<b>Запит від:</b> Запит від Юзопольський Сергій Володимирович <b>Суть питання:</b> чи підпадає договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю під дію ЗУ "Про публічні закупівлі. Чи підлягають дані видатки на розгляд Тендерного комітету. <b> Номер відповіді:</b> 404/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь з питань видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 Поряд з цим пропонуємо ознайомитися з аналогічними відповідями у запитах № 89/2018 та 38/2016 розміщеномих на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю Славресурс <b> Тема розширена:</b> Отримання відповіді у вигляді інформаційного листа, що заміщення запропонованих Учасником товарів з РФ неможливе/або можливе. <b>Суть питання:</b> Суть питання: Наше підприємство планує брати участь у Закупівлі номер Prozorro UA-2020-02-25-000774-c; категорія ДК021: 42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання, (стрічка конвеєрна), замовник – Трипільська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго». Згідно з вимогами тендерної документації, Розділ 3. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції, пункт 10, учасникам необхідно надати документ, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з підтвердженням (або спростуванням), що заміщення запропонованих Учасником товарів, походження з Російської Федерації іншими неможливе. Просимо надати відповідь у становлений чинним законодавством термін на поштову скриньку [email protected] . <b> Номер відповіді:</b> 405/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті 852/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 і http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 розміщено листи від 10.04.2019 №  3304-04/15309-06 “ Щодо застосування санкцій ” та від 16.11.2017    № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці ї”.

<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівська обласна рятувально-водолазна служба <b>Суть питання:</b> 1) Враховуючи те, що: - у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено; - відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 в формі додаток до річного плану закупівель на _____ рік відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі»; - відсутня законодавча норма щодо обов’язкової прив’язки додатку до річного плану закупівель до звіту про укладені договори; - відповідно до абз1. п. 3 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (наказ МЕРТ від 16.03.2016 №477) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді, просимо надати відповідь на питання: «Чому в електронній системі (майданчик «Закупки.Пром.УА») в формі звіт про укладені договори відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі», яка повинна в ньому бути відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490?». 2) Враховуючи те, що відповідно до п.18 ч.1 с. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначення «предмет закупівлі» вказано виключно для процедур закупівель, просимо надати відповідь на питання: «Що є предметом закупівлі для допорогових закупівель і як його визначати?» <b> Номер відповіді:</b> 406/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Інформуємо, що питання стосовно форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема доповнення форм новим пунктом "Джерело фінансування", міститься в листі від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “ Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 . Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи. Щодо питання 2 Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція). Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено перелік термінів, що вживаються в Інструкції. При цьому відповідно до абзацу сьомого пункту 3 Розділу І Інструкції інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. У свою чергу, визначення поняття “предмет закупівлі” наведено у пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. У додатку до річного плану закупівель на 2020 рік відображені закупівлі на придбання ноутбуків, комп'ютерів, планшетів за кодом ДК 021:2015 30210000-4 з очікуваною вартістю 127000,00гривень. В березні довідкою депертаменту фінансів виділені кошти на придбання ноутбуків (код ДК 021:2015 30210000-4) на суму 93000,00 гривень. Як правильно визначити тип проведення закупівлі на виділені кошти (93000,00) гривень? Це буде звіт про укладені договори? Чи потрібно скласти дві суми (127000,00+93000,00=220000,00) і це будуть відкриті торги? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 408/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, які містять відповідь на питання. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Національної академії аграрних наук України» <b> Тема розширена:</b> визначення статусу "Замовник" <b>Суть питання:</b> Підприємство є державним КОМЕРЦІЙНИМ унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб’єкт господарювання.Підприємство не є розпорядником бюджетних коштів Просимо надати роз'яснення чи повинно державне КОМЕРЦІЙНИЕ унітарне підприємство проводити тендер щодо закупівлі за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до нової редакції закону «Про публічні закупівлі» і чи відноситься Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» до Замовників відповідно до законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 411/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України" (Держсховище) <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі послуг по переробці ювелірного брухту дорогоцінних металів по коду ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Держсховище планує закупити послуги з переробки ювелірного брухту виробів із дорогоцінних металів та виготовлення зливків афінованого дорогоцінного металу. Підкажіть будь-ласка код класифікатора ДК 021:2015, який би відповідав закупівлі зазначених послуг? <b> Номер відповіді:</b> 514/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0&fNum=3302-06%2F3816-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення стосовно планування закупівель відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (оскільки у роз’ясненнях Уповноваженого органу за попередні роки відсутні відповіді на такі питання): - яким чином замовник повинен здійснювати планування закупівель після 19.04.2020: вноситься коригування у існуючий план чи складається новий план? - чи буде здійснено на веб-порталі ProZorro розмежування закупівель, запланованих до 19.04.2020 і таких, що заплановані після зазначеної дати? <b> Номер відповіді:</b> 515/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області <b>Суть питання:</b> Управління розмістило оголошення про проведення допорогової закупівлі. В останній день періоду уточнень було поставлено запитання-вимогу товариством, яке своїх пропозицій не подавало. Управлінням надана відповідь, в якій помилково не вірно вказано дати прийому пропозицій. Змін до тендерної документації Управління не вносило, відповідно Системою було визначено період уточнень, прийом пропозицій. Пропозицію було подано лише одним учасником-іншим товариством, які і були визнані переможцем. Товариство, яке ставило запитання, звернулося до суду про скасування даної закупівлі, оскільки дати прийому пропозицій вони брали з наданої відповіді, а не з Системи. Запитання- Чи є підстави для скасування закупівлі? Додатково: UA-2019-12-05-003347-b <b> Номер відповіді:</b> 399/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція). Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції визначено, що придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю (далі – закупівля) передбачає такі етапи: оголошення про проведення закупівлі; період уточнення інформації, зазначеної в оголошенні про проведення закупівлі; подання пропозицій учасниками; електронний аукціон; розгляд пропозицій учасників; визначення переможця закупівлі та завершення закупівлі. Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Інструкції фізична/юридична особа на етапі періоду уточнень до кінця строку його завершення має можливість звернутися до замовника через систему за роз'ясненням щодо інформації, розміщеної під час оголошення про закупівлю та щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення. Поряд з цим, виходячи зі змісту пунктів 3 та 4 Розділу ІІ Інструкції, замовник відповідає на вищезазначені питання та має можливість вносити зміни в інформацію та документи щодо закупівлі до початку етапу подання пропозицій учасників. У свою чергу, відповідно до пунктів 13 та 14 розділу ІІ Інструкції замовник протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій завершує закупівлю в системі шляхом підписання договору про закупівлю або її відміни.  У разі відміни придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю (далі – закупівля), замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією. Отже, замовник самостійно приймає рішення щодо закупівлі відповідно до  Інструкції та керуючись при цьому принципами закупівель, визначеними статтею 3 Закону. Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання . Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПІДПРИЄМТСВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» <b>Суть питання:</b> Звертається до Вас ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПІДПРИЄМТСВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 31793056) (надалі – Товариство). Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.11.2018 № 1533, Товариство отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та по теперішній час здійснює свою діяльність відповідно до цієї ліцензії. При цьому Товариство не здійснює діяльності в жодній з інших сфер (крім розподілу електричної енергії) перелічених в п.4 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі». Зважаючи на положення п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Товариство відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Із змісту абз. 6 і 7 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає що, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, але не відповідає жодній з ознак, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», то такі суб’єкти не є замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Серед акціонерів Товариства не має і не було органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, частка у статутному капіталі Товариства яких більше ніж 50 відсотків, а також такі органи не володіють голосами у вищому органі Товариства і правом призначати склад виконавчого органу або наглядової ради (абз. 6 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»). Інформація про кінцевого бенефіціарного власника Товариства є у відкритому доступі на сайті Міністерства юстиції. Тобто, ознака встановлена абз. 6 п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» на Товариство не розповсюджується. Що ж стосується другої ознаки, а саме наявності спеціальних або ексклюзивних прав, то Товариству не надавались будь-якими органами державної влади або органами місцевого самоврядування права, що обмежують провадження діяльності у сферах визначених Законом України «Про публічні закупівлі», однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. На нашу думку сама по собі ліцензія з розподілу електричної енергії, яку має Товариство, не є спеціальним або ексклюзивним правом, оскільки відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, така ліцензія надається будь-якій особі, яка відповідає ліцензійним критеріям, бажає її отримати, та надається відповідно до певної методики. З огляду на викладене вище, просимо надати консультацію з наступного питання: чи надає ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії суб’єкту господарювання, який її отримав, спеціальні або ексклюзивні права в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 400/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07 Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Цисовська Ю.А. код 3082516681 <b> Тема розширена:</b> Відміна закупівлі замовником згідно ч. ст.31 Закону <b>Суть питання:</b> Тендерним комітетом Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Дніпрянський психоневрологічний будинок-інтернат» 28 травня 2019 року оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю – «код ДК 021:2015 (CPV) 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби», очікувана вартість закупівлі складає 193412,00 грн. Електронний аукціон за Процедурою закупівлі відбувся 18 червня 2019 року. Згідно даних отриманих через портал публічних закупівель ПРОЗОРО за результатами аукціону перемогла пропозиція ФОП Цисовська Ю.А. (152949,00 грн). 15 липня 2019 року Замовник розмісти інформацію про відміну закупівлі згідно ч.1 ст.31.Закону, а саме неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавстваз питань питань публічних закупівель (протокол засідання тендерного комітету від 15 липня 2019 року без номеру) Яким чином зясувати Тендерним комітетом Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Дніпрянський психоневрологічний будинок-інтернат» 28 травня 2019 року оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю – «код ДК 021:2015 (CPV) 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби», очікувана вартість закупівлі складає 193412,00 грн. Електронний аукціон за Процедурою закупівлі відбувся 18 червня 2019 року. Згідно даних отриманих через портал публічних закупівель ПРОЗОРО за результатами аукціону перемогла пропозиція ФОП Цисовська Ю.А. (152949,00 грн). 15 липня 2019 року Замовник розмісти інформацію про відміну закупівлі згідно ч.1 ст.31.Закону, а саме неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавстваз питань питань публічних закупівель (протокол засідання тендерного комітету вфд 15 липня 2019 року без номеру), не вказавши в протоколі які саме порушення було виявлено. Яким чином з"ясувати які порушення виявив Замовник, що неможливо було усунути, внаслідок чого відмінено процедуру, якщо вони існували взагалі? Чи не порушив Замовник законодавство, в разі як що зазначених порушень не було? <b> Номер відповіді:</b> 401/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі , встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому перелік підстав для відміни торгів визначений частиною першою статті 31 Закону та є вичерпним. Відповідно до частини третьої статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель. Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16225 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462-06 , розміщено листи від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ” та від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж , встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону". Крім того, щодо питання, порушеного у запиті, пропонуємо звертатись безпосередньо до замовника, у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян".

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день. Допоможіть розібратися з ситуацією. На початку року по коду ДК було виділено 80,0 тис. грн. Яку закупівлю необхідно проводити, якщо по цьому коду ДК вже укладено і оприлюднено декілька договорів на загальну суму до 50,0 тис. грн. Планується після 19.04.2020 укласти договір по цьому ж ДК приблизно на 20,0 тис. грн. Це буде вважатися новою закупівлею і необхідно оприлюднити лише звіт чи проводити спрощену закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 389/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком  розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю,  вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Так, частиною третьою статті 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень , замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> платежі (винагорода) за право розповсюдження комп’ютерної програми <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо дії Закону України «Про публічні закупівлі» за наявності наступних обставин. Підприємство уклало з Особою, яка має виключне право на дозвіл або заборону використання об’єкту права інтелектуальної власності іншими особами (надалі - Правоволоділець) Договір, предметом якого є отримання Підприємством прав на: - відтворення комп’ютерної програми (веб-сервісу) шляхом розгортання(інсталяції) на обладнанні, що належить або контролюється Підприємством; - розповсюдження комп’ютерної програми (веб-сервісу) шляхом надання необмежному колу користувачів прав на платне використання комп’ютерної програми за її функціональним призначенням, надання платного доступу до неї. Згідно умов договору, Підприємство має сплатити Правоводільцю: - вартість матеріального носія з еталонним примірником комп’ютерної програми у розмірі 500 грн.; - авторську винагороду за право на відтворення комп’ютерної програми (веб-сервісу) у вигляді паушального(одноразового) платежу в розмірі 20 000 грн; - авторську винагороду за право розповсюдження комп’ютерної програми (веб-сервісу) у вигляді відсотків від доходу (роялті), отриманого від надання платного доступу до комп’ютерної програми. Чи є платежі (винагорода) за право розповсюдження комп’ютерної програми (веб-сервісу) у вигляді відсотків від доходу (роялті) Підприємства, отриманого від надання платного доступу до комп’ютерної програми, предметом закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 390/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 846/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934&lang=uk-UA