<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Відповідно до прикінцевих та перехідних положень розділу Х Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19 вересня 2019 року, замовник може до 1 січня 2022 року утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель. Процедурами закупівель у відповідності до ст.13 Закону № 114-IX є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог та переговорна процедура закупівлі. Проте, Законом № 114-IX вводиться новий вид закупівлі, а саме спрощена закупівля, відповідальною за організацію та проведення якої відповідно до ст.11 Закону № 114-IX є уповноважена особа. Враховуючи викладене, нова редакція Закону розмежовує функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх повноважень на проведення закупівель. Відтак відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа. З огляду на вищенаведене, враховуючи стислі терміни впровадження нового інституту уповноважених осіб на місцевому рівні, з метою належної підготовки розпорядників коштів бюджету міста Львова до проведення спрощених закупівель, просимо розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» в частині надання повноважень тендерному комітету також здійснювати спрощені закупівлі, оскільки розмежування функцій тендерного комітету та уповноваженої особи вважаємо прогалиною у новоприйнятих змінах до Закону України «Про публічні закупівлі». Сподіваємось на подальшу співпрацю та досягнення спільних результатів роботи. <b> Номер відповіді:</b> 274/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 12.03.2020 № 3301-04/17622-06 (файл у вкладенні додається).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області <b> Тема розширена:</b> ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" <b>Суть питання:</b> Чи буде внесена зміна до п. 19 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" щодо передачі в оренду об"єктів комунальної власності, які вирішуються обласними, районними радами виключно на їх пленарних засіданнях? <b> Номер відповіді:</b> 275/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас відповідно до Положення про про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що зокрема забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою. Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоінвест-Таврія" <b> Тема розширена:</b> Дії учасника на етапі аукціону та подальше заключення договору <b>Суть питання:</b> ТОВ "Теплоінвест-Таврія" є суб'єктом господарювання, що здійсню виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до законодавства, тарифи на теплову енергію є ргульованими. Для участі у процедурі відкритих торгів, товариством було подано тендерну пропозицю відповідно до затвердженого тарифу. Чи мають право теплопостачальні організації на єтапі акціону знижувати ціну своєї початкової тендерної пропозиції та чи мають вони право заключати договір на закупівлю теплової енергії ціною, яка склалася за результатами аукіону? Чи повинна теплопостачальна організація подавати до органу, уповноважного на встановлення тарифу заяву, про коригування відповідного тарифу за результатами аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 276/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Частиною першою статті 29 Закону установлено, що електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/ приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни. Таким чином, учасник має право понизити ціну / приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни протягом одного етапу аукціону. Згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої  статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715/2014.

<b>Запит від:</b> Запит від Мазеткова А.К. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу допомоги у питанні діяльності ТК. Установа знаходиться у процесі припинення - відбувається реорганізація шляхом приєднання до іншої установи. Відповідно до ст. 104-107 ЦК призначено комісію з реорганізації, до якої перейшли всі повноваження щодо управління справами юридичної особи. Реорганізація завершиться у травні. Питання наступне: чи не змінилися правові засади діяльності ТК? Чи може він у цей період організовувати та проводити закупівлі як і раніше? Чи є якісь особливості діяльності саме у цей двомісячний термін, коли юридична особа перебуває у процесі припинення? Чи доцільно замовнику закуповувати товари та послуги виходячи з річної потреби, чи з урахуванням строку фактичної діяльності юридичної особи (на 2-3 міс)? <b> Номер відповіді:</b> 262/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 ,  розміщено листи  від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ” та  від 14.09.2016   № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Бобринецької міської ради <b> Тема розширена:</b> Підвищення тарифів на електроенергію після укладення договору <b>Суть питання:</b> Наш постачальник електроенергії хоче піднімати ціну, так як тариф на передачу та розподіл змінився (постанови НКРЕКП) але вони прийняті 10.12.2019 року, а аукціон був у нас 02.01.2020 року, тобто постачальник повинен в ціну пропозиції був включати нові тарифи? Чи правомірно вносити зміни, підвищуюючи тариф? <b> Номер відповіді:</b> 263/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від Попільнянська селищна рада <b>Суть питання:</b> Чи потрібно включати до додатку до річного плану та оприлюднювати на прозоро поточні видатки - судовий збір. <b> Номер відповіді:</b> 264/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому у разі здійснення видатків, які не є придбанням у розумінні Закону, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконком Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів: замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону; спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону. Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади. В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі». Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень. <b> Номер відповіді:</b> 265/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 нової редакції Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів ; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків; Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання , громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету . При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Шергін Валерій <b>Суть питання:</b> Замовник оголосив відкриті торги (з публікацією англійською мовою) на закупівлю дизельного палива. При плануванні замовник орієнтувався на цінову ситуацію на ринку. За час від дати оголошення закупівлі до кінцевої дати подання пропозицій на ринку відбулася суттєва зміна ціни предмету закупівлі. Чи має право Замовник внести зміни до оголошення про закупівлю, адже в цьому випадку між сумою у плані та сумою у оголошенні буде різниця? <b> Номер відповіді:</b> 267/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання зазначена у запиті 168/2016 розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що питання розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю розглянуто в листі від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 " Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Віднесення капітального ремонту автомобілів та спецтехніки до робіт чи послуг? <b>Суть питання:</b> Кошторисом бюджетної неприбуткової організації передбачена закупівля за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт автомобілів» (КРАЗ, ГАЗ і корчувач) на загальну суму 390 тис.грн. Згідно пункту 3.16. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого Наказом Мінтрансу № 102 від 30.03.98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1998 р. за № 268/2708, до капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів. Ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що процедура відкритих торгів застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Питання: до якої категорії закупівель віднести капітальний ремонт автомобілів – закупівлі робіт чи закупівлі послуг, при його фінансуванні як капітальних видатків? <b> Номер відповіді:</b> 269/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічний запит розміщена за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c32a490-f578-40d0-9c55-ea17eed533bf&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Замовник <b> Тема розширена:</b> Про визначення ціни на наркотичні засоби <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо проведення публічних закупівель наркотичних засобів: - Діазепам (Diazepam) – розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл по 2 мл; - Морфін (Morphine) – розчин для ін'єкцій, 10 мг / мл 1 мл; - Фентаніл (Fentanyl) – розчин для ін'єкцій, 0,05 мг/мл по 2 мл; на які наказом МОЗ України «Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року» від 11.10.2019 року №2072 регламентуються граничні оптово-відпускні ціни. Проте, відпускні ринкові ціни в середньому на названі препарати станом на 01.02.2020 року є іншими, а саме набагато вищими. 1Діазепам (Diazepam) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,25.Відпускні ринкові ціни, грн.40,00 2Морфін (Morphine) –Граничні оптово-відпускні ціни, грн.6,72 Відпускні ринкові ціни, грн.53,00 3Фентаніл (Fentanyl) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,47.Відпускні ринкові ціни, грн.57,80. По затвердженим наказом МОЗ цінах ніхто з постачальників не постачає наркотичні засоби і, відповідно не приймає участь в оголошених закупівлях. Як вирішити це нагальне питання закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 270/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та зокрема, затверджує перелік лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, та реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Тому, з питання застосування Наказу від 11.10.2019 № 2072 “Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року” слід звертатись до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від МУВГ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема ч.4 статті 10 у разі оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну. Нами було оголошено відкриті торги з публікацією англійською мовою, ті поля, які Замовник на айданчику може за технічних можливостей заповнити - нами заповнено, а саме: найменування Замовника, предмет закупівлі, ПІБ відповідальної особи. За технічних причин заповнити переклад виду предмета закупівлі; місце поставки та інших полей на жодному з майданчиків неможливо. Проте на виконання вищезазначеної частини ст. 10 замовник повинен оприлюднити інформацію англійською мовою. Оскільки жодного способу/механізму не встановлено нами було оприлюднено в системі ПРОЗОРРО всю інформацію в поле "ПРИМІТКИ". Просимо Вас ззаначити чи є з нашого боку порушення Закону у разі, якщо дана інформація оприлюнена в Примітках? Просимо Вас надати відповідь як можна скоріше. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 271/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1031/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=388246d3-787d-4bed-8cf1-3d56d31e9253&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, м.Кривий Ріг <b> Тема розширена:</b> Виконання обовязків у разі відсутності уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон)Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Хто на момент відсутності уповноваженої особи (тарифна відпустка, лікарняний, тощо) може виконувати обовязки уповноваженої особи? <b> Номер відповіді:</b> 257/2020