Новини Мінекономіки
Консультація
№ 439/2020
20.03.2020
Інше
Суть питання: Чи може юридична особа (резидент України) використовувати досвід виконання договорів свого засновника-нерезидента для підтвердження кваліфікаційних критеріїв у процедурі закупівлі? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередні роз'яснення з аналогічного питання, а саме: * Роз'яснення за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c48bc3b-8621-47df-b222-15a494154c6c&lang=uk-UA * Лист Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3812-06 * Лист Мінекономіки від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 Необхідно ознайомитися з наданими роз'ясненнями для отримання повної відповіді на питання.
Інше
Консультація № 439/2020Огляд:
Суть питання: Чи може юридична особа (резидент України) використовувати досвід виконання договорів свого засновника-нерезидента для підтвердження кваліфікаційних критеріїв у процедурі закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на попередні роз'яснення з аналогічного питання, а саме:
Необхідно ознайомитися з наданими роз'ясненнями для отримання повної відповіді на питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Малиш Діана Олександрівна
<b>
Тема розширена:</b> Використання досвіду засновника юридичної особи
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Питання потенційного учасника процедури закупівлі полягає в наступному. Чи може юридична особа, створена за законодавством України, використовувати досвід виконання договорів свого засновника-нерезидента?
<b>
Номер відповіді:</b> 439/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c48bc3b-8621-47df-b222-15a494154c6c&lang=uk-UA
При цьому дане питання міститься також у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "
Щодо розробки тендерної документації
", розміщеному за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3812-06
та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації
", розміщеному за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
Консультація
№ 440/2020
20.03.2020
Відкриті торги
Опис консультації Мінекономіки (№ 440/2020) Суть питання: Чи можливо визначати предмет закупівлі "Лабораторні послуги" (код ДК 021:2015 71900000-7) за цим кодом, враховуючи, що наказ Мінекономрозвитку вимагає визначення за четвертою цифрою, але словник ДК 021:2015 не містить класу для даної групи? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20
Відкриті торги
Консультація № 440/2020Огляд:
Опис консультації Мінекономіки (№ 440/2020)
Суть питання:
Чи можливо визначати предмет закупівлі "Лабораторні послуги" (код ДК 021:2015 71900000-7) за цим кодом, враховуючи, що наказ Мінекономрозвитку вимагає визначення за четвертою цифрою, але словник ДК 021:2015 не містить класу для даної групи?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", доступному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20
Суть питання:
Чи можливо визначати предмет закупівлі "Лабораторні послуги" (код ДК 021:2015 71900000-7) за цим кодом, враховуючи, що наказ Мінекономрозвитку вимагає визначення за четвертою цифрою, але словник ДК 021:2015 не містить класу для даної групи?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", доступному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області
<b>Суть питання:</b> Під час проведення відкритих торгів щодо закупівлі лабораторних послуг (послуг з проведення незалежної експертизи (випробувань) нехарчової продукції в ході здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів) предмет визначено за кодом ДК 021:2015 71900000-7 Лабораторні послуги. Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 передбачено, що предмет закупівлі визначається замовником за покажчиком четвертої цифри словника національного класифікатора України ДК 021:2015. Проте, словником передбачено що лабораторні послуги визначені лише за покажчиком третьої цифри. Структура розділу ДК 021:2015 71000000-8 містить лише групу 71900000-7 «Лабораторні послуги», проте, не містить клас. Просимо надати роз’яснення щодо можливості визначення цього предмета закупівлі за кодом ДК 021:2015 71900000-7 Лабораторні послуги
<b>
Номер відповіді:</b> 440/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "
Щодо порядку визначення предмету закупівлі
", розміщеному за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20
Новина
№ 3304-04/20005-06
20.03.2020
Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Мінекономіки надало роз'яснення щодо закупівель товарів, робіт та послуг, пов'язаних із запобіганням COVID-19, у зв'язку з набранням чинності Закону України № 530-IX від 17.03.2020. Закон № 530-IX вносить зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон № 922) та його нової редакції від 19.09.2019 № 114-ІХ, яка буде введена в дію з 19.04.2020. Згідно зі змінами, дія Закону № 922 не поширюється на закупівлі товарів, робіт чи послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, але перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі має затвердити Кабінет Міністрів України. За результатами таких закупівель замовник зобов'язаний оприлюднювати відповідні звіти в електронній системі закупівель. Також, Мінекономіки нагадало про можливість застосування переговорної процедури закупівлі у випадках нагальної потреби, пов'язаних із надзвичайними ситуаціями, згідно з пунктом третім частини другої статті 35 Закону № 922. Враховуючи Кодекс цивільного захисту України та протокол засідання Експертної комісії ДСНС від 12.03.2020 № 104/02-20, ситуація з поширенням COVID-19 визначена як медико-біологічна надзвичайна ситуація державного рівня. Рішення щодо застосування процедури закупівлі та відповідальність за це несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Лист підписано директоркою департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілією Лахтіоновою.
Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Документ № 3304-04/20005-06Огляд:
Мінекономіки надало роз'яснення щодо закупівель товарів, робіт та послуг, пов'язаних із запобіганням COVID-19, у зв'язку з набранням чинності Закону України № 530-IX від 17.03.2020. Закон № 530-IX вносить зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон № 922) та його нової редакції від 19.09.2019 № 114-ІХ, яка буде введена в дію з 19.04.2020. Згідно зі змінами, дія Закону № 922 не поширюється на закупівлі товарів, робіт чи послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, але перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі має затвердити Кабінет Міністрів України. За результатами таких закупівель замовник зобов'язаний оприлюднювати відповідні звіти в електронній системі закупівель.
Також, Мінекономіки нагадало про можливість застосування переговорної процедури закупівлі у випадках нагальної потреби, пов'язаних із надзвичайними ситуаціями, згідно з пунктом третім частини другої статті 35 Закону № 922. Враховуючи Кодекс цивільного захисту України та протокол засідання Експертної комісії ДСНС від 12.03.2020 № 104/02-20, ситуація з поширенням COVID-19 визначена як медико-біологічна надзвичайна ситуація державного рівня. Рішення щодо застосування процедури закупівлі та відповідальність за це несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Лист підписано директоркою департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілією Лахтіоновою.
Також, Мінекономіки нагадало про можливість застосування переговорної процедури закупівлі у випадках нагальної потреби, пов'язаних із надзвичайними ситуаціями, згідно з пунктом третім частини другої статті 35 Закону № 922. Враховуючи Кодекс цивільного захисту України та протокол засідання Експертної комісії ДСНС від 12.03.2020 № 104/02-20, ситуація з поширенням COVID-19 визначена як медико-біологічна надзвичайна ситуація державного рівня. Рішення щодо застосування процедури закупівлі та відповідальність за це несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Лист підписано директоркою департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілією Лахтіоновою.
Повний текст документа:
1. Щодо змін, внесених до законодавства
2. Щодо застосування переговорної процедури закупівель
--- Документ: 5a5ed3ca-4073-472b-8e92-1b4820163780.pdf ---
1
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ
ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71
Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
_______________ № _____________ На № ___________ від ___________
О ргани державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери закупівель
Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання
виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у
зв’язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17.03.2020 № 530-IX ( далі – Закон № 530)
повідомляє.
Щодо змін, внесених до законодавства
Пунктами 8 і 9 Закону № 530 внесено зміни до Закону України “Про публічні
закупівлі” (далі – Закон № 922) у чинній редакції, а також до його нової редакції
від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), яка буде введена в дію з
19.04.2020.
Так, розділ IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено
пунктом 2-1, яким установлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки,
якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання
заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та
ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються
Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&+ДrHiО
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
3304-04/20005-06 від 20.03.2020 18:49:38
2
системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю,
укладений без використання електронної системи закупівель, договір про
закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю
відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації
таких звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону.
