<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день! Ми раніше вже задавали питання, але не отримали відповідь. Просимо надати роз`яснення щодо наступного питання. Відповідно до ст. 14 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Просимо надати відповідь: чи потрібно при укладенні договору з переможцем спрощеної закупівлі витримувати 10-ти денний термін з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника? <b> Номер відповіді:</b> 331/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо надати відповідь на питання з приводу розгляду пропозицій учасників після аукціону. В законі передбачено, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п’ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. З цього випливає питання: на розгляд пропозиції кожного учасника у замовника є не більше п’яти робочих днів, так само як і у відкритих торгах? <b> Номер відповіді:</b> 332/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо здійснення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".

<b>Запит від:</b> Запит від ВП «Аварійно-технічний центр» ДП «НАЕК «Енергоатом» <b> Тема розширена:</b> Застосування пп. 2 п. 4 с. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство відноситься до замовників, які проводять діяльність в окремих сферах господарювання. п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи, послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Чи розповсюджується дія цього пункту Закону на закупівлю послуг щодо медичного огляду робітників, в Державних медичних установах для яких тарифи на платні послуги з медичного обслуговування встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації м.Києва відповідно до пункту 12 додатка до постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», постанов Кабінету міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» та від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»? <b> Номер відповіді:</b> 334/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 121/2017 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Мартинюк Наталія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Як оприлюднювати звіт про договір про закупівлю з 19.04.2020 р. <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. №114-ІХ) з 19.04.2020 року у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Кожного року ми плануємо в річному плані закупівель такі предмети закупівель як «Марки, конверти», за кодом ДК 22410000-7 - Марки та «Поштові перекази» за кодом ДК 64110000-0 Поштові послуги (у разі надсилання документів через відділення «Нової пошти»). Особа, яка здійснювати відправку листів (документів) звітує по авансовому звіту на підставі чеку про оплату з відділення «Нової пошти» чи «Укрпошти». Оскільки, з 19.04.2020 року, від 0,01 грн. до 50 000,00 грн. необхідно в системі ProZorro оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, то як бути з вищевказаними закупівлями? Яким чином звітувати? <b> Номер відповіді:</b> 335/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України <b>Суть питання:</b> Після введення в дію нової редакції Закону про публічні закупівлі: 1.Може тендерний комітет організовувати спрощену процедуру закупівлі (закупівля від 50 до 200 тисяч) чи це повинна робити уповноважена особа? 2.Якщо відбулася дрібна закупівля без укладання договору, чи висвітлювати це на електронному майданчику? 3. Можна не призначати уповноважену особу з 19 квітня 2020 року, а зробити це пізніше, до початку 2022 року? <b> Номер відповіді:</b> 336/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Щодо питань 1, 3 Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA Щодо питання 2 Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Разом з тим відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 нової редакції Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. Отже, норма щодо обов'язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель буде застосовуватися з 19.04.2020 з введенням у дію нової редакції Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області <b>Суть питання:</b> 19 квітня 2020 року набуде чинності новий Закон "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Пункт 35 статті 1 зазначеного Закону дає визначення терміну уповноваженої особи. Уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту); Частина 7 статті 11 Закону зазначає, що уповноважена особа повинна мати вищу освіту, яу правило юридичну або економічну освіту. Пункт 1 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень зазначає, що: для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Проаналізувавши визначення термінів тендерного комітету та уповноваженої особи можна зробити висновок про те, що обидва терміни вцілому відповідають один одному. Враховуючи той факт, що згідно Закону уповноважена особа повинна мати вищу освіти, як правило юридичну або економічну, виникає запитання: чи повинні мати вищу освіту (юридичну або економічну) члени тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 337/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Новою редакції Закону не встановлено обов’язку наявності вищої освіти (юридичної або економічної) для членів тендерного комітету. Довідково повідомляємо, що питання наявності іншої вищої освіти, ніж юридична або економічна у уповноваженої особи розглянуто у запиті 209/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11a14e77-a9ce-4aa0-86d4-5663b46a18b9&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "КІНАП-БУД" <b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівлі (допорогової) між Учасником і Замовником був укладений договір підряду на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД) по обєкту будівництва. Роботи виконані своєчасно,проведено експертизу, роботи Замовником за актом прийняті. Тобто, всі істотні умови договору виконано і Замовник здійснив оплату Учаснику. В процесі здійснення будівництва виникла необхідність у проведенні коригування ПКД. При цьому, Замовник наполягає на тому, що вартість договору на коригування ПКД в сумі не повинна разом з "першим" договором на розробку ПКД перевищувати суми допорогової закупівлі, тобто сумарно не більше 1500000,00 грн. В звязку з цим запитання, щодо правомірності вимог Замовника. <b> Номер відповіді:</b> 339/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та в від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Новомиргородської РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Два рази було оголошено торги (перший раз торги не відбулись, т.я. для участі подало менше двох осіб), другий раз торги відбулись, визначено переможця, але в період подачі оскарження переможця та повідомлення про намір укласти договір, переможець не надав протягом 5 днів документів, визначених в ст.17. Наступні учасники не відповідають вимогам тендерної документації. В такому випадку по кожному учаснику робити протоколи про відхилення, і вже потім скасовувати торги, чи одним протоколом відхиляти всіх учасників і скасовувати торги? <b> Номер відповіді:</b> 340/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. Cвоєю чергою, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону). Згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом . У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання . Таким чином, замовник самостійно приймає рішення щодо складання одного протоколу або декількох.

<b>Запит від:</b> Запит від ПП АФ "Стандарт-Проф" <b> Тема розширена:</b> Чи слід розділяти тендерну пропозицію при подвійному фінансуванні : за бюджетні кошти та кошти Міжнародної допомоги (гранти) <b>Суть питання:</b> Служба автомобільних доріг є замовником будівництва дороги, що веде до кордону з Словаччиною. Фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів спільної операційної програми Європейського інструменту сусідства 2014-2020. Роботи за кошти ЄС звільняються від податку на додану вартість. Роботи за державні кошти не звільняються від податку на додану вартість. Як за таких умов проводити тендер? Розділяти на дві пропозиції : з ПДВ та без ПДВ ? Чи можливо ми помиляємось і у разі реєстрації плану закупівель весь обсяг робіт звільняється від ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 341/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1054/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8aa1bf07-edaa-4147-b024-66f327f558ea&lang=uk-UA Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji У свою чергу, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “ Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами ”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10825 Водночас згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Тому з питання оподаткування пропонуємо додатково звернутися до Державної податкової служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Леонова Анастасія Олегівна <b>Суть питання:</b> Добрий день! Питання такого плану - чи можливо довідки для тендеру отримати онлайн, якщо так то які саме і де? <b> Номер відповіді:</b> 311/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 17 Закону замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому Законом встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах , доступ до яких є вільним. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06 розміщено лист від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів , доступ до яких є вільним”.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2860 <b> Тема розширена:</b> Залучення субпідрядника, який вчинив правопорушення <b>Суть питання:</b> Військова частина А2860 проводить закупівлю. Переможцем по даній закупівлі може стати підприємство, яке має на меті залучити субпідрядника, який виконуватиме основну частину роботи. Перевіривши інформацію про субпідрядника, було встановлено, що він у 2018 був притягнутий до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів. Чи може військова частина А2860 відмовити учаснику через залучення такого субпідрядника? <b> Номер відповіді:</b> 313/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше питання міститься в розділі “ Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника ” листа від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 Крім цього, відповідь на схоже питання надавалася у запиті № 270/2018 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c6573e90-a285-45b1-85e4-36f003a24b55

<b>Запит від:</b> Запит від МКП "Енергоресурс" <b> Тема розширена:</b> Замовники в окремих сферах господарювання <b>Суть питання:</b> Частиною 4 п.2 ст. 2 діючого ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія Закону для замовників в окремих сферах господарювання додатково не поширюється на випадки,коли предметом закупівлі є паливно - енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (в тому числі неопромінених паливних елементів для ядерних реакторів). МКП "Енергоресурс" відноситьтся до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Займається постачанням теплової енергії бюджетним та господарським організаціям міста. Купуємо природний газ виключно для виробництва теплової енергії, не для власних потреб. Питання - чи вважається в нашому випадку купівля природного газу паливно-енергетичним ресурсом для виробництва теплової енергії? <b> Номер відповіді:</b> 314/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA