<b>Запит від:</b> Запит від Юлія <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підстажіть будь-ласка, в плані закупівель вказано неправильний КЕКВ (технічно) і оголошено тендер, чи можливо це виправити?В тендерній документації вказано все правильно (рахунок в договорі). Дякую <b> Номер відповіді:</b> 298/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що що на подібне питання надано відповідь у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприемство Кібра <b>Суть питання:</b> Добрий день ! Де, як , коли, які запитання??? Коли і як можна пройти тестування уповноваженій особі <b> Номер відповіді:</b> 299/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання тестування уповноважених осіб розглянуто у запиті № 172/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fa93fce-d97d-46cc-ad3e-46af9eb11eaa&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> Новий Закон "Звіт про договір про закупівлю" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз’яснення щодо обов'язковості укладання Договору, як документу за яким виникають зобов'язання. Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Така норма щодо обов'язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель буде застосовуватися з 19.04.2020 з введенням у дію нової редакції Закону. Питання: 1. Чи є обов'язковим укладання саме Договору, як документа за яким виникають зобов'язання (далі - Договір) та його розміщувати? У випадку здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, а на підставі наданих установі накладних, рахунку-фактури, акту, тощо (тобто без укладання Договору), вартість (сумарно по предмету закупівлі) яких не перевищує 50 тисяч гривень чи потрібно розміщувати відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю та розміщувати вищенаведені документи? <b> Номер відповіді:</b> 301/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA Разом з тим Закон не містить обов’язку щодо розміщення в електронній системі закупівель замовником договору або іншого документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України" (Держсховище) <b> Тема розширена:</b> Який критерій використувати для застосування переговорної процедури? <b>Суть питання:</b> На виконання наказу Мінфіну № 338 від 20.05.2004 (зі змінами) Держсховищу у ІІ-півріччі 2020 року передбачені кошти (більше 200,0 тис. грн.) на закупівлю виробів із дор. металів, на які за вироком суду накладено арешт, з подальшою їх реалізацією. Виходячи з суті питання використати будь-яку іншу процедуру, окрім переговорної процедури закупівлі з конкретною виконавчою службою, на нашу думку не є можливим. Підкажіть будь-ласка на який виняток із частини 2, ст. 40 Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" установа може послатися при проведенні надпорогової закупівлі? Чи є інше вирішення цього питання? <b> Номер відповіді:</b> 302/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Мінекономіки підготує узагальнену відповідь щодо проведення переговорної процедури закупівлі. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Літинської районної ради <b> Тема розширена:</b> Діяльність тендерного комітету та уповноважених осіб з 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> В листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" зазначено, що до 01.01.2022 року закупівлями можуть займатись уповноважені особи і тендерні комітети. Проте у Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" (далі Закон)чітко зазначено: "Установити, що до 1 січня 2022 року: 1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель." Зверніть увагу - "процедур закупівель", а не "закупівель", як у листі. Виключний перелік процедур закупівель визначено у статті 13 Закону: 1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. 2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. 3. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель. Виходячи з цього робимо висновок про те, що з 19.04.2020 тендерні комітети можуть проводити лише "процедури закупівель", а спрощеними закупівлями та звітами про договори закупівель, укладені без використання елетронної системи закупівель мають займатись виключно уповноважені особи. Враховуючи викладене прошу пояснити, де і коли до 19.04.2020 (а не до 01.01.2022) уповноважені особи можуть пройти безоплатне тестування для підтвердження свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 296/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання тестування уповноважених осіб розглянуто у запиті № 172/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fa93fce-d97d-46cc-ad3e-46af9eb11eaa&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ-ГРУП" <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Чи зобовязаний тендерний комітет підвантажувати на майданчик протокол проведення переговорів, в якому вказується помилки учасника і час на їхнє виправлення? <b> Номер відповіді:</b> 295/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 578/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c7e88a9b-c797-47b2-a91c-c34eeed3d58e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Чемеровецької РДА <b>Суть питання:</b> Чи застосовуються норми Закону України “Про публічні закупівлі" до замовників якщо предметом закупівлі є забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.? <b> Номер відповіді:</b> 288/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA у запиті № 1167/2017. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист  від 31.03.2017  № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.

<b>Запит від:</b> Запит від Бойченко Микола Іванович <b>Суть питання:</b> Лікарем, на підставі результатів аналізів було призначено хіміотерапія з імунотерапією (діюча речовина Pembrolizumab) У національному переліку лікарських засобів, які можна придбати за бюджетні кошти, відсутній препарат з такою діючою речовиною.Препарат дороговартісний (119000грн/1процедура яка повинна проходити один раз у три неділлі.Питання: керуючись ст. 49 Конституції України, ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я, положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1303 від 17.08.1999 року «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», положень Постанови Кабінету Міністрів України № 333 від 25 03.2009 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12. 2017 р. № 1081 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», Постанови Кабінету Міністрів України №180 від 16 березня 2017 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», ст. 1, ст.4, ст. 7, ст. 11, ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», як оплатити лікування пенсіонеру отримуючому мінімальну пенсію, інваліду 3 групи таке лікування?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 289/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно внесення змін до договору про закупівлю згідно з п.1 та 2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон). Відповідно до п.2 ч.4 ст.36 Закону до договору про закупівлю товару були внесені зміни щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків. Підвищення ціни на товар призводить до зменшення обсягів закупівлі. Відповідні зміни - збільшення ціни за одиницю товару та зменшення обсягів закупівлі відображаються у додатковій угоді до договору про закупівлю. Згідно зі ст.10 Закону замовник повинен оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору. Чи не буде порушенням Закону посилання у повідомленні про внесення змін до договору одночасно на п.1 та п.2 ч.4 ст.36 Закону, оскільки збільшення ціни за одиницю товару неможливе без зменшення обсягів закупівлі такого товару? Крім того, при публікації повідомлення про внесення змін до договору в електронній системі закупівель для того, щоб відобразити зменшену кількість товару після підвищення ціни необхідно посилання як на п.2 ч.4 ст.36 Закону так і на п.1 ч.4 ст.36 Закону (коригування кількості товару необхідно здійснювати в електронній системі, у разі відсутності такого коригування - у звіті про виконання договору будуть відображені показники кількості товару без урахування змін). <b> Номер відповіді:</b> 290/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. Поряд з цим зазначаємо, що інформація стосовно одночасного застосування пунктів 1-8 частини четвертої статті 36 Закону міститься у відповіді на запит 498/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57872d20-278e-4ad4-9192-32453183cd29&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Складання документів щодо закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи потрібно роздруковувати на папері документи у сфері публічних закупівель, а саме: тендерна документація, річний план закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів, повідомлення про внесення змін до договору, повідомлення про укладений договір, звіт про укладені договори, звіт про виконання договору. Чи потребують вищезазначені документи (окрім річного плану та тендерної документації) затвердження тендерним комітетом? <b> Номер відповіді:</b> 291/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 886/2018 та 193/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=831a6d8d-7dea-4f25-bcb5-c348be7421bc&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a42bf302-32a0-4b61-9893-7388238adf7b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртрансгаз" <b>Суть питання:</b> Добрий день.У зв'язку з набранням чинності ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу" від 14.11.2019 №300-ІХ філією "Оператор ГТСУ" АТ "Укртрансгаз" здійснено заміну сторони в договорі (шляхом укладення тристоронної угоди) на ТОВ "Оператор ГТСУ".Суть питання: виконання частини зобов'язань відбулась в філії "Оператор ГТСУ"(80%), а частина в ТОВ "Оператор ГТСУ"(20%).Яка процедура оприлюднення звіту про виконання договору якщо договір з частиною зобов'язань був преданий іншій оганізації(процедура закупівлі відбуваль в філії "Оператор ГТСУ"). <b> Номер відповіді:</b> 292/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно розділом IX  “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що з метою виконання встановлених Законом України "Про ринок природного газу" вимог по відокремленню та незалежності оператора газотранспортної системи у зобов’язаннях, що виникли на підставі договорів, укладених за результатом процедур закупівель товарів, робіт і послуг, проведених замовником, який припинив здійснення діяльності з транспортування природного газу у зв’язку з виконанням вимог про відокремлення та незалежність оператора газотранспортної системи, може одноразово здійснюватися заміна сторони, за умови, що новий замовник був сертифікований уповноваженим органом відповідно до вимог закону про відокремлення і незалежність та продовжує здійснювати відповідний вид господарської діяльності замість такого замовника. Заміна сторони у таких зобов’язаннях здійснюється у порядку, встановленому нормами Цивільного кодексу України . Разом з тим відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). Так, Наказом затверджено форму звіту про виконання договору про закупівлю (далі-Звіт). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. З огляду на викладене, у разі заміни замовника у зобов’язанні у випадку встановленому Законом, звіт про виконання договору про закупівлю може оприлюднюватись кожним замовником в частині виконаних ним зобов’язань за договором про закупівлю. У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Федоренко Олена Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Планування відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених за пільговими рецептами <b>Суть питання:</b> Якщо сума договору на відшкодування вартості лікарських засобів за пільговими рецептами більше 200 тис. грн. Це є тендерною процедурою в системі ProZorro чи даний вид відшкодування оминає електронну процедуру закупівлі? який тип процедури зазначати в плані закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 293/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.