<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А1358 <b> Тема розширена:</b> роботи чи послуги <b>Суть питання:</b> розробка проекту прокладання лінії електропередач це 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання, як роботи чи 71320000-7 Послуги з інженерного проектування (71323100-9 Послуги з проектування електроенергетичних систем) <b> Номер відповіді:</b> 371/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ МАРГАЗ <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін <b>Суть питання:</b> ТОВ «МАРГАЗ» пропонує розглянути внесення змін в ЗУ «Про публічні закупівлі» стосовно оскарження закупівель з відбору за рамковими угодами, оскільки процедура відбору за рамковою угодою не передбачає її оскарження в АМКУ. Судове оскарження процедури довгострокове та не захистить прав Учасника торгів, які порушуються при таких формах закупівель та повинні розглядатися АМКУ в рамках законодавства в сфері публічних закупівель. Маємо приклад, який на нашу думку, висвітлює вищевказану проблему. Також хочеться звернути увагу на відсутність обов’язку у Замовників працювати за укладеними договорами за результатами закупівлі. На участь у закупівлі та відбори проб (в результаті закупівлі пального) Учасник несе певні витрати. Проте немає жодних гарантій, що Замовник буде співпрацювати за укладеним договором. Наприклад, у разі проведення відбору за рамковою угодою та укладенням договору про закупівлю Замовник оголошує новий відбір (можливо, у разі незадоволення Переможцем) та працює за першим договором короткий проміжок часу, який не дає можливості Переможцю навіть компенсувати витрати, пов’язані з участю у закупівлі. Пропонуємо передбачити відповідальність Замовника за невиконання умов договору в частині отримання певної кількості товару за укладеним договором, що забезпечить можливість суб’єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток в економічно рівноправних та конкурентних умовах. За умовами Тендерної документації багатьох Замовників у м.Маріуполь також існує вимога, що у разі застосування Замовником до учасника за результатами раніше укладених договорів оперативно-господарських санкцій згідно ст.236 Господарського кодексу України, проведення претензійно – позовної роботи, щодо порушень умов Договору, Замовник має право відхилити пропозицію учасника. Проте Замовники користуються цією вимогою у власних інтересах, штучно створюючи претензійно-позовну роботу, тим самим безпідставно дискваліфікують небажаних Постачальників. Пропонуємо передбачити у законодавстві обов’язок Замовника довести факт порушення, факт завдання шкоди, що може бути підтверджено лише рішенням суду на користь Замовника, що надасть можливість Постачальникам, які здійснюють свою діяльність у правовому полі, не потерпати від упередженого та дискримінаційного ставлення деяких Замовників та їх незаконних спроб укладати договори тільки з бажаними постачальниками. <b> Номер відповіді:</b> 372/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” та повинна містити обов’язкові складові, встановлені статтею 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю. Поряд з цим пунктом 3 розділу ІІІ Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок) затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 визначено додаткові обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, зокрема проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку. При цьому з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону. Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди  для укладення договору про закупівлю не передбачено. Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з безпеки на транспорті <b>Суть питання:</b> Щодо процедури закупівлі – відкриті торги Питання 1: 28.02.2020 розміщено протокол тендерного комітету на електронному торговому майданчику Smart Tender щодо виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та повернення до кваліфікації товариства – учасника. При цьому, відбувся технічний збій, протокол не опублікований та Замовником не можливо здійснити повернення всіх учасників на кваліфікацію та проведення повторної кваліфікації. Чи буде це порушенням Закону? Питання 2: Відповідно до пункту 3 розділу 5 тендерної документації Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги». Під час подання (завантаження в електронну систему закупівель) документів тендерної пропозиції Учасник процедури закупівлі повинен накласти кваліфікований електронний підпис. Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації пропозиція учасника містить файл «sign.p7s» за результатами перевірка якого на веб-порталі https://acskidd.gov.ua/ встановлено наступне: Результат перевірки підпису: Підпис перевірено успішно Цілісність даних підтверджено Назва файлу з підписом: sign (1) Електронна печатка: назва відповідного учасника Організація (установа): назва відповідного учасника Код ЄДРПОУ: ______________ Посада: Електронна печатка Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для даних від Надавача): 28.12.2019 16:56:19 Сертифікат виданий: АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Серійний номер: _______________________ Тип носія особистого ключа: Незахищений. Таким чином, учасником накладено на свою пропозицію електронну печатку, а не кваліфікований електронний підпис, як це вимагалось умовами тендерної документації. Чи буде це причиною відхилення пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 373/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи. Щодо питання 2 Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 639/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=089ff18d-10d8-4ace-9f9f-c40799b762f3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Клеменюк Артуш Оганесович <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В складі тендерної документації є вимога про надання конкретного документу: копія або оригінал добровільного страхування професійної відповідальності перед третіми особами. Учасник був визнаний переможцем, а в подальшому його дискваліфікували через нібито відсутність даного документа. Хоча Учасник надав даний документ (його оригінал), який є вчасно підгружений та відповідає вимозі. Однак Замовник навмисно проігнорував цей документ, щоб знайти формальну причину для дискваліфікації та визнатии Переможця іншого Учасника. Яка позиція (практика) Міністерства та АМКУ в данному випадку? З повагою! <b> Номер відповіді:</b> 374/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесеня змін до звіту про укладений договір <b>Суть питання:</b> Була проведена процедура допорогових закупівель. По закінченню цієї процедури був заповнений звіт про укладений договір, в якому була допущена помилка при заповненні розділу "тип оплати". Чи можна внести зміни до звіту про укладений договір? Якщо так, то яким чином це правильно зробити та в який термін? <b> Номер відповіді:</b> 356/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 Отже, звіт про укладені договори обов’язково оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель саме у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок у формах документів у сфері публічних закупівель міститься у запиті від 09.11.2016 № 94/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Укртехінформ" <b> Тема розширена:</b> Навчання та підвищення кваліфікації членів комітетів з конкурсних торгів підприємств і установ <b>Суть питання:</b> Чи має право державне підприємство Міністерства освіти і науки України проводити навчання та підвищення кваліфікації членів комітетів з конкурсних торгів підприємств і установ з питань публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 358/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запитах № 98/2016 та 24/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e2a3e6b-719f-48bc-8dd1-5e5ce5fa5114&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fd5edcb-0da4-49c2-9b7d-d519bc8264b6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВК СКІФ" <b> Тема розширена:</b> Щодо бюджету закупівлі <b>Суть питання:</b> 21.02.2020 р. Замовником Військова частина А0665 (код ЄДРПОУ 08327157) було опубліковано на офіційному майданчику тендерів державної системи закупівлю UA-2020-02-21-000240-a, код 35740000-3 Симулятори бойових дій. Однак, Товариство, як виробник симуляторів бойових дій та впевнені шо інщі учасники не мають змоги прийняти участь в даній закупівлі, оскільки бюджет даної закупівлі умисно занижений на 500 000 грн. З бюджетом 1 170 000,00 продати 13 позицій симуляторів взагалі не можливо. З цього приводу на тенденому майданчику є вимоги-запитання від учасників щодо збільшення бюджету до 1 600 000,00 грн. Однак, тендерний комітет це все грубо проігнорував. Таким чином, просимо надати розяснення, чи Повинен Замовник перед публікацією закупівлі здійснювати аналіз ринку цін станом на дату публікації, чи повинен Замовник робити розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, проводити аналіз ринку з використанням публічної інформації з ProZorro? Як постачальнику вплинути на організатора торгів, якщо бюджет закупівлі дуже занижений, що унеможливлює участь всіх учасників у закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 359/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647 розміщено листи від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, який містить інформацію щодо здійснення замовником попередніх маркетингових досліджень, вивчення ситуації на ринку, моніторингу комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт, а також джерел інформації, яка може бути використана, зокрема для очікуваної вартості предмета закупівлі та від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”. Довідково зазначаємо, що частиною четвертою статті 4 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, який вступить в дію 19.04.2020, передбачено, що замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення замовником попередніх ринкових консультацій сприятиме відкритості та прозорості закупівельного процесу. Отримані рекомендації та інформація за результатами проведення ринкових консультацій можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, а саме в частині встановлення технічних вимог до предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасників, залученню широкого кола потенційних учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Єдиний центр надання реабілітаційних та соціальних послуг міста Коломиї <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно програми затвердженої міською радою необхідно здійснити закупівлю соціальних послуг, в програмі прописано те, що надання послуг відбувається за результатами конкурсу. Чи можна вважати переговорну процедуру конкурсом? Чи можливо необхідно застосувати інший вид процедури? <b> Номер відповіді:</b> 360/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури закупівлі” .

<b>Запит від:</b> Запит від Бабінець Іван Андрійович <b> Тема розширена:</b> Повернення сплачених коштів оскарження рішення замовника <b>Суть питання:</b> Оскаржено до АМК рішення замовника щодо його неправомірних дій щодо відхилення тендерної пропозиції учасника. До моменту прийняття скарги, Замовник відмінив торги вказавши підставу ст.31 ЗУ Про публічні закупівлі, але не вказав конкретну підставу вказану в цій статті. АМК припинив провадження по розгляду скарги тому що замовник відмінив торги. Як учаснику повернути збір сплачений за розгляд скарги? <b> Номер відповіді:</b> 361/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Частиною першою цієї статті визначено, зокрема, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Поряд з цим частиною п’ятою статті 18 Закону визначено перелік випадків, у разі настання яких, орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги. Водночас Закон не містить положень щодо повернення плати суб'єкту оскарження у випадку, коли органом оскарження прийнято рішення про припинення розгляду скарги. При цьому відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

<b>Запит від:</b> Запит від Толдієв Руслан <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Роз'ясніть, будь ласка, процедуру подання скарги. Через яку електронну систему закупівель подавати скаргу, якщо тендер міжнародний і не розміщенний на проззоро? <b> Номер відповіді:</b> 362/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель за міжнародними договорами розглянуто в листі від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “ Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами ”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10825

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" <b>Суть питання:</b> Ст. 27, абзац 4, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”. обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; Ст. 8, абзац 2, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури. Питання: 1. Як співвідноситься вимога Закону України “Про архітектурну діяльність” в частині розробки робочої документації до існуючого проекту з вимогою Закону № 922 про закупівлі через процедуру відкритих торгів? Не факт,що переможцем закупівлі буде Організація – розробник Проекту. 2. Чи відноситься виконання робочої документації по проекту ліквідації вугільного підприємства до предмету закупівлі “Роботи” чи необхідно відносити до предмету закупівлі “Послуги” ? 3. На підприємстві знаходяться на ліквідації 15 вугільних підприємств, на кожне підприємство розроблена проектно – кошторисна документація на проведення робіт, причому різними проектними організаціями. При визначенні процедури закупівлі розробки робочої документації по існуючим проектам, ми повинні розглядати дані закупки як один предмет чи дивитись по кожному об’єкту окремо? <b> Номер відповіді:</b> 363/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. Щодо питань 2 та 3 Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Мирноградвугілля" <b> Тема розширена:</b> Визначення очікуваної вартості закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до примірної методики визначення предмета закупівлі, затвердженої Наказом Мінекономіки від 12.02.2020 № 275 для розрахунку очікуаваної вартості за методом порівняння ринкових цін необхідно привести всі ціни, отримані з джерел інформації,до єдиних умов, враховуючи умови оплати, умови поставки, тощо. Прошу надати розяснення, яким чином, застосовуючи які коефіцієнти, чи в який спосіб Замовник повинен привести всі ціни до єдиних умов. Якщо можливо, надайте приклади приведення цін. <b> Номер відповіді:</b> 349/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 “Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі”  (далі - Наказ) (далі – Методика). Водночас відповідно до пункту 2 Наказу цей наказ набирає чинності з дня його підписання та вводиться в дію разом із введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ При цьому оскільки Методика є примірною та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати її положення або на її основі  після введення в дію затвердити власні методики.