Новини Мінекономіки
Консультація
№ 77/2025
14.02.2025
Тендерний комітет або уповноважена особа
Аналіз консультації Мінекономіки № 77/2025 щодо залучення сторонніх консультантів з публічних закупівель: Суть питання: Чи є порушенням залучення сторонньої юридичної фірми для консультацій з питань публічних закупівель, якщо в установі вже є уповноважена особа? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає конкретної відповіді, а перенаправляє до запиту № 29/2025, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. Необхідно ознайомитись з відповіддю на запит № 29/2025 для отримання інформації з цього питання.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 77/2025Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 77/2025 щодо залучення сторонніх консультантів з публічних закупівель
Суть питання: Чи є порушенням залучення сторонньої юридичної фірми для консультацій з питань публічних закупівель, якщо в установі вже є уповноважена особа?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає конкретної відповіді, а перенаправляє до запиту № 29/2025, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. Необхідно ознайомитись з відповіддю на запит № 29/2025 для отримання інформації з цього питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради
<b>
Тема розширена:</b> Уповноважена особа з закупівель
<b>Суть питання:</b> Добрий день. В бюджетній установі визначена уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Чи не є порушенням чинного законодавства залучення до надання консультацій з питань публічних закупівель сторонньої юридичної фірми шляхом заключення з нею договору при наявності в установі уповноваженої особи? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 77/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 29/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
Консультація
№ 78/2025
14.02.2025
Інше
# Консультація Мінекономіки щодо санкцій та договору про закупівлю: Суть питання: Чи є порушенням чинного законодавства підтримка договірних відносин з ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», кінцевий бенефіціарний власник якого (Григоришин К.І.) потрапив під санкції згідно з Указом Президента України № 38/2025, якщо договір на постачання електроенергії на 2025 рік був укладений 31.12.2024 р.? Як діяти замовнику? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі в умовах воєнного стану регулюються Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. 2. Інформація щодо електронних каталогів, виконання та розірвання договору про закупівлю міститься у листах Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&fNum=69987) * від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459). 3. Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону (окрім ч. 2-5, 7-9) та п. 17 Особливостей. 4. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору визначається сторонами та актами цивільного законодавства. 5. Закон України "Про санкції" передбачає заборону публічних закупівель у юридичних осіб, до яких застосовано санкції. 6. Стаття 598 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом. 7. Зміна або розірвання договору регулюється статтею 651 Цивільного кодексу України, а саме: допускається за згодою сторін або за рішенням суду у випадку істотного порушення договору. Одностороння відмова можлива, якщо це передбачено договором або законом. 8. У разі необхідності розірвання договору про закупівлю сторони керуються вимогами законодавства та умовами договору.
Інше
Консультація № 78/2025Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо санкцій та договору про закупівлю
Суть питання:
Чи є порушенням чинного законодавства підтримка договірних відносин з ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», кінцевий бенефіціарний власник якого (Григоришин К.І.) потрапив під санкції згідно з Указом Президента України № 38/2025, якщо договір на постачання електроенергії на 2025 рік був укладений 31.12.2024 р.? Як діяти замовнику?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі в умовах воєнного стану регулюються Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
2. Інформація щодо електронних каталогів, виконання та розірвання договору про закупівлю міститься у листах Мінекономіки:
* від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&fNum=69987)
* від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459).
3. Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону (окрім ч. 2-5, 7-9) та п. 17 Особливостей.
4. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору визначається сторонами та актами цивільного законодавства.
5. Закон України "Про санкції" передбачає заборону публічних закупівель у юридичних осіб, до яких застосовано санкції.
6. Стаття 598 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом.
7. Зміна або розірвання договору регулюється статтею 651 Цивільного кодексу України, а саме: допускається за згодою сторін або за рішенням суду у випадку істотного порушення договору. Одностороння відмова можлива, якщо це передбачено договором або законом.
8. У разі необхідності розірвання договору про закупівлю сторони керуються вимогами законодавства та умовами договору.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Хмільницької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Надання інформації щодо накладених санкцій
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Указом Президента України від 19.01.2025 р. № 38/2025 було введено в дію Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 р. «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зокрема цим Рішенням були введенні санкції проти кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» - Григоришина Костянтина Івановича. ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" є досить великим постачальником електричної енергії на ринку. З ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» був укладений договір на постачання електричної енергії на 2025 рік від 31.12.2024 р. за результатами проведеної закупівлі через електронний каталог (ЗПП). Чи не буде порушенням чинного законодавства підтримувати договірні відносини з постачальником електроенергії у цій ситуації? І як діяти замовнику?
<b>
Номер відповіді:</b> 78/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Крім цього, питання щодо закупівлі товару з використанням електронного каталогу, а також виконання та розірвання договору про закупівлю містяться в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&fNum=69987
,
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459
Пунктом 17 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з
пунктами 10
і
13
цих особливостей укладається відповідно до
Цивільного
і
Господарського
кодексів України з урахуванням положень
статті 41
Закону, крім частин
другої - п’ятої
,
сьомої - дев’ятої
статті 41 Закону, та цих особливостей.
Так, при укладенні договору про закупівлю слід враховувати, що згідно статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Законом України “Про санкції” встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції), зокрема заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Санкції можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
При цьому згідно з статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 651 ЦК України
зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, у разі необхідності розірвання договору про закупівлю, сторони керуються вимогами законодавства та умовами договору.
Консультація
№ 64/2022
14.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки щодо застосування 10% обмеження при зміні ціни електроенергії: Суть питання: Чи застосовується 10% обмеження на збільшення ціни за одиницю товару (електроенергії) згідно з частиною п’ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при внесенні змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178), враховуючи практику Верховного Суду? Висновки/Відповідь: Варто звернути увагу, що постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 стосувалася питань договору про закупівлю та додаткових угод до нього, укладених до набрання чинності Особливостями.
Інше
Консультація № 64/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування 10% обмеження при зміні ціни електроенергії
Суть питання: Чи застосовується 10% обмеження на збільшення ціни за одиницю товару (електроенергії) згідно з частиною п’ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при внесенні змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178), враховуючи практику Верховного Суду?
Висновки/Відповідь:
Варто звернути увагу, що постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 стосувалася питань договору про закупівлю та додаткових угод до нього, укладених до набрання чинності Особливостями.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне управління справами
<b>
Тема розширена:</b> (1 з 2) Застосування/не застосування 10 % обмеження при зміні ціни товару (електроенергії) на ринку, під час виконання договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178)
<b>Суть питання:</b> Запит у двох частинах (1 з 2)
Ураховуючи різний підхід стосовно питання внесення змін до договорів про закупівлю, зокрема електричної енергії, між замовниками, уповноваженими державними органами та контролюючими органами, звертаємось з таким.
Відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У свою чергу постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 зроблено такий висновок: «56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.».
Водночас відповідно до пункту 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), які набрали чинності 19 жовтня 2022 року.
Принагідно слід зазначити, що постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 стосувалася питань договору про закупівлю та додаткових угод до нього, укладених до набрання чинності Особливостями.
<b>
Номер відповіді:</b> 79/2025
Консультація
№ 80/2025
14.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки щодо зміни ціни електроенергії за Особливостями: Суть питання: Чи застосовується 10% обмеження на зміну ціни товару (електроенергії), передбачене ч.5 ст. 41 Закону, при внесенні змін до договору, укладеного за Особливостями, на підставі пп. 2 або 7 п. 19 Особливостей? Висновки/Відповідь: 10% обмеження, передбачене ч.5 ст. 41 Закону, не застосовується у разі внесення змін до договору про закупівлю (електроенергії), укладеного відповідно до Особливостей, на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей. * п. 19 Особливостей передбачає випадки зміни істотних умов договору, укладеного за пунктами 10 і 13 Особливостей (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13). * пп. 2 п. 19 Особливостей дозволяє зміну ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ринкової ціни за умови документального підтвердження. * пп. 7 п. 19 Особливостей дозволяє зміну ціни у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін, курсу валюти, біржових котирувань, регульованих цін/тарифів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед". * п. 5 розділу ІХ Методичних рекомендацій акцентує увагу на тому, що перелік випадків зміни істотних умов та порядок зміни визначаються замовником самостійно з дотриманням законодавства, зокрема п. 19 Особливостей. Вказані зміни мають бути обґрунтованими та відповідати розміру зміни (коливання) ціни на ринку і підтверджуватися документально.
Інше
Консультація № 80/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо зміни ціни електроенергії за Особливостями
Суть питання: Чи застосовується 10% обмеження на зміну ціни товару (електроенергії), передбачене ч.5 ст. 41 Закону, при внесенні змін до договору, укладеного за Особливостями, на підставі пп. 2 або 7 п. 19 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
10% обмеження, передбачене ч.5 ст. 41 Закону, не застосовується у разі внесення змін до договору про закупівлю (електроенергії), укладеного відповідно до Особливостей, на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей.
Вказані зміни мають бути обґрунтованими та відповідати розміру зміни (коливання) ціни на ринку і підтверджуватися документально.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне управління справами
<b>
Тема розширена:</b> (2 з 2) Застосування/не застосування 10 % обмеження при зміні ціни товару (електроенергії) на ринку, під час виконання договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178)
<b>Суть питання:</b> Запит у двох частинах (2 з 2)
Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім таких випадків:
погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19 Особливостей);
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19 Особливостей).
Крім того, Міністерством економіки України як Уповноваженим органом з питань публічних закупівель розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені наказом Міністерства економіки України від 07 травня 2024 року № 11712 (далі – Методичні рекомендації).
Пунктом 5 розділу ІХ Методичних рекомендацій передбачено, що істотні умови договору, укладеного відповідно до Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пункті 19 Особливостей. Перелік випадків, коли можуть змінюватись істотні умови договору, та порядок зміни умов договору визначаються замовником самостійно з дотриманням законодавства, зокрема пункту 19 Особливостей.
При цьому як Методичні рекомендації, так і наведені в Особливостях підстави щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю не містять 10 % обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару. Звичайно, що вказані зміни мають бути в будь-якому разі обґрунтованими, відповідно розмір «зміни ціни» за товар у договорі має співвідноситися та відповідати розміру зміни (коливання) ціни такого товару на ринку і підтверджуватися документально.
Ураховуючи зазначене, просимо Міністерство економіки України як Уповноважений орган з питань публічних закупівель, надати відповідь на таке запитання:
чи застосовується 10 % обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбачене частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями, внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей, якщо договором про закупівлю передбачено можливість внесення змін до нього з посиланням на підстави, визначені Особливостями?
<b>
Номер відповіді:</b> 80/2025
Консультація
№ 04/5039
13.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки щодо локалізації виробництва товарів: Суть питання: Чи мають право замовники вимагати підтвердження ступеня локалізації товарів, що походять з країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі (наприклад, Німеччина, Італія, Туреччина)? Чи достатньо надання сертифікату про походження товару в такому випадку? Чи застосовуються до таких товарів вартісні пороги? Висновки/Відповідь: Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів регулюється пп. 2 п. 6¹ розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Згідно з чинним законодавством, до товарів, країна походження яких є стороною Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», вимоги щодо локалізації не застосовуються. У такому випадку достатньо надання сертифікату про походження товару. Щодо застосування вартісних порогів, питання потребує додаткового аналізу законодавства у сфері міжнародних угод та/або Закону.
Інше
Консультація № 04/5039Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо локалізації виробництва товарів
Суть питання: Чи мають право замовники вимагати підтвердження ступеня локалізації товарів, що походять з країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі (наприклад, Німеччина, Італія, Туреччина)? Чи достатньо надання сертифікату про походження товару в такому випадку? Чи застосовуються до таких товарів вартісні пороги?
Висновки/Відповідь:
Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів регулюється пп. 2 п. 6¹ розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
Згідно з чинним законодавством, до товарів, країна походження яких є стороною Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», вимоги щодо локалізації не застосовуються. У такому випадку достатньо надання сертифікату про походження товару.
Щодо застосування вартісних порогів, питання потребує додаткового аналізу законодавства у сфері міжнародних угод та/або Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"АТЕМЛЮФТ"
<b>
Тема розширена:</b> Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів
<b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень».
Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності.
Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів».
Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару.
Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару.
Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги.
Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності.
Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді.
<b>
Номер відповіді:</b> 75/2025
Консультація
№ 70/2025
12.02.2025
Інше
Суть питання: Чи має право замовник при закупівлі через запит пропозицій в електронному каталозі (до 180 тис. грн) вказувати конкретну марку товару (офісного паперу А4) чи повинен обмежуватись лише загальними характеристиками? Існують суперечності у трактуванні п.12 постанови КМУ № 1178-2022 та п.57 постанови КМУ № 822-2020. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 70/2025Огляд:
Суть питання: Чи має право замовник при закупівлі через запит пропозицій в електронному каталозі (до 180 тис. грн) вказувати конкретну марку товару (офісного паперу А4) чи повинен обмежуватись лише загальними характеристиками? Існують суперечності у трактуванні п.12 постанови КМУ № 1178-2022 та п.57 постанови КМУ № 822-2020.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа
<b>
Тема розширена:</b> запит пропозиції, конкретний товар
<b>Суть питання:</b> Замовник планує закупівлю товару (папір офісний А4), очікувана вартість 180 тис.гривень, шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі.
З метою формування правової позиції виникла необхідність отримати відповідь на питання: Чи має право Замовник здійснити запит в межах конкретного товару (конкретної марки), наявного в каталозі, чи зобов'язаний зазначити лише бажані характеристики, які можуть охоплювати групу тотожних товарів?
Формулювання «замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу» (пункт 12 постанови КМУ № 1178-2022) та «замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором» (пункт 57 постанови КМУ № 822-2020) відрізняються за змістом та допускають неоднакове трактування.
Оскарження таких закупівель до органу оскарження не передбачено, а узагальненими відповідями це питання не охоплене.
При цьому на різних спеціалізованих ресурсах з питань публічних закупівель наявні різні по суті рекомендації: від можливості замовника обрати конкретний товар, до відсутності у нього такої можливості.
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 70/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 72/2025
12.02.2025
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо "сумування" оборонних закупівель: Суть питання: Як здійснювати закупівлі, коли потреби в товарах/послугах виникають періодично і сумарно перевищують вартісні пороги для обов'язкового використання ЕСЗ, але кожна окрема закупівля є допороговою? Чи необхідно "сумувати" вартість закупівель за одним кодом ДК? Висновки/Відповідь: Потрібно враховувати наступне: При здійсненні закупівель, УО повинна планувати закупівлі, виходячи з *реальної потреби* та *наявного фінансування*. Якщо на початку року неможливо чітко спланувати обсяг закупівель, необхідно здійснювати закупівлі, враховуючи обсяг потреби на момент проведення кожної закупівлі. Варіант 1 (неправильний): Проведення декількох допорогових закупівель одного й того самого товару/послуги/робіт з метою уникнення використання ЕСЗ є порушенням законодавства. Варіант 2 (правильний): При визначенні очікуваної вартості закупівлі слід враховувати *всю потребу* у відповідному предметі закупівлі протягом року. Якщо сумарна вартість закупівлі перевищує встановлені законодавством пороги для обов'язкового використання ЕСЗ, необхідно проводити відповідну процедуру закупівлі (відкриті торги/спрощену закупівлю). Варто зазначити, що листи та роз'яснення Мінекономіки мають рекомендаційний характер. При прийнятті рішень щодо закупівель слід керуватися чинним законодавством.
Інше
Консультація № 72/2025Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо "сумування" оборонних закупівель
Суть питання: Як здійснювати закупівлі, коли потреби в товарах/послугах виникають періодично і сумарно перевищують вартісні пороги для обов'язкового використання ЕСЗ, але кожна окрема закупівля є допороговою? Чи необхідно "сумувати" вартість закупівель за одним кодом ДК?
Висновки/Відповідь:
Потрібно враховувати наступне:
При здійсненні закупівель, УО повинна планувати закупівлі, виходячи з *реальної потреби* та *наявного фінансування*. Якщо на початку року неможливо чітко спланувати обсяг закупівель, необхідно здійснювати закупівлі, враховуючи обсяг потреби на момент проведення кожної закупівлі.
Варіант 1 (неправильний): Проведення декількох допорогових закупівель одного й того самого товару/послуги/робіт з метою уникнення використання ЕСЗ є порушенням законодавства.
Варіант 2 (правильний): При визначенні очікуваної вартості закупівлі слід враховувати *всю потребу* у відповідному предметі закупівлі протягом року. Якщо сумарна вартість закупівлі перевищує встановлені законодавством пороги для обов'язкового використання ЕСЗ, необхідно проводити відповідну процедуру закупівлі (відкриті торги/спрощену закупівлю).
Варто зазначити, що листи та роз'яснення Мінекономіки мають рекомендаційний характер. При прийнятті рішень щодо закупівель слід керуватися чинним законодавством.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2070
<b>
Тема розширена:</b> "Сумування" оборонних закупівель
<b>Суть питання:</b> Вітаю Вас!
Суть питання: на початку року, наприклад, ми не можемо повністю і чітко свої потреби щодо закупівлі того чи іншого майна (послуги/робіт) запланувати та провести процедуру закупівлі згідно діючого законодавства. Наведу приклад фактично:
1 варіант: розмір кошторису-100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави на даний момент (закупівля без використання ЕСЗ), через певний час буде додатково виділено ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ), ще через певний час - ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ).
В "сумі" виходить 300 000 грн по одному коду ДК (перевищує нижню межу у 200 000 грн). Але ми провели 3-ма договорами без використання ЕСЗ.
2 варіант: все теж саме (суми, код ДК, тощо), виходить, що ми "уходимо" та розділяємо суму закупівель на менші (допорогові) та фактично уникаємо використання ЕСЗ (відкриті торги, спрощену), що є фактично порушенням законодавства.
Додатково: листи та роз.яснення Мінекономіки, експертів, тощо. носять рекомендаційний характер і не діючим законодавством.
Питання:
Як мені, як УО в/ч бути в даній ситуації: 1 варіант - проводити закупівлі по одному коду ДК на суми вищі, ніж межі згідно законодавства (200.000 грн для товарів, послуг; 1.500.000 грн для робіт) як кожна закупівля, як окрема без використання ЕСЗ?
2 варіант - Першу закупівлю проводити без використання ЕСЗ, а наступні другу та третю через Прозоро (спрощені/відкриті), вважаючи, що вже суми будуть перевищувати вищезазначені суми допорогових закупівель?
Я не знайшов ніяких нових пояснень, розяснень, наказів, законів, постанов, щодо врегулювання даного питання.
Буду Вам дуже вдячний за Вашу відповідь і допомогу для чіткої та правильної організації та проведення закупівель у підрозділах ЗСУ.
З повагою, Майданчук Роман!
Слава Україні!
<b>
Номер відповіді:</b> 72/2025
Консультація
№ 73/2025
12.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки № 73/2025 щодо оборонних закупівель і прозорого будівництва Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо прозорого будівництва до оборонних закупівель, які проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275, та Закону України «Про оборонні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Порядок здійснення оборонних закупівель визначається Законом України «Про оборонні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З огляду на те, що в наданому питанні не конкретизовано, які саме норми прозорого будівництва маються на увазі, надати більш конкретну відповідь неможливо.
Інше
Консультація № 73/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки № 73/2025 щодо оборонних закупівель і прозорого будівництва
Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо прозорого будівництва до оборонних закупівель, які проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275, та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Порядок здійснення оборонних закупівель визначається Законом України «Про оборонні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З огляду на те, що в наданому питанні не конкретизовано, які саме норми прозорого будівництва маються на увазі, надати більш конкретну відповідь неможливо.
Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо прозорого будівництва до оборонних закупівель, які проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1275, та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Порядок здійснення оборонних закупівель визначається Законом України «Про оборонні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З огляду на те, що в наданому питанні не конкретизовано, які саме норми прозорого будівництва маються на увазі, надати більш конкретну відповідь неможливо.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи повинні дотримуватися норм прозорого будівництва державні замовники, які здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг згідно Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 73/2025
Консультація
№ 74/2025
12.02.2025
Інше
Консультація Мінекономіки щодо звітування про виконання договорів оборонних закупівель: Суть питання: Чи потрібно державним замовникам звітувати про виконання договорів, укладених відповідно до Особливостей № 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Так, державні замовники зобов'язані звітувати про виконання договорів, укладених згідно з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Інше
Консультація № 74/2025Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо звітування про виконання договорів оборонних закупівель
Суть питання: Чи потрібно державним замовникам звітувати про виконання договорів, укладених відповідно до Особливостей № 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Так, державні замовники зобов'язані звітувати про виконання договорів, укладених згідно з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно звітувати державним замовникам про виконання договорів, укладених згідно Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 74/2025
Консультація
№ 65/2025
11.02.2025
Виконання договору
Суть питання: ТОВ "СК Альянс 2006" просить роз'яснення, чи є укладений з Мінекономіки договір №120 договором про надання послуг та чи відповідає він критеріям визначення підприємства критично важливим (виконання робіт/надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів, укладених на строк не менше шести місяців) згідно Наказу Мінекономіки №28003 від 18 грудня 2024 року. Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки повідомило, що вичерпна відповідь на аналогічне звернення надана листом Мінекономіки від 10.02.2025 № 3323-04/13387-07, що додається до відповіді. 2. З питань застосування наказу Міністерства економіки України від 18.12.2024 № 28003 “Деякі питання визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки” рекомендовано надіслати звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний вебсайт Мінекономіки.
Виконання договору
Консультація № 65/2025Огляд:
Суть питання:
ТОВ "СК Альянс 2006" просить роз'яснення, чи є укладений з Мінекономіки договір №120 договором про надання послуг та чи відповідає він критеріям визначення підприємства критично важливим (виконання робіт/надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів, укладених на строк не менше шести місяців) згідно Наказу Мінекономіки №28003 від 18 грудня 2024 року.
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки повідомило, що вичерпна відповідь на аналогічне звернення надана листом Мінекономіки від 10.02.2025 № 3323-04/13387-07, що додається до відповіді.
2. З питань застосування наказу Міністерства економіки України від 18.12.2024 № 28003 “Деякі питання визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки” рекомендовано надіслати звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний вебсайт Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Альянс 2006"
<b>Суть питання:</b> ТОВ "СК Альянс 2006" уклало з Міністерством економіки договір №120 про закупівлю від 28.11.2024 року, строком на 12 місяців, дійсним до 31.12.2025 року (договір додаться). Згідно п.2 додатку №1 (специфікації) до даного договору: «Постачання товару повинно здійснюватися постачальником власним/або орендованим спеціалізованим транспортним(и) засобом(и), придатним для транспортування палива відповідного типу (бензовоз, тощо) та самостійного розвантаження шляхом наливу у визначеному покупцем місці: м. Київ, вул. Антоновича, 174»
Враховуючі вищезазначене, просимо повідомити:
1.Даний договір є договором про надання послуг Міністерству економіки України?
2.Договір №120 від 28.11.2024 року про закупівлю, укладений між ТОВ «СК Альянс 2006» та Міністерством економіки України відповідає вимогам п.2 критеріям визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період: «виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців» згідно Наказу Мінекономіки №28003 від 18 грудня 2024 року.?
<b>
Номер відповіді:</b> 65/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідьна на аналогічне звернення надана листом Мінекономіки від 10.02.2025 № 3323-04/13387-07, що додається.
Водночас зазначаємо, що оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, з питань щодо застосування наказу Міністерства економіки України від 18.12.2024 № 28003 “Деякі питання визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки” пропонуємо надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного вебсайту Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:
Консультація
№ 67/2025
11.02.2025
Інше
Суть питання: Як діяти замовнику, якщо переможець запиту ціни вказав невірну ціну за одиницю товару в специфікації (5 грн замість 160 грн), але загальна сума договору та обсяг закупівлі відповідають заявці? Чи можна укласти договір з правильною ціною за одиницю, чи необхідно дискваліфікувати переможця або зменшити суму договору? Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитися з відповідями, що містяться в запитах № 768/2023 та № 42/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f?lang=uk-UA
Інше
Консультація № 67/2025Огляд:
Суть питання:
Як діяти замовнику, якщо переможець запиту ціни вказав невірну ціну за одиницю товару в специфікації (5 грн замість 160 грн), але загальна сума договору та обсяг закупівлі відповідають заявці? Чи можна укласти договір з правильною ціною за одиницю, чи необхідно дискваліфікувати переможця або зменшити суму договору?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано ознайомитися з відповідями, що містяться в запитах № 768/2023 та № 42/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Вараський ліцей №3
<b>
Тема розширена:</b> Запит ціни визнчення переможця зміна ціни за одиницю товару
<b>Суть питання:</b> Замовником оголошено торги на овочі та фрукти по запиту ціни, при розгляді пропозиції постачальник переможець вказав загальну суму договору (де врахував ціну за одиницю товару -часник по 160 грн, а в самій специфікації за одиницю товару вказав технічно невірно ціну по 5 грн) Як діяти в даній ситуації?-дискваліфікувати, чи можна заключити договір де вірно вказати ціну за одиницю бо сума договору і обсяг закупівлі не змінюється (чи не буде це суперечити закону що я оголосила їх переможцем), чи зменшити суму договору і вказати за ціну одиницю 5 грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 67/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 768/2023, № 42/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f?lang=uk-UA
Консультація
№ 68/2025
11.02.2025
Відкриті торги
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, ось витяг з нього: Суть питання: Чи правомірно відхиляти тендерну пропозицію, якщо учасник вказав одиницю виміру не так, як в тендерній документації (наприклад, замість "літри" вказав "кг"), але при цьому технічні характеристики товару відповідають вимогам? Висновки/Відповідь: Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються, зокрема, одна або декілька технічних специфікацій на предмет закупівлі (у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг), які повинні містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі характеристики; посилання на стандарт, технічні умови, знаки відповідності та інші документи, що підтверджують відповідність якості товарів, робіт, послуг; При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”. Отже, у разі, якщо учасником процедури закупівлі зазначено одиницю виміру не так, як передбачено тендерною документацією, але при цьому його пропозиція відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником у тендерній документації, замовник може розглянути можливість приведення такої пропозиції до відповідності на підставі пункту 35 частини першої статті 1 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 68/2025Огляд:
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, ось витяг з нього:
Суть питання: Чи правомірно відхиляти тендерну пропозицію, якщо учасник вказав одиницю виміру не так, як в тендерній документації (наприклад, замість "літри" вказав "кг"), але при цьому технічні характеристики товару відповідають вимогам?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються, зокрема, одна або декілька технічних специфікацій на предмет закупівлі (у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг), які повинні містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі характеристики; посилання на стандарт, технічні умови, знаки відповідності та інші документи, що підтверджують відповідність якості товарів, робіт, послуг;
При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Отже, у разі, якщо учасником процедури закупівлі зазначено одиницю виміру не так, як передбачено тендерною документацією, але при цьому його пропозиція відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником у тендерній документації, замовник може розглянути можливість приведення такої пропозиції до відповідності на підставі пункту 35 частини першої статті 1 Закону.
Суть питання: Чи правомірно відхиляти тендерну пропозицію, якщо учасник вказав одиницю виміру не так, як в тендерній документації (наприклад, замість "літри" вказав "кг"), але при цьому технічні характеристики товару відповідають вимогам?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються, зокрема, одна або декілька технічних специфікацій на предмет закупівлі (у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг), які повинні містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі характеристики; посилання на стандарт, технічні умови, знаки відповідності та інші документи, що підтверджують відповідність якості товарів, робіт, послуг;
При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Отже, у разі, якщо учасником процедури закупівлі зазначено одиницю виміру не так, як передбачено тендерною документацією, але при цьому його пропозиція відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником у тендерній документації, замовник може розглянути можливість приведення такої пропозиції до відповідності на підставі пункту 35 частини першої статті 1 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Олександрійської міської ради"
<b>
Тема розширена:</b> Можливість
<b>Суть питання:</b> Тендерною документацією встановлені одиниці виміру виробу медичного призначення (матеріал для виготовлення зубних протезів) - паковання. Учасник подав пропозицію, яка відповідає технічним вимогам і формі випуску, але зазначив одиниці виміру "штука". В такому випадку слід надати вимогу про усунення невідповідностей, оскільки це не не приведе до зміни предмета закупівлі і кількості товарів чи відхилити пропозицію?
<b>
Номер відповіді:</b> 68/2025
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 524/2024,розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: