<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСК БУДІНВЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Щодо оборонних закупівель (Щодо нормативно-правового регулювання закупівель засобів радіоелектронної боротьби) <b>Суть питання:</b> Шановні представники Міністерства економіки України! ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами. У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин. Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні: 1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина? 2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється. 3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які? З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін. Заздалегідь вдячні за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 82/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСК БУДІНВЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Щодо оборонних закупівель (Щодо нормативно-правового регулювання закупівель засобів радіоелектронної боротьби) <b>Суть питання:</b> Шановні представники Міністерства економіки України! ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами. У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин. Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні: 1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина? 2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється. 3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які? З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін. Заздалегідь вдячні за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 83/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.Героїв Небесної Сотні <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У замовника виникла ситуація: на початку січня 2025 року замовником укладено договори за результатами процедури запиту ціни. В лютому учасник (переможець процедури з яким укладено договори) надає довідки з ТПП з інформацією про подорожчання товару на понад 10% (28,80% - по одному договору і 31,33% та 32.04% відповідно по двох інших) за період січень – лютий 2025 року та просить підняти ціну за одиницю товару з урахуванням вказаного коливання цін. Слід зауважити, що ціну на момент укладення договорів (початок січня 2025 року) запропоновано було ним нижче від фактичної на ринку на 13% по одному договору та 15,5% та 33,7% по двох інших, що підтверджується наданою ним же довідкою ТПП. Яким чином діяти замовнику, чи є законні підстави для коригування цін за одиницю товарів з урахуванням коливання цін (відповідно до довідки ТПП), тобто більше ніж на 10% та у строки менші ніж 90 днів? Дякуємо за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 84/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кузь Віталій Олександрович <b> Тема розширена:</b> Нарахування допомоги 1000 <b>Суть питання:</b> Не нарахували допомога 1000 грн <b> Номер відповіді:</b> 81/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що Ваше питання не стосується публічних закупівель, з питань щодо програми «Зимова єПідтримка» пропонуємо ознайомитися з інформацією за посиланням: https://1000.me.gov.ua або надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради <b>Суть питання:</b> Між Управлінням освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради та ТОВ «Енера Вінниця» укладено договір №ХМ150300/484 від 27.12.2024 року про постачання електричної енергії. 13.01.2025 року Указом Президента України №24/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.01.2025 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було накладено санкції на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Енера Вінниця". Чи потрібно розривати вже укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 76/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Крім цього, питання щодо закупівлі товару з використанням електронного каталогу, а також виконання та розірвання договору про закупівлю містяться в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&fNum=69987 ; https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Пунктом 17 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої , сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Так, при укладенні договору про закупівлю слід враховувати, що згідно статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Законом України “Про санкції” встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції), зокрема заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. Санкції можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. При цьому згідно з статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Отже, у разі необхідності розірвання договору про закупівлю, сторони керуються вимогами законодавства та умовами договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа з закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день. В бюджетній установі визначена уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Чи не є порушенням чинного законодавства залучення до надання консультацій з питань публічних закупівель сторонньої юридичної фірми шляхом заключення з нею договору при наявності в установі уповноваженої особи? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 77/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 29/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Хмільницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Надання інформації щодо накладених санкцій <b>Суть питання:</b> Добрий день. Указом Президента України від 19.01.2025 р. № 38/2025 було введено в дію Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 р. «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зокрема цим Рішенням були введенні санкції проти кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» - Григоришина Костянтина Івановича. ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" є досить великим постачальником електричної енергії на ринку. З ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» був укладений договір на постачання електричної енергії на 2025 рік від 31.12.2024 р. за результатами проведеної закупівлі через електронний каталог (ЗПП). Чи не буде порушенням чинного законодавства підтримувати договірні відносини з постачальником електроенергії у цій ситуації? І як діяти замовнику? <b> Номер відповіді:</b> 78/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Крім цього, питання щодо закупівлі товару з використанням електронного каталогу, а також виконання та розірвання договору про закупівлю містяться в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&fNum=69987 , https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Пунктом 17 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої , сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Так, при укладенні договору про закупівлю слід враховувати, що згідно статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Законом України “Про санкції” встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції), зокрема заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. Санкції можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. При цьому згідно з статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Отже, у разі необхідності розірвання договору про закупівлю, сторони керуються вимогами законодавства та умовами договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне управління справами <b> Тема розширена:</b> (1 з 2) Застосування/не застосування 10 % обмеження при зміні ціни товару (електроенергії) на ринку, під час виконання договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178) <b>Суть питання:</b> Запит у двох частинах (1 з 2) Ураховуючи різний підхід стосовно питання внесення змін до договорів про закупівлю, зокрема електричної енергії, між замовниками, уповноваженими державними органами та контролюючими органами, звертаємось з таким. Відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. У свою чергу постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 зроблено такий висновок: «56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.». Водночас відповідно до пункту 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), які набрали чинності 19 жовтня 2022 року. Принагідно слід зазначити, що постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 стосувалася питань договору про закупівлю та додаткових угод до нього, укладених до набрання чинності Особливостями. <b> Номер відповіді:</b> 79/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Державне управління справами <b> Тема розширена:</b> (2 з 2) Застосування/не застосування 10 % обмеження при зміні ціни товару (електроенергії) на ринку, під час виконання договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178) <b>Суть питання:</b> Запит у двох частинах (2 з 2) Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім таких випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19 Особливостей); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19 Особливостей). Крім того, Міністерством економіки України як Уповноваженим органом з питань публічних закупівель розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені наказом Міністерства економіки України від 07 травня 2024 року № 11712 (далі – Методичні рекомендації). Пунктом 5 розділу ІХ Методичних рекомендацій передбачено, що істотні умови договору, укладеного відповідно до Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пункті 19 Особливостей. Перелік випадків, коли можуть змінюватись істотні умови договору, та порядок зміни умов договору визначаються замовником самостійно з дотриманням законодавства, зокрема пункту 19 Особливостей. При цьому як Методичні рекомендації, так і наведені в Особливостях підстави щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю не містять 10 % обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару. Звичайно, що вказані зміни мають бути в будь-якому разі обґрунтованими, відповідно розмір «зміни ціни» за товар у договорі має співвідноситися та відповідати розміру зміни (коливання) ціни такого товару на ринку і підтверджуватися документально. Ураховуючи зазначене, просимо Міністерство економіки України як Уповноважений орган з питань публічних закупівель, надати відповідь на таке запитання: чи застосовується 10 % обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбачене частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями, внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей, якщо договором про закупівлю передбачено можливість внесення змін до нього з посиланням на підстави, визначені Особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 80/2025

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"АТЕМЛЮФТ" <b> Тема розширена:</b> Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень». Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності. Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів». Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару. Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару. Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги. Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності. Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді. <b> Номер відповіді:</b> 75/2025

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> запит пропозиції, конкретний товар <b>Суть питання:</b> Замовник планує закупівлю товару (папір офісний А4), очікувана вартість 180 тис.гривень, шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі. З метою формування правової позиції виникла необхідність отримати відповідь на питання: Чи має право Замовник здійснити запит в межах конкретного товару (конкретної марки), наявного в каталозі, чи зобов'язаний зазначити лише бажані характеристики, які можуть охоплювати групу тотожних товарів? Формулювання «замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу» (пункт 12 постанови КМУ № 1178-2022) та «замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором» (пункт 57 постанови КМУ № 822-2020) відрізняються за змістом та допускають неоднакове трактування. Оскарження таких закупівель до органу оскарження не передбачено, а узагальненими відповідями це питання не охоплене. При цьому на різних спеціалізованих ресурсах з питань публічних закупівель наявні різні по суті рекомендації: від можливості замовника обрати конкретний товар, до відсутності у нього такої можливості. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 70/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2070 <b> Тема розширена:</b> "Сумування" оборонних закупівель <b>Суть питання:</b> Вітаю Вас! Суть питання: на початку року, наприклад, ми не можемо повністю і чітко свої потреби щодо закупівлі того чи іншого майна (послуги/робіт) запланувати та провести процедуру закупівлі згідно діючого законодавства. Наведу приклад фактично: 1 варіант: розмір кошторису-100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави на даний момент (закупівля без використання ЕСЗ), через певний час буде додатково виділено ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ), ще через певний час - ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ). В "сумі" виходить 300 000 грн по одному коду ДК (перевищує нижню межу у 200 000 грн). Але ми провели 3-ма договорами без використання ЕСЗ. 2 варіант: все теж саме (суми, код ДК, тощо), виходить, що ми "уходимо" та розділяємо суму закупівель на менші (допорогові) та фактично уникаємо використання ЕСЗ (відкриті торги, спрощену), що є фактично порушенням законодавства. Додатково: листи та роз.яснення Мінекономіки, експертів, тощо. носять рекомендаційний характер і не діючим законодавством. Питання: Як мені, як УО в/ч бути в даній ситуації: 1 варіант - проводити закупівлі по одному коду ДК на суми вищі, ніж межі згідно законодавства (200.000 грн для товарів, послуг; 1.500.000 грн для робіт) як кожна закупівля, як окрема без використання ЕСЗ? 2 варіант - Першу закупівлю проводити без використання ЕСЗ, а наступні другу та третю через Прозоро (спрощені/відкриті), вважаючи, що вже суми будуть перевищувати вищезазначені суми допорогових закупівель? Я не знайшов ніяких нових пояснень, розяснень, наказів, законів, постанов, щодо врегулювання даного питання. Буду Вам дуже вдячний за Вашу відповідь і допомогу для чіткої та правильної організації та проведення закупівель у підрозділах ЗСУ. З повагою, Майданчук Роман! Слава Україні! <b> Номер відповіді:</b> 72/2025