<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТТ» <b> Тема розширена:</b> Необгрунтовані вимоги в тендерній документаціїї <b>Суть питання:</b> У закупвлі Комплектна трансформаторна підстанція КТП 400/10/0.4 кВ ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-19-011518-a замовникому Додаток у3Технічні_вимоги зазначена вимога у пункті 7 Акт відвідування об’єкту 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., вул. Захисників України, 47. У данній закупівле не перебачені роботи з встановлення обладння. Замовник може не допустити небажаного учасника до огляду і не підписати акт, що в подальшому може стати причиною відхилення такої тендерної пропозиції. Навіть, якщо замовник всіх учасників чемно допустить до огляду і підпише акти – у нього ще до кінцевого строку подання пропозицій уже буде інформація про склад учасників. ✅️Якщо, припустимо, замовник налаштований віддати замовлення конкретному учаснику і за актом огляду ніхто крім нього не звернеться – то замовник може сміливо телефонувати своєму фавориту і рекомендувати пропонувати максимально високу ціну, адже, вже зрозуміло, що конкурентів на тендері не буде. ✅️ Якщо ж все ж учасники звертаються до замовника щодо огляду об’єкта - то замовник може знайти цих учасників в системі, проаналізувати їх останні закупівлі, знайти слабкі місця і внести зміни до тендерної документації, які б стали для них перепоною в участі. Чи можна вважати такувимогу дискримінаційною? <b> Номер відповіді:</b> 93/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в  листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель" та в запиті № 341/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником, зокрема щодо рганізації відвідування об’єктів будівництва (стор.7-8). Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства МСР <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель яка більше 500 тис. грн. на заходи з ліквідації ліквідація наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричинених збройн <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати консультацію стосовно закуплі послуг на поточний ремонт адміністративної будівлі, а саме проведення зхаходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричинених збройною агресією російської федерації, а саме усунення аварії (поточний ремонт). Дана послуга загальною вартістю більше 500 тис.грн. Чи може замовник провести закупівлю відповідно до пп. 2 п.13 Особливостей затверджених ПКМУ № 1178 з урахуванням, що територія на якій знаходиться замовник відноситься до переліку територій можливих бойових дій затвердженого наказом № 309 від 22.12.2022 (зі змінами). <b> Номер відповіді:</b> 90/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запитах № 524/2023, № 506/2023 та листі від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Державний навчальний заклад "Олександрійський професійний ліцей" <b> Тема розширена:</b> Очікувана вартість закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка. Проводили закупівлю по ЗЦП ставили очікувану вартість по методиці розрахунку. Виграли в нас постачальник з нижчою ціновою пропозицією. Проводимо другий ЗЦП по тому ж самому товару, на залишок коштів. Ставити очікувану вартість таку саму як в 1 ЗЦП чи можна нижчу? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 86/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Крім цього, питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах  №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Законом установлено умову зміни істотних умов: «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.». Просимо надати уточнення: чи може замовник проводити збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків декілька разів протягом строку дії договору, що в загальній кількості може становити збільшення ціни наприклад на 16 відсотків (2 рази на 8 відсотків (1 раз на 90 днів)). <b> Номер відповіді:</b> 87/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Управління справами міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно ч.3 п.2 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою. Чи має право Замовник зараз оприлюднити ( не чекаючи припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні) вищеперелічену інформацію? <b> Номер відповіді:</b> 88/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 180/2024,  розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/62ee3790-2bef-43de-afd7-afbf497458d7?lang=uk-UA У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної можливості оприлюднення інформації пропонується звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Чи повинна уповноважена особа з питань закупівель подавати декларацію? <b>Суть питання:</b> У зв'язку з набранням чинності 12.10.2023 року Закону України “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану” № 3384-IX 20 вересня 2023 року, внесенням змін до Закону України "Про запобігання корупції" (далі Закон). Враховуючи зазначене, уи повинна уповноважена особа з питань закупівель подавати декларацію? <b> Номер відповіді:</b> 89/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому, оскільки згідно з Законом України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику,  до  повноважень Національного агентства належать, зокрема здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування. Тому з питань щодо декларування пропонуємо звернутися до Національного агентства.

<b>Запит від:</b> Запит від АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО **** <b> Тема розширена:</b> учасник перебуває в стані банкрутства (санація) <b>Суть питання:</b> Доброго дня, необхідна порада , Замовником оголошено відкриті торги на придбання товару. На торги зайшов один учасник, при перевірці виявлено факт того що учасник перебуває в стані банкрутства(санація). Як діяти УО відхилити відповідно того що підпадає під підстави п. 47 Особливостей? але учасник перебуває в стані банкрутства але ще не розпочата процедура ліквідації. <b> Номер відповіді:</b> 85/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №  31/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4f4cc910-d2ad-41b7-864c-7c97aba81630?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпункту 8 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. Своєю чергою, Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу банкрутство -  визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки". Санація - система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014  № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, з порушеного у запиті питання слід звертатися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСК БУДІНВЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Щодо оборонних закупівель (Щодо нормативно-правового регулювання закупівель засобів радіоелектронної боротьби) <b>Суть питання:</b> Шановні представники Міністерства економіки України! ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами. У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин. Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні: 1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина? 2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється. 3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які? З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін. Заздалегідь вдячні за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 82/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСК БУДІНВЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Щодо оборонних закупівель (Щодо нормативно-правового регулювання закупівель засобів радіоелектронної боротьби) <b>Суть питання:</b> Шановні представники Міністерства економіки України! ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами. У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин. Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні: 1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина? 2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється. 3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які? З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін. Заздалегідь вдячні за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 83/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.Героїв Небесної Сотні <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У замовника виникла ситуація: на початку січня 2025 року замовником укладено договори за результатами процедури запиту ціни. В лютому учасник (переможець процедури з яким укладено договори) надає довідки з ТПП з інформацією про подорожчання товару на понад 10% (28,80% - по одному договору і 31,33% та 32.04% відповідно по двох інших) за період січень – лютий 2025 року та просить підняти ціну за одиницю товару з урахуванням вказаного коливання цін. Слід зауважити, що ціну на момент укладення договорів (початок січня 2025 року) запропоновано було ним нижче від фактичної на ринку на 13% по одному договору та 15,5% та 33,7% по двох інших, що підтверджується наданою ним же довідкою ТПП. Яким чином діяти замовнику, чи є законні підстави для коригування цін за одиницю товарів з урахуванням коливання цін (відповідно до довідки ТПП), тобто більше ніж на 10% та у строки менші ніж 90 днів? Дякуємо за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 84/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кузь Віталій Олександрович <b> Тема розширена:</b> Нарахування допомоги 1000 <b>Суть питання:</b> Не нарахували допомога 1000 грн <b> Номер відповіді:</b> 81/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що Ваше питання не стосується публічних закупівель, з питань щодо програми «Зимова єПідтримка» пропонуємо ознайомитися з інформацією за посиланням: https://1000.me.gov.ua або надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради <b>Суть питання:</b> Між Управлінням освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради та ТОВ «Енера Вінниця» укладено договір №ХМ150300/484 від 27.12.2024 року про постачання електричної енергії. 13.01.2025 року Указом Президента України №24/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.01.2025 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було накладено санкції на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Енера Вінниця". Чи потрібно розривати вже укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 76/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Крім цього, питання щодо закупівлі товару з використанням електронного каталогу, а також виконання та розірвання договору про закупівлю містяться в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&fNum=69987 ; https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Пунктом 17 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої , сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Так, при укладенні договору про закупівлю слід враховувати, що згідно статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Законом України “Про санкції” встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції), зокрема заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. Санкції можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. При цьому згідно з статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Отже, у разі необхідності розірвання договору про закупівлю, сторони керуються вимогами законодавства та умовами договору.