Новини Мінекономіки
Консультація
№ 126/2020
27.01.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 126/2020 Суть питання: За скільки робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій потрібно оприлюднювати оголошення про проведення спрощеної закупівлі, враховуючи колізію між ст. 10 та ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на аналогічну відповідь, викладену у запиті № 42/2020, доступну за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d37dc69d-d608-49a3-b1da-5eb50815a97e&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 126/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 126/2020
Суть питання: За скільки робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій потрібно оприлюднювати оголошення про проведення спрощеної закупівлі, враховуючи колізію між ст. 10 та ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на аналогічну відповідь, викладену у запиті № 42/2020, доступну за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d37dc69d-d608-49a3-b1da-5eb50815a97e&lang=uk-UA
Суть питання: За скільки робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій потрібно оприлюднювати оголошення про проведення спрощеної закупівлі, враховуючи колізію між ст. 10 та ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на аналогічну відповідь, викладену у запиті № 42/2020, доступну за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d37dc69d-d608-49a3-b1da-5eb50815a97e&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до ст. 10 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Водночас ст. 14 Закону передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель). Просимо надати відповідь на питання: за скільки робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій необхідно оприлюднити оголошення про проведення спрощеної закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 126/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, аналогічна відповідь розміщена у запиті № 42/2020 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d37dc69d-d608-49a3-b1da-5eb50815a97e&lang=uk-UA
Консультація
№ 127/2020
27.01.2020
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 127/2020: Суть питання: Відсутність механізмів захисту від недобросовісних постачальників у системі ProZorro та можливості впливу на їхню подальшу участь у закупівлях. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель. 2. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", що містить інформацію про застосування господарських санкцій: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 3. Замовник може встановити вимоги щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору в тендерній документації. 4. Згідно з новою редакцією Закону (Закон України від 19.09.2019 № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020), ч.2 ст. 17 дає право замовнику відмовити учаснику у разі невиконання зобов’язань за попереднім договором з цим же замовником, що призвело до дострокового розірвання та застосування санкцій (штрафи, відшкодування збитків) протягом 3 років з дати розірвання.
Виконання договору
Консультація № 127/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 127/2020
Суть питання: Відсутність механізмів захисту від недобросовісних постачальників у системі ProZorro та можливості впливу на їхню подальшу участь у закупівлях.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель.
2. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", що містить інформацію про застосування господарських санкцій: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20
3. Замовник може встановити вимоги щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору в тендерній документації.
4. Згідно з новою редакцією Закону (Закон України від 19.09.2019 № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020), ч.2 ст. 17 дає право замовнику відмовити учаснику у разі невиконання зобов’язань за попереднім договором з цим же замовником, що призвело до дострокового розірвання та застосування санкцій (штрафи, відшкодування збитків) протягом 3 років з дати розірвання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Трофімчук Олександр Анатолійович
<b>
Тема розширена:</b> Чи існує механізм впливу та відсіювання на недобропорядних постачальників
<b>Суть питання:</b> Міністерства примушують виконувати державні закупівлі в системі "Прозорро", при цьому не забезпечують ніякого механізму захисту від недобросовісних постачальників, які можуть поставити не той товар, чи не у вказані строки.
Чому нема можливості залишити хочаб відгук про постачалника, або звернутись з проханням про перевірку і недопущення такого постачальника до обману інших закупівельників?
Не давайте будьласка стандартних відповідей, а краще зауважте і прийміть міри!
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 127/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20
, розміщено лист та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”, який містить інформацію щодо застосування
господарських санкцій
.
Разом з тим,
замовник може встановити вимогу
в тендерній документації
щодо забезпечення тендерної пропозиції
та
забезпечення виконання договору
.
При цьому звертаємо увагу, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) н
абрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020
.
