Новини Мінекономіки
Консультація
№ 520/2020
07.04.2020
Інше
Суть питання: Чи може АТ "Укргазвидобування" завершити процедури закупівель, розпочаті за внутрішніми правилами товариства до введення в дію Закону № 114-ІХ, але не завершені договором на момент вступу Закону в дію, керуючись пунктом 5 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 114-ІХ? Висновки/Відповідь: Пункт 5 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ застосовується лише до процедур закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” № 922.
Інше
Консультація № 520/2020Огляд:
Суть питання:
Чи може АТ "Укргазвидобування" завершити процедури закупівель, розпочаті за внутрішніми правилами товариства до введення в дію Закону № 114-ІХ, але не завершені договором на момент вступу Закону в дію, керуючись пунктом 5 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 114-ІХ?
Висновки/Відповідь:
Пункт 5 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ застосовується лише до процедур закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” № 922.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>
Тема розширена:</b> щодо застосування положень частини п’ятої Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення від 19.09.2019 № 114-ІХ
<b>Суть питання:</b> Дякую за відповідь, однак питання стосувалось не пошиирення дії Закону, а застосування положень частини п’ятої Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення від 19.09.2019 № 114-ІХ до процедур, які були розпочаті відповідно до внутрішного порядку товариства до введення в дію Закону та не завершені укладеним договором на момент вступу в дію цього Закону.
Чи має право товариство завершити такі процедури в порядку встановленому внутрішніми актами товариства керуючись Перехідними положеннями Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 520/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь, зазначена у запиті 478/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62b71eef-db8d-47a4-ac2a-c6a64d3419de&lang=uk-UA
є вичерпною.
Разом з тим, пункт 5 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ застосовується до
процедур
закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” № 922.
Консультація
№ 521/2020
07.04.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 521/2020: Підписання договору з боржником: Суть питання: Чи можливо підписати договір про закупівлю з переможцем тендеру, який має борг перед замовником за іншим договором (договором оренди)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F42560-06
Інше
Консультація № 521/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 521/2020: Підписання договору з боржником
Суть питання:
Чи можливо підписати договір про закупівлю з переможцем тендеру, який має борг перед замовником за іншим договором (договором оренди)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F42560-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальная установа "Центр фiнансування та господарськоï дiяльностi закладiв освiти"
<b>
Тема розширена:</b> Пiдписання договору iз боржником
<b>Суть питання:</b> Чи можливо пiдписання договору iз переможцем тендеру, якщо переможець маэ Борг перед замовником за iншим договором (за договором оренди)?
<b>
Номер відповіді:</b> 521/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F42560-06
Консультація
№ 522/2020
07.04.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
# Консультація Мінекономіки (522/2020): Суть питання: Чи потрібно вводити посаду "Фахівця з публічних закупівель" та оформлювати суміщення, якщо функції УО покладаються на працівника з іншою професією (наприклад, бухгалтера) відповідно до ст. 11 Закону "Про публічні закупівлі" та ст. 105 КЗпП? Чи достатньо розширити повноваження існуючої посади (бухгалтера/юриста) для виконання функцій УО? Висновки/Відповідь: Мінекономіки готує узагальнені відповіді щодо уповноваженої особи, враховуючи численні запити. Пропонується очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Згідно з листом від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06, узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553)
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 522/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки (522/2020)
Суть питання:
Чи потрібно вводити посаду "Фахівця з публічних закупівель" та оформлювати суміщення, якщо функції УО покладаються на працівника з іншою професією (наприклад, бухгалтера) відповідно до ст. 11 Закону "Про публічні закупівлі" та ст. 105 КЗпП? Чи достатньо розширити повноваження існуючої посади (бухгалтера/юриста) для виконання функцій УО?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки готує узагальнені відповіді щодо уповноваженої особи, враховуючи численні запити. Пропонується очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Згідно з листом від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06, узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
(https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Питання з оформлення УО відповідно до редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" від 19.04.2020
<b>Суть питання:</b> Відповідно до норми ст.11 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Питання щодо пункту 1 зазначеної статті. Покладення на працівників зі штатної чисельності функцій УО, як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Відповідно до ст.105 КЗпП "оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника" - працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
В розумінні закону, додаткова робота (виконання функцій УО), відповідає професії "Фахівець з публічних закупівель - 2419.2 за ДК 003:2010 Класифікатор професій". Тобто якщо ми покладаємо функції УО на працівника за іншою професією (бухгалтер, юрист), то слідуючи нормі КЗпП це має оформлюватись суміщенням (оскільки професії Фахівець з публічних закупівель і Бухгалтер/юрист різні за Класифікатором професій).Тобто роботодавець має ввести на підприємстві окрему посаду Фахівця з публічних закупівель і оформити суміщення професій (посад)?
Або ж можемо до повноважень бухгалтера або юриста прописати повноваження Фахівця з публічних закупівель і тоді розпорядчим рішенням керівника (наказом) покласти функції УО на бухгалтера чи юриста з такими розширеними повноваженням?
На скільки коректним є прописати до повноважень Бухгалтера/юриста повноваження, що відповідають іншій професії - Фахівець з публічних закупівель?
За якої умови виникає факт суміщення професій(посад), у разі, якщо такі посади передбачені на підприємстві чи відповідно до ДК 003:2010 Класифікатору професій?
<b>
Номер відповіді:</b> 522/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553
розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “
Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону
”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 525/2020
07.04.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 525/2020 (стисло): Суть питання: 1. Як планувати закупівлі, якщо декілька предметів входять до одного класу ДК 021:2015, але мають різну вартість (на прикладі паперу, конвертів та канцелярії). 2. Строки проведення спрощеної закупівлі (мінімальний термін між оголошенням та кінцем подання пропозицій). 3. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладений договір після введення в дію нової редакції Закону? 4. Строк укладання договору після спрощеної закупівлі. 5. Чи потрібно переможцю спрощеної закупівлі підтверджувати відсутність підстав, передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі"? 6. Чи враховує замовник підстави, визначені у статті 17 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" при розгляді ТП учасників та визначенні переможця спрощеної закупівлі? 7. Як планувати та проводити закупівлю, якщо предмети закупівлі (один клас ДК 021:2015) вимагають різних процедур (спрощена та переговорна)? Висновки/Відповідь: 1. Предмет закупівлі: Визначається згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 нової редакції Закону, з урахуванням Єдиного закупівельного словника. Процедуру закупівлі обирають відповідно до ст. 13 нової редакції Закону та вартісних меж зі ст. 3 нової редакції Закону. Річний план формується на підставі наявної потреби (ч. 1 ст. 4 нової редакції Закону). Важливо: Заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів/спрощених закупівель (ч. 10 ст. 3 нової редакції Закону). 2. Звіт про договір про закупівлю: При закупівлях до 50 тис. грн без використання ЕСЗ, замовник зобов'язаний оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. 3. Питання 2, 4-7: Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Планування закупівель
Консультація № 525/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 525/2020 (стисло)
Суть питання:
1. Як планувати закупівлі, якщо декілька предметів входять до одного класу ДК 021:2015, але мають різну вартість (на прикладі паперу, конвертів та канцелярії).
2. Строки проведення спрощеної закупівлі (мінімальний термін між оголошенням та кінцем подання пропозицій).
3. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладений договір після введення в дію нової редакції Закону?
4. Строк укладання договору після спрощеної закупівлі.
5. Чи потрібно переможцю спрощеної закупівлі підтверджувати відсутність підстав, передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі"?
6. Чи враховує замовник підстави, визначені у статті 17 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" при розгляді ТП учасників та визначенні переможця спрощеної закупівлі?
7. Як планувати та проводити закупівлю, якщо предмети закупівлі (один клас ДК 021:2015) вимагають різних процедур (спрощена та переговорна)?
Висновки/Відповідь:
1. Предмет закупівлі: Визначається згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 нової редакції Закону, з урахуванням Єдиного закупівельного словника. Процедуру закупівлі обирають відповідно до ст. 13 нової редакції Закону та вартісних меж зі ст. 3 нової редакції Закону. Річний план формується на підставі наявної потреби (ч. 1 ст. 4 нової редакції Закону). Важливо: Заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів/спрощених закупівель (ч. 10 ст. 3 нової редакції Закону).
2. Звіт про договір про закупівлю: При закупівлях до 50 тис. грн без використання ЕСЗ, замовник зобов'язаний оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
3. Питання 2, 4-7: Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Уласевич Владислав Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме:
1. Як правильно планувати закупівлі, складати річний план та здійснювати
закупівлі якщо декілька предметів закупівлі входять до одного класу
(ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником. Наприклад: потрібно
закупити папір а4 на суму 130000 грн, конверти на суму 48000 грн,
канцелярське приладдя на суму 120000 грн. Всі ці предмети закупівлі
підпадають під код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та
приладдя різне". Загальна сумма складає 298000 грн. Як в даному випадку
складати річний план та вібрати тип закупівлі та провести її? Чи можливе
скласти три окремих річних плану та провести по кожному з ним окрему
процедуру закупівлі, а саме відкриті торги для кожного, адже загальну сума
по цьому класу перевищує встановлені ЗУ "Про публічні закупівлі" пороги и
ми повинні застосовувати процедуру відкритих торгів? Чи потрібно
здійснювати закупівлю одним лотом за одним єдиним річним планом або
багатолотову закупівлю заодним річним планом?
2. В новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно строків для
спрощених закупівель зазначено наступне: оголошення про проведення
спрозеної закупівлі та проект договору про закупівлю публікуються не
пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій; період
уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі не менше 3 р.дн.;
кінцевий строк подання пропозицій не менше 5 р.дн. Сума днів періоду
уточнення та строку подання пропозицій складає 8 р.дн. Чи я правильно
розуміє, що строк між оприлюдненням оголошення та кінцем подання пропозицій
мінімум буде складати 8 р.дн.? Чи ці 3 р.дн. включаются до складу 5 та 6
р.дн.? Я правильно визначити загальний строк між датою оприлюднення
оголошення та кінцевою датою подання пропозицій?
3. У поточній редакції ЗУ " Про публічні закупівлі" у абз. 11 ч. 1 ст. 10
зазначено, що звіт про укладені договори оприлюднюється протягом одного дня
з дня укладення договору. У новій редакції Закону від 19.04.2020 такого
немає. Чи я правильно розумію, що з моменту вступу нової редакції Закону
звіт про укладені договори не потрібно оприлюлюднювати?
4. Через який термін після закінчення спрощеної закупівлі можна укладати
договір про закупівлю? В новій редакції Закону визначено, що договір мусить
бути укладений не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про
намір укласти договір. На відміну від процедури відкритих торгів, де
визначено, що договір не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дня
оприлюднення наміру про укладення договору та не пізніше ніж через 20 днів.
Щодо спрощеної закупівлі терміну стосовно "не раніше 10 днів" не встановлено.
5. Чи мусить учасник/переможець спрощеної закупівлі підтверджувати
відсутність підстав передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні
закупівлі"?
6.Чи мусить замовник при проведенні спрощеної закупіалі враховувати
підстави визначенні в статті 17 Закону при розгляді ТП учасників та
визначенні переможця?
7. В мене є декілька предметів закупівлі, які входять до одного
класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником (ЄЗС). Мені
потрібно закупити: 1) оплата послуг с перезарядки картриджів; 2)
техобслуговування і ремонт маркувальної машини. Ці дві закупівлі підпадають
до коду ДК 021:2015 - 50310000-1. Загальна сума за цими закупівлями складає
110 000 грн., з них 100 000 грн на перезарядку картриджів та 10 000 грн на
техобслуговування маркувальної машини. Якщо відштовхуватися від загальної
суми, то ми мусимо проводити спрощену закупівлю. Але техобслуговування
здійснює тільки Укрпошта, тому потрібно проводити переговори. Як потрібно
опублікувати річний план закупівель та провести закупівлі, якщо один з
лотів з одного класу за ЄЗС підпадає під переговорну процедуру закупівлі
(техобслуговування маркувальної машини), а інший під спрощену закупівлю
(перезарядка картриджів)?
<b>
Номер відповіді:</b> 525/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
При цьому відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Щодо питання 3
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Щодо питань 2, 4-7
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553
розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 526/2020
07.04.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 526/2020 щодо спрощених закупівель: Суть питання: Чи може тендерний комітет проводити спрощені закупівлі з 19 квітня 2020 року за відсутності Уповноваженої особи? Висновки/Відповідь: Мінекономіки наразі не надає прямої відповіді. Вказано, що: * Відповідь на питання щодо відповідальних за організацію та проведення спрощених закупівель міститься у запиті 1132/2019 (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA). * Готується інформаційний лист щодо уповноваженої особи з урахуванням численних запитів. Рекомендовано очікувати на цей лист у підрубриці "Узагальнені відповіді" на Інфоресурсі.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 526/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 526/2020 щодо спрощених закупівель
Суть питання: Чи може тендерний комітет проводити спрощені закупівлі з 19 квітня 2020 року за відсутності Уповноваженої особи?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки наразі не надає прямої відповіді. Вказано, що:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Юзопольський Сергій Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи має право Тендерний комітет проводити процедуру спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року, в разі відстуності Уповноваженої особи?
<b>
Номер відповіді:</b> 526/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо відповідальних за організацію та проведення
спрощених закупівель відповідно до нової редакції Закону міститься у запиті 1132/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфоресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
Консультація
№ 527/2020
07.04.2020
Інше
Суть питання: Якою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися при проведенні процедури закупівлі, оголошеної до 19.04.2020 (дата введення в дію змін до Закону), але завершеної після цієї дати, зокрема, при відборі суб'єктів оціночної діяльності? Чи потрібно застосовувати спрощену процедуру закупівлі, враховуючи суму на виконання експертних оцінок? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
Інше
Консультація № 527/2020Огляд:
Суть питання:
Якою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися при проведенні процедури закупівлі, оголошеної до 19.04.2020 (дата введення в дію змін до Закону), але завершеної після цієї дати, зокрема, при відборі суб'єктів оціночної діяльності? Чи потрібно застосовувати спрощену процедуру закупівлі, враховуючи суму на виконання експертних оцінок?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо відбору суб'єктів оціночної діяльності
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо введення в дію змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» (введення в дію змін відбудеться 19.04.2020 р.), а саме:
За якою редакцією означеного Закону буде правомірним проведення процедури закупівель, якщо розпочата вона була до введення в дію змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» а закінчення цієї процедури відбудеться після набрання чинності означеними змінами? (наприклад, об’ява про проведення конкурсу щодо відбору суб’єктів оціночної діяльності, який обов’язково відбувається відповідно до вимог Законів України «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», виходить у місцевій пресі та на сайті органу місцевого самоврядування до квітня 2020 р., а сам конкурс та визначення переможця буде після 19 квітня 2020 р.), чи потрібно цю процедуру здійснювати за спрощеною процедурою закупівель? Запланована сума на виконання експертних оцінок на рік на всі об'єкти 88 тис. грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 527/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Консультація
№ 528/2020
07.04.2020
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 528/2020: Суть питання: Які документи вимагати від учасників за ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та які документи повинен довантажити переможець торгів? Який документ повинен довантажити переможець за ч. 2 ст. 17? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомило, що готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з численними запитами. Рекомендовано очікувати відповідь в узагальненому листі на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Згадано лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, який розміщено за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Тендерна документація
Консультація № 528/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 528/2020
Суть питання: Які документи вимагати від учасників за ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та які документи повинен довантажити переможець торгів? Який документ повинен довантажити переможець за ч. 2 ст. 17?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомило, що готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з численними запитами. Рекомендовано очікувати відповідь в узагальненому листі на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Згадано лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, який розміщено за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, за новим законом ми в учасників по ст. 17 вимагаємо довідки тільки по п. 5,6,12,13 і ч. 2, а по іншим (антикоруп. програма, санкції тощо)? Якось це не передбачено. А переможець які повинен довантажити? Написано 2,3,5,6,8,12,13 і ч. 2, які саме перемржець повинен завантажити? І який документ повинен довантажити переможець за ч. 2 ст. 17?
<b>
Номер відповіді:</b> 528/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 529/2020
07.04.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки №529/2020 щодо переговорної процедури за ст. 40 Закону: Суть питання: Чи вважаються будь-які будівельні роботи додатковими аналогічними роботами при будівництві для застосування переговорної процедури згідно зі статтею 40 Закону? Що робити, якщо виникають роботи, аналогічні до яких відсутні в первинному проєкті (наприклад, заміна опалення замість штукатурки/фарбування)? Висновки/Відповідь: Мінекономіки посилається на відповідь №29/2020 щодо додаткових аналогічних робіт, розміщену за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 529/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №529/2020 щодо переговорної процедури за ст. 40 Закону
Суть питання:
Чи вважаються будь-які будівельні роботи додатковими аналогічними роботами при будівництві для застосування переговорної процедури згідно зі статтею 40 Закону? Що робити, якщо виникають роботи, аналогічні до яких відсутні в первинному проєкті (наприклад, заміна опалення замість штукатурки/фарбування)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на відповідь №29/2020 щодо додаткових аналогічних робіт, розміщену за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради
<b>Суть питання:</b> ст. 40 переговорна процедура по доп. роботам, раніше було зазначено "додаткові роботи, які не були включені в попередньому проекті", тепер це "додаткові аналогічні роботи", у нас будівництво, можуть вилізти різноманітні роботи, вони повинні бути аналогічні до яких робіт? А якщо аналогічних взагалі немає ??? Наприклад: була штукатурка, фарбування, а вилізло, що взагалі потрібно міняти опалення (в капітальному ремонті це можливо). Що робити в цьому випадку? Або якщо це будівництво, то будь-які будівельні роботи і є додатковими?
<b>
Номер відповіді:</b> 529/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь щодо додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 29/2020
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Консультація
№ 530/2020
07.04.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 530/2020 Суть питання: Чи можуть бюджетні установи після 19.04.2020 здійснювати закупівлі через авансові звіти та як їх оприлюднювати? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті 206/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 530/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 530/2020
Суть питання: Чи можуть бюджетні установи після 19.04.2020 здійснювати закупівлі через авансові звіти та як їх оприлюднювати?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у запиті 206/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Суть питання: Чи можуть бюджетні установи після 19.04.2020 здійснювати закупівлі через авансові звіти та як їх оприлюднювати?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у запиті 206/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Волинська обласна фітосанітарна лабораторія"
<b>Суть питання:</b> Скажіть будь ласка, чи можна після 19.04.2020 бюджетним установпм здійснювати закупівлю по авансових звітах, якщо так, то як опртлюнювати звіти про закупівлю?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 530/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Консультація
№ 531/2020
07.04.2020
Предмет закупівлі
ОК. Ось стислий опис наданої консультації: Суть питання: Як визначати предмет закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад, для звіту про укладені договори), враховуючи судову практику, яка визнала недійсним договір через некоректне зазначення предмету закупівлі у звіті (без конкретної назви товару згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 454). Актуальність питання зумовлена тим, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійснення допорогових закупівель. Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитись з: * Листом від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 * Запитом 406/2020 (питання 2), розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e9b60c2-4c1f-47d0-86a1-843c8fe8f170&lang=uk-UA (щодо визначення предмету закупівлі у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з використанням електронної системи закупівель).
Предмет закупівлі
Консультація № 531/2020Огляд:
ОК. Ось стислий опис наданої консультації:
Суть питання:
Як визначати предмет закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад, для звіту про укладені договори), враховуючи судову практику, яка визнала недійсним договір через некоректне зазначення предмету закупівлі у звіті (без конкретної назви товару згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 454). Актуальність питання зумовлена тим, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійснення допорогових закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитись з:
Листом від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816
Запитом 406/2020 (питання 2), розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e9b60c2-4c1f-47d0-86a1-843c8fe8f170&lang=uk-UA (щодо визначення предмету закупівлі у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з використанням електронної системи закупівель).
Суть питання:
Як визначати предмет закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад, для звіту про укладені договори), враховуючи судову практику, яка визнала недійсним договір через некоректне зазначення предмету закупівлі у звіті (без конкретної назви товару згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 454). Актуальність питання зумовлена тим, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійснення допорогових закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитись з:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівська обласна рятувально-водолазна служба
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі
<b>Суть питання:</b> Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 12.09.2018 р. у справі № 912/1833/18 повністю задовольнив позовні вимоги прокурора та визнав недійсним договір поставки товару № 17 від 24.01.2018 р., укладений між відділом освіти та постачальником на загальну суму 100 тис. грн. Зазначений договір визнаний недійсним, у тому числі і за те, що в звіті про укладені договори предмет закупівлі був вказаний без зазначення в дужках конкретної назви товару, що на думку суду, є порушенням вимог п. 1 розд. ІІ Порядку № 454.
Враховуючи вищезазначене та враховуючи те, що відповідно до абз.4 ч.1 ст.2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, просимо надати відповідь на питання: «Що відповідно до законодавства є предметом закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад: звіт про укладені договори) і як його визначати?»
<b>
Номер відповіді:</b> 531/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816
розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “
Щодо порядку визначення предмета закупівлі
”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі.
Поряд з цим питання визначення предмету закупівлі у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з використанням електронної системи закупівель розглянуто в запиті 406/2020 (питання 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e9b60c2-4c1f-47d0-86a1-843c8fe8f170&lang=uk-UA
Консультація
№ 532/2020
07.04.2020
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 532/2020): Суть питання: Чи правомірно укладено прямий договір на придбання частини товару на суму до 200 тис. грн, якщо загальна річна потреба в цьому товарі становить 600 тис. грн і перевищує межі, встановлені ч. 1 ст. 2 Закону? Висновки/Відповідь: * Заборона обходу Закону: Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону. * Відповідальність: Відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. * Посилання на листи Мінекономіки: * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06 * Лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 * Нормативне регулювання: * Закон України “Про публічні закупівлі” * частина сьома статті 2 Закону * частина друга статті 38 Закону
Предмет закупівлі
Консультація № 532/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 532/2020)
Суть питання: Чи правомірно укладено прямий договір на придбання частини товару на суму до 200 тис. грн, якщо загальна річна потреба в цьому товарі становить 600 тис. грн і перевищує межі, встановлені ч. 1 ст. 2 Закону?
Висновки/Відповідь:
* Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06
* Лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
* Закон України “Про публічні закупівлі”
* частина сьома статті 2 Закону
* частина друга статті 38 Закону
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Сахнюк Максим Юрійович
<b>
Тема розширена:</b> Поділ предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Замовником закупівлі є бюджетна установа, на яку поширюються норми Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Замовником на стадії планування бюджетних асигнувань розраховується потреба в них, за наслідками чого складаються відповідні розрахунки.
Згідно вказаних розрахунків слідує, що потреба Замовника в придбані товару на бюджетний період становить 600,0 тис.грн.
Таким чином, очікувана вартість товару перевищує межі, встановленні ч. 1 ст. 2 Закону. Придбання товару здійснюється за рахунок асигнувань, затверджених в кошторисі на бюджетний період (тимчасові кошториси відсутні, додаткові кошти не виділялись).
На початку року, а саме 02 січня замовником укладено прямий договір, без застосування процедур, визначених Законом. Сума договору становить 199,9 тис.грн.
Термін придбання товару по прямому договору перевищує час, необхідний для проведення процедури відкритих торгів.
В квітні-місяці Замовником оголошено відкриті торги на придбання товару на решту суми, що становить 400,1 тис.грн.
Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання наступного змісту:
- чи правомірно укладено договір на придбання частини товару, сума якого не перевищує межі, визначені ст. 2 Закону (тобто до 200,0 тис.грн) при умові, що фактичне придбання товару (виходячи з його потреби) протягом року становитиме 600,0 тис.грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 532/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "
Щодо передумов здійснення закупівель
", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
Згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Консультація
№ 533/2020
07.04.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 533/2020 Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі після 19.04.2020 (набуття чинності новою редакцією Закону "Про публічні закупівлі") на підставі двох відкритих торгів, відмінених до 19.04.2020 через недостатню кількість учасників? Висновки/Відповідь: Так, можливо. Замовник може застосувати переговорну процедуру після 19.04.2020, якщо двічі відмінив відкриті торги до цієї дати через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі застосовується п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, визначених замовником у тендерній документації попередніх торгів. Раніше, до 19.04.2020, це регулювалося п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 533/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 533/2020
Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі після 19.04.2020 (набуття чинності новою редакцією Закону "Про публічні закупівлі") на підставі двох відкритих торгів, відмінених до 19.04.2020 через недостатню кількість учасників?
Висновки/Відповідь:
Так, можливо. Замовник може застосувати переговорну процедуру після 19.04.2020, якщо двічі відмінив відкриті торги до цієї дати через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі застосовується п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, визначених замовником у тендерній документації попередніх торгів. Раніше, до 19.04.2020, це регулювалося п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі після 19.04.2020 (набуття чинності новою редакцією Закону "Про публічні закупівлі") на підставі двох відкритих торгів, відмінених до 19.04.2020 через недостатню кількість учасників?
Висновки/Відповідь:
Так, можливо. Замовник може застосувати переговорну процедуру після 19.04.2020, якщо двічі відмінив відкриті торги до цієї дати через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі застосовується п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, визначених замовником у тендерній документації попередніх торгів. Раніше, до 19.04.2020, це регулювалося п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ЗОШ І - ІІІ ступенів № 12 м. Херсон
<b>
Тема розширена:</b> Підстава застосування переговорної процедури закупівля за новим Законом
<b>Суть питання:</b> Державне підприємство двічі провело відкриті торги та відмінило їх по причині недостатньої кількості учасників. Ці 2 відкритих торгів були проведені за діючою редакцією Закону, тобто до 19 квітня 2020 року. Торги проведені таким чином, що наявна підстава для застосування переговорної процедури закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Проте до 19.04.2020 державне підприємство не встигне провести переговорну процедуру. З 19.04.2020 набуває чинності нова редакція закону. Просимо роз‘яснити, чи можливо для торгів, що проведені до 19.04.2020, провести переговорну процедуру після 19.04.2020 за згідно з п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"(тобто два рази торги за поточної редакції до 19.04.2020, а переговорну вже за майбутньою редакцією Закону після 19.04.2020)?
<b>
Номер відповіді:</b> 533/2020