Новини Мінекономіки
Консультація
№ 491/2020
01.04.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки №491/2020 Суть питання: Як уповноваженій особі, призначеній до 19.04.2020, пройти обов'язкове тестування знань на вебпорталі Уповноваженого органу? Висновки/Відповідь: * Мінекономіки у листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06) повідомляло про підготовку та розміщення узагальнених відповідей на Інфоресурсі. * Тестування для уповноважених осіб необхідно було пройти до 01.01.2022 після розробки відповідних підзаконних актів та реалізації в електронній системі закупівель. * Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноважених осіб, який буде розміщено в підрубриці "Узагальнені відповіді" на Інфоресурсі. Рекомендується очікувати його публікації.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 491/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №491/2020
Суть питання: Як уповноваженій особі, призначеній до 19.04.2020, пройти обов'язкове тестування знань на вебпорталі Уповноваженого органу?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки у листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06) повідомляло про підготовку та розміщення узагальнених відповідей на Інфоресурсі.
Тестування для уповноважених осіб необхідно було пройти до 01.01.2022 після розробки відповідних підзаконних актів та реалізації в електронній системі закупівель.
Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноважених осіб, який буде розміщено в підрубриці "Узагальнені відповіді" на Інфоресурсі. Рекомендується очікувати його публікації.
Суть питання: Як уповноваженій особі, призначеній до 19.04.2020, пройти обов'язкове тестування знань на вебпорталі Уповноваженого органу?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Наталія Сгібнєва
<b>Суть питання:</b> Уповноваженій особі для проведення спрощених процедур у сфері публічних закупівель до 19.04.2020 р. необхідно підтвердити свої знання у сфері публічних закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу через безкоштовне тестування. Яким чином це можна здійснити?
<b>
Номер відповіді:</b> 491/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Звертаємо увагу, що уповноваженим особам необхідно пройти тестування до 01.01.2022 після розробки відповідних підзаконних нормативно-правових актів та реалізації в електронній системі закупівель.
Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфоресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
Консультація
№ 492/2020
01.04.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Необхідно визначити, яку норму Закону України «Про публічні закупівлі» застосувати замовнику для укладення договору та оплати додаткових робіт з укріплення схилу (влаштування буронабивних паль), які були виконані підрядником у грудні 2019 року за дорученням замовника, але не були вчасно оформлені через відсутність кошторисного призначення. Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з листом від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Предмет закупівлі
Консультація № 492/2020Огляд:
Суть питання:
Необхідно визначити, яку норму Закону України «Про публічні закупівлі» застосувати замовнику для укладення договору та оплати додаткових робіт з укріплення схилу (влаштування буронабивних паль), які були виконані підрядником у грудні 2019 року за дорученням замовника, але не були вчасно оформлені через відсутність кошторисного призначення.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з листом від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд"
<b>
Тема розширена:</b> Як замовнику провести процедуру закупівлі
<b>Суть питання:</b> Наша організація, згідно договору з Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України №14-18 від 22.06.2018 року, виконала роботи по влаштуванню 2-го етапу підпірної стіни на об’єкті «Реконструкція ВПС «Мігове» Мостиського прикордонного загону. Підпірна стіна. 2-й етап першої черги», відповідно до проектно-кошторисної документації та договірної ціни на суму 2 297 953,28 грн.
В процесі виконання робіт, виникла потреба додаткового укріплення схилу методом влаштування буронабивних паль. Замовник протоколом наради доручив виконати ці роботи підряднику. Вартість виконаних нами додаткових робіт у грудні 2019 року склала 1 147 937,26 грн.
Проектна організація включила вищевказані роботи в проектно-кошторисну документацію по об’єкту і експертним звітом від 27.12.2019 року № 131/12/19 було підтверджено, що документація відповідає вимогам міцності, надійності та довговічності.
Замовник у 2019 році не міг заключити договір по причині відсутності кошторисного призначення на дані роботи.
Яку норму Закону України «Про публічні закупівлі» застосувати замовнику, щоб на даний час мати підставу заключити з нами договір і оплатити виконані роботи.
<b>
Номер відповіді:</b> 492/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт".
Консультація
№ 493/2020
01.04.2020
Планування закупівель
# Консультація Мінекономіки № 493/2020: Суть питання: Чи можна провести переговорну процедуру закупівлі поштових послуг (виплата пільг та субсидій) на суму 500 000 грн, якщо кошторисні призначення виділятимуться щомісячно, а казначейство не зареєструє договір на всю суму відразу? Висновки/Відповідь: 1. Планування закупівель: Відповідно до статті 4 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі плануються на основі наявної потреби та включаються до річного плану. Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану. 2. Процедури закупівель: Замовник здійснює закупівлі згідно зі статтею 13 нової редакції Закону, вибираючи процедуру, виходячи з вартісних меж, встановлених статтею 3 нової редакції Закону. 3. Початок процедури закупівлі до затвердження бюджету: Замовник може розпочати процедуру закупівлі наприкінці поточного або на початку наступного року, керуючись очікуваною вартістю, навіть до затвердження бюджету. У проекті договору необхідно передбачити порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування. 4. Бюджетні зобов'язання: При укладанні договору необхідно враховувати частину першу статті 23 та частину четверту статті 48 Бюджетного кодексу України, оскільки зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті. 5. Додаткова потреба: Питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA 6. Переговорна процедура: Переговорна процедура закупівлі, згідно з частиною першою статті 40 нової редакції Закону, є винятком і застосовується лише за наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
Планування закупівель
Консультація № 493/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 493/2020
Суть питання: Чи можна провести переговорну процедуру закупівлі поштових послуг (виплата пільг та субсидій) на суму 500 000 грн, якщо кошторисні призначення виділятимуться щомісячно, а казначейство не зареєструє договір на всю суму відразу?
Висновки/Відповідь:
1. Планування закупівель: Відповідно до статті 4 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі плануються на основі наявної потреби та включаються до річного плану. Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану.
2. Процедури закупівель: Замовник здійснює закупівлі згідно зі статтею 13 нової редакції Закону, вибираючи процедуру, виходячи з вартісних меж, встановлених статтею 3 нової редакції Закону.
3. Початок процедури закупівлі до затвердження бюджету: Замовник може розпочати процедуру закупівлі наприкінці поточного або на початку наступного року, керуючись очікуваною вартістю, навіть до затвердження бюджету. У проекті договору необхідно передбачити порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування.
4. Бюджетні зобов'язання: При укладанні договору необхідно враховувати частину першу статті 23 та частину четверту статті 48 Бюджетного кодексу України, оскільки зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті.
5. Додаткова потреба: Питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
6. Переговорна процедура: Переговорна процедура закупівлі, згідно з частиною першою статті 40 нової редакції Закону, є винятком і застосовується лише за наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Нами, управлінням праці та соціального захисту населення Олевської РДА 16.01.2020 року було проведено переговорну процедуру закупівлі із АТ «Укрпошта, на закупівлю поштових послуг (послуги з виплати і доставки пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, за державні кошти) Ідентифікатор закупівліUA-2020-01-16-001153-c, на суму 106 580, 00 грн. (це кошторисні призначення за 2020 рік). Станом на 01.04.2020 року ці кошти використані в повному обсязі, про що буде сформовано звіт про виконання договору.
До кінця року нам необхідно ще близько 500 000, 00 грн. на оплату зазначених послуг. Кошторисні призначення будуть спрямовуватись щомісячно згідно перерозподілу. Якщо, оголосити закупівлю на очікувану вартість то казначейство не зареєструє договір , оскільки не має таких кошторисних призначень.
Просимо надати роз’яснення як відповідно до нового закону «Про публічні закупівлі» оголосити дану закупівлю (чи можна переговорну) та укласти договір.
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 493/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Сфера застосування нової редакції Закону встановлена статтею 3 нової редакції Закону.
Відповідно до статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі − річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
При цьому оскільки нова редакція Закону не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування.
Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
Консультація
№ 494/2020
01.04.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 494/2020: Суть питання: Чи підпадають закупівлі послуг з геологічного вивчення нафтогазоносних надр під дію Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням нової редакції та чи вважається досвід роботи в країнах СНД досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії? Висновки/Відповідь: 1. Щодо геологічного вивчення нафтогазоносних надр та видобутку природного газу: Закупівля послуг з геологічного вивчення нафтогазоносних надр може вважатися складовою забезпечення видобутку природного газу в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції з 19.04.2020), з огляду на те, що геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу (ст. 1 Закону України «Про нафту і газ»). 2. Щодо робіт та послуг, які відносяться до забезпечення транспортування, зберігання, видобутку природного газу: Закон України "Про публічні закупівлі" не визначає перелік конкретних робіт та послуг, які відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу. Питання щодо конкретного переліку визначається, зважаючи на специфіку кожної окремої закупівлі. 3. Щодо досвіду роботи в країнах СНД: Чи можна вважати інформацію про досвід роботи в Білорусі, Україні та інших пострадянських країнах, як досвід роботи в країнах Європи та/або Азії, виходячи із загальноприйнятих географічних координат країн, які розташовані в межах відповідних континентів, вирішується замовником, зважаючи на п.20 ч.5 ст.3 Закону.
Інше
Консультація № 494/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 494/2020
Суть питання: Чи підпадають закупівлі послуг з геологічного вивчення нафтогазоносних надр під дію Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням нової редакції та чи вважається досвід роботи в країнах СНД досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо геологічного вивчення нафтогазоносних надр та видобутку природного газу: Закупівля послуг з геологічного вивчення нафтогазоносних надр може вважатися складовою забезпечення видобутку природного газу в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції з 19.04.2020), з огляду на те, що геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу (ст. 1 Закону України «Про нафту і газ»).
2. Щодо робіт та послуг, які відносяться до забезпечення транспортування, зберігання, видобутку природного газу: Закон України "Про публічні закупівлі" не визначає перелік конкретних робіт та послуг, які відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу. Питання щодо конкретного переліку визначається, зважаючи на специфіку кожної окремої закупівлі.
3. Щодо досвіду роботи в країнах СНД: Чи можна вважати інформацію про досвід роботи в Білорусі, Україні та інших пострадянських країнах, як досвід роботи в країнах Європи та/або Азії, виходячи із загальноприйнятих географічних координат країн, які розташовані в межах відповідних континентів, вирішується замовником, зважаючи на п.20 ч.5 ст.3 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дочірнє підприємство "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості"
<b>Суть питання:</b> Згідно з п.1 ч.2 ст.2 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», який вводиться в дію з 19.04.2020, «забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу…» визначається як діяльність замовника в окремих сферах господарювання.
Геологічне вивчення нафтогазоносності надр–комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території (ст.1 Закону України «Про нафту і газ»). Відповідно, геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу.
Згідно з п.20 ч.5 ст.3 нової редакції Закону, його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є «товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу…».
Ураховуючи викладене, прошу надати роз’яснення з наступних питань:
- чи можна в розумінні нової редакції Закону вважати закупівлю послуг з геологічного вивчення нафтогазоносних надр складовою забезпечення видобутку природного газу;
– які роботи та послуги у розумінні нової редакції Закону відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу;
– чи можна в розумінні нової редакції Закону вважати інформацію про досвід роботи в Білорусі, Україні та інших пострадянських країнах, як досвід роботи в країнах Європи та/або Азії, виходячи із загальноприйнятих географічних координат країн, які розташовані в межах відповідних континентів.
<b>
Номер відповіді:</b> 494/2020
Консультація
№ 478/2020
31.03.2020
Інше
# Консультація Мінекономіки №478/2020: Суть питання: Чи застосовується частина п’ята Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019 до процедур закупівель, які визначаються внутрішніми нормативними документами АТ "Укргазвидобування" та розпочаті до введення в дію цього Закону? Висновки/Відповідь: * Закон України № 114-ІХ набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та введений в дію з 19 квітня 2020 року. * Сфера застосування нової редакції Закону встановлена статтею 3 нової редакції Закону. * Публічна закупівля (закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 25 частини першої статті 1 нової редакції Закону). * Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону). * Якщо АТ "Укргазвидобування" є замовником у розумінні нової редакції Закону з 19.04.2020, придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог нової редакції Закону, враховуючи вартісні межі, визначені статтею 3 нової редакції Закону.
Інше
Консультація № 478/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки №478/2020
Суть питання:
Чи застосовується частина п’ята Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019 до процедур закупівель, які визначаються внутрішніми нормативними документами АТ "Укргазвидобування" та розпочаті до введення в дію цього Закону?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>
Тема розширена:</b> щодо застосування положень частини п’ятої Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення від 19.09.2019 № 114-ІХ
<b>Суть питання:</b> Згідно з частиною п’ятою Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону, процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Відповідно до визначеного внутрішніми нормативними актами порядку АТ "Укргазвидобування" закупівлі здійснюються відповідно до встановлених такими актами товариства процедур проведення закупівель товарів, робіт та послуг.
З огляду на викладене, прошу надати роз’яснення застосування положень частини п’ятої Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону до процедур закупівель, які визначаються внутрішніми нормативними документами Товариства та розпочаті до введення в дію цього Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 478/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Сфера застосування
нової редакції Закону
встановлена статтею 3
нової редакції Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 нової редакції Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо суб"єктом, який є замовником у розумінні нової редакції Закону з 19.04.2020, передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 нової редакції Закону.
Консультація
№ 479/2020
31.03.2020
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Невиконання Замовником рішення АМКУ про внесення змін до тендерної документації (закупівля №5212349). Учасник вважає, що його права порушено, та вказує на можливу участь пов'язаних компаній з ідентичними сертифікатами. Висновки/Відповідь: Роз'яснення з аналогічного питання надано у відповіді №765/2018, розміщеній на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1654c4bb-8436-4d3b-a37c-1055e1f2677b&lang=uk-UA
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 479/2020Огляд:
Суть питання: Невиконання Замовником рішення АМКУ про внесення змін до тендерної документації (закупівля №5212349). Учасник вважає, що його права порушено, та вказує на можливу участь пов'язаних компаній з ідентичними сертифікатами.
Висновки/Відповідь: Роз'яснення з аналогічного питання надано у відповіді №765/2018, розміщеній на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1654c4bb-8436-4d3b-a37c-1055e1f2677b&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмежено відповідальністю «Виробничо-торгівельною фірмою «Елегія»
<b>
Тема розширена:</b> Не виконання рішення АМКУ, дискримінація по відношенню до потенційних учасників закупівлі
<b>Суть питання:</b> Рішення АМКУ від 19.03.2020 року №5274-р/пк-пз про зобов'язання внесення змін до Тендерної документації Замовником не виконано. Хоча є в наявності протокол Замовника про внесення змін, але тендерна документація в старій редакції. Прийняти участь не маємо можливості, закупівля продовжена з стадії прекваліфікації після оскарження і розблокування тендеру по старій редакції тендерної документації. Права нашого підприємства (скаржника) грубо порушені вдруге. В тендері приймають участь пов'язані між собою підприємства з групи "Поліпластик" з ідентичними сертифікатами відповідності! У ТОВ "УКРГАЗРЕСУРС ФКП" це файл №541, у ТОВ " ТД "ЄВРОТРУБПЛАСТ" це файл №19. Чи законні дії Замовника тендерної закупівлі №5212349?
<b>
Номер відповіді:</b> 479/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже питання відповідь надано у запиті 765/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1654c4bb-8436-4d3b-a37c-1055e1f2677b&lang=uk-UA
Консультація
№ 480/2020
31.03.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки №480/2020: Суть питання: Чи правомірно бюджетній організації, з метою будівництва навісу для автостоянки, укладати окремі договори з одним виконавцем на закупівлю матеріалів (код ДК 021:2015-44210000-5) та послуг з виконання робіт (код ДК 021:2015-45260000-7), якщо загальна вартість будівництва перевищує поріг для проведення процедури закупівлі, визначеної Законом України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Не надано конкретної відповіді на питання. Зазначено про існування аналогічної відповіді у запиті №1018/2017: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51e2be7a-dc1d-4534-85e6-12776f5c3369&lang=uk-UA Також надано посилання на лист Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06.
Допорогові закупівлі
Консультація № 480/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №480/2020
Суть питання: Чи правомірно бюджетній організації, з метою будівництва навісу для автостоянки, укладати окремі договори з одним виконавцем на закупівлю матеріалів (код ДК 021:2015-44210000-5) та послуг з виконання робіт (код ДК 021:2015-45260000-7), якщо загальна вартість будівництва перевищує поріг для проведення процедури закупівлі, визначеної Законом України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Не надано конкретної відповіді на питання. Зазначено про існування аналогічної відповіді у запиті №1018/2017: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51e2be7a-dc1d-4534-85e6-12776f5c3369&lang=uk-UA
Також надано посилання на лист Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 3001
<b>Суть питання:</b> Бюджетна організація планує збудувати навіс для автостоянки загальною вартістю 306910,00 грн. З цією метою планується з одним виконавцем робіт укласти окремі договори на закупівлю матеріалів код ДК 021:2015-44210000-5 на суму 173555,6 грн. (КЕКВ 2210) та послуг з виконання робіт ДК 021:2015-45260000-7 на суму 133358,0 грн.(КЕКВ 2240). Чи не будуть зазначені дії у подальшому трактовані контролюючими органами, як ухиляння від проведення процедури визначених Законом «Про публічні закупівлі»? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 480/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1018/2017 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51e2be7a-dc1d-4534-85e6-12776f5c3369&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06
, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “
Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Консультація
№ 481/2020
31.03.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 481/2020: Суть питання: Чи може інша уповноважена особа замінити відповідальну УО за конкретну закупівлю у випадку її відсутності (хвороби тощо), мати доступ до особистого кабінету та оприлюднювати документи, щоб не порушити строки, встановлені Законом? Які документи мають регулювати такі випадки? Висновки/Відповідь: Мінекономіки наразі готує узагальнені відповіді щодо питань, пов'язаних з уповноваженою особою, враховуючи численні запити. Рекомендовано очікувати узагальнений лист з відповіддю на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, посилання на лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 481/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 481/2020
Суть питання: Чи може інша уповноважена особа замінити відповідальну УО за конкретну закупівлю у випадку її відсутності (хвороби тощо), мати доступ до особистого кабінету та оприлюднювати документи, щоб не порушити строки, встановлені Законом? Які документи мають регулювати такі випадки?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки наразі готує узагальнені відповіді щодо питань, пов'язаних з уповноваженою особою, враховуючи численні запити.
Рекомендовано очікувати узагальнений лист з відповіддю на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, посилання на лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський державний універсистет внутрішніх справ
<b>
Тема розширена:</b> В разі відсутності уповноваженої особи
<b>Суть питання:</b> Згідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник має право призначити декілька уповноважених осіб. Питання наступне - якщо уповноважена особа, що є відповідальною за проведення конкретної процедури закупівлі вимушено відсутня, захворіла тощо, чи може її в конкретно цій процедурі замінити інша уповноважена особа? Чи має право друга особа заходити в особовий кабінет, в разі необхідності оприлюднювати Договір, з метою недопущення порушення строків, вказаних в законі. Чи ні? Якими документами (чи Положенням) мають бути передбачені такі випадки вимушеної відсутності і що робити зі строками в такому випадку?
<b>
Номер відповіді:</b> 481/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553
розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “
Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону
”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 482/2020
31.03.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 482/2020 щодо закупівлі природного газу для виробництва теплової енергії: Суть питання: Чи повинен замовник, що здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, закуповувати природний газ для виробництва теплової енергії через процедури Закону України "Про публічні закупівлі", чи дія Закону не поширюється відповідно до п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що на схоже за змістом питання вже надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA Отже, для отримання відповіді по суті питання рекомендовано ознайомитися з роз'ясненнями, наданими в запиті №930/2018. Зверніть увагу на п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 482/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 482/2020 щодо закупівлі природного газу для виробництва теплової енергії
Суть питання: Чи повинен замовник, що здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, закуповувати природний газ для виробництва теплової енергії через процедури Закону України "Про публічні закупівлі", чи дія Закону не поширюється відповідно до п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що на схоже за змістом питання вже надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA
Отже, для отримання відповіді по суті питання рекомендовано ознайомитися з роз'ясненнями, наданими в запиті №930/2018. Зверніть увагу на п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Горопашний Ігор Вікторович
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля природного газу для виробництва теплової енергії
<b>Суть питання:</b> Добрий день.
Прошу надати відповідь, чи повинен замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповувати природний газ для виробництва теплової енергії через процедури,визначені Законом України "Про публічні закупівлі"?
Чи у зазначеному випадку дія Закону України "Про публічні закупівлі" не поширюються на закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії відповідно до п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>
Номер відповіді:</b> 482/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA
Консультація
№ 483/2020
31.03.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 483/2020 Суть питання: Чи потрібно планувати в річному плані та публікувати звіт про укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення пільгової категорії населення, якщо кошти виділені згідно з кошторисом та договір укладено з переможцем конкурсу. Висновки/Відповідь: Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України "Про публічні закупівлі" не розповсюджуються на такі видатки. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06).
Планування закупівель
Консультація № 483/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 483/2020
Суть питання: Чи потрібно планувати в річному плані та публікувати звіт про укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення пільгової категорії населення, якщо кошти виділені згідно з кошторисом та договір укладено з переможцем конкурсу.
Висновки/Відповідь:
Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України "Про публічні закупівлі" не розповсюджуються на такі видатки.
Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06).
Суть питання: Чи потрібно планувати в річному плані та публікувати звіт про укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення пільгової категорії населення, якщо кошти виділені згідно з кошторисом та договір укладено з переможцем конкурсу.
Висновки/Відповідь:
Якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, то норми Закону України "Про публічні закупівлі" не розповсюджуються на такі видатки.
Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гуляйпільська РДА
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Підскажіть будь ласка по такому питанню:ми бюджетна установа, рішенням сесії затверджено кошторис у сумі 380,0 тис.грн.по КПКВК Компенсаційні витрати за перевезення пільгової категорії населення.Заключаємо договір з переможцем конкурсу з первезення пасажирів, який проводився на підставі розпорядження районної держадміністрації, Предмет договору:Здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій населення.Скажіти чи потрібно планувати таке відшкодування в річному плані? Чи публікується звіт про укладений договір у даному випадку?Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 483/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі
”, в якому розглянуті питання визначення сфери дії Закону та видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Консультація
№ 484/2020
31.03.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки №484/2020: Суть питання: Чи правомірна вимога замовника в тендерній документації надавати документи, що підтверджують право власності на орендоване обладнання/матеріально-технічну базу, якщо орендодавець відмовляється їх надавати, посилаючись на захист персональних даних? Чи не є це дискримінацією? Висновки/Відповідь: 1. Тендерна документація: Розробляється та затверджується замовником згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та повинна містити складові, визначені частиною другою статті 22 Закону. 2. Кваліфікаційні критерії та вимоги: Тендерна документація повинна містити інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (частина другої статті 22 Закону). 3. Відсутність дискримінації: Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина третя статті 5 та стаття 22 Закону). 4. Роз'яснення ТД: Щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. 5. Оскарження: У випадку порушення прав та законних інтересів, фізична/юридична особа має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону (пункт 27 частини першої статті 1 Закону). 6. Право на звернення за роз'ясненням: Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Тендерна документація
Консультація № 484/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №484/2020
Суть питання: Чи правомірна вимога замовника в тендерній документації надавати документи, що підтверджують право власності на орендоване обладнання/матеріально-технічну базу, якщо орендодавець відмовляється їх надавати, посилаючись на захист персональних даних? Чи не є це дискримінацією?
Висновки/Відповідь:
1. Тендерна документація: Розробляється та затверджується замовником згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та повинна містити складові, визначені частиною другою статті 22 Закону.
2. Кваліфікаційні критерії та вимоги: Тендерна документація повинна містити інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (частина другої статті 22 Закону).
3. Відсутність дискримінації: Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина третя статті 5 та стаття 22 Закону).
4. Роз'яснення ТД: Щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
5. Оскарження: У випадку порушення прав та законних інтересів, фізична/юридична особа має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону (пункт 27 частини першої статті 1 Закону).
6. Право на звернення за роз'ясненням: Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. У разі якщо учасник не є власником обладнанння та матеріально-технічної бази,замовник в тендерній документації вимагає надати договір оренди або інший відповідний договір та документи, які підтверджують право власності на орендоване майно. Чи є вимога щодо подачі документів, які підтверджують право власності правомірною та чи не є це дискримінацією учасника у разі якщо сторона у якої орендується матеріально-технічна база відмовляється надавати такі документи спираючись на персональні дані?
<b>
Номер відповіді:</b> 484/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація
розробляється та затверджується замовником
і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація
не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників
(стаття 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція
−
це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота),
яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної
документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону
фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання
тендерної пропозиції
звернутися через електронну систему
закупівель
до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/
або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення
під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Консультація
№ 485/2020
31.03.2020
Планування закупівель
# Опис консультації Мінекономіки (№ 485/2020): Суть питання: Чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору про закупівлю робіт, укладеного за результатами відкритих торгів, щодо строку його дії (продовження з одного року на два), якщо це пов'язано з необхідністю узгодження з казначейством та бюджетним фінансуванням? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами тендерної документації та пропозиції переможця, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону. 2. Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 36 Закону). 3. Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06) та листом від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20).
Планування закупівель
Консультація № 485/2020Огляд:
# Опис консультації Мінекономіки (№ 485/2020)
Суть питання: Чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору про закупівлю робіт, укладеного за результатами відкритих торгів, щодо строку його дії (продовження з одного року на два), якщо це пов'язано з необхідністю узгодження з казначейством та бюджетним фінансуванням?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами тендерної документації та пропозиції переможця, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону.
2. Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 36 Закону).
3. Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06) та листом від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чопська міська рада
<b>
Тема розширена:</b> Зміна строку договору
<b>Суть питання:</b> 23 березня 2020 року Чопською міською радою, за наслідками проведення відкритих торгів, було укладено Договір підряду №119 по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») (ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-19-003037-b). Предмет закупівлі - роботи. Очікувана вартість сформована на підставі зведеного кошторису на будівництво об’єкту та становить – 6 759,12 гривень з ПДВ. Строк дії договору – до 31.10.2020 року.
Зміст підписаного договору, відповідає змісту проекту договору, який було затвердженого протоколом Уповноваженої особи Замовника під час затвердження тендерної документації до закупівлі та оголошення відкритих торгів.
Під час реєстрації зазначеного Договору в органах Казначейства, працівниками Казначейства відмовлено Чопській міській раді у реєстрації казначейського зобов’язання, оскільки згідно затвердженого кошторису видатків розпорядника бюджетних коштів, сума в 6 627 444 гривень відсутня (тендерна пропозиція учасника).
Запропоновано Казначейством внести зміни до строку дії договору шляхом викладення пункту 19.1. розділу 19, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 Договору в новій редакції наступного змісту:
«Пункт 19.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.».
«Підпункт 3.1.1. Вартість договору на 2020 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 2 926 000 (два мільйони дев’ятсот двадцять шість тисяч гривень нуль копійок) з ПДВ.
Вартість договору на 2021 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 3 701 444 (три мільйони сімсот одна тисяча чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) з ПДВ».
Тендерною документацією до закупівлі по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») було встановлено, що істотними умовами договору є:
1. Предмет договору.
2. Ціна договору.
3. Гарантійний строк експлуатації.
4. Оперативно-господарські санкції.
5. За взаємною згодою Сторін до Договору можуть вноситися зміни, крім істотних умов договору відповідно до вимог статей 36 і 37 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, постає питання, чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору, який укладено в наслідок проведених відкритих торгів шляхом внесення змін до строку дії договору та передбачити його дію не на рік, а на два?
В разі неможливості здійснити такі дії Замовником, просимо допомогти у вирішенні зазначеної ситуації та надати відповідні рекомендації.
З повагою,
Міський голова Валерій САМАРДАК
<b>
Номер відповіді:</b> 485/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06
“Щодо планування закупівель”,
в якому розглянуто питання дотримання вимог бюджетного законодавства у разі планування та проведення закупівель, що передбачають взяття бюджетних зобов’язань.
Поряд з цим питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20