Відповідно до частини другої статті 17 нової редакції Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі
не виконав свої зобов’язання
за раніше укладеним договором про закупівлю
з цим самим замовником
,
що призвело до його дострокового розірвання
,
і було застосовано санкції
у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Консультація
№ 101/2020
24.01.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: Яким актом (рішення сесії, рішення виконкому, розпорядження голови) утворюється тендерний комітет та затверджується положення про нього в селищній раді? Висновки/Відповідь: * Відповідно до частини другої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. * Згідно з пунктом 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. * Згідно з пунктом 80 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. * Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування”, сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень. * Підсумок: Положення про тендерний комітет затверджується тим рішенням замовника, форма якого передбачена для суб'єкта чинним законодавством.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 101/2020Огляд:
Суть питання: Яким актом (рішення сесії, рішення виконкому, розпорядження голови) утворюється тендерний комітет та затверджується положення про нього в селищній раді?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Березнегуватська селищна рада Миколаївської області
<b>
Тема розширена:</b> Утворення тендерного комітету Березнегуватської селищної ради та затвердження Положення про нього
<b>Суть питання:</b> Яким актом утворюється тендерний комітет та затверджується Положення про ноього в органах місцевого самоврядування (Березнегуватська селищна рада), якщо в селищній раді видаються такі акти: рішення сесії селищної ради, рішення виконавчого комітету селищної ради, розпорядження селищного голови?
Прошу Вас у відповіді зазначити конкретний акт так, як думки наших фахівців та депутатів мають велику розбіжність.
<b>
Номер відповіді:</b> 101/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону
склад тендерного комітету та
положення про тендерний комітет
затверджуються рішенням замовника
. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Виходячи зі змісту пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Разом з тим відповідно до пункту 80 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності”
накази (розпорядження) видаються як рішення
організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.
При цьому згідно з частиною першою статті 12 Закону
“Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України
“Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова
видає розпорядження
у межах своїх повноважень.
Ураховуючи викладене, положення про тендерний комітет затверджується тим рішенням замовника, форма якого передбачена для суб"єкта чинним законодавством.
Консультація
№ 102/2020
24.01.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 102/2020 щодо формування річного плану закупівель: Суть питання: Чи вважатиметься порушенням, якщо спочатку планувалася допорогова закупівля послуги А (90 тис. грн), а пізніше виникла потреба у закупівлі послуги В (120 тис. грн) за тим же кодом ДК, і для послуги В планується відкриті торги, чи не буде це розцінено як поділ предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: У відповіді Мінекономіки не надає чіткої відповіді на поставлене питання. Замість цього надається посилання на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 Таким чином, для отримання відповіді на питання щодо поділу предмета закупівлі, необхідно самостійно опрацювати згаданий лист Мінекономіки.
Планування закупівель
Консультація № 102/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 102/2020 щодо формування річного плану закупівель
Суть питання: Чи вважатиметься порушенням, якщо спочатку планувалася допорогова закупівля послуги А (90 тис. грн), а пізніше виникла потреба у закупівлі послуги В (120 тис. грн) за тим же кодом ДК, і для послуги В планується відкриті торги, чи не буде це розцінено як поділ предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
У відповіді Мінекономіки не надає чіткої відповіді на поставлене питання. Замість цього надається посилання на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
Таким чином, для отримання відповіді на питання щодо поділу предмета закупівлі, необхідно самостійно опрацювати згаданий лист Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Міський центр інформаційних технологій"
<b>
Тема розширена:</b> Формування річного плану.
<b>Суть питання:</b> Цікавить якщо спочатку в тендерний комітет надійшло звернення про закупівлю послуги А на суму 90тис. а через деякий час на послугу В але за таким самим кодом ДК на суму 120тис. чи буде порушенням якщо в плані закупівель по послузі А буде вказано допорогова закупівля, і проведено допорогову закупівлю, а по послузі Б відкриті торги. Чи не буде це вважатись поділом предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 102/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
, розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”.
Консультація
№ 103/2020
24.01.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 103/2020 Суть питання: Чи потрібно вносити до річного плану закупівлі послуг, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" згідно з абз. 7 ч. 3, п. 5 ч. 4 та абз. 5 ч. 5 ст. 2 Закону? Висновки/Відповідь: Якщо на придбання предметів закупівлі, визначених у ч. 3 та ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", дія Закону не поширюється, то такі закупівлі не відображаються у річному плані (додатку до річного плану). Додатково див. лист Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
Планування закупівель
Консультація № 103/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 103/2020
Суть питання: Чи потрібно вносити до річного плану закупівлі послуг, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" згідно з абз. 7 ч. 3, п. 5 ч. 4 та абз. 5 ч. 5 ст. 2 Закону?
Висновки/Відповідь:
Якщо на придбання предметів закупівлі, визначених у ч. 3 та ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", дія Закону не поширюється, то такі закупівлі не відображаються у річному плані (додатку до річного плану). Додатково див. лист Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
Суть питання: Чи потрібно вносити до річного плану закупівлі послуг, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" згідно з абз. 7 ч. 3, п. 5 ч. 4 та абз. 5 ч. 5 ст. 2 Закону?
Висновки/Відповідь:
Якщо на придбання предметів закупівлі, визначених у ч. 3 та ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", дія Закону не поширюється, то такі закупівлі не відображаються у річному плані (додатку до річного плану). Додатково див. лист Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Міський центр інформаційних технологій"
<b>
Тема розширена:</b> Внесення закупівель в річний план
<b>Суть питання:</b> Чи необхідно вносити в річний план закупівлі якщо предметом закупівлі є послуги на які не поширюється дія закону про Публічні закупівлі згідно абз.7 част.3, пункт.5 част.4 та абз.5 част.5 статті 2 закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 103/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься у листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівл
і”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
Таким чином, оскільки на придбання предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону дія не розповсюджується, такі закупівлі не відображаються у річному плані (додатку до річного плану).
Консультація
№ 104/2020
24.01.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 104/2020: Суть питання: Хто відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів для хворих на фенілкетонурію, враховуючи покладення фінансування на місцеві бюджети згідно з п. 5 ст. 3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Постановою КМУ №160 від 31.03.2015? Чи мають право комунальні заклади охорони здоров'я централізовано здійснювати закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Регулювання публічних закупівель: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (ст. 2 Закону). 2. Бюджетні повноваження: Складання, розгляд, затвердження та виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення, делегує повноваження та розподіляє обсяги бюджетних асигнувань (ч. 5 ст. 22 Бюджетного Кодексу України). 3. Здійснення закупівель: Закупівлі здійснюються замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно із законом про Державний бюджет України / рішенням про місцевий бюджет. 4. Роль МОЗ: Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. 5. Фінансування орфанних захворювань: МОЗ разом з Міністерством фінансів України передбачає видатки на забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160). 6. Рекомендації: З питання щодо відповідальності за закупівлю спеціальних харчових продуктів Мінекономіки пропонує звернутися до МОЗ та Міністерства фінансів України.
Планування закупівель
Консультація № 104/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 104/2020
Суть питання: Хто відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів для хворих на фенілкетонурію, враховуючи покладення фінансування на місцеві бюджети згідно з п. 5 ст. 3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Постановою КМУ №160 від 31.03.2015? Чи мають право комунальні заклади охорони здоров'я централізовано здійснювати закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Регулювання публічних закупівель: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (ст. 2 Закону).
2. Бюджетні повноваження: Складання, розгляд, затвердження та виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення, делегує повноваження та розподіляє обсяги бюджетних асигнувань (ч. 5 ст. 22 Бюджетного Кодексу України).
3. Здійснення закупівель: Закупівлі здійснюються замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно із законом про Державний бюджет України / рішенням про місцевий бюджет.
4. Роль МОЗ: Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
5. Фінансування орфанних захворювань: МОЗ разом з Міністерством фінансів України передбачає видатки на забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160).
6. Рекомендації: З питання щодо відповідальності за закупівлю спеціальних харчових продуктів Мінекономіки пропонує звернутися до МОЗ та Міністерства фінансів України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Благодійна Організація «ОБ’ЄДНАННЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ ХВОРИХ ФЕНІЛКЕТОНУРІЄЮ «ПОКОЛІННЯ»
<b>
Тема розширена:</b> Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
<b>Суть питання:</b> Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети.
Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників.
На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію?
Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
<b>
Номер відповіді:</b> 104/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет.
Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
Консультація
№ 105/2020
24.01.2020
Планування закупівель
Суть питання: Необхідність редагування джерела фінансування в річному плані закупівель після затвердження кошторису, оскільки затвердження відбувається після формування плану. Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. * Відповідно до статті 4 Закону, закупівля здійснюється згідно з річним планом. Складання та внесення змін до річного плану є передумовою здійснення закупівель. * Інформація про процедуру закупівлі, що міститься в річному плані, вказується на момент, що передує проведенню процедури закупівлі. * Рекомендовано ознайомитись з інформацією на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" за посиланнями: * https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi * https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji * https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro
Планування закупівель
Консультація № 105/2020Огляд:
Суть питання: Необхідність редагування джерела фінансування в річному плані закупівель після затвердження кошторису, оскільки затвердження відбувається після формування плану.
Висновки/Відповідь:
* https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi
* https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
* https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗВО
<b>Суть питання:</b> Установа є комунальним закладом, яка частково фінансується з бюджету, а частково ха власні кошти.
Для вчасного початку та завершення закупівель комунальних послуг планування проводиться орієнтовне з кінці року. Сума фінансування по затвердженим кошторисам (а управління і казначейська служба затверджує їх у новому році не раніше 15-17 січня) джерела фінансування можуть змінюватись, залежно від фінансування.
Чому на майданчиках закрита можливість редагувати плани (зркрема джерела фінансування).
Дана ситуація створює умови в яких Замовники є заручникам (на період плануваня достеменно не відомі джерела фінансування, і при затвердженні остаточного фінансування управліннями - неможливо внести зміни).
Тому просимо дозволини вносити зміни в план закупівель розділі "Джерело фінансування" - для недопущення замовникам порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 105/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
.
Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін
є передумовою
здійснення закупівель, та передує їх проведенню.
Таким чином, інформація стосовно процедури закупівлі, яка передбачена в ручному плані, зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Додатково зазначаємо, що на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланнями
https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi
,
https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
,
https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro
міститься інформація стосовно річних планів та їх статусів, рекомендації по заповненню поля “Джерело фінансування”
Консультація
№ 04/2361
24.01.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 107/2020: Довідки про несудимість для переможців-нерезидентів: Суть питання: Чи повинен переможець-нерезидент надавати довідку про несудимість від МВС України, чи достатньо довідки з країни його резидентства, і в якій країні він повинен бути "не судимим"? Висновки/Відповідь: Див. аналогічну відповідь у запиті № 344/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 04/2361Огляд:
Консультація Мінекономіки № 107/2020: Довідки про несудимість для переможців-нерезидентів
Суть питання: Чи повинен переможець-нерезидент надавати довідку про несудимість від МВС України, чи достатньо довідки з країни його резидентства, і в якій країні він повинен бути "не судимим"?
Висновки/Відповідь:
Див. аналогічну відповідь у запиті № 344/2019 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Довідки, що надає переможець торгів
<b>Суть питання:</b> Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило, що довідки про несудимість переможцям торгів надають відповідні підрозділи МВС України.
Просимо роз’яснити:
1. переможець-нерезидент також має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника?
2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні?
<b>
Номер відповіді:</b> 107/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання розміщена у запиті № 344/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA
Консультація
№ 108/2020
24.01.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 108/2020 Суть питання: Чи є комунальне підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним будинком за договірною ціною, але не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Юридичні особи та суб'єкти господарювання самостійно визначають свою належність до замовників, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі". * Лист Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
Інше
Консультація № 108/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 108/2020
Суть питання: Чи є комунальне підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним будинком за договірною ціною, але не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Юридичні особи та суб'єкти господарювання самостійно визначають свою належність до замовників, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі".
Лист Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
Суть питання: Чи є комунальне підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним будинком за договірною ціною, але не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Юридичні особи та суб'єкти господарювання самостійно визначають свою належність до замовників, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> про належність до замовників
<b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити, чи є комунальне підприємство, яке надає житлову послугу з управління багатоквартирним будинком, замовником закупівель відповідно до закону України "Про публічні закупівлі", за умови, що таке підприємство не є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів і надає послугу за договірною ціною.
<b>
Номер відповіді:</b> 108/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “
Щодо здійснення закупівель замовниками”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
Консультація
№ 109/2020
24.01.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 109/2020 * Суть питання: Чи зобов'язане ДП "ТВК" (код 24971375), як державне унітарне комерційне підприємство (100% державна власність), керуватись Законом України "Про публічні закупівлі"? * Висновки/Відповідь: Надано посилання на відповідь № 1103/2019, яка розміщена за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6812e084-c94c-499c-8df5-e57329fddb0b&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 109/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 109/2020
Суть питання: Чи зобов'язане ДП "ТВК" (код 24971375), як державне унітарне комерційне підприємство (100% державна власність), керуватись Законом України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Надано посилання на відповідь № 1103/2019, яка розміщена за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6812e084-c94c-499c-8df5-e57329fddb0b&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Бровкін Іван Олегович
<b>Суть питання:</b> Згідно до Статуту, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12 жовтня 2010 року №315 (зі змінами), державне підприємство "ТВК" (код 24971375) засноване на державній власності (100%), діє як державне унітарне комерційне підприємство, входить до сфери управління Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Уповноважений орган управління).
Приймаючи до уваги те, що ДП "ТВК" є на 100% державним підприємством але діє як унітарне комерційне підприємство, виникло питання, чи повинно у своїй діяльності вказане державне підприємство керуватись Законом України "Про публічні закупівлі"?
Прошу надати розяснення саме з цього питання та щодо саме вказаного державного підприємства.
<b>
Номер відповіді:</b> 109/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надана у запиті № 1103/2019, яка розміщена за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6812e084-c94c-499c-8df5-e57329fddb0b&lang=uk-UA
Консультація
№ 04/5203
24.01.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Аналіз консультації Мінекономіки № 110/2020: Суть питання: Чи може новостворене підприємство з 3 працівниками призначити уповноважену особу замість тендерного комітету? Як правильно оформити наказ про призначення та чи потрібно вказувати доплату, враховуючи лист Мінекономіки від 06.12.2019? Висновки/Відповідь: 1. Тендерний комітет чи Уповноважена особа: * Замовник може утворити тендерний комітет (не менше 5 осіб) або визначити уповноважену особу (осіб) відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Якщо штат менше 5 осіб, до комітету включаються всі службові особи. Альтернативно, можна призначити уповноважену особу. 2. Уповноважена особа (УО) та спрощені закупівлі: З 19 квітня 2020 року (дата введення в дію Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019), УО відповідає за організацію та проведення спрощених закупівель. 3. Тендерний комітет: перехідний період: Тендерні комітети можуть проводити процедури закупівель лише до 01 січня 2022 року. 4. Способи визначення/призначення УО: * Покладення на працівника функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою. * Введення окремої посади УО до штатного розпису. * Укладення трудової угоди (контракту). * Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону (вводиться в дію з 19.04.2020). 5. Доплата УО: Доплата за додаткову роботу УО здійснюється згідно із законодавством (але в консультації не вказано конкретного НПА). 6. Додаткова інформація: Рекомендовано ознайомитися з: * Листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи". * Інформацією про професіоналізацію у публічних закупівлях (http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 04/5203Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 110/2020
Суть питання:
Чи може новостворене підприємство з 3 працівниками призначити уповноважену особу замість тендерного комітету? Як правильно оформити наказ про призначення та чи потрібно вказувати доплату, враховуючи лист Мінекономіки від 06.12.2019?
Висновки/Відповідь:
1. Тендерний комітет чи Уповноважена особа:
* Замовник може утворити тендерний комітет (не менше 5 осіб) або визначити уповноважену особу (осіб) відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Якщо штат менше 5 осіб, до комітету включаються всі службові особи. Альтернативно, можна призначити уповноважену особу.
2. Уповноважена особа (УО) та спрощені закупівлі: З 19 квітня 2020 року (дата введення в дію Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019), УО відповідає за організацію та проведення спрощених закупівель.
3. Тендерний комітет: перехідний період: Тендерні комітети можуть проводити процедури закупівель лише до 01 січня 2022 року.
4. Способи визначення/призначення УО:
* Покладення на працівника функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою.
* Введення окремої посади УО до штатного розпису.
* Укладення трудової угоди (контракту).
* Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону (вводиться в дію з 19.04.2020).
5. Доплата УО: Доплата за додаткову роботу УО здійснюється згідно із законодавством (але в консультації не вказано конкретного НПА).
6. Додаткова інформація: Рекомендовано ознайомитися з:
* Листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи".
* Інформацією про професіоналізацію у публічних закупівлях (http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Черняхівської сільської ради "Черняхівське"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство новостворене. Чисельність працівників, на даний момент, становить 3 працівники. Для створення тендерного комітету не вистачає кількості працівників, тому логічно плануємо призначити уповноважену особу. Підскажіть будь ласка, чи це є правильно? Як правильно сформулювати в наказ на призначення і чи вказувати в наказі(січень 2020 року) доплату за покладення на працівника як додаткової роботи, чи доплата повинна призначатися з 01.01.2022 року (відповідно листа Мінекономіки 3305-04/52038-03 від 06.12.2019) Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 110/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Водночас Законом також передбачено право визначення уповноважених осіб, відповідальних за організацію та проведення процедур закупівель. Питання визначення уповноважених осіб розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “
Щодо визначення Уповноваженої особи
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08
З інформацією стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту “Фахівець з публічних закупівель", пропонуємо ознайомитися у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” за посиланням
http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
Поряд з цим повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону)
набрав чинності 20 жовтня 2019 року та буде введено в дію 19 квітня 2020 року.
При цьому відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель з 19 квітня 2020 року може бути лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року можуть бути як уповноважена особа, так і тендерний комітет. При цьому тендерний комітет може здійснювати організацію і проведення процедур закупівель лише до 01 січня 2022 року.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 11 нової редакції Закону,
яка вводиться в дію з 19 квітня 2020 року, уповноважена особа
визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Консультація
№ 111/2020
24.01.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 111/2020: Уповноважена особа та ФОП: Суть питання: Чи може замовник залучити уповноважену особу не зі штату, а на підставі цивільно-правової угоди з ФОП? Висновки/Відповідь: Виходячи зі змісту Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважена особа або члени тендерного комітету мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах. Посилання: * Закон України “Про публічні закупівлі”. * Лист Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29267).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 111/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 111/2020: Уповноважена особа та ФОП
Суть питання: Чи може замовник залучити уповноважену особу не зі штату, а на підставі цивільно-правової угоди з ФОП?
Висновки/Відповідь:
Виходячи зі змісту Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважена особа або члени тендерного комітету мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах.
Посилання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ГО "Центр громадського моніторингу та досліджень"
<b>
Тема розширена:</b> Чи може уповноважена особа бути ФОП-ом
<b>Суть питання:</b> Чи може Замовник залучити уповноважену особу не з свого штатут та не за трудовою угодою, а укласти цивільно - правову угоду з фізичною - особою підприємцем про надання послуг уповноваженої особи?
<b>
Номер відповіді:</b> 111/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29267
, розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “
Щодо визначення Уповноваженої особи
”, який містить інформацію щодо визначення уповноваженої особи та особливостей укладення трудових договорів.
При цьому виходячи зі змісту норм Закону уповноважена особа або члени тендерного комітету мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах.