<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МІСТОБУДМОНТАЖ" <b> Тема розширена:</b> Просимо підтвердити, що ми ТОВ "МІСТОБУДМОНТАЖ" можемо брати участь в спрощених закупівлях. <b>Суть питання:</b> Замовник- Департамент міського господарства Вінницької міської ради - прийняв рішення про відмову ТОВ "МІСТОБУДМОНТАЖ" (40489013) в участі у процедурі закупівлі. Спрощена закупівля. Ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-25-013830-a. № рішення у справі 72/76-р/к Дата рішення у справі 30.08.2024 Орган АМКУ, що прийняв рішення Адмінколегія Південно-західного МТВ <b> Номер відповіді:</b> 107/2025 <b> Відповідь:</b> https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b71269ce-194c-4d84-af82-9df507329e41&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради <b>Суть питання:</b> Учаснику надано запит на виправлення невідповідностей, а саме надання інформації про залучену техніку. У відповідь учасник надав підтвердження залученої техніки, але при цьому підвантажив нову договірну ціну з розрахунками, без зміни обсягів та переліку робіт, при цьому договірна ціна (вартість робіт) залишилась без змін. Чи маємо ми право визнати даного учасника переможцем торгів. <b> Номер відповіді:</b> 108/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації під час відхилення учасників <b>Суть питання:</b> Вітаю! Відповідно до пункту 44 Особливостей передбачено перелік підстав для відхилення учасника та переможця. У разі відхилення тендерної пропозиції замовник, згідно з вимогами пункту 46 Особливостей, оприлюднює «Інформацію про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих Особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність). Ця інформація оприлюднюється в ЕСЗ протягом одного дня з дати ухвалення рішення та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена. Наказом №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до Порядку, інформація про публічні закупівлі – це дані, які формуються, розміщуються, оприлюднюються та обмін якими здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Згідно з пунктом 9 Порядку, датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в ЕСЗ вважається момент внесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника.... Пункт 10 Порядку визначає, що оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення: 1. Чи виконав замовник вимоги законодавства про публічні закупівлі (зокрема, пункту 46 Особливостей), якщо під час відхилення тендерної пропозиції вніс інформацію про відхилення (включно з підставами такого відхилення та посиланням на відповідні положення Особливостей і умови тендерної документації) шляхом заповнення електронних полів в ЕСЗ, але при цьому не завантажив додатково документ (рішення про відхилення тендерної пропозиції)? 2. Чи зобов’язаний замовник додатково оприлюднювати рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника разом із внесенням відповідної інформації в електронні поля ЕСЗ? 3. Чи достатньо для оскарження рішення замовника внесеної інформації (шляхом заповнення електронних полів в ЕСЗ) та сформованого протоколу без оприлюднення окремого документа з рішенням про відхилення? <b> Номер відповіді:</b> 109/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 44 Особливостей визначено перелік підстав у разі яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. При цьому, виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку 11.06.2020  № 1082 (далі - Порядок), визначає, що інформація про публічні закупівлі - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону. Згідно з пунктами 9 і 10 Порядку датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження органів державного фінансового контролю, а оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу. З огляду на викладене, в електронній системі закупівель оприлюднюється інформація про відхилення тендерної пропозиції. При цьому Закон та Особливості не містять обов"язку оприлюднення протоколу. При цьому порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Так, відповідно до абзацу третього пункту 59 Особливостей, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЛЛІ ПЛЮС ХАРКІВ» <b> Тема розширена:</b> Питання стосовно локалізації товару <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо Вас надати розгорнуту відповідь стосовно незастосування локалізації товару, а саме автомобіля Mitsubishi L 200 країною походження якого є Королівство Таїланд, якого немає в переліку міжнародних угод, які не потрибують застосування локалізації, але з Таїландом Україна має ратіфіковану міжнародну угоду (ТОРГОВЕЛЬНА УГОДА МІЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ ТАУРЯДОМ КОРОЛІВСТВА ТАЇЛАНД від 05.06.2017). Надайте будь -ласка чітку відповідь чи можна прикладати сертифікат про країну походження Таїланд и не локалізувати автомобіль Mitsubishi L 200. <b> Номер відповіді:</b> 104/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 64/2025, № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d7bdb827-484b-48c8-bb54-28bc1b665ea0?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІРОСОФТ" <b> Тема розширена:</b> Рівень прибутку (граничний рівень прибутку) обороних закупівель <b>Суть питання:</b> ЗАПИТ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ДО МІНЕКОНОМІКИ ТОВ «Пірософт» є виробником та постачальником піротехнічних засобів, а саме: гранат імітаційних-тренувальних, які використовуються для навчання та тренування військових (надалі – «вироби»). ТОВ «Пірософт» постачає вироби військовим частинам на підставі договорів, укладених відповідно до Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022. Відповідно до п. 9 Особливостей, які затверджені Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, в редакції станом на 05.03.2025, НЕ передбачає умову щодо розміру прибутку до 25 відсотків собівартості товарів. В свою чергу, ч. 3 ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» встановлено особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:  у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, і прибуток виконавця;  у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);  у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця. Згідно із п. 8-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачено, що положення частини третьої статті 30 цього Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX. Питання: 1. Чи встановлений станом на 03.03.2025 граничний рівень прибутку для постачальника, який постачає товари військовим частинам за договорами, укладеними згідно із постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022.? Якщо так, прохання надати реквізити нормативно-правового таку, який встановлює граничний рівень прибутку. 2. Який граничний рівень прибутку встановлений КМУ станом на 03.03.2025 для піротехнічних виробів, а саме: гранат імітаційних-тренувальних. Прохання надати реквізити такої постанови КМУ. Наперед вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 105/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Зимноводівська сільська рада Львіського району Львівської області <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Як визначати вартість товару у складі закупівлі робіт чи послуг. Чи сумувати одиниці товару при визначенні ступеню локалізації? <b> Номер відповіді:</b> 103/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 215/2024, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Стихун Віктор Валерійович <b> Тема розширена:</b> Інформація про звичайні (ринкові) ціни <b>Суть питання:</b> Отримання інформації про звичайну (ринкову) ціну наступних основних засобів : 1. Автонавантажувач Nissan P1F1-001359, 2008 року випуску, бувший у використанні. 2. Електричний штабелер ВТ модель SW080L, сер№0669381, 2008 року випуску, бувший у використанні. <b> Номер відповіді:</b> 102/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що питання звичайних (ринкових) цін не регулюється законодавством у сфері публічних закупівель, рекомендуємо Вам надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

1.Щодо необхідності застосування під час закупівель вимог Рамкової Угоди 2.Щодо правил прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання 3.Щодо особливостей складання тендерної документації 4.Щодо обмежень з фінансування осіб, які перебувають в санкційних списках ЄС 5.Щодо зберігання документів 6.Щодо простежуваності інформації --- Документ: 5c47b2ac-709a-42fa-803c-7433422f01b6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель стосовно застосування вимог Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility в межах компетенції повідомляє. Щодо необхідності застосування під час закупівель вимог Рамкової Угоди Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024 (далі - Регламент щодо Ukraine Facility) було започатковано інструмент Ukraine Facility (далі - Ukraine Facility) для покриття дефіциту фінансування України, задоволення потреб у відновленні, реконструкції та модернізації з одночасною підтримкою зусиль України у сфері реалізації реформ на шляху до вступу до Союзу. Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX ратифіковано Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка набрала чинності для України з 20.06.2024 (далі – Рамкова угода). 2 Для реалізації механізму Ukraine Facility розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р схвалено План України (далі – План України), що складається з трьох компонентів: Компонент І – пряма фінансова підтримка для України; Компонент ІІ – Рамкова інвестиційна програма України; Компонент ІІІ – допомога та заходи підтримки щодо вступу до Союзу. Докладно з інформацією стосовно Плану України щодо реалізації Ukraine Facility можна ознайомитись за посиланням: https://www.ukrainefacility.me.gov.ua Виходячи з статті 6 Рамкової угоди та пункту 2 постанови № 1318, Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу. Своєю чергою, Міністерство фінансів визначено незалежним органом аудиту, який повинен забезпечувати разом з Державною аудиторською службою проведення аудиту виконання Плану України відповідно до Компонента I. Державну аудиторську службу визначено органом, який здійснює в установленому законодавством порядку державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану, зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів. Згідно з частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у цій Рамковій угоді. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 3 Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Отже, закупівлі в рамках виконання заходів Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, з урахуванням статей 5, 7, 17 Рамкової угоди. При цьому вимоги Рамкової угоди поширюються на закупівлі, які здійснюються за видатками, що спрямовуються на виконання програм та заходів, передбачених Планом України. Водночас зазначаємо, що Мінекономіки як Національний координатор розміщує актуальну інформацію з питань Ukraine Facility у підрозділі “Реалізація ініціативи ЄС Ukraine Facility ” розділу “Діяльність” за посиланням: https://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=5a74cd67-dee8-4adf- a880-9579eaf8c188&tag=RealizatsiiaInitsiativisukraineFacility Щодо правил прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Так, участь у таких публічних закупівлях можуть взяти особи, що фактично зареєстровані в прийнятних країнах, якими є держави-члени Європейського Союзу, Україна, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Грузія та Молдова, а також Договірні сторони Угоди про Європейський економічний простір, а також країни, які надають Україні рівень підтримки, порівняний з рівнем, що надається Союзом, з урахуванням розміру їхньої економіки і для яких Комісією встановлений взаємний доступ до зовнішньої допомоги в Україні. Перелік прийнятних країн розміщено за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=99515de8-4512-4941-afaa- ca5887a9b4f4&title=PerelikPriiniatnikhKrain Усі поставки та матеріали, які фінансуються та закуповуються Україною або суб’єктами під її контролем для реалізації заходів Плану, повинні походити із прийнятних країн, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути 4 отримані на розумних умовах у жодній із таких країн. Крім того, застосовуються правила щодо обмежень у пункті 7 цієї Статті. Детальна інформація щодо всіх санкцій ЄС розміщена на санкційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main Правила щодо прийнятності не застосовуються та не повинні створювати обмеження на підставі громадянства для фізичних осіб, які працюють за наймом або за іншим правовим договором у прийнятного підрядника або, у разі потреби, субпідрядників, крім випадків, коли обмеження на підставі громадянства ґрунтуються на правилах, передбачених у пункті 7 цієї Статті. Згідно з пунктом 7 статті 5 Рамкової угоди правила щодо прийнятності, походження поставок і матеріалів у пунктах 1 та 3 цієї Статті і громадянство фізичних осіб, зазначених у пункті 4 цієї Статті, можуть підпадати під дію обмежень на підставі громадянства, географічного розташування або характеру юридичних осіб, які беруть участь у процедурах закупівель, а також на підставі географічного походження поставок і матеріалів у таких випадках: a. якщо такі обмеження вимагаються у зв’язку з особливим характером та/або цілями заходу або спеціальною процедурою присудження та/або коли такі обмеження необхідні для ефективної реалізації заходів; b. якщо заходи або конкретні процедури присудження впливають на безпеку чи громадський порядок, зокрема, стосуються стратегічних активів та інтересів Союзу, держав-членів або України, у тому числі захисту цілісності цифрової інфраструктури, інформаційно-комунікаційних систем і пов’язаних ланцюгів постачання. Принагідно звертаємо увагу, що учасники та кандидати на участь у тендері з неприйнятних країн можуть бути допущені як прийнятні у разі нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій або в інших належним чином обґрунтованих випадках, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною. Отже, під час закупівель не мають бути допущені учасники, які фактично зареєстровані в неприйнятних країнах, а також не мають здійснюватися поставки і матеріали, походженням з неприйнятних країн, за виключенням випадків, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проєкту неможливою або надмірно складною (нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій, інших належним чином обґрунтованих випадках). 5 Замовник самостійно та на підставі наявного переліку прийнятних країн визначає прийнятність учасника закупівлі, походження матеріалів, що пропонуються до постачання, а також наявність підстав не застосовувати вимоги щодо прийнятності. Щодо особливостей складання тендерної документації Для уможливлення реалізації відповідних вимог та відповідно до пункту 28 Особливостей замовник складає тендерну документацію, що формується відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей та Рамкової угоди. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації встановлює вимоги, які передбачені законодавством, у тому числі за потреби вимоги, передбачені статтями 5, 7, 17 Рамкової угоди. Щодо обмежень з фінансування осіб, які перебувають в санкційних списках ЄС Статтею 3 Рамкової угоди запроваджені обмежувальні заходи ЄС, відповідно до яких, Україна повинна забезпечити, що жодна операція, щодо якої було встановлено збіг із даними в санкційному списку ЄС, прямо або опосередковано не здійснювалась за рахунок фінансування ЄС. У разі, якщо згідно з оцінкою України, будь-який із (прямих або непрямих) реципієнтів фінансування ЄС є або став особою, що підпадає під дію обмежувальних заходів, Україна повинна невідкладно повідомити про це Європейську Комісію. Отже, замовники під час проведення таких закупівель мають враховувати вимоги Рамкової угоди в частині, що стосується відстежування збігів із даними в санкційному списку ЄС, до укладення договору про закупівлю або здійснення згідно з ним платежів. 6 Щодо зберігання документів Згідно з статтею 17 Рамкової угоди Україна повинна зберігати протягом п’яти років із дати завершення заходу всі документи, які стосуються процедур закупівель і присудження грантів, договорів, порядки денні, відповідну кореспонденцію та всі відповідні документи стосовно виплат і повернень коштів. Строк, зазначений у пункті 1 цієї Статті, переривається у разі судових процесів, включаючи розслідування OLAF або EPPO та аудити ECA, або за належним чином обґрунтованим запитом Комісії. Щодо простежуваності інформації Згідно з підпунктом 3 пункту 9 Порядку управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11. 2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” відповідальні органи під час виконання Плану на етапі формування річного плану закупівель та внесення змін до нього передбачають деталізацію інформації за позицією “джерело фінансування закупівлі” (у разі, коли в позиції “джерело фінансування закупівлі” зазначено державний або місцевий бюджет, зазначають код бюджету та код програмної класифікації видатків та кредитування). Докладно про технічну реалізацію інформація розміщена на Prozorro Інфобокс: https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-dovidnik-kodiv-kpkv-v-sistemi-prozorro Принагідно інформуємо, що 25.02.2025 представниками Міністерства економіки України, Київської школи економіки та ДП “Прозорро” проведено вебінар щодо Ukraine Facility, який доступний за посиланням: https://www.youtube.com/live/NH_vf1F0AT8 Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" <b> Тема розширена:</b> Розрахунок ціни згідно постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» (далі – Товариство) є національним виробником безпілотних авіаційних комплексів. У процесі здійснення господарської діяльності Товариство, зокрема, укладає договори з поставки товарів оборонного призначення в межах Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року). В процесі розрахунку ціни, перед Товариством постало питання, щодо можливості включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення до розрахунку ціни товару. Товариство має свідоцтво про реєстрацію авторського права на відповідний твір (програмне забезпечення). Програмний комплекс є ключовою компонентою, навколо якої будуються наші комплекси, саме програмний комплекс визначає основні якості і властивості нашого продукту, за які його обирають наші споживачі. Програмний комплекс є невід'ємною частиною наших продуктів і є предметом основних зусиль Компанії щодо вдосконалення продукту. Саме програмний комплекс визначає конкурентні переваги наших продуктів і визначає ціну нашої продукції. Вартість програмного забезпечення визначена на основі експертної оцінки зовнішнього незалежного експерта. У свою чергу, Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 регулює лише матеріальну складову ціни, але ніяк не регулює інтелектуальну складову ціни. У зв’язку з викладеним, просимо надати роз’яснення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року щодо наступних питань: - Чи передбачає Порядок можливість включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу до розрахунку ціни? - До якої графи розрахунку ціни слід включати вартість ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення? <b> Номер відповіді:</b> 99/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Костіцен Ігор Сергійович <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно публікувати договір та додатки до нього при закупівлі без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз’яснення. Установа здійснює закупівлю робіт з капітального ремонту вартістю 150 тис. грн. Процедура закупівлі не проводиться, а планується закупівля без використання електронної системи закупівель. Пунктом 11 Особливостей №1178 передбачено, що замовник оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Абзацом 2 п.38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” передбачено, що у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. Пунктом 10 ч.1 ст.10 Закону №922 передбачено оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. В той же час, Законом №922 передбачено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, по Закону №922 поняття «договір про закупівлю» не відноситься до закупівлі без використання електронної системи закупівель. Враховуючи зазначене, прошу надати роз’яснення чи є обов’язковість публікації договору про закупівлю та всіх додатків до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у разі придбання робіт з капітального ремонту вартістю 150 тис. грн по закупівлі без використання електронної системи закупівель? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 100/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 502/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2e95bc4e-4f3b-4ad2-b69d-9ef42331973f?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ПДВ <b>Суть питання:</b> ТОВ «Тендерне агентство Радник» (код ЄДРПОУ 37716155, місцезнаходження: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, офіс А, конт. тел. +380932076175), яке надає комплексні послуги у сфері закупівель, в особі директора Довгої Ганни Валентинівни звертається до вас з питанням (не)врахування ПДВ при оцінці тендерних пропозицій. Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не заборонено укладати договір про закупівлю з переможцем — неплатником ПДВ вартістю, що не перевищує очікувану вартість закупівлі з ПДВ. Водночас наявні висновки моніторингів Державної аудиторської служби України (наприклад, моніторинг UA-M-2023-03-20-000041, оголошення UA-2023-02-23-009899-a, моніторинг UA-M-2024-06-21-000063, оголошення UA-2024-03-11-010486-a), під час яких аудитори прорахували очікувану вартість предмета закупівлі й визначили вартість без ПДВ, вартість ПДВ і вартість з ПДВ. При цьому було встановлено, що учасник-переможець, який не є платником ПДВ, запропонував цінову пропозицію без ПДВ, і, якщо додати до його ціни ПДВ, вартість його пропозиції перевищує очікувану вартість замовника з ПДВ. Замовник у роз’ясненнях навів висновки моніторингів з аналогічною ситуацією, але за наслідком яких порушень аудитори не встановили. Держаудитслужба не взяла до уваги роз’яснення замовника й зобов’язала розірвати договір. ДП «Прозорро» у матеріалі «Оголошення закупівлі з ПДВ та без ПДВ» радить замовникам оголошувати свої закупівлі з очікуваною вартістю без урахування ПДВ, а план закупівлі оголошувати з урахуванням ПДВ та інших зборів і платежів. Водночас така позиція суперечить практиці ДАСУ, адже аудитори вважають порушенням, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає річному плану. Наприклад, під час моніторингу UA-M-2020-12-16-000017, оголошення UA-2020-09-22-007643-b, аудитори встановлюють порушення та зазначають, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Проте всупереч зазначеному очікувана вартість предмета закупівлі за процедурою UA-2020-09-22-007643-b не відповідає річному плану закупівлі UA-P-2020-09-18-006215-a, на який є посилання в електронній системі закупівель. У зв’язку з наведеним у замовників виникає чимало запитань, наведемо декілька прикладів. № 1. Замовник оголосив відкриті торги з особливостями на предмет закупівлі з ПДВ очікуваною вартістю 100 тис. грн. Жодних приміток щодо донарахування чи зменшення суми пропозиції учасника на суму ПДВ в тендерній документації немає. На торги прийшов один учасник, який запропонував ціну 99 999,00 грн, проте він неплатник ПДВ. Чи буде правомірно замовнику укласти договір про закупівлю за результатом цього тендеру на суму 99 999,00 грн без ПДВ? № 2. Проєктно-кошторисна документація на нове будівництво розроблена з урахуванням ПДВ. Сума становить 8,7 млн грн з ПДВ. На яку суму можна укласти договір з ФОП, який не є платником ПДВ: 8,7 млн грн без ПДВ чи 7,25 млн грн, яка вказана у зведеному кошторисному розрахунку без ПДВ? 1. Виходячи з практики органу оскарження, відсутності норм законодавства, які б регулювали встановлення очікуваної вартості з ПДВ або без ПДВ, просимо надати рекомендації щодо дій замовника в наведених ситуаціях. 2. Просимо також надати розʼяснення щодо того:  як оголошувати закупівлю: з ПДВ чи без ПДВ;  як у річному плані замовник має зазначити вартість: з ПДВ чи без ПДВ;  як оцінювати учасників — неплатників ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 101/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запитах № 810/2021,  № 377/2023 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас з питань щодо уніфікації підходів та висновків моніторингів аудиторів за аналогічними ситуаціями слід звертатись до Держаудитслужби, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Водночас Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. З  метою удосконалення нормативної бази для забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів) Мінекономіки наразі розроблено проект змін до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, та до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Крім цього, зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788 , який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Так, законопроєктом 11520 передбачено, зокрема, що очікувана вартість предмета закупівлі - розрахункова вартість предмета закупівлі, яка розраховується замовником/замовником конкурсу проектів з урахуванням всіх складових витрат для придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), що розраховується без урахування податку на додану вартість, відповідно до методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджується замовником/замовником конкурсу проектів. Очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником самостійно та повинна бути актуальною на момент оголошення закупівлі. Очікувана вартість предмета закупівлі повинна включати всі можливі витрати, які можуть бути включені до ціни договору про закупівлю та будуть понесені виконавцем такого договору про закупівлю під час його виконання (в тому числі винагороди, виплати, комісії у випадку їх встановлення). Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів  сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП''Куликівський ЦПМСД'' <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування <b>Суть питання:</b> Як називати джерело фінансування кошти отримані від НСЗУ згідно ПМГ - Джерело фінансування : - «Власний бюджет(кошти від господарської діяльності підприємства)», чи «кошти місцевого бюджету», чи «інші кошти»? Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 97/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 762/2022, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: