарг значно затримав процес укладання договору, що не дало змогу вчасно укласти договір та здійснити постачання, відвантаження продукції (повний цикл виробництва якої займає тривалий час) так як виконання по даному договору закінчувалося 31.12.2019 року. Просимо надати ґрунтовне пояснення чи можливе укладання та постачання по даному договору продовжити до 31.03.2020 <b> Номер відповіді:</b> 77/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запитах № 1238/2017 та № 4/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407257e4-9cce-47f5-a7e6-7957011f2098&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c6de00e-b5ac-444b-a6d0-fcd463aad966&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Кіровоградський науково-виробничий центр стандаризації, метрології та сертифікації" <b> Тема розширена:</b> Зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», яка набирає чинності з 19.04.2020 року, визначений перелік замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону. ДП «Кіровоградстандартметрологія», як державне комерційне підприємство,ЗАМОВНИК, на нашу думку, не підпадає під дію положень статті 2 вищезазначеного закону. Хочеться почути вашу думку з зазначеного птання. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 78/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників. Крім того, зазначаємо, що юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання самостійно визначають приналежність до замовників у розумінні нової редакції Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", (в якому зазначено, що узагальнені листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію).

<b>Запит від:</b> Запит від Здолбунівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 <b>Суть питання:</b> Доброго дня. При оприлюдненні оголошення було допущено помилку: в "очікуваній вартості" зазначено суму "без ПДВ" замість "з ПДВ". На жаль, цю помилку було помічено після аукціону на етапі кваліфікації переможця. Тендерна пропозиція потенційного переможця "з ПДВ" і не перевищує очікувану вартість замовника. Однак чи є це суттєвою помилкою для замовника щоб відмінити торги? Адже внесення змін уже неможливе. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 79/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься у запиті від 09.11.2016 № 94/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA Разом з тим, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом) (абз. 9 ч. 1 ст. 31 Закону № 922). Якщо торги відмінено частково за лотом чи можна провести на цей лот переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 80/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA При цьому питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом) та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від Марталішвілі Леся Анатоліївна <b>Суть питання:</b> питання по змісту Закону(Стаття 17. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, п.2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання).Суть питання: Тут мається на увазі невиконання зобов'язань перед цим же замовником чи перед будь яким іншим? І взагалі - якими документами слід обгрунтованувати розірвання договорів з недоброчесними виконавцями? тільки рішення суду чи може це бути просто акт? Якщо це просто акт - чи потрібно його десь реєструвати? роз"ясніть, будь ласка. <b> Номер відповіді:</b> 74/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до частини другої статті 17 нової редакції Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником , що призвело до його дострокового розірвання , і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Відповідно до статті 651  Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Разом з тим згідно з частиною першою статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку , передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором . Частиною другою статті 217 ГК України визначено види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції ; оперативно-господарські санкції. Частиною 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Водночас статтею 222 ГК України передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності, згідно якої учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Ураховуючи викладене, для реалізації права замовника на майбутнє  відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі, замовникові слід передбачати відповідні умови у проекті договору та договорі про закупівлю щодо порядку розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. При цьому відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку.