Новини Мінекономіки
Консультація
№ 424/2020
17.03.2020
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно включати до річного плану закупівель на 2020 рік інформацію про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону (для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання)? Висновки/Відповідь: Замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", без застосування вимог Закону та не вносять такі закупівлі до річного плану.
Планування закупівель
Консультація № 424/2020Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно включати до річного плану закупівель на 2020 рік інформацію про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону (для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання)?
Висновки/Відповідь:
Замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", без застосування вимог Закону та не вносять такі закупівлі до річного плану.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Морський торговельний порт" Чорноморськ"
<b>
Тема розширена:</b> щодо необхідності включення (або не включення) до Річного плану закупівель на 2020 рік інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону.
<b>Суть питання:</b> 19 квітня 2020 року вступає в дію нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону Річний план закупівлі повинен містити, зокрема інформацію про вид закупівлі та орієнтовний початок проведення, в тому числі договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у п.4 ч. 1 ст. 2 Закону, у разі здійснення закупівель відповідно до частини 2 та 6 ст. 3 Закону.
Тобто, якщо замовником заплановано здійснення спрощеної закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом (закупівля товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, ч.7 ст. 3 Закону) та в разі планування закупівлі таких предметів закупівлі, на які Закон не застосовується у випадку якщо замовники, визначені в п. 4 ч. 1 ст.2 Закону (юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання і т.д.) в Річному плані закупівель зазначається наступна інформація: вид закупівлі - Договір про закупівлю та орієнтовний початок проведення.
Однак, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей закон не застосовується у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 3 Закону.
Враховуючи вищевикладене, прошу Вас надати роз’яснення щодо необхідності включення (або не включення) до Річного плану закупівель на 2020 рік інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 424/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини третьої статті 4 нової редакції Закону до річного плану
не включаються закупівлі,
для здійснення яких цей Закон не застосовується
у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону.
Частиною п'ятою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону.
Частиною шостою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, коли Закон не застосовується для замовників, які здійснюють діяльність окремих сферах господарювання.
Отже, замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 3 Закону, без застосування вимог Закону та не вносять такі закупівлі до річного плану.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "
Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону
", яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати детальну відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 426/2020
17.03.2020
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 426/2020): Суть питання: ТОВ "Новопільський молокозавод" дискваліфіковано у закупівлі. Відсутня технічна можливість подати скаргу до АМКУ через систему Prozorro, оскільки замовником не прийнято рішення про акцепт пропозиції. Неможливість звернутись до суду без попереднього звернення до АМКУ. Питання про захист прав та інтересів. Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки радить ознайомитись з листом від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 2. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на запит № 1104/2017: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0667a6b0-0ec0-48f7-86cf-17244ad0cca4 3. Інформація про оскарження процедури закупівлі: https://infobox.prozorro.org/articles/oskarzhennya-ponadporogovih-zakupivel 4. Відповідно до статті 124 Конституції України можливе звернення до суду. Стаття 129-1 Конституції України гарантує виконання судових рішень.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 426/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 426/2020)
Суть питання:
ТОВ "Новопільський молокозавод" дискваліфіковано у закупівлі. Відсутня технічна можливість подати скаргу до АМКУ через систему Prozorro, оскільки замовником не прийнято рішення про акцепт пропозиції. Неможливість звернутись до суду без попереднього звернення до АМКУ. Питання про захист прав та інтересів.
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки радить ознайомитись з листом від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
2. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на запит № 1104/2017: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0667a6b0-0ec0-48f7-86cf-17244ad0cca4
3. Інформація про оскарження процедури закупівлі: https://infobox.prozorro.org/articles/oskarzhennya-ponadporogovih-zakupivel
4. Відповідно до статті 124 Конституції України можливе звернення до суду. Стаття 129-1 Конституції України гарантує виконання судових рішень.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод"
<b>
Тема розширена:</b> Неможливість подання скарги до Антимонопольного комітету України через відсутність технічної можливості на офіційній площадці
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" приймав участь у закупівлі "Молоко астеризоване", що було оголошено Замовником: Управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради
Код ЄДРПОУ: 02142388
Місцезнаходження замовника: 53304, Україна , Дніпропетровська обл., місто Покров, вул. Центральна. 7
Контактна особа замовника: Тетяна Сергіївна Крючкова
+380566742805, індетифікатор закупівлі - UA-2019-12-26-002064-b; посилання на закупівлю -
[email protected]
://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-26-002064-b.
16.03.2019 року Замовником було незаконно дискваліфіковано нашу пропозицію відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №78.
З даним протоколом наше підприємство повністю не погоджується та вважає його прийнятим не законно, таким, що порушує ЗУ "Про публічні закупівлі" та порушує наші законні права та інтереси.
У звязку із викладеним ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" мав намір подати скаргу на рішення Замовника в порядку статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" до Антимонопольного комітету України , адже це єдиний орган оскарження процедур закупівель та чинним законодавством іншого не передбачено.
Але, через технічну систему площадки Prozorro ми не маємо можливість цього зробити.
Ми телефонували на площадку закупівель і нам повідомили, що у звязку із тим, що Замовником не було прийнято рішення щодо акцептування будь-якої пропозиції ми не можемо подати скаргу. Хоча статтею 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що ми маємо право подати скаргу до АМКУ на рішення Замовника.
Законодавче підгрунття оскарження є, але технічної можливості це виконати немає.
Таким чинном у нашого підприємства відсутні методи та заходи щодо захисту своїх законних прав та інтересів як Учасника Закупівлі. До суду ми також не має можливості звернутись, адже ЗУ "Про публічні закупівлі" до суду ми маємо право звернутись лише після звернення до АМКУ та отримання відповідного рішення.
Як нам бути в даній ситуації? Як нам захистити свої законні права та інтереси та як боротися з незаконними діями Замовника щодо дискваліфікації нашої пропозиції?
<b>
Номер відповіді:</b> 426/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "
Щодо оскарження,
здійснення контролю та моніторингу закупівель
”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
Водночас, пропонуємо ознайомитися з відповіддю, яка містяться у запиті № 1104/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0667a6b0-0ec0-48f7-86cf-17244ad0cca4
При цьому інформація про процес оскарження процедури закупівлі доступна на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням
https://infobox.prozorro.org/articles/oskarzhennya-ponadporogovih-zakupivel
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Консультація
№ 413/2020
16.03.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
# Консультація Мінекономіки № 413/2020 щодо призначення уповноваженої особи та Закону "Про запобігання корупції": Суть питання: Чи є виконання обов’язків уповноваженої особи працівником-держслужбовцем, за яке передбачена доплата згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі", "іншою оплачуваною діяльністю" в контексті Закону України "Про запобігання корупції", що забороняє таку діяльність для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 3)? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі": * Стаття 11 (нова редакція): Визначає уповноважену особу як відповідальну за організацію та проведення закупівель. * Частина перша статті 11: передбачає можливість покладення функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою (п.1), введення окремої посади (п.2), або укладення трудової угоди (п.3). * Абзац другий частини сьомої статті 11: Обмежує коло осіб, які можуть бути призначені уповноваженими особами. 2. Рекомендація: Мінекономіки рекомендує звернутися за роз'ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), як до центрального органу, відповідального за роз'яснення питань застосування антикорупційного законодавства (ст. 4 Закону України "Про запобігання корупції", ст. 11 Закону № 1700-VII).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 413/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 413/2020 щодо призначення уповноваженої особи та Закону "Про запобігання корупції"
Суть питання:
Чи є виконання обов’язків уповноваженої особи працівником-держслужбовцем, за яке передбачена доплата згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі", "іншою оплачуваною діяльністю" в контексті Закону України "Про запобігання корупції", що забороняє таку діяльність для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 3)?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі":
* Стаття 11 (нова редакція): Визначає уповноважену особу як відповідальну за організацію та проведення закупівель.
* Частина перша статті 11: передбачає можливість покладення функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою (п.1), введення окремої посади (п.2), або укладення трудової угоди (п.3).
* Абзац другий частини сьомої статті 11: Обмежує коло осіб, які можуть бути призначені уповноваженими особами.
2. Рекомендація: Мінекономіки рекомендує звернутися за роз'ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), як до центрального органу, відповідального за роз'яснення питань застосування антикорупційного законодавства (ст. 4 Закону України "Про запобігання корупції", ст. 11 Закону № 1700-VII).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Давидюк Віталій Анатолійович
<b>
Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи
<b>Суть питання:</b> Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що дія цього закону поширюється, зокрема на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Закон містить заборону щодо виконання такими особами іншої оплачуваної (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Пункт 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює обов’язок замовника (роботодавця) здійснювати доплату уповноваженій особі за виконання обов’язків уповноваженої особи.
Прошу надати роз’яснення - чи буде виконання обов’язків уповноваженої особи працівником замовника, який має статус державного службовця, виконання іншої оплачуваної діяльності за Законом "Про запобігання корупції"
<b>
Номер відповіді:</b> 413/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення
на працівника (працівників) із штатної чисельності
функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2)
шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади
(посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 нової редакції Закону
не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами
посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради
.
Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону №
1700-VII
до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.
Консультація
№ 414/2020
16.03.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати договір оренди установки утилізації тепла, укладений у 2014 році та діючий до 01.10.2022, згідно зі ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи правильний ДК 44620000? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з роз'ясненнями, що містяться у: * Листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (в частині "Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону") за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 * Листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" (в частині виконання укладених договорів, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5555 Щодо правомірності застосування ДК 44620000, відповідь у консультації відсутня.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 414/2020Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати договір оренди установки утилізації тепла, укладений у 2014 році та діючий до 01.10.2022, згідно зі ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи правильний ДК 44620000?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з роз'ясненнями, що містяться у:
Щодо правомірності застосування ДК 44620000, відповідь у консультації відсутня.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Зубачук Оксана Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> Договір заключений в 2014 році
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Договір заключений в 2014 році на оренду установки утилізації тепла вихідних газів. Чи потрібно його оприлюднювати зараз? Мої попередники в установі цього не робили. Договір діє до 01.10.2022 року. Наша організація має оприлюднювати звіт про укладений договір, згідно ст.2 Закону. Але чи це є доречним? Читала, що договори, які були заключені до вступу в дію Закону та ще є діючими, не оприлюднюються. Чи я не помиляюсь?
По цьому договорі ми підібрали ДК 44620000? Чи він правильний?
<b>
Номер відповіді:</b> 414/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону”) та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” (в частині виконання укладених договорів, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону) за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5555
Консультація
№ 415/2020
16.03.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 415/2020 щодо використання ЕЦП/КЕП: Суть питання: Чи може представник юридичної особи (замовника) використовувати для роботи в системі закупівлі ЕЦП/КЕП фізичної особи, виданий не АЦСК ДФС, а іншим АЦСК (наприклад, "Приватбанк")? Висновки/Відповідь: 1. На аналогічне питання вже надавалася відповідь у запиті 498/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbd5a730-746a-4c7c-b946-a0408953822a&lang=uk-UA 2. Загальні правові засади електронних довірчих послуг визначає Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII. 3. З питань відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації рекомендовано звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII: Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 415/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 415/2020 щодо використання ЕЦП/КЕП
Суть питання: Чи може представник юридичної особи (замовника) використовувати для роботи в системі закупівлі ЕЦП/КЕП фізичної особи, виданий не АЦСК ДФС, а іншим АЦСК (наприклад, "Приватбанк")?
Висновки/Відповідь:
1. На аналогічне питання вже надавалася відповідь у запиті 498/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbd5a730-746a-4c7c-b946-a0408953822a&lang=uk-UA
2. Загальні правові засади електронних довірчих послуг визначає Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII.
3. З питань відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації рекомендовано звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII: Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Герасименко Дмитро Васильович
<b>
Тема розширена:</b> ЕЦП/КЕП
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи можу я, як представник юридичної особи (Замовника) використовувати для роботи в системі ЕЦП/КЕП не представника юридичної особи, виданий в АЦСК ДФС, а ЕЦП/КЕП звичайної фізичної особи, виданий, наприклад, АЦСК "Приватбанк"? І якими НПА врегульоване дане питання. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 415/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 498/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbd5a730-746a-4c7c-b946-a0408953822a&lang=uk-UA
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питань відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.
Консультація
№ 416/2020
16.03.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 416/2020: Суть питання: Чи достатньо накладної для звітування про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" після змін від 19.09.2019 №114, якщо договір не укладався? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 206/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 416/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 416/2020
Суть питання: Чи достатньо накладної для звітування про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" після змін від 19.09.2019 №114, якщо договір не укладався?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 206/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від виконавчий комітет БМР
<b>
Тема розширена:</b> Договір чи інший документ
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно ч.3 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" зі змінами, внесеними від 19.09.2019 р. №114, зазначено, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, повинен містити інформацію, а саме: дата укладення та номер договору/ документа (документів), що підтверджують придбання. Чи означає це, що звітування в такому випадку можливе за наявності лише накладної на придбання товару (без укладання договору)?
<b>
Номер відповіді:</b> 416/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 206/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Консультація
№ 417/2020
16.03.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки (№417/2020): Суть питання: Чи потрібно складати та оприлюднювати протокол при надсиланні повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (ч.16 ст.29 Закону) учаснику? Висновки/Відповідь: 1. Чи потрібен протокол? * Так, тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють протоколи у разі прийняття відповідних рішень (ч. 10 ст. 11 нової редакції Закону, п. 4 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону). 2. Оприлюднення протоколу? * Замовник розміщує в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (ч. 16 ст. 29 нової редакції Закону). Це повідомлення повинно містити перелік виявлених невідповідностей, посилання на вимоги тендерної документації, перелік необхідних документів.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 417/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (№417/2020)
Суть питання: Чи потрібно складати та оприлюднювати протокол при надсиланні повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (ч.16 ст.29 Закону) учаснику?
Висновки/Відповідь:
1. Чи потрібен протокол?
* Так, тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють протоколи у разі прийняття відповідних рішень (ч. 10 ст. 11 нової редакції Закону, п. 4 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону).
2. Оприлюднення протоколу?
* Замовник розміщує в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (ч. 16 ст. 29 нової редакції Закону). Це повідомлення повинно містити перелік виявлених невідповідностей, посилання на вимоги тендерної документації, перелік необхідних документів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ"
<b>
Тема розширена:</b> щодо необхідності складання протоколу
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналізуючи нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (мова йде про редакцію, яка набуде чинності 19.04.2020 року) нами встановлено наступне.
Відповідно до ч.16 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Як ми розуміємо, для реалізації вищевказаної норми Закону України «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках повинні бути створені відповідні поля, які у таких випадках повинен заповнювати замовник.
Однак, нам не зрозуміло, чим повинне повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель, супроводжуватися протоколом засідання тендерного комітету або уповноваженої особи.
Питання:
1.Чи потрібно замовнику складати протокол засідання тендерного комітету або уповноваженої особи з переліком недоліків, які виявлено під час розгляду тендерної пропозиції учасника, які такий учасник може усунути на підставі повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
2.У разі, якщо протокол необхідно складати, то чи повинен він оприлюднюватися в електронній системі закупівель, чи достатньо заповнити лише поля повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
<b>
Номер відповіді:</b> 417/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Щодо питання 1
Відповідно до частини десятої статті 11 нової редакції Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 4 розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення.
Отже, тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють протоколи у разі прийняття відповідних рішень.
Щодо питання 2
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він
розміщує
у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій,
повідомлення
з вимогою про усунення таких невідповідностей
в
електронній системі закупівель
.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей
повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Водночас наразі здійснюється робота з технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель.
Консультація
№ 418/2020
16.03.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки №418/2020: Суть питання: Як обрати процедуру закупівлі після 19.04.2020, якщо річним планом на 2020 рік (оприлюдненим до 19.04.2020) передбачено закупівлю паперу (ДК 30190000-7) на 60 тис. грн., до 19.04.2020 закуплено на 20 тис. грн., а залишок становить 40 тис. грн.? Спрощена закупівля чи звіт про договір? Висновки/Відповідь: З огляду на ідентичність питання, Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на запити 366/2020 та 389/2020, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Запит 366/2020 * Запит 389/2020
Планування закупівель
Консультація № 418/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №418/2020
Суть питання:
Як обрати процедуру закупівлі після 19.04.2020, якщо річним планом на 2020 рік (оприлюдненим до 19.04.2020) передбачено закупівлю паперу (ДК 30190000-7) на 60 тис. грн., до 19.04.2020 закуплено на 20 тис. грн., а залишок становить 40 тис. грн.? Спрощена закупівля чи звіт про договір?
Висновки/Відповідь:
З огляду на ідентичність питання, Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на запити 366/2020 та 389/2020, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Мартинюк Наталія Віталіївна
<b>
Тема розширена:</b> Як правильно обрати тип процедури закупівлі після 19.04.2020 року?
<b>Суть питання:</b> На початку 2020 року замовник при оприлюдненні річного плану закупівель та додатку до нього керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» (який діє до 19.04.2020р.) оприлюднив річний план на весь 2020 рік. На придбання паперу (код ДК 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) на початку року було опубліковано річний план на суму 60 тис. грн.. (тип процедури - Звіт про укладений договір). До 19.04.2020 року було придбано паперу на суму 20 тис. грн.. та оприлюднено Звіт про укладений договір. Залишок по даному предмету закупівлі (код ДК 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) становить 40 тис. грн.. Як правильно визначити тип процедури закупівлі після 19.04.2020 року, оскільки залишок по річному плану становить 40 тис. грн..? Це буде спрощена закупівля чи звіт про договір про закупівлю? Дякую!
З листом № 3304-04/55553-06 від 21.12.2019 «Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону» за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb⟨=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 замовник ознайомлений.
<b>
Номер відповіді:</b> 418/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 389/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=216d1efa-df2d-4269-bdbb-bc3e95a1f1e9&lang=uk-UA
Консультація
№ 419/2020
16.03.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Законність застосування переговорної процедури закупівлі згідно з пунктом 3 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі медичного обладнання, засобів захисту, дезінфікуючих засобів, ПММ та інших товарів/послуг для запобігання поширенню COVID-19. Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє про наявність листа від 20.03.2020 № 3304-04/20005-06 "Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04/20005-06
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 419/2020Огляд:
Суть питання:
Законність застосування переговорної процедури закупівлі згідно з пунктом 3 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі медичного обладнання, засобів захисту, дезінфікуючих засобів, ПММ та інших товарів/послуг для запобігання поширенню COVID-19.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє про наявність листа від 20.03.2020 № 3304-04/20005-06 "Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04/20005-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Вінницької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Застосування пункту 3 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII
<b>Суть питання:</b> З метою запобіганню поширенню випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV (Covid-19) та забезпечення належної готовності до боротьби із інфекцією, просимо у найкоротші терміни надати роз’яснення законності здійснення закупівель медичного обладнання, засобів захисту, дизинфікуючих засобів, паливно-мастильних матеріалів та інших товарів та послуг в рамках загрози епідемії коронавірусної інфекції COVID-2019 шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 3 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, застосування переговорної процедури закупівлі у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
<b>
Номер відповіді:</b> 419/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 20.03.2020 № 3304-04/20005-06 “
Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”
за посиланням
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04/20005-06
Консультація
№ 412/2020
15.03.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 412/2020: Суть питання: Чи зобов'язані комунальні підприємства, що діють у сферах енергетики, газо-, тепло- та водопостачання, закуповувати через тендерні процедури згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", та чи мають право укладати прямі договори на постачання електроенергії (в т.ч. універсальної послуги) без тендеру. Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало відповідь на звернення заявника листом від 18.03.2020 № 3304-04/18833-09, який додається до консультації. Конкретної відповіді в наданому тексті консультації немає, потрібно звертатися до зазначеного листа.
Інше
Консультація № 412/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 412/2020
Суть питання:
Чи зобов'язані комунальні підприємства, що діють у сферах енергетики, газо-, тепло- та водопостачання, закуповувати через тендерні процедури згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", та чи мають право укладати прямі договори на постачання електроенергії (в т.ч. універсальної послуги) без тендеру.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало відповідь на звернення заявника листом від 18.03.2020 № 3304-04/18833-09, який додається до консультації. Конкретної відповіді в наданому тексті консультації немає, потрібно звертатися до зазначеного листа.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від СІКІДІН СЕРГІЙПАВЛОВИЧ
<b>
Тема розширена:</b> Інше+
<b>Суть питання:</b> Прошу міністерство як орган, який визначений уповноваженим державним органом по організації та проведенню публічних закупі-вель в відповідності з законом “Про публічні закупів-лі” і відповідно є розпорядником даної інформації, надати мені наступне:
1. Чи зобов’язані юридичні особи (зокрема комунальні підпри-ємства, створені місцевими громадами, як колективним власни-ком, тобто спільною колективною власністю всіх членів грома-ди), які проводять діяльність в окремих сферах господарювання, а саме:
А) забезпечення виробництва, транспортування, постачання та зберігання газу;
Б) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
В) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купів-лі-продажу, постачання електричної енергії, централізо-ваного диспетчерського (оперативно-технологічного) уп-равління об’єднаною енергетичною системою України;
Г) забезпечення виробництва, транспортування та поста-чання питної води, забезпечення функціонування центра-лізованого водовідведення;
Д) забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, балан-суючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання пос-луг адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного об-ліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", надання допо-міжних послуг на ринку допоміжних послуг та послуг із за-безпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії",
здійснювати такі закупівлі через тендерні процедури, визна-чені даним законом?
2. Чи мають право вказані в пункті 1 укладати договора по вказаним видам діяльності (в першу чергу окремо по постачан-ню електричної енергії включаючи і по універсальній послузі для забезпечення виробництва, транспортування та постачан-ня питної води, забезпечення функціонування централі-зованого водовідведення комунальними підприємствами міс-цевих органів самоврядування) без проведення тендерних про-цедур напряму з відповідними постачальниками?
<b>
Номер відповіді:</b> 412/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваш запит від 15.03.2020, яке опрацьовано Мінекономіки в порядку розгляду звернення громадян, надана листом від 18.03.2020 № 3304-04/18833-09 (копія у вкладенні додається).
Консультація
№ 402/2020
13.03.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі ампліфікатора 5-канального для проведення ПЛР-тестів, посилаючись на нагальну потребу у зв'язку з COVID-19 та необхідністю негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій? Висновки/Відповідь: Дивіться відповідь на подібне питання у запиті № 948/2019 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5e903fc-f540-49df-8d16-8c90d8ff942a&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 402/2020Огляд:
Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі ампліфікатора 5-канального для проведення ПЛР-тестів, посилаючись на нагальну потребу у зв'язку з COVID-19 та необхідністю негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій?
Висновки/Відповідь: Дивіться відповідь на подібне питання у запиті № 948/2019 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5e903fc-f540-49df-8d16-8c90d8ff942a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"
<b>
Тема розширена:</b> Нагальна потреба у здійсненні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Державна установа потребує термінової закупівлі Ампліфікатора 5-канального з метою здійснення заходів щодо запобігання занесенню і поширенню коронавірусу, зокрема для проведення полімеразної ланцюгової реакції в режимі «реального часу». Чи можна застосувати переговорну процедуру закупівлі, зокрема як нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій?
<b>
Номер відповіді:</b> 402/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 948/2019
за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5e903fc-f540-49df-8d16-8c90d8ff942a&lang=uk-UA
Консультація
№ 403/2020
13.03.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 403/2020 Суть питання: Хто має затверджувати річний план закупівель: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет, якщо УО впроваджується з 19.04.2020, а тендерний комітет продовжує діяти, враховуючи перехідні положення Закону, які передбачають затвердження плану тендерним комітетом? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередню консультацію (№367/2020) за наступним посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA.
Планування закупівель
Консультація № 403/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 403/2020
Суть питання: Хто має затверджувати річний план закупівель: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет, якщо УО впроваджується з 19.04.2020, а тендерний комітет продовжує діяти, враховуючи перехідні положення Закону, які передбачають затвердження плану тендерним комітетом?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на попередню консультацію (№367/2020) за наступним посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA.
Суть питання: Хто має затверджувати річний план закупівель: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет, якщо УО впроваджується з 19.04.2020, а тендерний комітет продовжує діяти, враховуючи перехідні положення Закону, які передбачають затвердження плану тендерним комітетом?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на попередню консультацію (№367/2020) за наступним посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України
<b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 у нашій установі впроваджується інститут уповноваженої особи по спрощеним закупівлям (надалі - УО). Статтею 11 нової редакції Закону передбачено, що УО планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі. Норма щодо затвердження річного плану УО у Законі відсутня. Виникає питання, хто має підписувати план закупівель, якщо Тендерний комітет не припиняє свою діяльність з вищезазначеної дати, а прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що саме Тендерний комітет складає та затверджує річний план.
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 403/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься у запиті 367/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA