<b>Запит від:</b> Запит від Горопашний Ігор Вікторович <b> Тема розширена:</b> Закупівля природного газу для виробництва теплової енергії <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати відповідь, чи повинен замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповувати природний газ для виробництва теплової енергії через процедури,визначені Законом України "Про публічні закупівлі"? Чи у зазначеному випадку дія Закону України "Про публічні закупівлі" не поширюються на закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії відповідно до п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 482/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Гуляйпільська РДА <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підскажіть будь ласка по такому питанню:ми бюджетна установа, рішенням сесії затверджено кошторис у сумі 380,0 тис.грн.по КПКВК Компенсаційні витрати за перевезення пільгової категорії населення.Заключаємо договір з переможцем конкурсу з первезення пасажирів, який проводився на підставі розпорядження районної держадміністрації, Предмет договору:Здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій населення.Скажіти чи потрібно планувати таке відшкодування в річному плані? Чи публікується звіт про укладений договір у даному випадку?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 483/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуті питання визначення сфери дії Закону та видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У разі якщо учасник не є власником обладнанння та матеріально-технічної бази,замовник в тендерній документації вимагає надати договір оренди або інший відповідний договір та документи, які підтверджують право власності на орендоване майно. Чи є вимога щодо подачі документів, які підтверджують право власності правомірною та чи не є це дискримінацією учасника у разі якщо сторона у якої орендується матеріально-технічна база відмовляється надавати такі документи спираючись на персональні дані? <b> Номер відповіді:</b> 484/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону). Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Чопська міська рада <b> Тема розширена:</b> Зміна строку договору <b>Суть питання:</b> 23 березня 2020 року Чопською міською радою, за наслідками проведення відкритих торгів, було укладено Договір підряду №119 по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») (ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-19-003037-b). Предмет закупівлі - роботи. Очікувана вартість сформована на підставі зведеного кошторису на будівництво об’єкту та становить – 6 759,12 гривень з ПДВ. Строк дії договору – до 31.10.2020 року. Зміст підписаного договору, відповідає змісту проекту договору, який було затвердженого протоколом Уповноваженої особи Замовника під час затвердження тендерної документації до закупівлі та оголошення відкритих торгів. Під час реєстрації зазначеного Договору в органах Казначейства, працівниками Казначейства відмовлено Чопській міській раді у реєстрації казначейського зобов’язання, оскільки згідно затвердженого кошторису видатків розпорядника бюджетних коштів, сума в 6 627 444 гривень відсутня (тендерна пропозиція учасника). Запропоновано Казначейством внести зміни до строку дії договору шляхом викладення пункту 19.1. розділу 19, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 Договору в новій редакції наступного змісту: «Пункт 19.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.». «Підпункт 3.1.1. Вартість договору на 2020 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 2 926 000 (два мільйони дев’ятсот двадцять шість тисяч гривень нуль копійок) з ПДВ. Вартість договору на 2021 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 3 701 444 (три мільйони сімсот одна тисяча чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) з ПДВ». Тендерною документацією до закупівлі по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») було встановлено, що істотними умовами договору є: 1. Предмет договору. 2. Ціна договору. 3. Гарантійний строк експлуатації. 4. Оперативно-господарські санкції. 5. За взаємною згодою Сторін до Договору можуть вноситися зміни, крім істотних умов договору відповідно до вимог статей 36 і 37 Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, постає питання, чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору, який укладено в наслідок проведених відкритих торгів шляхом внесення змін до строку дії договору та передбачити його дію не на рік, а на два? В разі неможливості здійснити такі дії Замовником, просимо допомогти у вирішенні зазначеної ситуації та надати відповідні рекомендації. З повагою, Міський голова Валерій САМАРДАК <b> Номер відповіді:</b> 485/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому розглянуто питання дотримання вимог бюджетного законодавства у разі планування та проведення закупівель, що передбачають взяття бюджетних зобов’язань. Поряд з цим питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Колісниченко Дар'я Олексіївна <b> Тема розширена:</b> виплата роялті <b>Суть питання:</b> Державне підприємство шляхом застосування переговорної процедури придбало дозвіл на відтворення комп’ютерної програми, що є об’єктом авторського права. В процесі власної виробничої діяльності підприємство тиражує та розповсюджує вищезгадану комп’ютерну програму. З отриманого доходу підприємство зобов’язано сплачувати авторську винагороду – роялті. Чи можливо вважати сплату роялті за використання у власній виробничій діяльності дозволу на відтворення комп’ютерної програми елементом процедури закупівлі за публічні кошти або така сплата роялті не підпадає під регулювання Законом України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 476/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 846/2019 та 522/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціального захист унаселення дніпропетровської ОДА <b> Тема розширена:</b> Закупівлі спрямовані на запобігання поширення COVID-19 <b>Суть питання:</b> є потреба у закупівлі для надання допомоги на період карантину, пов’язаного з поширенням інфекції COVID-2019 малозабезпеченим верствам населення у вигляді продовольчих та господарських товарів першої необхідності.1) Чи можливо провести переговорну процедуру згідно п. 3 ч. 2 ст. 35 ЗУ 922 Про публічні закупівлі". 2) Які документу потрібні для запиту у Учасників. 3) Які документи потрібно оформити тендерному комітету як замовнику <b> Номер відповіді:</b> 477/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” та від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06 При цьому інформація про проведення переговорної процедури закупівлі доступна на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/peregovorna-procedura-zakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Українська федерація спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату <b> Тема розширена:</b> Щодо роз’яснення статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» терміну «пов’язана особа» <b>Суть питання:</b> 1. Чи можуть створені Федерацією підприємства приймати участь, як учасники закупівель, у публічних закупівлях оголошених підприємствами, які заснувало НКСІУ? 2. Чи не буде така участь у разі перемоги в закупівлі трактуватись, як «пов’язаність осіб»? <b> Номер відповіді:</b> 472/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “ пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак : юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії , спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від відділ ЖКГ міської ради <b> Тема розширена:</b> Відміна торгів <b>Суть питання:</b> Яким чином можливо відмінити торги, якщо зупиненно фінансування у звзяку з карантином <b> Номер відповіді:</b> 473/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Замовник відміняє торги чи може визначити їх такими, що не відбулися, у разі наявності підстав, визначених статтею 31 Закону. При цьому перелік підстав для відміни замовником торгів, визначений статтею 31 Закону, є вичерпним. Отже, рішення про відміну торгів приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону. Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю у запиті № 431/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8ccbaef0-f82d-4393-b072-bbef1e3ab5b8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунальної власності земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> У зв’язку зі вступом в силу Закону України «Про публічні закупівлі» від 19 вересня 2019 року № 114-IX, чи буде до 19 квітня 2020 року затверджено примірне положення про уповноважену особу, відповідно до вимог ч. 9 ст. 11 та примірне положення про тендерний комітет, відповідно до прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, оскільки для здійснення публічних закупівель після вказаної дати Замовнику потрібно буде внести зміни до наказів про уповноважену особу та тендерний комітет, крім того затвердити відповідні положення про них для реалізації Замовником відповідних повноважень у сфері публічних закупівель. Якщо зазначені примірні положення не будуть розроблені та затверджені то якими положеннями нормативно-правових актів користуватись при затверджені положень Замовником? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 474/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> винагорода виключне за право дозволяти використання комп’ютерної програми <b>Суть питання:</b> Підприємство має намір укласти з юридичною особою, якій належать майнові права на комп’ютерну програму «Х» (надалі - Правоволоділець) Авторський (ліцензійний) договір. Предмет Договору: Правоволоділець надає Підприємству виключне право дозволяти використання комп’ютерної програми «Х» (далі – КП) третім особам на умовах, визначених цим Договором, а Підприємство зобов’язується здійснювати відрахування 50% винагороди, отриманої Підприємством від третіх осіб за кожне використання КП (роялті). Чи являється така винагорода предметом закупівлі відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 475/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 846/2019 та 522/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Братська районна рада <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підскажіть, будь ласка в кінці 2019 року сільська рада і ще 5 в нашому районі утворили ОТГ. Пройшли вибори голови ОТГ. Спільного бюджету поки ще немає, в кожній сільській раді свій бюджет. Але на сесії по кожній сільській раді було прийнято рішення, що розпорядником бюджетних коштів є новообраний сільський голова головної садиби до завершення процедури реорганізації шляхом приєднання. Хто повинен проводити закупки в такому випадку в сільських радах, чи уповноважені особи/тендерні комітети ті які були призначені кожною с/р до об'єднання чи уже уповноважена особа, яку повинен буде призначити обраний голова. <b> Номер відповіді:</b> 461/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію 19 квітня 2020 року. Поряд з цим повідомляємо, що відповідь на питання щодо відповідальних за організацію та проведення закупівель відповідно до нової редакції Закону міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ЗДМУ - ННМЦ "Університетська клініка" <b> Тема розширена:</b> Закупівля ліків згідно з Постановою №225 щодо протидії COVID19 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до вимог Постанови КМУ №224 перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від сплати ввізного мита та від оподаткування податком на додану вартість. Питання: при закупівлі товарів відповідно до Положення та Переліку, затверджених Постановою КМУ №225 від 20.03.2020, вітчизняні постачальники (платники ПДВ)повинні відвантажувати товари, обліковувані на складі до набрання чинности Постанови №224 від 20.03.2020, Замовнику без ПДВ чи з ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 462/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” та від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 Водночас згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Тому з питання оподаткування пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.