Водночас розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону
доповнено пунктом 3-1, яким установлено, що дія цього Закону не поширюється на
випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для
виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню,
локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби
(COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі
затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в
електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю,
укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю
та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до
статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні
особи притягаються до відповідальності відповідно до закону.
Отже, закупівля товарів, робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію
спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) згідно з Законом
№ 530 можлива виключно для переліку таких товарів, робіт чи послуг та у
порядку, після їх затвердження Кабінетом Міністрів України.
Довідково інформуємо, що в електронній системі закупівель реалізовано
функціонал, який дозволяє надавати ознаку щодо COVID-19 закупівлям, які
здійснюватимуться згідно з Законом № 530 при оприлюдненні звіту про договір
про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Щодо застосування переговорної процедури закупівель
Законом № 922 встановлено, що переговорна процедура закупівлі
використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає
3
договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або
кількома учасниками.
При цьому згідно з пунктом третім частини другої статті 35 Закону
переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі
нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих
економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання
замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною
ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому
порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування
переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням
замовника щодо кожної процедури.
Водночас Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із
захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від
надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної
системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади,
Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування,
права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства,
підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно з пунктом 24 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна
ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або
водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов
життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею,
стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів
ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до
виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і
постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості
проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній
господарської діяльності.
Згідно з пунктом 22 статті 2 Кодексу цивільного захисту України ліквідація
наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає
4
аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення
надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів,
рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони
надзвичайної ситуації.
Згідно статті 5 Кодексу цивільного захисту України надзвичайні ситуації
класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських
втрат та матеріальних збитків. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх
рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки
надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, який
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, завдання та обов’язки суб’єктів господарювання, права та
обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту визначені Главою 4
Кодексу цивільного захисту України. Статтею 17 Кодексу цивільного захисту
України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема видає
експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік.
Так, відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних
ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015
№ 1052 (далі – Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій
(ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і
координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який
реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій
від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, видає експертні висновки про рівень
надзвичайної ситуації, веде їх облік, здійснює оповіщення та інформування
центральних та місцевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і
виникнення надзвичайних ситуацій.
Відповідно до протоколу засідання Експертної комісії ДСНС з визначення
рівнів та класів надзвичайних ситуацій від 12.03.2020 № 104/02-20, надзвичайна
5
ситуація, пов’язана із загрозою поширення гострої распіраторної хвороби на території
України, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, визначена в Україні як медико-
біологічна надзвичайна ситуація, пов’язана з епідемічним спалахом небезпечних
хвороб, державного рівня.
При цьому зазначаємо, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону
тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення
процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної
замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель,
визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та
визначає можливість її застосування у конкретному випадку, керуючись вимогами
законодавства в цілому.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених
цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі,
відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи)
персонально.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
сфери публічних закупівель
Мінекономіки Лілія ЛАХТІОНОВА
ТОВКАЙ А. М. 596-68-46
Консультація
№ 434/2020
19.03.2020
Планування закупівель
Суть питання: ОСББ, що бере участь у міській програмі з капітального ремонту покрівлі (вартість 1 200 000,00 грн, відшкодування міста – 720 000,00 грн), запитує про спосіб відбору виконавця проекту (включає будівельні роботи, ПКД, технагляд, енергоаудит) та можливість проведення відбору без електронної системи. Висновки/Відповідь: Відповідь на подібне питання міститься у запиті 271/2016 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA Необхідно ознайомитися з листами Мінекономіки: * від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639 * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 * від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844 * від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Планування закупівель
Консультація № 434/2020Огляд:
Суть питання:
ОСББ, що бере участь у міській програмі з капітального ремонту покрівлі (вартість 1 200 000,00 грн, відшкодування міста – 720 000,00 грн), запитує про спосіб відбору виконавця проекту (включає будівельні роботи, ПКД, технагляд, енергоаудит) та можливість проведення відбору без електронної системи.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на подібне питання міститься у запиті 271/2016 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA
Необхідно ознайомитися з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "Квітневе"
<b>Суть питання:</b> ОСББ бере участь в міській програмі, реалізовує проект - капітальний ремонт покрівлі. Загальна вартість проекту - 1 200 000,00. місто відшкодовує 720 000,00 грн. Яким чином осбб може проводити відбір виконавця проекту? (у вартість проекту входить вартість будівельних робіт, проектно кошторисної документації, тех нагляду, вартість енергоаудиту і т. д.) Чи можна проводити відбір без використання елекронної системи?
<b>
Номер відповіді:</b> 434/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті 271/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA
При цьому відповідь на питання міститься у листах від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”
, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "
Щодо планування закупівлі
", від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "
Щодо передумов здійснення закупівель
", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
” розміщених за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Консультація
№ 437/2020
19.03.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Визначення коду ДК 021:2015 для закупівлі розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію учбового корпусу вартістю 961016,08 грн та вибір процедури закупівлі (відкриті торги чи допорогова процедура) згідно із Законом України "Про публічні закупівлі". Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитись з листом від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216), для отримання інформації щодо визначення предмета закупівлі робіт.
Предмет закупівлі
Консультація № 437/2020Огляд:
Суть питання:
Визначення коду ДК 021:2015 для закупівлі розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію учбового корпусу вартістю 961016,08 грн та вибір процедури закупівлі (відкриті торги чи допорогова процедура) згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитись з листом від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216), для отримання інформації щодо визначення предмета закупівлі робіт.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний університет "Запорізька політехніка"
<b>
Тема розширена:</b> Визначення кода згідно ДК 021:2015
<b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати пояснення стосовно визначення кода згідно «Єдиного державного словника» ДК 021:2015, якщо предметом закупки є розробка проектно-кошторисної документації по об’єкту «Реконструкція учбового корпусу №2 Національного університету «Запорізька політехніка»(інв.№103000003), якщо вартість договору становить 961016грн. 08 коп.,яку процедуру потрібно застосувати згідно ЗУ Про публічні закупівлі» №922 від 25.12.2015року:відкриті торги або допорогову процедуру. Прошу вас надати відповідь на електрону адресу
[email protected]
, а також надіслати лист на адресу: 69063,
м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64 відділ МТП Железнову Є.В.
<b>
Номер відповіді:</b> 437/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
”,
який містить відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі робіт.
Консультація
№ 427/2020
18.03.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 427/2020 щодо здійснення закупівель відокремленими підрозділами: Суть питання: Як правильно організувати планування та здійснення публічних закупівель для організації з головним офісом та 21 відокремленим підрозділом без статусу юридичної особи, з окремими кошторисами та бухгалтеріями, але без централізованої бухгалтерії? Чи може головна організація здійснювати закупівлі від свого імені по відокремленим підрозділам, чи відокремлені підрозділи від імені юридичної особи здійснюють закупівлі самостійно. Висновки/Відповідь: Порядок здійснення закупівель регулюється Законом України “Про публічні закупівлі”. Для отримання детальної інформації з цього питання рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
Планування закупівель
Консультація № 427/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 427/2020 щодо здійснення закупівель відокремленими підрозділами
Суть питання:
Як правильно організувати планування та здійснення публічних закупівель для організації з головним офісом та 21 відокремленим підрозділом без статусу юридичної особи, з окремими кошторисами та бухгалтеріями, але без централізованої бухгалтерії? Чи може головна організація здійснювати закупівлі від свого імені по відокремленим підрозділам, чи відокремлені підрозділи від імені юридичної особи здійснюють закупівлі самостійно.
Висновки/Відповідь:
Порядок здійснення закупівель регулюється Законом України “Про публічні закупівлі”.
Для отримання детальної інформації з цього питання рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України
<b>
Тема розширена:</b> Публічні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Добрий день, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (юридична особа)_ має 21 відокремлений підрозділ (без статусу юридичної особи) підскажіть будь-ласка як правильно планувати закупівлі та здійснювати їх. Головна організація повинна від свого імені здійснювати закупівлі по відокремленим підрозділам або відокремлені підрозділи від імені юридичної особи здійснюють закупівлі самостійно. Тендерний комітет утворюються в головній організації та головна організація утворює тендерні комітети в відокремлених підрозділах або головна організація створює тендерний комітет і здійснює закупівлі самостійно по всім відокремленим підрозділам. План закупівель повинен бути один в головній організації з урахуванням потреб відокремлених підрозділів або відокремлені підрозділи затверджують самостійні плани закупівель. Кошторис у нас затверджений головній організації та 21 кошторис затверджений по відокремленим підрозділам. Централізованої бухгалтерії у нас немає. Бухгалтерія в головній організації та бухгалтерії самостійні по відокремленим підрозділам.
<b>
Номер відповіді:</b> 427/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “
Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель
”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.
Консультація
№ 431/2020
18.03.2020
Відкриті торги
Суть питання: Чи можливо визначення переможця або відхилення тендерної пропозиції шляхом завантаження протоколу засідання тендерного комітету у форматі «doc» без підписів членів комітету через карантинні обмеження та відсутність необхідної техніки? Висновки/Відповідь: 1. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19". 2. Органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – роботи в режимі реального часу через Інтернет (постанова № 211). 3. Рішення тендерного комітету оформлюється протоколом (частина четверта статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”). 4. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні (частина четверта статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”). Це імперативна норма. 5. Закон не містить положень щодо способів проведення засідання та накладення підпису. 6. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис (стаття 17 Закону України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII).
Відкриті торги
Консультація № 431/2020Огляд:
Суть питання: Чи можливо визначення переможця або відхилення тендерної пропозиції шляхом завантаження протоколу засідання тендерного комітету у форматі «doc» без підписів членів комітету через карантинні обмеження та відсутність необхідної техніки?
Висновки/Відповідь:
1. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19".
2. Органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – роботи в режимі реального часу через Інтернет (постанова № 211).
3. Рішення тендерного комітету оформлюється протоколом (частина четверта статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”).
4. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні (частина четверта статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”). Це імперативна норма.
5. Закон не містить положень щодо способів проведення засідання та накладення підпису.
6. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис (стаття 17 Закону України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Слов'янської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації
<b>Суть питання:</b> Відділ освіти Слов’янської міської ради просить надати роз’яснення у зв’язку з введенням в дію з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», посадові особи органів місцевого самоврядування виконують покладені на них обов’язки, відповідно посадової інструкції, в режимі реального часу через Інтернет.
При проведенні тендерної компанії - Чи можливе визначення переможця, або відхилення тендерної пропозиції Учасника шляхом завантаження протоколу засідання тендерного комітету у форматі «doc» без підпису голови, заступника голови, членів тендерного комітету, секретаря тендерного комітету в зв’язку відсутності необхідної техніки.
<b>
Номер відповіді:</b> 431/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19" (далі - постанова № 211).
Так, згідно з постановою № 211 (зі змінами) центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону
рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом
. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх
на засіданні тендерного комітету
, з кожного питання.
Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні,
або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, Законом установлено імперативну норму щодо підписання протоколу засідання тендерного комітету.
При цьому Закон не містить положень щодо способів проведення засідання та накладення підпису.
Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII
визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Згідно зі статтею 17 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом. Результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг повинні визнаватися в усіх державних установах та іншими користувачами цих послуг.
Консультація
№ 432/2020
18.03.2020
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 432/2020: Суть питання: Чи відповідає пропозиція учасника кваліфікаційним критеріям (наявність працівників та обладнання), якщо він подає ідентичні документи по декількох лотах, і чи потрібно сумувати вимоги по кількості працівників/обладнання для різних лотів? Висновки/Відповідь: 1. Тендерна документація визначає вимоги: Замовник самостійно розробляє тендерну документацію (п.29 ч.1 ст. 1 Закону) відповідно до вимог ч.2 ст. 22 Закону, де визначає кваліфікаційні критерії згідно зі ст. 16 Закону, вимоги, встановлені ст. 17 Закону та спосіб їх підтвердження. 2. Відповідність пропозиції вимогам: Учасник подає тендерну пропозицію (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону) відповідно до вимог тендерної документації. 3. Рішення замовника: Рішення про відповідність/невідповідність пропозиції та її відхилення приймає замовник самостійно (статті 11, 38 Закону) на основі підстав, встановлених у ст. 30 Закону, забезпечуючи рівні умови для всіх учасників (ч.3 ст. 11 Закону). Замовник визначає, чи відповідає подана інформація/документи вимогам тендерної документації по кожному лоту окремо, враховуючи встановлені критерії та спосіб їх підтвердження. Чи вимагається сумування кількості ресурсів (працівників/обладнання) для різних лотів, має бути чітко прописано в тендерній документації.
Тендерна документація
Консультація № 432/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 432/2020
Суть питання: Чи відповідає пропозиція учасника кваліфікаційним критеріям (наявність працівників та обладнання), якщо він подає ідентичні документи по декількох лотах, і чи потрібно сумувати вимоги по кількості працівників/обладнання для різних лотів?
Висновки/Відповідь:
1. Тендерна документація визначає вимоги: Замовник самостійно розробляє тендерну документацію (п.29 ч.1 ст. 1 Закону) відповідно до вимог ч.2 ст. 22 Закону, де визначає кваліфікаційні критерії згідно зі ст. 16 Закону, вимоги, встановлені ст. 17 Закону та спосіб їх підтвердження.
2. Відповідність пропозиції вимогам: Учасник подає тендерну пропозицію (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону) відповідно до вимог тендерної документації.
3. Рішення замовника: Рішення про відповідність/невідповідність пропозиції та її відхилення приймає замовник самостійно (статті 11, 38 Закону) на основі підстав, встановлених у ст. 30 Закону, забезпечуючи рівні умови для всіх учасників (ч.3 ст. 11 Закону). Замовник визначає, чи відповідає подана інформація/документи вимогам тендерної документації по кожному лоту окремо, враховуючи встановлені критерії та спосіб їх підтвердження. Чи вимагається сумування кількості ресурсів (працівників/обладнання) для різних лотів, має бути чітко прописано в тендерній документації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Київблагоустрій"
<b>
Тема розширена:</b> відповідність кваліфікаційним критеріям
<b>Суть питання:</b> Ст. 16 Закону передбачено, що Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
П. 37 ст. 1 Закону надано визначення лота – це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ч. 4 ст. 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Суть питання. Замовником оголошено відкриті торги на закупівлю послуг по трьом лотам. Встановлено наступні кваліфікаційні критерії: наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме не менше ніж 5 слюсарів; наявність обладнання та матеріально-технічної бази – встановлено кількість необхідного обладнання (по видам) не менше 5-ти одиниць.
Одним учасником подано пропозиції по трьом лотам. На підтвердження кваліфікаційних критеріїв надано документи та інформацію про наявність 5-ти слюсарів та обладнання по видам у кількості 5-ти одиниць. Перелік інформації та документів по кожному з 3-х лотів є ідентичним.
Чи відповідають пропозиції такого учасника по кожному з лотів встановленим Замовником кваліфікаційним критеріям? Чи необхідно сумувати кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у випадку подання учасником пропозицій на кожний лот (наприклад у випадку подання пропозицій по 2-м лотам кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід повинна бути не менше 10).
<b>
Номер відповіді:</b> 432/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація
розробляється та затверджується замовником
і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема
інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16
, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та
інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям
і вимогам згідно із законодавством.
Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота),
яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації
(пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника
забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Консультація
№ 433/2020
18.03.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 433/2020 щодо закупівель медичних виробів, медикаментів та медобладнання в умовах COVID-19 Суть питання: Як лікарні здійснювати закупівлі медичних виробів, медикаментів та медобладнання з огляду на зміни до законодавства про публічні закупівлі, спрямовані на подолання коронавірусу? Чи затверджено перелік товарів, які можна закуповувати без тендеру? Висновки/Відповідь: Роз’яснення щодо порядку здійснення закупівель у зв’язку з COVID-19 надано в листах Мінекономіки: * Лист від 20.03.2020 № 3304-04/20005-06 "Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06) * Лист від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06)
Інше
Консультація № 433/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 433/2020 щодо закупівель медичних виробів, медикаментів та медобладнання в умовах COVID-19
Суть питання: Як лікарні здійснювати закупівлі медичних виробів, медикаментів та медобладнання з огляду на зміни до законодавства про публічні закупівлі, спрямовані на подолання коронавірусу? Чи затверджено перелік товарів, які можна закуповувати без тендеру?
Висновки/Відповідь:
Роз’яснення щодо порядку здійснення закупівель у зв’язку з COVID-19 надано в листах Мінекономіки:
Лист від 20.03.2020 № 3304-04/20005-06 "Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06)
Лист від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06)
Суть питання: Як лікарні здійснювати закупівлі медичних виробів, медикаментів та медобладнання з огляду на зміни до законодавства про публічні закупівлі, спрямовані на подолання коронавірусу? Чи затверджено перелік товарів, які можна закуповувати без тендеру?
Висновки/Відповідь:
Роз’яснення щодо порядку здійснення закупівель у зв’язку з COVID-19 надано в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП,,Новоукраїнка ЦРЛ" Новоукраїнської районної ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка ,як лікарні закуповувати медичні вироби медикаменти та мед.обладнання , у зв'язку з прийнятим Законом про внесення змін про публічні закупівлі спрямованих на подолання коронавірусу. Чи затверджений перелік тих самих мед вироб. та обладнання.які можна закупити без тендеру.
<b>
Номер відповіді:</b> 433/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06
“Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”
та від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "
Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19
", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Консультація
№ 421/2020
17.03.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки №421/2020: Суть питання: Чи можна застосувати переговорну процедуру згідно зі ст. 40 Закону №114-IX, якщо відкриті торги двічі відмінено через недостатню кількість учасників відповідно до Закону №922-VIII? Висновки/Відповідь: Переговорна процедура закупівлі відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. Замовник зможе застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, лише якщо процедури відкритих торгів, були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 421/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №421/2020
Суть питання: Чи можна застосувати переговорну процедуру згідно зі ст. 40 Закону №114-IX, якщо відкриті торги двічі відмінено через недостатню кількість учасників відповідно до Закону №922-VIII?
Висновки/Відповідь:
Переговорна процедура закупівлі відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.
Замовник зможе застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, лише якщо процедури відкритих торгів, були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області
<b>Суть питання:</b> Стаття 35 Закону №922-VIII та стаття 40 Закону №114-IX містять майже ідентичні норми щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.
У нашому випадку торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Торги оголошено повторно. Розкриття тендерних пропозицій – 17 квітня 2020 року.
Виникає питання, якщо повторну процедуру буде відмінено з тих же підстав по Закону №922-VIII, то вже з 19 квітня 2020 року по Закону №114-IX можна буде провести переговорну процедуру, чи все починати спочатку – з відкритих торгів?
<b>
Номер відповіді:</b> 421/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “
Про внесення змін
до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України
щодо вдосконалення публічних закупівель
” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та
вводиться в дію з 19 квітня 2020 року
.
Так, новою редакцією Закону передбачено низку змін та нововведень, які запроваджуються для вдосконалення загальних умов здійснення закупівель та змінюють правила проведення процедур закупівель.
Цим Законом запроваджено зокрема механізм визначення аномально низької ціни; внесені зміни до встановлення критеріїв оцінки, у тому числі шляхом запровадження такого критерію, як вартість життєвого циклу; змінено підходи до оскарження процедур закупівель; розширено перелік кваліфікаційних вимог тощо.
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовником буде застосовуватися переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, якщо ним буде двічі відмінено процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.
Консультація
№ 422/2020
17.03.2020
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Суть питання: Зміни в Законі "Про публічні закупівлі" щодо порогів для міжнародних торгів (зменшення з 130 тис. євро до 112 тис. євро). Чи дійсні зміни з квітня 2020 року та відповідна норма закону. Висновки/Відповідь: * Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію з 19.04.2020. * Замовник здійснює закупівлі відповідно до статті 3 нової редакції Закону, застосовуючи процедури, визначені статтею 13 нової редакції Закону. * Відповідно до частини третьої статті 10 нової редакції Закону, оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель додатково оприлюднюються англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: * для товарів і послуг – 133 тисячам євро; * для робіт – 5 150 тисячам євро.
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 422/2020Огляд:
Суть питання: Зміни в Законі "Про публічні закупівлі" щодо порогів для міжнародних торгів (зменшення з 130 тис. євро до 112 тис. євро). Чи дійсні зміни з квітня 2020 року та відповідна норма закону.
Висновки/Відповідь:
* для товарів і послуг – 133 тисячам євро;
* для робіт – 5 150 тисячам євро.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Волосенко Людмила Сергіївна
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо змін в ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо зменшення суми закупівлі без проведення міжнародних торгів. Раніше сума була 130 тис. євро, змінити мали на 112 ти. євро. Чи дійсно відбудуться такі зміни у квітні 2020 року та норма закону де це визначено. Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 422/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
Поряд з цим частиною першою статті 13 нової редакції Закону визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 10 нової редакції Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг – 133 тисячам євро; для робіт – 5 150 тисячам євро.
Консультація
№ 423/2020
17.03.2020
Відкриті торги
Суть питання: Помилково сформовано звіт про виконання договору, який фактично не виконаний. Необхідно укладати додаткові угоди. Як виправити помилку? Висновки/Відповідь: Для вирішення проблеми з помилково сформованим звітом про виконання договору рекомендується ознайомитись з наступними роз'ясненнями Мінекономіки: * Щодо виправлення технічної помилки при створенні та заповненні форм документів у сфері публічних закупівель: Запит 94/2016 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA) * Щодо питання розміщення звіту про виконання договору: Запит 813/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA)
Відкриті торги
Консультація № 423/2020Огляд:
Суть питання: Помилково сформовано звіт про виконання договору, який фактично не виконаний. Необхідно укладати додаткові угоди. Як виправити помилку?
Висновки/Відповідь:
Для вирішення проблеми з помилково сформованим звітом про виконання договору рекомендується ознайомитись з наступними роз'ясненнями Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті
<b>
Тема розширена:</b> Помилково оформлено звіт про виконання, а є необхідність у подальшому оформленні додаткових угод та інших дій по договору
<b>Суть питання:</b> Помилково сформовано звіт про виконання договору по закупівлі, проте договір фактично не виконаний, є діючим і є необхідність вчинення додаткових дій, а саме укладення додаткових угод, які підлягають оприлюдненню. Адміністратор електронної системи не надав відповідь щодо шляхів вирішення цієї проблеми. Прошу надати розяснення щодо вирішення даної проблеми та порядок вирішення питання (покроково)
<b>
Номер відповіді:</b> 423/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо виправлення технічної помилки при створенні та заповненні форм документів у сфері публічних закупівель зазначена у запиті 94/2016 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA
Поряд з цим питання розміщення звіту про виконання договору розглянуто у запиті 813/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA