<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках зміни показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів у новій редакції Закону <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства. Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. 2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 207/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Так, сторони можуть змінювати умови договору про закупівлю у випадку зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS. Довідково: Argus  це провідне незалежне цінове агентство, яке розраховує і публікує цінові котирування, а також аналітичні дослідження про міжнародні товарно-сировинних ринках. Поряд з цим зміна умов договору про закупівлю можлива у випадку  зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI. Разом з тим згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Таким чином, кожен із зазначених випадків застосовується у  залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливість укладення договору про закупівлю як господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, згідно з вимогами нової редакції Закону <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України). При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ; Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець. Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю. У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)? 2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону. <b> Номер відповіді:</b> 208/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів. Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа , фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність. У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників . Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком,  фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні  Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав. Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника  з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Дибач Наталія Петрівна <b>Суть питання:</b> Згідно ст.11 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Але протокол – це документ, в якому фіксується хід об­говорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо. Ключевое слово - прийняті колегіальними органами. Поясність, яке має відношення до цього уповноважена особа? І ще одне питання: чи обов'язково у уповноваженої особи має бути вища економічна чи юридична освіта? <b> Номер відповіді:</b> 209/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком  розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю,  вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Частиною десятою статті 11 Закону установлено, що рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Отже, визначена Законом норма щодо оформлення рішень уповноваженої особи протоколом є імперативною. Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. Отже, наявність в уповноваженої особи іншої вищої освіти, ніж юридична або економічна, не суперечить вимогам Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗО "Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 7 І-ІІ ступенів" ДОР" <b>Суть питання:</b> В закладі двічі не відбулися відкриті торги на закупівлю електричної енергії через відсутність учасників. Очікувана вартість одиниці закупівлі 1 кВт*год по заявленим торгам 2,14 грн. Торги проводилися на закупівлю електричної енергії без розподілу. На теперішній час згідно проведеного моніторингу найменша запропонована ціна одиниці закупівлі 2,09729 грн. При цьому запропонована постачальником універсальної послуги вартість 1 кВт*год електричної енергії 2,55949 грн, в тому числі розподіл – 0,64272 грн., тобто без розподілу - 1,91677 грн. (менше найнижчої запропонованої ціни). Чи не буде суперечити чинному законодавству про публічні закупівлі проведення переговорної процедури на закупівлю електричної енергії на умовах універсальної послуги за умови відсутності конкуренції (ціна з розподілом нижча)? Чи потрібно проводити переговорну процедуру з причини двічі відмінених торгів, так як відкриті торги проводилися на закупівлю без розподілу? <b> Номер відповіді:</b> 210/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" <b>Суть питання:</b> На виконання вимог наказу МЕРТУ від 21.03.2019 № 463 «Про внесення змін до наказу МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» при оприлюдненні інформації за зазначеними закупівлями у електронній системі необхідно обов’язкове заповнювати поле «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», яке передбачає заповнення підпунктів:  «Період днів» - протягом якого періоду з дня настання події, що наведена у пункті «Подія» (виконання робіт), відбудеться оплата. Існують ситуації, коли в умовах договору не можливо чітко визначити в днях період протягом якого відбудеться оплата. Наприклад: Капітальні видатки на виконання бюджетних зобовязань надійдуть лише у грудні поточного року згідно з помісячним розписом асигнувань. В той же час Замовник планує розпочати закупівлю на початку року оскільки вона вкрай необхідна для основної діяльності Замовника. В умовах оплати зазначено що: Оплата Замовником за виконані роботи в поточному році здійснюється після підписання Сторонами акту приймання виконаних робіт в термін до грудня місяця поточного року включно, за умови наявності на реєстраційному рахунку Замовника грошових коштів, виділених під оплату бюджетного зобов'язання за цим договором. Вказати в днях період оплати означає штучно створити загрозу стягнення штрафних санкцій в разі, якщо кошти надійдуть з затриманням навіть в грудні. Такі приклади непоодинокі. Таким чином Замовник повинен зазначити “період днів” не зважаючи на те, що умовами договору не передбачене чітке визначення в днях періоду на оплату після настання події. Важливо зауважити, що на підставі ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про публічні закупівлі» органи Державної казначейської служби України реалізують контроль у сфері публічних закупівель, зокрема вживають заходи із недопущення здійснення платежів із розрахунків замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів. Законодавством чітко визначено, що до таких документів належать зокрема: договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Форма звіту також містить поле «Період днів», яке було заповнено замовником в оголошенні . В разі відсутності в умовах договору періоду на оплату зобовязань в днях та наявності “періоду днів” в Звіті чи не створить це адміністративних правопорушень при організації закупівель, припущених Замовником? Чи можливо внести зміни до функціоналу системи “ProZorro”. <b> Номер відповіді:</b> 211/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” затверджено форми документів у сфері публічних закупівель. Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. У свою чергу, стосовно питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Вовкович Мар'яна Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Учасник публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може юридична особа (агент), яка діє на підставі агентського договору від імені та в інтересах Принципала бути учасником публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 212/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 411/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79bce1e4-e26a-4abc-8240-fdc2291affc6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Летичівська селищна рада <b>Суть питання:</b> Відповідно до нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" чи може уповноважена соба одночасно бути головою тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 192/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Мереф'янської міської ради <b>Суть питання:</b> Відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа. Згідно статті 11 Закону та Примірного положення Уповноважена особа повинна мати: - вищу освіту; - не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель; - належний обсяг знань чинного законодавства у сфері публічних закупівель та практика його застосування. Як Замовнику проводити спрощені закупівлі, якщо у жодного з працівників не має двох та більше років досвіду роботи у сфері закупівель? Потреба у проведенні спрощених закупівель у Замовника значна! Взяти у штат нового співробітника чи користуватися послугами закупівельних організацій у Замовника нема можливості. <b> Номер відповіді:</b> 193/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Ланнівської сільської ради обєнаної територіальної громади <b> Тема розширена:</b> додаткова угода про продовження договору на 20% <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть, будь ласка. Продовжили термін дії тендерного договору до 31,01,2020 на 20 %. в додатковій угоді ніяких сум не вказували... а по факту взяли газу на суму, яка перевищує 20%. Все сталося тому, що запланований аукціон 08.01.2020 не відбувся - довелося оголошувати знову... і новий договір буде підписаний 11.02.2020. Що робити? як розрахуватися з постачальником за січень та 10 днів лютого... <b> Номер відповіді:</b> 194/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель та продовження строку дії договору про закупівлю на початку наступного року розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 Водночас відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Закарпатський базовий державний медичний коледж <b>Суть питання:</b> При оприлюдненні звіту про укладений договір(70000) ,система майданчику (zakupki.prom.ua) вимагає вказувати позиції лікарських засобів ,які плануються закупити.На момент підписання договору (початок року),виписана лише частина закупівлі(перша накладна з переліком лікарських засобів). Чи обовязковим є планування річного переліку і обєму лікарських засобів ,для оприлюднення на початку року або є можливісь вносити зміни в договір при посупленні наступних найменувань і кількості лікарських засобів у наступних накладних.Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 195/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 Додатково пропонуємо ознайомитись із запитом № 158/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=170c46f5-0415-481a-aee6-0ad6e75d8619&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ласточкіна Євгенія Валеріївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У статті 11 ЗУ "Про закупівлі" після 19 квітня 2020 року вказано, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи ЯК ДОДАТКОВОЇ РОБОТИ З ВІДПОВІДНОЮ ДОПЛАТОЮ згідно із законодавством. Звертаю вашу увагу, щоУ Законі до 19 квітня 2020 року фрази: "ЯК ДОДАТКОВОЇ РОБОТИ З ВІДПОВІДНОЮ ДОПЛАТОЮ згідно із законодавством" не було. Питання: Чи правомірно керівнику без згоди працівника наказом закріпити юриста, економіста або когось ще УО ? Чи несе керівник відповідальність за таке рішення без згоди працівника? Який мінімальний розмір доплати? У статті 32 КЗпП, вказано, що головною умовою зміни істотних умов праці є саме зміни в організації виробництва і праці. Однак, ці зміни в організації у більшості замовників відсутні, також відсутні штатні посади фахівця закупівель. Я розумію що вказане питання не зовсім Ваше, однак, залишилося два місяці і для замовників потрібно внести ясність. Може Ви надсилали відповідний запит до Держпраці? Є ще така стаття: https://www.medoc.ua/uk/blog/jakshho-pracivnik-vikonu-obovjazki-inshogo-pracivnika-potribno-doplatiti Будь-ласка допоможіть всім замовникам та внесіть ясність з цього питання. Диявол криється у незначних питаннях. <b> Номер відповіді:</b> 196/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу,  Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.

<b>Запит від:</b> Запит від Жидичинська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Код словника <b>Суть питання:</b> За яким кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" потрібно закупляти такі товари: картопля, дидактичні матеріали <b> Номер відповіді:</b> 197/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20