<b>Запит від:</b> Запит від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України <b> Тема розширена:</b> Публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (юридична особа)_ має 21 відокремлений підрозділ (без статусу юридичної особи) підскажіть будь-ласка як правильно планувати закупівлі та здійснювати їх. Головна організація повинна від свого імені здійснювати закупівлі по відокремленим підрозділам або відокремлені підрозділи від імені юридичної особи здійснюють закупівлі самостійно. Тендерний комітет утворюються в головній організації та головна організація утворює тендерні комітети в відокремлених підрозділах або головна організація створює тендерний комітет і здійснює закупівлі самостійно по всім відокремленим підрозділам. План закупівель повинен бути один в головній організації з урахуванням потреб відокремлених підрозділів або відокремлені підрозділи затверджують самостійні плани закупівель. Кошторис у нас затверджений головній організації та 21 кошторис затверджений по відокремленим підрозділам. Централізованої бухгалтерії у нас немає. Бухгалтерія в головній організації та бухгалтерії самостійні по відокремленим підрозділам. <b> Номер відповіді:</b> 427/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації <b>Суть питання:</b> Відділ освіти Слов’янської міської ради просить надати роз’яснення у зв’язку з введенням в дію з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», посадові особи органів місцевого самоврядування виконують покладені на них обов’язки, відповідно посадової інструкції, в режимі реального часу через Інтернет. При проведенні тендерної компанії - Чи можливе визначення переможця, або відхилення тендерної пропозиції Учасника шляхом завантаження протоколу засідання тендерного комітету у форматі «doc» без підпису голови, заступника голови, членів тендерного комітету, секретаря тендерного комітету в зв’язку відсутності необхідної техніки. <b> Номер відповіді:</b> 431/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19" (далі - постанова № 211). Так, згідно з постановою № 211 (зі змінами) центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом . У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету , з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Отже, Законом установлено імперативну норму щодо підписання протоколу засідання  тендерного комітету. При цьому Закон не містить положень щодо способів проведення засідання та накладення підпису. Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації. Згідно зі статтею 17 цього Закону кваліфікований електронний підпис  має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом. Результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг повинні визнаватися в усіх державних установах та іншими користувачами цих послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Київблагоустрій" <b> Тема розширена:</b> відповідність кваліфікаційним критеріям <b>Суть питання:</b> Ст. 16 Закону передбачено, що Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. П. 37 ст. 1 Закону надано визначення лота – це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ч. 4 ст. 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Суть питання. Замовником оголошено відкриті торги на закупівлю послуг по трьом лотам. Встановлено наступні кваліфікаційні критерії: наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме не менше ніж 5 слюсарів; наявність обладнання та матеріально-технічної бази – встановлено кількість необхідного обладнання (по видам) не менше 5-ти одиниць. Одним учасником подано пропозиції по трьом лотам. На підтвердження кваліфікаційних критеріїв надано документи та інформацію про наявність 5-ти слюсарів та обладнання по видам у кількості 5-ти одиниць. Перелік інформації та документів по кожному з 3-х лотів є ідентичним. Чи відповідають пропозиції такого учасника по кожному з лотів встановленим Замовником кваліфікаційним критеріям? Чи необхідно сумувати кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у випадку подання учасником пропозицій на кожний лот (наприклад у випадку подання пропозицій по 2-м лотам кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід повинна бути не менше 10). <b> Номер відповіді:</b> 432/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 , вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами. Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП,,Новоукраїнка ЦРЛ" Новоукраїнської районної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка ,як лікарні закуповувати медичні вироби медикаменти та мед.обладнання , у зв'язку з прийнятим Законом про внесення змін про публічні закупівлі спрямованих на подолання коронавірусу. Чи затверджений перелік тих самих мед вироб. та обладнання.які можна закупити без тендеру. <b> Номер відповіді:</b> 433/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” та від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Стаття 35 Закону №922-VIII та стаття 40 Закону №114-IX містять майже ідентичні норми щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У нашому випадку торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Торги оголошено повторно. Розкриття тендерних пропозицій – 17 квітня 2020 року. Виникає питання, якщо повторну процедуру буде відмінено з тих же підстав по Закону №922-VIII, то вже з 19 квітня 2020 року по Закону №114-IX можна буде провести переговорну процедуру, чи все починати спочатку – з відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 421/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “ Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель ” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року . Так, новою редакцією Закону передбачено низку змін та нововведень, які запроваджуються для вдосконалення загальних умов здійснення закупівель та змінюють правила проведення процедур закупівель. Цим Законом запроваджено зокрема механізм визначення аномально низької ціни; внесені зміни до встановлення критеріїв оцінки, у тому числі шляхом запровадження такого критерію, як вартість життєвого циклу; змінено підходи до оскарження процедур закупівель; розширено перелік кваліфікаційних вимог тощо. Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Ураховуючи викладене, замовником буде застосовуватися переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, якщо ним буде двічі відмінено процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Волосенко Людмила Сергіївна <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо змін в ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо зменшення суми закупівлі без проведення міжнародних торгів. Раніше сума була 130 тис. євро, змінити мали на 112 ти. євро. Чи дійсно відбудуться такі зміни у квітні 2020 року та норма закону де це визначено. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 422/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону. Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону. Поряд з цим частиною першою статті 13 нової редакції Закону визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 10 нової редакції Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг – 133 тисячам євро; для робіт – 5 150 тисячам євро.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті <b> Тема розширена:</b> Помилково оформлено звіт про виконання, а є необхідність у подальшому оформленні додаткових угод та інших дій по договору <b>Суть питання:</b> Помилково сформовано звіт про виконання договору по закупівлі, проте договір фактично не виконаний, є діючим і є необхідність вчинення додаткових дій, а саме укладення додаткових угод, які підлягають оприлюдненню. Адміністратор електронної системи не надав відповідь щодо шляхів вирішення цієї проблеми. Прошу надати розяснення щодо вирішення даної проблеми та порядок вирішення питання (покроково) <b> Номер відповіді:</b> 423/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо виправлення технічної помилки при створенні та заповненні форм документів у сфері публічних закупівель зазначена у запиті 94/2016 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA Поряд з цим питання розміщення звіту про виконання договору розглянуто у запиті 813/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Морський торговельний порт" Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> щодо необхідності включення (або не включення) до Річного плану закупівель на 2020 рік інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону. <b>Суть питання:</b> 19 квітня 2020 року вступає в дію нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону Річний план закупівлі повинен містити, зокрема інформацію про вид закупівлі та орієнтовний початок проведення, в тому числі договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у п.4 ч. 1 ст. 2 Закону, у разі здійснення закупівель відповідно до частини 2 та 6 ст. 3 Закону. Тобто, якщо замовником заплановано здійснення спрощеної закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом (закупівля товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, ч.7 ст. 3 Закону) та в разі планування закупівлі таких предметів закупівлі, на які Закон не застосовується у випадку якщо замовники, визначені в п. 4 ч. 1 ст.2 Закону (юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання і т.д.) в Річному плані закупівель зазначається наступна інформація: вид закупівлі - Договір про закупівлю та орієнтовний початок проведення. Однак, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей закон не застосовується у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 3 Закону. Враховуючи вищевикладене, прошу Вас надати роз’яснення щодо необхідності включення (або не включення) до Річного плану закупівель на 2020 рік інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 424/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до частини третьої статті 4 нової редакції Закону до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону. Частиною п'ятою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону. Частиною шостою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, коли Закон не застосовується для замовників, які здійснюють діяльність  окремих сферах господарювання. Отже, замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 3 Закону, без застосування вимог Закону та не вносять такі закупівлі до річного плану. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ",  яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати детальну відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" <b> Тема розширена:</b> Неможливість подання скарги до Антимонопольного комітету України через відсутність технічної можливості на офіційній площадці <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" приймав участь у закупівлі "Молоко астеризоване", що було оголошено Замовником: Управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради Код ЄДРПОУ: 02142388 Місцезнаходження замовника: 53304, Україна , Дніпропетровська обл., місто Покров, вул. Центральна. 7 Контактна особа замовника: Тетяна Сергіївна Крючкова +380566742805, індетифікатор закупівлі - UA-2019-12-26-002064-b; посилання на закупівлю - [email protected] ://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-26-002064-b. 16.03.2019 року Замовником було незаконно дискваліфіковано нашу пропозицію відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №78. З даним протоколом наше підприємство повністю не погоджується та вважає його прийнятим не законно, таким, що порушує ЗУ "Про публічні закупівлі" та порушує наші законні права та інтереси. У звязку із викладеним ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" мав намір подати скаргу на рішення Замовника в порядку статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" до Антимонопольного комітету України , адже це єдиний орган оскарження процедур закупівель та чинним законодавством іншого не передбачено. Але, через технічну систему площадки Prozorro ми не маємо можливість цього зробити. Ми телефонували на площадку закупівель і нам повідомили, що у звязку із тим, що Замовником не було прийнято рішення щодо акцептування будь-якої пропозиції ми не можемо подати скаргу. Хоча статтею 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що ми маємо право подати скаргу до АМКУ на рішення Замовника. Законодавче підгрунття оскарження є, але технічної можливості це виконати немає. Таким чинном у нашого підприємства відсутні методи та заходи щодо захисту своїх законних прав та інтересів як Учасника Закупівлі. До суду ми також не має можливості звернутись, адже ЗУ "Про публічні закупівлі" до суду ми маємо право звернутись лише після звернення до АМКУ та отримання відповідного рішення. Як нам бути в даній ситуації? Як нам захистити свої законні права та інтереси та як боротися з незаконними діями Замовника щодо дискваліфікації нашої пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 426/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 Водночас, пропонуємо ознайомитися з відповіддю, яка містяться у запиті № 1104/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0667a6b0-0ec0-48f7-86cf-17244ad0cca4 При цьому інформація про процес оскарження процедури закупівлі доступна на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/oskarzhennya-ponadporogovih-zakupivel Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

<b>Запит від:</b> Запит від Давидюк Віталій Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що дія цього закону поширюється, зокрема на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Закон містить заборону щодо виконання такими особами іншої оплачуваної (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Пункт 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює обов’язок замовника (роботодавця) здійснювати доплату уповноваженій особі за виконання обов’язків уповноваженої особи. Прошу надати роз’яснення - чи буде виконання обов’язків уповноваженої особи працівником замовника, який має статус державного службовця, виконання іншої оплачуваної діяльності за Законом "Про запобігання корупції" <b> Номер відповіді:</b> 413/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 нової редакції Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради . Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.

<b>Запит від:</b> Запит від Зубачук Оксана Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Договір заключений в 2014 році <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Договір заключений в 2014 році на оренду установки утилізації тепла вихідних газів. Чи потрібно його оприлюднювати зараз? Мої попередники в установі цього не робили. Договір діє до 01.10.2022 року. Наша організація має оприлюднювати звіт про укладений договір, згідно ст.2 Закону. Але чи це є доречним? Читала, що договори, які були заключені до вступу в дію Закону та ще є діючими, не оприлюднюються. Чи я не помиляюсь? По цьому договорі ми підібрали ДК 44620000? Чи він правильний? <b> Номер відповіді:</b> 414/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону”) та від  21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” (в частині виконання укладених договорів, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону) за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5555

<b>Запит від:</b> Запит від Герасименко Дмитро Васильович <b> Тема розширена:</b> ЕЦП/КЕП <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи можу я, як представник юридичної особи (Замовника) використовувати для роботи в системі ЕЦП/КЕП не представника юридичної особи, виданий в АЦСК ДФС, а ЕЦП/КЕП звичайної фізичної особи, виданий, наприклад, АЦСК "Приватбанк"? І якими НПА врегульоване дане питання. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 415/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 498/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbd5a730-746a-4c7c-b946-a0408953822a&lang=uk-UA У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації. Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та  Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питань відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.